Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

Педагогічні основи правового виховання дітей молодшого шкільного віку

і обов'язків громадянина, до поєднаних з ними розуміння соціальних ролей в усіх їх різномаїтті, усвідомлення відповідальності перед близькими, перед іншими людьми і перед усім суспільством. У сім'ї формуються і життєві цілі, ставлення до можливих способів їх реалізування, вміння це зробити. Батьки передають дітям свою моральну позицію, світогляд, своє уявлення про щастя і обов'язок, життєві принципи, життєві цілі [17].

У правовиховній роботі батьків орієнтували на те, що майже всі їх дії стосовно дітей – це не тільки факти житейської поведінки, а й одночасно і факти, які мають правове значення. Правове регулювання охоплює власну поведінку, позицію батьків як членів суспільства, відповідальних за створення і підтримування ними сімейного виховання, нормального середовища виховання, виконання функцій із захисту прав і інтересів, поза сім'єю.

Оскільки виховна діяльність сім'ї має індивідуальний характер, який визначається різноманітними умовами її життя, держава не може регламентувати її виховну діяльність в деталях. Батьки самі ставлять конкретні цілі виховання дітей й підбирають відповідні засоби їх досягнення. Загальні завдання перед сім'єю у сфері виховання ставить закон; права і обов'язки, а тим самим і основні методи, визначає він же. Батьки мають навчитися співвідносити свої конкретні дії з загальними положеннями закону [4].

У правовиховній роботі з батьками важливо домагатися не знання ними правових приписів на рівні юриста-професіонала, а щоб вони: а) бачили в них соціальну сутність і значення законодавства про сімейне виховання; б) знали принципові положення; в) знали свої завдання, права й обов'язки; г) знали про існування гарантій сімейного виховання; д) усвідомлювали наявність правової відповідальності та її форм; е) знали, в якому законодавчому акті знайти норми, про застосування яких йде мова і до кого звернутися за консультацією та допомогою [17].

Завдання виховання, його засоби, форми і методи, способи охорони прав і законних інтересів сім'ї і дітей, захист дітей від негативних впливів пронизує всю систему життєдіяльності суспільства, а тому регулюється різними галузями права. Тому у процесі правовиховної роботи з батьками важливо розібратися у положеннях сімейного права, які регулюють взаємні права та обов'язки батьків і дітей, виховні завдання, засоби правового захисту неповнолітніх; цивільного права, які встановлюють правоздатність і дієздатність неповнолітніх у широкому колі особистих і майнових стосунків; трудового права, які регулюють трудові відносини неповнолітніх; адміністративного і кримінального права, які забезпечують захист неповнолітніх від негативних впливів.

Правове регулювання виражає політику Уряду України в галузі зміц-нення сім'ї і підвищення її відповідальності за виховання дітей. У ньому поєднується піклування про створення кращих умов для здійснення сім'єю її виховних функцій і контролю за їх виконанням. У статтях 51 і 52 Конституції України визначені права і обов'язки батьків стосовно своїх дітей. Перша з них встановлює: „Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою”. Стаття 52 засвідчує: "Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом”.

У правовиховній роботі з батьками передусім важливо ознайомити їх з правами і обов'язками, передбаченими Законом України "Про освіту".

Як зазначено в цьому документі, батьки або особи, які їх заміняють, мають право "вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей" (Ст. 60). Це право здійснюється батьками й іншими законними представниками з урахуванням бажання дитини.

Батьки мають право "захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей" (Ст. 60). Згідно законодавства батьки є законними представниками своїх дітей і виступають на захист їх прав та інтересів стосовно з будь-якими фізичними і юридичними особами, у тому числі в судах, без спеціальних повноважень. Проте батьки не мають права представляти інтереси своїх дітей, якщо органом опіки і піклування встановлено, що між інтересами дитини і батьків мають місце суперечності. У випадку розходжень між батьками і дітьми органи опіки і піклування зобов'язані призначити представника захисту прав та інтересів дитини. Захист прав учня може бути адміністративний, прокурорський і судовий.

Для цього батьки можуть звернутися із заявою до директора школи, про­курора або до суду.

Законом України "Про освіту" передбачено, що "на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини" (Ст. 59.2). Батьки та особи, які їх заміняють, зобов'язані:

постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традиції та звичаїв;

виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни :

сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини (Ст. 59.3).

Стосовно формування сім'єю особистості молодшого школяра як гідного громадянина вільної України, то це завдання випливає із загальної мети виховання особистості, якій властива національна свідомість, високі морально-правові, трудові, художньо-естетичні якості, гуманізм, доброта, чесність, скромність, соціальна активність, яка поважає наші закони і правила співжиття, непримиренна до будь-яких їх порушень, любить свою вітчизну і готова захищати її. Сім'я, як і школа, стосовно змісту і завдань виховання дітей має керуватись програмними документами з питань освіти і виховання підростаючого покоління. Батьки мають усвідомити, що вирішення цих виховних завдань є не тільки їх моральним, а й правовим обов'язком. Уникнення, як і зловживання батьківськими правами, спричинює відповідні правові санкції: від накладення штрафу до позбавлення батьківських прав.

До свідомості батьків доводять, що за порушення обов'язків щодо виховання і навчання своїх неповнолітніх дітей вони несуть адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Так, Адміністративний кодекс передбачає, що за доведення батьками неповнолітнього до стану сп'яніння, вони можуть бути оштрафовані (Ст. 180). Ухилення батьків або осіб, які їх заміняють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу. Штраф накладається на батьків або осіб, які їх заміняють, за скоєння неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (Ст. 184).

Цивільний кодекс передбачає повну відповідальність батьків (опікунів) за дії своїх неповнолітніх дітей, які нанесли шкоду майну юридичних чи фізичних осіб або шкоду здоров'ю громадянам, якщо нанесення цієї шкоди пов'язане з несумлінним виконанням своїх батьківських обов'язків.

Кримінальний кодекс передбачає, що кримінальна відповідальність батьків (опікунів) настає у таких випадках: умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або зразу після пологів (Ст. 117); доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичне приниження її людської гідності (Ст. 120); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (Ст. 155); вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку (Ст. 156); ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (Ст. 164); злісне невиконання батьками (опікунами) встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки (Ст. 166); схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (Ст. 324) та інші.

З погляду правового виховання дітей у сім'ї дуже важливим є стиль взаємовідносин батьків і дітей. Тут має панувати максимум справедливості стосовно дітей і максимум поваги до них з боку батьків і старших членів сім'ї. Саме з таких позицій батьки мають бачити місце дітей в сім'ї, спілкуватись з ними.

Повага до дітей передбачає взаємне визнання позитивних якостей, взаємний інтерес один до одного, до думки відносно питань життя сім'ї. Повага до дітей має на увазі і дотримання такту в критичних зауваженнях, недопустимість грубості, виховання у дітей почуття власної гідності.

У правовиховній роботі батьків з дітьми особливе місце займає власний приклад правомірної поведінки самих батьків і старших членів сім'ї.

Виходячи з інтересів правового виховання молодших школярів у родині, під час дослідження батькам пропонувалось дотримуватись певних принципів, а саме:

створення в родині атмосфери поваги до моральних та правових норм, дотримання їх всіма членами родини і за межами сім'ї;

справедливе ставлення батьків до всіх дітей, не виділення серед них улюбленців чи не улюбленців;

дотримання єдності вимог до дитини з боку дорослих членів родини;

доступність вимог, які пред'являються до дитини;

врахування вікових та індивідуальних особливостей при реалізації вимог до неї;

прояв поваги до особистості дитини, її прагнення до самостійності, активності та ініціативи;

здійснення контролю за дотриманням дитиною поставлених до неї вимог з одночасним привчанням до самоконтролю;

постійна оцінка батьками виконання дитиною норм моралі і права.

У правовиховній роботі долалось помилкове уявлення батьків про те, що у дітей треба виховувати слухняність. Адже соціальна адаптація особистості не зводиться до механічного засвоєння зовнішніх вимог, пристосування до них, автоматичного виконання дозволеного чи уникнення забороненого. За таких умов гальмується формування власної позиції дітей, їх соціальна активність, формується пристосуванець.

Дітей треба вчити дотримуватись норм соціальної поведінки, щоб кожен член суспільства знав і дотримувався їх. А для цього недостатньо просто повідомити, що і як робити, а розкрити суть і значення норми поведінки. Діти повинні зрозуміти і прийняти моральну суть вимог суспільства. Виховувати дитину треба так, щоб вона в складних ситуаціях навчилася діяти не через страх чи вигоду, а по справедливості.

Регулярне виконання вимог батьків щодо сумлінного ставлення до справи сприяє нагромадженню дитиною необхідного досвіду поведінки, формуванню міцних звичок, хоча повне, глибоке розуміння необхідності подібних дій з'явиться значно пізніше. Важливо, щоб вимоги були обґрунтованими, висловлювалися у доброзичливій формі, ґрунтувалися на довір'ї. Якщо дитину батьки заохотять, похвалять за те, що вона дотримується даного слова, виявляє порядність, чесність, то у неї з'явиться і закріпиться позитивне ставлення до такої поведінки [15].

Повне використання прав і обов'язків батьками як вихователями, встановлених законом, оптимізує умови їх складної праці і визначає успіхи сім'ї у підготовці дітей до повноцінного виконання функцій нашого суспільства. Для цього потрібно навчити мислити не тільки категоріями "добре – погано" або "доцільно – недоцільно", а й категоріями "відповідає – не відповідає закону", бачити взаємозв'язок цих категорій.

Знання норм законодавства про виховання і охорону прав неповнолітніх батьками й іншими дорослими членами сім'ї не тільки спрямовує внутрішню життєдіяльність сім'ї, допомагає "вихованню вихователів", а й дозволяє об'єднати зусилля сім'ї, школи, громадськості в єдину систему соціального виховання [17].

У правовиховній роботі з батьками учнів важливо дотримуватись певних педагогічних вимог, а саме: 1) виклад батькам такої морально-правової інформації, яка сприяє виробленню у них критеріїв правильної правової оцінки вчинків, фактів правової дійсності; 2) логічна система аргументів у правовій пропаганді – необхідна умова її переконливості і дохід­ливості; 3) проблемний виклад морально-правової інформації з навчанням прийомів творчого мислення в галузі етики і права; 4) додержання почуття міри між теоретичним та ілюстративним матеріалом, між позитивними і негативними прикладами під час висвітлення теми.

Оскільки і батьківські права потребують захисту, батьків у процесі правовиховної роботи з ними орієнтували, куди і в яких випадках за таким захистом звертатися, починаючи від органів освіти, консультацій при органах охорони здоров'я, і закінчуючи такими установами, як служба у справах неповнолітніх, кримінальна міліція у справах неповнолітніх, прокуратура, суд. Адже всі вони наділені певними функціями щодо захисту сім'ї та інтересів правильного виховання дітей.

У правовиховній роботі з батьками слід мати на увазі, що законодавство передбачає повагу, бережливе ставлення до особистого життя членів сім'ї, необхідність охороняти її від непотрібного вторгнення. Правове регулювання охоплює ті сторони життєдіяльності сім'ї, які мають суспільну значущість, стосуються інтересів суспільства в цілому. Сюди, в першу чергу, відноситься питання виховання дітей. І закон у конфліктних ситуаціях забезпечує захист інтересів виховання, створює оптимальні умови для його нормального здійснення і для усунення або ослаблення перешкод, що чиняться членами сім'ї, які зловживають своїми правами [17].

У процесі пошуково-експериментальної роботи з батьками учнів експериментальних класів було проведено цикл бесід з проблем правового виховання дітей в сім'ї (Додаток 9), виховних заходів (Додаток 10, 11). Результати опитування 35 батьків учнів експериментального і 30 батьків учнів контрольного класу відображені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Порівняльні дані про участь батьків у правовому вихованні молодших школярів

Зміст правовиховної роботи в сім'ї Батьки учнів експериментального класу Батьки учнів контрольного класу

Абс. число Відсотки Абс. число Відсотки
Знання стану цієї роботи в школі 30 85,71 15 50
Знання змісту правовиховної роботи з дітьми в сім'ї 28 80 14 46,67
Володіння методикою правовиховної роботи з дітьми в сім'ї 26 74,29 13 43,33
Створення в сім'ї атмосфери поваги до норм моралі і права 23 65,71 18 60
Прагнення до підвищення рівня правової обізнаності 20 57,14 12 40

Як засвідчують дані, узагальнені в таблиці, рівень правової обізнаності батьків учнів експериментальних класів значно вищий, ніж батьків учнів контрольної групи. Цю різницю можна пояснити тільки як результат спеціально проведеної правовиховної роботи з батьками учнів експериментальної групи.


2.2 Результати пошуково-експериментальної роботи


Весь процес дослідження проблеми правового виховання молодших школярів тривав два навчальних роки. Був започаткований під час проходження практики у 2008 р. Експериментальна робота здійснювалась у Переминлянській ЗОШ №2 I-III ступенів. У дослідженні взяло участь 80 учнів початкових класів, 28 класоводів і 65 батьків молодших класів. З метою проведення констатуючого зрізу було розроблено і підібрано спеціальні анкети (див. додатки 1, 4, 8). Отримані дані дозволили зробити кількісний і якісний аналіз та на його підставі розробити методику формуючого експерименту. У його основу була покладена розроблена нами програма змісту правового виховання молодших школярів та методика його в позакласній виховній роботі,

Формуючий експеримент передбачав відповідну роботу з батьками учнів у плані підвищення їх правової обізнаності (див. додаток 9).

У формуючому експерименті з реалізації розробленої методики правового виховання молодших школярів взяло участь 60 учнів початкових класів Перемишлянської ЗОШ №2 I-III ступенів, із них 25 учнів контрольного класу. Виявлення рівня сформованості правових уявлень у молодших школярів здійснювалось за спеціально розробленою анкетою, яка складалась із запитань з різних галузей українського права (див. додаток 1).

Результати вивчення динаміки формування правових уявлень у молодших школярів у процесі пошуково-експериментальної роботи представлені у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3 Рівень сформованості правових уявлень у молодших школярів за результатами формуючого експерименту

Зміст запитання Правильні відповіді

Контрольна група Експериментальна група

К-сть учнів Відсоток К-сть учнів Відсоток
Яку назву має наша держава? 25 100 35 100
Яке місто є столицею нашої держави? 24 96,0 35 100
Як називається Основний закон нашої держави? 20 80,0 35 100
Які кольори має Державний прапор України? 23 92,0 35 100
Що зображено на Державному Гербі України? 22 88,0 35 100
Слова і музика якої пісні є Державним Гімном України? 19 76,0 28 80,0
Яка мова є державною в Україні? 20 80,0 35 100
Хто обирає Президента України? 18 72,0 27 77,1
Хто повинен дотримуватись законів нашої країни? 22 88,0 21 65,7
Яка установа покликана захищати права дитини? 12 48,0 20 57,1
До якого закладу може потрапити молодший школяр, який заблукав чи утік з дому? 20 80,0 26 74,3
До якого віку за заподіяну дитиною шкоду відповідають батьки? 17 68,0 17 48,6
До якого закладу направляють одинадцятирічного учня, який систематично порушує правила поведінки в школі і за її межами 19 76,0 21 60,0
У якому документі викладено права і обов’язки учнів ? 22 88,0 16 45,7
З якого віку дитини права і обов’язки батьків з її виховання припиняються? 25 100 19 54,3

Як засвідчують статистичні дані цієї таблиці, у процесі дослідницької роботи в експериментальній групі змінилися на кращі всі показники рівня правових уявлень молодших школярів. У контрольній групі ці показники також певною мірою змінилися, але ці зміни значно менші.

У процесі пошуково-експериментальної роботи нас цікавило і питання, як вплинув запроваджений нами зміст правового виховання на поведінку молодших школярів. З цією метою в експериментальних класах під час всього експерименту велися спеціальні журнали, в яких фіксувалися негативні вчинки, що допускалися учнями. Результати обліку допущених молодшими школярам негативних вчинків в експериментальних і контрольних класах відображені в таблиці 2.4.


Таблиця 2.4 Порівняльні дані стану дисципліни учнів в експериментальній і контрольній групах

Види відхилень у групі Кількість відхилень у поведінці

Контрольна група Експериментальна група

К-сть учн. Відсоток К-сть учн. Відсоток
Прогули уроків 5 1,10 2 0,70
Запізнення на уроки 8 2,00 4 1,40
Бійки 12 3,00 5 1,75
Паління 2 0,50 - -
Вживання спиртного 1 0,22 - -
Утеча з дому 2 0,50 - -
Крадіжки 8 2,00 1 0,35
Пошкодження шкільного майна 18 4,05 5 1,75
Невиконання розпоряджень учителя й інших дорослих 19 4,10 4 1,40
Образа, приниження інших 10 2,05 1 0,35

Як засвідчують результати дослідження, наведені в таблиці, в експериментальній групі кількість допущених молодшими школярами відхилень у поведінці і в цілому, і за окремими видами, набагато менша, ніж у контрольній групі.

Матеріали контрольного зрізу засвідчили, що за рік значно зросла правова вихованість молодших школярів за всіма її показниками.

Проведений експеримент з правового виховання молодших школярів на основі розробленого нами змісту правового виховання показав, що його реалізація сприяє ефективному засвоєнню системи доступних для цієї категорії учнів правових понять, формуванню відповідних уявлень, умінь та навичок правомірної поведінки.

ВИСНОВКИ


В умовах розбудови України як правової держави особливого значення набуває проблема піднесення рівня правової культури всього населення взагалі, і підростаючого покоління зокрема. Формування основ правової культури молоді покликана забезпечити загальноосвітня школа. Вирішення школою цього завдання сприятиме підвищенню правової обізнаності учнівської молоді, що протидіятиме скоєнню правопорушень неповнолітніми, омолодженню дитячої злочинності.

На підставі аналізу результатів психолого-педагогічних досліджень і досвіду виховної роботи в школі можна стверджувати, що основи правових знань можуть успішно засвоюватись вже учнями початкових класів. У молодших школярів для цього наявна різностороння активність у пізнанні правових фактів, явищ, подій. Під впливом навчання здійснюється перехід пізнання зовнішньої сторони цих фактів і явищ до пізнання їх суті. Дослідження переконують, що зміст правової інформації викликає у молодших школярів великий інтерес. Вони не піддають сумніву необхідність дотримання як вимог законів, так і моральних норм, учні добре їх запам'ятовують і хочуть виконувати.

Конструюючи зміст правового виховання учнів, потрібно виходити з особливостей українського права як регулятивного явища, що охоплює суспільні відносини, які стосуються і неповнолітніх.

Результати формуючого експерименту переконують, що школярам потрібно давати знання таких правових положень, які допоможуть їм правильно вибрати лінію поведінки в житті і діяльності, сформувати у них правильні уявлення про необхідності поводитись гідним чином. Тому зміст правового виховання має передбачати ознайом­лення школярів з доступними їм правовими положеннями, що стосуються конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, трудового, кримінального, природоохоронного права.

Особлива роль у правовому вихованні молодших школярів, зокрема у формуванні у них навичок і звичок правомірної поведінки, належить втіленню в їх життєдіяльність правил для учнів. Дослідження переконує, що в початкових класах такі правила мають бути деталізовані і повинні регламентувати поведінку дітей на уроці, на перервах, на шкільних урочинах, удома, на вулиці і в інших місцях. Робота над правилами проводиться у двох напрямках: роз'яснення їх змісту і привчання учнів до дотримання цих правил. Систематичне виконання правил поведінки всіма школярами впорядковує ритм життя школи, спрямовує його в необхідному напрямку, привчає учнів до дисципліни, правопорядку.

У правовому вихованні учнів молодшого віку особливе місце належить класоводу. Результативність його правовиховної діяльності на уроках і в позакласній виховній роботі залежить від рівня його правової культури, авторитету серед учнів, знання змісту і специфіки методики правового виховання цієї категорії учнів у школі і в сім'ї.

Ефективне здійснення правового виховання молодших школярів вимагає тісної взаємодії школи та сім'ї. Така взаємодія сприяє подоланню стихійного виховного впливу в сім'ї. Для цього школа має озброїти батьків певною сумою педагогічних, психологічних та правових знань, уміннями застосовувати ці знання у повсякденній виховній роботі з дітьми.

Пошуково-експериментальна робота дозволила значно розширити правові знання і загальнокультурний кругозір молодших школярів, домогтися усвідомлення ними розуміння особистої відповідальності за свої вчинки і поведінку. Вивчення правових питань викликало в учнів значний інтерес, сприяло якісним змінам джерел правової інформації дітей, виробленню у них правильної громадянської позиції в юридично значущих ситуаціях. У процесі пошуково-експериментальної роботи учні отримали початкове уявлення про громадянство України, Конституцію України, про основні конституційні права і обов'язки громадян, про найважливіші закони країни; загальне уявлення про державу і органи влади, про символіку нашої держави (Прапор, Герб і Гімн). Школярі усвідомили необхідність постійно дотримуватись правил поведінки у школі і за її межами, розуміння особистої відповідальності за порушення дисципліни й порядку в школі, вдома і на вулиці. У них зріс інтерес до правової інформації. Матеріали підсумкового зрізу засвідчили, що значно зросла правова вихованість молодших школярів за всіма її показниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел


Бармак М. Основи правознавства. Кишеньковий довідник. – Тернопіль, 1999– 200.

Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Початкова школа. – 1998.– №1.– С. 2-6.

Васькович Й. Проблема правового виховання молоді // Право України. – 1997.– №2. – С. 49-50.

Воєцька Т.В., Горобець Н. Формування соціального досвіду учнів у процесі правового і морального виховання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді” /За ред. В.М. Герасименка. – К.: ІСДО МО України, 1994. – С. 181-184.

Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В. Петровского. –М.: Просвещение, 1979. – 288 с.

Володько М.В., Карпов О.М. Правове виховання в школі, сім’ї – основа профілактики правопорушень серед учнівської молоді: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді” / За ред. В.М. Герасименка. – К.: ІСДО МО України, 1994. – С. 120-122.

Воронов Б. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних //Воспитание школьников. – 1991. – №5. – С. 3.

Галузинський В.М. Вплив педагогічних відносин на формування особистості учня // Початкова школа. – 1975. – №9. – С. 5-12.

Глущенко А.Г. Вікові особливості молодших школярів і завдань морального виховання // Початкова школа. – 1976. – №5.– С. 8-14.

Глущенко А.Г. Моральне виховання в процесі навчання // Початкова школа. – 1975. – №2. – С. 9-13.

Головатенко А.Ю. Формирование нравственно-правовых убеждений школьников // Нравственно-правовое воспитание школьников: Из опыта работы: Книга для учителя /Сост. А.Ф. Никитин. – М.: Просвещение, 1986. – С. 107-113.

Головченко В.В., Нелін Г.І. Правове виховання учнівської молоді: Питання методології та методики. – К.: Наукова думка 1993. – 138 с.

Давыдов Г.П. Теоретические основы отбора правовых фактов явлений для формирования правосознания и поведения // Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. – М.: НИИОП, 1981. – С. 6-22.

Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов /Под ред. А.А. Люблинской. – М.: Просвещение, 1971. – 415 с.

Докукіна О.М. Виховання молодших школярів у сучасній українській сім’ї // Початкова школа. – 1997. – №5. – С. 17-21; №6. – С. 6-14.

Запорожан І.Г. Педагогічні основи правовиховної роботи з молодшими школярами: Дис. канд. пед. наук. – Тернопіль, 2002. – 273 с.

Итогнев К.Е., Миньковский Г.М. Семья, дети, школа. – М.: Юрид. лит., 1989. – 448 с.

Козубовська І.В., Деркач Є.Д. Профілактика трудновиховуваності молодших школярів // Початкова школа. – 1976. – №10. – С. 71-74.

Колесіна Т.Є. Психолого-педагогічна діагностика відхилень у поведінці учнів // Початкова школа. – 1996. – №12. – С. 11-13.

Корниенко Л.М. Об опыте изучения уровня правосознания школьников //Правовоспитание молодежи /Под ред. В.Н. Кудравцева. – М.: Юрид. лит., 1974. – С. 58-59.

Красовицький М. Моральне виховання учнів у теорії і практиці американської школи // Рідна школа. – 1998. – №4. – С. 29-52.

Крутенький В.А. Основы педагогической психологи. – М.: Просвещение, 1972. – 255 с.

Методические рекомендации по непрерывному правовому воспитанию школьников (О.В. Борисова, Т.Н. Мирошниченко, О.П. Песоцкая). – К., 1989. – 16 с.

Миньковский Г.М. Система и основные условия эффективности правового воспитания молодежи // Проблемы правового воспитания молодежи / Под ред. В.Н. Кудрявцева. – М.: Юрид. лит., 1974. – С. 6-9.

Никитин А.Ф. Формирование правовых взглядов и убеждений учащихся //Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. – М.: АПН СССР, 1981. – С. 36-50.

Обухов В.М. Влияние правового воспитания на формирование правосознания и поведения школьников / Правовое воспитание школьников (Из опыта работы) /Составили: Г.П. Давыдов, А.Ф. Никитин, В.М. Обухов. – М.: Просвещение, 1979. – С. 58-60.

Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навчально-методичний посібник. – К.: ВіАн, 1996. – 352 с.

Орзых М.Ф. Право в системе коммунистического воспитания советской молодежи // Правовое воспитание молодежи / Под ред. В.Н. Кудрявцева. – М.: Юрид. лит., 1974. – С. 40-42.

Пилипенко Л.І. Становище в колективі ровесників як фактор морального розвитку школяра // Початкова школа. – 1978. – №7. – С. 19-22.

Пирогов В.Н., Ломтев С.П. Вопросы повышения эффективности правового воспитания школьников // Проблемы предупреждения правонарушений учащихся общеобразовательных школ / Под ред. В.В. Панкратова. – М.: ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка, 1990. – С. 39-48.

Про стан негативних тенденцій серед неповнолітніх та заходи щодо їх попередження: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді”

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: