Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни "Механізація тваринництва"
В лекціях аналізуються найважливіші проблемні питання, що визначають основу підготовки бакалавра за напрямком “Інженерна механіка” в галузі агропромислового комплексу і потребують науково-теоретичного обгрунтування.
На лабораторних заняттях вивчаються будова та принцип дії окремих типових конструкцій машин, проводиться їх технологічні регулювання. Навички по налагодженню машин на задані умови роботи набуваються в процесі технологічної виробничої практики в сільськогосподарських підприємствах.
Самостійна робота повинна бути націлена на закріплення лекційного матеріалу, оформлення результатів лабораторних занять, а також передбачати самостійне вивчення деякого програмного матеріалу описового, інформаційного чи дослідницького характеру для поглиблення чи розширення поданого викладачем лекційного та лабораторного обсягу матеріалу.
Індивідуальні заняття під керівництвом викладача повинні бути пов’язані з пошуковими розробками стосовно конкретних виробничих ситуацій чи науково-технічних рішень.
З метою інтенсифікації і підвищення ефективності процесу навчання доцільно розробляти і широко використовувати модульний принцип, програмовані завдання як в режимі вивчення курсу, так і в режимі контролю знань студентів; проблемні методи та аналіз конкретних виробничих ситуацій; застосування ЕОМ та інших технічних засобів [58].
Для контролю якості підготовки доцільно використовувати комплексні контрольні завдання, підготовка відповіді на які вимагає поєднання інформаційного та діяльного підходів і які дозволяють оцінити не лише одержані знання, але й уміння застосувати їх в конкретних виробничих умовах.
Вивчення курсу “Механізація тваринництва” базується як на знаннях загальнотехнічних дисциплін, зокрема теоретичної механіки (розділи статики і динаміки); механіки машин і матеріалів (розрахунки на міцність); взаємозамінності та стандартизації (розділи допуски та посадки, засоби вимірювання); гідравліки (розділ водопостачання); технології машинобудування (розділи конструктивна уніфікація, технологічність конструкцій, ефективність використання матеріалів); підйомно-транспортних машин (розділи транспортери і конвейєри); сільськогосподарських машин (розділ машин для виробництва та заготівлі кормів), так і на відомостях з основ землеробства і тваринництва, зокрема по утриманню, догляду, годівлі та доїнню тварин .
Знання курсу “Механізація тваринництва” сприяє вивченню дисциплін машиновикористання в тваринництві (розділи розробки та комплектування потокових технологічних ліній, монтажу машин та обладнання, проведення технічного сервісу засобів механізації); основ охорони праці ( розділ техніка безпеки в тваринництві); надійності сільськогосподарської техніки (розділ по відновленню роботоздатності); електроприводу та автоматизації (розділи електроприводу та засобів управління і керування); інженерного менеджменту ( розділ технологічної експлуатації), а також дисциплін САПР та дизайну і ергономіки.
Робоча навчальна програма є основою для проведення технологічної практики та розробки тематики дипломного проектування, які повинні враховувати зональні умови, наукові напрямки кафедри, форм навчання студентів [58].
Загальні положення про дисципліну – 2 години.
Визначення дисципліни та її місце в підготовці бакалаврів напрямку “Інженерна механіка” для агропромислового комплексу. Задачі та структура курсу. Механізація тваринництва як процес функціонування біотехнічної системи. Основні завдання галузі тваринництва на сучасному етапі. Шляхи та перспективи розвитку тваринництва в нових умовах організації сільськогосподарського виробництва на Україні.
Розвиток науки та хронологія становлення науково-виробничої бази по створенню машин для тваринництва. Загальна характеристика Національної програми розвитку машинобудування для агропромислового комплексу. Рівень механізації та затрати праці в тваринництві України та розвинутих країн. Напрямки розвитку тваринницьких господарств, пов’язані з механізацією виробництва.
Класифікація виробничих процесів і технічних засобів для їх виконання. Основні терміни (робочий орган, механізм, аппарат, агрегат, машина, установка, комплект машин) та їх визначення.
Машини і агрегати для підготовки кормів до згодовування.
Зооінженерні основи технології підготовки кормів до згодовування – 2 години.
Основні вимоги до кормової сировини та до переробленого кормового продукту. Оцінка якості підготовки та кормової цінності кормових компонентів та сумішок. Види кормової сировини як об’єкту машинної переробки. Задачі підготовки кормів. Способи обробки кормів та їх фізична суть.
Машини для очищення кормової сировини від домішок – 2 години.
Визначення процесу механізованого очищення. Види домішок, їх вплив на тварин, довговічність машин та безпеку роботи. Визначення ступеня забруднення кормів. Зоотехнічні вимоги до чистоти кормового продукту. Класифікація способів очищення, їх особливості використання та оцінка. Спеціалізоване обладнання та пристосування для очистки фуражного зерна, аналіз застосування у відповідності з умовами переробки зерна. Засоби для очищення стебельних кормів. Принципові схеми установок для сухої очистки коренебульбоплодів.
Коренебульбомийки: типи та оцінка, особливості будови, робочого процесу та регулювань. Основи розрахунку лопатевих, барабанних, відцентрових та шнекових коренебульбомийок.
Основи теорії подрібнення кормів – 4 години.
Визначення процесу подрібнення. Фізична і технологічна суть процесу подрібнення кормів. Зоотехнічні вимоги до процесу подрібнення та подрібненого продукту. Методи оцінки якості подрібненого корму. Процес утворення нових поверхонь при подрібненні та ступінь подрібнен–ня. Енергетичні теорії подрібнення. Розрахункові формули для визначення енергетичних затрат на подрібнення. Типи подрібнювачів. Принципові схеми подрібнюючих апаратів, їх технологічні ознаки та застосування. Критерії оцінки роботи подрібнювачів.
Основи теорії різання кормів – 4 години.
Застосування процесу різання при переробці кормів. Способи різання (клином, лезом, пуансоном), їх суть та приклади використання. Геометричні параметри різання; визначення кутів робочих органів: заточки, установки, різання; товщина і гострота леза; кут защемлення і умови защемлення матеріалу при різанні. Види різання лезом (рубка, похиле, ковзне), приклади використання в технічних рішеннях. Трансформація кута заточування ножа. Кут ковзання і коефіцієнт ковзання при різанні. Визначення опору та питомої роботи різання. Класифікація різальних апаратів, їх оцінка та приклади застосування в машинах.
Машини для подрібнення коренебульбоплодів – 2 години.
Вимоги до подрібнювачів. Типи подрібнювачів, їх застосування. Робочі органи подрібнювачів; типи подрібнюючих апаратів, їх оцінка, коефіцієнт використання ножа та питомі витрати енергії на подрібнення. Принципові схеми будови подрібнювачів, технологічний процес роботи та способи регулювання. Розрахунок дискової та відцентрової коренерізок.
Машини для подрібнення стеблових кормів – 2 години.
Загальна будова подрібнювача, способи регулювання якості продукту. Типи живильників, аналіз їх роботи. Розрахунок живильника з похилим транспортером; розрахунок вальцевого живильника. Типи ножових подрібнюючих апаратів. Визначення параметрів барабанних апаратів. Розрахунок параметрів дискового апарата: розміщення приймальної горловини, обгрунтування форми леза ножа. Витрати енергії подрібнюючим апаратом. Пастоприготувачі: застосування, особливості будови та розрахунок параметрів шнекового пастоприготувача. Штифтові подрібнювачі (дисмембратори та дезінтегратори): принцип будови та технологічний процес подрібнення, розрахунок параметрів штифтового подрібнюючого апарату.
Молоткові подрібнювачі кормів – 4 години.
Загальна будова, аналіз роботи, способи регулювання та оцінка молоткових подрібнювачів. Класифікація дробарок. Визначення параметрів складових частин дробарки: лоткового живильника, камери подрібнення, решета, ротора; умови розміщення молотків на роторі. Аналіз кінематич–них факторів процесу подрібнення ударом, вплив швидкості молотка на енергозатрати. Енергетичний розрахунок молоткових дробарок.
Вальцьові подрібнювачі кормів – 2 години.
Застосування і класифікація вальцьових машин. Геометричні параметри вальців і їх взаєморозміщення. Розрахунок параметрів вальцьового подрібнювача.
Машини та обладнання для теплової та хімічної обробки кормів –2 години.
Задачі та способи обробки, їх суть. Типи сушарок та технологічні процеси в сушарках, оцінка способів сушіння, кінетика процесу сушіння корму, розрахунок сушарок. Тепловий баланс машин для теплової обробки кормів. Цикловий процес та розрахунок параметрів запарника періодичної дії. Умови використання запарників кормів безперервної дії, їх розрахунок. Особливості проведення хімічної та термохімічної обробки грубих кормів, принципові схеми обладнання.
Дозатори кормів – 2 години.
Зоотехнічні та технологічні вимоги до процесу дозування кормів. Типи і оцінка дозаторів. Будова, принцип дії та способи регулювання подачі в дозуючих апаратах. Технологічні розрахунки барабанного і тарільчатого дозаторів.
Змішувачі кормів – 2 години.
Види і застосування кормових сумішок, вимоги до сумішок та змішувачів. Типи, оцінка та будова змішувачів кормів. Елементи теорії змішування. Аналіз факторів, що впливають на однорідність сумішок. Розрахунок змішувачів періодичної та безперервної дії.
Засоби напування тварин і водопостачання пасовищ – 2 години.
Структура системи водопостачання, призначення її елементів. Класифікація, будова і принцип дії напувалок, їх оцінка. Особливості будови обладнання для водопостачання пасовищ.
Машини та обладнання для навантаження і роздавання кормів – 4 години.
Типи сховищ для різних видів кормової сировини. Обладнання для накопичення приготовлених кормів. Технічні засоби для забору, навантаження, транспортування та приймання кормів.
Зоотехнічні та технологічні вимоги до кормороздавачів. Класифікація засобів роздавання кормів, умови їх застосування та оцінка. Особливості будови, принцип дії та регулювання мобільних та стаціонарних роздавачів. Розрахунок технологічних показників та основних параметрів мобільних бункерних роздавачів бітерно-штифтовим та ланцюгово-скребковим відділюючим пристроєм. Визначення параметрів стаціонарних роздавачів (стрічкового, ланцюгово-скребкового та платформного типів).
Системи і технічні засоби прибирання і утилізації гною – 4 години.
Властивості гною та підстилкових матеріалів. Основні технології видалення та утилізації гною. Засоби внесення підстилки: будова, принцип роботи, регулювання. Класифікація способів та технічних засобів прибирання і видалення гною із приміщень, їх аналіз та оцінка.
Стаціонарне механічне обладнання для видалення гною і посліду (скребкові та скреперні установки); загальна будова, принцип роботи, особливості складових елементів різних конструктивних рішень та основи розрахунку.
Мобільні засоби прибирання та видалення гною, їх застосування та визначення технологічних і енергетичних показників роботи.
Лоткові гідротранспортні системи видалення гною (прямоточно-змивна, рециркуляційна, самопливні періодичної та безперервної дії), визначення основних параметрів.
Класифікація способів транспортування гною у сховища, будова технічних засобів та процес їх роботи. Зберігання гною.
Способи утилізації гною та посліду. Типи і оцінка обладнання, особливості його будови та принцип дії.
Доїльні машини – 8 годин.
Вимоги до механізації процесу доїння у відповідності з фізіологічними аспектами процесу молоковиділення у тварин. Способи доїння. Класифікація та загальна будова доїльних апаратів; призначення його елементів. Принцип дії і режими роботи доїльних стаканів. Типи і оцінка пульсаторів, їх будова та процес роботи. Особливості будови колекторів, принцип роботи. Технологічна схема двотактних і тритактних доїльних апаратів, структурна послідовність їх роботи при різних тактах (ссання, стиску, відпочинку).
Варіанти організації доїння корів і класифікація доїльних установок. Загальна будова доїльних установок, призначення їх елементів.
Вакуумні установки. Типи і принципові схеми вакуумних насосів, їх оцінка. Будова та розрахунок параметрів вакуумних регуляторів. Розрахунок витрати повітря доїльним апаратом. Визначення технологічних параметрів ротаційного вакуумного насоса.
Способи та пристрої для індивідуального та групового обліку молока. Транспортування видоєного молока, первинна обробка молока в доїльній установці. Пристрої для підготовки вимені корів до доїння. Засоби автоматизації процесу доїння. Обладнання для промивки доїльної апаратури.
Обладнання для видачі концентрованих кормів в доїльних залах.
Технологічні схеми доїльних установок. Комплектація доїльних установок різних типів (при доїнні в відра, в молокопровід; в пересувних доїльних установках; в доїльних залах). Технологічний розрахунок доїльних установок.
Перспективи розвитку машинного доїння.
Машини для первинної обробки молока – 2 години.
Властивості та якість молока, задачі первинної обробки.
Очищення молока: суть і способи. Типи і оцінка очисників, їх будова і робочий процес.
Технологічні схеми і теплообмінні процеси обробки молока теплом і холодом. Елементи теорії теплообміну і температурні графіки теплообмінних апаратів при постійній та змінній температурі поверхні теплообміну.
Охолодження молока. Класифікація охолоджувачів, принципи їх будови та роботи. Водоохолодні та теплохолодильні машини: типи і оцінка, будова, робочий процес.
Пастеризація молока: способи і режими. Класифікація пастери–заторів, їх будова та робочий процес.
Комбіновані установки для очистки, пастеризації і охолодження молока. Способи регенерації тепла в пастеризаційних та теплохолодильних установках.
Обладнання для стрижки овець – 1 година.
Загальна будова стригальних агрегатів, призначення їх елементів. Будова, робочий процес та регулювання стригальних машинок. Основи розрахунку стригальної машинки. Стригальні пункти, їх обладнання.
Засоби збирання і обробки яєць – 1 година.
Способи збирання яєць і обладнання для їх транспортування на приймально – накопичувальні пункти. Будова збірних транспортерів, елеваторів і столів-накопичувачів.
Машини та обладнання для миття і очищення яєць, їх технологічні схеми та процес роботи. Ознаки сортування яєць. Яйцесортувальні машини: будова та робочий процес.
Обладнання для утримання і догляду за тваринами, створення мікроклімату – 2 години.
Стійлове, станкове та кліткове обладнання для худоби, свиней та птиці: загальна будова та використання.
Класифікація робіт та технічних засобів по догляду за тваринами. Загальна будова та робочий процес обладнання.
Параметри мікроклімату; зоотехнічні та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату тваринницьких приміщень. Класифікація систем вентиляції. Технічні засоби організації мікроклімату (вентилятори, , повітропроводи, калорифери, теплогенератори). Розрахунок систем повітрообміну.
Машини та обладнання для механізації виробничих процесів на малих фермах та в особистих підсобних косподарствах – 4 години.
Техніко-економічні особливості застосування засобів механізації. Критерії оцінки ефективності машин та обладнання. Варіанти багатоцільових технічних рішень для поєднаного виконання основних і допоміжних операцій. Аналіз умов застосування засобів механізації для вибору рішення по створенню спеціальної, універсальної чи комбінованої машини.
Будова, процес роботи та регулювання машин для підготовки кормів до згодовування (дробарки зерна, плющилки, коренерізки, соломорізки, змішувачі, дозуючі пристрої, розмелювально-змішувальні агрегати, універсальні кормоприготувальні агрегати).
Особливості будови роздавачів кормів для малих ферм. Універсальні машини для навантаження, подрібнення, змішування та роздачі кормосумішок.
Будова, процес роботи індивідуальних доїльних установок. Обладнання для первинної обробки молока.
Технічні засоби малої механізації на тваринницьких фермах.
2.2 Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти вивчають будову, робочий процес та проведення регулювань таких машин і обладнання:
Обладнання для напування тварин і птиці – 1 година;
Машини для обробки коренебульбоплодів – 3 години;
Машини для подрібнення стеблових кормів – 3 години;
Молоткові подрібнювачі кормів – 4 години;
Кормоприготувальні агрегати – 4 години;
Екструдери, дозатори, змішувачі кормів – 4 години;
Пароутворювачі – 2 години;
Навантажувачі кормів – 2 години;
Роздавачі кормів – 4 години;
Установки для прибирання, транспортування та утилізації гною і посліду – 4 години;
Доїльні апарати – 6 годин;
Доїльні установки – 8 годин;
Машини для первинної обробки молока – 2 години;
Водоохолодні та теплохолодильні машини – 2 години;
Обладнання для стрижки овець – 2 години;
Машини і обладнання для малих ферм – 2 години.
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти також проводять експериментально-теоретичне дослідження:
Різального апарату дикового типу – 2 години;
Оцінка якості подрібнення кормів – 2 години;
Балансування ротора і розміщення молотків на ньому – 2 години.
Перелік методичних вказівок по проведенню практичних занять
Механізація водопостачання ферм та напування тварин.
Машини для обробки коренебульбоплодів.
Машини для подрібнення стеблових кормів.
Молоткові подрібнювачі кормів.
Оцінка якості подрібнення кормів.
Розміщення молотків на барабані.
Обладнання для утворення пари.
Обладнання для запарювання і змішування кормів.
Кормоприготувальні агрегати.
Машини для навантаження і роздавання кормів.
Доїльні машини.
Доїльні установки.
Обладнання для первинної обробки молока.
Водоохолодні та теплохолодильні машини.
Машини для прибирання та транспортування гною.
Механізація стрижки і купання овець.
У процесі організації практичного навчання з дисципліни „Механізація тваринництва” студентів необхідно забезпечити необхідними засобами навчання: мийка-подрібнювач ИКМ-Ф-10 (ИКМ-5; ИКС-5М), запарник ЗПК-4 (АЗК-3); подрібнювач коренеплодів ИК-Ф-1 (КПИ-4); подрібнювач кормів ИКВ-5 “Волгарь”(ПП-Ф-5; ПП-Ф-1); подрібнювач кормів ИУ-Ф-10 (ИГК-Ф-4; ИГК-30Б); подрібнювач стебельних кормів ИРМ-50; подрібнювач грубих кормів ИРТ-80 (ИРТ-165); агрегат для плющення зерна ПЗ-3А; дробарка кормів КД-4 (ДМ-Ф-4; ДКМ-5); ДЗ-3 (ДБ-5); КД-2 (КДУ-2); дробарка зерна для фермерських господарств Д-0,6 “Мурашка” (ДЗ-0,1; ДЗ-Ф-0,5; ДЗ-1); подрібнювач зерна і коренеплодів ИЗК-Ф-1 (ДЗК-Т-1); агрегат для приготування кормосумішок АПК-10А; агрегат комбікормовий АКМ-1 (УМК-Ф-2; БМКА-1); обладнання для гранулювання кормів 0ГМ-0,8А (ОГМ 0,8Б); дозатор концентрованих кормів ДК-10; змішувач кормів двовальний С-2 (АПС-6; С-7); змішувач кормів одновальний СКО-Ф-3 (СКО-Ф-6); змішувач безперервної дії С-30; подрібнювач-змішувач ИСК-3А; котел-пароутворювач Д-721 (Д-900; КВ-300М); завантажувач сухих кормів ЗСК-Ф-10 (ЗСК-Ф-15); навантажувач грубих кормів ФН-1,4 (ФН-1,2; ПС-Ф-5); навантажувач силосу і сінажу ПСС-5,5 (ПСК-5А); роздавач кормів універсальний КТУ-10А (РММ-Ф-6); кормороздавач мобільний причіпний для вологих сумішок КМП-Ф-3 (КУТ-3А; КУТ-3БМ); роздавач універсальний мобільний КУС-Ф-2 (КСП-0,8; КС-1,5; КЭС-1,5; КЭС-1,7); роздавач всередині годівниць РВК-Ф-74 (ТВК-80Б); навантажувач для гною ківшовий НПК-Ф-35; насос НЖН-200 (НШ-50); транспортер скребковий для прибирання гною ТСН-160А (КСП-Ф-100; КСН-Ф-160); транспортер скребковий ТС-1; установка скреперна УС-Ф-170 (УС-Ф-250); доїльні апарати АДУ-1; ДА-3М; ДА-Ф-50; “Імпульс-66” (“Альфа Лаваль”; “Вестфалія”); доїльна установка АД-100Б (УДБ-100); доїльна установка УДМ-100 (АДМ-8); доїльна установка УДА-16 (УДЕ-8); доїльна установка УДА-8А (УДТ-6); універсальна доїльна станція УДС-3Б (УДП-8; УДЛ-12); доїльна установка для індивідуальних господарств УІД-10 (УІД-20); охолодник-очисник молока ОМ-1А; пастеризаційно-охолодна установка ОПФ-1-300; танк-охолодник ТОМ-2А (РПО-1,6; ОМО-2000; ОМО-600); водохолодильна установка ТХУ-14 (АВ-30; 4 ОТ 10-2-0); напувалки ПА-1А (АП-1А); ПАС-2Б; АС-Ф-25 (ПСС-1; ПБС-1); АГК-4Б (ГАО-4); стригальний агрегат ЭСА 12/200 (АСУ-1-12); станок для ветсанобробки худоби СВ-30; станок для миття та дезінфекції свиней СОХ-Ф-1; обладнання стійлове для корів ОСП-Ф-26 (ОСК-25А; ОСК-Ф-27); станкове обладнання для свиней ОСМ-60Б (ОСМ-120); КГО-Ф-10; кліткова батарея для курей БКН-3Б (КБУ-3); приточно-витяжна установка ПВУ-6М; подрібнювач ИКМ-Ф-10 (ИКМ-5; ИКС-5М); подрібнювач кормів ИУ-Ф-10 (ИГК-30Б; ИГК-Ф-4); дробарка кормів ДМ-Ф-4 (ДКМ-5; КДУ-2); дробарка зерна для фермерських господарств Д-0,6 “Мурашка” (ДЗ-Ф-0,5; ДЗ-Ф-1); імітаційний стенд роботи дробарки; дозатор концентрованих кормів ДК-10; змішувач кормів одновальний СКО-Ф-3; обладнання для гранулювання кормів ОГМ-0,8А (ОГМ-0,8Б); котел-пароутворювач Д-721 (КВ-300М); навантажувач грубих кормів ФН-1,4 (ФН-1,2; ПС-Ф-5); кормороздавач мобільний причіпний для вологих сумішок КМН-Ф-3 (КУТ-3А); роздавач всередині годівниць РВК-Ф-74 (ТВК-80Б); роздавач кормів універсальний КТУ-10А (РММ-Ф-6); транспортер скребковий для прибирання гною ТСН-160А (КСП-Ф-100); транспортер скребковий ТС-1; доїльні апарати АДУ-1;ДА-3М; ДА-Ф-50; “Імпульс-66”; імітаційний стенд роботи доїльних апаратів; Електрифікований стенд підготовки корови до доїння; доїльна установка АД-100Б (УДБ-100); доїльна установка АДМ-8 (УДМ-100); водоохолоджувальна установка ТХУ-14; охолодник-очисник молока ОМ-1А; пастеризаційно-охолодна установка ОПФ-1-300; стригальний агрегат ЭСА 12/200; станок для ветсанобробки худоби СВ-30; станок для миття та дезінфекції свиней СОХ-Ф-1.
2.3 Методика проведення практичного навчання на тему: „Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому”
Після вивчення теоретичного матеріалу з теми „Молоткові дробарки” проводиться практичне заняття на тему „Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому”.
Головною метою заняття є з’ясування значення та порядок балансування ротора дробарки; вивчити вимоги до розміщення молотків на роторі, схеми їх розміщення і методи розрахунку.
Під час проведення практичного заняття, у процесія якого формуються професійні уміння та навички, застосовуються відповідні прилади та обладнання: ротор молоткової дробарки з комплектом осей підвісу, молотків та розпірних втулок; стенд для балансування, штангенциркуль, ваги.
На різних етапах практичного заняття застосовуються різні методи навчання: вправи, інструктаж, робота з літературою.
Практичне заняття проводиться за раніше підготовленим науково-педагогічним працівником планом або навчально-методичною картою:
1.Організаційна частина.
2. Актуалізація знань і досвіду студентів.
2.1. Вступна бесіда.
2.2. Вступний інструктаж.
3.Самостійна робота студентів.
3.1.Виконання завдань.
3.1.1.Ознайомлення з молотковими дробарками і їхніми робочими органами. Призначення, принцип дії.
3.1.2. Визначення суті балансування ротора, вимоги до розміщення молотків на ньому.
3.1.3. Виконання необхідних вимірів та розрахунків. Занесення результатів до таблиці.
3.1.4. Складання раціональної схемиу розміщення молотків для заданого варіанту дробарки.
4. Підсумковий контроль виконаної студентами роботи.
5. Домашнє завдання.
6. Заключна частина.
Практичне заняття починається з організаційної частини , де викладач перевіряє готовність студентської групи до заняття, здійснює попередній контроль знань, умінь і навичок студентів;повідомляє мету заняття, проводить вступний інструктаж з техніки безпеки.
Актуалізація знань і досвіду студентів проводиться з метою перевірки теоретичних знань студентів з даної теми і для підготовки їх до самостійної роботи.
У процесі бесіди та вирішення виробничих ситуацій викладач розглядає наступні питання:
У чому полягає суть і значення зрівноваження ротора?
Які існують методи зрівноваження ротора молоткової дробарки? За допомогою чого і як здійснюють зрівноваження?
Після цього викладач проводить вступний інструктаж ,де пояснює мету, завдання, ознайомлює з об’єктом призначення роздаткового матеріалу, документації, обладнання.
Викладач акцентує увагу на значенні майбутнього фахівця знань, вмінь яких набувають студенти на даному практичному занятті. Він пояснює ,якою повинна бути раціональна організація праці при виконанні роботи. Особливу увагу викладач приділяє інструктажу з техніки безпеки .Він наголошує ,що при роботі з дробарками слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки .До роботи з дробарками допускаються здорові працівники , які пройшли медичний огляд, інструктаж з техніки безпеки.
Після проведення інструктажу з техніки безпеки студенти засвідчують його підпис у журналі. Потім кожному студентові видається інструктивна карта по виконанню практичного заняття і підкреслюється актуальність теми.
Мотивацію навчально – пізнавальної діяльності студентів викладач проводить у вигляді обговорень зі студентами ролі і місця теми оволодінні навчальним матеріалом.
Поточний інструктаж проводиться під час самостійної роботи студентів. При цьому викладач інструктує студентів по кожному завданню.
Викладач пояснює, що при збиранні роторів кормо переробних машин, зокрема, молоткових дробарок на заводах-виготовлювачах здійснюється їх статичне та динамічне балансування.
Балансування ротора полягає в рівномірному розміщенні власної маси незалежно від кута провертання з тим, щоб центр його маси знаходився на осі обертання ротора. За такої умови підшипники, на які спирається ротор, та цапфи його валу не будуть мати вібраційного навантаження. Завдяки цьому підвищується надійність і довговічність роботи дробарки.
В процесі подрібнення (роботи), відбуваються нерівномірний розподіл матеріалу по ширині камери дробарки і різна інтенсивність спрацювання молотків як на окремих осях підвісу, так і на різних ділянках ширини камери. Нерівномірне спрацювання молотків, може бути обумовлене також неоднаковою твердістю загартованої зони для різних молотків. При цьому молотки з меншою твердістю зношуються швидше.
Нерівномірність спрацювання молотків на діаметрально протилежних осях, в свою чергу, спричиняє статичну неврівноваженість ротора, а вздовж ротора - динамічну. Зважаючи на високу частоту обертання ротора (близько 50 с-1), порушення збалансованості різко збільшує вібрацію ротора, яка через диски та вал передається на підшипникові вузли, корпус дробарки і раму. Все це призводить до обриву дисків в місцях розміщення осей підвісу, деформування і навіть поломок вала, інтенсивного зношування підшипників, зрізування болтових з'єднань, появи тріщин, а в подальшому і руйнування корпусів підшипників, бункера, корпуса та рами дробарки. В результаті відмічених явищ зменшується надійність, знижується довговічність роботи дробарки, погіршуються умови безпеки праці.
У виробничих умовах експлуатації дробарок виконується лише статичне балансування. При цьому особливого значення набуває зрівноваження ротора в процесі заміни молотків та пальців, що здійснюється в господарствах безпосередньо на місці роботи машини.
Нові молотки можуть відрізнятися між собою за масою до 10-15 г. Для пакетів молотків, розміщених на різних осях підвісу, така різниця може дати в сумі дисбаланс до 150-200 г. Тому довільний набір молотків не допустимий, оскільки може привести до швидкого виходу машини з ладу.
Статичне балансування проводять в два етапи: зрівноваження (перевірка) ротора без молотків, пальців і розпірних втулок; підбір рівновеликих за масою пакетів молотків, втулок та пальців для діаметрально протилежних осей підвісу. В справних, добре змащених підшипниках перевірку зрівноваженості при знятих молотках, пальцях та осях можна проводити не знімаючи ротора з дробарки шляхом повертання і нанесення міток при зупинці. В зрівноваженому роторі ці мітки кожен раз не повинні співпадати.
Для точнішого зрівноваження ротор слід зняти з дробарки, розібрати підшипникові вузли, вийняти пальці, молотки, втулки. Після цього ротор слід встановити на спеціальний стенд точно в горизонтальному положенні. При цьому цапфи посадочними місцями під підшипники повинні розміщуватись на опорних ножах. Якщо при багаторазовому провертанні ротора мітки, нанесені на диски, співпадають, то рівноваги ротора добиваються зняттям металу з боку, де є надмірна маса, чи додаванням маси з легшого боку до усунення дисбалансу.
Наступним етапом статичного балансування є підбір для протилежних осей підвісу однакових за масою пальців, комплектів молотків та розпірних втулок і встановлення їх на ротор.
Ефективність роботи молоткових кормодробарок значною мірою залежить від того, наскільки повноцінно використовується робочий простір подрібнювальної камери. Між тим відомо, що в цих машинах перероблюваний матеріал розподіляється по ширині робочої камери досить нерівномірно: зони біля бокових стінок є найбільш навантаженими, а в середніх зонах спостерігається різке зменшення товщини шару. Причинами такого явища є гальмівна дія нерухомих стінок подрібнювальної камери, а також потужний повітряний потік, який створюється молотковим ротором, що обертається з високою частотою, і роздуває перероблюваний шар від середини до бокових стінок камери.
Нерівномірний розподіл перероблюваного матеріалу по ширині камери подрібнювання спричиняє:
- неповноцінне і нерівномірне використання робочого простору камери, що приводить до зменшення пропускної здатності дробарки.
-нерівномірний гранулометричний склад продуктів подрібнення по ширині камери, в результаті чого погіршується якість (рівномірність) кінцевого продукту в цілому;
- нерівномірне спрацювання робочих органів вздовж ротора, що порушує його балансування, знижує довговічність як робочих органів, так і самої машини.
З метою попередження чи послаблення зазначених негативних явищ при розміщенні молотків на роторі дробарки необхідно враховувати виконання таких вимог:
- рівномірно перекривати молотками весь простір подрібнювальної камери;
- зберігати рівновагу ротора;
- вирівнювати навантаження (товщину перероблюваного шару) по ширині камери.
Виходячи з вказаних вимог та даних про характер розподілу перероблюваного матеріалу по ширині камери подрібнювання вибирають раціональну схему розміщення молотків на роторі.
Основні відомі схеми розміщення молотків на роторі наведено на рис. 2.1.
Експериментальними дослідженнями (таблиця) виявлено характер впливу схеми розміщення молотків на роторі на рівномірність розподілу навантаження і виходу готового продукту по ширині подрібнювальної камери.
Показники нерівномірності виходу продукту по ширині робочої камери дробарки залежно від схеми розміщення молотків на роторі
| Схема розміщення молотків | Середньоквадратичне відхилення, г/мм | Коефіцієнт варіації, % |
| В шахматному порядку | 1,44 | 25,3 |
| За односторонньою гвинтовою лінією | 1,62 | 28,4 |
| За гвинтовими лініями, що розходяться | 1,79 | 31,3 |
| За гвинтовими лініями, що сходяться | 1,15 | 20,2 |
Кращий показник коефіцієнта варіації відповідає розміщенню молотків за гвинтовими лініями, що сходяться. Саме ця схема застосована в сучасних молоткових дробарках КДУ-2, ДБ-5, ДКМ-5, ДИС-1М, ДМ-Ф-4.

Рис. 2.1 Варіанти схем розміщення молотків на роторі дробарки
На рис. 2.2 наведено схему розміщення молотків на роторі дробарки ДМ-Ф-4.
Перш ніж приступити до підбирання комплектів і встановлення молотків на роторі необхідно виконати відповідні розрахунки.
Залежно від ширини робочої камери L, товщини δ і щільності розміщення Kг молотків, товщини l несучих дисків та їх кількості n визначають необхідну загальну кількість молотків
(2.1)
Після цього визначають кількість молотків, які встановлюють на кожній осі підвісу
,(2.2)
де in- число осей підвісу.
А і Б – за гвинтовими лініями, що відповідно сходяться та розходяться; В – за односторонніми гвинтовими лініями; Г – зигзагоподібна; Д і Е – в шахматному порядку за умови, коли по одному сліду проходять відповідно один та три молотки.
Щоб не виникли додаткові динамічної реакції від зміщення центру ваги системи, при відносному переміщенні молотків число осей їх підвісу рекомендується приймати кратне чотирьом.
Дослідженнями встановлено, що при подрібнюванні зернових і стеблових (грубих) кормів раціональна щільність розміщення молотків на дробильному роторі відповідає значенню коефіцієнта
KГ = 0,5-1,0. При KГ < 0,5 частки матеріалу, що перероблюється, рідко потрапляють під удари молотків, а при KГ > 1 посилюється перетирання продукту. Обидва ці явища знижують ефективність роботи молоткової дробарки. Крім того, із збільшенням щільності молотків зростає площа їх лобової поверхні, а отже і опір повітря ротору при його обертанні. На подолання цього опору витрачається значна кількість енергії (до 40-60 % від загальної потужності, споживанної приводом машини).
Зменшення кількості осей підвісу (пальців) погіршує умови рівноваги ротора, а значне збільшення – підвищує його масу і затрати енергії на подолання опору повітря в зв’язку із збільшенням лобової поверхні розпірних трубок. Виходячи з цього, на роторі дробарок зазвичай встановлюють (залежно від його діаметра) 4 або 8 пальців.
При виборі товщини молотків слід виходити з таких міркувань. Зменшення її за умови KГ = const супроводжується зниженням енерговитрат на подрібнення матеріалу, а також на подолання опору повітря при обертанні ротора. Проте в цьому разі зменшується довговічність молотків та підвищуються експлуатаційні витрати на їх заміну або перестановку. Тому в сільськогосподарському виробництві, де завантаження дробарок відносно незначне, доцільно використовувати тонкі (δ = 2...5 мм) молотки, а на підприємствах комбікормової промисловості дещо товщі (δ = 6...8 мм і навіть більше).На кожній осі підвісу слід розміщувати однакову кількість молотків. При цьому комплекти молотків та розпірних втулок, що встановлюються на діаметрально протилежних осях, повинні бути рівними між собою за масою, а самі осі підвісу треба розміщувати симетрично відносно осі обертання ротора і рівномірно по колу ротора. Якщо за формулою (2) одержуємо не ціле число молотків, його необхідно під коректувати, після чого дещо зміниться фактичне значення коефіцієнта щільності Кг.
Для визначення відстаней між молотками на осях підвісу розраховують крок гвинтової лінії в
(2.3)
та відстань між сусідніми слідами молотків а
(2.4)
Або
(2.5)
Порядок виконання роботи:
Встановити ротор на балансувальний стенд.
Перевірити правильність балансування ротора без осей підвісу, молотків та розпірних втулок (шляхом кількаразового прокручування його і нанесенням міток при зупинках). В разі потреби відкоректувати баланс.
Виміряти ширину робочої камери дробарки (довжину ротора між крайніми дисками), товщину проміжних дисків, а також молотків.
Обґрунтовано вибрати значення кількості осей підвісу та коефіцієнта щільності розміщення молотків KГ
Розрахувати необхідні величини
Підібрати два пакета молотків відповідно до розрахованої кількості. Покласти пакети на протилежні чаші терезів і заміряти величину відхилення стрілки відносно попереднього положення. При відхиленні більше ±5г поміняти місцями два молотки, розміщені на протилежних чашах і знову перевірити показання стрілки. Заміну молотків проводити до тих