Риторика української мови в загальноосвітньому і вищому навчальному закладах
Можемо зробити висновок, що відсутність риторики як окремої дисципліни у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів (Додаток А), це великий недолік на сучасному етапі розвитку суспільства, коли риторика проникла майже у всі галузі нашого життя, є недоліком і те, більшість підручників вже застаріли, а нові майже не створюються. Але те, що створюються підручники з риторики для школи, ораторське мистецтво вивчають хоч у курсі української мови, дає надію, що риториці будуть приділяти належну увагу у шкільній освіті.
риторичний освіта навчальний заклад
2.3 Стан навчально-методичного забезпечення з риторики у вищих начальних закладах
Ми проаналізували стан вивчення риторики у загальноосвітніх навчальних закладах, для повного розуміння проблеми маємо розглянути навчально-методичне забезпечення з риторики у вищих навчальних закладах.
Проаналізувавши робочу навчальну програму з дисципліни “Риторика” Київського політехнічного інституту[44], з’ясували, що на вивчення даного предмету загалом відводиться 90 годин, з них по 18 годин на лекції та семінарські, та 54 години відведено на самостійні заняття. Тематика лекцій і семінарських занять співпадає. У курсі на розгляд запропоновано 9 тем, при вивченні яких звертається увага на історію риторики ( Т.3. “Антична риторика”, Т.4. “Риторика як інструмент філософії та філософування”, Т.5. “Вітчизняні витоки риторики у історії української філософії та красномовства”); на значення і важливість риторики у сучасному суспільстві (Т.1 “Риторика. Її роль та проблематика у суспільстві’, Т.2. “Поняття культури особистості”); на різновиди риторики ( Т.7. “Риторика діалогу”, Т.8. “Риторика як мистецтво дискутувати”, Т.9. “Конфронтаційна риторика”) і лише одна тема приділена одній з найважливіших, на нашу думку, складових риторики – Т. 6. “Мистецтво ораторської промови. Публічний монолог”. Такий перелік і зміст тем пояснюється, вважаємо, спрямованістю навчального закладу і орієнтацією програми на студентів всіх спеціальностей. Форма підсумкового контролю – залік, на який пропонуються для виконання тестові завдання.
Розглянувши робочу навчальну програму “Риторика (спічрайтинг)”[46], підготовлену кафедрою міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки, ми з’ясували, що тип даної дисципліни – спецкурс, який вивчається у 5 семестрі; загальна кількість годин 54, з них: лекції – 14 год., семінари – 10 год., самостійна робота – 15 год., індивідуальна робота – 15 год. Вид контролю – залік. Автор програми визначає основне завдання курсу – “продемонструвати майбутньому ПР-спеціалісту етапи підготовки матеріалів підготовки публічного виступу для першої особи; підготувати випускників вузу до успішного спілкування при проведенні бесід, переговорів, нарад…, сформувати навички написання промов…, коротко сформулювати основи поведінки спікера під час виступу”.
До плану навчальної дисципліни увійшли наступні теми: Т.1. “З історії риторики/спічрайтингу”; Т.2. “Спічрайтинг: від технології до професії”; Т.3. “Типологія та композиція тексту. Типова структура промови. Типи промов”; Т.4. “Типи промов. Специфіка презентації ділової комунікації”; Т.5. “Риторичні прийоми. Образ оратора”; Т.6. “Дискусія та суперечка як різновид аргументації”. На нашу думку, цей спецкурс відрізняються від попередніх більшою орієнтацією на майбутню професію студентів, які його вивчають.
У Пояснювальній записці навчальної програми дисципліни “Риторика”[47] Міжрегіональної академії управління персоналом зазначено, що даний курс призначений для викладання на гуманітарних факультетах. Вивчення курсу завершується складанням заліку у вигляді написання рефератів, доповідей і виголошення промов. Для вивчення курсу пропонуються на рогляд такі теми: “Риторика як наука і мистецтво”, “Історичні витоки та розвиток риторичної традиції та сучасність”, “Риторика як інтегративна наука публічної переконуючої комунікації”, “Риторична етика”, “Інвенція”, “Диспозиція”, “Елокуція”, “Меморія та акція”, “Професійне красномовство”, “Основи полемічного мистецтва”. Даний спецкурс розглядає як історію риторики, так і детально зупиняється на основних поняттях риторики, спрямований і на практичне оволодіння мистецтвом виголошувати промови і впливати певними риторичними прийомами на аудиторію. Також додається цікавий за змістом і достатній за обсягом (54) перелік тем для виступів і рефератів.
У робочій програмі з навчальної дисципліни “Риторика”[48] Сумського державного університету вказано, що метою викладання цього предмету є – “формування у студентів уявлення про історичні закономірності розвитку риторики; вивчення найважливіших її історичних етапів; з’ясування головних теоретичних чинників її розвитку; практичне спрямування: формування риторичної особистості; визначення ролі й місця риторики у журналістській освіті”. Дисципліна викладається на 5 курсі упродовж 9 семестру студентам, які вчаться за спеціальністю “Журналістика”. Завершується курс диференційованим заліком. На залік виноситься публічний захист підготовлених виступів. Загальний обсяг годин – 90, з них 18 – лекції, 18 – практичні заняття, 54 – самостійна робота студентів. На лекції виноситься 8 тем, на першій лекції, що є вступною, розглядається категоріальний апарат дисципліни, декілька наступних лекцій присвячені історії риторики. На подальших лекціях розглядаються основні поняття риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, еристика, меморія, акція). Завершується лекційний курс темою “Специфіка публічних виступів різних типів. Місце риторики у сучасному світі”. Практичні заняття присвячені розгляду подібних тем, більше уваги приділено вивченню конкретних творів, наприклад “Похвала Єлені” Горгія, “Про оратора” Цицерона, “Риторичні настанови” Квінтіліана та ін.. Ця програма відрізняється від попередніх, на нашу думку, більшою орієнтацією на практичну діяльність студентів. Певним недоліком вважаємо те, що немає вказівок, як же буде реалізована самостійна робота студентів, і які теми виносяться на самостійне опрацювання. Окрім того курс не значною мірою адаптований до спеціальності “Журналістика”, він є більш загальним за своїм спрямуванням.
Метою курсу “Риторика”[49] Херсонського державного університету є – “осмислити риторичну скарбницю людства й рідного народу стосовно конкретної ситуації спілкування, формувати духовну, високоморальну, інтелектуальну, творчу особистість, яка має свій оригінальний ораторський стиль, вміє самостійно мислити, володіє мистецтвом переконуючого слова”. Весь матеріал розділений на три змістові модулі. Перший модуль присвячений теорії і має назву “Історико-теоретичні оcнови риторики”, вміщує 8 годин лекційного матеріалу, 6 годин практичних занять. Другий змістовий модуль практичного спрямування і має відповідну назву “Практичні аспекти риторики”. Лекції (8 годин) присвячені основним поняттям риторичної науки (інтенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція). Семінарські заняття (8годин) спрямовані на засвоєння студентами практичних знань про стадії публічного виступу, про техніку промови і культуру оратора, про те, як має виглядати оратор. У програмі запропоновано й модуль самостійної роботи, що вміщує 4 теми: “Риторика як елемент культури”, “Культура діалогу та полеміки”, “Культура ведення спору”, “Виклад та аналіз промови”. Студентам пропонується на вибір перелік тем (50) для виголошення промов, також програма містить пам’ятки: “Як працювати над промовою”, “Основні способи підготовки до публічного виступу”, “Основні етапи підготовки публічного виступу”, “Схема аналізу ораторського виступу” та ін., що сприятиме оволодінню студентами практичних знань побудови і виголошення промови.
Метою курсу “Риторика”[32] Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти є – “опанування навичками публічного виголошення ораторських промов”. Курс призначений для студентів спеціальності “Педагогіка вищої школи”. Загальна кількість годин – 54, з них лекції – 10 год., практичні – 10 год., самостійна робота – 24 год., індивідуальна робота – 10 год. Вид контролю – залік. Курс розрахований на 2 змістові модулі. Модуль 1 “Риторика як наука” вміщує такі теми: “Риторика як наука і навчальна дисципліна. Історичний розвиток риторики”; “Види красномовства та сфери його застосування”. Модуль 2 присвячений більше теорії риторики і має відповідну назву “Теорія риторики”, роглядає основні розділи класичної риторики: “Інвенція як розділ класичної риторики”, “Основні поняття і закони диспозиції”, “Елокуція”, “Меморія й акція як завершальний етап реалізації риторичної мети”. Навчальна робоча програма містить досить ґрунтовні і змістовні розробки практичних занять, в яких подані цікаві нетрадиційні завдання, спрямовані не лише на відтворення теоретичних знань студентів, а й на розвиток їх творчих здібностей, засвоєння правильних норм мовлення, набуття вміння виголошувати промови та ін..
Ми розглянули приклади навчальних робочих програм з дисципліни “Риторика” ВНЗ різного спрямування. Для впровадження курсу до навчального плану студентів має бути його відповідне методичне забезпечення, тобто відповідна література. Хоч риторика є однією з найдавніших наук, але підручників з ораторського мистецтва для студентів не так вже й багато. Як нами було з’ясовано раніше, ще в Києво-Могилянській академії викладачі розробляли авторські підручники для студентів з теорії риторики ( наприклад, “Риторична рука” Стефана Яворського, “ Про риторичне мистецтво ” Феофана Прокоповича та ін. ). У наш час розробка теоретичних праць почала набирати обертів зі здобуттям Україною незалежності і поверненням українській мові повноцінного статусу національної. Адже саме зараз риторика повернула собі позиції дисципліни, потрібної сучасному суспільству; науки, що навчає вміти красномовно говорити і впливати словом на аудиторію; науки, корисної в будь-якій сфері людської діяльності, де присутні суб’єкт-субєктні відношеня; науку, що вчить людей вміти точно й аргументовано висловлювати свою точку зору і навчає, основне, вмінню переконувати. Тож маємо звернути увагу на сучасний стан забезпечення курсу відповідною літературою.
Так, як немає єдиної загальновизнаної для всіх програми з риторики, так і немає, звичайно, єдиного підручника з ораторського мистецтва. Спробуємо здійснити огляд і аналіз літератури, яка наявна на сьогодні з риторики і може бути використана для навчання студентів у ВНЗ.
Серед тієї не досить великої кількості літератури з риторики, маємо виділити навчальний посібник “Риторика” авторів Л.І.Мацько, О.М.Мацько. Цей підручник відомий за двома редакціями 2003 та 2006 років. Його структура вказує на те, що він більш теоретичного спрямування (передмова, вступ, історія риторики, теоретична риторика). У цій праці розглянуто предмет риторики, основний зміст понять і всіх розділів класичної риторики. Також звернено увагу нам вплив риторики на розвиток таких сучасних наук, як стилістика, поетика, теорія комунікації та ін.. Посібник містить також дидактичний матеріал та зразки ораторської майстерності. Призначений він для студентів ВНЗ, може бути корисним для викладачів, учителів та учнів. Можемо зробити висновок, що праця універсальна[15].
Ще один навчальний посібник має назву “Факультативний курс з української мови. Риторика”[17]. Автор цієї праці Микитюк М.В., вказує , що вона може бути корисна для вчителів української мови та літератури, керівників методичних об’єднань і студентів вищих навчальних закладів. У ньому подається навчально-методичний матеріал про історію розвитку ораторського мистецтва, про видатних риторів давнини і сучасності, закони риторики, публічне мовлення, композицію промови, етапи підготовки до виступу, зразки промов, практичні поради та завдання для удосконалення навичок ораторського мистецтва.
Теорія та практика поєднані у навчальному посібнику “Риторика” Онуфрієнко Г.С.[27]. Ця книга містить відомості з загальної та прикладної риторики. Посібник забезпечує активну технологію здобуття знань, високий ступінь мотивації навчальної діяльності, розвиває креативні здібності і навички самостійної роботи. Призначений для студентів гуманітарних, економічних, юридичних факультетів, а також усіх, хто здобуває освіту у ВНЗ України і прагне досконало знати принципи, закони, норми, правила, механізми та секрети переконливого ефективного вербального спілкування за професійних і життєвих ситуацій.
Вартий уваги, на нашу думку, і наступний посібник під назвою “Риторика загальна та судова” групи авторів ( С.Д. Абрамович, В.В. Молдаван, М.Ю.Чикарькова )[31]. Ця праця має 2 частини. Перша, що має назву “Історико-теоретичні аспекти риторики”, досліджує детально історію ораторського мистецтва від найдавніших часів до сьогодні та розкриває сутність різних видів красномовства ( судове, академічне, політичне, церковна). У другій частині “Практикум з риторики” вміщено відомості про основні етапи підготовки промов, типи промов та ін.. Цей підручник стане в нагоді, на нашу думку, для студентів різних спеціальностей.
Посібник “Основи ораторського мистецтва”, автором якого є Когут О.І.[9], представлений як практикум. У ньому наявні теоретичні і практичні матеріали з основ ораторського мистецтва. Теорія розкриває поняття класичної риторики і вплив сучасності на розвиток цієї дисципліни. Крім того подано вправи на розвиток усного мовлення, дикції,правильного дихання – тих складових, без яких не може обійтись сучасний оратор. Посібник пропонує велику кількість текстів – зразків ораторської майстерності, виступи як давніх, так і сучасних знаних ораторів. Розрахований підручник на вчителів української мови і літератури гімназій, ліцеїв, коледжів, ЗОШ та училищ, студентів філологічних факультетів педагогічних вузів.
Більш практичного спрямування й наступний посібник “Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення” ( автор Єлісовенко Ю.П.)[8]. Містить теоретичний і практичний навчальний матеріал необхідний для постановки дихання, голосу, артикуляції, дикції, орфоепії та інших чинників усного мовлення. Приділяється увага інтонаційній складовій мовлення оратора. Представлено авторську методику постановки голосу й мовлення, а також цілу низку вправ, в яких широко використовуються пісенні, поетичні, інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні та сатиричні тексти. Призначений для студентів факультетів журналістики, правознавства, міжнародних відносин, для всіх тих, хто цікавиться ораторським мистецтвом. Цей посібник можуть використовувати навіть логопеди, педагоги, вихователі і батьки, які прагнуть розв'язати для себе, своїх дітей чи учнів проблеми, пов'язані з усуненням неорганічних вад мовлення.
Проаналізувавши програми з риторики для різних вищих навчальних закладів, можемо зробити висновок, що вивченню риторики в більшості закладів загалом приділяється недостатня увага. Позитивним є те, що риторика вивчається у різних типах ВНЗ (Додаток А), що свідчить про зростання ролі риторики у суспільстві, про усвідомлення важливості і корисності цієї науки у різних галузях. Дослідивши окремі підручники з риторики, з’ясували, що вони містять відомості як з теорії ораторського мистецтва, так і з практики, що, на нашу думку, є надзвичайно актуальним на даному етапі розвитку риторики як навчальної дисципліни.
ВИСНОВКИ
На сучасному етапі розвитку освіти зростає роль риторики як розділу курсу української мови у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, виникає необхідність створення сучасної методики її навчання. Тому дослідження навчально-методичного забезпечення курсу риторики української мови в загальноосвітній і вищій школі підтвердило актуальність і значущість даної проблеми.
Риторичну освіту сьогодні справедливо вважають одним із найбільш перспективних і важливих лінгводидактичних напрямів, головна мета якого – формування і виховання носіїв змістовного, переконливого, правильного мовлення. Дослідивши філософські, психологічні, соціолінгвістичні засади риторичної освіти, ми з’ясували, що орієнтирами при навчанні риториці української мови маємо вважати головні принципи національної системи освіти (гуманізація, гуманітаризація, демократизація, національне спрямування) та інноваційні підходи, що орієнтують на виховання інтелектуальної, мислячої, вільної, духовно багатої й творчої особистості. Психологічними засадами риторичної освіти є розуміння основних психічних процесів, які суттєво впливають на отримання і засвоєння особистістю різних знань, формування її умінь і навичок. Соціолінгвістичні засади відіграють вирішальну роль у гармонійному вихованні людини, входженні її у соціум, практичному розв’язанні завдань мовної освіти і загального культурного розвитку.
Сучасний педагог має бути професіоналом і майстром своєї справи, а для цього він має володіти компетенціями. Адже новим концептуальним орієнтиром вважають компетентнісно орієнтований підхід до формування змісту освіти. Тому нашим завданням було визначення ролі і місця риторичної компетенції у системі професійних компетенцій учителя. Зокрема ми звернули увагу на неоднозначність (часто ототожнення) у визначенні та вживанні ключових понять “компетенція” “компетентність”. Аналіз вітчизняної й зарубіжної наукової літератури засвідчує у багатьох підходах відсутність меж, чітких відмінностей у поясненні змісту зазначених термінів. У дослідженні ми з’ясували, що риторична компетенція – це сукупність знань і вмінь, що забезпечують ефективну комунікацію в професійній, міжособистісній, публічній сферах , наголосили на необхідності уведення цієї компетенції до складу професійно важливих для спеціалістів сфери підвищеної мовленнєвої відповідальності. Нами було визначено, що риторична компетенція в галузі освіти має бути основою професійної компетентності, адже сучасний фахівець має легко орієнтується у різних ситуаціях повсякденного, ділового, зокрема професійного спілкування.
Для того, щоб проаналізувати навчально-методичне забезпечення з риторики у загальноосвітньому і вищому навчальному закладах, ми заглибилися в історію викладання цієї дисципліни, починаючи з часів Стародавньої Греції і завершуючи сучасним періодом. Можемо зробити висновок, що в різні часи було неоднакове ставлення до риторики як навчальної дисципліни. Цінували її у Давній Греції за те, що вона була основним інструментом вирішення суспільних та судових суперечок. Розквіту набуває ця дисципліна у стінах Києво-Могилянської академії та Переяславського колегіуму. У XIΧ ст. риторика як самостійна дисципліна майже не розвивається, вона або взагалі не викладається або входить до складу інших дисциплін.
На сучасному етапі розвитку освіти риторику включено до навчальних програм не лише вищих навчальних закладів, а й загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, системне викладання риторики майже відсутнє. Нами було з’ясовано, що для початкової школи (1-4 класи) з риторики створений курс за вибором, для середньої школи підручників немає взагалі, лише елементи риторики прослідковуються у курсі української мови, учні старшої школи можуть користуватися різними посібниками і довідниками з мови і риторики (автори Л.Скуратівський, В.Мельничайко, Е.Палихата та ін.). Відсутність риторики як окремої дисципліни у навчальних планах загальноосвітніх навчальних закладів, це великий недолік на сучасному етапі розвитку суспільства, коли риторика проникла майже у всі галузі нашого життя. Але те, що створюються підручники з риторики для школи, ораторське мистецтво вивчають хоч у курсі української мови, дає надію, що риториці будуть приділяти належну увагу у шкільній освіті.
Проаналізувавши програми з риторики для різних вищих навчальних закладів, можемо зробити висновок, що вивченню риторики в більшості закладів загалом приділяється недостатня увага. Позитивним є те, що риторика вивчається у різних типах ВНЗ, що свідчить про зростання ролі риторики у суспільстві, про усвідомлення важливості і корисності цієї науки у різних галузях. Дослідивши окремі підручники з риторики (автори Л.Мацько, О.Мацько, С.Абрамович, Г.Онуфрієнко та ін.), з’ясували, що вони містять відомості як з теорії ораторського мистецтва, так і практичні рекомендації, що, на нашу думку, є надзвичайно актуальним на даному етапі розвитку риторики як навчальної дисципліни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Абрамович С. Д., Чікарьова М. Ю. Риторика. –Львів, 2001. – 240с.
Антипова В. М. Компетентностный подход к организации дополнительного педагогического образования в университете / В. М. Антипова, К. Ю. Колесина, Г. А. Пахомова // Педагогика. – 2006. – № 8. – С. 57–62.
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підруч. / Флорій Сергійович Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 344 с.
Білоусова Я. В. Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі : дис. …кандидата пед. наук : 13.00.01 / Ярослава Володимирівна Білоусова. – К., 2004. – 216 с.
Голуб Н. Б. Учитель і учні як творці й учасники педагогічного спілкування / Ніна Борисівна Голуб : зб. наук. пр. – Херсон : ХДУ. – Вип. 46. – С. 64–69. (Серія “Педагогічні науки”).
Горобец Л. Н. Формирование риторической компетенции студентов-нефилологов в системе профессиональной подготовки в педагогическом вузе : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания (русский язык, уровни общего и профессионального обучения)” / Л. Н. Горобец. – С.Пб, 2008. – 46 с.
Дишлюк Ю.М. Формування ораторських умінь в учнів 5-8 класів у процесі вивчення зарубіжної літератури: дис. …канд. пед. наук : 13.00.02 / Дишлюк Юлія Миколаївна. – К., 2002. – 199. с.
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу і мовлення:Навч.посібн. – К.:Атіка, 2008. – 204с.
Когут О. І. Основи ораторського мистецтва.Практикум. - Тернопіль: Астон, 2005. - 296 с.
Краевский В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. – 2003. – № 3. – С. 3–10.
Куньч З.Й. Риторичний словник / Зоряна Йосипівна Куньч. – К. : Рідна мова, 1997. – 341 с.
Курінна А. Ф. Формування комунікативних умінь і навичок учнів гуманітарних ліцеїв на уроках риторики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання (українська мова)” / Алла Феліксівна Курінна. – Херсон, 2005. – 20 с.
Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.
Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пос. для студ. высш. учеб. заведений] / Валентина Авраамовна Маслова. – М. : Академия, 2001. – 208c.
Мацько Л. І. Риторика : навч. посіб. / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. – К. : Вища школа, 2003. – 311 с.
Мельничайко В. Українська мова. Довідник для учнів 5-11 класів та абітурієнтів. – К., 2004. – 368с.
Микитюк М. В. Факультативний курс з української мови. Риторика — Х.: Вид. група “Основа”: ПП “Тріада+”, 2007. — 192 с.
Михальская А. К. Дискурс // Педагогическое речеведение : словарь-справочник / Анна Константиновна Михальская ; под ред. Т. А. Ладыженской; А. К. Михальской ; сост. А. А. Князьков. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Флинта, Наука, 1998. – С. 51.
Мова наша – українська : Навчально-методичний посібник для вчителя / Л.І.Мацько, О.М.Семеног, Н.Б.Голуб та ін. / За ред.. Л.І.Мацько. – К.: Богданова А.М., 2011. – 512с.
Науменко В.О. Риторика. 1–4 класи / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук // Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів / Упор.: Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль. – Тернопіль : Мандрівець, 2009. – С. 5–32.
Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 1-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 104 c.
Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 2-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 104 c.
Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 3-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 110 с.
Науменко В.О. Риторика : навчальний посібник для 4-го класу / В.О. Науменко, М. Д. Захарійчук. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 110 с.
Нечволод Л. Риторика. 10-11 класи. Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. – К., 2006. – 176с.
Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти / Оксана Василівна Овчарук // Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики. – К. : К.І.С., 2003. – С. 13–39.
Онуфрієнко Г.С. Риторика: Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2008. – 592с.
Палихата Е. Елементи практичної риторики. 10-11 класи. – К., 2002. – 88с.
Педагогічна майстерність : підруч. / [Зязюн І. А., Крамущенко Л. В., Кривонос І. Ф. та ін.] ; за ред. І. А. Зязюна. – [2-ге вид., допов. і переробл.]. – К. : Вища школа, 2004. – 422 с.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Рідна (українська) мова. 5-12 класи./ Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 176с.
Риторика загальна та судова: Навч. посіб. / С.Д. Абрамович, В.В. Молдован, М.Ю. Чикарькова — К.: Юрінком Інтер, 2002. - 416 с.
Робоча програма з навчальної дисципліни “Риторика” для студентів спеціальності 8.000005. Педагогіка вищої школи/ Укл. О.М.Рудь. – Суми: СОІППО, 2007.
Савенкова Л. О. Професійне спілкування майбутніх викладачів як об’єкт психолого-педагогічного управління : моногр. / Людмила Олексіївна Савенкова. – К. : КНЕУ, 2005. – 212 с.
Сагач Г. М. Риторика як наука в системі професійної підготовки вчителя : дис. … доктора пед. наук : 13.00.01 / Сагач Галина Михайлівна.– К., 1993. – 284 с.
Семеног О.М. Професіна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури: Монографія. – Суми: ВВП Мрія-1 ТОВ, 2005.-404с.
Скуратівський Л.В. Українська мова. 10-11класи.Елементи практичної риторики. – К.: Освіта, 2003. – 128с.
Сперанский М. М. Из “Правил высшего красноречия” / Михаил Михайлович Сперанский // Ораторское искусство : хрестоматия ; сост. А. П. Овчинникова. – Одесса : Юридична література, 2006. – С. 33–52.
Тумина Л. Е. Виды коммуникативной деятельности учителя / Любовь Егоровна Тумина // Педагогическое речеведение: словарь-справочник ; под ред. Т. А. Ладыженской, А. К. Михальской ; сост. А. А. Князьков. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М : Флинта, Наука, 1998. – С. 26.
Українська мова : енциклопедія/ редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. – [2-е вид., випр. і доп.]. – К. : Українська енциклопедія, 2004. – 824 с.
Українська мова: 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів ЗНЗ. Філологічний напрям, профіль – українська філологія / Укладачі: Мацько Л.І., Семеног О.М. –