Формування умінь і навичок виразності голосного читання в учнів початкової школи
Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово, відповідне визначенню.
Можливий ще і такий варіант цієї вправи. Учням пропонуються на картках тексти із прономерованими реченнями з недописаними:
а) закінченнями в окремих словах;
б) частинами прислів’їв.
(1. – их, – ою, – и, – а; 2. -ів, – а; 3. – ами, – я.)
1. Вільшанки швиденько назбирали повні долоні роси з живильн… трав – звіроб…, материнк… й безсмертник… 2. Все це злили в шапочки з жолуд…-
і хутко до Равлик… 3. Кропили його росою, махали над ним листочк…, щоб вітерець приносив більше повітр… Равлик ожив.
(1. робить; 2. змовчати; 3. пісні; 4. льодок; 5. об’їхати; 6. плодами).
1. Хто багато говорить, той мало….
2. Вмієш сказати, вмій і….
3. Де слова масні, там пироги….
4. На словах медок, а на серці…
5. Лиха конем не….
6. Весна красна квітами, а осінь…
Четверта вправа.
Завдання цієї вправи – збагатити дитячий лексикон, не вдаючись до словника.
Учні спочатку читають визначення слів у тексті, а потім читають текст, щоб знайти слово відповідне визначенню.
(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко «Початки української держави).
Це місто – найстаріше і найцікавіше українське місто. Воно завжди було головним містом, або столицею України.
(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савенко. За В. Запорожець «Сонечковий словник»)
Це сонечкові сльози. Воно плаче, коли хмарки не пускають його на Землю. (Дощик)
Це стежка, якою Сонечко опускається на Землю. (Райдуга)
Інший можливий варіант цієї вправи – проведення гри «Загадка».
Кожна група учнів одержує карточку, на якій записано 5 слів. Вони мовчки перечитують загадку, записану на іншій карточці, визначають, чи є на їхній карточці відгадка. Якщо є, то слово – відгадка закривається фішкою. Загадки не звичайні, а роз’яснення значень слів.
Слова на картках
Перша картка: кобза, кобзар, бас, співанка, фон.
Друга картка: віхола, мряка, повінь, хурделиця, озимина.
Третя картка: так-сяк, химера, сушняк, хмиз, китиця.
Текст на кожній фішці
Щось сухе.
Низький чоловічий голос.
Скупчення квітів або плодів на одній гілці.
Старовинний український народний струнний інструмент.
Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі.
Посіяне восени буде зимувати під снігом як-небудь.
Снігова буря.
Заметіль.
Розлив річок.
Сухе гілля.
Основний колір, на якому намальована картина.
Пісня.
Дрібний густий дощ.
Щось вимріяне.
П’ята вправа.
Дає можливість розвинути в дітей концентрацію уваги. Для цього їм дають текст із реченнями, що мають порушену чергу слів, через що втрачається зміст речення. Завдання в тому, щоб відновити правильну чергу слів в реченні.
(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко. М. Романіка «Як хліб ходить»
хата, Оленки, для, бабусина, – наче, музей, тільки, немає, Чого, тут! У миснику. Лежать саморобні, давні, ложки, стоять, глечики, мальовані, та, макітерки.
(Первоцвіт, 1 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко. В. Сухомлинський «Все в лісі співає».
Ми, до, Весною, пішли, лісу. Сонце, Зійшло, вітерець, легенький, подихнув, дерева, всі, в лісі, заспівали. Свою, співало, Кожне, пісню.
Шоста вправа
Завдання її – розвинути в дітей уміння схоплювати головну думку або тему кожної частини статті. Для цього дається текст оповідання, поділеного на частини. На початку кожної частини стоїть питання, що стосується головної думки.
Читаючи, учень повинен знайти відповідь на запитання.
(Читанка, 3 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савенко, Н.Й. Волошина Легенда «Кам’яний горішок»
Питання до частин легенди:
1. Де жив цар «Гостромисл?
2. Кого він мав?
3. Який спадок залишив своїм синам?
4. Як повелися сини з батьковим заповітом?
5. Що зробив найменший царенко?
6. Що ж було у кам’яному горішку?
7. Хто став царем і чому?
Сьома вправа.
Вона має на меті розвинути в дітей вміння вдумуватися в деталі тексту і засвоювати їх. Дається текст, поділений на частини. Наприкінці кожної з них стоїть низка запитань, що вичерпують його зміст. Прочитавши кожну частину, учень повинен дати відповіді на питання.
(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.ЯСавченко. Легенда «Місто Сміла».)
Колись Сміла була в руках польських панів. Володіли нею Любомирські, Потоцькі й інші вельможі. Козаки невпинно вели з ними війну за місто. Важкі були битви. Багато років брали вони смілянський замок і кожний раз поляки відбивали його назад.
1. В чиїх руках було місто Сміла?
2. Хто ним володів?
3. З ким козаки воювали за місто?
4. Якими були битви?
5. Хто в них перемагав?
Для вдосконалення навички читання мовчки ефективною є вправа, яка пропонує вибрати із запропонованих заголовків найбільш точний.
Вовк Невдале полювання. Поява вовка на галявині.
Тривожно протрескотіла Сорока. На галявину вийшов вовк. Шерсть на ньому сива од старості, однак кремезне тіло ще свідчить про силу. До запахів лося Вовк навіть не принюхався – з таким велетнем самому не впоратися. Сліди, що їх кізки лишили, довго вивчав. Хотів було навздогін кинутись, а як збагнув, що ті вже далеко одбігли, зупинився.
Для перевірки розуміння прочитаного мовчки учням пропонується із прислів’їв вибрати ти, яке виражає головну думку оповідання.
(Читанка, 2 клас, Н.Ф. Скрипченко, О.Я. Савченко, В. Скуратівський «Лелечина криниця»)
1. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
2. Маленька праця краща за велике безділля.
3. І за холодну воду не візьметься.
4. Той діло зробив, хто його завершив.
Ще можна запропонувати до іменників з тексту (наприклад, О. Гавриленко, А. Коваленко «Ой на Купала-Купалочка») дібрати прикметники:
| Квіти | дівочий | вінки | неглибока |
| Верба | польові | урожай | вродлива |
| Спів | поважні | дівчина | дівоча |
| Дівчатка | розлога | ямка | купальські |
| Дядьки | маленькі | краса | народні |
| Деревце | невеличке | повір’я | гарний |
Перевірка розвитку навички читання на формуючому етапі експерименту проводилася так само, як на констатуючому. Застосування вище названих вправ забезпечило значно вищу сформованість умінь виразно читати на формуючому етапі експерименту в учнів експериментального класу.
Таблиця 7. Порівняльна характеристика уміння розуміти прочитаний текст учнями контрольного та експериментального класів на констатуючому та формуючому етапах експерименту
| Уміння | Контрольний клас% | Експериментальний клас% |
|
Розуміти прочитане на констатуючому етапі експерименту Розуміти прочитане на формуючому етапі експерименту |
25% 25% |
25% 35% |
Таблиця 8. Порівняльна характеристика уміння читати словами і групами слів учнями контрольного та експериментального класів на констатуючому та формуючому етапах експерименту
| Уміння | Контрольний клас% | Експериментальний клас% |
|
Читата словами і групами слів на констатуючому етапі експерименту Читати словами і групами слів на формуючому етапі експерименту |
40% 45% |
40% 55% |
Висновки
Без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам’ять, уява, слухові та звукові аналізатори. Дітям непросто поєднувати водночас зорове сприйняття букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи навичкою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому компоненти навички читання повинні бути взаємопов’язані, а їх розвиток має здійснюватися одночасно. Формуючи якості читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них. Усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність – від темпу й усвідомленості, виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Роботу над виразністю читання можна починати тільки тоді, коли в класі зникне поскладове читання взагалі, коли помилки стануть одиничними, а темп читання наблизиться до темпу розмовної мови.
На якість читання впливають: рівень розвитку аналізаторів, рівень розвитку кута зору, вміння артикулювати, правильно поставити дихання, робити паузи, логічні наголоси, змінювати темп, мелодику, користуватися позамовними засобами виразності, розвиток пильності зору і антиципації, систематичний облік рівня розвитку навички читання. Якщо цим факторам приділяти належну увагу на уроках читання, то швидкість і якість читання значно збільшаться, учні краще розумітимуть завдання читання: що саме потрібно донести до слухача своїм читанням і як це зробити.
У процесі виразного читання здійснюється мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, її громадська позиція, збагачуються почуття, розвивається творча уява, значною мірою задовольняються пізнавальні інтереси молодших школярів.
Під час підготовки до виразного читання відбувається літературний розвиток учнів: ознайомлення, закріплення і систематизація літературознавчих термінів, понять, засвоєння відомостей про письменників. Учні за завданнями до творів визначають тему, аналізують сюжет, виділяють головного героя, характеризують дійових осіб, встановлюють зв’язок між автором твору і тематикою його творчості. Різнобічне опрацювання твору передбачає сприймання і усвідомлення учнями змісту у взаємозв’язку із аналізом його форми, тобто засобами відображення дійсності, позиції автора. Метою будь-якого аналізу твору є залучення дітей до цікавого, емоційно насиченого художнього пізнання, образного мислення, зміцнення навички та інтересу до самостійного читання.
Коли дитина багато читає, то в неї збільшується словниковий запас – а він є «будівельним матеріалом» будь-якого висловлювання. Тому збагачення запасу слів на всіх уроках читання сприяє переведенню їх із пасивного словника учня до активного. Таким чином, у школярів виробляються уміння добирати слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку.
Виразне читання художніх творів, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Осмислення змісту творів, у яких описано почуття і вчинки дійових осіб, викликає у дітей глибоке співпереживання, що є своєрідним особистісним засобом пізнання дійсності, дозволяє їм зрозуміти внутрішній світ інших людей.
Виразне читання стимулює розвиток в учнів особливого вміння бачити і чути те, чого не помічають інші, тонше відчувати, яскравіше висловлюватися. Діти вчаться бачити навколо себе дива, уявляти невидимі і непочуті дійства, складати казки, вірші, загадки. Розвиток літературних творчих здібностей учнів є складним багатоплановим процесом.
Виразне читання – важливий засіб впливу на учнів, засіб розвитку літературної творчості. Тому так важливо в початкових класах сформувати в учнів виразність читання, уміння працювати з різними видами текстів, забезпечити максимальний вплив твору на школяра.
Набута учнями у початкових класах навичка читання, особистісні якості, пов’язані із формуванням мовної культури особистості, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження, значною мірою зумовлять практичну, громадянську, професійну діяльність у майбутньому. А головне – допоможуть дитині опанувати найвище мистецтво – мистецтво життя.
Список використаних джерел
1. Антощук Є. Швидка педагогічна допомога. Чи варто швидко читати
у початкових класах, або секрети швидкого читання // Початкова
освіта // -2006. – №11. – С. 14–17.
2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990.-230 с.
3. Березіна О.М., Поплавська Т.О. Мовні ігри та забави. – Тернопіль: Мальва ОСО, 2002.-С. 104.
4.Бєляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М. І., Передній Г.Р., Рожило Л.П. Методика вивчення української мови в школі. – К.: Рад. шк., 1987.-245 с.
5.Біденко В.В. Аналіз тексту твору на основі його багаторазового перечитування // Рідна школа. – 2000. – №12. – С. 39–42.
6. Бойченко С. Варава Л. Розвиток активного словника учнів початкової школи // Початкова школа. – 2001. – №3. – С. 41–46.
7. Буяльський Б.А. Поезія усного слова. – К.: Рад. школа, 1990.-255 с.
8. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. – К.:РНМК, 1992. – 127 с.
9. Василевська О.Л. Закріплення читацьких умінь // Розкажіть онуку. – 2005. – №13–14. – С. 30–35.
10. Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початк. шк., 1995. – №9.-С. 4–8.
11. Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. – Тернопіль: ТАЙП, 2007. – 222 с.
12. Воронцова Г.О. Формування творчої особистості засобами слова // Початкове навчання і виховання. – 2006. – №31.-С. 7–10.
13. Гапоненко Л.М. Як удосконалити навички читання // Розкажіть онуку. – 2004. – №7–8. – С. – 79–80.
14. Гац Н.А. Ознайомлення молодших школярів із засобами зв’язності тексту. – Тернопіль, Горлиця: 1995. – 64 с.
15. Григорчук А. Вивчення художнього твору // Початкова школа. – 2005. – №11. – С. 11–14.
16. Грищенко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К.: Освіта, 2005. -145 с.
17. Гудзик І. Розвиток комунікативної компетенції на уроках читання // Початкова школа. – 2004. – №11. – С. 25–28.
18. Дмитришин К.В. Види роботи над текстом на уроках читання // Початкове навчання та виховання. – 2006. – №31. – С. 3–6.
19. Довженко Т. Як допомогти дитині навчитися читати. // Початкова школа. – 2006. – №7. – С. 13–16.
20. Едігей В.Б. Вчися читати, малюче! – К.: Гранд, 1995.-254 с.
21.Ігнатенко Н. Особливості розуміння навчальних текстів молодшими школярами // Світло. – 2002. – №4.-С. 40–43.
22. Каба В.І. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Спецвипуск. Навчання читанню. – 2005. – №29–30.-С. 3–14.
23. Карнаух Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання // Початкова школа. – 2005. – №11. – С. 5–8.
24. Карпенко Л.Г. Види роботи над текстом // Початкове навчання та виховання. – 2007. – №29 С. 10–17.
25. Кодлюк Я.П., Одинцова Г. Ознайомлення школярів з бібліографічними відомостями про письменників // Початкова школа. – 1998. – №3.-С. 17–22.
26. Козачок Л.Віршовані тексти – стимул до навчання // Початкова школа. – 1999. – №12. – С59–64.
27. Котух Н. Навчальна комунікація як засіб мовленнєвої саморегуляції учня // Початкова школа. – 2006. – №5. – С. 6–9.
28. Кримовська М.С. Цікаві завдання з читання // Розкажіть онуку. – 2004. – №7–8. – С. 80–82.
29. Куріпта В.І. Дидактична гра як метод формування навички читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання і виховання. – 2005. – №29–30. – С. 49–66.
30. Куріпта В.І. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. – 2005. – №29–30. – С. 38–48.
31. Куріпта В.І. Нестандартні уроки читання 1–2 клас. – Харків: Основа, 2007. – 203 с.
32. Куріпта В.І. Нестандартні уроки читання 3–4 клас. – Харків: Основа, 2007. – 160 с.
33. Лаптєва Л. Читання – віконце у світ // Початкова школа. – 1997. – №11. – С. 11–13.
34. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою у першому класі // Початкова школа. -2004. – №11.-С. 11–13.
35. Машталер О. Художні описи та оповідання школярів // Початкова школа. – 1998. – №4. – С. 7–9.
36. Мельничайко В.Я., Добрянська І.В. Про культуру нашого мовлення. –
Тернопіль: Астон. – 2004. – №4. – С. 36–38.
37. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. – Тернопіль: Астон, 2005.-352 с.
38. Огієнко Т., Богданова Л., Коробкіна О. Вивчаємо українську мову // Початкова школа. – 2006. – №6. – С. 33–37.
39. Олійник Г.А. Виразне читання. – К.: Вища школа, 1995.-207 с.
40. Омельченко С. Розвиток мислення та фантазії на уроках читання // Початкова освіта. – 2005. – №41. – С. 5–9.
41. Павленко Л. Як слово мовиться // Початкова школа. – 2003. – №10. – С. 14-
15.
42. Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 2000. – №7. – С. 44–48.
43. Пелешок Е. Робота над засобами виразності на уроках читання // Початкова школа. – 1998. – №12. – С. 12–14.
44. Петрик О. Лінгвістичний коментар на уроках читання // Початкова школа. – 2006. – №5. – С. 17–20.
45. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Робота над текстом у початкових класах. – К.:Рад. шк., 1986. – 168 с.
46. Позднякова Г.П. Використання гри на уроках української мови // Розкажіть онуку. – 2005. – №19–20. – С. 22–23.
47. Пономарьова К. Нестандартні підсумкові завдання з української мови // Початкова школа. – 2006. – №5.-С. 21–23.
48. Присяжнюк Н. Критерії добору текстового матеріалу, вправ та завдань для зошитів з друкованою основою до уроків читання // Початкова школа. – 2005. – №11. – С. 45–46.
49. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1–4 класи. – К.:
Початкова школа, 2006.-429 с.
50. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах.-К.:Освіта, 2007.-С. 52–77.
51. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 1 класу. – К.: Початкова школа, 2005.-615 с.
52. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 2 класу. – К.: Початкова
школа, 2005.-629 с.
53. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 3 класу. – К.: Початкова школа, 2005.-630 с.
54. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 4 класу. – К.: Початкова школа, 2005.-638 с.
55. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.:Рад. шк., 1982. – 175 с.
56. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр – S, 1997. – 256 с.
57. Савченко О.Я. Читання в 4 класі. – К.: Освіта, 2002.-160 с.
58. Сапун Г.М. Уроки читання в 1 класі. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2000,-159 с.
59. Сапун Г.М. Уроки читання в 2 класі. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2001.-175 с.
60. Сапун Г.М. Уроки читання в 3 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000,-191 с. 61. Сапун Г.М. Уроки читання в 4 класі. – Тернопіль: Підручники і
посібники, 2000.-208 с.
62Січовик І. Словограй.Ігри з буквами та словами. – Тернопіль: Навчальна книга: Богдан, 2004. – С. 64.
63. Скрипченко Н.Р. Шляхи вдосконалення класного і позакласного читання // Початкова школа. – 1990. – №5. – С. 36–40.
64. Смовська О. Загадки на уроках мови // Початкова школа. – 1998. – №6.-
С. 14.
65. Соняк Н. Формування у молодших школярів навичок роботи з
текстовою інформацією // Початкова школа. – 2007. – №7.-С. 10–13.
66. Суворіна Т. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа. – 2003.-
№11. – С. 22–23.
67. Суржук Т. Формування навички читання молодших школярів у
процесі індивідуально-диференційованого навчання // Наукові записки
ТНПУ Ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – Вип.3. – 117.
68Ткачук Г. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа. – 2000. – №2.-
С. 15–19.
69. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1986. – С. 201.
70. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання // Вибр. твори: У 2 т. –
К.:Рад. школа, 1983.-Т.1-С. 326.
71. Чак Є. Мандрівка в країну слова. Науково-художня книга. – К., 1981.
72. Шарагова Н. Ігри та цікаві вправи з української мови // Розкажіть
онуку. – 2005. – №19–20. – С. 15–17.