Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Вдосконалення контрольно-оцінної діяльності в початковій школі

Вдосконалення контрольно-оцінної діяльності в початковій школі

вчителі вважають, що вони дотримуються індивідуального підходу в оцінюванні знань, коли пропонують легкі запитання невстигаючим дітям і значно складніші - сильним. Насправді ж тут відіграє роль насамперед те, як саме формулює педагог свої запитання. Наприклад, учням, котрі добре встигають, можна пропонувати їх у будь - якому порядку. Школяра ж, який має посередні знання або не встигає, краще опитувати у такій послідовності, щоб він міг відповісти на легше запитання - це надасть йому більшої впевненості у своїх силах і допоможе продемонструвати обізнаність щодо складніших запитань. Відповідь може бути розгорнутою, детальною або стислою.

7. Використання оцінки-стимулу виявляється і у створенні вчителем ситуації гарантування успіху, "Кожна робота, - підкреслював В.О. Сухомлинський, - має бути для учня хоча б маленьким просуванням уперед". Для цього потрібно забезпечити дітям, особливо Із низьким рівнем успішності, умови для посильної розумової праці, навчити Їх долати труднощі, зацікавити навчальною роботою, завдяки якій вони постійно розвивалися о інтелектуально.

8. Вчителеві слід керуватися правилом, яке в психології називають принципом гарантованого успіху. Цей принцип пов'язаний з індивідуалізацією навчальних завдань. Суть його полягає у тому, що дітям пропонуються такі завдання, які є не дуже важкими, посильними для них і за умови надання учням необхідної допомоги з боку дорослих обов'язково будуть успішно виконані.

9. Згаданий принцип можна сформулювати так: кожний учень повинен встигати, його діяльність має оцінюватися позитивно. При цьому вчителю слід ураховувати мотивуючу роль добору завдань, під час виконання яких недостатньо підготовлені учні можуть використати свої знання та уявлення. З часом, коли невстигаюча дитина виявлятиме позитивне ставлення до навчання, педагог зможе перейти і до завдань, безпосередньо передбачених програмою. При цьому складність і обсяг завдань, вимоги до якості роботи слід поступово підвищувати (в міру виконання попередніх).

10. Принцип гарантованого успіху забезпечує створення ситуацій, коли в учнів не нагромаджується досвід невиконання завдань учителя. З перших днів перебування у школі діти повинні засвоювати кожну навчальну тему, навчитися вчасно виконувати всі завдання педагога.

11. Принцип гарантованого успіху не слід розуміти так, що не можна взагалі допускати ситуацій, в яких учні зазнавали б невдач, робили б які-небудь помилки. Головне, щоб невдачі мали тимчасовий характер, щоб недоліки і помилки обов'язково були виявленими, і це не впливало негативно на ставлення дітей до навчання. Учень має приходити зі школи з хорошим настроєм, з радісним відчуттям, що на уроках були досягнуті певні позитивні результати.

12. Відомо - яку гостру потребу мають діти в закріпленні виявленої ними старанності. Тому слід звернути увагу на мотиваційний ефект похвали та його зростання, якщо вона висловлюється вчителем ніби від усього класу. Наприклад, педагог підкреслює: "Так, Васильку, ти став більш старанним". Крім того. вчитель може використати і таку форму оцінювання: "Діти, ви бачите, що Василько останнім часом став сумліннішим".

Не варто називати "нехороших" "учнів, демонструвати всьому класу неохайні зошити і т. ін. Краще сказати цим дітям про те, що у них успіхи поки що скромні через недостатні старанність і уважність. Необхідно тактовно зауважити, щоб вони змінили своє ставлення до виконання завдань і вимог учителя.

13. У процесі оцінювання діяльності дітей, невпевнених у собі, слід з самого початку дотримуватися так званої "уривчастої схеми підкріплення", тобто поступово збільшувати інтервали між окремими заохоченнями, привчаючи дітей (у міру зміцнення в них впевненості у власних силах) до мінімального використання похвали. Мета негативного оцінювання полягає у тому, щоб спонукати учнів замислитися над своєю поведінкою, а потім виправити недоліки, на які вказано вчителем.

14. Під час оцінювання діяльності дітей слід використовувати по можливості демократичні види негативної оцінки. При цьому також необхідно дотримуватися педагогічного такту. Як показує досвід роботи передових учителів, лише за цієї умови забезпечується можливість створення на уроці сприятливої емоційної атмосфери, що, в свого чергу, допомагає підтримувати тісний психологічний контакт з дітьми.

Обов'язковою умовою доброзичливих взаємин між учителем і учнями є врівноваженість педагога Особливо слід відзначити важливість таких якостей його особистості, як любов до дітей, гуманність, вимогливість, педагогічна передбачливість, творче мислення, доброзичливість, природність і простота у спілкуванні. .

15. Віра у сили дитини - значний стимул підвищення активності, позитивного, усвідомленого ставлення шестирічних першокласників до навчання. Проте буває й так, що вчитель інколи виявляє недовір'я до знань учня, боїться належним чином їх оцінити, оскільки раніше дитина відповідала гірше, виявляє сумнів під час перевірки засвоєння матеріалу. Цей сумнів передається учневі, що може призвести до втрати віри у власні сили.

Отже, педагогічна оцінка є важливою умовою формування в учнів позитивного ставлення до навчання, створення сприятливої психологічної атмосфери на уроці, що стимулює відповідну емоційно-позитивну ситуацію оцінювання. Така ситуація забезпечується використанням у ході навчального процесу змістовної мотивованої педагогічної оцінки у формі оцінних суджень - заохочення, схвалення, підбадьорення, перспективної оцінки, включенням дітей в активну оцінну діяльність, формуванням адекватної самооцінки.

Висновки


У ході дослідження нами встановлено, що функції контролю називають майже всі сучасні дослідники даної проблеми. Зазначимо, що в 2002 р. Міністерство освіти і науки України затвердило документ "Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів", в якому чітко визначено такі функції:

а) контролююча, що передбачає здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання, забезпечення необхідного оперативного зворотного зв'язку Перевірка знань, з одного боку, дає вчителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про особливості засвоєння ними змісту освіти. З іншого - виступає засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються вчителем і самим учнем;

б) навчальна, що сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу, систематизації і закріпленню знань, формуванню умінь критично аналізувати інформацію;

в) діагностико-керуюча, що допомагає виявити причини труднощів, які виникають в учня у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, і визначити конкретні шляхи усунення недоліків;

г) стимулюючо-мотиваційна - мотивація бажань учнів поліпшувати свої результати, самореалізуватися в навчанні.

Контроль і оцінка завжди були важливою складовою навчального процесу. Тим часом століттями педагоги дискутують про доцільність оцінювання, його технологію, про те, що повинна показати оцінка, - успішність учня чи переваги, недоліки тієї чи іншої методики навчання. Не випадково ще Я.А. Коменський закликав педагогів розумно і зважено користуватися своїм правом на оцінку. К.Д. Ушинський різко критикував сучасні йому форми контролю, які пригнічували розумову діяльність учнів.

У ході наукового пошуку встановлено, що сучасні дидакти виділяють попередній, поточний, періодичний (тематичний), підсумковий види контролю. Дещо своєрідним є визначення видів контролю, зроблене Підласим. Він називає "ланцюжки" в системі перевірки:

попереднє виявлення рівня знань учня;

поточна перевірка в процесі засвоєння теми;

повторна перевірка (тематична);

періодична перевірка знань, умінь учнів за цілим розділом або курсом;

підсумкова перевірка знань, умінь, якими оволоділи учні на всіх етапах дидактичного процесу;

комплексна перевірка здібностей учнів застосовувати знання та вміння, отримані з різних навчальних предметів, для вирішення практичних проблем (завдань).

Головна складність оцінної діяльності вчителя в тому, що вона одночасно є багатофункціональною. Адже контроль за діяльністю учнів тільки тоді буде повноцінним, коли сприятиме виконанню провідних функцій педагогічної діяльності. Оцінка учителем результатів роботи дитини не лише констатує рівень навченості, але й має для неї велике емоційне значення. Саме тому педагогічне оцінювання є дуже важкою справою. -

Очевидно, що реформа введення нової шкали оцінок мала на меті не лише зміну шкали оцінювання, але й цілковиту перебудову ставлення де навчального процесу як з боку вчителя, так і з боку учня. Насправді можемо простежувати певне неузгодження, а саме, одним з головних, на наш погляд, є те, що навчальний процес не перейшов у нове русло своєї діяльності, а продовжує відбуватися за старими стереотипами. Праця вчителя повинна була набути цілком нового змісту, згідно з новою парадигмою освіти. Все це повинно би спонукати учителя вчити учнів так, щоб вони змогли розв'язувати нестандартні завдання, навчилися працювати самостійно, формувати у них способи творчої діяльності. Однак чи змогла здійснитися ця перебудова за існуючої у масовій школі технології навчання, яка в своїй основі містить передавання інформації, вивчення готової інформації (наявні підручники) та її відтворення. Отож далі відбувається типовий процес збагачення знаннями та репродуктивними вміннями, а для розвитку творчих здібностей немає часу. Адже з новими підходами "учневі належить не вчити предмет, а пізнавати світ, природу, а заразом - і метод і культуру пізнання; не одержувати формулювання законів природи, а відкривати їх під керівництвом учителя як рівноправного партнера. Він повинен не "пам'ятати" наукову дисципліну, а розуміти її, тобто бути не об'єктом, а суб'єктом пізнання". Недарма було визначено групи компетенцій, які повинні сформувати навчальна діяльність. Якщо в школі оцінюються в головному академічні знання, то в реальній професійній діяльності відбувається оцінювання не лише знань, якими володіє людина, але й здатності здобувати нові знання, вміння працювати з іншими людьми, тобто у команді, поводження в проблемних ситуаціях. А це вже цілком інші підходи не лише до оцінювання, але й до навчальної діяльності в цілому.

Контроль має велике значення і для самих учнів. Вважають, що, поєднуючись із самоконтролем, він серйозно впливає на мотивацію навчання, підвищує відповідальність учнів за виконувану навчальну працю, формує в них риси дисциплінованості, акуратності і системності праці тощо.

На нашу думку, ядром технології управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах можуть бути такі процедури:

1) оформлення соціального замовлення: формування мотиваційної сфери учасників навчально-виховного процесу, побудова уявлень" про позитивні результати нововведень;

2) ресурсне забезпечення закладу: побудова проекту, що забезпечить розвиток школи, визначення критеріїв відбору ресурсів, корекція й узгодження замовлення;

3) програмування: розробка освітньої програми розвитку школи;

4) контроль: порівняння норми й конкретного результату, встановлення невідповідності реалій та норм;

5) корегування: рефлексія інноваційних продуктів, корегування невідповідності реальності та норми;

6) проблематизація замовлення: виявлення проблемних зон, проблематизація попередньої діяльності, побудова концепції уявлень, узгодження гіпотези (ідеї) із замовленням;

7) корекція замовлення на нововведення, розуміння призначення замовлення.

Отже, управлінням якістю шкільної освіти можна вважати логіку спроектованих, послідовних, організованих технологічних дій школи, спрямованих на забезпечення її якісного розвитку, який визначається інноваційною діяльністю навчального закладу, що характеризується оптимальною, ефективністю, результативністю та справедливістю.

Отже, у молодших школярів необхідно максимально розвивати дослідницькі вміння. Їх формування відбувається ефективніше, якщо на уроках мови, математики, природознавства, під час вивчення дисциплін освітньої галузі "Людина і світ" застосовувати певні творчі вправи, завдання та тести, які націлені саме на це.

Одним із найпрогресивніших методів вдосконалення системи контролю знань, умінь, навичок учнів ми вважаємо введення тестування, що значно підвищує мотивацію навчання, зацікавленість вихованців? Під час дослідження дійшли висновку, що на ефективність контролю суттєво впливає частота перевірок діяльності кожного учня. Проте це порівняно легко розв'язується завдяки застосуванню (поряд із класичними методами) методу контролю за допомогою стандартизованих завдань - тестів успішності.

Тест у педагогічній інтерпретації є способом виявлення рівня освоєння знань, умінь, навичок учнів, їх навченості та успішності, рівня вихованості тощо.

Аналіз матеріалів дослідження, пов’язаних з оцінюванням навчальної діяльності учнів початкових класів, показав, що у 1 класі доцільно застосовувати такі види педагогічної оцінки: оцінні судження з позитивною модальністю (погодження, схвалення, заохочення); з негативною забарвленістю (зауваження, заперечення); символи-знаки.

У процесі експерименту було сформовано такі типи контрольно-оцінних умінь: уміння самостійно оцінювати результати учіння однокласника; уміння самостійно перевіряти процес власного учіння; уміння самостійно контролювати результативність власної навчальної діяльності та уміння вербально оцінювати процес протікання етапів власної навчальної діяльності. За сформованістю даних умінь визначено рівні оволодіння першокласниками основами контрольно-оцінної діяльності. Як показати результати експерименту, контрольно-оцінні уміння знаходяться у безпосередній залежності від доцільних способів організації контрольно-оцінної діяльності учнів експериментального класу.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи роботи на основі врахування потенційних можливостей першокласників у розвитку функцій контролю і оцінювання позитивно вплинули на формування контрольно-оцінних умінь у школярів.

Список використаних джерел


  1. Амонашвили Ш.А. В школу - с шести лет. - М.: Педагогика, 1986. - С.164-170.

  2. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 287 с.

  3. Амонашвили Ш.А. Обучение. Оценка. Отметка. - М.: Знание, 1980. - 142 c.

  4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. - М.: Педагогика, 1980. - С.128-168.

  5. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Нива, 1968. - 217 с.

  6. Бабанский Ю.К. Педагогика. - М.: Высшая школа, 1989. - С.105-125.

  7. Балашова С., Беспалько Л. Формування дослідницьких здібностей у процесі контролю знань та умінь молодших школярів // Початкова школа. - 2004. - № 5. - С.8-10.

  8. Барановська О. Сучасна модель оцінювання навчальних досягнень учнів: переваги і недоліки // Рідна школа. - 2000. - №7. - С.48-50.

  9. Баскатіна К. Вимірювання знань: стимул чи засіб гноблення? // Початкова школа. - 1988. - №9. - С.45-47.

  10. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика. 1989. - С.172-176.

  11. Біланюк Ю. Деякі проблеми уніфікації методів контролю та оцінювання рівня знань // Рідна школа. - 2001. - №5. - С.27-29.

  12. Близнюк СЯ. Роль оцінки у вдосконаленні знань, умінь і навичок учнів. - К.: Знання, 1973. - 48 с.

  13. Бондарчук О.І. Бондарчук Л.І. Основи педагогіки та психології. Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 183 с.

  14. Бордовская В. К, Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - СПб: Издательство “ Питер", 2000. - 97 с.

  15. Борытко Н.М. В пространстве воспитательной деятельности: Монография / Науч. ред. Н.К. Сергеев. - Волгоград: Перемена, 2001. - 227 с.

  16. Борытко Н.М. Педагог в пространствах современного воспитания / Науч. ред. Н.К. Сергеев. - Волгоград: Перемена, 2001. - 202 с.

  17. Бурінська Н.М. До проблеми оцінного контролю // Педагогіка і психологія. - 2000. - №2. - С.85-87.

  18. Век X. Оценки и отметки. - М.: Просвещение, 1984. - С.64-124.

  19. Віват Т. Оцінювання знань і вмінь учнів у загальноосвітній школі // Рідна школа. - 2000. - №2. - С.47-48.

  20. Галузинський В.М., Втух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - С.88-89.

  21. Голуб Б.А. Основы общей дидактики. - М.: Просвещение, 2000. - 182 с.

  22. Гребенюк О.С. Общая педагогика: Курс лекций - Калинингр. ун-т. Калининград, 1996. - 263 с.

  23. Гребенюк О.С., Гребенюк Т.Б. Основы педагогики индивидуальности. - М.: Просвещение, 1996. - 176 с.

  24. Гуржій А. Методологічні критерії оцінювання: зміст, проблеми та перспективні завдання // Освіта України. - 2000. - 2 листопада.

  25. Делікатний Г.Д. Оцінка знань як органічна частина процесу навчання // Радянська школа. - 1989. - №5. - С.23-26.

  26. Другий український педагогічний конгрес. Збірник матеріалів конгресу. - Львів: ТзОв Камула, 2006. - 143 с.

  27. Зубалій Н.П. Вплив оцінки на ставлення шестирічних першокласників до навчання // Початкова школа. - 1990. - №5. - С.27-30.

  28. Зубалій Н.П. Педагогічна оцінка шестирічних учнів. - К.: Знання, 1982. - 27 с.

  29. Імідж сучасного педагога // Науково-практичний освітньо-популярний часопис - 2005. - № 3-4 (52-53). - С.40-46.

  30. Ковальчук О.Б. Діагностування результатів навчання: Навч. посібник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. - 153 с.

  31. Кривошанова Р.Ф., Силютина О.Ф. Функции проверки и оценки в учебном процессе // Советская педагогика. - 1980. - №11. - С.17-20.

  32. Мартиненко С.Л., Хоружа Л.Л. Загальна педагогіка. - К.: Знання, 2002. - С.124-125.

  33. МО і науки України. Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації // Початкова школа. - 2001. - №10. - С.11-17.

  34. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: Навч. посібник 4-е видання, доповнене. - К.: Либідь, 2003. - 615 с.

  35. Мухина B. C. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1986. - С.104-108.

  36. Паламарчук В. Дванадцятибальна система оцінювання знань, умінь і навичок учнів: Резонанс публікації // Рідна школа. - 2001. - №1. - С.3-6.

  37. Петренко Л. Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С.44-46.

  38. Пилиповский В.Я. Обучение без отметок // Советская педагогика. - 1991. - №3. - С.143-145.

  39. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учебник для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 229 с.

  40. Полонский В.М. Оценка знаний школьников. - М.: Педагогика, 1981. - 216 с.

  41. Про проведення державної підсумкової атестації учнів 3 (4) класів у 2001 році // Початкова школа. - 2001. - №4. - С.3 - 5.

  42. Проблемы проверки и оценки знаний // Советская педагогика. - 1974. - №6. - С.14-20.

  43. Рева Ю. Психолого-педагогічний вплив в оцінюванні особистості учня // Рідна школа. - 2000. - №12. - С.25-27.

  44. Рукасова С. Оцінювання знань учнів як педагогічна проблема // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С.36-38.

  45. Савченко О.Я. Урок в початкових класах: Навч.-метод. Посібник. - К.: Освіта, 1993. - 253 с.

  46. Сидорець В.12-бальна шкала оцінок: дидактико-статистичний аналіз апробації // Рідна школа. - 2003. - № 6. - С.12-14.

  47. Сорокус О. Прийоми оцінювання шестилітніх першокласників // Початкова школа. - 2001. - № 10. - С.36-37.

  48. Суворов А.В. Совместная педагогика. Курс лекцій. - М.: Просвещение, 1999. - 119 с.

  49. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Либідь, 2000. - 232 с.

  50. Фіцула.М. М. Опорні конспекти з курсу педагогіки. - Тернопіль: Богдан, 1994. - 156 с.

  51. Фурман А.В. Безоціночне навчання у початковій школі (з досвіду роботи Українського колежу ім. .В. Сухомлинського) // Педагогіка толерантності. - 1998. - № 2. - С.65-69.

  52. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристъ, 1997. - 143 с.

  53. Хохліна О. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних досягнень учнів спеціальних загальноосвітніх (допоміжних) шкіл // Рідна школа. - 2002. - № 10. - С.17-18.

  54. Цетлин В.С. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. - М.: Высшая школа, 1979. - 98 с.

  55. Щекатунова Г. Проблеми оцінювання якості освіти у загальноосвітніх навчальних закладах // Рідна школа. - 2007. - № 17-18. - С.3-5.

  56. Щербань П. Прикладна педагогіка. К.: Либідь, 2002. - 234 с.

  57. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

Додатки


Додаток А


Визначення об'єктів і форм контролю в малокомплектній початкові школі:

Об'єкт контролю

Основні напрямки

Управлінське рішення

І. Навчально-

виховний процес

1. Виконання навчальних програм.

2. Визначення рівня навчальних досягнень учнів.

3. Ефективність планування уроків у класах-комплектах.

4. Методика організації самостійної роботи учнів у класі - комплекті.

5. Індивідуальна та групова форми роботи на уроці.

6. Продуктивність роботи вчителя

Наказ

Рекомендації

II. Виховна робота

1. Аналіз, виконання плану виховної роботи школи, класоводів, гуртків та інших підрозділів.

2 Рівень вихованості учнів.

3. Якість виховної роботи класів.

4. Участь батьків, громадськості у виховних заходах.

5. Стан фізичного виховання в школі.

6 Спільна робота школи з культурними закладами села

Наказ

Рішення педагогічної ради

Ухвала батьківських зборів

Спільна угода

III. Методична

робота

1. Вивчення методичного та професійного рівня вчителів.

2. Структура методичної роботи.

3. Вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду.

4. Підвищення кваліфікації вчителів (курсова перепідготовка).

5. Звіт учителя про роботу над підвищенням професійної майстерності у міжкурсовий період

Інформація

Наказ

Наказ

Наказ

Рекомендації

IV. Умови організації

навчально-виховного процесу

1. Санітарно-гігієнічний стан класу, школи, інших навчальних приміщень.

2. Забезпечення охорони праці.

3. Забезпеченість школи навчально-методичною літературою, іншими засобами навчання

Наказ

Наказ інструкції

Інформація

Додаток Б


Технологія контролю за навчально-виховним процесом має таку послідовність дій:

I. Визначення мети та завдань контролю.

II. Визначення функцій контролю: діагностична, орієнтуюча, контролююча, коригуюча.

ПІ. Визначення об'єктів контролю.


Об'єкти

контролю

Результати

Учень

навчальні досягнення знання

уміння, навички

здібності

глибина, міцність, свідомість;

загально-навчальні, спеціальні практичні, інтелектуальні;

розумові, практичні

Учитель

діяльність учителя

система роботи, методика викладання, ефективність метолів


IV. Визначення виду контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий, узагальнюючий, персональний, фронтальний.

V. Вибір методів контролю.


спостереження

індивідуальне заняття

усне опитування

запитальник, анкета

діалог

з учнем, батьками, вчителями

співбесіда


тестування

з окремих предметів

контрольна робота

з базових дисциплін

аналіз та самоаналіз

занять, документації


Вибір засобів контролю: Анкети, перфокарти, запитальники, схеми, тести, дидактичні картки.

VI. Визначення місця, часу та термінів контролю.


оперативний

навчальне заняття (в домашніх умовах, у школі)

плановий

початок року, семестру, наприкінці року, семестру


VIІ. Підготовка плану контролю.


спостереження за навчанням,

визначення послідовності дій

складання плану контролю вивчення документації з даної проблеми

ознайомлення з нормативно-правовою документацією та ін.


VIІІ. Реалізація запланованих дій.


розроблення алгоритму дій

спостереження за діяльністю учня, вчителя

збір інформації з запланованої теми


ІХ. Аналіз отриманих результатів.


визначення ефективності контролю

розроблення критеріїв ефективності контролю


Х. Узагальнення результатів.


прийняття відповідних рішень

підготовка наказів, розпоряджень з контрольованої теми


[7].

Додаток В


Анкета для педагогів

Школа__________________ Клас______________________________

Вчитель_________________________

Уважно прочитайте питання. Позначте той варіант відповіді, який найбільше Вам підходить.

1. Чи потрібне, на Вашу думку, оцінювання навчальних досягнень учнів?

а) так;

б) ні.

2. Чи потрібний, на Вашу думку, контроль за навчальними досягненнями учнів?

а) так;

б) ні.

3. Контроль результатів навчання найбільше сприяє:

а) виявленню прогалин у знаннях учнів;

б) повторенню і систематизації матеріалу;

в) формуванню вміння самоконтролю;

г) інше__________________________________________.

4. Чи ефективне, на Вашу думку, оцінювання навчальних досягнень учнів у балах:

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

5. Чи реально 12-бальна шкала оцінювання дає змогу об'єктивніше оцінити знання учнів, аніж 5-бальна?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

6. Який вид оцінювання, на Вашу думку, об'єктивніший:

а) кількісний;

б) якісний;

в) важко відповісти.

7. Який вид контролю, на Вашу думку, об'єктивніший:

а) письмовий;

б) усний;

в) важко відповісти.

8. Чи використовуєте Ви вибіркове опитування учнів?

а) так;

б) ні.

9. Чи використовуєте Ви графічні форми оформлення відповідей?

а) так;

б) ні.

10. Чи пояснюєте Ви учням, чому поставили саме таку оцінку?

а) так;

б) ні.

11. На уроках з яких предметів легше оцінити учня (напишіть)?

12. Чи часто учні у Вашому класі гостро реагують на оцінку?

а) так;

б) ні.

13. У якій формі вони це висловлюють? (Напишіть).

Додаток Г


Анкета для учнів

Прізвище, ім'я учня___________________________________________

Школа__________________Клас________________________________

Уважно прочитай питання. Познач ту відповідь, яка тобі найбільше підходить.

1. Як ти думаєш - цікавіше вчитися з оцінками чи без оцінок?

а) з оцінками;

б) без оцінок;

в) важко відповісти.

2. Коли твої знання оцінюють, це найбільше сприяє:

а) виявленню того, чого ти не знаєш;

б) повторенню матеріалу,

в) вмінню самостійно вчитися;

г) інше____________________________________________.

3. Як тобі більше подобається - коли вчитель оцінює тебе в балах чи просто похвалить?

а) ставить оцінку в балах;

б) хвалить мене усно;

в) важко відповісти.

4. Чи справедливо вчитель оцінює твої знання?

а) так;

б) ні;

в) важко відповісти.

5. Як ти думаєш - краще, коли вчитель заохочує учня кращою оцінкою?

а) краще для учня;

б) гірше для учня,

в) не має значення.

6. Що тобі більше подобається:

а) усні відповіді;

б) контрольні письмові роботи;

в) важко відповісти.

7. Що краще - коли вчитель опитує всіх учнів чи лише деяких?

а) усіх;

б) деяких.

Чому? __________________________________________________________

8. Чи пояснює вчитель учням, чому поставив саме таку оцінку?

а) так;

б) ні.

10. На уроках з яких предметів легше оцінити твої знання (напиши) ____________________________________________________________

11. Чи часто ти відчуваєш, що тебе несправедливо оцінили порівняно з іншими?

а) так;

б) ні.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: