Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

захоплюватися детективними історіями. Корисний для учнів правовий матеріал сприймається ними надто поверхово, а захоплюючий сюжет закриває правильну моральну оцінку подій і явищ. Краще використовувати позитивні приклади, подані в цікавій формі. Спираючись на позитивний морально-правовий досвід учнів, учитель повинен підкреслювати творчий характер українського права, домагатися сприйняття права не як системи заборон, а як важливого регулятора суспільних відносин і діяльності кожного громадянина України.

Як засвідчує М.Боришевський, першокласники досить успішно переймають від учителя критерії оцінювання навчальної діяльності і поведінки школярів. Їх оцінні судження, що стосуються конкретних випадків додержання чи порушення норм поведінки однокласниками, за змістом досить близькі до суджень учителя. Це – неодмінна умова успішного формування ціннісних орієнтацій у дитини на початковому етапі її шкільного навчання.

У процесі правового виховання молодших школярів важливо навчити їх критично ставитись до себе. Уміння аналізувати свої вчинки досягається спостереженням за власною поведінкою, зіставленням потрібного взірця з реальними діями, усвідомленням вад своєї поведінки. Якщо учень критично ставиться до себе, він краще сприймає вимоги, зауваження вчителя, так само думає про свою поведінку [32].

Упродовж молодшого шкільного віку спостерігається посилення стриманості і усвідомленості у проявах емоцій, підвищення стійкості емоційних станів. "Саме в молодшому віці, коли душа дитини піддатлива до емоційних впливів, – писав В. Сухомлинський, – ми розкриваємо перед дітьми загальнолюдські норми моральності, вчимо їх азбуки моралі" [39]. Молодші школярі вже вміють управляти своїми настроями. Вони більш урівноважені, ніж дошкільники, а також підлітки. Дітям молодшого шкільного віку характерний тривалий, стійкий радісний і бадьорий настрій. Разом з тим у окремих дітей спостерігаються негативні стани, головною причиною яких можуть бути розходження між рівнем домагань і можливостями їх задоволення. Якщо таке розходження тривале і дитина не знаходить засобів для його подолання, то негативні переживання проявляються у злих і гнівних висловлюваннях та вчинках [5].

Формування у молодших школярів морально-правової поведінки вимагає створення у них єдиної системи, яка включає відповідні знання, ставлення і дії. Якщо вихователь не працює одночасно над усіма складовими цього комплексу, то виникають помилки і недоліки у вихованні дитини. Діти можуть добре знати, що і як робити, але діють інакше.

Молодший шкільний вік найсприятливіший для формування навичок морально-правової поведінки, в основі якої лежать правові знання, набуті в дитинстві (норми, правила поведінки, оцінки). Рівень правових знань залежить від усвідомлення особистістю суспільних вимог. Для учнів цього віку шлях такого усвідомлення – від уявлень до правових понять, які пов'язані з конкретними особами, ситуаціями або предметами.

Уже з перших днів перебування у школі молодший школяр зустрічається з чіткою системою вимог, дотримання яких постійно контролюється. Учнів знайомлять із системою норм і правил поведінки, якими вони повинні керуватися у взаємовідносинах з учителями і дорослими в різних ситуаціях, при спілкуванні з товаришами на уроках і перервах, під час перебування у громадських місцях і на вулиці. Діти семи-восьми років психологічно підготовлені до розуміння суті цих норм і правил і до їх щоденного виконання.

Нерідко педагоги і батьки не використовують цю готовність. Формулюючи вимоги до дитини, довго "розжовуючи" їх, вихователі не завжди послідовно перевіряють виконання своїх вказівок. У дітей виникає таке почуття, що дотримання норм і правил поведінки залежить від дорослих, від умов, які складаються, від їх власних бажань. Виникає небезпека появи у дітей уявлення про те, що нібито норми і правила поведінки мають формальний характер і повинні виконуватися не через їх внутрішню необхідність, а під впливом тих чи інших зовнішніх чинників, у тому числі і страху покарання [5].

У молодшому шкільному віці формування правових мотивів поведінки здійснюється через розвиток елементарних правових звичок на основі виконання простих вправ і участі в іграх, що мають правоохоронний характер. Психічні механізми вироблення даних мотивів у молодших школярів в якості основного компонента включають у себе сприймання яскравих образів, пов'язаних з діяльністю правоохоронних органів, і переживань за людей, які здійснили обумовлені завданнями охорони суспільного порядку позитивні вчинки [35].

У правовиховній роботі з молодшими школярами дуже важлива роль усвідомлення оцінювання ними власного становища в колективі. Особливе значення має адекватна оцінка, оскільки саме в школі відбувається інтенсивне формування особистості. Правильне оцінювання свого статусу активно сприяє пізнанню дитиною самої себе, взаємин з іншими людьми і навколишньою дійсністю. На цій основі у школярів формується вміння зважати на вимоги товаришів і дорослих, враховувати їх у власній поведінці [29, 19].

За результатами дослідження Л. Пилипенка, першокласники здебільшого недостатньо усвідомлюють ставлення товаришів до себе, хоч через кілька місяців спільного навчання мають постійних друзів. Оцінка першокласниками своїх ровесників має нестійкий і репродуктивний характер, значною мірою вона визначається оцінним ставленням учителя до того чи іншого учня.

Дещо інші наслідки оцінної діяльності дітей простежуються у другому й особливо у третьому класі. Це пояснюється розвитком самосвідомості молодших школярів. Тривале спілкування з однокласниками дає змогу краще пізнати їх у різних ситуаціях, допомагає пізнати самого себе, зрозуміти, як до тебе ставляться ровесники: що вони в тобі цінують, а що засуджують. З віком у молодших школярів розвиваються ті психічні функції, завдяки яким діти глибше проникають у суть явищ, знаходять у них істотне, спільне й відмінне, що позитивно позначається на розвитку їхньої самосвідомості взагалі, на оцінці інших людей і самооцінці зокрема [29, 20].

У правовиховній роботі з молодшими школярами враховують і ті відхилення, які можуть зустрічатися в їх свідомості і поведінці.

За даними спеціальних досліджень, у дітей молодшого шкільного віку відхилення в поведінці проявляються в негативному ставленні до навчальної (88-92%), ігрової (42-56%), трудової (85-92%), громадської (18-36%) діяльності, негативне ставлення до дисципліни (32-74%), ігнорування вимог дорослих (від 34 до 93%), у конфліктних стосунках з колективом товаришів (від 47 до 62%), неадекватній оцінці своїх вчинків (34-86%), в емоційно-вольовій сфері переважає імпульсивність (від 48 до 74 %), афективний стан (46-57 %), емоційна розгальмованість (66-76%) [36]. Ці відхилення є тією базою, на якій ґрунтується формування малолітнього правопорушника, омолодження злочинності неповнолітніх. Одним із шляхів попередження цього явища може стати ефективна правовиховна робота з молодшими школярами. У процесі пошуково-експериментальної роботи нас цікавило питання правової обізнаності молодших школярів. З цією метою була використана анкета, розроблена І. Запорожаном, за допомогою якої передбачалось виявлення доступних і необхідних для молодших школярів знань з різних галузей права (конституційного, адміністративного, сімейного, трудового, цивільного, кримінального). (Додаток 1).

В анкетуванні взяли участь 60 учнів початкових класів.

Аналіз відповідей молодших школярів на поставлені в анкеті запитання засвідчує, що навіть на ті з них, які вимагають загальновідомих знань, не всі учні правильно відповіли. Так, з опитаних 20 учнів сільської і 40 – міської шкіл 4,7 % не знають назву нашої держави, 5,4% – назву її столиці, 10% – не мають уявлення про Державний Герб України. Якщо зважити, що ці питання є предметом обговорення на багатьох уроках з різних навчальних предметів і позаурочних виховних заходах, то можна було очікувати кращих знань учнів.

9,8% учнів не знають того, що основним законом нашої країни є Конституція України, 15 % учнів вважають, що виконання законів стосується тільки Президента України, депутатів Верховної Ради, суддів, а не всіх громадян.

Значна частина учнів (50 %) не знає про те, що за систематичні порушення правил поведінки в школі та за її межами можна потрапити до спеціальної школи з посиленим режимом з одинадцятирічного віку. 49,2% дітей не підозрюють про існування дитячих притулків, куди може потрапити молодший школяр, який заблукав або утік з дому. 83,0% учнів не знають, що за заподіяну ними шкоду несуть відповідальність їх батьки. 60,7% молодших школярів не знають про існування служби у справах неповнолітніх, яка покликана захищати їхні права.

Як засвідчують результати анкетування учнів початкових класів, особливої різниці у правовій обізнаності вихованців сільських і міських шкіл не спостерігається.

Така правова необізнаність молодших школярів пояснюється передусім недосконалістю, а то й відсутністю у багатьох школах цілеспрямованого правового виховання.


1.3 Стан право виховної роботи з молодшими школярами в сучасній школі


Особливе місце школи у правовому вихованні учнів визначається тим, що тут вони отримують перше уявлення про наше суспільство. Адже школа – це передусім соціальний інститут підготовки майбутнього громадянина, працівника, сім'янина, захисника Вітчизни. Саме в школі діти уперше по справжньому починають відчувати себе маленькими громадянами своєї країни, і саме тут необхідно, щоб вони отримали впевненість у справедливому до них ставленні. Це стане доброю основою для подальшого формування більш складних правових почуттів, уявлень, поглядів, переконань та навичок правомірної поведінки.

У процесі дипломного дослідження ми поставили перед собою завдання здійснити аналіз сучасної практики правового виховання молодших школярів з виявлення найістотніших позитивних і негативних сторін у плані його змісту, шляхах його реалізації в процесі позаурочної виховної роботи, підготовленості класоводів і батьків до правовиховної роботи з учнями молодших класів.

Аналіз науково-методичної літератури з питань правовиховної роботи з учнями молодших класів у сучасній школі показав, що в окремих школах України мають місце цікаві технології організації різних аспектів цієї роботи, які варто творчо використати і в інших школах.

Так, наприклад, вдало організовано правове виховання учнів початкових класів у середній загальноосвітній школі №58 м. Львова [38].

Тут здійснюється робота з ознайомлення класоводів зі змістом Конвенції прав дитини, законодавством України про права дитини, про правовий статус учнів, батьків, учителів та іншими документами, в яких задек­ларовано права дитини. Спільно з психологами розроблена програма вивчення особистості учнів молодших класів. Учителі використовують її, особливо, коли йдеться про ранню профілактику правопорушень.

Серед учнів проведено конкурс на кращу казку, оповідання, малюнок за темою "Права дитини". Періодично організовують виставки учнівських робіт. Так, учениця 2 класу Анелія Троценко зайняла III місце у конкурсі малюнків, організованому Української Фондацією. Дівчинка одержала Диплом і цінний подарунок. До тематики методичної роботи вчителів 1-4 класів введено питання про вивчення досвіду роботи з правового та морально-етичного виховання.

У цій школі розроблено програму "Права дитини", яку запроваджено у навчальний процес. Вона містить 17 тем, розрахованих на 17 уроків (Додаток 2). Запропоновані теми вивчаються в 3-4 класах цієї школи.

Позитивно оцінюючи зміст даної програми і досвід правового виховання молодших школярів у даній школі, слід зауважити, що зміст правового виховання учнів молодших класів не можна обмежувати тільки вивченням прав дитини. Адже у своєму житті молодший школяр має справу з багатьма нормами різних галузей права, яких він повинен дотримуватись чи ними користуватися.

Вивчення досвіду шкіл з правовиховної роботи з молодшими школярами переконує, що найкраще вона організована з такого аспекту адміністративного права, як вивчення Правил дорожнього руху. У кращих школах України вже склалася певна система цієї роботи. Під час бесід з молодшими школярами повторюються вже відомі з житейського досвіду правила і зосереджується увага на формуванні в учнів свідомого ставлення до їх виконання, непримиренності до всіх проявів недисциплінованості на вулиці, прагнення надати допомогу людям похилого віку, попереджувати малюків і своїх ровесників про важливість дотримання цих правил. Такі бесіди допомагають переконати школярів, що Правила дорожнього руху є одним з правових документів нашої держави, який потрібно виконувати всім беззаперечно. Його невиконання веде не тільки до можливих аварійних ситуації на дорогах, а й до юридичної відповідальності за їх спричинення.

Вартий уваги досвід планування занять з вивчення Правил дорожнього руху [6]. Заняття проводяться за розробленим планом (Додаток 3), затвердженим директором школи. Якщо це екскурсія по місту, її маршрут, кількість учасників і час погоджують з органами Державтоінспекції.

У ході підготовки визначають мету заняття, а також розповідають дітям про порядок його проведення, підкресливши, на що слід звернути особливу увагу. Діти відповідають на запитання, що стосуються, наприклад, будови перехрестя, засобів, якими воно регулюється, руху транспорту і пішоходів на перехресті, видів транспортних засобів та дорожніх знаків. Розказують і про сигнали світлофора, регулювальника, помічені порушення правил руху пішоходами чи водіями та розмітку перехрестя.

Під час обговорення аналізується весь хід екскурсії виставляються оцінки в класному журналі.

Наприкінці навчального року в 1-4 класах вище названої школи проводять підсумкові заняття. Це виховні заходи, на яких діти розповідають вірші, читають невеликі за обсягом оповідання, розігрують окремі сценки, пов'язані з правилами руху, а також беруть участь в іграх, вікторинах та конкурсах.

Для підвищення ефективності занять з Правил дорожнього руху в окремих школах №58 м. Львова, №3 м. Тернополя обладнано спеціальні куточки або кабінети. До їх оформлення (виготовлення макетів, дорожніх знаків, моделей транспортних засобів та ін.) залучають актив учнів, учителів праці, керівників гуртків, шефські організації та громадськість.

У таких куточках і кабінетах є набір з кольорових плакатів, що відповідають тематиці 1-4 класів з безпеки руху, а також ігри: "Вчись водіння", "Відкрий очі", "По місту", "За кермом", "Дорожні знаки до іграшкових автомобілів", "Твої знайомі", "Маленький шофер", "Пішохід", "Світлофор".

Ефективним наочним матеріалом для вивчення Правил дорожнього руху в 1-4 класах є відповідні діа- і відеофільми, як-от: "Щиголь", "Альошин велосипед", "Баран, який не знав "правил дорожнього руху" (діафільми); "Як Вовці пощастило", "Чемпіон вулиці", "Обережно! Червоний колір!", "Гачок", "Я вже дорослий" (відеофільми).

У куточку також є настільні моделі світлофорів (трисекційний, чотирисекційний з додатковою правою секцією, чотирисекційний з додатковою лівою секцією і п'ятисекційний з лівою і правою додатковими секціями), які використовуються у вивченні теми "Сигнали світлофора і регулювальника" в 3 класі. За допомогою цих чотирьох моделей вдається створювати всі комбінації світлових сигналів, які застосовуються на перехрестях для регулювання руху.

Бажаного результату важко досягти без практичних занять: ігор, змагань та ін., які проводяться на шкільному майданчику. Там розміщують усі елементи вулиць, перехрестя, дороги, встановлюють світлофор, який діє. Колір розмітки і засобів регулювання має відповідати еталонам кольорів з Правил дорожнього руху, а поверхня майданчика повинна бути твердою.

Як на теоретичних, так і на практичних заняттях використовують жезл – регулювальника, який теж неважко виготовити в шкільних майстернях.

Описаний досвід вивчення Правил дорожнього руху заслуговує на увагу і може бути творчо використаний класоводами у виховній роботі з учнями.

В окремих школах робиться спроба організувати навчання батьків з проблем правового виховання дітей і сім'ї. Так, наприклад, у СШ №58 м.Львова для батьків учнів початкових класів організовано "Правовий всеобуч". Його тематика:

1. Права та обов'язки дітей молодшого шкільного віку.

2. Як розвивати індивідуальні здібності дитини.

3. Роль сімейних традицій у вихованні дітей.

4. Що дає самостійність мислення і вчинків дітям молодшого шкільного віку.

5. Рання профілактика наркоманії, алкоголізму, паління.

6. Як організувати побут і відпочинок у сім'ї [38].

Хоча таку спробу педагогічного колективу школи пропагувати правові знання серед батьків молодших школярів слід оцінити позитивно, але зміст пропонованого правового всеобучу ще не забезпечить батьків знаннями права для організації правового виховання дітей у сім'ї.

Особливо вдалим у формуванні культури поведінки молодших школярів у школі, вдома і в громадських місцях є досвід учительки початкових класів СШ № 3 міста Тернополя Г.О. Пасічник, яка протягом трьох років працює з дітьми й батьками над книгою О.Дорохова "Як поводитися". Вчителька радить батькам створювати вдома певні ситуації, в яких дитина самостійно зуміла б виявити себе, скористатися знаннями, набутими в процесі навчальної та ігрової діяльності. А з учнями 2-3 класів та їхніми батьками проводить етико-практичні конференції, на яких діти вчаться будувати поведінку і підкоряти свої відносини з навколишнім логіці .спільної діяльності, вступити у взаємозалежні стосунки, у конкретній ситуації пояснювати зміст застосовуваних у них норм і правил поведінки, вичленити моральну сторону вчинку й аналізувати його, глибоко усвідомлювати суспільне значення морально-етичних норм. Опанування молодшими школярами норм морально-правової поведінки відбувається в різних формах за широкого спілкування в колективі, з довколишніми людьми, в сім'ї.

Одним з напрямків правовиховної роботи школи є формування у молодших школярів культури поведінки. Саме її відсутністю характеризуються неповнолітні правопорушники. Адже, як правило, учні, які добре поводяться в школі, так само поводяться й за межами. Хто привчився й звик безвідмовно виконувати правила для учнів, той легко виконуватиме і всі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів – це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління.

У свій час колишнє Міністерство освіти зробило добру справу – відмінило формальні правила для учнів. Сьогоднішня школа не має загальних правил для учнів. Прекрасні можливості для творчості у цьому плані, але чи багато шкіл використали ці можливості? У переважній більшості вся творчість проявилася в тому, що до Статуту школи внесено загальні права і обов'язки учнів із Закону України "Про освіту". Ці правила настільки загальні, що важко говорити про можливість їх опрацювання школярами. Школі потрібні свої правила для учнів, які б деталізували вимоги цього закону до них.

В окремих школах для вчителів початкових класів організовано спеціальні семінари на правову тематику. Так, наприклад, в СШ №58 м. Львова для класоводів організовано семінар "Правовий всеобуч". Його програма:

Що слід розуміти під поняттям "права дітей". Зміст основних міжнародних та українських документів, що визначають права дітей.

Економічні та соціальні права дітей. Моральні та духовні аспекти прав дитини.

Законодавство України щодо прав дітей. Обов'язки держави щодо захисту материнства і дитинства.

Правова культура неповнолітніх громадян. Правосуддя стосовно неповнолітніх.

Ознайомлення із збірником ООН для викладання прав людини у початкових класах.

Загроза наркоманії, алкоголізму, СНІДу та система морально правових профілактичних заходів у школі та сім'ї.

Позитивно оцінюючи намагання поповнити багаж знань класоводів правовими знаннями, слід зауважити, що пропонована тематика, не забезпечить їх таким обсягом правових знань, який дозволив би організувати правовиховну роботу з молодшими школярами з усіх галузей українського права.

Стан правовиховної роботи з учнями, рівень їх правової вихованості залежить від підготовленості класоводів до здійснення цього напрямку виховної роботи в школі. Для здійснення правового виховання молодших школярів учитель повинен чітко уявити собі основні цілі, завдання, форми і методи цієї роботи.

Для виявлення рівня підготовленості класоводів до правового виховання учнів у процесі констатуючого зрізу було проанкетовано 28 класоводів Львівської області (Додаток 4). Як засвідчують відповіді вчителів, під час навчання у вищих педагогічних закладах спеціальної підготовки до здійснення правового виховання учнів вони не отримали. Тільки 40% опитаних згадують, що деякі відомості з права отримали під час вивчення курсу правознавства у вищому закладі освіти, але ці знання мають відношення лише до життя і діяльності дорослих.

Через недостатню підготовленість до правовиховної роботи з учнями класоводи зустрічаються з певними труднощами у цій роботі (Таблиця 1.1).


Таблиця 1.1 Утруднення класоводів в організації правового виховання молодших школярів

Види утруднення Кількість класоводів

Абс. число У відсотках
Відбір змісту матеріалу 20 71,43
Відбір методів і форм реалізації змісту правового матеріалу 18 64,29
Використання виховних можливостей сім’ї 16 57,14

Недостатня теоретична і практична підготовленість учителя почат­кових класів до правовиховної роботи з учнями, відсутність необхідної методичної літератури призводить до серйозних недоліків у справі правового виховання молодших школярів.

Найістотнішим недоліком правового виховання учнів молодшого віку є те, що воно має хаотичний характер, не цілеспрямоване і не систематичне, відсутня програма правовиховної роботи з учнями початкових класів. Відсутність єдиної програми здійснення правового виховання негативно позначається на його ефективності. Наявність такої програми дозволила б підняти правовиховну роботу зі школярами на вищий організаційний і змістовний рівень, а також надати такому вихованню характер неперервного і управляючого процесу [16].

Керівники шкіл і класоводи стверджують, що важливим недоліком правовиховної роботи з молодшими школярами є те, що вони не чітко уявляють собі мету, завдання і зміст правового виховання молодших школярів. У цілому вони правильно розуміють, що кінцевою метою правового виховання є формування правомірної поведінки учнів. Але вони не завжди можуть конкретизувати загальну мету, виділити конкретні завдання. Для педагога надто важливо знати часткові конкретні завдання правового виховання школярів, оскільки таке знання підказує шляхи досягнення кінцевої мети правовиховної роботи.

У виховній роботі з молодшими школярами недостатньо враховуються тенденції розвитку негативних явищ серед учнівської молоді (паління, вживання алкоголю, наркоманія, токсикоманія, азартні ігри, рекет, хуліганство, статева розбещеність) і є потреба звернути особливу увагу на їх профілактику.

Ефективність і результативність правовиховної роботи з молодшими школярами в значній мірі залежить від того, наскільки вдалося створити атмосферу поваги до вимог закону в сім'ї, у школі, на вулиці. На жаль, діти нерідко спостерігаюсь факти неправомірної поведінки дорослих у ближньому їх оточенні. Вони розповідають про те, як батько чи мати розпивають спиртні напої, сквернословлять, приносять додому нечесно зароблені речі. У школі учні є свідками, як учителі "спішать" після дзвоника на уроки, не дотримуючись вимог Правил внутрішнього розпорядку. На вулиці не залишаються непомітними для них факти грубощів, негідної поведінки окремих дорослих, яка ніким не осуджується. Говорити про формування правопослушної особистості в таких умовах важко.

Про недостатню участь батьків у правовому вихованні дітей молодшого шкільного віку свідчать відповіді опитаних класоводів на запитання "Яка роль батьків у правовому вихованні учнів?" З опитаних нами 28 класоводів відповіли що батьки не підготовлені до такої роботи – 18 осіб (62,3%), що вони у правовому вихованні покладаються на школу – 15 (30,4%), що правовим вихованням учнів повинні займатись правоохоронні органи – 8 (7,3%). Таким чином, батьки потребують не тільки підвищення загальної психолого-педагогічної, а й правової культури.

Окрім зазначених недоліків у правовиховній роботі зі школярами, які мають місце у діяльності багатьох шкіл, протиправна поведінка неповнолітніх та молоді тісно пов'язані з сьогоднішньою соціально-економічною ситуацією і політичною нестабільністю у суспільстві, конкретною ситуацією та умовами виховання у сім'ї, несприятливим побутовим оточенням, негативним впливом антигромадських елементів, незадовільною організацією дозвілля [31].

У правовому вихованні молодших школярів недостатньо враховується те, що під впливом телебачення вони отримують досвід і технологію кримінальності, збуджується передчасний інтерес до сексу як до розваги і джерела насолод, відбувається звикання до смерті, розвивається безособистісний погляд на це явище, навіюється підсвідоме прагнення досягти багатства і розкошів будь-якою ціною. Ця “демократизація” телебачення нерідко зводить виховну роботу школи нанівець.

Подолання такого негативного впливу телебачення на молодших школярів можливе передусім за умови підвищення загальнокультурної бази шкільного виховання, зокрема підвищення загальнокультурного рівня самих учителів, усього життя школи – від естетики оформлення приміщень класів і школи до культури взаємин, а також залучення школярів до найкращих надбань народної культури, до класики світового мистецтва [21].


Розділ 2. Шляхи вдосконалення правового виховання молодших школярів


2.1 Забезпечення єдності впливу родини і школи у правовому вихованні молодших школярів


Прогнозуючи виховну роботу з батьками, ми виходили із наявного стану правовиховної роботи у сучасній сім’ї (Додаток 8), тому що наявність у нашому суспільстві правопорушень і злочинності серед неповнолітніх, омолодження цих небажаних явищ в основному спричинюється помилками та недоліками сімейного виховання, вони є "продуктом" несприятливих умов життя в сім'ї. Соціологічні, правові, психолого-педагогічні дослідження переконують, що неповнолітні правопорушники свій перший негативний досвід набули в сім'ї та побутовому оточенні.

"У ході дослідження встановлено, – пише І.Козубовська і С.Деркач, –що переважна більшість неповнолітніх, які у віці 12-15 років стали на шлях правопорушень, виховувались тривалий час у сім'ях, де змалку були свідками постійних сварок, пиятик, бійок, аморальної поведінки батьків та інших членів родини (відкрито аморальні сім'ї), хабарництва, корисливості, кар'єризму (формально нормальні сім'ї). Як правило, ніхто по-справжньому не цікавився малюками, не звертав уваги на їхні захоплення і нахили, думки та прагнення. Зате діти уважно придивлялись до поведінки батьків, їхніх взаємин, вчинків, ставлення до інших людей, прислухалися до розмов у родинному колі. Все почуте й побачене стало їм прикладом для наслідування" [18].

Одним із шляхів попередження та подолання означеного явища, на думку вчених, має стати правова освіта батьківської громадськості взагалі і своєчасне, обґрунтоване застосування правових заходів впливу на сім'ї, які "продукують" неповнолітніх, схильних до аморальної та неправомірної поведінки.

У правовому вихованні дітей в сім'ї важливо, щоб сімейні моральні і правові норми базувалися на загальнолюдських моральних принципах і нормах права, бо уявлення про добро і зло, про те, що чесно і що нечесно, гідне і ганебне, формується залежно від того, що саме схвалюється чи засуджується родиною [15].

У правовиховній роботі з батьками ми передусім домагалися усвідомлення ними того, що виховання дітей в сім'ї – не приватна справа батьків, а діяльність, яка спрямовується законом. Саме закон визначає її цілі, принципи. Правове регулювання взаємовідносин в сім'ї спрямоване на те, щоб забезпечити найбільш доцільний зміст виховного ставлення до неї. Воно спирається на закономірності життя сім'ї і формування особистості дітей.

Роль сучасної сім'ї, її завдання, стан сімейного виховання та взаємодія батьків і педагогів базується на правовій основі життєдіяльності сім'ї. Моральні і правові вимоги стосовно сімейного виховання не суперечать один одному, а складають оптимальне поле для ефективної виховної діяльності батьків і педагогів.

Правові норми, які регулюють виховання в сім'ї та її взаємодію з іншими учасниками виховання неповнолітніх, допомагають батькам та іншим старшим членам сім'ї точно визначити своє конкретне місце у формуванні особистості підростаючого покоління.

Для того, щоб правові норми активно впливали на процес сімейного виховання, необхідно, щоб батьки й інші дорослі члени сім'ї не тільки знали загальний зміст закону як регулятора сімейного виховання, а щоб знали самі принципи, зміст правової характеристики, роль і сутність сімейного виховання, джерела деталізованої інформації про вимоги законів, що мають відношення до тих чи інших життєвих ситуацій [17].

У роботі з батьками ми виходили з того, що необхідною передумовою і складовою частиною формування відповідального ставлення батьків до виховання дітей в сім'ї є повна, всебічна і своєчасна інформованість їх стосовно діючого законодавства про їх обов'язки з формування особистості, охороні інтересів, фізичного і морального здоров'я дітей. Без точного знання закону важко забезпечити гармонійне поєднання прав і обов'язків батьків або осіб, які їх заміняють. Вимоги закону слід розглядати і як орієнтир для самовиховання, регулювання життєдіяльності батьків і інших членів сім'ї [17].

Конституція України, законодавство про освіту, шлюб, сім'ю та інші формулюють права і обов'язки батьків та інших дорослих членів сім'ї, визначають зміст виховання в сім'ї, вказують на найдоцільніші виховні дії, передумови для вирішення в конкретних випадках складних ситуацій і суперечок, які виникають у цьому процесі, для того, щоб спрямувати його хід і результати відповідно до вимог суспільства. Права даються батькам не над дітьми, а в ім'я їх інтересів, інтересів їх правильного виховання.

Вся система виховання дітей в сім'ї, у тому числі і правового, позиція батьків і інших дорослих членів сім'ї стосовно дітей повинна ґрунтуватися на знанні і усвідомленні своїх і дитячих прав, обов'язків, виховних цілей, визначених законом, розумінні їх значення і солідарності з ними.

У правовиховній роботі з батьками важливо домагатися розуміння ними того, що не вихована в дитинстві людина, як зауважив В. Сухомлинський, подібна на літак, випущений у політ з ушкодженим двигуном: якщо його відремонтувати не вдасться, він гине сам і призводить до загибелі людей. Це образне порівняння видатного педагога дозволяє усвідомити роль в суспільстві і відповідальність сім'ї за майбутнє дітей.

З погляду правового виховання саме в сім'ї у дітей формується ставлення до прав

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: