Удосконалення естетичного виховання засобам залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності
3.Задзвонив будильник. Ви прокинулися, потягнулися, відкрили очі, на підлозі шукаєте свої тапки. Знайшли, взули і пішли в ванну. Раптом ви відчуваєте, що не можете йти. В вашому тапочку – камінчик. Ой, як боляче!
4.Ви гуляєте в лісі. Навкруги сніг, на ваших ніжках валянки, і раптом щось гостре встромилося вам у п’яту...Це кнопка!
5.Ви солодко спите, та раптом вас будить мама і каже, що ви проспали. Всі швидко одягаються і – бігом в дитячий садок. По дорозі ви побачили, що взули чобітки вашої молодшої сестрички. Вони на вас дуже малі. Але повертатися немає часу. Ви ледь дійшли до садочка...
– Дуже болять ноги? Посидьте і відпочиньте. Можна зробити масаж ніг.
– А тепер, щоб було веселіше, звучать мелодії живого оркестру.
Гра „Живий оркестр”
– Як ви думаєте, які звуки може видавати ваше тіло? А ось які: оплески, тупання, клацання пальцями, цокання язиком, губами...
Прослухавши знайому мелодію, діти за допомогою живих звуків відтворюють її. Варіантів відтворення може бути безліч. Все залежить від бажання дітей фантазувати. Можна навіть вибрати диригента.
Гра на імітацію рухів „Хто як ходить?”
– Згадайте, як ходять діти?
Маленькі ніжки йшли по доріжці.
Великі ніжки йшли по доріжці.
Діти спочатку йдуть маленькими кроками, потім великими – велетенськими кроками).
Як ходить дідусь?
Як сірий вовк у лісі нишпорить?
Як заєць, прижавши вуха, втікає від нього?
Гра на розвиток уваги.
„Давайте потанцюємо”.
Мета гри: Розвивати увагу дітей, вчити реагувати на зорові сигнали.
Педагог пропонує дітям потанцювати. Дівчатка танцюють тільки тоді, коли муз керівник піднімає квітку, а хлопчики – коли піднімає прапорець. Хлопчики й дівчатка танцюють разом, коли одночасно підняті і квітка, і прапорець. Звучить народна танцювальна мелодія. Діти імпровізують танцювальні рухи.
Повторне прочитання сценарію “Березневі пригоди Червоного Капелюшка”. Обговорення характерів героїв, їх особистісних якостей. Ознайомити з піснями до театралізованого дійства.
Конспект заняття № 19
Тема: Ознайомлення з твором К. Ушинського „Умій почекати”.
Мета: – створювати позитивний емоційний настрій;
розвивати логіку, творче мислення;
розвивати імітаційні навички;
розвивати фантазію
спонукати дітей до імпровізації.
Хід заняття:
Діти сідають навколо керівника, який дивиться у вікно і схвильовано каже:
– Ой, діти, сонечко ховається, і казка не починається. Давайте попросимо сонечко, щоб не ховалося. Простягніть руки до нього і промовте:
Сонце, сонце, не ховайся!
Люба казка, починайся!
Керівник показує дітям клубок.
– Котився клубочок згори на долину.
І, гляньте, вкотився до нас у гостину.
В клубочку тім казка для діточок наших
Назара і Ані, Валі і Маші.
„Умій почекати” К. Ушинський.
Жили собі брат і сестра – півник та курочка.
Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:
– Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне.
Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.
– Ох! – кричить півник. – Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!
Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник, – і пройшло.
Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду; а курочка йому гукає:
– Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!
Не послухався півник, напився холодної води, – і тут почала його трусити лихоманка; насилу курочка додому його довела.
Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжкові.
Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.
Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка й каже йому:
– Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.
Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду! Тільки того півника й бачили.
Під час читання розповіді керівник демонструє ілюстрації до неї.
Далі діти виконують наступні вправи:
Під музичний супровід імітувати рухи та голос півника та курочки.
„Ку – ку – рі –ку” та „ко – ко – ко” вимовляти: радісно, сумно, з подивом, злякано, тихо, голосно, сердито, м’яко.
„Бій двох півників” під музичний супровід, галасуючи як півні, стрибати на одній нозі. Руки за спиною. Намагатись плечем виштовхати суперника за коло.
Попросити півника від імені курочки бути слухняним: ніжно, голосно, тихо, сердито, наказуючи, просячи, тощо...
Пофантазувати і вигадати інше продовження історії.
Конспект заняття № 20
Тема: “Вчимося говорити правильно”.
Мета: – вчити дітей чітко вимовляти слова чистомовок, змінюючи інтонацію;
вчити поєднувати рухи та мову;
розвивати уяву, пантомімічні навички;
спонукати до активної участі у театралізованій грі.
Хід заняття:
Щоб гарно розмовляти, потрібно чітко вимовляти.
Діти промовляють чистомовку, по черзі потім всі разом.
Ра-ра-ра – багато у бобра добра.
Ру-ру-ру – шкода бобру
Ро-ро-ро – своє добро
Рі-рі-рі – віддавати дітворі.
Ри-ри-ри – Ось такі бобри!
Са-са-са – у лісі лисенька - краса.
Су-су-су – має довгу косу,
Сі-сі-сі – очі карії розкосі,
Со-со-со – хвостик, ніби колесо.
Си-си-си – стрункі ніжки у ліси.
Театралізована гра „Загадки без слів”.
Діти діляться на дві підгрупи.
Керівник з першою групою дітей сідають на модулі і розглядають ілюстрації до загадок без слів. Діти обирають картинки, які можуть загадати, не промовляючи ні слова. Друга підгрупа в цей час розташовується в іншій частині залу.
Діти першої підгрупи без слів за допомогою міміки та жестів зображують, наприклад: вітер, море, струмочок, чайник (якщо важко то: кішку, собаку, що гавкає, мишеня, тощо...). Діти другої підгрупи вгадують. Потім загадує друга підгрупа, а відгадує – перша.
Гра „Пограємось – вгадаємо”.
Діти сідають навколо керівника, який загадує і показує пантомімічні загадки.
– Поважно по двору ходив з гострим дзьобом крокодил,
Головою він хитав, дуже голосно бурчав.
У дворі всіма керує. Найсильнішим бути звик!
Нумо, діти, відгадали? Це справжнісінький...Індик.
(Вмикається музика. Діти, зображуючи індика, ходять по всьому залу, високо піднімаючи ноги, прижавши руки до тулуба, вимовляючи звуки – гль-гль-гль, трясуть головою, гуляючи в цей час язиком в роті).
– Тут почав індик гарчати, і на всіх людей кидатись. Розгубився я і втік, це вже зовсім не індик. Хто ж це, діти?
(Діти під музику зображують собак: гавкають, гарчать, бігають на „чотирьох” та „махають хвостом”).
– Хто з хвостиком і з вушками,
в кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від...кішки.
(Під музичний супровід діти зображують кішку: вони пересуваються на „чотирьох” плавно, нявкають, муркочуть, „вмиваються” лапкою, шиплять, фиркають, „показують кігтики”.
– Ви все правильно вгадали, гарну кішку показали.
А тепер давайте ми в ліс поїдемо по гриби.
(Діти розсаджуються в уявну машину і вимовляючи різноманітні звуки, імітують рух на машині).
– Приїхали! Виходьте!
Подивіться-но, малята, тут лисички, там маслюки.
Нумо всі часу не гайте, в кошик їх мерщій складайте.
(Діти розходяться по залу („по лісу”) і збирають „гриби”(муляжі)).
– Так старанно ми збирали – кошики важкими стали
На галявині присіли, трішечки всі відпочили.
У машину всі сідайте і додому вирушайте.
(Діти сідають в уявну машину і „їдуть” додому).
Конспект заняття № 21
Тема: “Подорож у країну Фантазію”.
Мета: – спонукати дітей до активної участі у театралізованих іграх;
розвивати фантазію, уяву, пантомімічні навички;
розвивати здібності працювати з уявними предметами;
розвивати творчу ініціативу.
Хід заняття:
Керівник: – Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у подорож до країни Фантазії, де нас чекають багато друзів і цікавих ігор. Давайте сядемо у поїзд і поїдемо.
“Діти “їдуть” по колу, імітуючи рухи поїзда і промовляючи: “Чух-чух-чух”.)
– Поїзд прибув на зупинку “Іграшкову”. Виходьте і подивіться, яка гарна галявина. Погляньте, нас хтось зустрічає. (На великих квітах сидять качечка, жабка, кошеня, мавпочка). Чомусь іграшки дуже сумні. Давайте ми їх розвеселимо і затанцюємо для них таночок.
Всі ви знаєте „Таночок каченят”. З нього ми і почнемо.
„Таночок каченят”.
– А спробуйте на цю ж мелодію вигадати:
Таночок маленьких кошенят.
Таночок жабенят.
Таночок мавпенят.
Керівник: – Дуже гарні таночки ми затанцювали, але нам треба їхати далі. До побачення!
(Діти “їдуть” далі).
Керівник: – Наступна зупинка “Овочева”. На цій зупинці готують дуже смачні страви. Давайте і ми приготуємо смачний суп.
Гра на імітацію рухів „Як ми варили суп”.
Правою рукою ми чистимо картоплю, шкурку знімаємо з неї помаленьку.
Тримаємо картоплю лівою рукою, картоплю крутимо і старанно миємо.
Ножем проводимо по серединці, розрізаємо картоплинку на дві половинки.
Правою рукою ножика тримаємо і кришимо картоплю на шматочки.
Ну, а тепер вмикаємо плиту, сиплемо в каструлю картоплю з тарілки.
Чисто миємо моркву та цибулю, стряхну водицю з утомлених рук.
Мілко наріжу цибулю і моркву, в жменьку зберу, виходить спритно.
Теплою водичкою жменьку рису помию, висиплю в каструлю рис лівою рукою.
Правою рукою візьму ополоника, перемішаю крупу і картоплю.
Кришку візьму я лівою рукою, щільно каструлю я кришкою накрию.
Вариться супчик, булькає й кипить. Пахне так смачно! Каструлька пихкає.
Ось, супчик готовий. „Пригощайте” один одного! (Вмикається українська народна музика). Діти і дорослі уявними ополониками розливають суп в уявні тарілки і „їдять”.
Підкріпилися? А тепер кожен вимиє за собою тарілку.
Діти відкривають уявний кран, миють тарілки, ложки, закривають воду, витирають руки.
Керівник: – Вирушаємо далі. Нас чекає ще одна зупинка.
(Діти “їдуть” далі і опиняються перед плакатом, на якому перекреслені губи).
– Погляньте, діти, яка загадкова зупинка. На цій станції не можна говорити, а спілкуватись нам все ж таки потрібно.
Мімічна гра „Передавалки”
Передай посмішку сусіду (по колу).
Передай „сердилку” (сердитий вираз обличчя).
Передай оплески (оплески можуть бути різними – об стіл, обома долонями, однією долонькою об стіл, об коліна, комбіновані оплески: плеск над столом і два об стіл). Ускладнення – оплески можуть передавати ритмічний малюнок.
Передай „переляк”.
Передай „страшилку”.
Передай „смішинку”.
Передай вітання.
Передай прощання.
Конспект заняття № 22
Тема: “Театралізована вікторина”.
Мета: – викликати радісний емоційний настрій;
розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне мислення, ініціативу;
виховувати доброзичливе ставлення один до одного, партнерські якості.
Хід заняття:
На театралізованій вікторині присутні діти всієї групи, батьки, які “Оцінюють” виступи двох команд.
Керівник: – Сьогодні я пропоную вам трішки погратися і порозважатися.
Діти діляться на дві групи. Завдання виконуються в формі змагання.
Завдання 1
Керівник задає рими по черзі кожній групі дітей.
Зайчик – побігайчик, по стрибайчик...
Кішка – мишка, ніжка, ...
Завдання 2
Гра – пантоміма „Ніс, умийся!”
Керівник промовляє слова вірша, кожна з команд імітує рухи.
Кран, відкривайся! Ніс, умивайся!
Мийтесь відразу очка обидва!
Мийтесь, вушка, мийся, шийка!
Шийка, майся гарненько!
Мийся, мийся, обливайся!
Болото, змивайся, бруд змивайся!
Завдання 3
Звучить знайома пісенька „Жили у бабусі”. Дітям пропонується:
Проплескати або простукати ритм цієї пісні;
Просміятися (ха-ха-ха) знайому мелодію.
Розігрування ситуації „Не хочу манної каші!”
З кожної команди по одній дитині. Одна з них буде мамою або татом, інша – дитиною. Мама або тато повинні настояти на тому, щоб дитина їла манну кашу (геркулес, гречку...), приводячи різні доводи. А дитина цю страву терпіти не може. Нехай діти спробують розіграти два варіанти розмови. В одному випадку дитина капризує, чим дратує батьків. В іншому випадку говорить настільки ввічливо і м’яко, що батьки їй поступаються.
Цю ж ситуацію можна розіграти з іншими персонажами, наприклад: мама-горобець і маленький горобчик, але з умовою, що спілкуватися вони повинні тільки цвірінькаючи; кішка і кошеня – нявкаючи; жабка і жабеня – кумкаючи.
Пантоміма „Ранковий туалет”
Керівник говорить, а діти виконують.
Керівник: – Уявіть собі, що ви лижете у ліжку. Та треба вставати, потягнулися,
Позіхнули, почухали потилицю. Як не хочеться вставати! Але –
Підйом!
Ідете в ванну. Чистите зуби, вмиваєтесь, розчісуєтесь, одягаєтесь. Ідете снідати. Фу, знову каша! Але їсти треба. Їсте без задоволення. Але вам дають цукерку. Ура! Ви розгортаєте її і кладете за щоку. Так, а обгортка де? Правильно, кидаєте її в смітник. І швиденько на вулицю!
Підведення підсумків вікторини. Надається слово батькам, які діляться своїми враженнями від побаченого.
Конспект заняття № 23
Тема: “Прийди, прийди, весно красна!”
|
Мета: |
виховувати позитивні емоції та сприяти укріпленню комунікативних відносин між дітьми; формувати вміння емоційно і виразно спілкуватися; розвивати інтонаційну виразність мови; розвивати монологічну мову. |
|
Хід заняття: |
|
|
Керівник в костюмі весни заходить під музику і звертається до дітей: Що за чарівниця, неначе цариця, Наказ свій послала, щоб краса встала? Вона надію всім вселяє і до праці закликає. Вона приходить з ласкою Та із своєю казкою. Як тільки струсить рукавом, Синіють проліски кругом. |
|
|
Діти: |
Весна! |
|
Керівник: |
Правда, правда, відгадали! Бачу, ви мене впізнали. Чекали всі весну навкруг, Запрошую усіх на луг. Звучить уривок з твору П.І.Чайковського “Пори року”. Весна, заволікає дітей за собою, під музику танцює, діти виконують довільні танцювальні рухи. Весна закликає дітей до себе в коло. А що ж відбувається весною в лісі? Гра-пантоміма “Замет”. Діти імітують рухи по тексту. На галявині замет. Великий-превеликий. Та ось пригріло сонечко. Замет потихеньку почав осідати під променями теплого сонечка. І повільно потекли із замету маленькі струмочки. Вони ще сонні і слабкі. Та ось сонце пригріло ще сильніше, і струмочки прокинулись і швидко, швидко потекли, минаючи камінці, кущі, дерева. Невдовзі вони об’єдналися, і ось шумить в лісу бурхлива ріка. Біжить річка, захоплюючи з собою тогорічне листя та гілки. Незабаром річка влилася в озеро і зникла. Чому річка зникла в озері? Гра-пантоміма “Ведмежата”. – А ось погляньте, гора старого хмизу. Ой, це барліг! А в ньому сплять ведмежата. Та ось пригріло сонечко, розтопило сніг. Крапельки води просочилися в барліг. Вода потрапила на ніс, вуха, лапи ведмежат. Ведмежата потягнулися, фиркнули, відкрили очі і почали вибиратися з барлогу. Розсунувши лапами гілки, вони вибралися на галявину. Промені сонця засліплюють очі. Ведмежата прикривають лапами очі і ричать від обурення. Та невдовзі очі звикають до сонця. Ведмежата озирнулися, понюхали носом свіже повітря і тихо розбрелися по галявині. Скільки тут цікавого! (Далі можлива імпровізація). Заняття закінчується довільними рухами під музику. |
Конспект заняття № 24
Тема: “Ми вміємо перевтілюватися”
|
Мета: |
вчити дітей відображати в рухах, міміці, жестах характерні риси різних тварин, використовуючи різноманітні виразні засоби; вчити відчувати характер та ритм музичного супроводу; розвивати пантомімічні навички, уяву, логічне мислення, ініціативу. |
|
Хід заняття: |
|
|
Керівник: |
– Діти, давайте уявимо, що ви – звірята із зоопарку: мавпенята, ведмедики, лисички, слоненята. Мавпенятка бігають одне за одним і кидаються бананами. Як вони це роблять? Гра з м’ячем. – А що роблять ведмедики? Розкочуються з боку в бік, стрибають на двох лапках, на одній, тримаючись за дерева (стільці). Рухи під музику. – Молодці! Так звірята жили собі в клітках, і одного разу їм набридло тішити людей. Вони вирішили втекти із зоопарку. Коли настала ніч, звірята відкрили свої клітки і на носочках повиходили. (Ходьба під музику). Потім їхні носочки заболіли, і вони пішли на п’яточках (Ходьба під музику). Коли звірята вийшли із зоопарку, їм більше не потрібно було прокрадатися, і вони радісно пішли до лісу (марш під музику). І вийшли вони на галявину. На галявині було так красиво: росли гриби, різнокольорові квіти, літали метелики. Давайте покажемо, як літали метелики. (показ дітей під музичний супровід). А ось до звірят прилетіла повітряна кулька і хоче з ними погратись. Гра з уявними предметами. Керівник передає уявну кульку по колу і коментує: – Погляньте, у мене в руках великий м’яч. Візьми його, Рома (керівник передає “м’яч” дитині, що стоїть поруч). – Ой, у тебе він став маленьким. Передавай його Насті. – Настя, в твоїх руках маленький м’ячик перетворився на їжачка. Його голки гострі, не вколися і не кинь їжачка. Передавай їжачка Андрію. Далі можна імпровізувати в залежності від кількості дітей (гарячий млинець, клубок ниток, маленьке кошеня, рум’яний колобок з казки тощо). |
|
Керівник: |
Погралися звірята і вирішили побудувати гарний будинок, щоб усім вистачило місця. Діти під музику “будують” дім з різнокольорових модулів. Гра на імітацію рухів. Діти “рвуть” на галявині квіти, щоб прикрасити будинок. “Викладають” з цеглинок доріжку до будиночка. “Підмітають” в кімнаті. Водять хоровод навколо будиночка. |
|
Керівник: |
Довго працювали звірята, втомилися і лягли спати. Діти лягають на ковдру і “засинають”. Звучить колискова за вибором муз керівника. |
|
Керівник: |
Прокидайтесь, діти: коли ви спали, ви знову стали дітками. Іншим разом ми ще побуваємо в гостях у звірят. У них тепер свій будинок, і вони живуть весело і дружно. |
Конспект заняття № 25
Тема: “У нас в гостях Чарівник!”
|
Мета: |
розвивати інтерес до музично-театралізованої діяльності; знайомити дітей з театром тіней; розвивати уяву; вчити дітей вільно спілкуватися, рухатись; розвивати логічне мислення; виховувати любов та інтерес до музики. |
|
Хід заняття: |
|
| Звучить чарівна музика і в зал заходить Чарівник-казкар(вихователь). | |
|
Чарівник: |
Я казковий Чарівник Добрий чародій. Казки я складати звик Для малих дітей. Доброго вам дня! Куди це перенесла мене чарівна паличка? |
|
Керівник: |
Добрий день, шановний Чарівник! Ви потрапили в дитячий садок до дітей, які дуже люблять казки. |
|
Чарівник: |
Я дуже радий. Я оголошую Свято казок! Але спочатку ви повинні відгадати мої казкові загадки: В якій казці живуть: бабуся, дідусь, заєць, вовк, ведмідь, лисиця і маленький кругленький мандрівник? (“Колобок”). З якої казки ми взнали про тата, його дерев’яного синочка з довгим носом? (“Золотий ключик”). В якій казці великі білі птахи віднесли маленького хлопчика в ліс до Баби-Яги? (“Гуси-лебеді”). Як звали дівчинку, яка вирушила в гості до своєї бабусі і зустрілася в лісі з сірим вовком? (“Червона Шапочка”). Чарівник запрошує дітей в тіньовий театр подивитися казку Ш.Перро “Червона Шапочка”. Виставу показують Чарівник і керівник. |
|
Керівник: |
Наше свято продовжується! Тепер, шановний Чарівник, спробуй ти вгадати, з яких казок прийшли до нас гості. |
|
Діти: |
Відвернись і не дивись! Діти обирають костюми героїв різних казок: ніс Буратіно, маски ведмедя, вовка, лисиці тощо. |
|
Діти: |
Повернись і подивись! Діти підходять до Чарівника і розповідають про свого героя, не називаючи казки. А Чарівник вгадує. Наприклад: Я дерев’яний хлопчик, зробив мене старий шарманщик з поліна. В мене багато друзів. Це Мальвіна, пес Артемон, П’єро. Хто я? Тощо. В кінці заняття включається лірична музика, діти разом з Чарівником танцюють. Музика стихає, Чарівник прощається і уходить. |
Конспект заняття № 26
Тема: „Підсумкове заняття”
Запросити на святкове останнє заняття дітей з всієї групи. Привітати гуртківців та присвоїти їм звання “Народні артисти ДНЗ№ 5” з врученням пам’ятних дипломів та свідоцтв “Про проходження курсу акторської майстерності”. Провести концертну програму за бажанням дітей.
Визначення театральних здібностей
за методикою Де Хаака та Кафа
Музичні здібності
Дуже швидко і легко сприймає нові мелодії.
Добре співає.
Вносить в пісню свою енергію, почуття.
Любить музичні записи.
Любить співати разом з іншими.
Складає власні пісні.
Грає на музичних інструментах.
Літературне обдарування
Легко будує свою розповідь.
Додає щось нове коли розповідає про щось.
Розповідаючи вміє дотримуватись сюжету.
Вміє добирати слова, які передають стан героя.
Любить писати вірші, оповідання.
Зображує своїх героїв живими, передає почуття.
Артистичний талант
Легко входить в роль.
Цікавиться грою акторів.
Передає почуття через міміку, жести, рухи.
По кожному питанню ставиться оцінка від 1 до 5, потім сума балів ділиться на кількість питань – це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення рівня здібностей.
Методичні рекомендації до організації
музично-театралізованих ігор.
Музично-театралізована діяльність має велике значення для всебічного виховання дітей: розвиває художній смак, творчу самостійність, формує почуття колективізму, розвиває пам’ять, увагу, мислення, уяву, сприймання дітей.
Час для цієї діяльності потрібно відводити окремо від занять: в ІІ половину дня в групі або на прогулянках в теплу пору року (що ускладнює використання музичного супроводу).
Музично-театралізовані ігри включають:
дії з ляльковими персонажами (сюжетними і образними іграшками, пальчиковими, бі-ба-бо, плоскими фігурами);
безпосередні дії дітей по ролям;
літературну діяльність (проявляється у вигляді діалогів і монологів від особи персонажів літературних творів, перемежовуючись поясненнями від автора);
образотворчу діяльність – носить характер просторо-образотворчої, оформлювальної: діти створюють мальовані або аплікативні декорації, костюми персонажів;
музичну – виконання знайомих пісень від особи персонажів, авторських характерних пісень до музично-театралізованих ігор, пісень-імпровізацій, пісень та мелодій створених самими дітьми.
Керівництво театрально-ігровою діяльністю потребує від вихователя вміння будувати роботу в системі, підбирати матеріали змістовні, ставити і вирішувати педагогічні задачі, мета яких – формувати творчі та театральні здібності дітей.
Вихователь повинен допомагати дітям організовувати діяльність – об’єднуватись в невеличкі творчі групи, разом готувати, оформляти і програвати від початку до кінця літературні твори.
Музично-театралізовані ігри повинні плануватися музичними керівниками два рази на тиждень в кожній віковій групі, починаючи від першої молодшої. Відповідно до віку враховуючи складність, завдання, репертуар тощо.
Театралізовані ігри потрібно планувати кожен день в самостійній ігровій діяльності. Однак, для того, щоб діти середньої групи могли грати самі, ще в молодшій групі потрібно приділяти увагу самостійній художній діяльності, вчити розігрувати за допомогою вихователя знайомі народні казки, народні пісеньки, потішки, невеличкі сценки, використовуючи іграшки і плоскі фігурки, пальчиковий театр.
Все це допоможе підготувати дітей до активної участі в театралізованих іграх і є чудовим засобом підвищення емоційного тонусу малюків, розвиватиме їх спілкування, прагнення приймати активну участь в спільних задумках. Для цього добре підійдуть ігри-потішки, забавки, примовки, скоромовки, в яких діти вчаться співставляти слова і рухи, виконувати заданий ритмічний малюнок.
Ігри з використанням пальців можна оживити, зробивши голівки хлопчиків і дівчаток. Їх малюють або вирізають із старих книжок і журналів, наклеюють на картон чи марлю, а ззаду пришивають резинку по розміру пальця. За допомогою таких іграшок вихователь може обіграти ряд віршів і потішок.
Наприклад, „Дружна сім’я”:
Оцей пальчик – дідусь, (1)
Оцей пальчик – бабуся, (2)
Оцей пальчик – тато, (3)
Оцей пальчик – мама, (4)
А цей пальчик – я, (5)
От і вся моя сім’я. (6)
Пояснення до гри: Дорослий пропонує дітям стулити долоні. На слова потішки пальці рук, починаючи з великого, торкаються один до одного, немовби вітаються (1-5). На останній рядок пальці стискаються в „замок” (6).
В підведенні дітей до театралізованих ігор велике значення має обігрування малих літературних форм: авторських віршів (Барто, Маршака інш.). в цьому випадку педагог сам читає літературний твір, а діти копіюють дії героїв. Подібні ігри доступні навіть вихованцям першої молодшої групи.
Так, наприклад, при розучуванні з дітьми потішки „Кішки дім” вихователь, прочитавши твір 2-3 рази, робить із стільчиків дім для кицьки і пропонує малюкам діяти відповідно до тексту. При цьому попередньо розподіливши ролі.
Вже в молодшій групі при обігруванні потішок доцільно пропонувати дітям іграшки: козлика, ляльку, дерево з плоского театру. Таке обігрування дуже близьке до театральних ігор. Глядачами можуть бути однолітки або ляльки.
В середній групі, коли діти набувають деякого досвіду, театралізовані ігри виступають як один з видів творчих ігор. Вони дають можливість виконувати літературні твори, які сподобались дітям за допомогою слів, міміки, жестів, передавати різні образи. Все це збагачує словниковий запас, розвиває пам’ять, вміння діяти відповідно до задуму.
Пропонуючи дітям театралізовані ігри, педагог повинен чітко передбачати весь хід діяльності. Головна і необхідна умова – використовувати добре знайомі дітям твори, тобто ті, які відповідають програмі передуючих по віку груп. Доцільно вибирати невеликі твори.
При доборі музичного матеріалу теж потрібно бути дуже обережними. Музика повинна бути яскравою, легкою, зрозумілою дітям залежно від вікових можливостей дітей. Пісенний матеріал повинен відповідати співацьким можливостям дітей, їх природному діапазону.
Підготовка до музично-театралізованих ігор потребує правильного керівництва. Вихователь пропонує пограти в „казку”, при чому діти повинні самі вибирати одну з двох, трьох назв творів.
Для обігрування більш складних творів доцільно підібрати ілюстрації, грамзапис. Це допоможе дітям скласти більш чіткі уявлення про героїв творів, їх характерні особливості. Вибраний літературний твір вихователь читає дітям з установкою послідуючого його обігрування з будь-якими іграшками.
Після читання педагог задає питання, які допоможуть виявити послідовність дій, пригадати характерні риси персонажів. Якщо твір великий – його слід готувати по частинам.
Потрібно намагатися відвести