Порівняння фізичної підготовленості сільських і міських школярів
Життєва ємність легень (ЖЄЛ) визначалася за допомогою водяного спірометра. Для оцінки фізичної працездатності застосовували пробу Руф'є. Цей метод полягає у визначенні з 30 присідань. Пульс визначався після 5 хвилин відпочинку в положенні лежачи за 15 секунд до навантаження, в перші та останні 15 секунд 1-ої хвилини відновлення. Індекс Руф'є (ІР, ум. од.) розраховувався за формулою та таблицею (1.2.)
,
ум. од.
Гнучкість оцінювання за допомогою аналізу рухливості куль суглобу з вихідного положення стоячи на лаві, сидячи на підлозі.
Статична сила визначалась кистевою і становою динамометрією за загальноприйнятою методикою.
Інші контрольні випробування: згинання і розгинання рук в упорі лежачи; підтягування на перекладині, підйом в сід за 90 с, стрибок у довжину з місця на динамічну силу, човниковий біг 4 х 9 на прудкість проводились у відповідності до методики "Державних тестів оцінки фізичної підготовленості населення України" [9]. Програма тестування була розрахована на чотири дні: перший день - реєстрація антропометричних даних, другий день - тестування на силу м'язів рук, спритність, гнучкість, силу м'язів ніг або тулуба; третій та четвертий дні за послідовністю контрольних вправ (тестів) аналогічні.
Розділ III. Аналіз і узагальнення результатів
3.1 Особливості фізичної працездатності учнів початкових класів
Оцінка фізичної підготовленості, виявлення закономірностей вікового розвитку у дітей, проводилася з допомогою спеціальних педагогічних тестів, які в основному були рекомендовані Державними тестами фізичної підготовленості населення України [9].
Таблиця 3.1 Структура системи педагогічного тестування
|
Якості, які підлягають тестуванню |
Характеристика, що оцінюється |
Зміст тесту |
| Максимальна сила | Статична сила | Киснева динамометрія |
| Швидка сила | Стрибок у довжину з місця | |
| Динамічна сила | Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | |
| Силова витривалість | Силова витривалість тулуба | Піднімання тулуба з В.П. лежачи позаду |
| Спритність | Координація і швидкість бігу | Човниковий біг 4 х 9 |
| Гнучкість | Рухливість хребетного стовпа | Нахил сидячи вперед |
Фізичний розвиток молодших школярів визначався антропометричним методом, за загальноприйнятою системою [7]. Оцінка фізичного розвитку проводилася методом "стандартів"
Для педагогічних і лікувально-профілактичних цілей висновок про рівень фізичного розвитку дитини робився по сукупності тотальних розмірів тіла з врахуванням кореляційних співвідношень. При індивідуальній оцінці розвитку та основним сигмальним відхиленням від середньої арифметичної величини оцінювалося фізичний розвиток дітей по 5-ти градаціях:
Низький від М - 26 і нижче;
Нижче середнього від М - 16 до М - 26;
Середній М ± 16;
Вище середнього від М + 16 до М + 26;
Високий від М + 26 і вище [10].
Для оцінки реакції організму дітей на фізичні навантаження, особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи, визначалася фізична працездатність.
З цією метою застосовувався тест PWC170 з сходинчастим зростаючим навантаженням:
1. Перед початком дослідження визначалася вага дитини в тому одязі і взутті, в якому вона здійснювала сходження на сходинку.
Вимірювалася вихідна частота серцевих скорочень за хвилину в спокої.
Перше навантаження - 16 підйомів за 1 хвилину (тривалість 3 хвилини) під метроном, встановлений на 64 удари за хвилину. Друге навантаження, яке слідувало без перерви — 22 підйоми за хвилину (тривалість 2 хвилини) під метроном, встановлений на 88 уд/хв.
В кінці другого навантаження на протязі 30 сек. визначалася частота серцевих скорочень аускулятивним методом біля серцевого поштовху.
5. Розрахунок PWC170 проводився за формулою В.Л.Карпмана з врахуванням змін, запропонованих Л.І.Абросімовою, В.Є.Карасик і ін.
![]()
де ЧСС – частота серцевих скорочень, які реєструються у вихідному положенні;
ЧСС2 – частота серцевих скорочень в кінці другого навантаження;
N2 = h Ч n Ч 1,5 — навантаження на степ-тесті, де h - висота сходинки в метрах; n - частота підйомів; 1,5 - коефіцієнт перерахунку на поступальну роботу.
Для статистичної обробки даних застосовувалися наступні формули:
1. Середнє арифметичне (М):
,
де х — сума всіх показників; n - кількість досліджень
2. Середнє квадратичне відхилення (δ)
де Vmах -
найбільше
значення
варіантів;
Vmin
- найменше значення
варіантів;
К - табличний коефіцієнт певної довжини розмаху
Помилка репрезентативності (m):
![]()
Критерій достовірності по Стьюденту (t):

Визначенням фізичної підготовленості займалося багато дослідників, цьому приділяється значна увага [27, 37, 39].
В системі фізичного виховання виділена фізична підготовка - педагогічний процес, який направлений на виховання фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості і т.д., які вказують на функціональні перебудови діяльності організму. У молодших школярів відмічається значний ріст і удосконалення швидкості, сили, спритності [27].
За даними [27] розвиток фізичних якостей у дітей проходить неодночасно. Результати досліджень дозволили нам науково обґрунтувати диференційований підхід до учнів з різною соматичною зрілістю, розділити дітей всередині класу на 3 групи:
1. Сильна 2. Середня 3. Слабка
В порівнянні з літературними даними моторика учнів Львівської області середня або вище середньої.
В порівнянні з міськими у сільських школярів кращі показники спостерігалися в таких тестах, як підйом в сід за 30 с., стрибки в довжину з місця, розгинання і згинання рук в упорі лежачи. У дівчат таких закономірностей не виявлено.
На основі цих даних можна зробити висновок, що сільські хлопці відрізняються добре розвинутою мускулатурою тулуба, ніг, рук.
Результати в тесті 4 х 9 були кращими у міських хлопців і дівчат.
Таблиця 3.2
Показники загальної фізичної працездатності (PWC170) учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл Львывської області
|
Показники |
стат. велич. |
Хлопці |
Дівчата |
|
міські |
|||
| Абсолютні показники величин |
М m± |
385,2 (510-301) |
340,933 (416-307) |
| Відносні величини |
М m± |
11, 7 (16,7-9,5) |
11,4 (12,7- 10,3) |
|
сільські |
|||
| Абсолютні показники величин |
М m± |
410 (510-318) |
371,2 (451 -308) |
| Відносні величини |
М m± |
13,1 (15,8 - 10,7) |
11,9 (14,1-9,8) |

З представлених у табл. 3.2 результатів видно, що абсолютні показники фізичної працездатності у представників обох статей з віком збільшуються. Кількість роботи у учнів сільських шкіл значно вища, ніж у міських, як в абсолютних, так і у відносних величинах.
Найбільші прирости PWC170відмічені як у хлопців, так і у дівчаток, від 8 до 9 років. В цей період проходить швидкий ріст м'язів і збільшення валової працездатності.
Приведені дані показують, що дітям молодшого шкільного віку, які виділяються, як відомо, підвищеною руховою активністю, достатньо невеликого направленого впливу, щоб значно розширити границі функціональних можливостей систем, які забезпечують продовжуваність виконання роботи.
Таким чином, величина відносної PWC170 являється добрим індикатором фізіологічного стану організму, відображає ступінь натренованості навіть у дітей молодшого віку.
З віком (7-9 р.) йде інтенсивне нарощування маси м'язів, хоча середні показники відносної PWC170 змінюються мало. Звідси, відносна PWC170 як і відносне максимальне споживання кисню, не може характеризувати вікові зміни аеробних можливостей організму. Величина PWC170 показує лише ту потужність роботи, яка може бути досягнута при пульсі 170 уд/хв, але не відображає можливості її утримання більш чи менш тривалий час.
В період від 7 до 9 років на фоні вікового зниження відносного систолічного об'єму проходить різке збільшення відносної систолічної роботи (СР).
З іншого боку, величина відносної PWC170, як було показано, добре відображає ступінь натренованості. Крім цього, всередині одновікової групи відносна величина зв'язана з типом тілобудови. Так, у хлопців астенічної і торакальної тілобудови мають відносну PWC17015 ± 0,83, а діти м'язевого і дигестивного типу мають відносну 12,7 ± 0,5 кгм/хв/кг.
Найбільш вірогідне пояснення цього явища, на наш розсуд, є в тому, що в цьому віці проходить інтенсивний розвиток тканинних окислювальних систем в м'язах, що призводить до покращення використання кисню крові працюючими м'язами. Найбільш значне збільшення потужності тканинних окислювальних систем в м'язах проходить в предтубертальний період (7-10 років).
Величина PWC170 досить інформативна для оцінки стану дитини в самих різноманітних ситуаціях, в тому числі для контролю зі ступенем адаптації організму до фізичної роботи.
Ряд авторів (Нікітюк, Денисюк) підтверджують те положення, що на функціональні системи все ж таки більше впливають соціальні, а не біологічні чи інші фактори, тобто праця сільських школярів.
3.2 Особливості фізичного розвитку і підготовленості міських і сільських школярів Львівської області
Диференційований підхід до фізичного виховання дітей шкільного віку в різних клімато-географічних і соціальних умов повинен здійснюватися з врахуванням їх фізичного розвитку, функціонального рівня кардіо-респіраторної системи і ступеню рухової підготовленості дітей.
Таблиця 3.3
Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів загальноосвітніх сільських шкіл Львівської області (хлопці)
|
Показники |
Статичні величини |
Бали |
||||
|
min |
max |
mxc |
min |
max |
mxc |
|
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 2 | 24 | 18,5 | 0 | 5 | 4,5 |
| Підйом в сід | 27 | 46 | 34,4 | 1 | 5 | 4,3 |
| Стрибок в довжину з місця | 130 | 170 | 149,1 | 2 | 5 | 5 |
| Біг 4x9 | 10,2 | 14,0 | 12,0 | 1 | 5 | 3,5 |
| Гнучкість | 5 | 25,3 | 7,6 | 2 | 5 | 4 |
В цілому отримані дані відображають типові вікові і статеві закономірності їх росту, відмічені для аналогічних вікових груп інших зональних районів на даний час.
Таблиця 3.4 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів сільських загальноосвітніх шкіл Львівській області (дівчата)
|
Показники |
Статичні величини |
Бали |
||||
|
min |
max |
mxc |
min |
max |
mxc |
|
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 2 | 19 | 10,7 | 2 | 5 | 4,4 |
| Підйом в сід | 18 | 45 | 30 | 0 | 5 | |
| Стрибок в довжину з місця | 115 | 163 | 131,5 | 1 | 5 | 4,3 |
| Біг 4x9 | 11,2 | 13,7 | 12,2 | 0 | 5 | 3,8 |
| Гнучкість | 4 | 25 | 13,0 | 1 | 5 | 3,5 |

Серед актуальних проблем сучасної науки і людини на перший план висунулось співвідношення біологічного і соціального в його природі і розвитку. Біосоціальна проблема включає зміни його морфології, фізіології, соціальної бази і ін. в залежності від різних соціальних факторів: рухової діяльності, активізації розумової діяльності, урбанізації тощо.
У науковому розгляді біосоціальної детермінації онтогенезу людини велику роль зіграли дослідження Нікітюка В.М. (1978) на близнюкових парах. Було доказано, що рівень спадкової обумовленості диференційований для різних функцій організму: на морфологічні особливості людини середовищні біологічні фактори мають більший вплив, ніж соціальні. В той же час на функціональні системи більше впливають соціальні фактори.
Таблиця 3.5 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів шкіл м. Львів (хлопці)
|
Показники |
Статичні величини |
Бали |
||||
|
min |
mах |
mхс |
min |
mах |
mхс |
|
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 0 | 30 | 16,5 | 0 | 5 | 3,9 |
| Підйом в сід | 24 | 43 | 30,8 | 3 | 5 | 3,8 |
| Стрибок в довжину з місця | 125 | 170 | 147,3 | 3 | 5 | 3,9 |
| Біг 4x9 | 10 | 13,7 | 11,2 |
9 |
5 | 4,6 |
| Гнучкість | 1 | 31,2 | 11,7 | 8 | 5 | 4,067 |
Таблиця 3.6 Показники фізичної підготовленості учнів молодших класів шкіл м. Львів (дівчата)
|
Показники |
Статичні величини |
Бали |
||||
|
min |
mах |
mxс |
min |
mах |
mхс |
|
| Згинання і розгинання рук в упорі лежачи | 4 | 20 | 10,2 | 1 | 5 | 4,5 |
| Підйом в сід | 18 | 44 | 31,06 | 2 | 5 | 3,6 |
| Стрибок в довжину з місця | 113 | 160 | 132,6 | 3 | 5 | 4,4 |
| Біг 4x9 | 11 | 12,1 | 11,7 | 4 | 5 | 4,9 |
|
|
4 | 27 | 13,1 | 2 | 5 | 3,8 |
Дані про морфо-функціональний стан досліджуваних показують, що більшість дітей (80%) мають гармонічний розвиток.
Серед хлопців 8-9 років з дисгармонійним розвитком переважають ті, які мають дефіцит маси тіла, а серед дисгармонійно розвинутих дівчат - ті, які мають надлишок ваги.
Порівняння середніх даних цих груп за антропометричними ознаками показало, що міські більш високорослі. В них відносно більші поздовжні, а в сільських - широтні розміри тіла.
Таблиця 3.7 Деякі антропометричні показники учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл (сільські)
|
Показники |
Статична велич. |
Хлопці |
Дівчата |
| Довжина тіла |
М
|
138,39 (129- 146) |
136,68 (131 - 140) |
| Маса тіла |
М δ± |
33,13 |
31,04 (26,9-36,5) |
| Окружність грудної клітки |
М δ ± |
68,92 (60 -72) |
66,12 (74-61) |
| Спірометрія |
М δ ± |
1705,8 (1400 -2250) |
1674,34 (1300-2030) |
| Динамометрія |
М δ ± |
18,38 (15 -21) |
17,37 (20 - 12) |
| Життєвий індекс |
М δ ± |
56,18 | 52,37 |
Таблиця 3.8 Деякі антропометричні показники учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл (міські)
|
Показники |
Статична велич. |
Хлопці |
Дівчата |
| Довжина тіла |
М δ ± |
140,57 (128 - 149,5) |
138,62 (132- 143) |
| Маса тіла |
М δ ± |
31,5 (26,3 – 35,5) |
29,58 (25,8 -34,2) |
| Окружність грудної клітки |
М δ ± |
64,47 (61 - 71) |
64,58 (59-71) |
| Спірометрія |
М δ ± |
1900,0 (1500-2380) |
1700,2 (1350 -2150) |
| Динамометрія |
М δ ± |
17,27 (15 -20,5) |
16,27 (11 - 19,2) |
| Життєвий індекс |
М δ ± |
58,3 | 54,3 |
Згідно отриманих даних довжина тіла у міських школярів в середньому на 2,1 см більші, ніж у сільських. Достовірно більші показники динамометрії і окружності грудної клітки у сільських школярів. Індивідуальний аналіз також показав, що серед міщан частіше зустрічаються високорослі.
Життєвий індекс - відношення життєвої ємності легень (мл) до маси тіла (кг), який показує, який об'єм повітря з ЖЕЛ приходиться на кожний кілограм маси і який характеризує функціональні можливості системи дихання, у дітей міських шкіл був достовірно більшим.

Рисунок 3.3 Порівняння деяких анторопометричних показників учнів молодших класів Львівської області


Порівнюючи отримані дані з такими ж самими даними 25-річної давності, можна зробити певні висновки про зміни, що сталися в цих показниках. За цей період часу пройшли певні зміни, що найбільше відбиваються, наприклад в довжині і масі тіла дітей. В середньому ріст дітей як сільських, так і міських збільшився приблизно на 1,2 - 1,4 см. Це ж стосується і ваги дитини - вага збільшилася також приблизно на 0,5 - 0,7 кг. Тут можна вести мову про акселерацію, яка розпочалася вже давно [13]. Збільшення темпу життя, його інтенсивності, організація життя, все це призводить до збільшення інтенсивності росту дітей, передчасному статевому дозріванню, що тим самим відбивається і на вазі дитини. Проте все ж таки поздовжні розміри тіла збільшуються швидше, ніж поперечні (довгі кінцівки, вузькі плечі).
Щодо фізичної підготовленості, то найбільш помітні зміни є у силових якостях, які покращилися в порівнянні з минулими даними на 5% . Що стосується решти показників, то значної різниці не виявлено, хоча у всіх якостях також спостерігається певне їхнє збільшення,
Порівнявши показники фізичної працездатності, ми знайшли тут певну тенденцію до їх погіршення, що може бути зумовлено як екологічними факторами, так і умовами навколишнього середовища, погіршенням умов соціального життя [26].
Так в середньому абсолютні показники працездатності погіршилися в середньому на 2% — 7 кгм/кхв, а показники відносних величин на 3% - 0,3 кгм/хв/кг. Це дані приведені для міських хлопців, приблизно така ж ситуація є і у іншого контингенту досліджуваних.
Висновки
При дослідженні в комплексному підході фізичного розвитку (за загальноприйнятою схемою Кунака В.В. [7]), його гармонійності, моторики (тести: човниковий біг 4x9, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, підйом і сід і т.д.) і фізичної працездатності (степ-тест РWС170 по Карпману в модифікації Абросімової, проба Руф'є) міських (27) і сільських (25) школярів молодших класів Львівської області дозволили нам вирішити ряд теоретичних і практичних питань.
Дані про морфо-функціональний стан досліджуваних показують, що більшість молодших школярів (80% міських і 90% сільських) мають гармонійний розвиток. Серед хлопчиків з дисгармонійним розвитком переважають ті, які мають дефіцит маси тіла, серед дисгармонійно розвинутих дівчат - ті, які мають надлишок ваги.
Аналіз даних про фізичний розвиток молодших школярів Львівської області підтвердив загальну біологічну закономірність росту і розвитку дітей, яка відмічена у аналогічної вікової групи інших зональних районів.
Аналіз групового антропометричного профілю дітей молодшого шкільного віку вказує на те, що сільські школярі мають гармонійний середній розвиток, в той час, як міські - негармонійний, а саме: при зрості вище середнього маса тіла і окружність грудної клітки співпадає середнім стандартним даним.
Не дивлячись на багаточисельність робіт з фізичного розвитку школярів, багато питань, які мають як теоретичне, так і практичне значення, залишаються не вирішеними. Насамперед спірним на даний час являється питання про особливості фізичного розвитку міських і сільських школярів.
Як показали наші дані і дослідження міські школярі більш високорослі. У них відносно більші поздовжні, а у сільських широтні розміри. Довжина тіла у міських більша в середньому на 2,3 см, серед них частіше зустрічаються високорослі.
Сільські учні відрізняються більшою масою тіла, більшим об'ємом грудної клітки, більш сильною мускулатурою згиначів кисті і розгиначів тулуба.
Як відомо, один з ведучих теоретиків вчення про фізичний розвиток людини. В.В.Бунак розуміє цей розвиток як комплекс морфо-функціональних якостей, і особливу увагу звертав на "закономірні взаємозв'язки зміни ознак, як структурних, так і функціональних. Без встановлення цих закономірностей неможливо дати морфо-фізіологічну оцінку індивідуума чи групи" [7].
В наших дослідженнях ми не знайшли закономірного зв'язку таких параметрів, як окружність грудної клітки і спірометрії - функціональні зміни не співпадають об'єму їх грудної клітки при відносно більшій, в порівнянні з сільськими школярами, спірометрії, об'єм грудної клітки у міських - менший. Можливо це протиріччя може бути пояснено дослідженнями Нікітюка Б.А. (1972), який довів, що на морфологічні особливості людини середовищі біологічні фактори мають більший вплив, ніж соціальні, в той час, як на функціональні системи більше впливають соціальні фактори.
Важливе практичне і теоретичне значення має вивчення розвитку рухових функцій дітей, для вивчення яких застосовувалися контрольні тести, які дають можливість оцінити рівень розвитку основних фізичних якостей учнів.
Результати цих досліджень дозволили нам науково обґрунтувати диференційований підхід до учнів з різною соматичною зрілістю, розділити дітей всередині класу на 3 групи:
І) сильна; 2)середня; 3)слабка
При порівнянні з літературними даними моторика львівських молодших школярів може бути оцінена як середня і вище середньої.
Виявлені достовірні різниці у сільських і міських школярів. Так, показники підйому в сід, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок в довжину з місця були кращими у хлопчиків сільських шкіл. У дівчат таких закономірностей нами не виявлено.
Таким чином, сільські хлопчики відрізняються добре розвинутою мускулатурою тулуба, рук, ніг, чого не можна сказати про прудкість. Результати в тесті 4x9були кращими у міських школярів, як хлопчиків, так і у дівчаток.
Для оцінки реакції організму на фізичне навантаження, для об'єктивного оцінювання функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем дитини і його працездатності, з допомогою тесту PWC170 визначалася фізична працездатність учнів молодших класів.
Найбільші прирости працездатності молодших школярів відмічаються у віці від 8 до 9 років. В цей період проходить швидкий ріст м'язів, збільшення валової працездатності. Крім того виявлено, що у акселератів відносні величини PWC170 менші і складають 10,5 - 11,5 кг/м на 1 кг ваги тіла, в той час, як у дітей з середнім рівнем розвитку складає 13,0 - 14,0 кг/м на 1 кг ваги тіла.
Таким чином, на функціональні системи більше впливають соціальні фактори - праця сільських школярів.
Значить, зробимо коротке узагальнення.
1. Виявлені особливості фізичного розвитку міських і сільських школярів: міські школярі більш високорослі. В них відносно більші поздовжні, а у сільських - широтні розміри. Сільські школярі відрізняються більшою масою тіла, більшим об'ємом грудної клітки, більш сильнішою мускулатурою.
У міських і сільських школярів відсутні закономірності взаємозв'язку змінності структурних (об'єм грудної клітки) і функціональних (життєва ємність легень) ознак.
Комплексне вивчення фізичного розвитку, підготовленості і фізичної працездатності молодших школярів Львівської області дозволило всередині кожного класу розділити дітей на З групи: сильна, середня, слабка, і в залежності від вікових і індивідуальних особливостей розвитку рухових функцій дітей здійснити диференційований підхід в процесі фізичного виховання. Рухові якості (моторика) львівських школярів може бути оцінена як середня і вище середньої. Середні показники фізичної працездатності у сільських школярів більші, ніж у міських.
Список використаних джерел:
Амосов М.М. Роздуми про здоров'я. - К.: Здоров'я, 1990. -163 с.
Башкіров В.Ф. Профілактика травматизму на фізкультурі. -М.: Фізкультура в школі, 1987. - 57 с.
Бережков Л.Ф. Об оценке физического развития детей. В ежемесячном научно-практическом журнале "Гигиена и санитария".1993. - №4. - С. 54-55.
Бондаревский Е.Я., Ханкельдиев Ш. Влияние климато-географических и социально-экономических факторов на физическую подготовленность населення. Теория и практика физкультуры. - 1985. - № 8, - С. 32-35.
Борисенко А. Система фізичного виховання учнів початкових класів // Початкова школа. - 2001. - № 5. - С. 30-32.
Букреева Д.П. Возрастные особенности развития двигательных качеств. Теория и практика физической культуры -1978. -№ 1. - С.41-43.
Бунак В.В. Современное состояние и очередньїе задачи советской антропологии // Вопросы антропологии. - Вьш. 10. — 1962. -С. 45-51.
Войтенко В.П. Здоровье здоровых. Введение в санологию. -К.: Здоровье, 1991. - 245 с.
Державні тести і нормативи фізичної підготовленості населення України. - К. 1997. - 27 с.
Дрозд О.В. Фізичний стан студентської молоді західного регіону України та його корекція засобами фізичного виховання. Дис. канд. наук з фіз. вих. і спорту. - Тернопіль, 1998. - 176 с.
Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду. - К.: Молодь, 1985. - 112 с.
Душанин С.А., Пирогова Е.А. Самоконтроль физического состояния. - К.: Здоров'я, 1980. - 120 с.
Заціорський В.М. Основи спортивної метрології. - М.: Физкультура и спорт, 1979. - 203 с.
Кобернік О. Стимулювання фізичні активності сільських школярів // Рідна школа. - 2001. - № 3. - С. 43-46.
Коган Б.М. Стресс и адаптации. - М.: Знание. - 1980., (Новое в жизни, науке, технике. № 10). - С. 64 -.
Кожемякіна В. Особливості підходів до оцінки фізичної підготовленості школярів молодших класів // Молода спортивна наука України. Зб. Наук. статей. - Львів: ЛДІФК, 2001. - Вип. 5. -Т. 1. - С. 214-215.
Козенков В. Розвиток і контроль гнучкості у школярів. Теорія і практика фізичної культури. - 1999. - № 5. -