Вплив спеціальних вправ на рівень фізичної підготовленості школярів молодшого шкільного віку
1). В.П. – руки всторони, пальці сильно розімкнені.
1 – 5 – почерговий рух пальцями правої руки.
6 – 10 – те ж лівою рукою.
2). В.П. – о.с.
1 – руки в сторони
2 – руки вперед, пальці розвести
3 – 7 – почерговий рух пальцями рук
8 – и.п.
3). В.П. – руки вперед.
1 – 8 – швидке потирання долонь одна об іншу.
4). В.П. – руки перед грудьми, пальці розімкнені.
1 – вказівний палець правої руки стикається з великим пальцем.
2 – середній палець стикається з великим пальцем.
3 – 4 – теж безіменний і мізинець
5 – 8 – те ж, але в зворотній послідовності (мізинець з великим пальцем безіменний з великим пальцем і т.д.)
9 – 16 – те ж лівою рукою.
5). В.П. – Те ж, але пальці не тільки стикаються, але і виконують легке потирання один до одного.
6). Те ж, але виконується двома руками одночасно.
7). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти іншої.
Почерговий дотик правої руки, лівої долоні, в одній і іншій послідовності (великий, вказівний, середній, безіменний і мізинець – одна послідовність; мізинець, безіменний, середній, вказівний і великий пальці – інша послідовність).
Потім – те ж лівою рукою.
8). В.П. – руки перед грудьми, долоні напроти одна одної.
1 – 5 – почергове зіткнення пальців однієї і іншої руки (великий палець правої руки з великим пальцем лівої руки, вказівний правою з вказівним лівій і т.д.) Після зіткнення пальці не розводити.
Можна супроводжувати речитативом: « пальчик до пальчика тук, тук, тук».
6 – 10 – те ж в зворотній послідовності (мізинець з мізинцем, безіменний з безіменним пальцем і т.д.)
9). В.П. – руки перед грудьми, долоні зімкнуті.
Почергове потирання пальця однієї руки до палець інший (великий палець правої руки до великого пальця лівої руки і т.д.).
10). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти одної.
1. – з'єднання вказівного пальця правої руки з великим пальцем лівої руки (пальці не роз'єднувати.)
2. – з'єднання великого пальця правої руки з вказівним пальцем лівої руки.
11). В.П. – Те ж, але з великими пальцями з'єднуються середні, потім безіменні, мізинці.
12). Коли діти оволоділи вправами 10 і 11 виконувати почергове з'єднання всіх пальців з великими пальцями обох рук.
13). В.П. – руки перед грудьми, долоні одна напроти одної.
1 – 5 вказівним пальцем правої руки, «малювати» кола на долоні лівої руки в одному напрямі.
6 – 10 – те ж в іншому напрямі.
Потім – те ж, але поміняти місцями руки.
5. Спеціальні вправи, спрямований на підвищення функцій сенсорних систем, включаються в підготовчу частину уроку під час ходьби, бігу, виконанні комплексу і т.д., в основну частину – при виконанні програмного навчального матеріалу і рухливих ігор, і в заключну частину уроку при виконанні вправ на увагу, координацію і розслаблення. Крім того ці вправи доцільно включати у фізкультхвилинки на уроках з різних предметів; в систему організованих перерв і давати у вигляді домашніх завдань. Вони проводяться як ігровим, так і строго регламентованим методом.
Запропоновані нами спеціально спрямований вправи можуть бути використані у всіх розділах шкільної програми «Основи здоров’я і фізична культура 1– 11 класи”.
3.2 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів до і після проведення експерименту
Фізична підготовленість школярів 9 років визначалася за показниками розвитку швидкості, координаційних здібностей, гнучкості, сили і витривалості. Використовувалися тести, пропоновані в «Державніх тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України”; шкільною програмою «Основи здоров’я і фізична культура 1– 11 класи”, а також застосовувалися додаткові тести, запропоновані Л.П. Сергієнко.
Рівень розвитку швидкості школярів молодших класів
Рівень розвитку швидкості ми визначали за результатами бігу на 30 м, які представлені в табл. 3.1.
Аналізуючи показники тестування бігу на 30 м у віковому аспекті, відмічено, що як у хлопчиків показники дещо кращі ніж у дівчаток.
Порівняння результатів досліджень з державними тестами, показало, що у школярів, як експериментальної, так і контрольної груп, вони нижче за оцінку 2 бали.
Таблиця 3.1
Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (біг 30 м/с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
7,09±0,09 |
7,41±0,1 |
|
Контрольна |
6,99±0,18 |
7,53±0,17 |
|
t |
0,45 |
0,57 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Аналізуючи дані, одержані після використання в процесі фізичного виховання школярів молодших класів спеціальних вправ, спрямованих на покращення функціонального стану сенсорних систем, наведених в табл. 3.2., виявлено, що у школярів експериментальної груп рівень розвитку швидкості, за показниками бігу на 30 м, значно покращилися і ці відмінності у експериментальній групі достовірні (р < 0,001).
Таблиця 3.2
Показники рівня розвитку швидкості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту(30м/с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
6,12±0,09 |
6,46±0,1 |
|
Контрольна |
6,68±0,16 |
7,17±0,12 |
|
t |
3,03 |
4,42 |
|
р |
<0,01 |
<0,001 |
Приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 13,6%, у дівчаток – 12,8%. Слід зазначити, що за даними бігу на 30 м в у хлопчиків спостерігається більш суттєвий приріст в показниках, ніж у дівчаток.
Аналізуючи результати дослідження школярів контрольної групи, одержані після закінчення експерименту, визначено, що вони дещо змінилися, проте ці зміни не істотні і не достовірні (р >0,05). Так, приріст результатів в бігу на 30 м у хлопчиків склав 4,4%, у дівчаток – 4,7%. Аналіз показників школярів контрольної групи не виявив істотних змін в порівнянні з початковими даними.
Порівняння результатів бігу на 30 м, одержаних після експерименту, з державними тестами, показало, що в експериментальній групі, як у хлопчиків, так і у дівчаток, вони стали наближатися до 3-ох балів. Аналіз результатів в контрольній групі свідчить про те, що змін в оцінці показників не відбулося, вони так само, як і в первинному дослідженні, відповідають оцінці нижче за 2 бали.
Таким чином, використання комплексу спеціальних вправ, позитивно вплинуло на функціональний стан досліджуваних сенсорних систем, та підвищення рівня розвитку швидкості в експериментальній групі.
Рівень розвитку координаційних здібностей школярів молодших класів
При вивченні цих показників залежно від статі слід відмітити, що і в експериментальній і в контрольній групах хлопчики показали результати кращі, ніж дівчатка.
Порівняння результатів досліджень з вимогами державних тестів, свідчить про те, що у досліджуваних результати наближаються до оцінки 4 бали.
Таблиця 3.3
Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (човниковий біг) (с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
12,1±0,1 |
12,68±0,09 |
|
Контрольна |
12,06±0,16 |
12,59±0,12 |
|
t |
0,23 |
0,62 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Досліджуючи дані, одержані після використання спеціально спрямованих вправ, що позитивно впливають на показники функціонального стану сенсорних систем (табл. 3.4), виявлено, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток, показники рівня розвитку координаційних здібностей значно покращали і ці відмінності носять достовірний характер (р < 0,001).
Таблиця 3.4
Показники рівня розвитку координаційних здібностей школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту (човниковий біг) (с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
11,09±0,11 |
11,79±0,13 |
|
Контрольна |
11,63±0,15 |
12,36±0,18 |
|
t |
2,89 |
2,55 |
|
р |
<0,01 |
<0,01 |
Так, приріст результатів в човниковому бігу у хлопчиків 8,3%, у дівчаток – 7%.
Порівняння результатів човникового бігу у школярів експериментальної групи з державними тестами показало, що у досліджуваних школярів зафіксовано підвищення результатів з 4-х балів до 5 балів.
Аналогічне порівняння, проведене в контрольній групі, указує на те, що зміни відбулися тільки у хлопчиків, де результати стали відповідати 4-ом балам.
Таким чином, після використання комплексу спеціальних вправ, спрямованого на підвищення рівня функціонального стану досліджуваних аналізаторів, показники рівня розвитку координаційних здібностей значно покращали, як у хлопчиків, так і у дівчаток експериментальної групи.
Рівень розвитку гнучкості школярів молодших класів.
Рівень розвитку гнучкості ми визначали за результатами виконання нахилу тулуба вперед з положення сидячи (см), які представлені в табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Показники рівня розвитку гнучкості школярів експериментальної і контрольної групи до експерименту (см)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
5,65±0,46 |
7,56±0,58 |
|
Контрольна |
5,76±0,73 |
8,47±0,95 |
|
t |
0,14 |
0,82 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Зіставлення даних хлопчиків і дівчаток показало переважання результатів дівчаток над показниками хлопчиків у досліджуваних групах.
При порівнянні результатів тестування з державними нормативами відмічено, що дані хлопчиків і дівчаток досліджуваних груп знаходяться в межах між 2 і 3 балами.
Досліджуючи дані, одержані після використання комплексу спеціальних вправ, спрямованого на зміну функціонального стану сенсорних систем, (табл. 3.6), визначено, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток, показники рівня розвитку гнучкості достовірно покращали (р < 0,05 – 0,001). Так, за даними нахилу тулуба вперед у хлопчиків результати покращали на 33,2%, у дівчаток відповідно – на 76,9%.
Таблиця 3.6
Показники рівня розвитку гнучкості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
7,53±0,52 |
13,38±0,87 |
|
Контрольна |
6,41±0,77 |
9,88±0,96 |
|
t |
1,2 |
2,7 |
|
р |
>0,05 |
<0,01 |
При дослідженні результатів школярів контрольної групи, одержаних після закінчення експерименту, визначено, що вони дещо покращали у всіх вікових групах. Так, за даними нахилу тулуба вперед у хлопчиків результати покращали на 11,2%, у дівчаток відповідно – на 16,6%. Розглядаючи показники школярів контрольної групи залежно від статі і віку слід зазначити, що істотних змін в порівнянні з початковими даними знайдено не було.
Порівняння результатів нахилу тулуба вперед після експерименту з вимогами державних тестів показало, що в експериментальній групі у хлопчиків дані покращилися з оцінки 2 бали до оцінки 3 бали, у дівчаток – з оцінки 3 бали до оцінки 4 бали. Аналіз даних в контрольній групі свідчить про те, що у досліджуваних результати підвищилися, в основному, тільки до оцінки 3 бали.
Таким чином, використання комплексу спеціально спрямованих вправ, сприятливо вплинуло і на рівень розвитку гнучкості школярів молодших класів.
Рівень розвитку сили школярів молодших класів
Про рівень розвитку сили ми судили за показниками виконання піднімання тулуба в сід за 1 хв (к-ть раз), які представлені в табл. 3.7.
Таблиця 3.7
Показники рівня розвитку сили школярів експериментальної і контрольної групи до експерименту (к-сть)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
32,59±1,02 |
30,62±0,82 |
|
Контрольна |
32,76±1,2 |
31,65±1,86 |
|
t |
0,11 |
0,51 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Аналізуючи результати підніманн тулуба в сід виявили, що хлопчики показують результати кращі, ніж дівчатка. Порівняння результатів досліджень з вимогами державних тестів, свідчить про те, що у хлопчиків і у дівчаток вони відповідають оцінці 4 бали.
Розглядаючи дані, одержані після використання комплексу спеціально спрямованих вправ, що позитивно впливають на показники функціонального стану досліджуваних аналізаторів, представлених в табл. 3.8, встановлено, що у школярів експериментальної групи показники рівня розвитку сили покращилися.
Таблиця 3.8
Показники рівня розвитку сили школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту (к-сть)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
35,91±1,03 |
33,56±0,8 |
|
Контрольна |
34,65±1,13 |
32,82±1,79 |
|
t |
0,83 |
0,37 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Так, за даними піднімання тулуба в сід у хлопчиків результати покращали на – 10,1%, у дівчаток відповідно – на 9,6%.
Порівняння результатів піднімання тулуба в сід за 1 хв з вимогами державних тестів показало, що у хлопчиків вони стали наближатися до оцінки 5 балів, а у дівчаток – оцінці 4 бали.
Аналіз показників школярів контрольної групи залежно від віку і статі не виявив змін в порівнянні з початковими даними.
Порівняння результатів в підніманні тулуба в сід у школярів контрольної групи з державними нормативами виявило такий же характер зміни даних за оцінною шкалою, як і у досліджуваних експериментальних груп.
Таким чином, після використання спеціальних вправ, спрямованих на підвищення функціонального стану сенсорних систем, показники рівня розвитку сили покращали, як у хлопчиків, так і у дівчаток.
Рівень розвитку витривалості школярів молодших класів. Про рівень розвитку витривалості ми судили за показниками виконання бігу на 500 м (с), які представлені в табл. 3.9.
Аналіз одержаних результатів (бігу на 500м) виявив, що результати хлопчиків переважали над показниками дівчаток у всіх вікових групах.
Таблиця 3.9
Показники рівня розвитку витривалості школярів експериментальної і контрольної груп до експерименту (біг 500м) (с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
152±2,23 |
173±1,85 |
|
Контрольна |
150,8±2,81 |
171,4±3,0 |
|
t |
0,34 |
0,45 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Аналіз даних, одержаних після використання комплексу спеціально спрямованих вправ показав, що у школярів експериментальної групи, як у хлопчиків, так і у дівчаток результати рівня розвитку витривалості покращилися (Табл.. 3.10).
Таблиця 3.10
Показники рівня розвитку витривалості школярів експериментальної і контрольної груп після експерименту (с)
|
Групи |
Показники
|
|
|
Хл. |
Дівч. |
|
|
Експериментальна |
145,53±2,53 |
167,56±11,92 |
|
Контрольна |
146,3±3,17 |
161,8±4,67 |
|
t |
0,19 |
1,14 |
|
р |
>0,05 |
>0,05 |
Розглядаючи дані одержані після експерименту у віковому і статевому аспектах, слід зазначити, що за показниками бігу на 500 м у школярів експериментальної групи характер відмінностей істотно не змінився, в порівнянні з первинними дослідженнями.
Таким чином, аналіз даних повторного дослідження, виявив тільки природний приріст показників, що відображають ступінь розвитку витривалості, як у школярів експериментальної, так і контрольної груп. Виходячи з цього можна стверджувати, що викоритсання спеціально спрямованих вправ, що впливають на функціональний стан аналізаторів школярів, не носить негативного впливу на рівень розвитку витривалості школярів молодших класів.
Висновки
Аналіз науково-методичної літератури дає підставу стверджувати, що не дивлячись на наявність певного числа робіт, що свідчать про те, що рівень фізичної підготовленості дітей залежить від функціонального стану окремих сенсорних систем, на функції яких можна впливати фізичними вправами, не дослідженою залишається проблема комплексного впливу зорового, слухового, вестибулярного і тактильного аналізаторів на фізичну підготовленість молодших школярів.
Багато дослідників, займаючись питаннями фізичної підготовленості учнів молодших класів [8, 13, 50], указують на підвищення її рівня за рахунок переважного включення в уроки фізичної культури молодших школярів різних фізичних вправ. Нами було досліджено вплив комплексу спеціальних вправ, спрямованих на поліпшення функціонального стану окремих параметрів сенсорних систем, і як наслідок – на рівень фізичної підготовленості школярів молодших класів, який визначався за якістю виконання тестів, пропонованих в «Державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України»; шкільною програмою «Основи здоров’я і фізична культура 1 – 11 класи», а також додаткових тестів, запропонованих Л.П. Сергієнко.
Показники первинного тестування рухової підготовленості школярів 9 років дозволяють стверджувати, що рівень розвитку фізичних якостей, при порівнянні з державними нормативами, в середньому відповідає оцінці «задовільно» (швидкість – нижче за оцінку 2 бали; координаційні здібності – 3 бали; гнучкість – 2 бали; сила – 4 бали). Показники витривалості з оцінною шкалою державних нормативів не порівнювалися, оскільки застосовувалися тести, запропоновані Л.П. Сергієнко, 2001.
Аналіз результатів повторних досліджень, одержаних після використання комплексу спеціальних вправ виявив, що в показниках рівня розвитку рухових якостей також відбулися зміни.
Дослідження рівня фізичної підготовленості після використання комплексу спеціальних вправ свідчить про достовірне поліпшення у школярів експериментальної групи рівня розвитку швидкості (р < 0,001), координаційних здібностей (р < 0,001), гнучкості (р <0,05 – 0,001) і сили (р <0,05 – 0,01). Показники витривалості практично не змінилися.
Проведені дослідження свідчать про позитивний вплив запропонованих нами комплексів спеціально спрямованих вправ на функціональний стан сенсорних систем і, як наслідок, на рівень фізичної підготовленості школярів молодших класів, що дозволяє рекомендувати вчителям фізичної культури, вчителям початкових класів, тренерам з видів спорту, а також батькам доповнювати зміст процесу фізичного виховання, спорту і самостійну рухову діяльність школярів, розробленою системою спеціально спрямованих вправ.
Список використаних джерел
Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития: Основы негэнтропийной теории онтогенеза. – М.: Наука, 1982. – 270 с.
Аулик Н.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. – М.: Медицина, 1990. – 191 с.
Баршай В.М. Физическая культура в школе и дома. – Ростов на Дону: Феникс, 2001. – 256 с.
Безруких М.М., Сонькин В.Д., Фарбер Д.А. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2002. – 415 с.
Белоусов А.М. Теория и методика физического воспитания учащихся младших классов: Учебное пособие. – Иркутск: Издательство Иркутского института, 1982. – 103с.
Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и биологии активности. – М.: Знание, 1996. – 349 с.
Боген М.М. Обучение двигательным действиям. – М.: Физкультура и спорт, 1985. – 192 с.
Борейко М.М. Оптимізація фізичного виховання дітей 7– 8 років засобами легкої атлетики: Автореф. дис.... канд. наук з фіз. вих. та спорту за спеціальністю 24.00.02. – /Львівський державний інститут фізичної культури. – Львів, 2002. – 22 с.
Булгакова Н.Ж., Чеботарёва И.В. Девочки в спортивном плавании // Теория и практика физической культуры. – 1999. – № 5. – С. 37–40.
Васьков Ю.В., Пашков І.М.Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 1– 4 класи (102 уроки для кожного класу). – Харків: Торсінг, 2003. – С. 9–13.
Вайнруб Е.М., Волощук А.С. Гигиена обучения и воспитания детей с нарушениями осанки и больных сколиозом. – К.: Здоровья, 1988. – 130 с.
Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Львів: ВНТЛ, 1998. – 336 с.
Вовченко І.І. Програмування занять з оздоровчої ходьби для дітей молодшого шкільного віку з різним рівнем фізичного стану: Автореф. дис.... канд. наук з фіз. вих. та спорту за спеціальністю 24.00.02. / Національний університет фізичного виховання і спорту України. – Київ, 2003. – 17 с.
Возрастная физиология физических упражнений. / Под общ. ред. В.М. Волкова. – Смоленск, 1978. – 75 с.
Волков В.М. Спортивные способности детей. Биологические основы. – Смоленск: гос. ин-т физ. культуры, 1981. – 75 с.
Волков Л.В. Возрастные основы методики физической подготовки детей и подростков. Учебно-методическое пособие. – Переяслав – Хмельницкий, 1991. – 25 с.
Волков Л.В. Возрастные особенности организации физической подготовки детей и подростков. Учебно-методическое пособие. – Переяслав – Хмельницкий, 1991. – 25 с.
Волков Л.В. Теория и методика детского и юношеского спорта. – К.: Олимпийская литература, 2002. – 294 с.
Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. – К.: «Радянська школа», 1988. – 183 с.
Гружевская В.Ф. Особенности вегетативных и соматических реакций при взаимодействии вестибулярного и двигательного анализаторов у младших школьников: Автореф. дис. … канд. биолог. наук по специальности 03.00.13./ Симферопольский государственный университет им М.В. Фрунзе. – Симферополь, 1978. – 23 с.
Детская спортивная медицина: Руководство для врачей. / Под. ред. С. Б. Тихвинского, С.В. Хрущёва. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Медицина, 1991. – 560 с.
Дубогай А.Д. Информативность морфо - функциональных показателей в оценке физического состояния младших школьников //Теория и практика физ. культуры. – 1986. – № 9. – С. 29–31.
Еренков В.А. Клиническое исследование ребёнка. – Киев: Здоровья, 1984. – 336 с.
Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учебное пособие для педагогических вузов. – М.: «Высшая школа», 1985. – 384 с.
Казьмин А. И. и др. Сколиоз. / А. И. Казьмин, И.И. Кон, В.Е. Беленький. – М.: Медицина, 1981. – 272 с.
Катуков Ю.В., Проломова М.В. Тренировка сенсорных систем как дополнительный фактор в повышении технического мастерства гандболисток // Теория и практика физической культуры. – 2000. – № 4. – С. 37–38.
Ковешников В.Г., Никитюк Б.А. Медицинская антропология. – К.: Здоровья, 1992. – 192 с.
Козленко М.П., Вільчковський Е.С., Цвек С.Ф. Теорія і методика фізичного виховання у початкових класах. – К.: “Вища школа”, 1984. – 229 с.
Коц Я.М. Физиологические основы физических (двигательных) качеств // Спортивная физиология – М.: Физкультура и спорт, 1986. – С. 53–103.
Кручинин В.А. Работа по совершенствованию сенсорно - перцептивной сферы у слепых детей на занятиях по физическому воспитанию и ориентировке в пространстве // Дефектология. – 1990. – № 6. – С. 47–50.
Кубланов М.М., Зозулина И.А. Тренировка вестибулярного аппарата как фактор повышения результативности и надёжности соревновательной деятельности стрелков - пулевиков // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. – 2005. – №1. – С. 33–35.
Лях В.И. Циклические упражнения в развитии координационных способностей младших школьников // Физическая культура в школе. – 1990. – № 9. – С. 20–23.
Лях В.И. Координационные способности школьников. – Минск: Полымя, 1989. – 160 с.
Мак-Комас Ф. Дж. Скелетные мышцы. – Л.: Олимпийская литература, 2001. – 408 с.
Малка Г.В. Исследование вестибулярной устойчивости и взаимодействия двигательного и вестибулярного анализаторов у детей 10–15 лет: Автореф. дис. …канд. биолог. наук по специальности 03.00.13. / Симферопольский государственный университет им. М.В. Фрунзе. – Симферополь, 1979. – 24 с.
Медицинский справочник тренера. / Под ред. В.А. Геселевича. 2-е изд., доп. и перераб.– М.: « Физкультура и спорт», 1981. – С. 54–58.
Назаренко Л.Д. Место и значение точности как двигательно-координационного качества //Физическая культура. – 2001. – № 2. – С. 4–9.
Назаренко Л.Д., Фунина Е.Е. Влияние точности движений на эффективность их усвоения школьниками младшего возраста // Физическая культура. – 2004. – № 6. – С. 47–50.
Никитюк Б.А. Конституция человека // Итоги науки и техники. Антропология. – М.: ВИНИТИ, 1991. – Т. 4. – 152 с.
Николаев Н.И., Богданов О.В. Характеристика мышечной активности у школьников в норме, при нарушениях осанки и сколиоза // Физиология человека. 1986. – Т. 12., №15. – С.777–783.
Обреимова Н.Н., Петрухин А.С. Основы анатомии, физиологии и гигиены детей и подростков. – М.: Академия, 2000. – 373 с.
Омельяненко І., Тераз С. Рівновагу розвивають змалку // Фізичне виховання в школі. – 1998. – № 2. – С.16–19.
Основы теории и методики физической культуры / Под общ. ред. Гужаловского А.А. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – 352 с.
Павлов Ю.В., Палига В.Д. Особенности восприятия деятельности у детей младшего возраста в условиях зрительной и слуховой информации // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури і спорту в Україні: Матеріали І республ. конфер. – Луцьк: Надстир’я, 1994. – С. 508–510.
Паркосадзе Ц.Г. Развитие основных физических качеств младших школьников с использованием средств общей физической подготовки: Автореф. дис. … канд. пед. наук по специальности 13.00.04. / Грузинский государственный институт физической культуры. – Тбилиси, 1991. – 24 с.
Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 584 с.
Ровный А.С. Курс физиологии. Общая физиология. – Харьков, 1997. – Том 1. – 212 с.
Ровний А.С. Стан точних рухів у волейболістів в залежності від функціонального рівня сенсорних систем // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2000. – № 3. – С. 24–30.
Рудик П.А. Психология. – М.: «Физкультура и спорт», 1976. – 239 с.
Сембрат С.В. Ігрове спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис.... канд. наук з фіз. вих. та спорту за спеціальністю 24.00.02. / Львівський державний інститут фізичної культури. – Львів, 2003. – 21 с.
Сетко Н.П., Макарова Т.М., Сетко И.М. Динамика изменения функционального состояния основных систем организма младших школьников, как основа адаптации к социальным и школьным условиям жизнедеятельности // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодёжи в ХХI веке: Материалы международного конгресса. – Москва, 2004. – Часть 3. – С. 138–139.
Субботина Е.С. Использование игрового метода на уроках физической культуры // Начальная школа. – 1997. – № 11. – С. 42.
Сысоенко Н.В., Серых Л.В., Вдовенко А.К., Гакал Р.К., Свиридова О.А. Проблемы формирования образа жизни младших школьников Украины в условиях реформы образования // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодёжи в ХХI веке: Материалы международного конгресса. – Москва, 2004. – Часть 3. – С. 192–194.
Тарасюк В.С., Титаренко Г.Г., Паламар І.В., Титаренко Н.В. Ріст і розвиток людини. – К.: Здоров’я, 2002. – 270 с.
Теория и методика физического воспитания. /Под ред. Т.Ю. Круцевич. – К.: Олимпийская литература, 2003. – Т.1. – 422 с.
Теория и методика физического воспитания. /Под. ред. Т.Ю. Круцевич. – К.: Олимпийская литература, 2003. – Т.2. – С. 79–93.
Теория и методика физического воспитания. /Под. ред. Б.М. Шияна. – М.: Просвещение, 1988. – 225 с.
Терентьева Л.М. Сюжетно-ролевые игры на уроках физической культуры. // Начальная школа. – 1997. – №11. – С. 41.
Терентьева Н.Н. Изменение устойчивости вестибулярного анализатора у детей дошкольного возраста под влиянием специальных упражнений: Автореф. дис. … канд. биолог. наук по специальности 03.00.13. / Харьковский государственный педагогический университет им. Г.С. Сковороды. – Харьков, 1971. – 15 с.
Терентьева Н.Н., Малка Г.В. Повышение функции вестибулярного анализатора с помощью специальных физических упражнений // Медицинские проблемы физической культуры: Республиканский межведомственный сборник. – К., 1993. – Вып. 12. – С. 82–85.
Уилмор Дж. Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта: Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2001. – 504 с.
Фарбер Д.А., Корниенко И.А., Сонькин В.Д. Физиология школьника.– М.: Педагогика, 1990. – 168 с.
Фомин Н.А. Физиология человека. – М.: Просвещение, 1982. – 320 с.
Фомин Н.А. Физиология человека. 3 издание. – М.: Просвещение, 1995. – 402 с.
Холодов Ж.К., Кузнецов В.А. Теория и методика физического воспитания и спорта: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Изд. Центр «Академия», 2000.
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.Нужна помощь в написании работы?Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.