Організація та методика проведення занять з технічної праці в 5-му класі
Звичайно, що п’ятикласникам зразу буде важко сприйняти верстат як технологічну машину. Тому необхідно підвести їх до цього через певні аналогії. Із свого незначного досвіду школярі знають, що на виробництві, в побуті, в домашньому господарстві ми використовуємо найрізноманітнішу техніку. Під технікою можна розуміти сукупність знарядь та засобів, яка допомагає людині в процесі переробки та використання продуктів природи з метою виробництва матеріальних і духовних благ. Сама собою техніка також є продуктом трудової діяльності людини. В цьому контексті дітей доцільно скеровувати на те, щоб вони самостійно називали як найпростіші пристрої, так і складні об’єкти, зокрема ті, які є в слюсарній майстерні. Це дозволить школярам усвідомити, що “техніка” - дуже широке поняття, й під нього підпадають найрізноманітніші машини. При згадуванні цього терміну можна задати запитання: “Що називається машиною?” Будуть найрізноманітніші відповіді, які слід узагальнити: “Машина - це технічний пристрій, який складається з одного або кількох механізмів, що призначені для перетворення енергії та виконання корисної роботи”. Визначення доцільно записати в зошит, після чого знову задати запитання: “Як ви вважаєте, наявні в майстерні верстати виконують корисну роботу?” “Так”. “А яку?” “Допомагають обробляти матеріали”. “А чи можемо ми назвати, наприклад, свердлильний верстат машиною?” – “Можемо!” “А яким чином виконується робота за допомогою такої машини?” Це запитання дозволяє підійти до вивчення загальної будови свердлильного верстата. При засвоєні технічних відомостей слід використовувати наявну в майстерні марку верстата, а також його зображення на плакаті. На технічному рисунку (чи іншому графічному зображенні) краще видно передавання руху від двигуна до робочого органу; можна побачити в розрізі будову окремих вузлів та механізмів.
Після загального ознайомлення школярів із будовою верстата доцільно пояснити його кінематичну схему, дати можливість виконати умовні позначенні окремих елементів у зошитах; при нагоді слід згадати про інші графічні зображення, які п’ятикласники виконували в навчальних майстернях, зокрема при вивченні теми “Обробка деревини”, дати їх порівняльну характеристику.
З метою міцного та свідомого закріплення учнями зазначеної інформації, тут доцільно провести такі практичні роботи: “Вивчення будови окремих механізмів свердлильного верстата”, “Читання кінематичної схеми верстата (на прикладі 2М112)”, “Визначення передаточного числа пасової передачі”.
Форма організації праці – фронтальна. Наприклад, вчитель поступово (можливо за списком) викликає п`ятикласників до дошки або верстата й вони виконують певну частину завдання. Інші школярі в цей час працюють з книгою чи виконують в робочих зошитах кінематичну схему.
Перед вивченням школярами прийомів роботи на свердлильному верстаті, необхідно подати правила техніки безпеки. Від закріплення заготовки на столі верстата, перед свердлінням, до її зняття після виконаної роботи, вчителеві необхідно кожний пункт детально пояснити й продемонструвати. Завершивши показ, педагог може залучити до відтворення своїх дій одного-двох учнів. Як показує практика роботи, діти найчастіше роблять такі помилки:
Ненадійно закріплюють заготовку на столі верстата. Через те, наступні дії школярам не дозволяти здійснювати, поки вони не виконають правильно попередню вправу.
Слабко затискують свердло в патроні, внаслідок чого воно зупиняється при входжені в заготовку. Необхідно вимкнути верстат і після повної зупинки шпинделя міцно затиснути кулачки патрона.
Недостатньо або надмірно натискують важіль (руків'я) подачі свердла. Вчителеві доцільно покласти свою руку на учнівську, щоб продемонструвати силу натиску, яка потрібна для свердління отвору.
Свердло відходить від осі (згинається). Необхідно інструмент відвести від заготовки й вимкнути верстат. Накернити добре центр майбутнього отвору, після чого продовжувати свердління.
Невчасно виводиться свердло з отвору для звільнення його від стружки. Учням слід нагадувати, що в процесі роботи, стружка, яка утворюється і періодично не виводиться із свердлом із отвору, спричинює тертя й нагрівання інструменту. Внаслідок чого погіршується процес свердління; а можливе й заклинювання свердла.
Усунувши всі помилки, допущені школярами, можна провести закріплення й підвести підсумки теоретичної частини заняття.
Форма організації праці школярів при виконанні завершального практичного завдання залежить від наявного обладнання (кількості свердлильних верстатів). Оптимальним може бути варіант, коли вчитель поділить клас на 2-3 бригади, є для кожної запропонує окреме завдання, приблизно однакового рівня складності, але дещо іншого змісту: на їх реалізацію відводиться рівний час.
Щодо проведення цього заняття можна зробити ще таке зауваження. У його зміст ми не включаємо формування практичних умінь роботи на свердлильному верстаті, лише обмежуємося прийомами керування. Це пояснюється тим, що школярі ще не розпочинали виготовляти вироби, де обов`язковою має бути операція свердління. А відпрацьовувати її на тренувальних заготовках недоречно, з дидактичної точки зору.
Заняття 3. Відомості про найпоширеніші механізми.
Теоретичну частину заняття можна розпочати із повторення техніко-технологічних відомостей про машини (10-12 хв.).
- Який технічний агрегат називається машиною? - Як класифікують машини залежно від їх призначення? - Які машини називають технологічними? - Назвіть приклади технологічних машин, що використовуються у шкільній майстерні. - Які основні вузли (складові частини) притаманні для всіх машин? - Яка загальна будова свердлильного верстата? - А як передається рух від двигуна верстата до шпинделя? - Чи можна в цьому випадку замінити пасову передачу на іншу? А які способи передавання руху від двигуна до робочих органів технологічних (і не тільки) машин ви знаєте? Оскільки після останнього запитання можливі різноманітні відповіді школярів, доцільно провести узагальнення інформації про способи передавання й перетворення руху (це можна здійснювати на базі свердлильного верстата).
- Ви вже знаєте, що свердлильний верстат, як машина, складається з багатьох вузлів, одні з яких є нерухомими, а інші - навпаки, виконують механічні рухи. Ті пристрої, які призначені для передавання руху від одних деталей до інших,або для його перетворення називають механізмами. - Скільки механізмів є у свердлильному верстаті? (Два). - А які? (Це механізм, що передає рух: механічна пасова передача; а також рейковий механізм, який перетворює обертовий рух штурвала в прямолінійний, зворотно-поступальний рух свердла).
Після цього необхідно детальніше ознайомити школярів із зазначеними механізмами, використовуючи верстат (або його діючу модель), а також наочне зображення й кінематичну схему. Вивчення будови й принципу дії механізмів повинно йти паралельно з формуванням наукового поняття про деталі - спеціальні, стандартні та інші, й основні види їх з'єднань.
Закріплення техніко-технологічних відомостей про найпоширеніші механізми вчитель зможе реалізувати при проведенні лабораторно-практичних робіт; приблизний їх зміст ми визначили в тематичному плануванні.
Заняття 4. Техніко-технологічні відомості про метали і сплави.
Враховуючи те, що на попередніх заняттях п'ятикласники досить ґрунтовно ознайомилися з найрізноманітнішими металевими виробами (як на прикладі технічного обладнання майстерні, так і, оглядаючи постійно діючу виставку зразків учнівських робіт), доцільно провести узагальнення науково-технічної інформації щодо застосування найпоширеніших металів та їх сплавів у народному господарстві й побуті.
- Від вашої першої вчительки, від своїх батьків, друзів та знайомих ви багато чули про різні метали, із яких виготовляють найрізноманітніші речі. А які з них є найпоширенішими? (У більшості випадків діти скажуть, що залізо; через те їх зразу потрібно буде виправити, наголосивши, що заліза як такого в чистому вигляді в природі практично не існує. А із залізної руди, наприклад, бурого залізняку на металургійних комбінатах виплавляють сталь або чавун. При цьому доцільно використати зразки наявних кусочків руди, які роздаються дітям на робочі місця. Варто також тут продемонструвати зразки сталі та чавуну, в загальних рисах згадавши про відмінності в їх будові, властивостях та можливостях застосування).
- А які ще метали ви можете назвати? (Алюміній, мідь; не виключено, що будуть названі також латунь, бронза, через те, також зразу слід внести уточнення, що латунь й бронза не є металами в загальноприйнятому розумінні; вони є сплавами, оскільки сплавляються з кількох металів, основним з яких є мідь; при цьому потрібно продемонструвати зразки міді, бронзи та латуні й також у загальних рисах зробити їх порівняння за окремими властивостями).
- Метали та сплави, перш ніж потрапити на металообробні підприємства в такому вигляді, в якому ми частково звикли їх бачити в наших майстернях перед виготовленням із них різних виробів, проходять довгий і складний шлях (тут можна, використовуючи плакат або таблицю, показати отримання прокату на прокатних станах).
Продемонструвавши зразки окремих видів прокату (кутника, швелера, труби та ін.), доцільно запитати, чи можна з нього виготовляти, наприклад, кухонний посуд для дому, бочки, каністри, консервні банки, різні коробки тощо. Відповідь буде однозначною - ні; для таких виробів необхідно мати листовий метал.
Щоб учні краще зрозуміли механізм отримання листового металу, можна сказати, що прокатування листів на станах дуже нагадує процес розкачування тіста для вареників; гаряча болванка проходить між парами валків, віддаль між якими поступово зменшується, й тому, чим більше валків проходить листовий метал, тим тонший він стає. Цю розмову слід супроводжувати показом зразків різної товщини, визначаючи, де є фольга, жерсть(чорна й біла), оцинковане залізо, покрівельна сталь (її ще називають даховим залізом) тощо.
Важливою для п'ятикласників має бути інформація, що сфера застосування будь-якого металу чи сплаву залежить від його фізико-механічних властивостей, основними з яких є: колір, блиск, теплопровідність, електропровідність; міцність, твердість, пружність, пластичність. Найкраще будувати свою розмову з учнями на загальній характеристиці тих властивостей, які діти можуть сприйняти через свої органи чуття (у першу чергу, зір та дотик, прикладені фізичні зусилля).
Закріплення засвоєного матеріалу слід проводити при виконанні запланованих лабораторно-практичних робіт.
Заняття 5. Конструювання виробів із тонкого листового металу.
Техніко-технологічні відомості цього заняття мають чітко виражений прикладний характер, бо вони акумулюють як практичний досвід багатьох поколінь людей, так і науково обґрунтовану інформацію з конструювання та виготовлення необхідних предметів з листового металу.
Заняття слід розпочати з аналізу конструкції (конструкцій), визначеного для виготовлення виробу. Залежно від теоретичної підготовки та практичного досвіду школярів, рівня сформованості колективу вчитель може, або запропонувати єдиний для всіх об'єкт практичної діяльності, або чітко орієнтуватися на три категорії учнів (сильних, середніх та слабких) й відібрати вироби відповідних рівнів складності. Тому й обговорення конструкції об'єкта праці п'ятикласників залежатиме від зазначених чинників. Перш, ніж приступити до аналізу конструкцій зразків виробів, необхідно провести невелику бесіду, в якій можна пригадати основні вимоги до виготовлюваних предметів: - При вивченні теми "Обробка деревини" ми вже розглядали ці вимоги. Назвіть найголовніші з них. (Відповідність виробу своєму призначенню; його надійність; рентабельність у виготовленні; довговічність в експлуатації; ремонтопридатність і взаємозамінність деталей; естетичність та ін.).
- Гарний естетичний вигляд виробу відіграє важливе значення, наприклад, в його успішній реалізації на ринку. Цього вигляду конструкції виробу на підприємствах надають люди, яких називають дизайнерами. А що ви розумієте під терміном "дизайн"? А що входить в поняття "технічна естетика"?
- Аналізуючи конструкції майбутніх об'єктів праці, ви повинні дати ґрунтовну й вичерпну характеристику та відповісти на запитання, чи відповідають вони основним представленим вимогам?
- Яку роль у виробі відіграють конструктивні елементи? У яких випадках їх можна спростити (ускладнити)?
Якщо аналіз виробів здійснювався у бригадах (ланках), то кожна з них повинна виставити представника для захисту перед класом (групою) свого об'єкта. Якщо реалізується фронтальна форма організації праці, то здійснювати характеристику виробу можуть всі учні класу за списком або за бажанням. Обговорення конструкції виробу в обох випадках має здійснюватися із використанням його графічних зображень (робочого креслення та технічного рисунка).
Розробка конструкції виробу в 5-ому класі в більшості випадках проводиться за методом аналогії. Спочатку учням слід задати запитання: - Чи не нагадує вам виріб з тонколистового металу (зокрема коробка) аналогічний об'єкт з паперу (картону), який ви виготовляли в початкових класах? (Так). - То чи не можемо ми розробляти конструкцію запланованого виробу через паперову модель? (Можемо).
У цьому аспекті творча робота з папером дає необмежені можливості по створенню потрібної конструкції й побудові розгортки виробу. Тут також учні вдосконалюватимуть свої вміння у проведенні вимірювань та нанесенні розмірів на розгортку.
Заняття 6. Технологічна послідовність виготовлення слюсарних виробів.
Роботу на занятті можна побудувати через систему аналогій та узагальнень. Як і при вивченні теми "Обробка деревини", п'ятикласники мають усвідомити, що виготовлення сконструюваного ними виробу здіснюватиметься через виконання технологічних операцій, які називаються слюсарними. Пропонуємо перевірити знання й розуміння школярами таких питань: - Що називається виробничим процесом? - Що називається технологічним процесом? - Що слід розуміти під терміном "технологічна операція"? - Які ви знаєте основні документи технологічного процесу? - Що називають технологічною картою?
- На попередньому занятті ми разом вибрали об'єкт практичної діяльності (за зразок візьмемо, наприклад, коробку для дрібних деталей). Реальний виріб та його наочне зображення знаходяться перед вами (на демонстраційному столику). Які, на вашу думку, необхідно виконати слюсарні операції, щоб із куска тонколистового металу ми отримали потрібний нам предмет(відповіді будуть різними, як: різати, рубати зубилом, обпилювати, зачищати, згинати та ін.).
Щоб школярі краще засвоїли правильну послідовність виконання робіт при виготовленні виробу із металу, доцільно використати технологічні карти на вироби, які учні аналізували. Було б добре, коли з такою картою кожен п'ятикласник мав можливість працювати індивідуально. Завершити цей етап роботи можна послідовним читанням школярами технологічної документації.
У процесі роботи з технологічною документацією вчитель повинен звертати учнівську увагу на розміри заготовок та розміри деталей, припуски на обробку, вибір способів обробки тощо. Після успішного завершення читання графічних документів, доцільно перейти до розробки технологічних карт на виготовлення конкретних об'єктів дитячої праці.
Заняття 7. Підготовка та розмічання заготовок із тонколистового металу.
Питання, представлені для розгляду в цьому занятті, мають важливе значення для здійснення технологічного процесу, оскільки від правильного їх сприйняття, усвідомлення та засвоєння залежить якість виконання всього виробу.
Підготовчі роботи до розмічання п'ятикласники вже здійснювали при обробці фанери та ДВП, а тому з учнями слід згадати, що вони в себе включали. Після короткої співбесіди й узагальнення знань з цього матеріалу можна вияснити, які із зазначених робіт будуть використовуватися при обробці тонколистового металу. В основному вони зводяться до вирівнювання поверхні заготовки за допомогою дерев'яного молотка (киянки) та правильного бруска. Розмова вчителя має супроводжуватися демонструванням прийомів роботи.
- А чи можна правлення виконувати молотком? (Якщо будуть позитивні відповіді, можна запропонувати одному із учнів, які так думають, виправити кусочок жерсті молотком, а потім порівняти якість поверхні після ударів молотка й киянки).
На підготовлену поверхню вже можна наносити лінії розмітки. Учні проводили розмічання фанери й ДВП, тому вони мають уявлення про способи розмічання, інструменти для роботи, прийоми виконання. За аналогією ці знання слід використати й при розмічанні тонколистового металу.
Заняття 8-9. Розкроювання тонкого листового металу.
Оскільки актуалізацію опорних знань ми пропонуємо здійснити при виконанні практичного завдання, то заняття слід розпочинати із сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
Працюючи з деревиною, діти засвоїли, що для розкроювання (розділення) заготовки на окремі деталі використовують відповідний різальний інструмент. Тоді школярі отримали також, можливо вперше, наукову інформацію про основи, сутність процесу різання. Тепер п'ятикласників необхідно підвести до розуміння того, що подібний за функціональним призначенням інструмент застосовують й при різанні металів (але дещо іншої форми і розмірів) й, базуючись на зазначеному, розширити їх знання про основи процесу різання та геометрію різальної частини інструмента.
Свідомість та міцність засвоєння відповідної науково-технічної інформації може бути забезпечена шляхом організації проблемної бесіди з використанням також методів демонстрування та пояснення. Учителеві необхідно приготувати інструменти для різання різних матеріалів: деревини, паперу й картону, тонколистового металу й сортового прокату. Бажано також мати й збільшені зображення зазначених інструментів. Порівнюючи їх ріжучі частини, необхідно чітко підкреслити, що незалежно від призначення інструменту, його будови в основі роботи різальної кромки лежить принцип клину.
Навколо цього й треба будувати свою роботу по вивченні будови слюсарних ножиць та зубила, а пізніше - й інших інструментів для обробки металів.
Заняття 10. Гнуття і пресування тонколистового металу.
Здійснюючи підготовку деталей з тонколистового металу до розмічання, учні киянкою або правильним бруском знімали різноманітні нерівності, відновлювали рівну площину для розмічання, тобто змінювали їх форму. На сьогоднішньому занятті школярі також будуть проводити аналогічні дії, але вже у зворотному порядку: з прямолінійних поверхонь робити криволінійні, контурні.
Різний листовий метал неоднаково змінюватиме свою форму від прикладених до нього певних зусиль, а також по-різному реагуватиме після зупинення механічної дії. Оскільки п'ятикласники вже знайомі з техніко-технологічними властивостями металів, їм можна задати наступні запитання: - Які механічні властивості металів впливають на вибір величини зусилля при потребі змінити форму заготовки? - Які з металів або сплавів, чи ті, що превалюючою властивістю їх є пружність, чи ті, в яких переважає пластичність, краще піддаються формоутворенню? - Чи можете ви назвати приклади таких матеріалів? У залежності від конструкції та призначення виробів, їх форма може бути найрізноманітнішою. Предмети найскладніших конфігурацій отримують пресуванням та штампуванням на підприємствах машинобудівної промисловості. Така інформація добре сприймається дітьми, якщо є можливість продемонструвати фрагмент кіно- або діафільму.
В умовах шкільної майстерні предмети складної конфігурації виготовити буде досить складно. Через те й підбираються такі об'єкти праці, в яких поверхні після згинання хоч і стають складними, зокрема взаємоперпендикулярними, але за характером залишаються прямолінійними (наприклад, та ж коробка для дрібних деталей).
Учні вже знають, що змінювати форму листового металу потрібно за допомогою дерев'яного молотка - киянки, а також правильного бруска. До цього слід ще додати, що згинати тонколистовий метал можна також із використанням спеціальних оправок, а також, затискуючи його між губками слюсарних лещат.
- А як слід поступати, щоб на поверхні заготовки не залишалися сліди від стискування? (Можна використовувати спеціальні накладки - нагубники; якщо їх немає - то відповідних розмірів куски листового металу або дощечки з твердих порід дерев).
Ознайомлювати школярів із технологією згинання можна наступним чином: учні (за чергою) послідовно зчитують з дошки чи таблиці послідовність виконання роботи, а вчитель зразу демонструє правильність її виконання, з одночасним поясненням умов дотримання правил техніки безпеки.
Практична робота школярів передбачає згинання заготовки майбутнього виробу згідно з кресленням й технічним рисунком. У першу чергу, слід звертати увагу на правильність читання креслення учнями та розуміння призначення ліній креслення; часто школярі проводять згинання, змінюючи форму заготовки не за тими лініями. Тому, після проведення вступного інструктажу потрібно ще провести їх вибіркове опитування на предмет правильного читання креслення розгортки виробу.
Заняття 11. З'єднання деталей із тонколистового металу.
Оскільки при вивченні теми заняття "Відомості про найпоширеніші механізми" школярі ознайомилися із певними з'єднаннями деталей машин, доцільно провести узагальнення їх знань. Для бесіди можна запропонувати наступні запитання:
- Які ви знаєте способи з'єднання деталей машин? - Які з'єднання називають нерухомими? - Які з'єднання називають рухомими? - Які з'єднання належать до роз`ємних? - Які з'єднання належать до нероз`ємних? - Які ви можете назвати з'єднання, що застосовуються при виготовленні виробів побутового призначення із тонкого листового металу (наприклад, каструль, чайників та ін.)?
Подібні запитання активізують дітей до роботи, сприятимуть кращому засвоєнню нової техніко-технологічної інформації.
Засвоєння теоретичних відомостей можна також здійснювати також у формі проблемного діалогу. Звичайно, що найпростішим видом з'єднання деталей з тонколистового металу є фальцевий шов. Його назви учні можуть і не знати, хоча його застосування вони бачать часто. Демонструючи зразки швів, а також їх зображення, доцільно одночасно показувати способи їх одержання; це сприятиме кращому засвоєнню та закріпленню техніко-технологічних відомостей.
Крім фальцевого можна дати інформацію про заклепкове з'єднання. Але, якщо конструкція учнівського виробу не передбачає його застосування, слід обмежитися лише його загальною характеристикою, з метою економії часу.
Заняття 12-13. Оздоблення металевих виробів.
На цю тему ми пропонуємо виділити чотири години. Для відстаючих учнів такий розподіл часу дозволить надолужити прогаяне й повністю завершити виготовлення виробів. Вчитель останню годину завершуючого заняття може використати для проведення аналізу виконаних робіт та підведення підсумків з усієї теми "Обробка металів". Оскільки теоретична інформація з теми носить чисто прикладний характер, роботу з дітьми при її засвоєнні та закріпленні можна також побудувати на аналогіях і узагальненнях.
Реально вже виконані, але ще не повністю готові об'єкти праці п'ятикласників доцільно порівняти з виробами учнів попередніх років, звичайно, вибравши для цього найкращі зразки. Це наочно покаже школярам про незавершений ними технологічний процес й практично не викликатиме сумнівів щодо доцільності проведення опоряджувальних робіт. Вимоги до оздоблення слюсарних виробів суттєво відрізняються від тих, які прийняті в столярній справі.
Перед тим, як учні приступлять до виконання практичних завдань, доцільно організувати (виходячи з конструктивного призначення виробу чи виробів, умов їх експлуатації та ін.) колективне (фронтальне або бригадне) обговорення та вибір виду оздоблення.
При оцінюванні результатів праці можна провести невеличкий експеримент (а точніше, здійснити експертизу й отримати експертну оцінку). Пронумеровані роботи (але без зазначення прізвища) виставляються в рядок для колективної оцінки. Кожний п'ятикласник на своєму аркуші паперу оцінює у порядку зростання номерів готові вироби й здає його вчителеві. Педагог також на папері дає свою оцінку праці дітей. Поки учні прибирають свої робочі місця та приміщення майстерні, вчитель опрацьовує результати, порівнюючи оцінки, які школярі виставили собі з тими, які виставили їм друзі, а також відмічає відмінність в оцінці дітьми своєї праці та своєю особистою. Цей фактичний матеріал дозволить педагогові краще сприймати своїх вихованців, знати рівень їх самосвідомості та самооцінки, адекватніше підходити до вибору об'єктів праці для школярів тощо.
Аналіз учнівських робіт може будуватися саме на ознайомленні дітей із результатами оцінки й проведенні з ними співбесід щодо критеріїв їх оцінювання.
2.4 Електротехнічні роботи (6 год.)
Тематичне планування програмного матеріалу.
Заняття 1. Використання електричної енергії в побуті та промисловості.
Побутова електроарматура (2 год.).
Питання, що підлягають висвітленню: Електрика в житті людини. Джерела й споживачі електричної енергії. Провідники та ізолятори. Види та призначення проводів і шнурів, їх будова та маркування. Коло електричного струму; позначення елементів електричного кола. Поняття про коротке замикання; захист електричних кіл від перевантажень і коротких замикань. Будова лампового патрона, вимикача, штепсельного з'єднання (розетки й вилки). Будови лампи розжарювання. Способи приєднання проводів та шнурів до електроарматури. Електромонтажні інструменти. Правила техніки безпеки при проведенні електромонтажних робіт.
Лабораторно-практичні роботи. Вивчення будови лампи розжарювання, лампового патрона, вимикача, штепсельної розетки й вилки, запобіжників. Вивчення будови проводів та шнурів. Зачищення, окінцьовування, приєднання проводів і шнурів до електроарматури.
Міжпредметні зв'язки. Природознавство: загальне уявлення про електрику. Фізика: сила струму, напруга, потужність, теплова дія електричного струму.
Заняття 2. Послідовне та паралельне з'єднання елементів електричного кола.
Питання, що підлягають висвітленню: Напрям електричного струму. Загальне уявлення про електричні параметри джерел (напруга, потужність) і споживачів
(потужність, робоча напруга, струм). Послідовне і паралельне з'єднання споживачів і джерел електроенергії, вимоги до їх параметрів (струму, напруги, опору). Використання послідовного і паралельного з'єднання джерел і споживачів у техніці. Переваги і недоліки паралельного і послідовного з'єднань елементів електричного кола. Правила монтажу електричних кіл на панелі.
Лабораторно-практичні роботи. Читання і складання електричних схем із послідовним і паралельним з'єднанням споживачів. Монтаж електричних кіл із послідовним і паралельним з'єднанням споживачів.
Заняття 3. Конструювання електричних кіл.
Питання, що підлягають висвітленню: Загальні правила конструювання електрифікованих пристроїв (облік експлуатаційних вимог, складання принципової схеми, вибір електроарматури, розробка конструкції виробу, планування технологічної послідовності виготовлення виробу. Особливості контролю процесу і результатів праці при електромонтажних роботах.
Практичні роботи. Конструювання і монтаж кіл з паралельним і послідовним з'єднанням споживачів (із деталей "Електроконструктора").
Профорієнтація. Ознайомлення із професією електромонтера.
Загальні методичні рекомендації до проведення занять.
Вивчення школярами, в тому числі й п’ятикласниками, основ електротехніки забезпечує політехнічне спрямування трудового навчання і сприяє підготовці їх до практичної діяльності. Відомо, що конкретні, наукові поняття про електрику, електричний струм школярі отримують на уроках фізики, починаючи з 7-го класу. В зв’язку з цим заняття в шкільних майстернях із основ електротехніки мають базуватися лише на загальних, популярних теоретичних відомостях з курсу фізики, реалізуючи таким чином наступні міжпредметні зв’язки. Це, з одного боку. А, з іншого, процес засвоєння такої складної для учнів цієї вікової категорії теми повинен спиратися на певний життєвий досвід дітей.
Слід зазначити, що в 1-4 класах школярі вже мали б отримати початкові відомості про використання електричної енергії (в побуті, тобто повсякденному житті, на транспорті, промисловості тощо), джерела її продукування та передавання на далекі відстані, а також виконувати певні практичні завдання з деталей "Електроконструктора". З деякими електричними явищами школярі також вже знайомі з уроків природознавства.
Програмою передбачено два варіанти змісту навчально-технічної інформації з електротехніки для учнів 5-го класу (як сільської, так і міської школи), надаючи, таким чином, вчителям певні можливості вибору для її вивчення. Ми пропонуємо для засвоєння п’ятикласниками програмний матеріал варіанту 1, вважаючи його простішим та доступнішим для дітей цього віку, а також таким, що має більшу практичну цінність.
Основну увагу при засвоєнні техніко-технологічних відомостей з цієї теми слід приділяти проведенню практичних та лабораторно-практичних робіт. Виконуючи їх, учні мають можливість дуже добре сприйняти інформацію про вироблення та застосування електричної енергії, умови її споживання та економії; ознайомлюються з провідниками та ізоляторами, вивчають просте електричне коло, його позначення на схемах та ін.
Заняття 1. Використання електричної енергії в побуті й промисловості.
Побутова електроарматура.
Рівень розуміння п'ятикласниками основ електротехніки є досить низьким. Через те, узагальнення відомостей школярів за початкові класи може мати характер побутової бесіди приблизно наступного змісту: - Ви часто чуєте слова "електрична енергія", "використання електричної енергії", "економія електричної енергії" тощо, а чи мають вони поширення у вас вдома? (Звичайно, так. Тут можна розраховувати на великий перелік побутових об'єктів, які використовують електричну енергію).
- А що може бути джерелом електричної енергії? (Різні батарейки, акумулятори, електростанції, тобто джерелом електричної енергії вважається агрегат, який її виробляє, продукує).
- А які електростанції ви знаєте? (Гідро-, теплові, атомні, вітрові електростанції. Цей перелік учитель може розширити, виходячи з конкретних умов. Тут також потрібно подати загальну характеристику електростанцій, наголосивши, в основному, на їх потужності, економічності та екологічній безпечності).
- А чи хочете ви побачити найпростіше джерело електричної енергії, яке можна виготовити навіть у домашніх умовах? (Звичайно, що відповіді будуть позитивними. Продемонструвавши учням елемент Вольта, його дії, педагог у загальних рисах може пояснити, чому це відбувається, та наголосити, що детальніше й глибше вони дізнаватимуться про це з курсу фізики, починаючи з 7-го класу).
- Всі пристрої, які знаходяться у майстерні, чи у вашому домі, що використовують електричну енергію, перетворюючи її в теплову або механічну, називаються споживачами. Це може бути свердлильний верстат, пральна машина, порохотяг, електропраска, звичайна електрична лампочка. А як подається електрична енергія від джерела до споживачів? (По проводах).
- А з чого можуть бути зроблені проводи? (Тут відповіді будуть різноманітними, найхарактерніша з них: -із заліза. Тому, повторивши матеріал про техніко-технологічні властивості металів учні зможуть усвідомити, що проводи роблять із сталі, міді та алюмінію).
- А чому не можна виготовляти проводи з інших матеріалів, наприклад, з деревини, гуми або пластмас?
Подібними запитаннями, а, за можливістю й проведенням лабораторно-практичної роботи, п'ятикласників треба підвести до розуміння провідників і непровідників (ізоляторів) електричного струму. Це дозволить краще засвоювати інформацію про будову електроарматури. При вивченні будови електроарматури доцільно використати ланкову, в окремих випадках - бригадну форму організації праці.
Ознайомлення дітей з електромонтажними інструментами можна здійснювати при безпосередньому виконанні зачищення, окінцьовування та зрощування проводів і шнурів.
Заняття 2. Послідовне і паралельне з'єднання елементів електричного кола.
Оскільки програмою передбачено засвоєння п'ятикласниками досить складних теоретичних питань, ми, виходячи з власного досвіду, пропонуємо цю науково-технічну інформацію значно спростити, зокрема,