Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів
Анкетування вчителів початкових класів показало, що 83% опитаних вважає роботу з фразеологізмами корисною, але проводить її нерегулярно (100%), приділяє недостатньо уваги збагаченню мовлення учнів початкових класів фразеологізмами тому, що бракує методичного забезпечення (80%) і часу, передбаченого програмою (12%). Результати анкетування свідчать, що вчителі початкових класів мало уваги приділяють семантичному аспекту навчання української мови (91%).
Аналіз констатувального зрізу дав змогу зробити висновок про недостатній рівень володіння учнями фразеологізмами, що характеризують як вербальні, так і невербальні засоби спілкування, що не сприяє формуванню навичок культури мовленнєвої поведінки школярів. Молодші школярі не одержують належних знань про функціональну роль фразеологізмів у мовленні, що обмежує їхній активний словниковий запас.
Експериментальні дані підтверджують, що в методиці навчання української мови мало уваги приділяється фразеологічним вправам, що не сприяє належному засвоєнню стійких сполучень слів на початковому етапі навчання. Констатувальний зріз допоміг з’ясувати можливості й труднощі, що виникають перед учнями при виконанні завдань комунікативного спрямування з використанням фразеологізмів, дозволили розробити зміст і послідовність ознайомлення з фразеологізмами як засобом формування культури спілкування.
Обмеженість у вжитку українських фразеологізмів учні пояснюють по-різному: а) не вживаю, бо не розумію (41%); б) ніколи не чув таких виразів (17%); в) тому, що незручно (5%); г) їх не вживають батьки, вчителі (10%); д) ці вирази застарілі (9%); е) їх можна замінити іншими (3%); ж) вони мені не подобаються (12%); з) їх не вживають у нашій місцевості (7%).
Отже, поставлені у дослідженні завдання вирішувались у процесі поглибленого вивчення практики роботи з фразеології на уроках української мови в початковій школі. Результати анкетування вчителів, аналіз відвіданих уроків та досвіду викладання української мови й читання в початковій школі дають підстави стверджувати, що робота над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією в школі носить фрагментарний характер, відсутність системи негативно позначається на рівні мовленнєвих умінь учнів.
Експеримент мав на меті перевірити ефективність пропонованої методики роботи і системи завдань над збагаченням мовлення учнів початкових класів, а саме: доступність дібраних для учнів фразеологічних одиниць, форми і методи занять з фразеології, систему фразеологічних завдань і вправ. У зв'язку з цим ставилося завдання розробити систему занять з фразеології, перевірити її ефективність.
Основними критеріями відбору фразеологізмів української мови для учнів 4-х класів були такі: відповідність змісту фразеології потребам спілкування; доступність змісту фразеологізмів для учнів; наявність стійких словосполучень у творах, рекомендованих для читання.
При відборі фразеологізмів ураховувалася необхідність як кількісного, так і якісного збільшення словникового запасу учнів, оскільки кількісне полягає в його поступовому поповненні новими фразеологізмами (рівень поповнення), а якісне удосконалення передбачає, по-перше, уточнення фразеологічного значення і сфери вжитку відомих стійких словосполучень, по-друге, заміну нелітературних фразеологічних зворотів літературними (рівень удосконалення) і, по-третє, ознайомлення з невідомими фразеологічними значеннями уже відомих багатозначних фразеологізмів (рівень поповнення).
Формуванню необхідних мовленнєвих умінь у процесі вивчення мови сприяв науково обґрунтований відбір принципів, методів і прийомів навчання, який визначався навчально-виховними завданнями, специфікою роботи, можливостями учнів. Зауважимо, що в основу пропонованої системи вправ і завдань поруч із традиційними покладені відносно нові методичні принципи: народність, природовідповідність, історизм.
При визначенні системи роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією враховувалися здобутки сучасної методики виділення мовного, комунікативного та культурологічного компонентів у навчанні фразеології на заняттях з української мови, нові вимоги до змісту й організації уроку, нетрадиційні методи й засоби навчання.
Суть системи роботи з фразеології в школі, на нашу думку, повинна становити:
зміст і обсяг фразеологічного матеріалу відповідно до конкретних розділів і тем шкільного курсу мови;
методи навчання фразеології;
види і форми фразеологічних завдань та вправ.
До найважливіших елементів системи збагачення мовлення учнів українською фразеологією віднесено такі: мотивація навчальної діяльності, обсяг і характер фразеологічного словника-мінімуму, стимулювання навчальної діяльності з боку вчителя, розвиток самостійної мовленнєвої практики учнів, методи, прийоми і засоби роботи над збагаченням мовлення учнів, загальнодидактичні та специфічні принципи.
Реалізація пропонованої системи передбачала розв’язання завдань:
Формування в учнів чіткого уявлення про українську фразеологію.
Виховання уваги й інтересу до незнайомих і малознайомих фразеологізмів.
Засвоєння прийомів розкриття смислового й етнокультурознавчого значення фразеологічних одиниць.
Визначення фразеологічного мінімуму для учнів, а також оптимальної кількості фразеологічних одиниць для засвоєння.
Раціональна організація навчально-пізнавальної діяльності учнів у роботі з фразеології.
Формування умінь і навичок доречного використання фразеологізмів у власному мовленні.
Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією розроблялася з орієнтацією на свідоме і творче використання стійких словосполучень, яке має сприяти правильному розумінню значення фразеологічних одиниць, їх ролі в усному і писемному мовленні, чіткому усвідомленню семантичних і структурних особливостей стійких словосполучень. Завдання і вправи з фразеології передбачали органічний зв’язок із вивченням лексики, морфології, синтаксису, що сприяло виробленню навичок правильного відбору фразеологізмів залежно від мети і характеру висловлювання.
У ході дослідного навчання було враховано, що у процесі вивчення фразеології української мови основна увага повинна зосередитися на тому, щоб навчити учнів відрізняти фразеологічні одиниці від вільних словосполучень, домогтися усвідомлення їх значення й стилістичної ролі і планомірно збагачувати фразеологічний запас учнів, одночасно виробляючи навички ним користуватися.
Визначено таку систему тренувальних вправ для засвоєння фразеологічних знань та вироблення навичок використання фразеологізмів у мовленні: 1) відшукування фразеологізмів у наведених реченнях чи текстах і пояснення їх значень; 2) добір до фразеологічних одиниць синонімічних слів чи фразеологізмів або включення фразеологізмів у синонімічні ряди слів; 3) групування фразеологізмів за синонімічними рядами; 4) введення в речення фразеологічних одиниць, подібних за змістом; 5) добір фразеологізмів з тим самим стрижневим словом; 6) аналіз семантики фразеологізмів й усвідомлення того, що фразеологізми дослівно не перекладаються, а добираються ідентичні за змістом і стилістичним забарвленням відповідники; 7) добір фразеологічних одиниць, зокрема прислів'їв та приказок, за тематичною ознакою.
Розроблена в дослідженні методична система охоплює весь період початкового навчання і має такі взаємопов’язані етапи: 1) початковий – осягнення учнями елементарних фразеологічних понять, перевірка навичок і вмінь читати і пояснювати фразеологічні одиниці, відшукувати їх у тексті, з’ясовувати за текстом джерела походження, етикетну ситуацію їх використання; 2) основний – оволодіння вміннями і навичками роботи з фразеологізмами на всіх уроках з опорою на фразеологічні словнички; перевірка ефективності пропонованої системи роботи, уточнення деяких методичних прийомів навчання, а також ефективності окремих видів вправ; 3) завершальний – організація самостійного виконання учнями творчих робіт з використанням фразеологізмів; обробка одержаних даних.
Згідно із завданням експерименту визначено перелік умінь, якими повинні оволодіти учні: знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці; пояснювати значення фразеологізмів; визначати синтаксичну роль стійких словосполучень; вміло користуватися фразеологізмами; критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні; з’ясовувати зміст українських фразеологізмів.
Результати порівняльного аналізу впливу роботи з фразеологізмами в контрольному і експериментальному класах подано в таблиці.
Таблиця
Порівняльні дані засвоєння фразеологічних понять учнями контрольного та експериментального класів (%)
| № п/п | УМІННЯ | ЕК (%) | КК (%) |
| 1 | знаходити в тексті і доречно використовувати фразеологічні одиниці | 87 | 74 |
| 2 | пояснювати значення фразеологізмів | 86 | 71 |
| 3 | визначати синтаксичну роль стійких словосполучень | 83 | 72 |
| 4 | вміло користуватися фразеологізмами у мовленні | 76 | 65 |
| 5 | критично оцінювати вживання фразеологізмів у власному і чужому мовленні | 81 | 70 |
| 6 | з’ясовувати зміст українських фразеологізмів | 79 | 67 |
Для перевірки ефективності пропонованої системи роботи над збагаченням мовлення учнів українського фразеологією застосовувався метод контрольних робіт. Регулярно проводилися різні види перевірки знань: усне опитування, виконання завдань з алгоритмами, самостійні роботи. Це дозволило визначити рівень сформованості в учнів умінь і навичок з фразеології, перевірити ефективність методики збагачення мовлення учнів українською фразеологією, проаналізувати вживання у мовленні учнів фразеологізмів, зіставити результати роботи в експериментальному класі.
Зрізові роботи посідали важливе місце в системі контролю за експериментальним навчанням. Зіставлення одержаних результатів у контрольних і експериментальних класах засвідчило значне підвищення якості знань і умінь учнів з фразеології в експериментальному класі (кількість учнів, роботи яких виконано на високому рівні, становили 26%, середньому – 59%, низькому – 15%; а у контрольному класі — відповідно 18%, 54% і 28%) – див. діаграму.
Сформованість фразеологічних умінь в експериментальному та контрольному класах
Діаграма
Аналіз зрізових робіт показав, що в переважної більшості учнів експериментального класу сформовані уміння вживати фразеологізми в усному та писемному мовленні, складати з ними речення, писати твори за фразеологізмом, виправляти недоречно вжиті фразеологізми.
Дослідження підтверджує, що робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів значною мірою залежить від застосування комплексу творчих фразеологічних завдань. Розроблена типологія комплексних фразеологічних вправ складає основу дидактичної мети експериментального навчання, результатом якого є стійкий інтерес учнів до вдосконалення культури спілкування, фразеологічного багатства української мови.
ВИСНОВКИ
Фразеологія – сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження. Стійке сполучення двох і більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і являє собою семантичну цілість, називається фразеологічною одиницею (фразеологізмом). У мові фразеологізми функціонують нарівні з окремими словами і становлять частину її лексики.
Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.
Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ. Запропонована система комплексних вправ виконує такі функції: комунікативну (підготовка до мовленнєвої діяльності з урахуванням ситуації спілкування); мотиваційну (формування інтересу до засвоєння фразеологізмів; спонукання до використання їх у мовленні; пізнавальну (засвоєння нових знань з культури спілкування); актуалізаційну (актуалізація опорних знань і умінь з культури спілкування); операціональну (дидактичні ігри з використанням фразеологізмів); формувальну (формування умінь вживати у мовленні фразеологізми); розвивальну (забезпечення розвитку здібностей мовленнєвої особистості); організаційну (включення у різні ситуації спілкування); виховну (виховання особистості, здатної до комунікації); корекційну (сприяння попередженню і усуненню помилок); контрольну (перевірка засвоєння вмінь засобами фразеології оцінити ситуацію спілкування).
Під час добору фразеологізмів для засвоєння молодшими школярами доцільно керуватися такими критеріями: доступність фразеологізмів для дітей; значення фразеологізмів в етичному вихованні та для розвитку світогляду; вживання фразеологізмів у різних життєвих ситуаціях; врахування сфери їх уживання; відповідність фонетичних, лексичних, синтаксичних особливостей фразеологізмів граматичному матеріалу, який вивчається у початковій школі. Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту.
Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов’язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам’ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).
Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях і текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов’язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.
Ефективність і доцільність методики фразеологічної роботи підтверджується результатами формувального експерименту, які свідчать про те, що учні експериментального класу, порівняно з учнями контрольного, за відведений програмою час оволоділи більшим обсягом знань про фразеологізми – формули вербальної комунікації, оцінки невербального спілкування, опанували уміння вживати фразеологізми у власному мовленні. Отже, експериментальне навчання фразеології за розробленою методикою, як показали його результати, забезпечило системне і свідоме формування необхідних знань, умінь і навичок з фразеології.
Система роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією ураховує лінгвістичні та психологометодичні засади, на які спираються принципи, форми і методи навчання фразеології української мови. Як засвідчив експеримент, використання вправ на опрацювання фразеологізмів на заняттях з української мови сприяє забезпеченню усного і писемного мовлення учнів, відповідає їхнім віковим і розумовим здібностям.
Проведене дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури спілкування молодших школярів засобами фразеології. До подальших напрямів дослідження проблеми вважаємо за доцільне віднести дослідження методичної готовності вчителів початкових класів до активного використання фразеологізмів у мовленнєвому розвитку молодших школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Авскентеєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983. – 264 с.
Алефіренко М.Ф. Лігвокреативні процеси формування фразеологічної семантики // Мовознавство. – 1988. - №5.
Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 198 с.
Антонюк Р.Д. Збагачення мовлення учнів 5-7 класів українського фразеологією // Педагогічні обрії. – 1998. – №3. – С.37-44.
Бабкин Л.Фразеология и лексикография. – М.: Наука, 1964. – С. 10-37.
Багмут А.Й. Семантика й інтонація в українській мові. – К.: Основи, 1991. – 78 с.
Бакум З. Елементи фоностилістики на уроках словесності // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 2. - С. 2-4.
Бакум З. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовної культури учнів // Українська мова і література в школі. - 2007. - № 1. - С. 2-4.
Балли Ш. Французская стилистика. – М.: Наука, 1961. – 178 с.
Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості // Початкова школа. - 1998.- № 10.- С. 45-48.
Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. – 2005. – Вип.1. – С. 95-98.
Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови // Початкова школа. — 1997. - № 7. - С. 48-51.
Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова думка, 1989. – 154 с.
Блохина Г.В. Работа с синонимами в начальных классах // Начальная школа. – 1997. – №12. – С. 36-41.
Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. - 2002. - № 2. - С.23-27.
Булаховський Л.А. Курс русского литературного языка. – Т.1. – М.: Высшая школа, 1989. – 214 с.
Буряк П.А. Робота над фразеологізмами //Початкова школа. – 2000. – № 4. – С.11-14.
Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1992. – №2. – С. 14-19.
Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Початкова школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.
Василенко В. Лінгвістичні казки на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2005. - № 7. - С. 35-39.
Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) // Початкова школа. — 1997. - № 2. - С.2-5.
Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів // Мовознавство. – 1975. - № 4. – С. 14-16.
Виноградов В.В. О языке художественной литературы. – М., 1969. – 322 с.
Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины. – Л., 1946. – 118 с.
Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник. – К.: Вища школа, 1989.
Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах // Дивослово. – 2005. - №4. – С. 43-47.
Городівський В.Н. Дидактичний матеріал з української мови для 3 класу. – К., 1976. – 96 с.
Гребницький Г. Формування в учнів мовленнєвих умінь засобами фразеології // Українська мова і література в школі. - 2001. - №5. - С. 5-8.
Гунява, Г. Розвиток усного мовлення на уроках читання // Початкова школа. - 2002. - № 4. - С. 16-17.
Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. – Львів, 1994. – 62 с.
Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») // Освіта. - №44-46. – 1993. – 16с.
Довга П.Л. Чому так говоримо // Дванадцять місяців: Настільна книга-календар / Упоряд. Т. Качалова. – К.: Веселка, 2001. – 212 с.
Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: Навчальний посібник. - Х.: ОВС, 2002. - 143 с.
Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с.
Жовницкая О. Фонетико-фонематическое восприятие у младших школьников // Начальная школа. - 2001. - № 11. - С. 41-46.
Забуранна О. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення // Мовознавство. – 2003. - №1. – С. 55-59.
Ивашко Л.А.Очерки русской диалектной фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. – 111с.
Ивченко А.А. Вилами по воде писано // Русская речь. – 1987. - №3. – С. 143-145.
Ивченко А.А. Заткнуть за пояс // Русская речь. – 1986. - № 5. – С.134-136.
Канакина В.П. Особенности лексики младших школьников // Начальная школа. – 1997. – №6. – С. 72-77.
Караман С. Методика розвитку зв’язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №2. – С. 47–50.
Колосова В. В. Нестандартні форми роботи з учнями на уроках мови і літератури // Вивчаємо Українську мову та літературу. - 2007. - № 26. - С. 37-39.
Коляда О. Комплексні завдання для самостійних робіт з української мови // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 14-16.
Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. – 2003. – №11. – С. 27–35.
Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів, В.І. Теремко. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
Лунь Т.П. Увиразнення мовлення молодших школярів міфологемами // Початкова школа. – 2003. – № 3. – С.44-46.
Мельник Л. Розвиток мовлення. Усна розгорнута відповідь на лінгвістичну тему узагальнювального характеру: складнопідрядне речення // Дивослово. - 2003. - № 12. - С.37-38.
Михайловская Г. Смысл высказывания – ключ к его интонационному оформлению : система упражнений для работы над выразительностью речи // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2003. - № 1. - С. 63-64.
Мовчун А., Соловець Л. У світі етимології: Навч.-довідн. посібник з етимології для учнів почат. класів / За ред. проф. О.О. Тараненка – К.: Кімо, 1998. – 191 с.
Мовчун, Л. Учимося милозвучної мови // Початкова школа. - 1999. - №3. - С. 23-25.
Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (Методика і технологія навчання). – Тернопіль: стон, 2002. – 352 с.
Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2003. –132 с.
Орищенко М.О. Синтаксична функція фразеологізмів сучасної української мови // Славістичні записки. – 1999. – №1-2. – С.32-36.
Паратка О.Т. Про роботу над фразеологією в 5-7 класах // Українська мова і література в школі. – 1998. – №1. – С.23-26.
Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 1997. – №7. – С. 44–48.
Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. – 1996. – №5. – С. 9-15.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
Романова Р.О. Роль фразеологізмів у збагаченні лексичного запасу школярів // Початкова школа. – 1999. – № 11. – С.9-12.
Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр. – 1997. – 255 с.
Сатир О.М. Складання усної розповіді про краплинку // Розкажіть онуку. - 2005. - № 5-6. - С. 66-71.
Сербенська О. Культура усного мовлення: практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 214 с.
Словник символів / Потапенко О.І., Дмитренко М.К., Кожуховська Л.П. та ін. – К.: Народознавство, 1997. – 155с.
Совак Р.О. Етнокультурознавчий аспект змісту фразеологічних одиниць української мови // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №11. – С.42-48.
Соловець Л. Фразеологізми як засіб формування культури спілкування школярів // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 19-22.
Соловець Л.О. Збагачення мовлення учнів фразеологізмами // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – №4. – С.44-49.
Соловець Л.О. Робота вчителя початкових класів над фразеологізмами як засіб увиразнення мовлення молодших школярів // Професійна підготовка вчителя початкових класів у контексті гуманізації та гуманітаризації вищої освіти: досвід в умовах коледжу: Зб. наук. праць. – Х.: Каравела, 1999. – С. 41-45.
Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа. – 2000. – № 3. – С.7-9.
Соловець Л.О. Робота над фразеологізмами як важливий засіб увиразнення мовлення в структурі мовної підготовки вчителя початкових класів (тези доповіді) // Матер. наук.-практ. конф. “Психолого-педагогічні проблеми підготовки кадрів у системі ступеневої освіти”. – К., 1999. – С. 272-278.
Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури //Початкова школа. – 2001. – № 3. – С.38-40.
Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) //Початкова школа. – 2001. – № 4. – С.26-28.
Соловець Л.О. Фразеологізми як засіб залучення школярів до витоків української культури (продовження) // Початкова школа. – 2001. – № 5. – С.12-15.
Соломатіна Т.Ю. Характер і принципи відбору фразеологічного словника-мінімуму для учнів 5-7 класів загальноосвітніх шкіл // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – №10. – С.51-55.
Стельмахович М. Розвиток усного мовлення на уроках української мови в 4-8 класах: Метод. посібник. - К.: Рад. школа, 1976. - 188 с.
Стельмахович, М.Г.Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4-8 класах. - К. : Рад. школа, 1981. - 137 с.
Сучасна українська мова / За ред О.Д. Пономарьова. – 2-е видання, перероблене. – К.: Либідь, 2001. – 468 с.
Томик Р.Ч. Урок з фразеології (на матеріалі поеми "Енеїда" І.П.Котляревського) // Дивослово. – 1999. – №4. – С.30-34.
Туранова П.Т. Збагачення мовлення учнів молодших класів українською фразеологією // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення. Випуск 11. – К.-Запоріжжя, 1998. – С.47-56.
Турик Б.Д. Фразеологічні одиниці як засіб увиразнення стилістично-експресивної функції художнього слова у перекладах Івана Франка // Славістичні записки. – 1997. – №1-2. – С. 55-58.
Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. – Київ: Наукова думка, 1995. – 112 с.
Хорошковська О. Мовне забезпечення комунікативної діяльності учнів у процесі формування усного українського мовлення // Початкова школа. - 2006. - №12. - С. 38-43.
Цінько С. Навчання слухання (аудіювання) як виду мовленнєвої діяльності на уроках рідної мови // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 1. - С. 15-17.
Шамова Р.Л. Робота над фразеологізмами ввічливості // Початкова школа. – 1999. – № 12. – С.15-18.
Шелехова Г. Формування в школярів умінь сприймати усне і писемне мовлення // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 4. - С. 7-11.
Шкльода В. Розігрування казок для розвитку дитячого мовлення // Дошкільне виховання. - 2007. - №2. - С. 21-22.
Шкльода В., Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні школярів // Початкова школа. - 2006. - №2. - С. 13-14.
ДОДАТКИ
Додаток А
Значення часто вживаних фразеологізмів
Бебехами годувати — бити кого-небудь.
Втерти носа — показати або довести свою перевагу над ким-небудь.
Не бий лежачого — 1. який не потребує великої затрати праці, великого напруження; 2. безвідповідальний, нероба.
Байдики бити (байди, гандри) — бути без діла, весело проводити час; розважатися.
Битися як риба об лід — жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. п.
Бог (Господь) приніс — хто-небудь з'являється, приходить.
Брати в руки (кого-небудь) — підкоряти своїй волі, примушувати.
Брати на кпини (глум) — насміхатися, глузувати з кого-небудь.
Бути (стати) у пригоді — 1. допомагати кому-небудь; 2. виявитися потрібним, необхідним.
Валитися від вітру — бути знесиленим, виснаженим.
Аж виляски пішли — дуже сильно, з лунким звуком.
Витрішки продавати — вештатися без діла, бездумно роздивлятися що-небудь.
Потупити очі в землю — дивитися вниз від сорому, ніяковості. Хоч відбавляй — багато.
Відлягло від серця — відчути полегшення, спокій.
Володіти собою — триматися врівноважено, спокійно.
Ганяти вітер по вулицях — проводити час у розвагах, нічим не займатись.
Світла голова — розумна людина.
Гризти граніт науки — наполегливо оволодівати знаннями.
Дивитися косо (на кого-небудь) — виявляти підозрілість.
Доскочити лиха — потрапити в скрутне становище.
З відкритою душею — щиро, радісно.
На всі заставки — скільки є сили.
Зміряти очима — пильно, уважно оглянути кого-небудь. Кипіти в руках — вправно, швидко виконувати, здійснювати.
Не клади пальці в рот — бути обережним з кимось.
З перших кроків — спочатку.
Без ладу і складу — погано, безладно.
Мати рацію — бути правим.
Надути губи — сердитись, ображатись.
Ні пава ні ґава; ні до села ні до міста; ні те ні се — той, хто у своїх поглядах відійшов від одних і не пристав до інших.
Ще б пак — вживання для підтвердження чого-небудь.
Пахне смаленим — загрожує кому-небудь або передбачається небезпека.
Підбивати клинці — залицятися.
Аж зорі побачити — у великій кількості, дуже.
Покласти руку на серце — щиро, відверто.
Порости мохом — давно минути, забутися.
Їсти не просить — що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот.
В кишені пусто — хто-небудь не має грошей.
Радувати око — приємно вражати, вабити кого-небудь поглядом.
Нечиста рука — безчесна, непорядна людина.
Зірок з неба не хапати — хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями.
Убитий горем — засмучений, пригнічений, сильно засмучений.
Совість прокинулася — хто-небудь хоче стати чесним, справедливим.
Слово за слово — поступово, мало-помалу говорячи.
Слово в слово — точно, без будь-яких змін.
Слово не розходиться з ділом — виконувати обіцяне.
Позичати у Сірка очі — втратити почуття сорому.
Додаток Б
Походження деяких фразеологізмів
Альфа і омега
В одному з біблійних текстів Господь говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець». Альфа — перша, а омега — остання букви грецького алфавіту. Тому цей вислів і означає початок і кінець; сутність, основу, найголовніше.
Ахіллесова п'ята
Легенди розповідають, що морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл,