Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

ін.). Пам’ять у шестирічок переважно мимовільна, наочно-образного характеру. Тому наочність допомагає дитині краще запам’ятати матеріал, який вчитель подає на уроці.

Аналіз педагогічної літератури [3, 9, 13, 43, 46] показав, що виділяють такі етапи у формуванні уявлень у молодших школярів:

1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта.

2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження.

3. Запам’ятовування змісту уявлення.

4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

Т. Байбара визначає і умови формування природознавчих уявлень:

1. Організація цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.

2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого із словесними позначеннями.

3. Організація усвідомлення змісту уявлення.

4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів.

5. Організація закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкта.

6. Організація застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях [3].

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв’язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об’єктивної реальності. Пізнання було б занадто примітивним, якби воно сприймалося на першому, чуттєвому етапі. Рух пізнання від явища до суті пов’язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв’язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять [9;13].

Формуючи природничі знання у першокласників слід дотримуватись певних дидактичних особливостей проведення уроку у 1 класі.

Як зазначає О. Савченко, у початкових класах, особливо в першому, мають продовжуватися лінії дошкільного розвитку:

- пріоритетність виховних завдань,

- цілісність впливу на дитину через взаємозв'язок навчальної і пізнавальної діяльностей,

- широке використання гри,

- цілеспрямований розвиток сенсорних умінь, вправності й координованості рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки й загальномовленнєвий розвиток [53, 96].

Учителі початкової школи повинні дуже точно й повно враховувати досягнення дошкільного віку не тільки в змістовому й методичному планах (хоча це дуже важливо), а й у плані сформованості особистісних якостей дітей, їхньої вольової сфери, готовності до шкільного навчання. Тому в 1 — 2-х класах плавно продовжуються і розвиваються напрями дошкільного розвитку: широке використання ігрової діяльності, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів (чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору).

Повноцінна початкова школа має грунтуватися на такій дошкільній підготовці:

- добре розвиненій ігровій діяльності дітей;

- пріоритетному розв'язанні виховних завдань, коли навчання здійснюється в контексті виховного процесу;

- добре розвиненому усному мовленні та уяві, достатній для навчання саморегуляції поведінки;

- розвиненій руховій і просторовій координації. Особливе значення мають тренованість у дошкільників м'язів руки, добрий окомір, уміння співробітничати у групі й колективі, здатність до саморегуляції.

Здійснення наступності потребує координації зусиль вихователів і вчителів:

- у вивченні особистості дітей;

- забезпечення плавності переходу до навчальної діяльності, формування вмінь працювати за взірцем і самостійно, а також організаційних, навчального слухання і різнобічного сприймання об'єктів [22].

Враховуючи те, що наступність передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання, ми вважали, що наступність повинна включати взаємозв’язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку [2].

Таким чином, на підставі вищезазначеного нами визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об’єктів і явищ природи, порівняння, аналіз;

- використання різноманітної наочності на уроці.


2.2 Результати експериментальної роботи


Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якщо у навчанні учнів курсу "Я і Україна" будуть реалізовані умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і шкільного молодшого віку, то це сприятиме ефективному засвоєнню першокласниками природничих знань, ми перевіряли у педагогічному експерименті.

Формуючий експеримент проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Мишковичі Тернопільського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н.р. У педагогічному експерименті взяли участь 41 учень перших класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 1-Б - 21 учень та експериментальний клас 1–А – 20 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування у першокласників природничих знань з врахування умов наступності навчання. Показником ефективного формування знань у першокласників був рівень навчальних досягнень учнів.

У процесі експериментального дослідження проводився контрольний зріз знань. Критеріями оцінювання результатів контрольної роботи були якість виконання учнями завдань ( правильність ).

Підсумкова контрольна робота

1. Назви одним словом, що зображено на малюнку.


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку______________________


2. Закресли зайве.


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


3. Доповни речення.

Верхній пухкий шар землі на якому зростають рослини називають____.

4. З’єднай стрілками

Що дають рослини людям?

СоняшникЦукор

Цукровий бурякОлія

Пшениця Борошно

5. Доповни речення, використовуючи слова для довідок.

Чим вище Сонце, тим_________тепла воно посилає на землю.

Слова для довідок: більше, менше.

Ми вважали, якщо учні виконали правильно усі п’ять завдань, то вони досягли високого рівня знань. Якщо учні допустили одну помилку то вони досягли достатнього рівня знань, якщо учні допустили 2 помилки, то вони досягли середнього рівня знань та умінь. Учні, що допустили 3 помилки, досягли низького рівня знань та умінь.

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.


Таблиця 2.1. Результати досягнень учнями рівня знань

№

зрізу знань

Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)

високого достатнього середнього низький

Е 1-А К 1-Б Е 1-А К 1-Б Е 1-А К 1-Б Е 1-А К 1-Б
1 3(15%) 2(9,5%) 10(50%) 8(38%) 6(30%) 10(48%) 1(5%) 1(4,5%)

Порівняння результатів формування у молодших школярів природничих знань в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в першокласників знань з врахуванням умов наступності навчання сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що одним із основних принципів навчання у початковій школі є принцип наступності. Його реалізація потребує якнайточнішого врахування вихідного рівня готовності дітей не лише "на стиках" освітніх дошкільної і шкільної ланок, а й в межах кожного етапу, передбачає певну послідовність і поетапність формування знань, умінь, навичок, способів діяльності, якими має оволодіти учень "по вертикалі" навчання. У понятті наступності виділяють три взаємозв’язані елементи необхідний зв'язок і співвідношення між частинами даної освітньої галузі на різних етапах навчання; взаємозв’язок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до результативності навчання, виховання, розвитку.

Наступність в навчальному процесі має велике значення. Вона дає можливість поступово збільшувати об’єм понять и способів дій, а також утворювати у школярів цілісне уявлення про наукове знання даної галузі науки; впливає на мотивацію учіння; дозволяє учителю застосовувати в навчальному процесі продуктивні способи навчання, дослідницькі і пошукові ситуації, а отже активізувати пізнавальну діяльність учнів, поступово збільшувати навантаження на школярів.

Реалізації принципу наступності на сьогодні в значній мірі сприяє обов’язковість підготовки дитини до школи, яка може здійснюватися різними шляхами: через систему дошкільної освіти; через організацію занять з дітьми, які не охоплені суспільним дошкільним вихованням, у недільних школах або впродовж місяця заздалегідь до початку навчального року.

Визначено у процесі реалізації наступності між дошкільною і початковою ланкою навчання вчителі — класоводи повинні організовувати сумісну діяльність з дітьми, яка враховує вікову дитячу індивідуальність, спонукає її до творчого самовиявлення, зберігає унікальність і самобутність дошкільного дитинства, забезпечує ліричний, безкризовий перехід дошкільника у позицію особистості другого дитинства і водночас віддзеркалює розвивальний характер освіти. Вони повинні бути обізнаними з програмами і методиками навчання і виховання дітей в дошкільному навчальному закладі освіти, результатами розвиненості, навченості й вихованості дітей за всіма розділами програми і врахування їх у подальшій роботі початкової школи.

2. З’ясовано, що важливим моментом у забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланкою освіти є врахування вікових особливостей дітей. Зокрема, для першокласників характерними є:

- мимовільна пам’ять (він запам’ятовує не те, що потрібно, а те, що цікаво);

- уява надзвичайно бурхлива, яскрава, із характерними рисами некерованості;

- домінування мимовільної уваги, яка спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі предмети;

- пізнавальні мотиви не стійкі і ситуативні і підтримуються тільки завдяки зусиллям учителя;

- поверхневе сприймання і не завжди адекватне виділення суттєвих ознак;

- домінування наочно-образного мислення (аналізуючи ситуацію, порівнюючи предмети, учень спирається на зовнішні одиничні ознаки, наочні образи, відчуття, на те, що сама спостерігала, помічала);

- розвинуте діалогічне мовлення – дитина може вести діалог, зв’язно розповісти про якусь подію, переказати зміст невеликого тексту і відповісти на запитання за його змістом.

3. На основі аналізу програми курсу "Я і Україна" визначено основні природничі знання, які формуються у першокласників у формі уявлень про:

- про предмети та явища природи - навколишній світ, живу і неживу природу, перетворювальну діяльність людини; властивості повітря, води; різноманітність рослин і тварин, умови їх зростання та проживання;

взаємозв’язки і залежності в природі (взаємозв’язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року - вплив висоти Сонця на зміну пір року);

значення сонячного світла і тепла, повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини; необхідність охорони повітря, ґрунту, водойм;

значення рослин і тварин для людини, необхідність охорони рослин і тварин;

спеціальні методи пізнання об’єктів природи (спостереження, дослід);

способи практичної діяльності з об’єктами природи;

норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи.

4. Виявлено етапи у формуванні природничих уявлень у молодших школярів: 1. Чуттєве сприймання ознак, властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і взаємозалежностей об’єкта. 2. Усвідомлення суті уявлення і словесне його вираження. 3. Запам’ятовування змісту уявлення. 4. Відтворення змісту уявлення за допомогою пам’яті.

5. Визначено такі педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників:

- врахування природничих знань першокласників, які вони отримали за період дошкілля;

- врахування вікових особливостей шестилітніх дітей;

- широке використання на уроках ігрових форм навчання;

- використання різноманітних завдань на впізнання і розрізнення об’єктів і явищ природи, порівняння, аналіз, узагальнення;

- використання наочності на уроці.

6. У педагогічному експерименті доведено ефективність визначених умов забезпечення наступності у формуванні природничих знань в першокласників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Амонашвили Ш.А. В школу- с шести лет - М.: Педагогика, 1986.- С. 16-19.

Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. – 334 с.

Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 кл.- К. Форум,

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Орієнтовне планування уроків з інтегрованого курсу "Я і Україна" на 1 семестр (1 і 2 класи). // Початкова школа. – 2006. - №

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Орієнтовне планування уроків з інтегрованого курсу "Я і Україна" на другий семестр. // Початкова школа. – 2007. - № 1. – С.33.

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Віконечко: Підручник для 1 класу. – К.: А.С.К., 2002. – 120 с.

Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. – Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун”, - 2000. – 400 с.

Біда О. Формування природничих понять. // Початкова школа, - 2000 - № 7. – С.23-25.

Богуш А. Наступність дошкільної і початкової ланок освіти як педагогічна проблема //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2006. - № 2. – С.58 - 61.

Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – С.209.

Бутріт В. Ігрові завдання з природознавства. Тема „Тварини” // Початкова освіта, - 2004. - № 9. – С. 21-23.

Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів. // Початкова школа – 1999. - № 5. – С. 20-23.

Виноградова Н.Ф. "Окружающий мир" в начальной школе: Беседы с будущим учителем: Учебное пособие для студентов отделений и факультетов начальных классов средних и высших педагогических учебных заведений.- 2-е изд. – М.: Изд. Центр «Академия», 1999. – 144с.

Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416с.

Вітренко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа, 2004.- № 3. – С.54-56.

Грущинська І. Розв’язання текстових та ситуативних завдань на уроках з курсу „Я і Україна” 1-2 класи. // Початкова Школа, 2003. - № 12. – С.14.

Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. - № 1. – С.28-30.

Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Шк.., 1990. – 128 с.

Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001. - № 5. – С.77-81.

Иванова К.М. Природоведческая подготовка: проблемы теории и практики. // Начальная школа. – 1988. - № 2. – С.23-24.

Калмикова Л. О. Сучасні проблеми наступності й перспективності та шляхи їх упровадження / 36.: Дитинство: Наступність і перспективність. — Пеуеяслав-Хмельницький, 2000. – С. 29-52.

Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). – М.: Просвещение, 1978. – 222 с.

Кировцева М.И. Природоведческая подготовка в детском саду. // Дошкольное воспитание. – 1977. - № 6. – С.47.

Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975. – 176 с.

Клименко В. Можливості психіки шестиліток // Психолог. – 2002. - № 29-32. – С. 71-73.

Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.: Рад. Школа, 1982. – 96 с.

Козацька М.П. Урок з курсу „Я і Україна” в 1 класі. // Початкове навчання та виховання. – Харків. – 2004.- № 8. – С.2-3.

Коменський Я.А. Велика дидактика. – К.: Радянська школа, 1940. – С.85

Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства. // Психолог, 2004. - №21-22. – С.94-100.

Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. — К.: Радянська школа, 1989. — 608 с.

Котнрло В. К. Завтра в школу. — К.: Радянська школа, 1977. - 210 с.

Котнрло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. — К.:Радянська школа, 1971. – 160 с.

Кочерга О. Психофізіологічні особливості діяльності першокласників // Початкова школа. – 2005. - №3. – С. 5-9.

Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. – М.: Знание, 1987. – 68 с.

Люблинская Г.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1977. – 224с.

Майборода В., Друзі З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів. // Початкова школа. – 2000. - № 4. – С.7-10.

Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку /Науково-дослідний інститут педагогіки України. – К., 1991. – С. 110, 127 -128.

Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.

Національна доктрина розвитку освіти /Збірник нормативних документів з освіти та виховання /Упоряд. З.М. Онишків. – Тернопіль, Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – с.15-25

На які психологічні особливості розвитку дитини треба спиратись: Дитині 6 років. // Журнал для батьків. – 2001. - № 3-4. – С.18-19.

Навчання і виховання 6-річних першокласників: Зб. статей / Упоряд. К.С.Прищепа. – К.: Рад. школа, 1000. – 202 с.

Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990. – 302 с.

Нежнова Т.А. Формирование новой внутренней позиции //Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста. – М. : Педагогіка, 1988. – С.24.

Онишків З.М. Наступність у навчально-виховній роботі з дошкільниками і молодшими школярами в умовах комплексу"дошкільний навчальний заклад – початкова школа"/Гірська школа. - № 1. – С. 25-27.

Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учебник для студентов высших и средних педагогических учебных заведений. Под ред. С.А.Смирнова. – 4-е изд., аспр.- М.: Изд. Центр «Академия», 2000. – 512 с.

Подласый И.П. Педагогика начальной школы. – М., 2000. – 400 с.

Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий. // Начальная школа, 1991. - № 2. – С.44-47.

Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. – К.: Початкова школа. – 2006. – 429 с.

Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2. / Гл. ред. В.В.Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 199. – 672 с.

Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 1999. – 366 с.

Савченко О.Я. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти //Дошкільне виховання. – 2000. – № 11. – С.4 – 5.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К. : Рад. Школа, 1982. – 176 с.

Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості //Вибр.тв.: В 5 т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.1. – С.53 – 206.

Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям //Вибр. твори: В 5-ти томах. – К.: Радянська школа, 1977. – Т.3. – С.5 – 279.

Труднощі, які виникають у першокласників. // Журнал для батьків. – 2001. - № 3-4. – С. 11-13.

Усова А.П. Обучение в детском саду. – М.Педагогика, 1981. – С.41.

Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т. 2. – К., 1954. – 500 с.

Харитонова З. Вправи на розвиток спостережливості. // Початкова школа, 1999. - № 4. – С.19-20.

ДОДАТКИ


ДОДАТОК А


1) Користуючись малюнками й буквами слова "Природа", впишіть букви у незаповнені клітинки. Визначте предмети живої і неживої природи.

Користуючись малюнками й буквами слова "Зоопарк", впишіть букви у незаповнені клітинки. Визначте диких і свійських тварин. Назвіть тварин, що охороняються законом у нашій країні.

3) Користуючись малюнками, впишіть у незаповнені клітинки пропущені в словах букви. Прочитайте нове слово. Визначте, до яких груп рослин воно належить (овочі, фрукти, ягоди).


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку


ДОДАТОК В


ДИДАКТИЧНІ ІГРИ


Тема: "Рослини. Розмаїття рослин."

Гра "Що де росте?"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розвивати у дітей уміння групувати, об'єднувати рослини за місцем зростання їх.

Підготовка до гри. Учитель готує малюнки великого формату із зображенням саду, городу, лісу та ін., на яких є порожні квадрати, а також невеличкі малюнки з різними рослинами.

Ігрова дія. Діти, змагаючись, підбирають малюнки, закривають ними порожні квадрати.

Правила гри. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

Хід гри. Учитель прикріплює на класній дошці малюнки з зображенням городу, саду та ін. Дітям роздає конверти з невеличкими картками, на яких зображено різні рослини. Діти класифікують рослини на групи — залежно від того, де вони ростуть. Тому, хто правильно виконав завдання, учитель дозволяє "посадити" рослину там, де вона росте, тобто закрити порожні квадрати на великому малюнку картками.

Гра "Упізнай рослину"( проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: уточнити знання дітей про рослини

Ігрова дія. Учитель зачитує загадки. Учні знаходять малюнки - відгадки і піднімають малюнок.

Правила гри. За правильну відгадку учень одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

Стоїть пані у лісочку,

Має червону сорочку,

Хто не йде, той поклониться. (Суниця).

Стоять сестрички,

Золотенькі очі, білі вії. (Ромашки).

У вінку зеленолистім, у червоному намисті,

Вдивляється у воду на свою хорошу вроду.(Калина).

В кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі ударно.

Наче сонце на столі —

Свіжа паляниця,

То на славу уродила

Золота ...(Пшениця)

Довгий, зелений, добрий, солоний,

Добрий і сирий, хто він такий? (Огірок)

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? – Відгадайте .діти. (Береза).


Тема уроку: "Рослини і людина: що дають рослини людям, вшанування рослин, охорона рослин"

Гра "Поштар приніс посилку" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: формувати вміння розрізняти дари рослин (овочі та фрукти) за описом.

Підготовка до гри. Учитель вкладає овочі та фрукти у пакети, які вміщує у коробку.

Ігрова дія. Складання опису предмета та відгадування за описом.

Правила гри. Розповісти про те, що приніс поштар, не називаючи предмет. Той, хто правильно виконав завдання, отримує фішку. перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Хід гри. Один із учнів ("поштар") за завданням учителя вносить коробку до класу. Учитель говорить: "Сьогодні нам поштар приніс посилку, в якій різні дари рослин. Він роздасть пакети кільком учням. Ви роздивитесь, що у пакеті, і по черзі, не називаючи предмет, розповісте усім дітям, що вам приніс поштар". Діти за описом відгадують, які овочі і фрукти приніс поштар.

Гра "З якої квітки бджілка зібрала мед"(проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про рослини.

Ігрова дія. Пошук потрібної рослини на малюнку.

Правила гри .Учні мають на столі малюнки рослин. Вчитель називає рослину, з якої бджілка зібрала мед. Учні знаходять її на малюнку і піднімають малюнок. Хто перший підняв малюнок, той отримує фішку. Перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Кульбаба, фіалка, ромашка, пролісок, волошка, мак, барвінок, калина, троянда, соняшник.

Гра "Упізнай дерево" (проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: розширити і поглибити знання дітей про рослини.

Ігрова дія. Пошук потрібної рослини на малюнку.

Правила гри . Вчитель називає дерево. Учні знаходять його на малюнку . Хто перший підняв малюнок, той отримує фішку. Перемагає той, хто отримав найбільше фішок.

Яблуня, груша, ялина, сосна, верба, тополя, дуб, береза.

Гра "Треба – не можна" (проводиться на етапі "Закріплення знань")

Дидактична мета: закріпити знання дітей про шанобливе ставлення до рослин

Ігрова дія. Учитель пропонує дітям уявити, що вони знаходяться в лісі. Він називає дію, а діти плескають в долоні, якщо можна її виконувати.

Правила гри. За правильний рух учень одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

Саджати квіти.

Охороняти рідкісні рослини.

Ламати гілки дерев.

Поливати квіти.

Обдирати кору дерев.

Рвати багато квітів.

Збивати гриби ногами.

Обкопувати дерева.


Тема: Тварини. Різноманітність тварин

Гра "Відгадай, хто це?" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: розширити та поглибити знання дітей про тварин

Ігрова дія. Учитель пропонує відгадати загадки. На малюнках, які роздані, знайти відгадку.

Правила гри. Учень, що першим підняв малюнок, одержує фішку. Перемагає той, у кого найбільше фішок.

В неї й очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,—

У дуплі живе вона.(Білка)

Взимку ляже спати

Дядько волохатий.

Лиш тоді устане,

Як весна настане.(Ведмідь).

То зів'ється у клубок,

То розправить спинку,

Ніс — як чорний п'ятачок,

Очі — намистинки.(Їжачок)

Лиш ночами птиця ця

Полювати виліта.(Сова).

Довгонога,

Чорно-біла,

У гніздо на хату сіла,

Довгим дзьобом, знай, стукоче,

Ніби щось сказати хоче.

Де ж це ти була?

Далеко!

Як зовуть тебе? (Лелека).

Гра "Хто чим живиться?" (проводиться на етапі "Вивчення нового матеріалу")

Дидактична мета: уточнити і розширити знання дітей про живлення тварин.

Підготовка до гри. Учитель підбирає і складає в конверт картинки із зображенням тварин і рослин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок, поєднання їх.

Правила гри. Розпочинають гру лише за командою вчителя. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання.

Хід гри. За командою вчителя діти дістають картинки з конверта і групують їх по дві — залежно від того, хто чим живиться. Наприклад, підбирають такі пари: лисиця і миша, вовк і заєць, лось і сосна і т. д.

Гра "Впізнай за голосом" (проводиться на етапі " Закріплення знань")

Дидактична мета: уточнити і розширити знання дітей про тварин.

Підготовка до гри. Учитель підбирає і складає в конверт картинки із зображенням тварин.

Ігрова дія. Пошук потрібних картинок

Правила гри. Розпочинають гру лише за командою вчителя. Вчитель наслідує голоси тварин. Учні повинні знайти малюнки даних тварин і підняти їх. Виграє той, хто швидко і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: