Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Удосконалення процесу виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку

Удосконалення процесу виконання ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодшого шкільного віку

еритроцитів і вмісту гемоглобіну. В 8 років спостерігається знову підвищення в кількості гемоглобіну та еритроцитів. Кількість лейкоцитів в одному міліметрі кубічному крові в дітей молодшого шкільного віку більша ніж у дорослих. Лейкоциторна формула крові дітей молодшого шкільного віку відрізняється від дорослих. Починаючи з 5-6 річного віку кількість нейтрофілів незмінно росте, а кількість лейкоцитів зменшується. У дітей порівняно з дорослими низька фагоцитарна функція. Тривала дія на організм дитини сонячних променів спричинює продукування кістковим мозком великої кількості незрілих кров’яних тілець.

Щодо органів травлення то у дітей довжина кишечника більша ніж у дорослих і багатша на мікрофлору та кровоносні судини, це при тому, що м’язовий апарат органів травлення значно відстає у розвитку порівняно з дорослими, у зв’язку з цим і у них низька перистальтика.

Щодо залоз внутрішньої секреції то до 7 років спостерігається різке зменшення активності зобної залози і пари наднирників, значний вплив щитовидної залози і гіпофізу, поява елементів статевих залоз.

Органи відчуттів до 7 річного віку у дітей є добре розвиненими. Єдиним зауваження може бути те, що при виконанні статичних навантажень зростає осмотичний тиск ока, який може привести до розвитку і прогресування близорукості. Тому потрібно вправи пов’язані з статичним навантаженням підбирати і пропонувати дітям досить обережно і обов’язково чергувати їх з динамічними.

Для дітей молодшого шкільного віку характерна нестійкість нервових процесів, підвищена збудливість кори головного мозку, яскравою є вираженість недостатнього внутрішнього активного гальмування. Цими якостями зумовлюється велика виснажливість нервових клітин кори головного мозку дітей і мала стійкість їхньої уваги.

Діти молодшого шкільного віку відрізняються від дітей дошкільного віку тим, що в них проходить сповільнення росту тіла в довжину і більш інтенсивно набирається вага тіла. Проходить посилене функціювання всіх органів і систем організму. Покращуються і вдосконалюються основні нервові процеси які характеризують тип вищої нервової діяльності дитини. При виконанні фізичних навантажень дітьми молодшого шкільного віку не спостерігається великих відмінностей між дівчатками і хлопчиками викликаних особливостями статевого розвитку. Для дітей молодшого шкільного віку характерна велика рухливість, вони погано переносять статичне навантаження. Учні 1-2 класів навіть від сидіння за партою на протязі одного уроку значно стомлюються. Тому для них потрібно широко пропагувати виконання ранкової гігієнічної гімнастики, організацію ігор під час великих перерв та інші види рухової діяльності [2,9,56].

У віці 7-9 років діти в насідок недосконалості зрілості, нервової системи, швидко стомлюються при виконанні фізичних навантажень. Тому їм не слід давати вправи котрі вимагають великої уваги, точної координації і особливо вправ пов’язаних з силовими статичними навантаженнями.

Правильне фізичне навантаження для дітей молодшого шкільного віку повинно підготувати дитину до плавного переходу від молодшого до середнього, від середнього до старшого, від старшого до зрілого віку [4,50].


Висновки до першого розділу


На основі вивчення літературних джерел з питань анатомо-фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, методичних особливостей виконання учнями фізичних вправ, рухового режиму учнів визначено, що дитина у цьому віці має природну потребу до руху і одним із шляхів вирішення цієї проблеми є систематичне виконання учнями ранкової гігієнічної гімнастики, при врахування біологічного розвитку та стану систем організму, як основи формування постійної звички до занять фізичними вправами. Всі підібрані вправи повинні відповідати віковим особливостям і підготовленості учнів, бути їм доступні. Вони повинні мати всебічний вплив на організм тих хто займається, залучати до руху найбільшу кількість м’язів і суглобів організму.

Розділ ІІ. Методика, організація і контингент дослідження


2.1 Методика дослідження


Кожний етап мав певні особливості та вирішував специфічні завдання для вирішення яких застосовувались наступні методи дослідження:

1. Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.

2. Теоретичний аналіз і синтез.

3. Педагогічне спостереження.

4. Опитування (анкетування).

5. Педагогічний експеримент.

6. Методи математично-статистичної обробки даних.

1. Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.

У процесі використання даного методу була отримана інформація про стан питання, що розглядається. Особлива увага приділялась вивченню:

а)постанов, інструкцій і нормативних документів;

б)дидактичних досліджень з досліджуваних питань;

в)психолого-педагогічних досліджень з питань проведення гімнастики до занять та ранкової гігієнічної гімнастики молодшими школярами;

г)публікацій авторів, що стосуються проблеми вдосконалення системи організації та проведення ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодших класів;

д)методичних розробок, документів контролю фізичної підготовленості учнів молодших класів (робочі журнали, відомості);

е)робіт з питань використання методів математичної статистики у педагогічних дослідженнях.

2. Теоретичний аналіз і синтез застосовувались нами з метою вибору теми дослідження, визначення його концепції та гіпотези.

3. Метод педагогічного спостереження був використаний для контролю поведінки учнів молодших класів під час виконання комплексів гімнастики до занять і ранкової гігієнічної гімнастики.

4. Метод опитування використовувався з метою отримання інформації з окремих проблем дослідження. Анкета розроблялась з врахуванням загальноприйнятих вимог.

5. Педагогічний експеримент проводився у відповідності до загальноприйнятих норм та діалектичного методу пізнання.

6. Методи математично-статистичної обробки даних забезпечили визначення наступних кількісних показників:

(Мх)- середнє арифметичне;

(Sх)- стандартне відхилення середнього арифметичного;

(Sms)- стандартна похибка вибіркового середнього;

(Xmin-Xmax)- розмах варіації;

(Р)- показник достовірності.

Обробка даних проводилась на ЕОМ типу ІВМ РС за допомогою програм: Excel 8.0 for Windows.

7. Контроль за успішністю навчання учнів проводився за допомогою традиційної методики, яка передбачала використання певного комплексу контрольних заходів - форм контролю.


2.1.1 Методика визначення рівня фізичної підготовленості

Дослідження рівня фізичної підготовленості проводилось за загальноприйнятою традиційною методикою, викладену в "Умовах виконання Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України" (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Визначення рівня фізичної підготовленості

Рухові тести

Досліджувана якість

Методика

Згинання і розгинання рук в упорі

Вис на зігнутих руках на перекладині

Стрибок в довжину з місця


Підйом в сід з положення лежачи


Силові можливості м’язів рук


Швидкісно – силові можливості м’язів ніг


Силові можливості м’язів живота


Державних тестів

Державних тестів


Державних тестів

Човниковий біг 4 Х 9 метрів


Координаційні можливості, спритність Державних тестів
Нахил вперед з положення сидячи Розвиток гнучкості Державних тестів
Біг 30 метрів Прояв швидкісних можливостей Державних тестів

Біг 1000 метрів


Рівень загальної витривалості Державних тестів

2.2 Організація і контингент дослідження


При організації дослідження ми керувались вимогами, які широко викладені у спеціальній літературі обумовлюють достовірність отримання результатів. Ці вимоги насамперед, полягають у виборі об'єкту дослідження, визначенні його ознак, необхідної кількості спостережень.

Проведення експерименту як найважливішого засобу наукового пізнання вимагає чіткості під час планування, послідовності введення нових умов, усунення сторонніх впливів, визначення кількісних та якісних змін, що відбуваються. Дані положення і характер дослідження дозволили визначити багатоетапність його організації, яка полягає у вивченні літературних джерел з піднятої проблеми; розробці і апробації експериментальних комплексів вправ для ранкової гігієнічної гімнастики, аналізі одержаних результатів і підведення підсумків.

Дослідження здійснювалось у два етапи:

На першому етапі (2006-2007) вивчено стан питання у теорії і практиці фізичного виховання.

На другому етапі (2007-2008) сформовано і апробовано комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для школярів молодших класів, проаналізовано результати, літературно оформлено роботу.

Організація дослідження

Анкетування вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури проводилось нами протягом 2007 року. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий. Опитування проводилось з метою визначення думки фахівців, які проводять заняття з фізичної культури з учнями молодших класів і зацікавлені у покращенні цього процесу та рівня підготовленості дітей.

Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів визначався шляхом тестування учнів другого класу протягом першого-другого тижня вересня місяця 2007 року.

На основі аналізу рівня розвитку показників фізичної підготовленості, нами проведено поділ учнів на групи за відставанням у розвитку тих чи інших фізичних якостей. – експериментальна група (10 учнів). Контрольна група (12 учнів) ніяких додаткових вправ не виконувала.

По відношенню до рівня підготовленості розроблялись комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для виконання вдома під керівництвом і контролем батьків. Вправи в комплексах ранкової гігієнічної гімнастики підбирались за принципом покращення фізичних кондицій які відстають у розвитку і тим самим впроваджувався індивідуальний підхід, що розвитку фізичних якостей. Окрім того комплекси вправ носили: розвиваючий та підтримуючий характер. Підтримуючий характер носили комплекси які рекомендувались учням з належним рівнем розвитку фізичних якостей, а розвиваючий учням з відставанням у розвитку.

Комплекси вправ через класного керівника, вчителя фізичної культури та під час особистого контакту з необхідними методичними порадами давались батькам, щоб вони організували і проводили контроль за виконанням ранкової гігієнічної гімнастики. Попередньо з батьками було проведено методичне заняття з організації та методики проведення ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодшого шкільного віку вдома. В процесі проведення експерименту проводились контрольні зрізи рівня фізичної підготовленості і вносились певні корективи та уточнення.

В кінці другої четверті (грудень 2007 року) нами проведене повторне тестування контрольної та експериментальної груп і визначено динаміку розвитку показників фізичної підготовленості, та узагальнено результати дослідження.


ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !


Основні правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики

Гімнастика виконується після відвідування туалету, в провітреному приміщені, на майданчику, стадіоні, парку тощо.

Вправи виконуються з акцентуванням дихання і практично не виконуються вправи з затримкою дихання.

Кількість вправ 6-12, кількість повторів кожної вправи 4-16 разів.

Найбільше навантаження (ЧСС – 150) повинно бути після виконання 2/3 всіх вправ, в кінці зарядки навантаження знижують, неповинна відчуватись втома.

Комплекс вправ змінюють не частіше одного разу на місяць, але можуть виконуватись і більш тривалий час 2-3 місяці. Проводиться зміна 2-3- вправ у комплексі.

Після виконання вправ протягом 2-3 місяців можна приступити до виконання вправ з обтяженням (легкими гантелями, еспандером).

Після ранкової гімнастики потрібно прийняти водні процедури.

Потрібно слідкувати за станом організму вашої дитини. При перших ознаках перевтоми потрібно припинити виконання вправ.


Симптоми втоми після навантаження різної величини

Величина втоми Невелика Середня Надмірна
Колір шкіри Незначне почервоніння Значне почервоніння Виникнення на шкірі плям, синюшності
Дихання Прискорене Посилене Поверхневе, сильно прискорене
Рухи Координовані, точні рухи Порушення точності рухів Не координовані рухи
Увага Безпомилковість виконання дій Неточність у виконанні рухів Сповільнене виконання рухів і команд
Пітливість Невелика Велика Різка з сольовим відкладенням
Самопочуття Відсутність скарг Скарги на біль в працюючих органах Головний біль, нудота

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !


Основні правила загартування

Необхідно переконатися в необхідності загартування. Свідоме ставлення до загартування створить необхідні потрібний психологічний настрій і забезпечить успіх.

Загартовуйте організм систематично щодня протягом тривалого періоду

Умови і дозування змінюйте поступово. Повітряні і водні процедури починайте влітку і продовжуйте восени і зимою, поступово знижуючи температуру повітря та води.

Привчайте організм до систематичного впливу подразників різної сили. Для цього перебувайте на вітрі, сонці у воді різної температури.

Урізноманітнюйте засоби загартування. Змінюйте холодові подразники тепловими і навпаки, застосовуючи в комплексі сонячні, повітряні і водні процедури. Поєднуйте засоби загартування з фізичними вправами.

При загартуванні необхідно пам’ятати про індивідуальність, тобто температура повітря, води, тривалість загартування встановлюється відповідно до індивідуальних особливостей.

Загартування необхідно проводити в хорошому настрої і так, щоб воно приносило задоволення.

Прохолодні та холодні ванни необхідно поєднувати з фізичними вправами, темп виконання повинен бути таким, щоб не переохолодити організм. Тривалість загартування повітрям 15-20 хв. – вітром, 10 хв. В холодні періоди. Після повітряних ванн проводять водні процедури.

Водні процедури проводяться безпосередньо після ранкової гімнастики, домашніх тренувань. Вони застосовуються у вигляді обтирань (рушником, губкою), обливання, душ та купання. Обливання та душ необхідно починати приймати з температури води 30-35°. Поступово температуру води знижують до 15° і нижче. Тривалість процедури від 1 до 4 хвилин.

Купання це більш цінний засіб загартування. Його слід починати при температурі повітря і води не нижче 18-20°, а закінчувати купальний сезон при температурі води не нижче 10-12° і повітря 14-15°. Кращий час для купання ранок і вечір. Час перебування у воді 4-5 хв. Який поступово доводиться до 15-20 хв.

Загартування сонцем проводиться у вигляді сонячних ванн. Найкращий час прийому сонячних ванн ранішні години з 8 до 12 год. При прийомі сонячних ванн необхідно, щоб голова і очі були захищені від сонячних променів. Починати прийом сонячних ванн потрібно з 5-10 хв. і поступово збільшуючи до 2-3- годин. Після прийому сонячних ванн приймають водні процедури.


Контингент дослідження

В досліджені взяли участь 33 особи серед яких 23 учні молодших класів, 12 вчителів фізичної культури, та вчителів початкових класів.

Дослідження проводилось на базі Озернянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Зборівського району.

Опитано вчителів фізичної культури та початкових класів, що працюють у міських і сільських школах Тернопільської області.

Розділ ІІІ. Аналіз і узагальнення результатів дослідження


3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики


З метою вивчення думки фахівців галузі фізичного виховання щодо змісту і організації проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастики до занять нами проведене опитування у вигляді анкетування вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий.

Такий склад респондентів нами обрано невипадково. Адже зацікавленість до проведення таких форм занять, як ранкова гігієнічна гімнастика та гімнастика до занять повинна бути не тільки зі сторони вчителів фізичної культури, але й зі сторони вчителів початкових класів, оскільки вони теж зацікавлені у всебічному розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Перше питання анкети стосувалось того, де потрібно виконувати учням молодших класів ранкову гігієнічну гімнастику.

Більшість опитаних (79,75%) висловились за те, щоб проводити ранкову гігієнічну гімнастику вдома. Це пов’язано з тим, що вчителі фізичного виховання і початкових класів розуміють, що для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в школі потрібні належні гігієнічні умови, так як після виконання вправ ранкової гімнастики, як і будь яких фізичних навантажень, потрібно прийняти водні процедури, що на даний час в наших школах є неможливим. Іншою умовою є те, що вправи ранкової гігієнічної гімнастики виконуються одразу після пробудження.

У другому питанні анкети запитувалось: “Чи проводиться у вашій школі гімнастика до занять?”

Більше двох третин (72,28 %) опитаних відповіли, що гімнастика до занять не проводиться. З результатів анкетування видно, що в більшості шкіл гімнастика до занять не проводиться. Це пов’язано з тим, як зазначає професор Шиян Б.М.(2003), що ця форма не приносить бажаних результатів з цілого ряду причин серед найбільш поширених називаються такі: вправи виконуються після сніданку; у повсякденній одежі; з обмеженими можливостями проведення гімнастичних процедур, а дехто навіть вважає організацію гімнастики перед заняттями надто складною. Проте досвід багатьох шкіл свідчить, що при дотриманні всіх необхідних організаційних і методичних умов для проведення гімнастики до занять, труднощів можна уникнути. До таких умов можна віднести:

1). Чітке і реальне визначення завдань та глибоке розуміння значимості гімнастики до занять педагогічним колективом школи.

2). Особиста зацікавленість кожного учня в “зарядці”.

3). Погодження з батьками необхідності більш раннього приходу дітей до школи.

4). Уміння усіх педагогів школи виконувати гімнастику до занять, а також керувати її виконанням.

5). Підготовка активу учнів і місць занять на повітрі та в приміщенні.

Третє питання стосувалось того, хто повинен бути ініціатором проведення в школі гімнастики до занять.

Нами на розсуд респондентів були запропоновані наступні варіанти відповідей: вчитель фізичного виховання, директор, педагогічний колектив. Більшість опитаних (88,5%) визначили, що таким ініціатором повинен бути вчитель фізичної культури, другу позицію займає педагогічний колектив (7%), третю - директор (4,5%).

Опитування додатковий раз підтвердило, що вчитель фізичної культури повинен бути ініціатором тому, що він як ніхто інший володіє належною базою знань і вмінь для проведення гімнастики, добре розуміє її значення і позитивний вплив на учнів. Вчителі предметники займають другу позицію, оскільки саме вони найбільше контактують з дітьми в процесі навчання тому мають змогу і повинні заохочувати їх до занять фізичними вправами, як основи здорового способу життя, а не обмежуватись лише викладанням свого предмету.

У четвертому питанні запитувалось: Де повинна на Вашу думку проводитися гімнастика до занять з учнями молодших класів?

Більшість опитаних поставили на перше місце стадіон (33,25%), потім – спортзал (30,5), клас (27%) та коридор (9,25%) (табл.3.1.).


Таблиця 3.1 Результати опитування (у %) з питання про місце проведення гімнастики до занять

Опитані стадіон спортзал клас коридор
Вчителі фізичного виховання 35 34 24 7
Вчителі початкових класів 32 32 28 8
Загальний середній результат 33,25 30,5 27 9,25

Бажано щоб гімнастика до занять проводилась на свіжому повітрі, тоді вона буде носити ще й загартовуючий характер, на що вказує переважна більшість опитаних. Щодо виконання гімнастики до занять у спортзалі, то ідеальним варіантом була б ситуація коли у школі є два спортивних зали. Один для дівчат чи учнів молодших класів, інший для хлопчиків чи старшокласників. Про класну кімнату мова зовсім йти не може, так як при виконанні фізичних вправ різко зростає споживання кисню і навіть провітрювання після проведення гімнастики до занять не забезпечить належного гігієнічного стану класної кімнати. Коридор також мало пристосований для гімнастики до занять. В крайньому випадку його можна використовувати для виконання вправ молодшими школярами.

П’яте питання анкети стосувалось того, у яких класах доцільно проводити учням гімнастику до занять?

Більшість опитаних (77%) відповіли, що доцільно використовувати дану форму занять у молодших класах, так як виконання вправ гімнастики до занять поряд з ранковою гігієнічною гімнастикою є тим першим кроком за допомогою якого проходить формування основ фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. З іншої сторони виконання вправ гімнастики до занять під керівництвом вчителя чи учня старшокласника сприяє більш швидкому засвоєнню фізичних вправ які в подальшому можуть використовуватись у комплексах ранкової гігієнічної гімнастики і при самостійних заняттях.

Шосте питання стосувалось того, чи виконують (виконували б) Ваші діти ранкову гігієнічну гімнастку?

Більшість опитаних відповіло – “Ні” – 61,5 % і лише 38,5% відповіли “Так”.

І це при тому, що батьки які працюють вчителями фізичного виховання та початкових класів повинні як ніхто інший усвідомлювати значення фізичних вправ і бути прикладом для своїх дітей та для інших сімей.

В сьомому питанні запитувалось “Чи робите ви ранкову гігієнічну гімнастку?”

Переважна більшість опитаних (89,25%) відповіла, що вони не виконують ранкову гігієнічну гімнастику.

Таке ставлення батьків до власного здоров’я аж ніяк не може бути прикладом унаслідування для дітей, особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку, які хочуть бути дорослими і стараються повторювати дії дорослих.

Перші кроки в житті дитина робить у своїй сім’ї, де поруч з нею батько і мати, які стають її першими вчителями. Виховання яке пройняте батьківською любов’ю йде до серця дитини, проникає в її душу і свідомість. Батьки є свого роду універсальними вихователями. Батьки знайомлять дитину з оточуючим світом. Навчають дитину культурі спілкування, сприяють формуванню естетичних смаків, та творчому розвитку дитини. Саме батьки бачать ріст і розвиток дитини, кожну хвилину, кожний день – тому знають, що дитина потребує, що необхідно їй в даний період її розвитку. Це сприяє тому, що в сім’ї створюються найсприятливіші умови для психічного, фізичного, духовного і розумового розвитку дитини. Позитивною стороною є і те, що батьки користуються у дітей великим авторитетом. Так заняття спортом або загартування свого організму батьками є набагато сильнішим стимулом до наслідування ніж слова які не підтверджуються практикою. Зрозуміло, що фізичне виховання у сім’ї повинно бути цілеспрямованим, систематичним і постійним. Лише тоді можна говорити про формування особистої фізичної культури.

В восьмому питанні запитувалось: “Як ви думаєте, для чого потрібно виконувати ранкову гігієнічну гімнастику?”

Більшість опитаних відповіли, що ранкову гігієнічну гімнастику потрібно виконувати з метою зміцнення і покращення власного здоров’я (43,75 %). На друге місце респонденти поставили комбінацію відповідей які визначають значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі формування позитивного відношення до фізичної культури, покращення здоров’я та активізації всіх систем організму (17 %). На третє місце - формування позитивного відношення до фізичної культури та покращення здоров’я (14,5 %). Інші варіанти відповідей набрали менше десяти відсотків відповідей (табл. 3.2.).


Таблиця 3.2 Результати опитування (у %) з питання про значення виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики

Опитані Для формування ФК (1) Для покращення здоров’я (2) Для активізації уваги учнів (3) Варіанти




1+2+3 1+2 2+3 1+3
Вчителі фізичного виховання 4 41 8 24 17 5 1
Вчителі початкових класів 14 47 0 8 14 14 3
Загальний середній результат 9 43,75 6 17 15 7,8 2

Дев’яте питання анкети стосувалось того, чи дасть змогу виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики покращити рівень засвоєння знань на протязі дня.

Переважна більшість опитаних (90 %) відповіли – “Так”, 10,75 % - “Ні” і 8,25 “Утрималось”.

Занепокоєння викликає низький відсоток відповідей “Так” серед вчителів початкових класів. Вони як ніхто інші повинні знати про позитивний вплив ранкової гігієнічної гімнастики на розумову працездатність дитини. Причину такого становища ми вбачаємо у низькому рівні підготовки вчителів початкових класів на що вказують відповіді на дев’яте питання анкети.

В десятому питання запитувалось : “Чи володієте Ви належною базою знань і вмінь для проведення ранкової гігієнічної гімнастики в молодших класах?”

Більшість опитуваних 89,75 % відповіли “Так”, тобто, що вони володіють відповідними знаннями та вміннями необхідними для проведення такої форми занять, як ранкова гігієнічна гімнастика, і лише 10,25 % відповіли, що вони не володіють такими знаннями і вміннями.

Одинадцяте питання стосувалось того, що потрібно змінити для більш ефективного впровадження ранкової гігієнічної гімнастики в побут молодшого школяра.

Було запропоновано п’ять варіантів відповідей: а) підібрати цікаві вправи; б) виконувати вправи під музику; в) використовувати сюжетні вправи; г)виконувати вправи з учнями; д)певним чином заохотити учня.

На першому місці респонденти поставили виконання вправ під музику (30,50 %) на другому - підбір цікавих вправ (20,0 %), на третьому – певним чином заохотити учнів (19 %), на четвертому – виконувати вправи з учнями (18,25 %), і на п’ятому – виконання сюжетних вправ (12,25 %).

Серед вчителів зі стажем роботи менше десяти років на першому місці стоїть відповідь “а” – 23 %, на другому – “д” та “б” по 22 %, на третьому – “г” – 19 %, і останнє місце – відповідь “в” – 14 %.

Серед вчителів зі стажем роботи більше десяти років перше місце віддано відповіді “б” – 39 %, друге місце – відповідь “г” – 19 %, третє місце посіли відповіді “а” та “д” – по 16 %, останнє - відповідь “в” – 10 %.

Вчителі фізичного виховання перше місце надали відповіді “б” – 27 %, друге місце – “д” – 23 %, третє місце надано відповіді “а” – 21 %, четверте місце – відповідь “г” – 17 %, і останнє п’яте місце – відповідь “в” – 12 %.

Вчителі початкових класів перше місце надали так як і вчителі фізичного виховання, відповідь “б” – 34 %, друге місце – відповідь “а” – 20 %, третє місце – відповідь “г” – 18 %, четверте місце – відповідь “д” – 15 %, і п’яте місце – відповідь “в” – 13 %.

В дванадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики?”

Більшість опитаних (69,25 %) відповіли, що не знайомлять (табл. 3.3).


Таблиця 3.3 Результати опитування (у %) з питання “Чи знайомите Ви батьків з комплексами ранкової гігієнічної гімнастики

Опитані так ні
Вчителі фізичного виховання 25 75
Вчителі початкових класів 35 65
Загальній середній результат 30,75 69,25

Аналіз таблиці 3.3 засвідчує, що робота з батьками учителями майже не проводиться, що не може відбитись на всьому стані шкільної фізичної культури і в першу чергу на рівні фізичного стану учнівської молоді.

В тринадцятому питанні запитувалось: “Чи знайомите Ви учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики?”

Переважаюча більшість опитаних (98,25 %) відповіли – “Так”, і лише 1,75 % відповіли, що не знайомлять учнів із значенням ранкової гігієнічної гімнастики.

Чотирнадцяте питання стосувалось того, - чи є систематичне виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики першим кроком до формування постійної звички до занять фізичними вправами, і тим самим до формування фізичної культури молодших школярів в цілому?

99,25 % опитуваних відповіли – “Так”, і лише 0,75 % відповіли – “Ні” серед них один процент належить учителям зі стажем менше десяти років, 1% - вчителі фізичного виховання та 1 % - вчителі початкових класів.


3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільного віку


В ході експерименту нами було запропоновано ряд комплексів ранкової гігієнічної гімнастики які були спрямовані на розвиток і покращення таких фізичних якостей, як: сила, спритність, швидкість, гнучкість та витривалість.

Комплекси пропонувались до виконання наступним чином:

Для дітей які мають низький рівень розвитку тієї чи іншої фізичної якості (визначались за результатами тестування показників фізичної підготовленості та оцінювались у відповідності з таблицями оцінки Державних тестів) – розвиваючі комплекси.

Для дітей які мають рівень показників фізичної підготовленості середній і вище – підтримуючі загальнорозвиваючі комплекси.

Дослідження показало, що середній бал з бігу на 1000 м на початку експерименту становив 3,73±0,24, а по закінченню 3,85±0,19 бали. В цьому тесті пройшли найменші зрушення. Причину цього ми вбачаємо у тому, що експеримент проводився у зимовий час і ми не мали змоги вплинути суттєво на розвиток витривалості. Запропоновані нами комплекси виконувались у приміщенні і переважно носили підтримуючий характер, або були спрямовані на розвиток спеціальної витривалості.

У виконанні тесту згинання і розгинанні рук в упорі лежачи від підлоги ці ж показники становили відповідно 2,6±0,2 проти 3,28±0,25 бали. Досить вагомі зрушення спостерігаються у виконанні тестів вис на зігнутих руках та стрибок в довжину з місця та нахил вперед з положення сидячи результати якого покращились майже у два рази порівняно з вихідним рівнем (табл. 3.4.). Такі значні зрушення у розвитку швидкісно-силових та силових можливостей, а особливо у показниках гнучкості (виконання нахилу вперед) пояснюються тим, що ці якості мають швидкий ефект досягнення середніх результатів, що не скажеш про загальну витривалість.


Таблиця 3.4 Оцінка результатів тестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку

Тести Біг 1000м Віджи-мання вис на зігнутих руках Підні-мання тулуба Стрибок в довжину Човнико-вий біг 4х9м Нахил вперед
Етапи дослід-ження 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2 1 2
Mx 3,73 3,85 2,6 3,28 3,33 4,19 3,27 3,71 2,85 3,61 2,7 3,04 1,85 3,85
Sx 1,14 0,91 0,9 1,16 1,16 0,79 1,05 0,94 1,16 0,72 0,99 0,51 1,92 0,96
Smx 0,24 0,19 0,2 0,25 0,25 0,17 0,22 0,20 0,25 0,15 0,21 0,11 0,42 0,20

Більш яскраво динаміку покращення показників фізичної підготовленості ми можемо прослідкувати при аналізі середніх величин виконання тестів. Причиною такого аналізу служить те, що таблиці оцінки Державних тестів, а в нашому випадку оціночні зони, мають досить значні границі. Так при аналізі результатів з бігу на 1000 м зрушення в балах становить лише 0,12 бала, а у середніх величинах цей показник становить 11 с. З іншого боку, якщо розібратись більш детально, результат у балах показаний учнем до експерименту і по його закінченню відповідає рівню який оцінюється у три бали. Такий стани речей аж ніяк не може стимулювати учнів до покращення результатів і тим самим заохотити їх до систематичного виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики. Інша справа показати дітям реальні результати де зрушення прослідкуються більш яскравіше (табл. 3.5.).


Таблиця 3.5 Результати тестування показників фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку

Тести Біг 1000м Віджи-мання Вис на зігнутих руках Підні-мання тулуба Стрибок в довжину Човнико-вий біг 4х9м Нахил вперед
Етапи дослід-ження 1 2 1 2
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: