Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Діяльність дошкільника

Діяльність дошкільника

alt="Діяльність дошкільника" width="2" height="658" align="LEFT" />Діяльність дошкільникаОднією з важливих характеристик уваги є зв'язок уважності з діяльністю і спрямованістю особистості. На певному етапі свого розвитку людина починає дедалі більше виділяти об'єкти, на які спрямовується довільна увага, згодом сягаючи післядовільних її форм. Об'єкти, які виділяє суб'єкт у зв'язку з метою і змістом діяльності, поступово посідають домінуюче місце в його свідомості. Виробляється звичка, поглиблюється інтерес, посилюється мотивація до певної діяльності. Накопичення відповідного досвіду загострює увагу на найдрібніших деталях у предметах і явищах, малопомітних неспеціалістам. Так складається професіоналізація уваги, що починає формуватися ще в школі. Наприклад, заняття технічним конструюванням спонукає майбутнього робітника чи інженера приглядатися до машин, виробляти відповідні властивості уваги. Досліди з фізики виробляють навички концентрації уваги на істотних змінах, які помітити не легко, привчають бачити у явищах істотне, нове, формують мислення і внутрішню увагу. Уважність як риса особистості виявляється у своєрідному синтезі властивостей уваги, який сприяє активній професійній діяльності.

Є професії, в яких властивості уваги мають надзвичайно важливе значення і зумовлюють успіхи в роботі. Адже не можна собі уявити водія автомобіля зовсім неуважним, виходячи з тих наслідків, до яких це може призвести. Неуважність оператора-диспетчера може дорого обійтися екіпажам і пасажирам авіалайнерів. Виникає проблема визначення індивідуальних властивостей уваги з метою професійної орієнтації, профвідбору, організації навчання. Кожному варто знати свої індивідуальні особливості уваги й ураховувати їх у повсякденному житті.


3.6 Вивчення властивостей уваги


Для більш обґрунтованого й точного вивчення уваги в психології використовують ряд методик (бланкових і апаратурних), які дають змогу виявити окремі властивості й дати їм якісну та кількісну оцінку. Це може бути психологічний експеримент із використанням тестових методик, що значно підвищує надійність психодіагностики.

Методика «Переплутані лінії» дає можливість визначити ступінь стійкості та концентрації уваги в умовах напруженої діяльності. Методика передбачає роботу піддослідного з бланком зображень 25 переплутаних ліній із за­вданням — простежити тільки зоровим контролем хід кожної лінії й поставити на кінцевій точці цієї лінії той самий номер, що стоїть на її початку. За допомогою плаката може проводитися колективний експеримент На виконання завдання дається 7 хв. Потрібно безпомилково віднайти 15— 18 ліній. Можна фіксувати витрати часу на виконання всього завдання і для кожного етапу, враховуючи помилки, що відкриває можливість аналізу й оцінки властивостей уваги кожної особистості, впливу тренування і втомлюваності, залежності від об'єктивних і суб'єктивних умов діяльності.

Методика коректурної проби дає змогу визначити стійкість уваги в умовах, близьких до роботи коректора, які вимагають її розподілу й переключення. Для проведення дослідів потрібні спеціальні бланки (рис. 3) з літерами (40 рядків по 40 літер у кожному). Необхідно продивлятись рядки зліва направо, немов читаючи, і закреслювати букву «И» та підкреслювати «К». Через кожну хвилину за командою «Риска» позначається рискою місце, до якого вдалося дійти за хвилину. Результати правильних і неправильних дій фіксуються в таблиці. Співвідношення цих показників і є підставою для оцінки продуктивності та стійкості уваги. На основі аналізу помилок судять про концентрацію уваги.


Діяльність дошкільникаДіяльність дошкільникаДіяльність дошкільникаСХАІСХЕІИХНАИСНХІХІКСНАИСЕХІ

ІНХИІСНАІСАІСНАЕКЕАХІКЕСІСНА

НХИСХІЕКІХИІХЕИСНЕИНАИЕНКХКХ

ХАКХНСКАИСІЕКІХНАИСНХЕКХИСНА

ИСНАИКАЕХКИСНАИКХЕХЕИСНАХКЕК

СНАИСІНКХІАИСНАХЕКЕХСНХАКСІЕЕ


Рисунок 3. Коректурна таблиця з літерами (фрагмент)


Методика коректурної проби має й інші варіанти. Наприклад, піддослідний працює безперервно 5 хв і викреслює літери, які стоять у рядку першими. При цьому з'ясовуються обсяг уваги (норма — 850 знаків і вище) та концентрація уваги (5 помилок і менше). Інший варіант методики передбачає роботу піддослідного, що полягає в перегляді рядів з кільцями Ландольдта, прорізи яких спрямовані в різні боки .

Методика відшукування чисел допомагає вимірювати ступінь розподілу зорової уваги в умовах однорідної діяльності. Використовуються бланки з 25 клітками, на які нанесені числа від 1 до 40, 15 чисел випущено (рис. 4). Треба віднайти відсутні числа й записати на контрольному бланку в порядку черговості числа, яких немає на стимульному бланку. Пропуск відсутнього числа вважається помилкою. Час виконання завдання обмежений — 1,5 хв. Дослід проводиться індивідуально або колективно, використовуються від­повідно бланки або таблиці-плакати.

Обробка результатів полягає в підрахувати кількості правильно відшуканих чисел. Орієнтовно середня норма має бути в межах 8—10 правильних відповідей. Із практичною метою на основі середньо групових показників визначаються довірчі інтервали й робляться висновки про рівень розподілу уваги — низький, середній і високий.


14 5 31 27 37
40 34 23 1 20
19 16 32 13 33
2 6 8 25 9
12 26 36 28 39

Рисунок 4 Бланк-таблиця для відшукування відсутніх чисел


Методика складання чисел з переключенням застосовується для вивчення стійкості та переключення уваги. Крім того, методика дає змогу визначити рівень розумової працездатності і вольових зусиль, тренованість навичок і розвиток утомлюваності. Експеримент полягає в тому, що під­дослідний має з можливою швидкістю виконувати послідовно дві прості розумові дії, що чергуються (складання двох однозначних чисел і підготовку двох нових для наступного складання), а це, у свою чергу, забезпечує функціонування наступних розумових операцій у безперервному режимі. Процедура виконання завдань полягає в тому, що дані два числа записуються у вигляді дробу. Складають числа чисельника й знаменника, відкидають число десятків, а число, що залишилось, записують у наступний дробовий вираз. Друге число переноситься в наступний вираз без змін. Методика передбачає виконання завдань у два способи.

I спосіб — сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується в чисельнику наступного, а число чисельника — переноситься в число знаменника.

II спосіб – сума чисел чисельника й знаменника попереднього виразу записується у знаменнику наступного, а число знаменника переноситься у число чисельника.

Діяльність дошкільникаДіяльність дошкільникаПісля практичного засвоєння правил виконання завдань обома способами (вправи фіксуються) проводиться основний експеримент протягом 10 хв, почергово кожним способом по 1 хв. Потім підраховуються кількість правильно виконаних дій, допущених помилок та визначається характер останніх. Ураховуються напруженість і темп роботи, упевненість і втомлюваність суб'єкта, ставлення його до виконання завдань і труднощів у роботі. Потрібно встановити причину недоліків і дати характеристику уваги. Середній показник — 160—200 правильно виконаних дій.

Існують також інші методики вивчення окремих властивостей уваги. Зокрема, методика вивчення розподілу й переключення уваги «Відшукування чисел з переключенням», розподілу -— «Відшукування слів», мимовільного переключення — «Подвійне зображення», концентрації, розподілу й переключення — за допомогою мнемотахістоскопа, атенціометра тощо.


3.7 Розвиток і виховання уваги


Увага в дітей з'являється досить рано. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя. Це безумовно-рефлекторна увага, що викликається подразниками, безпосередньо пов'язаними із задоволенням органічних потреб. Дитина реагує на зовнішні подразники тільки за їх різких змін: при переході від темряви до яскравого світла, зміні температури, раптових сильних звуках. Далі вона вже цікавиться предметами, особливо яскравими. Умовно-рефлекторні зв'язки утворюються на першому році, коли дитина починає реагувати на голос матері. Розвиток уваги посилюється, коли дитина починає сидіти, ходити, говорити, гратися з предметами. Увага стає дедалі більш стійкою і керованою.

Велике значення для розвитку довільної уваги в дошкільному віці має гра. В грі виникає потреба домагатися певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати ува­гу на певних предметах, переключати й розподіляти її відповідно до програми діяльності. З розвитком розумових дій виникає внутрішня увага.

Подальший розвиток уваги в дітей відбувається в шкільний період. Навчальна робота школярів висуває нові вимоги, потребує уваги незалежно від того, приваблює їх предмет чи ні . Навчання збагачує досвід дитини, розвиває якості особистості, що дають змогу переходити до досконалої внутрішньої організації й регуляції своєї діяльності, виробляти вміння свідомо спрямовувати уважність до людей, що є важливою рисою особистості. В процесі шкільного навчання роль уваги змінюється залежно від ступеня новизни і складності засвоюваного матеріалу. Добре засвоєний матеріал не вимагає напруження уваги. Зосередженість свідомості потрібна там, де виникають труднощі, і чим вони більші, тим більше напруження уваги необхідне. Звідси подвійна функція уваги: коли робота нова й складна, то вимагається довільна увага, яка б спрямовувала діяльність; коли ж робота засвоєна до автоматизму, то вимагається увага, яка б тільки контролювала правильність процесу виконання завдання.

Діяльність дошкільника

Рисунок 5. Крива розвитку в дитячому віці (за О. М. Леонтьєвим)


Діяльність дошкільникаДіяльність дошкільникаДіяльність дошкільникаЩоб активізувати увагу учнів, слід цікаво викладати навчальний матеріал, але потрібна й наполеглива розумова активність учнів. Необхідні різноманітні види й форми роботи, чітка організація уроку, але й не менш потрібне спрямування навчальної діяльності, формування інтересу, волі та відповідальності самого учня. Існує точка зору (П.Я.Гальперін), що увага є ідеальна, скорочена й автоматизована дія контролю, а це створює можливість і необхідність цілеспрямованого її формування як функції психологічного контролю. Як і кожна згорнута автоматизована розумова дія, дія контролю має формуватися поетапно: 1) зовнішня предметна дія — перевірка правильності написаних слів на основі картки, в якій записаний порядок перевірки тексту; 2) зовнішньомовний — операції виконуються вголос; 3) внутрішньомовний, коли учень виконує дії пошепки; 4) переведення дії в розумовий план — дія відбувається в плані внутрішньої мови. Якщо учень робить багато помилок, то повертається до попереднього етапу, доки не засвоїть дії контролю до автоматизму. Важливим критерієм сформованості дії контролю є її зближення з основною дією і навіть деяке випередження, що становить одну з умов безпомилкового виконання роботи.

Звичайно, психологічний контроль не обмежується регуляцією процесу поетапного формування розумових дій, він виконує також функцію управління становленням самої уваги в процесі навчальної й трудової діяльності, виробленням таких її властивостей, як концентрація, розподіл, переключення та стійкість. При цьому необхідно створити такі умови, які б сприяли формуванню уваги:

1) привчити учнів працювати в різних умовах, тренуючи довільну увагу;

2) :захоплювати цікавою і важкою працею, формуючи післядовільну увагу;

3) домагатись усвідомлення суспільної значущості діяльності учня, розвитку моральних якостей;

4) пов'язувати увагу з вимогою дисципліни;

5) розвивати стійкість уваги, формувати вольові якості учнів;

6) формувати обсяг і розподіл уваги як певну трудову навичку виконання кількох дій у високому темпі;

7) формувати переключення уваги вправами переключення уваги з об'єкта на об'єкт за маршрутами і виділенням найбільш важливих із них.

Треба привчати дітей за жодних обставин не робити щось недбало. Це є запорукою формування в них уважності.

Перелік посилань


1. Гальпврин П. Я., Кабьільницкая С. Л. Зкспериментальное формирование внимания. Москва, 1974.

2 Гоноболин Ф Н Внимание и его воспитание Москва, 1972 З.ДжелшшА. Секрети Наполеона. Память. Внимание. Скоро-

чтение. Харьков, 1995.

Добрынин Н. Ф. О селективности и динамике внимания // Вопр. психологии. 1975. № 2.

Ермолаев О. Ю., Марютина Т М., Мешкова Т А. Внимание школьника. Москва, 1987

Лввитина С. С. Можно ли управлять вниманием школьника. Москва, 1980.

Матюгин И. Ю., Аскоченская Т. Ю., Бонк И. А. Как развивать внимание и память вашего ребенка. Москва, 1995.

Кондратова В.В. Розумове виховання дошкільників, 1979.

Дошкільне виховання № 2 2002..

Дошкільне виховання № 8 2003.

Дошкільне виховання № 9 2003

Дошкільне виховання № 10 2003

Дошкільне виховання № 1 2004

Дошкільне виховання №11. 2004

Дошкільне виховання № 1. 2006

Дошкільне виховання № 2. 2006

Дошкільне виховання № 5. 2006

Дошкільне виховання № 4. 2006

Дошкільне виховання № 3. 2006

Рибцун Юлія. «Вправні курчата». Заняття для молодших дошкільнят,Київ, 2006

Рибцун Юлія. «Теремок». Дидактична гра для старших дошкільнят. Київ, 2002

Воліна Антоніна. «Математичні ігри». Дидактичні ігри математичного змісту для старших дошкільнят.Київ,2003

Рибцун Юлія,Рибцун Ольга, «Квіткові фантазіі». Дидактичні ігри для старших дошкільнят.Київ,2003

Косенко Марія. «Лісова галявина». Неординарне заняття для старших дошкільнят. Одеса,2003

Фадеєєва Наталя. « На гостини до Попелюшки».Комбіноване заняття для змішаної за віком групи (5-й – 6-й роки життя).Севастополь.2003

Солов’янова Інна,Якимаха Людмила, «Музичні ляльки-неваляйки».Київ, 2004

Полякова Марія. «Веселий морозець». Рухливі ігри на свіжому повітрі для старших дошкільнят.Київ,2004

Юдіна Ганна. «Кольоровий Кришкоград». Інтегроване заняття для дітей півтора-двох років. Донецьк, 2006

Тимошенко Галина. «У гості до лісовичка Озивайка». Комплексне заняття з математики та природознавства для старших дошкільнят. Орджонікідзе,2006

Ложкіна Тетяна. «Допоможемо Зайчику». Заняття для дітей середньої групи. Славутич,2006

Палітра педагога. № 1,2006

Ніколаєнко Валентина. «Наука для Незнайки». Харків,2006

Валлон А. Психическое развитие ребенка. Москва, 1965

Венгер Л. А. Восприятие и обучение. (Дошкольный возраст). Москва, 1969

Возрастная и педагогическая психология/Под ред. А. В. Петровского. 2-е изд. Москва, 1979,гл. 2, 3

Выготский Л. С. История развития высших психических функций.–Собр. соч. Москва, 11983, т. 3

Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий.– В кн..: Психологическая наука в СССР. Москва, 1959, т. 1

Диагностика умственного развития дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера и В. В. Холмовской. Москва, 1978

Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера. Москва, 1973

Запорожец А. В. Развитие произвольных движений. Москва, 1960

Котырло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев 1971.

Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 3-е изд. М., 1972

Лисина М. И. Генезис форм общения у детей. – В кн.: Принцип развития в психологии /Под ред. Л.И. Анциферовой. М. 1978

Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М. 1981

Пиаже Ж. Психология интеллекта. – В кн.: Пиаже Жан. Избранные психологические труды. М. 1969

Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника. М. 1977

Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников/Под ред. А. В. Запорожца и Я. З. Неверович М. 1995

Сенсорное воспитание в детском саду/Под ред. А. П. Саккулиной и Н. Н. Поддьякова М. 1969

Мухина В. С. Детская психология/Под ред. Л. А. Венгера М. 1985

Венгер Л. А. и Мухина В. С. Психология М. 1988

Додатки


Дидактичні ігри


Ось і промайнуло літо. Воно було квітуче. Адже саме влітку квітів розквітає найбільше — у садах, парках, у лісі за містом... Діти люблять милуватися квітами, збирати букети. А чи добре знають малята назви квітів, чи відомо їм, коли і де вони розквітають? Вихователь-методист Ольга РІБЦУН та логопед Юлія РІБЦУН з київського дитсадка № 611 пропонують добірку ігор, які допоможуть дошкільнятам краще запам'ятати назви квітів та їхні ознаки, вправляти в написанні відповідних назв і створенні зв'язних розповідей, а також сприятимуть розвиткові уяви та зорової уваги.

СКЛАДИ КВІТКУ

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: узагальнити знання дітей про складові частини рослин, вправляти у вживанні іменників у кличній формі, в родовому відмінку однини; розвивати зорову увагу, пам'ять.

Обладнання: картки із зображенням стебел з листям та голівок квітів.

Хід гри

Варіант 1. Педагог роздає дітям картки із зображенням стебел з листям. Він показує дітям картку з голівкою якоїсь квітки та промовляє:

Листячко зелене, оживай,

Свою рідну квіточку впізнавай.

Дитина, в якої є зображення стебла та листя до цієї квітки, відповідає: "Я впізнала тебе, ромашко, ти — моя квітка". Вона підходить до педагога та з'єднує картки.

Варіант 2. у педагога -стебла з листям. У дітей — квіти.

Педагог. Квітко, квітко, оживай, свій листочок впізнавай!

Дитина. Я вас упізнала. Ви — листочки моєї ромашки.

По ходу гри вихователь може ставити дітям запитання, на зразок: "А що ще ти знаєш про ромашку? Де вона росте? Коли розквітає? А чи є в ромашки якісь особливі прикмети?"

РОСТИ, КВІТКО, РОЗКВІТАЙ!

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: розширювати знання дітей про процес розвитку рослини; вправляти в складанні зв'язних розповідей зі встановленням причинно-наслідкових зв'язків. Розвивати зорову увагу, елементи логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння).

Обладнання: картонний круг, поділений на 8 сегментів; 8 окремих сегментів із зображеннями етапів роз­витку квітки.

Хід гри

Педагог розповідає: "Щоб квіточка виросла, треба спочатку посіяти в землю маленьку насінинку, доглядати рослинку, виполювати бур'яни. Так вирощують садові квіти. Проте і в лузі, і в лісі, і в полі росте багато різних квітів, хоча їх ніхто не саджав і не доглядав. Про них подбала сама природа. Вітерець приніс насіннячко, дощик його полив, сонечко приголубило — і виросла чудова квіточка".

— А тепер спробуйте розповісти мені, як росте квіточка. Зараз я загадаю вам загадку. Про яку квітку в ній ідеться?

Зацвіли в травиці Жовтенькі сестриці. посивіли, З вітром полетіли. На землю впадуть — Знову зацвітуть.

— Правильно, це кульбабка. Саме про неї ви й розповідатимете. А допоможуть вам оці картинки. Уважно їх розгляньте: на кожній картці зоб­ражено певний етап розвитку рослини,починаючи із насінини. Викладайте ці картинки на круг у правильній послідовності.

Діти складають із сегментів круг, причому кожний розповідає окремо про "свій" етап. Педагог допомагає вихованцям навідними запитаннями, на які діти мають дати розгорнуту відповідь, наприклад: "А що потрібно насінинці, щоб прорости? (Щоб прорости, насінинці потрібні вода, тепло, світло.) Яке за формою листя в кульба-бки? Якого кольору квітка? А чому шапочка кульбабки розлетілася? (Кульбабка розлетілася, бо подув вітерець)".

НА ГОСТИНІ У КВІТІВ

Рухлива гра для старших дошкільнят Мета: розвивати слухову увагу, уяву, загальну моторику; виховувати інтерес до рослинного світу

Обладнання: картинки із зображенням квітучої луки та саду; картонні "медалі" із зображеннями окремих квітів.

Попередня робота: вивчення назв квітів.

Хід гри

Педагог виставляє перед дітьми картин­ку із зображенням луки і пропонує вибра­ти, хто якою квіткою хоче бути. Потім роздає картонні "медальки" з відповідними зображеннями. Діти вільно розміщуються на килимку. Педагог пояснює, що треба дуже уважно слухати його розповідь. Коли хтось почує, що йдеться про його квітку, він має підвестися й виконати рухи відповідно до тексту.

Розповідь педагога має бути виразною, помірно швидкою і небагатослівною.

Педагог. Тільки-но прокинулося сонечко, я вийшла на ґанок і вдихнула свіже повітря, сповнене пахощів квітів. Мені захотілося піти на луку і привітатися з квітами. Я попростувала стежинкою і незабаром побачила в траві ромашку. (Дитина-ромашка підводиться). Вона щойно прокинулася й розплющила свої вічка. (Дитина потягується, удає, що протирає заспані очі). Побачивши мене, вона кілька разів хитнула голівкою вперед-назад (відповідні рухи), розправила за вітром листячко (дитина розводить руки в боки) і помахала мені (дитина робить кілька змахів руками). Мабуть, квіточка зі мною привіталася. А трохи далі я побачила яскраво-синю волошку, яка тягнулася голівкою до сонця (дитина-волошка стає нав­шпиньки, піднявши вгору руки та обличчя). Аж тут дмухнув вітерець, і волошка почала хитатися: вперед-назад, вперед-назад (дитина робить нахили)...

Упродовж розповіді педагога діти-квіти в'януть, хитаються вперед-назад і з боку в бік. ловлять дощові крап­линки, змахують листям тощо. Потім оповідачка повертається додому і йде в сад. де зустрічає садові квіти. Наприкінці гри педагог "збирає букет квітів" — всі беруться за руки і танцюють під веселу музику.

ОЖИВИ БУКЕТ

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: узагальнити знання дітей про сезон, час цвітіння та місце зростання квітів; вправляти в складанні описових розповідей: розвивати зв'язне мовлення, зорову увагу, пам'ять.

Обладнання: картка із зображенням вази з букетом, у якому на місці голівок квітів — невеличкі прорізи; картонні зображення квітів на "ніжках" для вставляння у прорізи.

Хід гри

Педагог. Кожному з нас приємно, коли кімнату прикрашає гарний букет. Давайте складемо його з лугових квітів. Перед вами розкладено картки. Виберіть з них лише ті, на яких зображено лугові (садові, лісові) квіти. Вибрані квіти вставте у прорізи на картці. Який гарний у нас вийшов букет! Але ж усі ці квіти з картону. Треба їх оживити. Оберіть подумки якусь квітку з букета й розкажіть усім про неї, не називаючи самої квітки. Як тільки

уя, про яку квітку йдеться, вона оживе, і описує квітку (коли вона цвіте, де росте, яко-пвхне тощо). Як тільки хтось вгадує її вставляє у проріз замість картки з її зоб-р|або об'ємну паперову) квітку.

її сам педагог, а діти вгадуватимуть

Хід гри

Педагог роздає дітям кросворди у формі квітки. Пояснює, що всі назви квітів на "пелюстках" закінчуються однією літерою (А), яка розміщується у середині квітки.

Потім зачитує загадки, а діти, відгадавши, мають визначити, куди "вписати" відповідні назви, і потім викласти їх у кросворді за допомогою літер розрізної абетки.

Я квітка ніжна, як весна, Я різні сукні маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю. Буваю кольору зорі, Лимона барву маю, І снігу зимної пори, І вишнею палаю.

(Троянда)

Осіння квітка сукню вділа Рожеву, синю, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок, У неї сотні пелюсток. (Айстра)

У зеленім зіллі Виросло дівчатко — В неї вії білі Й золоті очатка.

Загадки:

Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбабка)

Теремок

Дидактична гра для старших дошкільнят

Діяльність дошкільникаМета: закріплювати знання дітей з теми "Дикі та свійські тварини". Розвивати фонематичні сприймання та уявлення, увагу, дрібну моторику, просторову орієнтацію, навчати елементів логічного мислення (аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення).

Обладнання: вирізане з картону велике зображення теремка, набори геометричних фігур до нього: один — для педагога та по одному на кожну дитину.

Попередня робота: вивчити назви диких і свійських тварин (ведмідь, вовк, білка, лисиця, заєць, їжак, кіт, коза, собака, вівця, кінь, корова, свиня), геометричних фігур (круг, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, ромб).

Хід гри

Педагог виставляє на фланелеграфі зображення теремка, всі віконця якого закриті відповідними геометричними фігурами. Читає закличку до гри:

В чистім полі теремочок стояв, Хтось у тому теремочку проживав. Хто ж у тому теремочку проживав? Знає той, хто у віконця зазирав. Хто ж у ті віконця зазирав? Той, хто правильно фігуру відкривав, В назві звіра першу літеру вгадав Й про звірятко те гарненько розказав.

Потім педагог пропонує дітям по черзі "відчинити" вікон­ця якоїсь певної форми — спочатку круглі, потім трикутні тощо. Перш ніж діти відчинять чотирикутні віконця, він за­питує: як називається чотирикутна фігура, в якої всі кути прямі. (Прямокутник). А якщо в такої фігури ще й усі сторо­ни однакової довжини, як її називають тоді? (Квадрат).

— Тож відчиніть спочатку просто чотирикутні віконця, потім прямокутні, і, нарешті, квадратні. Хто ж мешкає у цьому будиночку? На які дві групи можна поділити всіх тварин? (Дикі та свійські тварини). Перелічіть спочатку тіль­ки свійських тварин, потім — диких. Хто живе на першому поверсі (другому, третьому)? Яка тварина зайва на кожному поверсі? Чому?

Потім вихователь пропонує дітям такі завдання:

Відгадати назву тварин за першим (останнім) звуком у назві і накрити відповідне зображення тварини геометричною фігурою, орієнтуючись на форму вікна.

Визначити у назві якоїсь тварини (за вибором вихователя) перший (останній) звук.

Відгадати тварину, в назві якої є певний звук, і накрити відповідною геометричною фігурою зображення цієї тварини.

Педагог повільно називає тварин, заміняючи в деяких назвах звуки (свистячі — на шиплячі, дзвінкі — на глухі тощо): швиня (свиня), горова (корова)... Почувши помилку, діти мають плеснути в долоні й підняти руку, якщо бажають її виправити (назвати правильно).

За описом тварини, який дає вихователь, дитина має відгадати, про кого йдеться. Потім — навпаки: вихователь пропонує дитині описати тварину або пригадати про неї вірш чи загадку.

Аналогічне заняття можна провести з тем "Птахи", "Комахи" тощо.

Наука для Незнайки

Мета: зосередити увагу дітей нанебезпеці, що криється у предметах, які колють, ріжуть або завдають іншої травми, а відтак непридатні для гри. Вчити бути уважними та обережними на вулиці і вдома під час ігор; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров'я та здоров'я людей, які навколо.

Хід заняття

Вихователь. Погляньте, діти, яка в мене цікава книжка. Розгляньмо її разом. (Діти читають назву: "Наука для Незнайка"). На сторінках цієї книжки живе хлопчик — йому, як і вам, шість років. А звуть його Незнайко, і це персонаж оповідань відомого дитячого письменника Миколи Носова. З Незнайком із нашої книжки теж частенько трапляються всілякі пригоди. Ось одного разу він приніс у дитячий садок цукерки й почастував ними дітей у групі. Тетянка розгорнула барвистий папірець і здивувалася: всередині ховалася велика кнопка. А Вовчик раптом вигукнув: "Ой-ой-ой! Я пальця вколов! Що це?" Виявляється, в нього замість цукерки був цвях. Інші діти також почали скаржитися: "А в мене гайка!", "А в мене скріпка!", "А в мене старе лезо!" От вам і солодке частування!

Якби Незнайко раптом З'явився серед нас, То ми б його провчили! І ми б його навчили!

Чути стукіт, брязкіт. Із торбинкою в руках забігає Незнайко.

Незнайко

Кликали мене ви, друзі? Ось мої болти, ось гайки! До гостин охочий дуже Ваш знайомець, я — Незнайко!

Вихователь. Бач, який ти, Не­знайку! Навіщо утнув таке дітям?

Незнайко. Та я ж пожартував.

Вихователь. Нічогенькі жарти! Ти, мабуть, і гадки не мав, що могло б статися лихо? Та ще й не одне.

Незнайко. Яке ще там лихо? Чому й не одне?

Вихователь (розгортає книжку). А ти послухай. Перше — на кнопку можна наступити й боляче вколотися! (Діти гуртом повторюють цю та інші перестороги). Друге — цвях можна ненаро­ком проковтнути, і тоді треба буде негайно робити операцію! Третє — лезом можна порізати руку!

Четверте — скріпка може застрягти в горлі! П'яте — іржею можна отруїтися! Тепер утямив, Незнайку, що ти міг би накоїти своїми нерозважливими пустощами?

Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.

Вихователь. Отож віддай мені свої болти, гайки, цвяхи, леза — все, що є у тебе в торбинці. Покладемо

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: