Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

Формування знань про тварин в учнів 3 класу на уроках "Я і Україна. Природознавство"

(його структуру, логічну побудову, добір фактів);

б) прийоми, які відображають об’єктивні процеси пізнання (аналіз, порівняння, встановлення зв’язків і т. ін.);

в) спеціальні прийоми активізації (застосування засобів наочності, цікавих матеріалів та ін.) і забезпечення зворотного зв’язку через складання схем, таблиць, плану);

г) техніку й культуру мовлення, спілкування.

Розповідь у початковій школі обов’язково поєднується з іншими методами навчання та із засобами наочності. Методи виступають у ній прийомами, що розв’язують конкретні дидактичні підзадачі. Наприклад, прийом бесіди може забезпечувати зворотний зв’язок у конкретній ситуації, актуалізацію відомих фактів, установки на зосередження уваги та ін. Засоби наочності використовуються для ілюстрацій теоретичних положень, створення чуттєвих образів або їх актуалізації.

Важливе місце серед методів навчання відводиться дидактичній грі, зазначає Байбара Т.М., яка є особливою формою пізнання дітьми дійсності. Гра допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання [4,5,6,8, 9].

Ігри, які використовуються на уроках «Я і Україна», класифікують за дидактичними навантаженнями:

ігри, які сприяють формуванню вміння класифікувати;

ігри, мета яких перевірка правильності сформованих уявлень;

ігри, спрямовані на виявлення природних зв’язків, сутність явищ;

ігри, спрямовані на формування вміння орієнтуватися на місцевості.

Навчальні дидактичні ігри, що застосовуються у навчальному процесі під керівництвом учителя (настільні ігри, ребуси, кросворди тощо), використовуються для перевірки знань, розвитку кмітливості, формування творчого мислення (див. додаток А)

Крім словесних методів навчання, на уроках природознавства широко використовуються практичні методи. До них належать практичні роботи, досліди і спостереження.

Практична робота – це навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об’єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. При цьому тіла і явища або умови їх існування в природі не змінюються, вважає Савченко О.Я. [56].

У ході виконання практичних робіт учні оволодівають практичними уміннями. Отже, їх основною метою є формування практичних умінь і навичок. Крім того, внаслідок виконання дій з об’єктами в одних випадках здобуваються факти, які є основою формування нових уявлень, понять і встановлення зв’язків, а в інших – засвоєні знання виступають засобом здійснення практичної діяльності, тобто знання засвоюються на рівні застосування за зразком і в новій ситуації.

Практична робота, як метод навчання, є способом цілеспрямованої організації практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування нею учителем.

Засобом організації практичної роботи є практичне завдання. На думку О.А. Біди, ефективність його виконання учнями залежить від:

а) чіткого визначення конкретних цілей практичної діяльності;

б) відбору необхідних матеріальних об’єктів або їх матеріалізованих форм, приладів чи їх моделей;

в) розробки прийомів виконання завдання [10,70].

Практичні завдання виконуються на різних етапах уроку, а отже, миють різні дидактичні цілі. Так, на етапі засвоєння вони використовуються для актуалізації опорних знань та умінь, постановки проблеми, як джерело нових знань; на етапі застосування засвоєних знань і умінь – для їх закріплення; на відповідних етапах – для систематизації, узагальнення, а також перевірки засвоєних знань та умінь.

Практичні роботи виконуються не тільки на уроці, а й у позаурочний час, зокрема під час виконання домашніх завдань.

Важливим практичним методом навчання природознавства є організація і проведення дослідів. Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду, зазначає Варзацька Я.О. [13,59].

Дослід, як метод навчання, є способом взаємозв’язаної діяльності вчителя і учнів: учитель керує діяльністю учнів (організовує, планує, контролює, стимулює, коригує, аналізує й оцінює), спрямовує на вивчення тіл і явищ природи у спеціально створених умовах шляхом зміни об’єктів або умов їх існування (протікання) з використанням відповідних приладів і матеріалів.

Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо. Специфіка досліду полягає в тому, що він дозволяє отримати явище в «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів. Дозволяє досліджувати його в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії і повторювати необхідну кількість разів, вивчати предмет більш ретельно, ділити його на частини, виділяти те, що цікавить. Таким чином досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків.

Необхідність проведення дослідів у початковій школі зумовлена насамперед тим, що діти мають недостатній чуттєвий досвід, а більшість природознавчих уявлень і понять формується тільки на його основі. Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Під час навчання досліди необхідні і в тих випадках, коли процес у природі триває довго, і діти не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги дітей на частині такого процесу.

Обов’язковим елементом досліду є створення спеціальних умов для проходження явищ, процесів та добір засобів для цілеспрямованої зміни об’єктів або середовища їх існування. Тому виконання дослідів вимагає певного обладнання (приладів і матеріалів).

У процесі використання досліду молодші школярі повинні оволодіти не тільки знаннями про тіла і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, а й про спосіб його виконання (які практичні дії і в якій послідовності здійснюються), про прилади, матеріали та їх призначення.

Важливе значення у формуванні природничих знань має метод спостереження. У працях відомих педагогів Я.А. Коменського, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, психологів Л.С. Виготського, Л.В. Занкова та інших показано, що природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їхній розвиток. Ось чому правильній організації спостережень у природі вчитель має приділяти велику увагу [38,64,67,68].

Спостереження – це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль, вказує Гончарова К.Д. [3, 49]. Спостереження спрямоване на виявлення істотних ознак, причинно-наслідкових зв’язків у природі. За допомогою спостережень виявляються певні закономірності в навколишній дійсності.

У процесі навчання спостереження виступає одним із методів його організації. Спостереження є способом організації взаємозв'язаної діяльності учителя й учнів і полягає у тому, що вчитель організовує, стимулює, здійснює поточний контроль, аналізує, коригує й оцінює цілеспрямоване, планомірне сприймання учнями об’єктів природи.

Під час спостереження учні оволодівають уміннями виділяти в предметах їх ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об’єктах, робити висновки за допомогою вчителя. У молодших школярів нестійка увага, погано розвинута спостережливість. Тому робота вчителя повинна бути спрямована на розвиток уваги і спостережливості, доповнює Кузнєцова В.І. [19,50].

З перших уроків з курсу «Я і Україна» вчитель навчає учнів спостерігати за навколишньою природою. Він дає їм детальний план спостережень, одночасно показуючи, як ним користуватись та як краще висловити наслідки спостережень.

Спостереження у процесі навчання може виступати методом і прийомом. Методом воно є тоді, коли в результаті його проведення досягається дидактична ціль, а прийомом – дидактична підціль. Від цього залежать співвідношення спостереження з іншими методами, які можуть входити до нього прийомами або включати його прийомом у свою структуру. Наприклад, у процесі спостережень бесіда буває прийомом актуалізації опорних знань про об’єкт і способи діяльності; прийомом мотивації й стимулювання та ін.; розповідь – прийомом додаткового інформування; дослід – прийомом виявлення певної внутрішньої ознаки або властивості об’єкта і т. ін. І навпаки – спостереження входить прийомом в інші методи, зокрема в дослід, в практичну роботу, в розповідь для сприймання наочних ілюстрацій до неї.

У дітей молодшого шкільного віку довільна увага розвинена слабо. Як показали дослідження психологів, вона розсіюється через 4–5 хвилин, тому виникає постійна потреба в активізації навчально-пізнавальної діяльності. Для цього слід готувати до уроку різні наочні посібники, які активізують пізнавальні можливості учнів.

На сучасному етапі розвитку дидактики наочність можна визначити як принцип навчання, який ґрунтується на показуванні конкретних предметів, явищ, процесів, моделей або їх образних відтворень. За допомогою пояснень, прикладів можна створити уявлення про той чи інший об’єкт чи явище природи, тобто можна навчати наочно, спиратись на ті ж образи, уявлення, дії, які є в особистому досвіді учнів.

Під час вивчення природознавства використовують такі способи подачі наочних посібників: безпосередня демонстрація, опосередкована демонстрація (за допомогою ТЗН), створені в процесі навчання таблиці, схеми, за словами Байбари Т.М. [4].

У процесі навчання засоби наочності можуть виступати як:

джерело нових знань і уявлень про об’єкти, події, явища;

ілюстрація, яка служить опорою теоретичних положень;

спосіб розвитку мислення, що забезпечує міцність засвоєння знань, розвиток уваги, спостережливості, уяви;

посібник для самостійної пізнавальної діяльності;

спосіб інструктажу;

спосіб повторення, повідомлення, систематизації;

спосіб контролю.

Реалізація вказаних функцій вимагає поєднання слова і наочності. Саме за допомогою слова вчитель керує сприйманням, яке здійснюється учнями, призводить до осмислення зв’язків явищ.

До використання наочних посібників на уроках природознавства в початковій школі існує ряд вимог, а саме:

використання наочних посібників повинне відповідати в цілому меті навчання і меті уроку зокрема;

поєднання слова і наочності;

врахування рівня підготовки школярів. Якщо в учнів немає уявлень, які необхідні і достатні для утворення нових, то використання наочних посібників не є необхідністю. Зовсім недоцільно показувати наочно предмети і явища, добре відомі учням із їх щоденних спостережень або попередніх навчальних демонстрацій, достатньо тільки нагадати про них.

оптимальність використання: не перевантажувати наочними посібниками, бо надмірна наочність призводить до труднощів сприйняття, осмислення; забезпечити можливість розгляду, що потребує обліку формату, величини знаків, цифр, букв, як зазначає Біда О.А. [10,11].

Вчитель повинен пам’ятати про інші, не менш важливі, загальні вимоги до використання засобів наочності. Серед них:

зміст засобу наочності повинен відповідати освітній, розвивальній та виховній меті. У засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, що відволікало б увагу дітей від необхідного;

усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше. Після цього вони можуть залишатися на видних місцях, але у тій послідовності, в якій вивчалися. Надалі вони використовуватимуться для розв’язання інших дидактичних задач: усвідомлення, осмислення, систематизація, узагальнення, запам’ятовування, закріплення і т. ін.;

якщо засіб наочності не відповідає поставленим цілям і задачам, то на уроці краще ним не користуватися, на думку Варзацької Я.О. [13].

Наочність на уроках природознавства може бути натуральною (об’єкти природи живі і препаровані) і зображувальною (таблиці, схеми, муляжі, кінофільми). Для вивчення багатьох об’єктів, недоступних для сприймання в натурі, учитель застосовує зображувальну наочність.

Разом із таблицями на уроках «Я і Україна» використовувати треба малюнки вчителя на класній дошці. Малюнок на дошці дає змогу вчителеві послідовніше і повніше викласти матеріал, а учням – легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрібний момент на сприйнятті лише тієї деталі, про яку йде мова. Малюнки вчителя повинні бути простими, близькими до схеми. У 1–4 класах учитель малює на дошці окремих тварин. Робота з малюнком на уроці сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Розглянемо фрагменти цих уроків, зокрема етапи актуалізації знань учнів, вивчення нового матеріалу та закріплення знань, умінь і навичок учнів.


Тема. Види тварин. Тварини – живі організми

Мета: формувати поняття «тварина – частина живої природи», уявлення про різноманітність тварин та їх види, відмінність тварин від рослин; формувати вміння порівнювати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних середовищ існування.

Хід уроку

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Відгадайте загадки:

На подвір’ї ходить птах

І співає по складах. (Півень)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба,

Із сосни стрибну на дуба. (Білка)

По квітучих садах літаю,

Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

– Як одним словом назвати півня, білку і бджолу?

– До якої природи належать тварини?

Сьогодні на уроці ми розпочинаємо вивчати царство тварин. Ви дізнаєтеся, де живуть тварини, як їх розрізняють, чим тварини відрізняються від рослин.

Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.

– Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини.

Тварини відрізняються розмірами тіла (наприклад, найбільша з тварин – синій кит – має довжину 30 м і масу 150 т, а найменших тварин неможливо побачити без мікроскопа). Відрізняються тварини також формою тіла. Форма тіла тварин залежить від того, у якому середовищі вони живуть.

– Де живуть тварини? (Тварини живуть скрізь, де для них є їжа, схованка від ворогів та місце для влаштування житла: у воді та на суші, під землею і в повітрі. В усіх куточках нашої планети можна зустріти тварин, навіть там, де життя здавалося б неможливе.)

– Які тварини живуть серед вічних снігів? (Білі ведмеді, моржі, пінгвіни.)

– Які тварини живуть у жарких пустелях? (Змії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики.)

– Які тварини все життя проводять у воді, не виходячи на сушу? (Риби, раки, дельфіни, кити.)

– Які тварини живуть у ґрунті? (Кроти, землерийки, дощові черви, деякі комахи.)

– Які тварини заволоділи повітряним простором? (Птахи, комахи, летючі миші.)

– Заповніть таблицю на дошці «Місце життя тварин».


Тварини живуть

↓ ↓ ↓ ↓

Вода

(кит, акула, дельфін, окунь)


Ґрунт

(кріт, ведмедка, черв’як)


Повітря

(метелик, муха, ластівка)


Суша

(вовк, лисиця, заєць)


– Чим схожі між собою тварини? (Тварини схожі будовою тіла, яке у більшості складається з голови, тулуба, кінцівок (ніг, крил) і хвоста.)

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.

– Пригадайте, як люди розрізняють рослини.

– Виконайте практичну роботу, описану в підручнику на с. 132.

Для того щоб розрізняти тварин, їх описують, встановлюють їхні ознаки і дають тваринам назви. Як і у рослин, назви видів тварин складаються із двох слів. Перше слово у назві означає, що тварини, наприклад ластівки, мають деякі спільні ознаки: чорно-біле забарвлення тіла, невеликі розміри, довгі крила, короткі ноги, маленький дзьоб. Всі ластівки будують подібні гнізда під стелями, на стінах будинків з вологого ґрунту, живляться літаючими комахами. Проте, на малюнку зображені ластівки різних видів, тому що вони відрізняються забарвленням голови, довжиною хвоста, формою крил. Ластівка сільська гнізда будує лише у селах на стайнях, хлівах, де утримують худобу, а міська – у містах та на скелях у горах.

Таким чином, тварини одного виду мають однакову будову, форму, забарвлення і розміри тіла, живуть в однакових умовах і мають своє місце проживання, а тварини різних видів за цими ознаками відрізняються.

– Назвіть види тварин, які ви знаєте. Опишіть їх зовнішню будову.

3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин – живих організмів та про відмінності тварин від рослин.

– Пригадайте, які ознаки властиві живим організмам. (Тварини дихають, розмножуються, ростуть і розвиваються, живляться, народжуються і вмирають.)

– Чому у собаки, що спить, постійно рухаються груди і живіт? (Це відбувається тому, що тварини постійно дихають. Для дихання всім живим організмам, у тому числі й тваринам, потрібний кисень, а видихають вони вуглекислий газ.)

– Доведіть, що тварини розмножуються. (Кішка народжує 4–5 кошенят, кролиця народжує 5–10 кроленят, свиня народжує до 10 поросят, отже, тварини розмножуються. Вони народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають. Тривалість життя у тварин різна. Серед них є довгожителі, наприклад, слони, які живуть 70–80 років, але є й такі, які живуть лише кілька днів – комахи одноденки.)

– Як і чим живляться тварини? (Тварини живляться рослинами і тваринами, яких вони знаходять, ловлять, добувають.)

Отже, тваринам, як і рослинам, властиві всі ознаки живих організмів.

– То чому в живій природі виділили царства рослин і тварин? Чим вони відрізняються? (Основна відмінність між рослини і тваринами – те, як і чим вони живляться.)

– Пригадайте, як живляться рослини. Де вони беруть собі їжу? (Рослини самі собі виробляють їжу. У листках на світлі утворюються необхідні їм поживні речовини. Поживні речовини вони виробляють із води, мінеральних солей і вуглекислого газу, які беруть із повітря і ґрунту.)

– А як живляться тварини? (Тварини не можуть самі собі виробляти поживні речовини, вони живляться готовою їжею, поїдаючи рослини та інших тварин.)

– Уявіть, що в лісі виникла пожежа. Що станеться з рослинами і тваринами, як вони зреагують на пожежу? (Якщо в лісі виникає пожежа, то всі рослини гинуть у вогні, тоді як значна частина тварин рятується, втікаючи з лісу.)

– Зробіть висновок зі сказаного, і скажіть, чим ще відрізняються тварини від рослин. (Тварини, на відміну від рослин, можуть швидко рухатися, переміщуватися з одного місця на інше.)

– Наведіть приклади, як можуть рухатися відомі вам тварини. (Дельфіни, окуні, акули – плавають; граки, горобці, метелики – літають; жаби, зайці, білки, коники – стрибають; лисиці, вовки – бігають; вужі, гадюки – повзають.)

– Що дає змогу тваринам пересуватися різними способами? (Тварини можуть пересуватися різними способами завдяки тому, що у них є різноманітні кінцівки. У тих, хто плаває є плавці; у тих, хто літає – крила; у тих, хто бігає і стрибає – міцні ноги; ті, у кого відсутні кінцівки, – повзають.)

– Поміркуйте, чому рослини можуть все життя прожити на одному місці, а тваринам потрібно переміщуватися з місця на місце. (Рослинам не потрібно здобувати собі їжу, адже поживні речовини вони виробляють собі самі. Тварини переміщуються у пошуках їжі, а також, рятуючись від ворогів.)

Отже, тварини відрізняються від рослин способом живлення і здатністю переміщуватися з одного місця на інше.


Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів

1. Пізнавальні завдання для застосування знань.

1. Дайте відповіді на запитання:

– Які ознаки властиві рослинам і тваринам як живим організмам?

– Доведіть, що тварини – частина живої природи.

– Якими ознаками тварини відрізняються від рослин?

2. Запишіть у таблицю, чим тварини відрізняються від рослин.


Рослини Тварини
Самі утворюють поживні речовини.
Не переміщуються з одного місця на інше.

3. Запишіть, як пересуваються такі тварини: щука, метелик, вовк, сорока, гадюка, дельфін, кит, миша, сова, заєць, ящірка, жаба, вуж, олень, коник.

Літають: __________________

Бігають: __________________

Стрибають: _______________

Плавають: ________________

Повзають: ________________

2. Дидактична гра «Впізнай за описом».

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні у класі) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

Тема. Різноманітність тварин у природі

Мета: формувати поняття «комахи», «риби», «земноводні», «плазуни», «птахи», «звірі»; розвивати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних систематичних груп.

Хід уроку

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Скільки на Землі налічується видів тварин? (Понад 1 мільйон видів тварин.)

– Розгляньте тварин, зображених у підручнику на с. 133, і назвіть відомі вам види. (На малюнку зображені: ставковик великий, дощовий черв’як, рак річковий, павук хрестовик, метелик перламутрівка, краснопірка, жаба озерна, гадюка звичайна, снігур, лисиця звичайна.)

– Що є спільним для всіх названих тварин? (Цих тварин об’єднує те, що вони є живими організмами, які дихають, живляться, розмножуються, народжуються, ростуть, розвиваються і вмирають.)

– Чим відрізняються між собою ці тварини? (Ці тварини відрізняються розмірами, формою і будовою тіла, забарвленням, місцем проживання, способом живлення і розмноження.)

Всі вони дуже різні, проте, горобець і грак, наприклад, чимось подібні на снігура, вовк і ведмідь – на лисицю, щука і карась – на краснопірку. Тобто тварин можна об’єднати в групи.

Сьогодні на уроці ви ознайомитеся із різноманітністю тварин у природі і дізнаєтеся, у які групи і за якими істотними ознаками вчені об’єднали тварин різних видів. Ви дізнаєтеся, де живуть представники різних груп тварин, яке значення вони мають у природі та житті людини.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «комахи».

– Відгадайте загадки:

На квітку квітка сіла,

Знялась і полетіла. (Метелик)

Хто його вб’є, свою кров проллє. (Комар)

У лісі біля пня біготня, метушня,

Народ робочий весь день клопоче. (Мурахи)

Я труд поважаю, все літо літаю,

у поле, до саду,

збираю медок із різних квіток. (Бджола)

– Щоб дізнатися, як називається група, до якої належать ці тварини, розгадайте ребус:

хи (Комахи)

Комахи – невеликі за розмірами тварини. Найбільшими серед них є жук–геркулес та паличник, довжина тіла яких 26 см. Комахи є однією із найчисельніших груп тварин на Землі. Їх нараховується близько 1 млн. видів. А скільки всього комах живе на планеті неможливо полічити, як неможливо полічити листя на деревах у лісі. Чому ж комах так багато? Однією з причин є те, що комахи дуже швидко розмножуються. Потомство однієї мухи за літо може досягти такої кількості, що якби вишикувати їх в одну уявну лінію, то вона була б завдовжки від Землі до Місяця.

– Розгляньте види комах зображених у підручнику на с. 134, прочитайте їх назви і порівняйте між собою.

– Чим вони відрізняються?

– Що у них спільного?

– Полічіть, скільки ніг у комах.

Зовні комахи дуже різноманітні. Метелик відрізняється від джмеля, жук – від мурашки, коник – від бабки. Але спільним для них всіх є те, що всі комахи мають шість ніг – це істотна ознака комах.

На голові у комах є вусики, очі і рот. За допомогою вусиків вони відчувають запахи. Нюх у комах дуже добрий, це допомагає їм у пошуках їжі. До грудей прикріплені дві пари крил.

– Назвіть відомих вам комах.

– Де живуть комахи? (Комахи живуть всюди: у воді (водомірка, жук-плавунець); у ґрунті (вовчок звичайний); у траві й на деревах (коники, метелики, жуки, мурашки); у будинках (таргани, клопи); на тілі тварин і людини (блохи, воші)).

– Як пересуваються комахи? (Більшість комах добре літає, плаває у воді, стрибає, бігає по суші.)

– Яке значення мають комахи в природі?

Уявимо, що на Землі зникли комахи. Що б змінилося? У першу чергу збіднів би рослинний світ. Адже багато комах запилюють квіткові рослини, після чого утворюється плід із насінням. З рослинами зникло б багато рослиноїдних тварин. Услід за ними почали б зникати хижі тварини, бо їм не було б чим живитися. З часом Земля б перетворилась на пустелю.

– Яке значення мають комахи в житті людини? (Комахи приносять велику користь людині. Перша комаха, від якої людина почала отримувати користь – це бджола.)

– Що отримують люди від бджіл? (Люди отримують від бджіл: мед, віск, прополіс, бджолину отруту, бджолине молочко.)

За літо бджолина сім’я збирає майже 150 кг меду і 3 кг воску. Мед – не тільки смачний продукт харчування, це цінні ліки, якими лікують багато захворювань людини. Там, де літає багато бджіл, отримують великий урожай овочів і фруктів.

Серед комах є такі, що шкодять людині. Мухи, комарі, блохи є переносниками хвороб. Буряковий довгоносик, яблунева плодожерка, колорадський жук та багато інших – шкідники поля, саду, городу.

Та все ж користь від комах значно більша, ніж шкода, яку вони завдають людині. Тому комах треба охороняти.

2. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «риби».

Представники наступної групи тварин пересуваються лише плаваючи, живуть у солоній воді морів та прісній воді річок, озер, ставків. Їх утримують в акваріумах.

– Що це за тварини? До якої групи вони належать?

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 135, прочитайте назви зображених на ньому риб і порівняйте їх між собою.

– Якими ознаками відрізняються риби?

– Які ознаки спільні для всіх риб? Пригадайте чим вкрите тіло риб?

Риби – тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла, забарвленням. Якщо акваріумні рибки мають лише кілька сантиметрів завдовжки, то акули до 10 м. У камбали тіло сплюснуте з малою головою, у сома, навпаки – видовжене з великою головою. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, особливо у тих, що живуть у теплих морях.

Проте, якими б різними не були риби, всі вони мають спільну ознаку: їх тіло вкрите лускою та слизом – це і є істотною ознакою риб. На суші риби не можуть жити тому, що дихають лише киснем, розчиненим у воді.

– Назвіть відомих вам риб.

– Яке значення мають риби в природі та житті людини? (Риби є кормом для багатьох тварин. М’ясо та ікра риб – це корисні продукти харчування для людини.)

3. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «земноводні».

– Відгадайте загадку і дізнаєтеся, хто є представником наступної групи тварин.

Хто в зеленому жакеті галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак? (Жаба)

– Чому жаби належать до групи, яка називається «земноводні»? Пригадайте, де ви бачили жаб.

Жаб можна зустріти в озерах чи ставках або поблизу них. Влітку вони гріються на сонечку у траві, але варто підійти ближче, як вони одразу стрибають у воду. Тобто жаби живуть і у воді, і на суші, тому групу тварин, до якої належать жаби, назвали «земноводні».

На суші земноводні рухаються незграбно, а у воді добре плавають за допомогою задніх ніг, на яких між пальцями є плавальні перетинки.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 135, на якому зображені види земноводних, прочитайте їх назви і порівняйте між собою.

– Якими ознаками відрізняються земноводні?

– Які ознаки спільні для всіх земноводних? Хто бачив живу жабу або тримав її у руках? Пригадайте, яка шкіра у жаби, чим вона вкрита.

Земноводні – це жаби, ропухи, тритони. Вони відрізняються розмірами, будовою і формою тіла, забарвленням. У тритона тіло видовжене, є хвіст і дві пари ніг однакової довжини, у жаб та ропух тіло широке, хвіст відсутній, задні ноги довші, ніж передні.

Спільним для всіх земноводних є те, що їх тіло вкрите шкірою, яка завжди зволожена слизом – це істотна ознака земноводних. Слиз виробляється залозами, які є у шкірі, і захищає тварин від пересихання.

Земноводні не можуть довго перебувати під водою, тому що для дихання їм потрібен кисень повітря.

– Яке значення мають земноводні в природі та житті людини? (Земноводні – корисні тварини. Вони поїдають комах-шкідників і самі є кормом для багатьох тварин.)

4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування поняття «плазуни».

– Відгадайте загадку, і ви познайомитеся з представниками наступної групи тварин.

Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (Ящірка)

В’ється вірьовка, а на кінці головка. (Змія)

– Ящірки та змії належать до плазунів. Поміркуйте, чому група отримала таку назву. (У змій немає ніг, тому вони пересуваються плазуючи по землі. У ящірок є чотири ноги, проте вони розташовані з боків тулуба, і під час бігу вони теж волочать тіло по

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: