Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів
Фразеологізми для карток
1). У першу чергу. 2). Порядок денний. 3). Жнива. 4). Тримати язик за зубами. 5). Не давати спокою. 6). За декілька кроків. 7). Вносити пропозицію. 8). Залишити у спокої. 9). Крок за кроком. 10). Мертвим сном. 11). Рік за роком. 12). Як сніг на голову. 13). Вовчий апетит. 14). Руки опустились. 15). Вийти з себе. 16). Ходяча енциклопедія. 17). Собачий холод. 18). Одного поля ягоди. 19). Очей не відірвеш. 20). Майстер на всі руки. 21). Води в рота набрати. 22). Знай наших. 23). Башти наскрізь. 24). Задніх пасти. 25). Пуд солі з'їсти. 26). Розбити глек.
11. Що трапилось з головою?
Прочитайте фразеологізми, у яких складовою частиною є слово голова; поясніть, що трапилось з головою.
| Відповідь | |
|
1. Втратити голову Не лізе в голову |
втратити здатність думати |
| 2. Голова болить | у когось від чогось |
|
3. Голова йде обертом Голову сушити Крутити головою Розколюється голова |
від безлічі турбот |
|
4. Повісити голову Похнюпити голову |
засумувати |
| 5. Хитати головою | не вірити |
|
6. Зложити голову 7. Покласти голову |
загинути |
| 7. Клепок у голові не вистачає Нема в голові | не вистачає розуму |
| 8. Голову ламати | розмірковувати |
| 9. Погладити по голівці | пожаліти |
|
10. Гризти голову Морочити голову |
набридати, надокучати |
| 11. Вилетіло з голови | забути |
| 12. Ходити на голові | бешкетувати |
12. Закінчіть речення.
Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.
1). Місто він своє знає як... 2). Нові будинки ростуть як... 3). Крутиться зранку до вечора як... 4). Схожі ми з сестрою як... 5). Що йому не кажи, йому все як... 6). Приїзд давніх друзів був як... 7). Дощу цієї весни було мало як... 8). Після хорошої зарядки сон як... 9). Коли ми піднялися на гору, село було видно як... 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як... 11). Навколо була пітьма хоч... 12). Працювали діти в саду не на... 13). Хлопці все літо жили... 14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній... 15). Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за... 16). Вони в таборі живуть як... 17). Сашкові був потрібний цей велосипед як... 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до... 19). Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх... 20). Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і...
Відповіді: свої п'ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло, в око стрель, страх, а на совість, душа в пушу; курці по коліна; два кроки; у Бога за пазухою; п'яте колесо до воза; нових віників; за чисту монету; носа показувати.
13. Фразеологізми-антоніми.
Прочитайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.
Легкий на руку — важкий на руку.
Кидає в жар — кидає в холод.
Жити своїм розумом — жити чужим розумом.
Набратися тіла — спасти з тіла.
Розв'язати язика — вкоротити язика.
Вести перед — пасти задніх.
Забувати все на світі — пам'ятати все на світі.
Іти з миром — іти з війною.
З легким серцем — з важким серцем.
Повернутися обличчям — повернутися спиною.
Піднестися духом — впасти у відчай
Набратися сил — вибитися із сил.
Втратити терпець — набратися терпіння.
Звернути увагу — залишити поза увагою.
Ввійти в довіру — вийти з довіри.
Дотримати слова — порушити слово.
Заварити кашу — розхльобувати кашу.
Ставати до ладу — вийти з ладу.
Приходити до пам'яті — втратити свідомість.
Семимильні кроки — черепаша хода.
Як кішка з собакою — душа в душу.
Пальця в рот не клади — мухи не скривдить.
Вийти з себе — опанувати себе.
Скидати маску — надівати маску.
Підносити до неба — топтати в болото.
Рукою подати — за тридев'ять земель.
Хоч голки збирай — хоч око виколи.
Зазнати поразки — отримати перемогу.
14. Хто спостережливіший?
Із записаних слів потрібно скласти якнайбільше фразеологізмів, пов'язаних зі спортом.
Брати, друге, вийти, покласти, перший, передавати, тримати, удар, королева, сідати.
Відповіді: брати старт, брати бар'єр, друге дихання, вийти на фініш, вийти на фінішну пряму, покласти на обидві лопатки, перший раунд, передавати естафету, тримати на дистанції, удар нижче пояса, королева спорту та інші.
15. Запиши парами.
Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названих значень і запишіть їх парами.
Уникати зустрічі; давати відсіч; мати недобрі наміри; не звертати уваги на якісь зауваження; наживатися на чужому; дбати лише про власні інтереси; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавляти життя; бігти швидко.
Довідка: зарубати на носі, зводити зі світу, дбати про свою шкуру, гріти руки, зуби гострити, давати відкоша, десятою вулицею обходити, з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести.
Відповіді: Уникати зустрічі — десятою вулицею обходити. Давати відсіч — давати відкоша. Мати недобрі наміри — зуби гострити. Не звертати уваги на якісь зауваження — і вухом не вести. Наживатися на чужому — гріти руки. Дбати лише про власні інтереси — дбати про свою шкуру. Із якихось неприємностей потрапляти в ще гірші — з вогню та в полум'я. Добре запам'ятати — зарубати на носі. Позбавляти життя — зводити зі світу. Бігти швидко — землі під ногами не чути.
16. Фразеологізми зі словом «грати».
Учитель показує малюнки скрипки, коня, очей, кота і миші, руки, вогню, веселки, струни, носа. Учні пригадують фразеологізми зі словом «грати» до зображеного на малюнку.
Відповіді: грати першу скрипку, грати конем, грати очима, гратися в кота і мишку, грати на руку, грати з вогнем, вигравати різними барвами, грати на болючій струні, не давати собі на носі грати.
17. Диво в решеті.
Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».
Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.
Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.
18. Ні риба ні м'ясо.
Скласти речення про людину невизначеного характеру, використовуючи подані фразеологічні звороти.
Ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава; ні два ні півтора; ні те ні се; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ні жнець ні в дуду грець; ні грач ні помагач.
29. Однакові слова.
У запропонованих фразеологізмах є однакові слова, але вони замінені крапками. Згадайте їх і вставте у звороти.
Комар... не підточить, не сунь... не в свою справу, клювати..., чути..., говорити під....
Ведмідь... наступив, не відтягнути за..., чути на власні..., аж за... лящить, і за... не свербить.
Серед... дня, шито... нитками, чорним по... написано, прощатися з... світом, казка про... бичка.
Товкти... в ступі,... камінь точить, вийти сухим з..., багато... спли-ло, як... в рот набрав.
Не... спуску, не... волю рукам, ні... ні взяти,... волю сльозам, задній хід...
Викликати... на себе, пройти через... і воду, чужими руками... загрібати, між двох..., вдень з... не знайти.
Крізь землю... не провалився, каші... з'їв,... не лопнув зі сміху, і горя...,... чого не буває.
Як... об стіну, як... при дорозі, наче чорт сім кіп... змолотив, за царя..., сипати словами, як...
Воду... носити, перейти крізь сито й..., диво в..., дурних в... ловили, як... дірявий.
Сторч головою..., догори ногами...,... як на крилах, як муха на мед..., аж піна з рота...
Відповіді: ніс, вухо, білий, вода, давати, вогонь, мало, горох, решето, летіти.
20. Фразеологізми з повторюваним-словами.
Запишіть 15-20 фразеологізмів з повторюваними словами.
Око; рука; душа; п'ядь; плече; нога; камінь; зуб; кінець; кров; смерть; кість; рік; клин; копійка; слово, вухо.
Відповіді: Око за око, душа в душу, рука об руку, п'ядь за п'яддю, плече в плече, нога в ногу, з ноги на ногу, з рук в руки, каменя на камені, зуб на зуб, кінець кінцем, з дня на день, кров за кров, смерть за смерть, кість від кості, із року в рік, клин клином, копійка до копійки, слово по слову, від вуха до вуха.
21. Скажіть точніше.
Доберіть по три фразеологічні звороти, що відповідають змісту.
Про того, хто хвалить, надмірно підносить когось.
Про того, хто несамостійний, залежить від когось чи чогось.
Про того, хто приховує правду, обдурює.
Про того, хто ледарює, нічого не робить.
Про того, хто голодний, хоче їсти.
Відповіді: 1. Співати дифірамби. Підносити до небес. Носитися як з писаною торбою. 2. Танцює під чужу дудку. Співає з чужого голосу. Дивиться його очима. 3. Замилює очі. Водить за ніс. Обводить навколо пальця. 4. Байдики бити. Ні за холодну воду. Горобцям дулі давати. 5. Живіт присох до спини. Затягти поясок. Вола б з'їв.
22. Приказки „жартують”.
Голод — не щітка. Боягуз своєї ліні боїться. Жди у горя погоди. Товкти в ступі соду. Найшла коза на камінь. Не знаючи броду, не лізь у моду. Час — не тінь, не підженеш. Бачить кіт рало та сили мало. За праве тіло стій сміло. Тиха хода греблю рве. Земля родить під носами. За наше сито та нас і бито. Від добра бобра не шукають. У здоровому тілі здоровий пух. Крутиться як булка в колесі. Яйця куницю не учать. Не роби з муки слона. Правда очі поле. Купити кита в мішку. Друзі пізнаються в міді. Молоко на дубах не обсохло. Камінь на перці лежить. Нора народила мишу.
23. Підстав ім'я.
З довідки підбери ім'я, яке пропущене у прислів’ї чи приказці.
З нашої... ні серця, ні ласки.
Сиди..., бо ще рано.
Не ласуй... на дурницю.
По... й свита.
Заплач,..., дам копійку.
Вискочив як... з конопель.
Од... та й ніколи.
На... о цій порі, як рак свисне на горі.
За царя..., як земля була тонка.
За царя..., як людей було трохи.
Ні сюди..., ні туди....
Товчеться, як... в пеклі.
Не вмер..., так болячка задавила.
Казала..., як удасться.
У всякої... свої одговори.
Який..., така й слава.
Парочка... та....
Ти йому про..., а він тобі про....
Сиди..., ще не смеркло.
Ой не ходи... та й на вечорниці.
Про... кури та... яйця.
Мудрий як
Хапай..., поки тепле. Говорив... рябої кобили сон. Мели..., доки вітру стане.
Відповіді: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко, Пилип, Микола, Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Данило, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Хома, Ярема, Векла, Гриць, хима і Мотря, Хома, Соломон, Петро, Мирон, Іван.
23. Запам'ятайте ще й такі фразеологізми з іменами.
Язиката Хвеська, Кисла Оришка, лепетливий Савочка, Іван пізній, пекельний Марко, Олена довгопелена, лис Микита, по Марусин поясок, з Антонову сльозу, піймати Никона, починати від Адама; Не для Гриця паляниця, Не буде Галя — буде другая; бити, як Сидорову козу; Прилип, як до Ганни Пилип; Маріє, звідки вітер віє; І ти Грицю, пан; бісів Юхим — і з води вийде сухим; Дмитер хитер; без Гриця й вода не освятиться; не всякому по Якову; Охрімова свита; у мене Хома й добра нема; Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть; ростом з Івана, а розумом з болвана; Івана Івановича з себе корчить; пан з паном, а Іван з Іваном.
24. Казкові фразеологізми.
1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.
По бороді текло, а....
Ні в казці сказати, ні....
Не думати, не гадати....
Скоро казка мовиться, та....
Піди туди, не знаю куди,....
У тридев'ятім царстві,....
Баба Яга —....
По щучому велінню,...
Наказали сім мішків гречаної вовни,...
Що написано пером,...
Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.
2). Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.
Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.
25. „Хочу каші”.
Складіть речення з поданими фразеологізмами.
Березова каша — різка з берези, якою карають.
Каша в голові — безладдя думок.
Заварити кашу — почати неприємну справу.
Каші просить — діряве взуття.
Каші не звариш — не домовишся.
Мало каші з'їв — не доріс.
Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.
26. Що? Де? Куди?
Дайте відповідь на запитання фразеологізмами.
1). Куди піти? 2). Де поставити? 3). Що будеш мати?
Відповідь: 1). Піти в непам'ять, піти в хід, піти з молотка, піти на бокову, піти навмання, піти на дно, піти на компроміс, піти на поклін, піти на спочинок, піти по вітру.
2). Поставити на карту, поставити на коліна, поставити на міцний грунт, поставити на ноги, поставити на рейки, поставити на службу, поставити на широку ногу, поставити перед фактом, поставити під удар, поставити себе на місце.
3). Мати вплив, мати гнів, мати в полі зору, мати голову на плечах, мати добре ім'я, мати звичку, мати міцний грунт під ногами, мати на очах полуду, мати успіх.)
27. Відгадай прислів'я за двома словами.
Посієш — пожнеш. Срібло — золото. Більше — менше. Відповіді: посієш вітер — пожнеш бурю; слово — срібло, мовчання золото; більше діла — менше слів.
28. Хто більше назве фразеологізмів, у які вліз рак?
Відповіді: почервоніти як рак; пекти раків; показати, де раки зимують; доки рак свисне; лізти раком; знати, де раки зимують; ловити раків; повзе як рак; жвавий як рак на греблі; назад тільки раки лазять; пішов як рак по воду; бодай рак урачив; сісти як рак на мілині; ще і рак не свистав; як рак варений; як рак у торбі; годувати раків.
29. Магія сімки (конкурс).
Сімка заслуговує особливої розмови. Багато пов'язано з нею приказок і прислів'їв, казок і легенд. У стародавньому світі число сім вважалося містичним, а інколи й священний. Здавна людям було відомо сім небесних тіл, які мали вплив на долю людини. Місяць мав двадцять вісім днів, ділився на чотири фази по сім днів кожна. Останній — сьомий — день був святом. У давні часи висловів з числом сім, мабуть, було більше, вони загубилися у віках. Давайте пригадаємо ті, що залишилися.
Сім раз відмір, а один раз відріж. Семеро одного не ждуть. Один з сошкою, а семеро з ложкою. Краще один раз побачити, ніж сім раз почути. Сім день заходу, а один день празнику. У кого дочок сім, то щастя всім. Семеро до рота, один до роботи. Чорний як сім галок. Мов сім баб пошептало... За сім земель. Сьома вода на киселі. Сім мішків гречаної вовни. За сімома печатками. Сім чудес світу. Сім п'ятниць на тиждень. Бути на сьомому небі. Де сім господинь, там хата не метена. У семи няньок дитя без носа. Сім літ мак не родив та голоду не робив. До сьомих віників пам'ятати. Один на возі, а сім на стозі і кричать: «Не зівай!» Сім потів зійшло. Двоє жнуть, семеро гуляють. Семеро соломинку підіймали, та ледве не надірвались. Під сімома вітрами. Сім верст до небес — і все пішки. Не хвались в сім день, а в сім літ. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила. За сім верст киселю їсти. Прийде сім баб та скаже сім рад. У нього на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Сім синів годую, всім і щастя готую. Сім дочок — свій таночок. Де одинець — хазяйству кінець, а де сім — то щастя всім. Сватає сім, а дівка буде не всім.
30. «Ні пуху ні пера!»
Живіть для людського добра!
Від серця щирого бажаю
Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).
Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:
Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,
Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)
Рано-вранці мама-квочка
У клас відправила синочка.
Говорила: — Ти учись,
Не ледарюй, не кокошись,
Поспішай, уже пора.
Ну, ні пуху ні пера!
Незабаром ледь живий
Повертається кривий.
Шкутильга на дві ноги
Із шкільного він двора,
А на ньому вже нема
Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)
Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.
31. Одним словом.
Передайте одним словом значення поданих фразеологізмів.
Кури не клюють. Ведмідь на вухо наступив.
Запахло смаленим. Вітер у голові.
Сім п'ятниць на тиждень. Гайку прикрутити.
Геркулесові стовпи. Допекти до живого.
До розуму доводити. З відкритим серцем.
Злість бере. Знайти спільну мову.
З одного маху. Мов заціпило.
На сміх брати. На всю губу.
Наче муха в окропі. Повним ходом.
Слізьми вмиватися. Ставати на ноги.
Ставити на карту. Топтати в болото.
Узяти утямки. Як гриби після дощу.
Хоч око вийми. У літах.
Шкірити зуби. Хоч викрути.
Як в'юн в'ється. Скорчитися в три погибелі.
Відповіді.
Ліва колонка: багато, небезпечний, непостійний, межа, виростити, обурення, миттю, кепкувати, метатись, плакати, ризикувати, зрозуміти, сміятися, верткий.
Права колонка: глухий, легковажний, приструнчити, схвилювати, відверто, зрозуміти, замовкнути, багатий, успішно, зміцнюватися, принижувати, рясно, немолодий, мокрий, згорбитися.
32. Фразеологізми змагаються.
Утворюються дві команди. Вивішуються три плакати. У плакаті «Влучити в ціль» відмічаються позитивні результати, другий плакат «Удар нижче пояса» фіксує попередження. Плакат «Штрафний майданчик» — негативні результати.
Запитання для команд.
1). Назвіть фразеологізми, що характеризують:
хокейну команду;
легку атлетику;
виступ штангістів;
виступ п'ятиборців.
2). Про кого говорять:
майстер шкіряного м'яча;
майстер шкіряної рукавички;
майстер ракетки;
майстри голубих доріжок?
3). Пригадайте, які фразеологічні звороти прийшли з мови боксерів, бігунів, велосипедистів, борців, спортсменів-гравців.
4). Складіть речення із фразеологізмом «фінішна пряма» («вийти на фінішну пряму»), у яких йшлося б про бігунів, лижників, ковзанярів.
5). Що означають англійські вислови тайм-аут і хеттрік?
6). Яка команда запише більше виразів з мови шахістів.
Відповіді: 1). Льодова дружина, королева спорту, залізна гра, рицарі п'яти якостей. 2). Футболістів, боксерів, тенісистів, плавців. 3). Тримати на дистанції, удар нижче пояса, заборонений удар, друге дихання; сідати на колесо, покласти на обидві лопатки; суха нічия, один нуль на мою користь, гра в одні ворота. 5). Тайм-аут — поза часом, тобто вилучене з основного часу або перерва в спортивній грі на вимогу команди; хеттрік — потрійний успіх. 6). Вічний шах, подвійний шах, у шаховому порядку, завдати мату, шах і мат, хід конем, потрапити в цейтнот, вийти з цейтноту.
33. Що означають фразеологізми з заголовків дитячих газет.
Ломитися у відчинені двері. Розставити всі крапки над «і». Півцарства за коня. Вигадувати велосипед. Золоті руки. Не ловити гав. Білі плями. Від душі.
Відповіді: Доводити те, чого ніхто не заперечує; довести все до кінця; багато віддати за необхідне; вигадувати те, що всім давно відомо; руки, які вміють все робити; бути уважним; щось невивчене; щиро.
Виконання фразеологічних вправ спонукає учнів усвідомлювати лексичне значення фразеологізмів, правильно добирати стійкі сполучення слів і вживати їх у мовленні залежно від мети висловлювання, адресанта й адресата, умов спілкування. Для того, щоб відбулося спілкування на уроці, необхідно створити певні умови за допомогою: 1) прочитаного тексту; 2) ілюстративного матеріалу; 3) проблемних і тестових завдань; 4) інсценованої або змодельованої ситуації, яка здатна спонукати учня до вербального спілкування; 5) ситуативних вправ.
Запропонована система вправ має перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) ситуація мовленнєвого спілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичного завдання стимулює мовленнєву творчість; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації комунікативно-мовленнєвих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.
Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту. Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.
2.4 Організація, зміст і перевірка ефективності експериментального дослідження
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі у Капустинській ЗОШ І-ІІ ступенів Чортківського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяло участь 48 учнів 4-х класів. Експериментальний й контрольний класи добиралися з однаковим складом і рівнем мовної підготовки учнів.
Дослідження проводилося поетапно.
На першому етапі (І семестр 2007-2008 рр.) вивчався стан проблеми збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами, різними за структурою та тематикою, в педагогічній теорії та практиці; здійснювався аналіз лінгвістичної літератури з обраної теми, визначалися вихідні позиції дослідження, об’єкт, предмет, гіпотеза, основні напрями і завдання; було окреслено питання, що потребують подальшого розв’язання.
На другому етапі (ІІ семестр 2008-2009 рр.) визначено потенціал фразеологічного матеріалу щодо формування культури спілкування молодших школярів; вивчався стан роботи в школі над збагаченням мовлення учнів фразеологізмами, за допомогою анкетування вчителів і тестування учнів; визначилися завдання для дослідного навчання; створювалася програма з культури спілкування на фразеологічній основі; розроблялася система фразеологічних вправ і завдань з урахуванням фразеологічного мінімуму для учнів 4-х класів і набутих у ході виконання вправ умінь. Було проведено констатувальний зріз, аналіз його результатів, здійснено пошук можливостей проведення фразеологічної роботи.
На третьому етапі (2008-2009 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота відповідно до розробленої програми і методики дослідження. Формувальний експеримент передбачав проведення уроків у контрольному класі за традиційною методикою, за експериментальною – в експериментальному класі, зрізових робіт в контрольному і експериментальному класах, відвідування уроків, перевірку творчих робіт. Було завершено експериментальне навчання та перевірку ефективності запропонованої системи роботи з фразеологізмами; вносилися корективи до змісту окремих вправ і завдань; проведено кількісно-якісний аналіз здобутих результатів формувального експерименту, визначено ефективність функціонального підходу до роботи з фразеологізмами в 4-х класах.
Для одержання вихідних даних, що характеризують рівень володіння учнями фразеологічним багатством мови, здатність поповнювати мовлення новими стійкими словосполученнями, у експериментальній школі було проведено констатуючий зріз, яким охоплено 48 учнів 4-х класів. Аналіз результатів виконання завдань констатуючого зрізу засвідчив, що учні не мають достатнього уявлення про відомості з фразеології та практичне значення стійких словосполучень в усному мовленні. Результати завдань констатуючого зрізу показали, що фразеологізми є рідко вживаними у мовленні учнів початкових класів. У практиці роботи їм не приділяється належна увага на уроках: 69% опитуваних учнів не змогли з'ясувати значення більшості виразів, виписаних з підручників української літератури і читання.
Констатувальний зріз показав, що фразеологічні знання інтегровані в більшість навчальних предметів, передбачених базовим навчальним планом початкової освіти, тому вивчення фразеологізмів у сучасній початковій школі має внутрішньопредметний та міжпредметний характер. Аналіз методичної літератури з цього питання, програм і шкільних підручників з української мови, читання свідчить про доцільність і можливість організації роботи з фразеологічним матеріалом з метою формування навичок культури спілкування молодших школярів.
З’ясувалось також, що питання фразеології майже не закладено у навчальні програми з української мови, тому фразеологічна робота на уроках має локальний, несистемний характер. Перевага надається етикетним формам вітання, прощання, побажання. Робота з фразеологізмами, що репрезентують невербальні засоби спілкування (міміка, жест, інтонація, поза), зі стійкими сполученнями слів, що характеризують етикет поведінки та етикет характеру і дозволяють використовувати відповідну лексику для висловлювання найпростіших оцінних суджень щодо вчинків літературних героїв, ровесників, а також обґрунтовувати свої судження, дотримуватися правил мовленнєвого етикету, культури спілкування, майже відсутня.
У той же час автори підручників з української мови (А.М.Білецька, Л.О.Варзацька, М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, Л.В.Скуратівський) у вправах підручників використовують матеріал,