Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності

Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності

засвоюють текст, ідею твору, характер персонажів та особливості їх взаємовідносин.

Читання літературного твору.

Обговорення.

Переказування твору дітьми.

Перегляд діафільму.

Переказування або придумування твору за картинками.

Переказування твору за ролями.

Обговорення моральної поведінки героїв.

Вправляння дітей в передачі характеру персонажу через міміку, жести, рухи, позу, ходу.

Виготовлення атрибутів до гри.

Безпосереднє керівництво – це керівництво грою, що вже розпочалася.

Безпосереднє керівництво передбачає три етапи:

І етап.

Вихователь допомагає задумати гру, вибрати твір. Надає допомогу у розподілі ролей, доборі матеріалів, костюмів, атрибутів, обстановки. Закріплює характерні риси героїв, моральну сутність їх вчинків.

ІІ етап.

Діти грають. Вихователь може брати участь у грі, виконувати роль. Словами ведучого він спрямовує гру, допомагає, підказує текст, дії, події, засоби виразності.

ІІІ етап.

Педагог і діти обговорюють гру, визначають, що їм сподобалось, хто заважав, чому. Доцільно запропонувати поміркувати, що треба зробити, аби в цю гру завтра пограти ще краще.

Таким чином вихователь повинен перш за все правильно керувати музично-театралізованими іграми. Вихователь повинен підбирати змістовні і різноманітні теми для гри; необхідне щоденне включення театралізованих ігор у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними для дітей як і сюжетно-рольові ігри.

Діти повинні бути активними учасниками на всіх етапах підготовки і проведення ігор. Необхідно слідкувати за співдружністю дітей між собою та з дорослими на всіх етапах організації музично-театралізованої гри.

ВИСНОВОК


Реформування системи освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, не мисляться без виховання і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури.

Тематика і зміст музично-театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку.

Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця музично-театралізованої діяльності, їх впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, я визначила тему свого дослідження, його гіпотезу та мету. В залежності з метою, об’єктом та предметом дослідження визначила завдання і досягла певних результатів.

По-перше, я з’ясувала суть музично-театралізованих ігор, вимоги щодо їх організації, визначила методи керівництва. По-друге, упорядкувала систему занять з метою розвитку театральних та творчих здібностей дітей. По-третє, розробила методичні рекомендації до організації театралізованих ігор (див. Додаток 4).

Проведені дослідження дають підставу стверджувати

музично-театралізована діяльність має велике значення для всебічного розвитку дитини;

цією всебічною проблемою потрібно займатися задля підвищення рівня музично-естетичної культури;

результати обстеження показали, що систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень театрального і творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження у роботу.

Отже, у процесі проведення дослідження можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася, тому що по отриманим результатам ми бачимо, що використання системи занять – умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників, щоб підготувати дітей до показу вистави потрібна систематична підготовка.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.


Аматьєва О.П. З дитячого садка – в актори // Дитячий садок. – 2004. -№24. – С.2-6.

Артемова Л.В., Театрализованные игры дошкольников: Кн. для воспитателя дет.сада. – М.: Просвещение, 1991. – 127 с.

Бєлкіна Є., Науменко т.. Світ мистецтва і дитина // Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.

Бурова А. Гра у театр за педагогікою Монтессорі // Дошкільне виховання. – 1999. - №5. – С.6-8.

Ветлугина Н.А. Эстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспитателей детского сада. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с., ил.

Ветлугина Н.А., Островская Л.Ф. Эстетическое воспитание в детском саду. – М.: Просвещение, 1963. – 175 с.

Ветлугіна Н.А. Система естетичного виховання в дитячому садку. – К.: Радянська школа, 1977. – 256 с., ил.

Гаврилюк С. Театр і казка // Дошкільне виховання. – 2003. - №5. – С.23.

Грицюк Л.А., Каратаєва М.І., Малинич Л.М.. Театралізована діяльність дітей дошкільного віку. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 1998. – 56 с.

Долинна О., НизковськаО. Гурткова робота // Дошкільне виховання. – 2004. - №8. – С.8-9.

Долинна О., Копєйкіна О., Низковська О. Розвивати творчу особистість // Дошкільне виховання. – 2003. - №7. – С.3-6.

Дошкольная педагогика: Учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2010 «Воспитание в дошкольных учреждениях» и № 2002 «Дошкольное воспитание»// Под ред. Ядэшко В.И., Сохина Ф.А. – М.: Просвещение, 1978. – 416 с.

Дудова Т. Сюжетно-рольова гра – школа життя// Дошкільне виховання. – 2003. -№8. – С.7-9.

Кононко О.Л. КОМЕНТАР до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. – К.: Ред.журн. „Дошкільне виховання”, 2003. – 243с.

Мельничук М. Формування духовних цінностей у дошкільнят//Дошкільне виховання. – 2000. - №4. – С.10-11.

Науменко С.І. Музично-естетичне виховання дошкільнят. – Київ: „Магістр – S”, 1996. – 96 с.

Паламарчук Н. Наш маленький театр//Дошкільне виховання. – 1989. - №3. С.4-5.

Петрова Т.И., Сергеева Е.Л., Петрова Е.С. Підготовка и проведение театрализованых игр в детском саду: Разработки занятий для всех возрастных групп с методическими рекомендациями. – М.: Школьная Пресса, 2003. – 128 с.

Плохій З.П. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – 2-ге вид. – Київ, 1999. – 286с.

Програма розвитку дитини дошкільного віку//Наук. кер. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2004. -149 с.

Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У.. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – 2-ге вид. – К.: Богдана, 2003. – 327с.

Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр: Программа „Театр – творчество – дети”. – 4-е изд., испр. доп. – М.: АРКТИ, 2004. – 208 с.

Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви//Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.

Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – 2-е изд., – К.: „Радянська школа”, 1971. – 243 с.

Фадєєва Т.Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння // Дошкільне виховання. – 2005. - №2. – С.6-8.

Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников //Детский сад от А до Я. – 2003. -№6. – С.71-75.

ДОДАТКИ

Конспект заняття № 1

Тема: “Радість”.


Мета:

познайомити дітей з емоцією радості;

вчити дітей розрізняти емоції за схематичними зображеннями;

розуміти свої почуття та почуття інших людей;

вчити дітей передавати потрібний емоційний стан, використовуючи різні виразні засоби.


Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


В одній казковій чарівній країні жили – були гноми. Всі вони були дуже різні, і звати їх було теж неоднаково: Веселунчик, Сумненький, Буркунчик, Боюнчик, Дивунчик. Кожен гном жив у своєму будиночку. Інколи вони ходили один до одного на гостину.

Сьогодні ми завітаємо тільки до одного з них. Ой, а що це за музика лине з будиночку цього гнома?

Слухання музики П.І. Чайковського „Нова лялька”.

– Про що ви думали, коли слухали музику?

– Що відчували?

– Що хочеться робити під таку музику?

Повторне прослуховування музики. Запропонувати дітям потанцювати під цю музику і уявити щось приємне і радісне.

Бесіда. По закінченні музики звернути увагу дітей на те, які в них були обличчя, як вони рухались. Пояснити, що так вони виражали свою радість. Зробити акцент на тому, що всі діти під час танцю виражали свою радість по-своєму. Запитати, від чого залежить, як людина виражає свою радість. Під час бесіди підвести дітей до висновку про те, що ступінь радості залежить від людини, її особливостей і від самої події.

– Як же ви гадаєте, діти, який гном живе в цьому будиночку?

– Чому ви так думаєте?

– А ось і сам Веселунчик (так звуть цього гнома, показую).

– Яке в нього обличчя? (Радісне)

Розглядання піктограм радості.

Мені здається, що Гном пропонує вам намалювати щось радісне. (Малювання на тему „Радість”. Запропонувати бажаючим розповісти про свій малюнок.

Після заняття можна придумати назву альбому, який можна зробити з дитячих малюнків).

­– Діти, а як ви думаєте що таке радість?

(відповіді дітей)

Вправа на розвиток уваги „Не будемо сумувати”

Дітям пропонується перерахувати різні справи, наприклад, вони називають розглядання малюнків, відгадування загадок, гру на дитячих музичних інструментах, читання віршів тощо.

За вказівкою педагога діти швидко переходять від одного названого виду діяльності до іншого. Варто звертати їх увагу на те, щоб переходи були справжнім переключенням уваги з однієї дії на іншу.

Вправа на розвиток уяви „Фантазери”

Дитина промовляє фразу, яка має визначене емоційне забарвлення: прояв радості. Інші діти, використовуючи сказане в якості основи, придумують історію в заданому настрої.


– А зараз я пропоную стати в хоровод і всім разом порадіти хорошій пісні.

Виконується знайома дітям мажорна пісня.


Конспект заняття № 2

Тема: “Горе”


Мета:

познайомити дітей з емоцією горя;

продовжувати вчити розрізняти емоції за схематичними зображеннями;

вчити дітей передавати емоційний стан горя, використовуючи різні виразні засоби.


Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:

На минулому занятті ми гостювали в будиночку Веселунчика. А сьогодні ми завітаємо до його братика. Послухайте, яка музика лине з цього будиночку:

Слухання твору„Хвороба ляльки” П.І. Чайковського.

– Який характер музики?

– Що ви відчували під час слухання музики?

– Що хочеться робити під таку музику?

А ось і гном. Звуть його Сумненький. Схожий він на свого братика? Чому? (Відповіді дітей) Знайдіть піктограму, схожу на Сумненького. (Розглянути її, звернути увагу на брови, очі, рот).

Я знаю, що Сумненький дуже любить читати казки.

(Пригадати зміст казок: „Заяча хатка”, „Вовк і семеро козенят”).

– Коли герої цих казок переживають горе?

– Як вони подолали горе?

Гном запитує:

– А коли ще люди сумують?

Відповіді дітей.

Драматизація ситуації „Зникла собака”.

Одна дитина виконує роль господаря собаки, а інші заспокоюють його, кожний по – своєму. Після драматизації запитати у дитини, яка виконувала роль господаря:

– Що ти відчув, коли тебе заспокоювали?

– Хто найкраще тебе заспокоїв?

– Діти, а яким кольором ви б намалювали горе? Чому?

Діти малюють.

Вправа на розвиток уяви „Нам сумно”

Дітям пропонується уявити будь-що: наприклад, що у повітрі розлили смуток, але вони самі вільні від нього. Вони можуть вести себе в цій кімнаті як захочуть: пересуватися в ній, говорити, сидіти, але при цьому намагатися бути в гармонії з уявною атмосферою.

І коли діти почнуть рухатись, всередині почнеться ніби нове життя і вони скажуть: „Нам сумно”.

Створивши навколо себе уявну атмосферу і перебуваючи з нею в уявній гармонії, вони відчують, що і діяти можуть в злагоді з нею.

Вправа на розвиток мислення ”Товариш захворів”

Педагог пропонує дітям розіграти сценку наступного змісту: їх товариш важко захворів. Діти приходять провідати захворілого, приносять йому квіти, фрукти, питають про здоров’я, виказують знаки уваги: поправляють подушку, витирають піт з чола, пропонують випити ліки тощо.

Поступово відвідувачі розуміють, що їх товариш важко хворий, і їх радісний настрій від зустрічі з другом зникає. На зміну пожвавленню приходить відчуття тривоги, хвилювання, стурбованості.

Діти, попередньо домовившись про те, хто яку роль буде виконувати і які дії чинити, розігрують сценку, вслуховуючись в музику, що супроводжує їх імпровізацію. Їм варто відчути перехід від радості до суму. (Музика П.І.Чайковського „Хвороба ляльки”)

Етюд „Погана погода”.

Дітям пропонується уявити похмуре небо, дощ, холодний вітер.

– Який у вас настрій? (Відповіді дітей)

Прощання з Сумненьким. Вправа „Усміхнися другові”.



Конспект заняття № 3

Тема: “Гнів”.


Мета:

познайомити дітей з емоцією гніву;

вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями;

виховувати в дітей емпатію;

вчити дітей передавати емоційний стан гніву використовуючи різні виразні засоби.


Хід заняття:

Керівник:


Керівник:

У будиночку чути шум, тупотіння ногами, бурчання.

– Що це за шум? (З’являється сердитий гном).

– Ой, та це ж Буркунчик. Знову він сердиться. Чому це ти, Буркунчику, сердишся цього разу? (Не любить неохайних дітей, таких як у творі К.І.Чуковського „Мийдодір”).

Читання уривків з твору, де автор описує гнів Умивальника і Крокодила.

– Чому розсердився Умивальник і Крокодил?

– Як описав автор гнів Умивальника? Крокодила?

Розглянути ілюстрації до твору „Мийдодір”. Дітям пропонується розповісти, як художник передав гнів героїв.

Розглядання піктограми гніву.

Пригадати казку „Три ведмеді” Л.М.Толстого.

Драматизація уривку з казки. Діти розігрують епізод, де описується, як сердяться ведмеді, дізнавшись про те, хто користувався їх речами. Звернути увагу дітей на те, як по – різному виражають гнів ведмідь, ведмедиця і ведмежатко.

Розповіді дітей про ситуації, коли вони сердилися, гнівалися, злилися.

Вправа „Дзеркало”.

Дітям пропонується зобразити перед дзеркалом свій гнів.

Малювання гніву. Запропонувати дітям кольоровою плямою зобразити свій гнів. Розглянути з дітьми малюнки. Звернути увагу на кольорове відображення гніву, відмітити схожість і відмінність в зображеннях гніву.

Вправа на розвиток мислення

„Буває ж таке!”

Дітям пропонується розіграти казку „Троє поросят”, змінивши характери персонажів на протилежні. В новій казці вовк стає слабким, кволим, немічним, а поросята – сміливими, рішучими, енергійними.

В залежності від зміни характерів змінюються казки і взаємовідносини героїв. (Дітям дозволяється вільне імпровізування у розігруванні нового сюжету. З допомогою музичного керівника пропонується скласти невеличкі пісенні імпровізації для змінених героїв казки).

Прощання з гномиком.

Вправа „Сонячне проміннячко”.



Конспект заняття № 4

Тема: “Страх”


Мета:

познайомити дітей з емоцією страху;

вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями;

виховувати в дітей емпатію;

вчити дітей передавати емоційний стан страху використовуючи різні виразні засоби.


Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:


Керівник:

Сьогодні ми завітаємо до наступного гнома. Щось у цього гномика дуже тихо в будиночку. Давайте прислухаємося. (Тихо). Давайте погукаємо. (Тихо). Що ж це таке? Може, його немає вдома? Давайте пошукаємо. (Знаходять). Ось він! Боюнчику, чому це ти не відзивався? (Злякався).

Обговорення з дітьми приказки: „У страху очі великі”.

Відмітити прямий і прихований зміст приказки.

– Лякалися ви коли – небудь так, що причина страху вам здавалась значно страшнішою, ніж була насправді? (Відповіді дітей)

– Саме про такий страх йдеться в оповіданні М.Носова „Живий капелюх”. (Читання)

– Чому страх виявився сильнішим за дітей?

Читання уривків з казки С.Михалкова „Троє поросят” (епізоди, в яких описується, як поросята тікають від вовка і трясуться від страху).

– Чому Наф – Наф не боявся страшного вовка?

Завдання дітям: „Намалюйте свій страх”. Діти розповідають про те, що намалювали, а потім розривають малюнки на дрібнесенькі шматочки.

– Щоб страх не був більшим за тебе, треба на мить зупинитись, заспокоїтися і поміркувати. Адже сміливий не той, хто нічого не боїться, а той, хто може перемогти свій страх.

Колись у давнину діти підбадьорювали себе примовкою. „Козакові до лиця примовочка оця: “Хоч що там побачу, – не боюся, не плачу.”

Хай і наш Боюнчик запам’ятає цю примовку і більше нічого не боїться.

Прощання.

(Гра „Рукостискання в колі”).



Конспект заняття № 5

Тема: “Здивування”


Мета:

познайомити дітей з емоцією здивування;

вчити розрізняти емоції за схематичним зображенням;

вчити дітей передавати емоційний стан здивування, використовуючи різні виразні засоби.


Хід заняття:

Керівник:


Керівник:


Керівник:

Познайомтеся ще з одним гномиком. Його звуть Дивунчик. Він весь час всьому дивується, і казочки любить читати про різні чудеса.

(Пригадати з дітьми казки, де зустрічаються різні чудеса: „Летючий корабель”, „Івасик – Телесик”, „Царівна жаба”, „Яйце – райце” та інші).

– Про які чудеса тут розповідається?

– Чому всі ці чудеса дивують і притягують людей?

Вправа „Дзеркало”.

Гном пропонує дітям подивитися в дзеркало, уявити собі, що там відобразилося щось казкове, і здивуватися. Звернути увагу дітей на те, що кожна людина дивується по – своєму, але, не дивлячись на різницю, у вираженні подиву завжди є щось схоже.

– Що спільного в тому, як ви зображували здивування?

Відповіді дітей.

Розглянути піктограму здивування.

Гра „Фантазії”.

Гном пропонує дітям продовжити початок незвичайних пригод.

– До нас прийшов слон...

– Ми прокинулись на іншій планеті...

– Враз зникли всі дорослі...

– Чарівник вночі змінив усі вивіски на магазинах...

Етюди на вираження подиву: „Подив”.

Хлопчик бачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив її, а коли відкрив валізу, кішки там не було, а звідти вистрибнув собака!

Вправа на розвиток мислення

„Карнавал тварин”

Педагог пропонує дітям взяти шапочки зайця, лисички, ведмедя. Потім дитина повинна вирішити, якою буде вдача у обраної нею тварини (ведмідь – добрий чи злий, заєць – хвалько чи боягуз, лисиця – хитра чи бешкетливу).

Потім діти вигадують танцювальну імпровізацію, узгоджуючи свої дії з задуманим образом. Інші діти намагаються вгадати характер персонажу.

Цю вправу можна використовувати і для розвитку пам’яті. По закінченню заняття діти пригадують, яких тварин зображували. підказкою можуть бути музичні фрагменти таночків даних персонажів.

Прощання.

Гра „Придумай подарунок”.


Конспект заняття №6

Тема: “Людські емоції та їх поєднання.”


Мета:

– знайомити дітей з піктограмами;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– розвивати уяву, фантазію, пантомімічні навички;

– спонукати дітей до активної участі в театралізованій грі.



Хід заняття:


Познайомити дітей з піктограмами (картинками – символами з зображенням різних емоцій людини): людина сміється, сумує, сердиться, злякалась, посміхається, плаче.

Запропонувати дітям вигадати фразу для людини, зображення якої дитина обрала, і промовити її з відповідною інтонацією.

Керівник:

– Діти, якщо вам весело, як ви посміхаєтесь? Якщо ви розсер­дились, як ви нахмурюєте брови? Коли вас щось здивувало, як у вас піднімаються брови і розширюються очі?

Запропонувати дітям вигадати і програти різні ситуації , пов’язані зі зміною настрою, а відповідно і міміки.

Вправа “Пори року”

Керівник підкликає до себе дітей і уточнює:

– Яка зараз пора року ?

Діти:

– Осінь.

Керівник:

– Назвіть, будь ласка, всі пори року, які знаєте.

Діти:

– Літо, Весна, Зима

Керівник:

– Спробуйте своєю мімікою (жестами) відобразити всі пори року. Наприклад: Осінь – сумна пора року, дощова, холодна і разом з тим чудова. (Нахмурені брови, сумний погляд, зі­тхання ...) А пригадайте, які смачні яблука дозрівають в садах восени, які вони на смак. (Діти прицмокують, охають ...)


Перед показом мімікою та жестами характеру осені дати дітям прослу­хати в грамзапису твори з “Пори року” А. Вівальді або П.І. Чайковського.

Слухання вірша “Кіт і Мишки” Інни Кульської з послідуючим розподілом ролей і початком інсценування.




Ходить котик по кімнаті

В нього лапочки на ваті.

Позіха байдуже:

Щось я сонний дуже!

А під ліжком нірка, нірка,

З неї мишка зирка, зирка.

Зирк туди, зирк сюди,

Де котячі сліди?

Виліз котик на подушку,

Водить лапкою по вушку

Випинає спинку:

Ляжу на часинку!

А до шафи нишком, нишком

Є дорога мишкам, мишкам

Все, як слід, ось обід,

Спи та спи – ледар кіт!

Що ви, миші? Тихо, тихо!

Ось вам буде лихо, лихо!

Кіт не спить, а слуха,

Наставляє вуха!

Скочив котик саме впору!

Швидше миші в нору, в нору,

Ця – туди, та – сюди,

Утікай від біди!



Слухання творів: “Слон танцює” муз. А. Зноско-Боровського, “Мишенята” муз. А. Жилінського.

Запропонувати дітям потанцювати так, як потанцював би слон під цю му­зику і порухатись так, як би рухались мишенята.

Ознайомити дітей з сценарієм музично-театралізованого дійства “Осінній бал в королівстві Семинотка”. Розподілити ролі.

Використаний матеріал: піктограми “Сонечко”, наголівники кота і мише­нят.




Конспект заняття №7

Тема: “Емоції на прикладі героїв казок”


Мета:

– розвивати діалогічну та монологічну мову дітей;

виховувати комунікативні якості;

– розвивати міміку і пластичні здібності дітей;

– розвивати творче мислення дітей, уяву, фантазію.


Хід заняття:

Керівник:

– Давайте дітки пригадаємо казку “Півник та двоє мише­нят”. З чого почалася казочка?
Діти розповідають, що Півник встав рано, підмітав на подвір’ї та знайшов колосок.

Керівник:

Давайте уявимо собі ситуацію, в якій опинився Півник. Я покажу вам три варіанти розвитку подій, а ви уважно по­слухаєте і повторите за мною.

– Ой погляньте, я знайшов колосок, яка радість. Піду його обмолочу, намелю борошна, замішу тісто та напечу пи­ріжків! Запрошу друзів і ми влаштуємо свято!

– Що це? Колосок? Цікаво, хто міг його загубити? Мож­ливо мишка несла в свою нірку колосок і загубила? Ну той що! Я колосок нікому не віддам. Це мій колосок. Тому, що я його знайшов. Щоб мені з ним зробити?

– Ой, хтось згубив колосок! Напевно засмутився. Треба знайти господаря колоска. Можливо він сидить і плаче. Побіжу і відшукаю того, хто загубив колоска.



Розучування української народної пісні “Два півники”.

Розподіл ролей.

Повторення віршика “Кіт і Миші” з інсценуванням.

Слухання творів: “Слон танцює” муз. А. Зноско-Боровського та “Мишенята” муз. А. Жилінського. Пантомімічна вправа: зобразити рухами танцюючого слона та маленьких мишенят.

Домашнє завдання: Роздати дітям віршик, який потрібно вивчити до наступного за­няття. Розказувати вірш в двох різних настроях: весело і сумно.

“Смачний борщ.” Н. Забіла


Зустрічайте нас дубки,

Відхиляйте віти.

Ось до лісу по грибки

Йдуть веселі діти.

Вчора випав теплий дощ,

Виросли опеньки.

Ми з грибами зварим борщ,

Ще й який смачненький.

Продемонструвати дітям вірш в різних характерах.

Читання дітям музично-театралізованої гри „Білосніжка і семеро гномів”. Обговорення змісту та характерів героїв.

Повторне читання сценарію музично-театралізованого дійства. Працювати над текстом та розучуванням ролей.

Використаний матеріал: наголівники (кіт, мишенята, 2 півники, 2 курочки, цап, козенятко, коза); паперовий колосок.


Конспект заняття №8

Тема: “Діти і осінь”


Мета:

– спонукати дітей до активної участі в театралізованих іг­рах;

– викликати в дітей позитивний емоційний настрій;

– розвивати творчу фантазію;

– розвивати інтонаційну виразність мови.


Хід заняття:

Керівник:

– Уявіть, що ми з вами на вулиці, йде дощ, а в нас одна ве­лика парасолька.


Весело йдемо ми по калюжам,

І з дощем ми також дружим

Парасольку ми візьмемо,

Всі калюжі обійдемо!

Пантомімічна вправа “Діти і осінь”.

( Діти групою йдуть, високо піднімаючи ноги, переступаючи уявні калюжі.)


– Дощ закінчився, ми можемо забрати парасолю.

Злий чаклун прийшов до нас

Діти всі завмерли враз

Він руками помахав (діти беруть в руки султанчики)

І дітей зачаклував.

Руки вгору всі підняли

І деревами враз стали.

Вітерець на них подмухав

Всі уважно стали слухать,

Як листочки шелестять –

Хочуть в танці закружлять.

(Діти рухами показують кожну стрічку вірша.)

Керівник:

– А зараз давайте спробуємо зробити гарну осінню квітку.
(Діти з жовтими султанчиками утворюють середину квітки, присівши і під­нявши руки в гору, а діти з червоними – пелюстки.)

–А тепер кожен буде квіточкою, яка вранці прокидається, вдень - випрямляється і тягнеться до сонечка, а ввечері опу­скає голівку і засинає. Давайте відтворимо рухи квіточки під музику Т. Ломової

Музична вправа “Квітка”

Читання віршика “Смачний борщ” в різних характерах.

Повторення пісні “Два півника” з інсценівкою.

Повторне читання тексту музично-театралізованої гри „Білосніжка і семеро гномів”. Переказування твору дітьми.

Працювати над ролями муз-театралізованого дійства: їх характерами, інтонаціями, динамікою.

Використаний матеріал: наголівники до пісні “Два півники”, султанчики жо­втого та червоного кольорів, парасолька.


Конспект заняття №9

Тема: “Вчимо наш ротик говорити правильно”


Мета:

– розвивати пантомімічні навички і творчу уяву;

– вчити дітей інтонаційно і виразно промовляти задані фрази;

– розвивати фантазію і уяву.




Хід заняття:

Керівник:

–Щоб наш ротик працював,

Звуки гарно промовляв,

Чистомовки будем вчити,

Щоб швидко й чітко говорити.


– Хитра Мотря мила мокру моркву. (О. Рута)


– Наварили смакоти – будем їсти я і ти. А со-рр-оки і во-рр-они будуть їсти мака-рр-они! (Б. Чепурко)


– Тупу-тупу тупенята!

Малесенькі ноженята!

Тупу-тупу, ніжки,

Від столу до ліжка!

Тупу-тупу-тупусі

До милої бабусі,

Тупу-тупу-тупачка,

Дасть бабуся молочка! (К. Перелісна)



Працювати над музично-театралізованою грою „Білосніжка і семеро гномів” з використанням музики, танцювальних імпровізацій тощо.

Пантоміма “Мухи.”

Дітям пропонується уважно послухати вірш, потім керівник читає, а діти не кажучи ні слова, “показують” вірш мімікою та жестами.


На столі у вісім пар

Танцювали мухи

Дзвінко музика звучить

Гарно цокотухам

Веселяться від душі

Та одна, як закричить:

“Ой паук” – і мухи всі

знепритомніли умить. Ах!

Розучити з музичним супроводом, як пісню.

Працювати над ролями Мажора, Мінора, Скрипічного та Басового ключів з музично-театралізованого дійства.

Конспект заняття №10

Тема: “Вчимо наш ротик говорити правильно”.


Мета:

– спонукати дітей до інсценування знайомих творів;

– розвивати інтонаційну виразність мови;

– розвивати пантомімічні здібності.

Хід заняття.


Керівник:

Давайте з вами пригадаємо пантомімічну вправу “Мухи”.

(Спочатку діти виконують вправу під спів дорослого, а по­тім співаючи разом з ним)

– Як ви думаєте, діти, навіщо нам потрібен телефон?

Діти відповідають.

Вправа “Телефонна розмова.”

Керівник:

– Уявіть собі, що корівка вирішила подзвонити своїй по­друзі і розповісти про те, як вона вчора ввечері ходила на гостину до родичів.

(Діти діляться на пари, уточнюється настрій корів, в руки береться уявний або іграшковий телефон. Пари грають по черзі. Уточнення – корови тільки мукають.)

Вправа “Скажи про осінь по різному.”

Керівник:

– А зараз ми пригадаємо, як по-різному можна сказати про чудову пору року – осінь. А допоможуть нам в цьому наші “сонечка” (піктограми). Кожен обере собі сонечко і скаже про те, що настала осінь з інтонацією свого сонечка.

Фрази:

– Ура! Настала осінь!

– Це ж треба! Знову осінь!

– Осінь – це так сумно.

– Осінь. Ось чому так спати хочеться.

– Це ж треба, справді осінь.

– Осінь настала! Як гарно навкруги!

– Осінь настала, а за нею зима. Не хочу-у-у!


– А тепер давайте заспіваємо знайомі вам пісні про осінь “Осінній дощик” слова і музика Ади Грицай та “Осіння пі­сня” слова і музика Н. Рибальської. Пісню про дощик ми спробуємо заспівати дуже весело і радісно, а пісню

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: