Технологія використання підручників на уроках у початковій школі
Пам’ятка вчителю:
Готуючись до уроку, добре подумайте, які вправи слід пропонувати учням для самостійної роботи, над якими слід попрацювати колективно, які завдання слід дати на домашнє завдання.
Проаналізуйте, які вправи можуть викликати в учнів труднощі при їх виконанні, які завдання потребують спеціальної підготовки учнів.
Підбирайте завдання різного характеру (ввідні, тренувальні і т.п.)
Передбачте орієнтовні відповіді учнів.
Ознайомлюйте учнів зі структурою завдання.
Пропонуйте їм алгоритмічні записи.
Надавайте допомогу учням при виконанні завдань лише тоді, коли це дійсно необхідно.
Працюючи зі схемами і таблицями, знайомте учнів з їх будовою (рядок, стовпчик, комірка).
Навчайте розрізняти складові.
Навчайте учнів колективно та самостійно складати схеми і таблиці, які допоможуть їм у навчанні.
г) робота з апаратом орієнтування:
Тема: Книги – міст у світ знань. (Читання 4 клас)
Сьогодні ми розпочинаємо вивчати новий розділ. Відкрий
те підручники на с. 5. Як ви гадаєте, який напис означає назву роз
ділу? Чому? Зачитайте його. Зверніть увагу, де і як написані ці
слова.
Про що йтиметься в цьому розділі? (Діти висловлюють свої припущення. Після цього зачитуємо короткі відомості про зміст розділу і розглядаємо ілюстрацію)
Які ще написи виділяються на цій сторінці? Зачитайте їх. Це — назви тем, які включає розділ.
Про твори, вміщені в підручнику, можна дізнатись зі
«Змісту». Давайте подивимося, чи не забули в ньому про наш розділ. Для цього відкрийте підручники на с. 123. Розгляньте її.
А як у «Змісті» підручника виділені назви розділів і тем?
Перегляньте весь «Зміст». Скільки розділів ми вивчатимемо? А
скільки тем? Який розділ включає найбільше тем?
Як у «Змісті» виділяються розділи? А на сторінках підручника? Давайте переконаємось, що усі назви розділів виділені голубим кольором і написані на вишитому рушникові. Щоб ви порадили для цього зробити? (Вислуховуємо пропозиції дітей)
Звичайно, можна гортати підручник, але краще і швидше подивитися за «Змістом», на якій сторінці починається розділ, знайти цю сторінку і порівняти її з уже розглянутою. Перший твір розділу знаходиться на с. 36. Отже, нам потрібна попередня сторінка. Давайте відшукаємо її. (Діти розглядають сторінку і роблять висновок про те, де написані назви розділів. Початок наступного розділу вони шукають самостійно, користуючись «Змістом».)
Отже, кожен розділ розпочинається написом на рушничку, тематичною ілюстрацією, короткими теоретичними відомостями і переліком тем (якщо такі є).
А тепер подивіться, який твір розпочинає наш розділ. Знайдіть його. Розгляньте цю сторінку. Який напис виділяється? Чому? Вдома переконайтеся, що усі назви тем записані однаково — у віночку. Як ви це зробите?
Пам’ятка учню:
Коли до тебе в руки потрапляє новий підручник, погортай його, подивися, хто його автор.
Розглянь, з яких розділів складається підручник.
Ознайомся зі змістом підручника.
Розглянь сигнали-символи, які допоможуть тобі працювати з підручником.
Ознайомся зі вступом, словничком …
Пам’ятка вчителю:
Разом з дітьми розгляньте підручник.
Допоможіть дітям ознайомитись зі структурними компонентами книги.
Ознайомте дітей зі вступом чи словом до читача.
Нагадайте, як слід користуватись підручником.
Організовуйте роботу на уроках так, щоб звертати увагу дітей на рубрикацію, зміст, словничок підручника;
Привчайте учнів самостійно знаходити потрібний розділ, текст чи вправу, користуючись змістом, сигналами-символами, умовними позначками.
2. Робота з підручником на різних етапах уроку:
а) перевірка домашнього завдання:
Різноманітність роботи з підручником на етапі перевірки домашнього завдання залежить лише від фантазії вчителя. Можливості використання підручника на цьому етапі практично невичерпні. Пропонуємо зразки орієнтовних завдань для роботи з підручником на етапі перевірки домашнього завдання:
Фронтальне опитування з опорою на текст підручника.
Відшукування правильної відповіді у тексті.
Виконання завдань, аналогічних до виконаних вдома.
Відшукування учнями аналогічних завдань.
Перебудова завдань, виконаних вдома.
Переказування тексту, прочитаного вдома.
Декламування віршів.
Відшукування у підручнику подібних текстів.
Бесіда на основі прочитаного.
Складання завдань, аналогічних тим, які виконувалися вдома.
б) актуалізація опорних знань учнів:
Тема: Підсумковий урок з розділу „Із скарбниці народів світу”. (Читання 4 клас)
Вікторина:
Хто з відомих казкарів світу любив у дитинстві грати в театр, сам шив своїм артистам костюми і вигадував для них усілякі пригоди? (Ганс Крістіан Андерсен)
Ким у світі вважають Г. К. Андерсена? (Королем казки)
Героїв якої відомої казки зображено на цій ілюстрації? («Дюймовочка»)
Про кого з казкових героїв можна так сказати: «Добре щире серце ніколи не буває гордим»? (Гидке каченя)
Відшукайте серед героїв цих ілюстрацій того, кому належать слова: «Спокійно, тільки спокійно!» (Карлсон)
Впишіть у клітинки прізвище автора казки «Про Карлсона, що живе на даху». (Ліндгрен)
Хто з казкових персонажів висловлював таку пораду: «Якщо ви послухаєтесь цієї поради, то будете щасливі все життя. Вам треба лише викупатись у річці в тому місці, де я покажу, а все інше я влаштую сам»? (Кіт у чоботях)
8. Хто «батько» цієї казки? (Шарль Перро)
Назвіть розділ, який ви прочитали.
Твори яких жанрів вміщені в цьому розділі?
Яка особливість казки?
Ви, діти, прочитали велику кількість казок, працюючи над розділом. Сьогодні ви дізнаєтеся, звідки беруться казки. Про це вам розповість видатний фінський письменник Захаріас Топеліус, відомий вам як автор казки «Про Березу та Зірку».
Пам’ятка вчителю:
Для актуалізації опорних знань учнів прочитайте декілька статей, щоб пригадати певні відомості.
Повторіть необхідні правила, алгоритми.
Ознайомтесь із передтекстовими завданнями і запитаннями.
Виконайте ввідні вправи.
в) вивчення нового матеріалу:
Тема: Підсумковий урок з розділу „Із скарбниці народів світу”. (Читання 4 клас)
1. Словникова робота.
- Перш ніж дізнатися, звідки приходять до нас казки, прочитайте слова, записані на дошці.
верес - низький вічнозелений кущ із дрібними листками та рожевими квіточками;
межа - границя чогось, незорана вузька смуга між полями;
скроні - бокова частина голови від вуха до лоба, висок;
паморозь - схожі на іній опади, які в морозну погоду осідають на гілках дерев, дротах.
діаманти - дорогоцінне каміння;
предковічні - старовинні, дуже давні.
2. Первинне сприймання тексту.
- Послухайте текст «Де беруться казки» і скажіть: «Хто може розповісти силу-силенну казок, більше, ніж будь-хто з людей?»
3. Естафета.
- Чому автор пише, що зоряні казки найвеличніші і найчистіші?
4. Вибіркове читання.
- Відшукайте ті рядки, які підкажуть, де саме, у яких місцях можна
знайти казки.
- Підтвердіть словами тексту, якими словами пише казки природа.
5. Мовчазне читання.
Поділіть текст на частини.
Про що розповідається в кожній частині зокрема? Дайте назву кожній частині.
Складання плану.
Читання упівголосу.
- Підготуйтеся розповісти, де беруться казки?
Пам’ятка вчителю:
Ретельно підбирайте завдання для вивчення нового матеріалу.
Завдання мають бути цікавими та посильними для учнів.
Намагайтеся ретельно попрацювати із кожним завданням, текстом чи ілюстрацією.
Намагайтесь урізноманітнити роботу з підручником на цьому етапі уроку, щоб учні менше втомлювалися та краще сприймали новий матеріал.
г) закріплення вивченого матеріалу:
Тема. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах. Опис зовнішності людини. (Українська мова 4 клас)
1. Робота з підручником. (Вправа 227.)
а) Запис поданих прикметників у місцевому відмінку.
б) Добір антонімів до виділених слів. (Далекий — близький, воло
га — суха, гомінливе — спокійне, тихе.)
в) Складання речень із словосполученнями та записування одного
речення.
2. Робота з текстом (за вправою 228).
Доберіть заголовок до поданого тексту.
Спишіть текст, ставлячи прикметники у потрібному відмінку.
Визначте відмінок прикметників і надпишіть його скорочено над словами.
Розберіть за членами третє речення. (Дерева вбрались у казкові білі шати).
3. Робота над описом зовнішності людини.
а) Читання опису зовнішності людини, поданого у підручнику
(вправи 39, 40).
б) Спостереження за словами-ознаками, які стосуються зовнішності людини (обличчя, волосся, ніс, очі).
в) Опис зовнішності одного-двох учнів класу (хлопчика і дівчинки
за їх бажанням), або друга (подруги), знайомого (знайомої).
(Описує один учень, а решта уточнюють, доповнюють його. Доцільно
спрямовувати висловлювання дітей. Вчитель звертає увагу учнів на важливість розглянутого вміння у житті, особливо для художників, лікарів, акторів, працівників органів правопорядку.)
4. Самостійна робота (за вправою 230).
а) Виконання вправи за двома варіантами (по два речення).
б) Обмін зошитами і взаємоперевірка роботи.
в) Добір синонімів до слова кривавий, які передають ознаки за
кольором. (Кривавий, червоний, гарячий.)
Пам’ятка вчителю:
Підбирайте різного роду тренувальні вправи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.
Ретельно працюйте з підручником на цьому етапі уроку, адже від цього залежить рівень закріплення знань учнів.
Під час закріплення матеріалу також слід дбати про урізноманітнення форм самостійної роботи з підручником: читання й складання простих і розгорнутих планів з окремих параграфів чи розділів підручника; читання підручника й підготовка відповідей за планом викладання нового матеріалу вчителем; підготовка відповідей і розгорнутих виступів за спеціальним завданням учителя; виконання практичних завдань і вправ за підручником або навчальним посібником.
3. Самостійна робота з підручником та під безпосереднім керівництвом вчителя:
а) самостійна робота з підручником:
Самостійна робота з підручником може застосовуватися на різних етапах уроку: у процесі підготовки до вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення вивченого і рідше - під час ознайомлення з новим матеріалом.
На етапі актуалізації - читання однієї чи навіть кількох статей з метою пригадати певні відомості (вчитель дає чітку установку, на що потрібно звернути увагу); повторення правила, способу виконання завдання тощо; ознайомлення учнів із так званими передтекстовими запитаннями та ін.
Як відомо, самостійна робота на ознайомлення з новим матеріалом рідко практикується у початковій школі, особливо на перших порах навчання. Мотивується це тим, що у молодших школярів ще не сформовані навички самостійного учіння. Доречною у зазначеному аспекті є установка на сприймання тексту (Прочитайте і подумайте, чому..., Прочитайте ідайте відповідь..., Прочитайте і порівняйте... та ін.); проведення підготовчої бесіди; аналіз ілюстративного матеріалу підручника тощо.
Самостійне опрацювання нового матеріалу з підручника є важливим засобом підвищення якості навчально-виховного процесу, але для цього вчитель насамперед повинен уміло підготувати учнів до самостійного вивчення матеріалу, ввівши їх в коло уявлень і понять, які учні мають засвоїти, зацікавити їх роботою, визначити конкретні завдання, що їх учні повинні самостійно розв'язати у процесі вивчення нового, вказати на прийоми осмислення і запам'ятання навчального матеріалу.
На етапі вивчення нового доцільно використовувати такі прийоми роботи з підручником: читання тексту по абзацах з наступним аналізом і засвоєнням прочитаного; читання тексту з наступною підготовкою відповідей па вміщені після нього запитання; читання тексту підручника з наступним складанням плану. Слід зазначити, що вся ця робота повинна проводитись під безпосереднім керівництвом вчителя.
Закріплення вивченого передбачає виконання певних завдань підручника - тренувальних (за зразком, за інструкцією, за завданням), творчих; повторне читання матеріалу.
На етапі закріплення можна використовувати такі прийоми роботи з текстом: засвоєння змісту виучуваного матеріалу безпосередньо па уроці, забезпечення міцного засвоєння навчального матеріалу в домашній роботі з підручником, підтвердження правильності відповіді на навчальне запитання посиланням на підручник, повторення навчального матеріалу в класі напередодні перевірки якості його засвоєння, використання підручника у роботі з дидактичними картками, використання підручника та довідника під час розв'язування задач, у тому числі й виконання контрольних робіт.
На етапі систематизації і узагальнення використовують бесіду або усне опитування, складання схем і таблиць учнями
Як правильно виконувати самостійну роботу:
Підготуйся до неї: подумай, чого я буду навчатися, виконуючи самостійну роботу, і що потрібно знати та вміти, щоб її виконати.
Склади план виконання.
Виконай роботу.
Перевір виконане.
Пам’ятка вчителю:
Для самостійної роботи підбирайте лише посильні учням завдання.
Постійно контролюйте та вносьте корективи в самостійну роботу учнів.
Надавайте допомогу учням лише тоді, коли це дійсно необхідно.
Обов’язково перевіряйте виконання самостійної роботи, щоб переконатися, що всі учні з нею впорались та розуміють її.
б) робота з підручником під керівництвом вчителя:
Робота з підручником під керівництвом вчителя широко розповсюдження у практиці сучасної школи. Цей метод часто застосовується вчителями, оскільки вони з легкістю можуть контролювати діяльність учнів, затрати часу мінімальні, робота може корегуватись та не вимагає особливих зусиль від вчителя. Зразки конспектів уроків з використанням підручника під керівництвом вчителя вже були представлені вище.
Отже, ми вважаємо, що застосування запропонованої нами експериментальної технології підтвердить нашу гіпотезу, що якість засвоєння знань та рівень сформованості у молодших школярів уміння працювати з підручником суттєво підвищаться за умови комплексного використання на уроках у початкових класах навчальної книги, а саме: організації роботи з підручником на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно.
2.3 Результативність експериментальної методики
З метою перевірки ефективності розробленої нами експериментальної технології роботи з підручником нами були розроблені завдання для контрольного зрізу (див. додаток Б).
Результати виконання усіх завдань оцінювались за такими показниками: повна правильна відповідь — високий рівень, частково правильна — середній, частково неправильна або завдання невиконане — низький.
Серед умінь працювати з текстом ми перевіряли ті, які, на наш погляд, є необхідними і достатніми для раціональної роботи з підручником:
виділяти головну думку;
складати план;
переказувати;
ставити запитання до тексту.
Окрім цього досліджувалися уміння працювати з текстом вправи та з правилом, тобто аналізувалася робота з мікротекстами.
У групі умінь працювати з позатекстовими компонентами перевірялись уміння працювати з такими складовими підручника:
інструкцією;
вправою;
таблицею;
ілюстрацією.
Для перевірки уміння користуватися апаратом орієнтування ми запропонували пояснити значення умовних позначок, які використовуються у підручниках з мови, читання, а також намагалися з'ясувати, як діти знаходять у книжці необхідну інформацію.
Рівень сформованості інтегрованого уміння працювати з підручником визначався середнім показником рівнів оволодіння уміннями працювати з текстом, позатекстовими компонентами та користуватися апаратом орієнтування. Отримані результати відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рівні сформованості уміння молодших школярів працювати з підручником.
| № п/п |
Уміння, що перевіряються |
Класи | Рівні | ||
| Високий | Середній | Низький | |||
| 1 | Уміння працювати з текстом | ЕК | 23% | 59% | 18% |
| КК | 15% | 51% | 34% | ||
| 2 | Уміння працювати з позатекстовими компонентами | ЕК | 25% | 53% | 21% |
| КК | 15% | 45% | 40% | ||
| 3 | Уміння працювати з апаратом орієнтування | ЕК | 21% | 49% | 30% |
| КК | 15% | 49% | 36% | ||
|
Уміння працювати з підручником |
ЕК | 20.7% | 54% | 25,3% | |
| КК | 15% | 48,3% | 36,7% | ||
Як видно з таблиці 2.1., умінням працювати з підручником на високому рівні володіє 20,7% учнів експериментального класу і лише 15% учнів контрольного класу. Найбільше учнів досягли середнього рівня сформованості аналізованого уміння (експериментальний клас — 54%, контрольний клас — 48,3%). На низькому рівні оволоділи інтегрованим умінням працювати з підручником 25,3% учнів експериментального та 36,7% — контрольного класу. Загалом уміння працювати з підручником краще сформоване в учнів експериментального класу, що дає право говорити про результативність експериментальної технології роботи з навчальною книгою.
Таблиця 2.2.
Порівняльна характеристика вміння школярів працювати з підручником до і після експерименту.
|
Уміння працювати з підручником |
До експерименту | Після закінчення експерименту | ||||
| ВР | СР | НР | ВР | СР | НР | |
| ЕК | 15% | 50% | 35% | 20,7% | 54% | 25,3% |
| КК | 14% | 49% | 37% | 15% | 48,3% | 36,7% |
З таблиці 2.2 видно, що рівень сформованості вміння працювати з підручником в учнів експериментального та контрольного класів до початку експерименту був майже однаковий. Після завершення експерименту рівень сформованості вміння працювати з підручником в обох класах зріс. Однак результати таблиці свідчать, що в експериментальному класі результативність навчання вища порівняно з контрольним. Нами також відмічено, що проведений експеримент позитивно вплинув на загальний розвиток учнів.
Таким чином, результати проведеного експерименту засвідчили ефективність запропонованої методики.
Висновки
Згідно психолого-педагогічних досліджень підручник - це вид навчальної літератури, який репрезентує знання і вид діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до державних стандартів освіти та вимог навчальної програми з урахуванням особливостей цього предмета (його домінуючої функції), типу школи, вікових особливостей учнів і будується на засадах домінуючої функції навчання.
Сучасний підручник через зміст, структуру й оформлення визначає конкретний обсяг знань, умінь, норм і цінностей, які обов'язково повинні бути здобуті учнем на певному етапі його розвитку. Тому підручник - істотна одиниця навчання. У зв'язку з цим навчальна книга досягає таких цілей: подає систему знань певної науки чи наукової галузі; формує продуктивні способи свідомого оперування знаннями в типових і нових ситуаціях; навчає учня продуктивно мислити і розуміти, зважено діяти у складних ситуаціях та розвивати власні творчі здібності; включає учня і вчителя у систему загальнолюдських цінностей.
У методиці опрацювання матеріалу підручника виділяються дві сторони - організація засвоєння навчального матеріалу підручника та формування уміння працювати з книжкою. Комплексне уміння працювати з підручником включає в себе уміння працювати з текстом, з позатекстовими компонентами, користуватись апаратом орієнтування та уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо. Сформованість даного уміння забезпечує здатність школяра користуватися кожним із виділених компонентів підручника, а також навчальною книжкою загалом.
Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, що учителі початкових класів приділяють мало уваги роботі з навчальною книгою, слабо володіють методами і прийомами, які необхідні для формування у молодших школярів уміння працювати з підручником, використовують обмаль завдань по роботі з навчальною книгою.
Переважна більшість опитаних класоводів усвідомлює важливість проблеми організації роботи з підручником, однак відчуває певні труднощі у її реалізації через незнання складових уміння, невміння належним чином
організувати роботу з навчальною книгою: малою кількістю у підручниках матеріалу, який би спонукав учнів до оволодіння умінням з ним працювати. Звідси й аналіз констатуючого експерименту свідчить про невисокий рівень сформованості досліджуваного уміння в учнів початкових класів.
Обґрунтовано, що дидактичними основами організації роботи з навчальною книгою на уроках у початкових класах є:
робота з кожним із основних структурних компонентів підручника;
використання навчальної книги на різних етапах уроку;
самостійна робота учнів з підручником та робота під керівництвом учителя.
З метою з'ясування впливу експериментальної методики на якість знань та рівень сформованості в молодших школярів уміння працювати з підручником нами запропоновано відповідні завдання і проведено бесіди. Результати виконання усіх завдань оцінювались за такими показниками: повна правильна відповідь — високий рівень, частково правильна — середній, частково неправильна або завдання невиконане— низький. Аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про вищий рівень сформованості уміння працювати з підручником в учнів експериментального класу. Так наприклад в експериментальному класі високий рівень сформованості вміння працювати з підручником одержали на 5,3% більше дітей ніж у контрольному, а середній рівень – на 5,7% більше учнів.
Таким чином, проведене дослідження підтвердило правильність сформульованої гіпотези та результативність експериментальної методики формування в учнів початкових класів уміння працювати з підручником.
Подальших досліджень потребує проблема підготовки вчителя початкових класів до організації роботи з навчальною книгою.
Список використаної літератури
Аверьянова Л. Учебники-рекордсмены, учебники-долгожители // Народное образование. – 2000. - № 10. - С. 306-310.
Бейлинсон В.Г., Зуев Д.Д. О функциональном подходе к оценке школьных учебников // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1977.- Вып. 5.- С. 42-54.
Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.
Беспалько В.П. Отбор и организация содержания учебника // Народное образование. – 2006. - №7. – С. 116-122.
Богданович М. В., Скрипченко І. Ф. Трирічний експеримент завершено // Початкова школа. - 1970. - № 11. - С. 4-11.
Буринська II. М. Особистісно зорієнтоване навчання як провідна дидактична функція сучасного підручника // Проблеми сучасного.підручника: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: Педагогічна думка, 2003. -Вип. 4. - С. 7-10.
Вашуленко М. Як працювати з посібником „Післябукварик” // Початкова школа. – 2005. - №2. – С. 8-12.
Волошина Н. Підручникотворення на порозі третього тисячоліття // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - №3. – С. 2-4.
Гах Л. Розвивальна спрямованість сучасних підручників для початкової школи // Магістр. – 2005. – Вип. 1. – С. 80-82.
Гільбух Ю. 3. Психологічні проблеми оптимізації підручника для початкової школи // Початкова школа. - 1976. - № 6. – С. 50-57.
Гончаренка С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
Головко Н. Прийоми роботи з підручником // Підручник ХХІ століття. – К. – 2003. - №1-4. – С.80-83.
Горпинюк В. П. Ілюстративний матеріал підручника як складова його структури // Педагогіка і психологія. - 1995. - №1. - С. 54-62.
Граник Г.Г., Бондаренко С.М. О типах учебных текстов // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1975. - Вып. 3. -С. 73-85.
Граник Г.Г., Концевая Л.А., Бондаренко С.М. О реализации закономерностей понимания в учебном тексте // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1991. - Вып. 20. - С. 45-61.
Гречихин А.А. О путях и возможностях типологического моделирования школьного учебника // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1985. - Вып. 15. - С. 12-32.
Ґудзик І.П. Мова шкільного підручника // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: «Комп'ютер у школі та сім'ї», 1999. - С. 34-36.
Ґудзик І.П. Побудова тексту підручника як фактор його читабельності // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: Педагогічна думка. 2000. - Вип. 2. - С. 123-127.
Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. - №1. - С. 28-54.
Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.
Дмитриев А. Е. К вопросу совершенствования методов обучения младших школьников // Советская педагогика. - 1977. - № 9. - С. 53-59.
Доблаев Л. И. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. – М.: Педагогика, 1982. - 276 с.
Журавлев М. К. Учебник вчера, сегодня, завтра II Советская педагогика. -1990. - №7. - С. 44-49.
Заїка А., Бабенко О. Організація навчально-виховного процесу в початкових класах // Початкова школа. - 1999. - № 8. - С. 25-33.
3анков Л. В. Некоторьіе вопросы теории учебника для начальных классов // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1978. -Вып. 6. - С. 34-45.
3орина Л. Я. Отбор научного материала в учебник II Педагогика. - 1988. - №9. - С. 64-68.
Зорина Л. Я. Проблема перехода от программы к учебнику // Теоретические проблемы современного школьною учебника: Сб. науч. тр. – М.: Изд-во АПН СССР, 1989. - С. 44-62.
3орина Л. Я. Учебник для классов с углубленным изучением предметов // Советская педагогика. - 1990. - № 8. - С. 48-51.
3уев Д. Д. Учебная книга — источник становления личности школьника // Педагогика. - 1995. - № 1. - С. 3-10.
Зуев Д. Д. Школьный учебник. - М.: Педагогика. 1983. - 240 с. 31.Ильина Т.А. Особенности программированного учебника // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1974. - Вып. 1. -С. 125-148.
Истомина П. Дукарт Л. К вопросу о развивающем учебнике математики для начальных классов // Начальная школа. - 2000. - № 2. - С. 86-90.
Кабанова-Меллер Е. И. Учебник и организация познавательной деятельности учащихся // Советская педагогика. - 1968. -№3. - С. 45-50.
Казанский И. Г., Назарова Т. С. Дидактика (начальные классы). – М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
Каким бить учебнику: Дидактические принципы построения / Под ред. И. Я. Лернера, П. М. Шахмаева. - М.: Изд-во РАО, 1992. - Ч. І. – 169 с.
Коваленко С. С. Створити якісні підручники — завдання державної ваги // Радянська школа. -1964. - № 6. - С. 70-73.
Кодлюк Я. П. Дидактика шкільного підручника // Рідна школа. - 2003. - №1.- С. 12-14.
Кодлюк Я. П. Ілюстративний матеріал як структурний компонент шкільного підручника: дидактичний аспект // Рідна школа. - 2003. - № 12. - С 26-29.
Кодлюк Я. П. Функціональне забезпечення підручника для початкової школи // Проблеми сучасної педагогічної освіти (Серія: Педагогіка і психологія). - К.: Педагогічна преса, 2001. - Вип. 3. - С. 160-164.
Кодлюк Я. П. Шкільний підручник в умовах розвивального навчання // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць / Редкол. - К.: Педагогічна думка, 2003. - Вип. 3. - С. 5-9.
Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: теорія і практика. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 288 с.
Кодлюк Я.П. Розвивальна функція підручника для початкової школи // Початкова школа. - 2002. -№4.- С. 67-71.
Кодлюк Я.П. Розвиток підручникотворення в початковій освіті України в 60-80-х роках XX століття // Шлях освіти. - 2003. - № 1. – С. 50-54.
Кодлюк Я. Теорія шкільного підручника як психолого-педагогічна проблема // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету (Серія: Педагогіка). - 2000. - №8. - С. 3-7.
Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: психолого-педагогічні основи побудови // Початкова школа. - 2003. - № 10. – С 39-43.
Коменский Я.А. Избр. соч. // Коменский Я.А., Локк Дж., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци. И.Г. Педагогическое наследие. - М.: Педагогика, 1987. – С. 18-156.
Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.
Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. - 1998. - №11. - С. 53-57.
Кузьменко Н. Підручник з читання: від реалій до ідеалу // Початкова школа. - 1999. - №1. - С. 57-58.
Кузьменко Н. Українознавство як основа інтегрування змісту сучасних підручників з читання // Початкова школа. - 1998. - №10. – С. 45-48.
Лазаревський В. Я. Підручники для початкових класів // Початкова школа. - 1983. - №10. - С. 77-78.
Матюшин В. В., Пасечник В. В. В лаборатории школьного учебника // Советская педагогика. - 1987. - №8, - С. 77-80.
Монахов В. М., Кабарбин О. Ф. Параллельные школьные учебники: за и против // Советская педагогика. - 1985. — № 7. - С. 37-39.
Монахов В. Л., Кабардин О. Ф. Этапы подготовки и проверки нового учебника // Советская педагогика. - 1983. -№ 5. - С. 72-75.
Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. – 464с.
Науменко В. Про новий навчально-методичний комплекс з читання для 2 класу // Початкова школа. - 2003. - № 6. - С. 23-28.
0нищук В. А. Психолого-дидактические требования к заданиям и упражнениям в учебнике // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещенце, 1975. - Вып. З. - С. 130-137.
Положення про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2001. -№1. - С. 5-7.
Помагаєва В.І. Основні психолого-методичні вимоги до букваря // Початкова школа. - 1973. - №1. - С. 81-82.
Попова Н. М. Основные методики гигиенической оценки школьных учебников II Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1977. - Вьш. 5. - С. 132-142.
Про корективи до змісту підручників та навчальних посібників, діючих у