Діяльність дошкільника
Незнайко. Вмію, але поганенько.
Вихователь. Ми тобі допоможемо.
Діти вголос читають напис на коробці: "НЕ ДЛЯ ГРИ!"
Незнайко (спершу нудиться, а потім жвавішає). Діти, у мене ще є клубок ниток і спиці (виймає їх із кишені). Можу навчити вас плести. Хочете?
Діти. Звичайно, хочемо.
Незнайко намагається показати процес плетіння, але швидко втрачає інтерес, і клубок падає на підлогу. Вже забувши про нього, Незнайко намагається спицею штрикнути в розетку.
Діти (злякано). Ой, що це він робить? Його ж може вбити електричним струмом!
Вихователь (забирає спицю). Незнайку, ніколи так не роби! Діти правду кажуть. Поглянь у книжку: ось що могло б статися з тобою! Електричний струм уразив би тебе й забрав би життя.
Біди, Незнайку, уникай, І правило ти пам'ятай: Потрібні спиці для в'язання, Тож у розетку їх не пхай!
Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.
Вихователь. Клади до коробки свої спиці!
Незнайко (тихенько). Що ж би ще вигадати? Чим тепер розважитися?
Вихователь. Діти, запросіть Незнайка ліпити разом з вами.
Діти садовлять Незнайка за стіл, дають йому матеріал для ліплення й починають ліпити самі. Незнайко спочатку мне в руках кавалочок, та згодом кидає роботу. Дістає з другої кишені трубочку й починає плюватися жуваними паперовими кульками.
Вихователь. Стривай, що це ти робиш?
Незнайко. Граю у баскетбол.
Вихователь. Хіба це баскетбол? Слухай-но далі.
Плюватися негарно,
знай, — це раз. По-друге,
ти повинен пам'ятати: Твій "м'ячик" здатний
око травмувати, А в баскетбол не можна
ним зіграти!
Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.
Вихователь. То клади до коробки трубочку та "м'ячики".
Незнайко. Діти, а ви любите грати у футбол?
Діти. Грати ми любимо, але ж у тебе немає футбольного м'яча.
Незнайко. Овва! Я маю ось такого м'яча! (Кидає на підлогу консервну бляшанку і підбиває її ногою).
Вихователь. Незнайку, що це ти робиш? Зупинися!
Щоб у футбола грати, знай, Потрібний м'яч футбольний! Для волейбола також м'яч Є свій — він волейбольний. А жодні інші речі Ти не бери до гри, Бо дуже небезпечні, Бач, для життя вони!
Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду!
Вихователь. Кидай у коробку свою бляшанку!
Незнайко (вовтузиться). Знову хочеться щось цікаве вигадати! Ага, знаю що. Діти, ви любите зиму?
Діти. Любимо, але ж уже весна!
Незнайко. Ет, це зовсім просто зробити. Для ковзанки потрібна холодна ВОДа. (Поливає підлогу). А ТЄПЄР візьму дощечку та й прокочуся!
Бере дощечку, пробує ковзатися по мокрій підлозі й падає. Кривлячись від болю, хапається за забиту ногу.
Вихователь
Що знову скоїлось, мій друже?
Усе це бешкети твої.
Ти правила погано слухав,
Ось і нога тепер болить.
Незнайко. Зараз я правду кажу! Більше ніколи не буду так гратися.
Вихователь. Гаразд, на цей раз повіримо тобі. (Підводить Незнайка та дітей до коробки).
А щоб з Незнайком та із вами Не трапилось, бува, біди, Ви, діти, добре пам'ятайте Безпеки правила завжди! •
Лісова галявина
користь зелених насаджень, про те, що обов'язок кожної людини — охороняти рідну природу. Спонукати дітей до відтворення своїх вражень у роботах з природного матеріалу. Розвивати пам'ять, творчу уяву, увагу; виховувати зосередженість.
Обладнання: природний матеріал (шишки, жолуді, каштани, горіхи, листя, пір'їни, палички, черепашки; гарбузове та соняшникове насіння; кошик; площинні дерева (дуб, ялинка) та квіти, ширма для лялькового театру, фігурки звірят та Змія.
Хід заняття
Вихователь. Малята, наше сьогоднішнє заняття незвичайне. Ми працюватимемо з різноманітним природним матеріалом. Ой, а він кудись зник! Я ж приготувала його ще вчора звечора, але тепер не бачу. Мабуть, хтось тут похазяйнував без мене й усе забрав. Не знаю, що й діяти. Але стривайте. Я помітила якусь стрілочку. Може, вона підкаже, де віднайти наш матеріал. А ви, діти, допоможете мені? Тож будьте уважні, бо мені потрібна ваша допомога. Ходімо.
Вихователь підходить до ширми й стає за нею. Виставляє декорацію: лісову галявину—ялинку, дуб, кати. Піддеревами —зайчик, їжачок, ведмідь. У кутку
— Змієва оселя.
Вихователь. Гляньте, це ж лісова галявина.
Нумо розплющимо очі — дивіться: В лісі біліє он цвітом дівочим суниця. Кущики пишні її не топчіте, бо скоро Ягідки будуть палати-горіти червоні. Палиць із віття ялинки не треба робити —
Хай молоденька росте всім на радість, на втіху. Квітів не рвіть, а краще промовте ім щиро: — Дзвоники, маки, ромашки і ніжні гвоздики, Цвітом своїм нас милуйте і вабте, ви — квіти! З'являється Змій.
Змій. Ага, прийшли-таки! Вихователь. Авжеж. Нам треба проводити заняття, а матеріал зник. Змій. Знаю.
Вихователь. То це ти похазяйнував у групі? Змій. Справді, але я й не збираюся віддавати ваш матеріал.
Вихователь. Як це не віддаси? Змій. А ось так. Не віддам, та й усе. Вихователь (пошепки до дітей). Діти, що ми будемо робити? Спробуймо зі Змієм позмагатися! Дамо йому завдання, а якщо він їх не виконає, тоді заберемо в нього наш матеріал. Змій. Про що це ви там шепочетесь?
Вихователь. Ми вирішили з тобою воювати. Змій. Це як?
Вихователь. А ось так: ми тобі дамо кілька завдань. Якщо не впораєшся з ними, віддаси нам матеріал, який ти забрав.
Змій. Гаразд.
Вихователь. З чого почнемо? Коли вже ти привів нас на лісову галявину, то й поговоримо про ліс, про його мешканців.
Змій. Знайшли про що говорити. Що може бути цікавого в деревах? Навіщо вони взагалі потрібні?
Вихователь. Ти з нами сперечаєшся, а ще й не привітався.
Змій. Здрастуйте.
Вихователь. Перш ніж ми з дітьми відповімо на твоє запитання вщгадай нашу загадку.
Змій. Яку?
Вихователь. Без чого ми не можемо жити?
Змій. Як без чого? Без мене.
Вихователь. Так ти гадаєш, що ми не зможемо жити без тебе?
Змій. Звичайно. Я забрав ваш матеріал, а ще можу вас усіх погубити.
Вихователь. Отакої! Ми без тебе завжди проживемо. Чи не так, дгги?
Діти. Так.
Змін То без чого ж ми тоді не зможемо жити? Цікаво!
Вихователь. Діти, поясніть Змієві: без чого ми не можемо жити?
Діти. Ми не можемо жити без дерев.
Змій. Вигадали! Без дерев? Не вірю.
Вихователь. Тоді скажи нам, чи можеш ти не дихати? Ану, спробуй зачаїти подих. Діти, ви теж спробуйте так зробити.
Змій голосно вдихає повітря й не дихає. Потім не витримує і голосно видихає.
Змій. Більше не можу! Дихати хочеться.
Вихователь. А ти знаєш, чим дихаєш?
Змій. Я й не думав про це. Дихається, то й дихається. Чим же ми дихаємо?
Вихователь. Діти, скажіть, чим ми дихаємо?
Діти. Повітрям.
Змій. А до чого ж тут дерева? Поясніть мені, діти.
Діти. Дерева допомагають нам дихати, тому що вони очищують повітря.
Змій. То виходить, якби не було дерев, ми не змогли б дихати? Отже, чим більше дерев, тим більше чистого повітря?
Діти. Так, правильно.
Вихователь. Ось тобі наступне завдання. Галинка з мамою прийшли до річки. "Дивись, мамо, як багато черепашок у воді! Можна, я побавлюся з ними?" — запитала донька. "Ні, не можна", — відповіла мама. Чому вона не дозволила Галинці побавитися черепашками?
Змій. Бо вода холодна.
Вихователь. Не зовсім так. Діти, допоможіть Змієві зрозуміти.
Діти. У воді не іграшки, а живі черепашки. Всередині в них живуть молюски, і коли їх забрати з води й бавитися, вони загинуть. їм потрібна вода. Вони корисні для річки, бо очищують воду.
Вихователь. Тепер інше завдання. Оленка з мамою йшли лісом і побачили на кущі пташеня. Дівчинка хотіла впіймати його й забрати додому. Мама заборонила їй це робити. Чому?
Змій. Бо воно ще мале.
Вихователь. То й що? А великих пташок хіба можна ловити? Діти, підкажіть.
Діти. Пташеня виросте й буде корисним для лісу, а в квартирі воно може загинути.
Вихователь. Послухай, Змію, іще. Хлопчик гуляв на галявині й захотів упіймати метелика. Чи можна так робити?
Змій. Звісно, не можна, бо він не наздожене метелика.
Вихователь. Неправильно. А ви, діти, як відповісте?
Діти. Метеликів не можна ловити, тому що вони корисні. Метелики переносять пилок з квітки на квітку, поїдають у повітрі мушок та комарів. А ще метелики прикрашають природу.
Вихователь. Так, і метелики, і комахи, і птахи корисні для нашого довкілля. Ми знаємо, що легко дихається там, де багато рослин. Тому біля будинків садять кущі та дерева. А найкраще відпочивати в лісі. Змію, хочеш подивитися, як наші діти відпочивають на галявині? Діти виконують пісню-танок "Ой є в лісі калина".
Вихователь. Що ж, Змію, ти не впорався із завданнями. Віддавай наш матеріал.
Змій. Так я вам і віддам відразу. Відгадайте, який це матеріал.
У зеленім кожушку, в кістяній сорочечці
Я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться.
Діти. Це горішок.
Змій. Забирайте свій горіх. Слухайте далі.
Я родився у сорочці у зеленій з колючками.
А вона, як стиснуть, трісне — стрінусь тут я з діточками.
Діти. Це каштанчик.
Вихователь. Віддавай наш каштанчик.
Змій. Каштанчика треба знайти, бо він упав і закотився у правий куток.
Вихователь. Ходи, Михасю, пошукай у правому кутку каштанчик.
Змій. А ось цю загадку ніхто не відгадає:
Живе один батько і тисячу синів має, Всім шапки справляє, а в самого немає.
Діти. Це дуб і жолуді.
Вихователь. Ходи, Іро, знайди на галявині дуб і жолуді. Бачиш напис? Прочитаєш, де їх можна знайти? Дівчинка (читає). Під дубом. Змій. Нарешті — остання загадка.
Ростемо ми на ялинці — то й при ділі, бо на місці. А на лоба нас не просить ні дитина, ні дорослий.
Діти. Ми відгадали — це шишки.
Вихователь. Ходи, Вово, знайди шишки. Де вони?
Хлопчик. На ялинці.
Змій. А навіщо вам увесь цей непотріб?
Вихователь. Непотріб? Діти, що можна виготовити з природного матеріалу?
Діти. Можна виготовити чоловічків, птахів, звірят.
Вихователь. Отже, ми вже можемо починати працювати. Змію, де ти? Немає. Діти, ми таки перемогли його. Змій зник, але весь матеріал так і не знайдено, тільки дещо. Ага, онде знову стрілочка. Ходімо.
Діти повертаються до столів, де розкладено в мисочках природний матеріал, і починають працювати.
Придивіться уважно до поданих зразків, а також прикличте на допомогу власну фантазію.
Он скільки цікавого можна виготовити зі шкаралупок волоських горіхів, каштанів, жолудів, з крилаток клена та ясеня, з гарбузового та соняшникового насіння.
За допоміжний матеріал правитимуть пластилін та галузочки.
Веселий морозець
Рухливі ігри на свіжому повітрі для старших дошкільнят
Рухливі ігри, які проводяться на майданчику дошкільного закладу, не лише фізично загартовують дітей, а й сприяють формуванню дружніх стосунків між ними, поліпшують настрій. Сподіваємося, ігри, запропоновані методистом ДНЗ № 677 м. Києва Марією ПОЛЯКОВОЮ, стануть у нагоді вихователям при плануванні та проведенні ранкового прийому, прогулянок, фізкультурних занять та розваг.
![]()
![]()
Сонечко
та діти
Мета: вдосконалювати в дітей навички бігу та стрибків; розвивати увагу, швидкість, орієнтацію у просторі.
Обладнання: обручі-"будиночки* (на один менше від загальної кількості гравців), сонечко, вирізане з цупкого картону або клейонки (діаметр 1 м).
Хід гри
Вихователь викладає по колу обручі-абудиночки" для дітей. Вирізане сонечко — в центрі кола. Гравці лічилкою обирають дитину-Сонечко й займають свої місця в будиночках. Присідають І вдають, ніби сплять.
Вихователь промовляє зачин:
Ти швиденько уставай, На зарядку поспішай. Сонце дивиться в віконце, Гей, не спи — вітайся з сонцем.
На ці слова діти прокидаються, потягуються й повторюють вправи, які їм пропонує Сонечко. Після виконання вправ Сонечко також стає з ними в коло.
Вихователь промовляє:
По доріжці — на лужок. А з лужка — у наш садок.
Діти й Сонечко перестрибують з обруча в обруч. Хто із закінченням слів залишився без будиночка, той стає Сонечком. Гра повторюється кілька разів.
Вихователь пояснює дітям, що не можна вдвох застрибувати в один будиночок; стежить за тим, щоб кожне наступне Сонечко не повторювало рухи свого попередника.
Від редакції.
Для зимової пори пропонуємо варіант: "Веселий Морозець". Замість Сонечка грає Морозець. Слова з третього рядка звучать так:
Морозець тебе вітає, Швидко з ліжка піднімає. Прямо з ґанку — на сніжок, По сніжку — у наш садок.
Мороз і Піч
Мета: вдосконалювати в дітей біг із ловінням; розвивати спритність, швидкість, орієнтування у просторі.
Хід гри
Діти лічилкою обирають двох ведучих — Мороза і Піч. З одного боку стають діти, з другого — Піч. Мороз лишається осторонь.
Піч промовляє:
Я Морозу не боюся, З тих, хто мерзне, я сміюся, Біля мене всі товчуться, Недарма ж я Піччю звуся.
З останніми словами діти біжать до Печі, щоб заховатися за неї. Мороз намагається їх "заморозити". Кого він торкнеться рукою, той завмирає на місці.
Баба Віхола
Мета: вдосконалювати в дітей вміння орієнтуватись у просторі; розвивати спритність та швидкість.
Хід гри
Діти лічилкою обирають бабу Віхолу й стають гуртом у якомусь місці. Баба, осідлавши мітлу, під'їжджає на ній до місця, де ховаються діти. Під час руху Віхоли діти промовляють слова:
Баба Віхола, сива Віхола, На метільній мітлі приїхала. Полем їхала, в землю дихала, В шиби стукала, двері смикала.
По останніх словах діти розбігаються хто куди, а Віхола намагається "заморозити" якомога більше гравців. До кого вона торкнеться, той завмирає на місці і стоїть доти, доки вихователь не промовить слова: "Баба Віхола геть поїхала". "Заморожені" фігури "тануть", і гра починається знову.
Музичні ляльки-неваляйки
Дидактична гра
для дітей чотирьох-шести років
Мета: розвивати в дітей звуковисотний слух, пам'ять, увагу; вчити розрізняти напрямок руху мелодії; закріплювати вміння сприймати на слух та визначати кількість звуків (один, два, три) під час звучання інтервалів та тризвуччя.
Корекційні завдання: розвивати фіксацію зорової функції; сприяти тренуванню зорового аналізатора та розвиткові сенсорних здібностей; формувати вміння орієнтуватись у мікропросторі.
Матеріал: сім площинних ляльок-неваляйок різного кольору; картки із зображенням нотного стану та набори різноколірних кружечків-ноток (за кількістю гравців); музичні інструменти: фортепіано, металофон, дзвоники різного тембру; фланелеграф із зображенням нотного стану.
Хід гри
Перший варіант
Діти сидять півколом. Кожен має набір кольорових кружечків-ноток. Музичний керівник показує дітям ляльок-неваляйок та розповідає про кожну з них. Звертає
Дітям пропонують вибрати кружечок-нотку такого кольору, як убрання ляльки, про яку розповідає музичний керівник. Нехай послухають голосок кожної ляльки (він відповідає певній ноті) та визначать, яка з них співає високо, а яка низько. Шестирічним дітям пропонують проспівати звуки разом із ляльками.
Другий варіант
Дітям роздають картки із зображенням нотного стану і набори кружечків-ноток. Ляльки-неваляйки викладені на фланелеграфі відповідно до кольору і назви (синя — до, зелена — ре...).
Музичний керівник грає ноту в низькому, а потім у високому регістрі і пропонує дітям віднайти серед ляльок на фланелеграфі тих, які співали низьким голосом, і тих, які співали високим голосом. Малі віднаходять також кружечки, колір яких відповідає вбранню неваляйок, і викладають їх на нотному стані (на нижній та горішній лінійках). Для озвучення співу ляльок можна використати фортепіано, металофон або дзвоники.
Третій варіант
Музичний керівник грає мелодію (на фортепіано, металофоні), яка "рухається" вниз або вгору. Діти проспівують її на склад "ля" й визначають напрямок руху. Далі на нотному стані викладають кружечками рух мелодії.
Четвертий варіант
Музичний керівник розповідає дітям, що ляльки приготували для них концерт і співатимуть по одній, удвох і навіть утрьох. Діти мають визначити, скільки ляльок співає.
Музичний керівник програє один звук, інтервал або тризвуччя (на дзвониках, фортепіано, металофоні), а діти відгадують, скільки неваляйок співають.
МАТЕМАТИЧНІ ІГРИ
Кілька дидактичних ігор математичного змісту для старших дошкільнят пропонує вихователь Антоніна ВОЛІНА (дошкільний заклад №591 м. Києва).
Математичне лото
Мета: закріплювати вміння дітей розв'язувати прості математичні приклади, знання площинних геометричних фігур. Розвивати пам'ять, увагу.
Зміст гри: вихователь роздає дітям кілька карток з математичними прикладами. Вони розв'язують їх і знаходять відповіді, записані на інших картках. Якщо відповідь правильна, то зображення геометричних фігур на звороті обох карток мають збігатися. Замість геометричних фігур можна використати зображення іграшок, предметів побуту тощо.
Ускладнення: виготовити картки з прикладами у межах 100, не переходячи за межі того чи іншого десятка. Наприклад:
10 + 5=15, 20 + 3 = 23, 90 + 9 = 99, 12—2 = 10.
Загадковий будиночок
Мета: закріпити додавання та віднімання одиниці на основі знань про відношення між суміжними числами. Вчити розв'язувати приклади на знаходження суми та остачі двох чисел у межах 10.
Зміст гри: на віконцях будиночка зображені цифри від 2 до 9. На даху — цифра 1 зі знаком "+" або "-". До числа у віконечку треба додати (або відняти) число з даху. Коли приклад розв'язаний правильно, віконце відкривається, й дитина бачить відповідну цифру.
За "відкритим" віконцем — правильна відповідь. Верхня картка клеїться лише з одного боку, щоб можна було відгортати її.
Калькулятор
Мета: вчити дітей аналізувати математичні приклади, порівнювати їх за типами, виконувати арифметичні дії на додавання та віднімання у межах 10.
Картка багаторазового використання: до вертикального отвору з правого боку картки на звороті кріпиться аркуш паперу, на якому діти записують відповіді (або креслять відповідну кількість паличок).
Своє місце
Мета: закріпити знання дітьми цифр від 1 до 10 та їх місцезнаходження в цифровому ряді. Вправляти у прямій та зворотній лічбі.
На картонну смужку наклеюються в певній послідовності кольорові кружечки — з цифрами та порожні. На порожні кружечки діти самостійно ставлять фішки з потрібною цифрою. Фішки зберігаються в конверті на звороті картки
Геометричне доміно
Мета: закріпити знання дітьми площинних геометричних фігур, основних кольорів та відтінків. Розвивати пам'ять, спостережливість, увагу.
Зміст гри: вихователь роздає дітям по 4-6 карток із зображенням кольору. Діти по черзі викладають по одній картці, щоб зображення (за формою та кольором) на. Гра триває доти, доки на руках не залишиться жодної картки. Виграють
Візерунок
Мета: закріпити знання дітьми площинних геометричних фігур. Формувати переконання, що форма не залежить від кольору. Дати уявлення про ритм візерунка. Розвивати зорову пам'ять, увагу.
Завдання: продовжити ряд геометричних фігур, дотримуючись ритму візерунка. Ускладнення: запасні фігури, призначені для викладання візерунка, зробити одного кольору.
Вправні курчата
Заняття для молодших дошкільнят
Це сюжетне заняття з фізкультури пропонує Юлія РИБЦУН (Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія логопедії). Його можуть використати педагоги масових і спеціальних дитсадків.
Мета: вправляти дітей у ходьбі по дошці, покладеній на під/іогу; у підстрибуванні на місці на обох ногах; у підлізанні, напівприсівши, під мотузку (висота 40-50 см). Розвивати спритність, чуття рівноваги, вміння орієнтуватись у просторі, слухову увагу. Виховувати стриманість, сміливість.
Обладнання: наголівникиКурки, Кота (для дорослого), курчат (за кількістю дітей), штучні квіти, обруч, іграшкове заводне курча, дошка (завширшки 20 см), кубик, підставки з напнутою мотузкою, комарики на ниточках.
Словник: іменники — квочка, голівка, крильця, дзьобик, ніжки, повороти; дієслова — марширувати, бігти, оббігти, нахилитися, присісти.
Хід заняття
Вихователь. Жили собі Дід та Баба. І була в них Курочка Ряба. Зробили Дід із Бабою для Курочки гніздечко. (Кладе на підлогу обруч). Нанесла Курочка яєчок багато-пребагато. Так багато, як оце вас зараз. Ледве-ледве вмістилися всі яєчка в цьому гніздечку. Спробуйте й ви — чи поміститеся тут? (Діти гуртом присідають в обруч та навколо нього). Стала Курочка курчаток висиджувати. (Вихователь вдягає собі на голову наголівнмк Курочки й присідає, широко розвівши руки в сторони). Почали з яєчок вилуплюватися курчата. До кого я зараз доторкнуся, той устане й скаже: "Пік-пік!" (Дитині, яка підвелася, вихователь одягає наголівник Курчати).
Ви, курчата, все сиділи — Мабуть, трохи зледачіли. Не годиться лінуватись — Це й курчата мають знати. Адже і пташки, й звірятка Вранці роблять фіззарядку.
Вихователь починає крокувати, промовляючи слова:
Курочка пішла гуляти, Стала гарно крокувати. А за нею йдуть малята — Всі жовтесенькі курчата.
Діти йдуть у колоні одне за одним; біжать змійкою, оббігаючи квіти, розкладені на підлозі. Вихователь заводить коло.
Виконання вправ
"Дзьобики до сонечка". В.п.: основна стійка.
Вгору наші дзьобики Піднімаємо — З днем новим ми сонечко Всі вітаємо.
1. Підняти голову вгору (вдих). 2. Повернутись у в.п. (видих). Повторити вправу 4 рази в середньому темпі.
• "Почистимо крильця". В.п.: ноги на ширині ступні, руки внизу.
Крильця ми почистимо Чисто-чисто,
Усміхнемось весело, Променисто!
Нахилитися вперед, відвести назад прямі руки з розчепіреними пальцями (видих).
Випростатися, опустити руки (вдих). Повторити 4 рази в повільному темпі.
•:• "Чи міцні наші ніжки". В.п.: основна стійка, руки на поясі.
Повертаємось убік, Ніжку відставляємо, Чи міцні вони у нас, Ми перевіряємо.
1. Обернутися праворуч — відставити праву ногу (вдих). 2. Повернутись у в.п. (видих). 3-4—зробити те саме в лівий бік. Повторити 4 рази в середньому темпі.
• "Дзьобаємо зернята". В.п.: ноги на ширині ступні, руки внизу.
Низько-низько присідаєм, Дружно зернятка дзьобаєм.
1 -3. Присісти, постукати пальцями обох рук по колінах (видих). 4. Повернутись у в.п. (вдих). Повторити 4 рази в повільному темпі.
Вихователь
Гей, швидесенько, курчата, Маму-квочку доганяти!
Діти біжать гуртом по колу з відведеними в сторони й назад руками (15-20 с), ворушачи пальцями рук. Далі переходять на ходьбу.
А тепер відпочиваєм — На всі груди ми вдихаєм.
Діти здіймають руки вгору, вдихаючи через ніс. Потім опускають руки, промовляючи протяжно: "Пі-і-ік!"(видих).
Виконання основних рухів
* Ходьба по дошці завширшки 20 см, покладеній на підлогу. На краю дошки — кубик. Діти йдуть, орієнтуючись на нього.
Спинку рівно всі тримаєм, Голову не опускаєм.
♦ Підстрибування на обох ногах. Діти намагаються доторкнутися руками до комариків, підвішених на ниточках.
Хоче матінка навчити, Як комариків ловити. Щоб комарика впіймати, Треба вище нам стрибати.
Гра "Квочка та курчата"
Діти-курчатка, біжіть-но сюди, Квочка-матуся вас кличе до гри!
Курочка й курчатка стоять перед мотузкою, напнутою на висоті 40-50 см. Неподалік сидить Кіт (помічник вихователя).
Вийшли крихітки-курчата, З ними Курочка чубата. — Ко-ко-ко! — засокотіла. — Не відходьте, дітки милі!
Курчата разом із Квочкою пролізають під мотузкою. Курочка підходить до Кота.
А надворі край воріт Спав на лаві Кіт-воркіт. Очі витріщив він: "Ня-а-в!", За курчатами помчав.
Почувши "Няв!", курчата біжать до "курника" (в інший кінець кімнати), а Кіт женеться за ними. Квочка, розпросторивши руки, промовляє:
Геть, Коте-Котище, Сірий хвостище! Не віддам тобі курчат, Жовтих діточок-малят!
Гра повторюється двічі. Кіт звертається до дітей:
— Ви не думайте, дітки, що я насправді лихий. Я був упіймав одне курчатко, але воно в мене засумувало. Тож я вирішив віддати його вам, бо бачу, що ви діти веселі та кмітливі.
Кіт дарує дітям заводне курча. Вихователь заводить його, курча танцює, діти плещуть у долоні.
У гості до лісовичка Озивайка
Комплексне заняття з математики та природознавства для старших дошкільнят
Мета: вдосконалювати лічбу в межах 10. Розвивати вміння порівнювати дві множини, встановлювати між ними рівність та нерівність. Закріпити знання про геометричні фігури та вміння оперувати ними. Ознайомити з новою геометричною фігурою — чотирикутником. Вправляти дітей у просторовій орієнтації на площині під час виконання графічних диктантів; у користуванні малюнком-схемою. Сприяти розвиткові психічних процесів: мислення, пам'яті, уяви, уваги. Виховувати бажання виконувати завдання вихователя; прищеплювати доброзичливість до тих, хто навколо. Виховувати любов до природи, до живих істот.
Корекційна мета: розвивати аналізуюче сприйняття, зорову увагу на полісенсорній основі. Закріпити центральну фіксацію погляду, дрібну моторику рук та окомір. Задля запобігання втомі змінювати діяльність дітей, застосовувати зорову та медитаційну гімнастики.
Індивідуальна робота:
Вправляти в кількісній лічбі під час виконання ігрового завдання "Сніговички" (з Олею, низький рівень).
Закріпити знання геометричних фігур (з Лілею, середній рівень).
Удосконалювати орієнтацію на площині (з Дмитриком, високий рівень).
Матеріал: плакати із завданнями (на підставках-вказівках), лічильні картки, 10 площинних сніговичків та снігових кульок, 10 об'ємних іграшок, картинки-завдання під калькою, геометричні фігури; ножиці, кольорові олівці, фломастери; лист-запрошення, "лісова галявина", фланелеграфи, паперові сніжинки.
Хід заняття Вихователь вітається з дітьми:
—Доброго ранку! Доброго дня! Хай плещугь долоньки! Хай тупають ніжки! Працюють голівки! Доброго ранку! Доброго дня! Бажаю усім я здоров 'я й добра!
— Діти, тепер послухайте загадку й скажіть мені, про яку пору року йдеться: "Білокоса, білолиця, рукавом махає, сріблом все вкриває". (—Цезима). Як можна назвати зиму за цією загадкою? (—Білокоса, білолиця). Що робить зима? (— Рукавом махає, сріблом землю укриває). Яке ЦЄ Срібло? (—Це сніг). А якою ви уявляєте зиму? (Відповідідітей).
Вихователь читає дітям листа-запрошення, яке надійшло в групу: "Ось і зима настала, побіліло все навкруг. У свій рідний лісок я запрошую на зустріч добрих друзів. Вас теж, малята, чекаю. Приходьте. Ваш Лісовичок Озивайко".
— То як, приймаємо запрошення? Погляньмо, що тут намальовано. Це план-схема, як дістатися до хатинки, де живе Лісовичок. А ще тут багато різних завдань, які маємо виконувати.
— Готові? Тоді вирушаймо в дорогу. Перед нами "Загадкові стежини" (на підлозі розкладені сліди звірів та людей). Що ви бачите перед собою? (— Сліди). Як ви гадаєте, по яких слідах нам треба йти? (—По звіриних). Правильно, діти, будемо рухатись один за одним, щоб не нашкодити жучкам та іншим комахам, які заховалися тут на зиму. Молодці, всі правильно йшли. Але наші загадкові стежини ще не закінчилися. Ось вам завдання на увагу та кмітливість
"Полічи сніговичків'.
"Якої іграшки не стало?"
"Скільки лапок у їжачка?", "Скільки хвостиків у зайчика?", "Скільки очей у сови?"
"Кого Лісовичок запросив до себе в гості?" (Обведення контурів по кальці).
Молодці! Наша мандрівка триває. Ми прийшли до "Лісу несподіванок". Погляньте — в ньому ховається ціле місто.
— Вовчику-братику, ти дозволиш нам побувати в місті? —Дозволю, якщо скажете, з яких геометричних фігур воно збудоване.
З яких геометричних фігур збудований дім? Башта?