Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я
Відповідно до цих завдань зміст курсу структурується таким чином: 1) людина та її здоров'я; 2) фізична складова здоров'я; 3) соціальна складова здоров'я; 4) психічна та духовна складові здоров'я; 5) безпека життєдіяльності учнів вдома, у школі, на вулиці, в громадських місцях, на відпочинку [58, 188].
Зазначені напрями є наскрізними для всієї початкової школи, але в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних, психологічних особливостей учнів. Тому послідовність і кількість годин на ці складові курсу можуть змінюватися відповідно до робочого плану школи. Адже у викладанні цього курсу необхідно з упередженням на доступному для цього віку матеріалі реагувати на конкретні умови, в яких відбувається навчальний процес (скажімо, наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо), враховувати особливості учнівського контингенту саме даного класу. До тематичного змісту складових програм за бажанням педагогічної і батьківської рад можуть входити додаткові теми за рахунок шкільного компонента, що дозволить максимально враховувати статеві, індивідуальні особливості дітей і регіональні умови.
Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка.
Здоров'я розглядається як цілісний і водночас багатовимірний феномен — через фізичну, соціальну, психічну і духовну складові. Фізична складова здоров'я — фізичний (тілесний) стан людини та її фізичний розвиток; здатність людини пристосовуватися до змін навколишнього середовища та ефективно протидіяти хвороботворним чинникам. Соціальна складова здоров'я визначається як узгоджена Взаємодія дитини з природним і соціальним середовищем, Розв'язання нею різних життєвих ситуацій у навколишньому середовищі. Психічна складова здоров'я визначає розвиток основних функцій психіки дитини як особистості, оптимальне
Аналіз програми показав, що у 3 класі на вивчення теми «Людина та її здоров'я» відводиться 2 години, «Фізична складова здоров'я» — 7 годин, «Соціальна складова здоров'я» — 19 годин, «Психічна і духовна складові здоров'я» — 4 годин.
Змістова лінія «Людина та її здоров'я» в програмі і підручниках представлена навчальним матеріалом, що дає змогу учням набути знань про ознаки здоров'я, його значення для людини; хвороби.
Під час вивчення теми «Людина та її здоров'я» в учнів формується уявлення про здоров'я як найважливішу цінність у житті людини; про показники здоров'я (швидкий ріст і розвиток, висока працездатність (розумова і фізична), задоволення від спілкування, чуйне ставлення до оточуючих людей, уміння керувати своїми діями, відповідальне ставлення до дорученої справи, гарний настрій, позитивні емоції, емоційне ставлення до природи); забезпечуються взаємозв'язки між виділеними показниками здоров'я.
Змістове наповнення теми допоможе усвідомити учням цінність здоров'я, переваги здорової людини; сприятиме вихованню потреби в здоров'ї, відповідального ставлення до свого здоров'я і до здоров'я оточуючих. Крім того, третьокласники дізнаються про роль м'язів для людини, з'ясують необхідність їх тренування, оволодіють умінням вимірювати силу м'язів за допомогою силометра.
На уроках з цієї теми розширюються та систематизуються уявлення учнів про здоровий спосіб життя, що найбільше (50%) впливає на здоров'я людини. Розгляд у підручнику малюнків, схем допоможе учням сформулювати правила здорового способу життя.
Зрозуміло, щоб знання, які учні засвоїли на уроці, переросли в уміння і навички, щоб сформувати в них свідоме прагнення до здорового способу життя, — одного уроку недостатньо. Питання, пов'язані зі здоров'ям дітей, повинні бути органічно вплетені у весь навчальний процес, щоб на кожному уроці вчитель міг формувати в учнів почуття відповідальності за своє здоров'я. З точки зору педагога, — як зазначає О.Я.Савченко, — стан здоров'я сучасної дитини визначається якістю організації навчально-виховного процесу в школі [49].
Особливе значення для реалізації завдань предмета має співпраця з сім'єю. В цьому контексті наводимо розмірковування В.О. Сухомлинського про те, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні — поганий стан здоров'я, яке можна вилікувати тільки спільними зусиллями батьків, лікаря і вчителя [49].
Тема "Людина та її здоров'я", як і наступні теми, закінчується комплексом ранкової зарядки. Комплекс вправ розраховано як на дівчаток, так і на хлопчиків.
Зміст лінії «Фізична складова здоров'я» розширює та систематизує уявлення учнів про здоровий спосіб життя, збереження та зміцнення здоров'я; формує в учнів уявлення про працездатність, активний відпочинок, інфекційні хвороби, природні чинники, що сприяють зміцненню здоров'я.
Тема передбачає виконання спільних завдань дітей і батьків: складання правил активного відпочинку для всієї родини; правил захисту членів родини від грипу; обладнання куточка для активного відпочинку вдома; обговорення страв, які щоденно споживаються в родині; заходів профілактики інфекційних захворювань у родині; обговорення особливостей природи своєї батьківщини; складання меню на тиждень; вивчення маркування харчових продуктів; виконання фізичних вправ, що сприяють зміцненню здоров'я.
Крім того, дана тема передбачає засвоєння учнями правил: зберігання харчової цінності продуктів; приготування корисної для здоров'я їжі; щодо попередження отруєнь; запобігання шлункових інфекційних хвороб; загартовування. Розгляд малюнків у підручнику, актуалізація життєвого досвіду дітей допоможуть їм свідомо засвоїти ці правила та їх дотримуватися.
Змістова лінія «Соціальна складова здоров'я» втілюється через формування в учнів уявлення про особистісні якості кожної людини; про права дитини, які сприяють збереженню і зміцненню її здоров'я. У цій темі розглядається також безпека життєдіяльності — правила поведінки в школі, безпека вдома, безпека пасажирів у населеному пункті, під час відпочинку, в природному середовищі.
Також продовжуємо виховувати в учнів шанобливе, доброзичливе ставлення до батьків, інших членів родини; бережливе ставлення до свого здоров'я та до здоров'я своїх ближніх.
Крім того, на уроках з цієї теми здійснюється формування в учнів соціальної потреби жити і бути здоровим, розвиваються уявлення про родину, домівку як чинники здоров'я про домівку як середовище існування дитини, в якому вона співживе з іншими членами родини.
Методичний апарат цієї теми націлює учнів на їхню співпрацю з батьками. Спільно обговорюватимуться взаємини дітей у сім'ї; обов'язки дитини в родині; визнаватимуться чинники, що розвивають силу, витривалість, спритність; обговорюватимуться права дитини на здоров'я.
Змістова лінія «Психічна і духовна складові здоров'я» продовжує формувати в учнів: уявлення про ввічливу людину; вміння розпізнавати емоційний стан кожного з членів родини, друзів, однокласників, керувати своїми емоціями й почуттями, вміння адекватно реагувати на вчинки та слова своїх рідних, ровесників, сусідів, чужих людей; відповідальне ставлення як до свого здоров'я і життя, так й інших людей; виховувати особистісні якості людини (чуйність, милосердя та ін.). зміст теми сприяє розвитку і саморозвитку учнів.
На уроках з цієї теми учні набуватимуть досвіду ввічливого поводження з рідними, друзями, однолітками, незнайомими людьми; культурного поводження серед природи, вдома, в громадських місцях тощо.
Впродовж вивчення курсу учні застосовують такі методи пізнання як спостереження і моделювання.
На основі комплексного використання різних форм, методів і прийомів навчання, у тому числі самостійної роботи і пізнавальних завдань, на кінець навчального року учні 3 класу повинні:
мати уявлення про здоровий спосіб життя, працездатність учня, інфекційні хвороби, про сім'ю як чинник здоров'я, шкідливість куріння і вживання алкоголю на здоров'я дитини; безпеку і небезпеку; небезпечні речовини предмети, які створюють безпеку для здоров'я і життя; природні стихійні лиха (землетрус, повінь, буря, ураган, снігопад, ожеледиця); про увагу і пам'ять; правду і кривду.
називати показники здоров'я, групи їжі, — чинники природи, що впливають на здоров'я; екологічні особливості своєї місцевості; основні права дитини в сім'ї та суспільстві; небезпечні для здоров'я предмети і речовини [].
У плані самостійної організації власної практичної діяльності учні повинні вміти:
порівнювати різні настрої людини;
встановлювати взаємозв'язки між увагою, пам'яттю, творчістю і здоров'ям;
розпізнавати термін придатності харчових продуктів за маркуванням; ознаки застуди; дорожні знаки; різні вияви поведінки близьких, однокласників, друзів;
виконувати правила здорового способу життя; правила активного відпочинку; правила поведінки під час епідемії грипу; обов'язки щодо старших і молодших членів своєї родини, правила безпечного користування електроприладами і протипожежної безпеки, евакуації з приміщення; правила безпечної поведінки вдома, в школі, з незнайомими людьми; правила дорожнього руху (перехід дороги з обмеженою оглядовістю, за несприятливих погодних умов); правила поведінки біля залізничної колії; правила поведінки під час відпочинку; правила спілкування з рідними, однокласниками, друзями.
надавати першу допомогу при укусах собак, комах, порізах, кровотечах з носа;
повідомляти відповідні служби (01, 02,03, 04) про небезпечні ситуації.
оцінювання безпечну поведінку (однолітків та своєї) [58, 195-197].
Навчальний процес у 3 класі здійснюється за підручником «Основи здоров'я» авторів Н. Бібік, Т. Бойченко, Н.Коваль, О. Манюк. Коротко охарактеризуємо зміст і структуру підручника. Книга охоплює всі складові курсу: людина та її здоров'я, здоровий спосіб життя, цінуй життя і здоров'я, настрій і здоров'я; безпека життєдіяльності. У такій послідовності вони представлені у підручнику.
У підручнику із курсу «Основи здоров'я» для 3 класу вміщено основні тексти інформаційного характеру, а також додаткові тексти — у вигляді віршиків, оповідань. Так, статті «Показники здоров'я », «Завдяки чому людина рухається », «Працездатність і відпочинок», «Бережи здоров'я» мають інформаційний характер [7]. У структурі книги, крім інформаційних текстів, досить широко представлено майже до кожної теми такі блоки: "Поради", виділені синім кольором, і "Правила", виділені червоним кольором. Їх зміст відзначається особистісно зорієнтованим спонукальним стилем, що заохочує дитину до співпраці.
Підручник відкривається і завершується зверненням до дитини. На початку книги звернення — це, по суті, установка на сприймання майбутнього матеріалу, а на завершення — автори дають дітям поради, як зміцнювати своє здоров'я на літніх канікулах.
Ілюстрації складають органічну частину підручника. Малюнки виконують інформативно-ілюстративну функції. Керувати сприйманням учнями малюнків, вчитель вестиме школярів до розуміння не лише окремих деталей, а й мети, ідеї зображеного.
Апарат організації засвоєння (запитання і завдання) підручника призначений для активізації пізнавальної самостійності учнів. Їх формулювання відзначається особистісно зорієнтованим спонукальним стилем, що заохочує дитину до співпраці.
Зрозуміло, що підручник складає лише основу організації уроку, на якому вчитель вільно поєднує інші джерела інформації. Навчальна діяльність учнів при цьому має репродуктивний характер; оскільки їм необхідно осмислити, запам'ятати і відтворити побачене, почуте або прочитане на вимогу вчителя. Наприклад, таке завдання: розглянь малюнки і вкажи, що позитивно впливає на здоров'я. Без такої роботи неможливо працювати над завданнями, які вимагають від учнів самостійного пошуку, застосування здобутих знань у нових ситуаціях.
Пошукова навчальна діяльність учнів на уроках полягає в тому, що вони аналізують, які звички є корисними для здоров'я, а які шкідливі, виділяють ознаки здоров'я, встановлюють взаємозв'язки між здоров'ям і способом життя дитини, роблять висновки, доводять правильність висловленої думки тощо. Проілюструємо це таким завданням: поміркуй, чому шкідливий вплив тютюнового диму на здоров'я? Запитання вимагає від учнів установлення причинно-наслідкових зв'язків.
Чимало цікавих завдань підручників спрямовують учнів на порівняння і протиставлення об'єктів, на використання життєвого досвіду дітей, їхніх спостережень. Наприклад, розглянь малюнок і поміркуй, хто з дітей має корисні звички, а хто —шкідливі.
Варіанти практичних завдань: пригадай, порівняй, розкажи, знайди, відгадай та інші. Ми провели кількісний аналіз різноманітних видів самостійних робіт різних видів у підручниках із курсу «Основи здоров'я » для 3 класу. При цьому ми згрупували самостійні роботи на репродуктивні (типу «Які», «Розкажи (за малюнками)», «Пригадай», «Назви»), конструктивні (типу «Чому», «Порівняй», «Перевір», «Поміркуй», «Покажи»), творчі («Обговори», «Розпитай», «Розкажи (про себе)», «Обгрунтуй»). Як показує кількісний аналіз самостійних робіт у підручниках (див. табл. 2.1.), найбільше самостійних робіт у 3 класі виконують репродуктивних.
Таблиця 2.1
Кількісний аналіз самостійних завдань різних видів у підручнику з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу
| № | Тип завдання | 3 клас |
| 1 | Репродуктивні | 91 |
| 2 | Конструктивні | 63 |
| 3 | Творчі | 52 |
Аналіз підручника з курсу «Основи здоров'я» для 3 класу [7] показав, що він володіє значними пізнавальними можливостями з точки зору організації самостійних робіт різних видів.
2.2 Комплекс пізнавальних завдань для самостійної роботи учнів з курсу «Основи здоров'я »
Аналіз педагогічних джерел дав нам змогу з’ясувати, що організація самостійної роботи молодших школярів на уроках курсу «Основи здоров'я» потребує дотримання певних методичних вимог:
самостійне засвоєння учнями певної суми знань про здоров'я має бути не самоціллю, а лише засобом для досягнення більш важливої мети —вироблення ціннісного ставлення до нього, а також бажання і вміння берегти і зміцнювати його;
у центрі уваги постійно має бути сама особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його сутнісних (людських) характеристик, щоб самостійно засвоюваний навчальний матеріал сприймався ним не відсторонено, як щось зовнішнє і формально-байдуже, а зацікавлено, як те, що має для нього певний позитивний сенс і значення;
зміст курсу в процесі його засвоєння учнями з допомогою самостійних робіт і завдань повинен постійно співвідноситися зі змістом інших шкільних предметів початкової школи (фізичне виховання, ознайомлення з навколишнім, трудове навчання тощо), спиратися на них і пов'язуватися з власним життєвим досвідом дітей;
у процесі вивчення курсу мають використовуватися різні види учнівської діяльності, а не лише розумово-пізнавальна, він повинен мати діяльнісно-практичну спрямованість, що передбачає застосування різних методів, зокрема, зважене поєднання традиційних та інтерактивних методів на основі самостійної роботи і практично-дослідницьких завдань.
Під час організації самостійної роботи важливим є складання пізнавальних завдань. Під «пізнавальними завданнями» ми розумітимемо сукупність проблемних запитань, логічних завдань, виконання яких вимагає від учнів початкових класів різного рівня самостійності.
У своєму дослідженні ми враховували те, що пізнавальні завдання можуть бути запропоновані дітям у різній формі: усно, на таблицях або картках, через діапроектор, запис на дошці тощо. Щоб учні молодших класів могли виконати описані типи пізнавальних завдань, вони повинні мати певний рівень сформованості таких прийомів розумової діяльності, як аналогія, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо.
Для успішного формування знань потрібна розумова діяльність учнів, тобто аналіз, порівняння, синтез, абстрагування тощо. Тому з метою формування знань в учнів початкових класів з основ здоров'я необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних робіт на основі алгоритмів розумової діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів.
При конструюванні комплексу завдань для самостійної роботи учнів з теми «Соціальна складова здоров'я. Безпека життєдіяльності» (3 клас) ми керувались такими принциповими вимогами:
комплекс повинен охоплювати різні види роботи учнів (з підручником, дидактичними картками, роздатковим матеріалом тощо);
за формою завдання повинні бути різними, щоб працювали різні види сприймання і пам'яті: зорова, слухова, моторна;
завдання повинні бути посильні для учнів;
у змісті завдань повинні бути відображені різні типи пізнавальної діяльності учнів;
при розробці завдань необхідно враховувати принцип зростання складності;
комплекс повинен сприяти підвищенню рівня самостійності учнів;
для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам пропонувалися завдання, виконання яких потребує поєднання розумових дій з практичними;
завдання для самостійної роботи пропонувалися в системі в межах кожного уроку. Кожне наступне завдання повинно логічно зв'язуватися з попереднім матеріалом, бути спрямованими на досягнення мети уроку.
Наш комплекс включав завдання для різного типу самостійних робіт:
Завдання для підготовчої самостійної роботи. Їх мета – встановити опорні знання і підготувати учнів до сприймання нового матеріалу.
Завдання для навчальної самостійної роботи. Учитель дає учням завдання і показує, як його виконувати.
Завдання для тренувальної самостійної роботи вчать застосовувати знання в різних ситуаціях. Для самостійного розв'язання за зразком.
Завдання пошукової самостійної роботи розв'язуються школярем цілком самостійно.
Завдання контролюючої самостійної роботи даються з метою перевірки і корекції знань.
Ми враховували також і те, що при вивченні теми «Соціальна складова здоров'я» необхідно продовжувати формувати в учнів уміння порівнювати. Зауважимо, що зміст даної теми забезпечує встановлення взаємозв'язків між здоров'ям кожного члена родини і ставленням кожного члена родини один до одного та піклуванням кожного із членів родини один про одного.
Також ця тема передбачає:
розповіді учнів про своїх батьків, свою родину, свої обов'язки перед родиною;
оцінювання власних учинків щодо батьків, старших членів родини, менших братів, сестер;
розв'язування прогностичних завдань.
Крім того, зміст теми спонукає учнів до:
оцінювання своєї поведінки та поведінки однокласників на перерві, в їдальні тощо;
обговорення "секретів" спілкування;
встановлення взаємозв'язків між психічною і фізичною складовими здоров'я;
аналізу своїх звичок (яких треба набути, а яких —позбутися);
порівняння рис ввічливої і здорової людини, встановлення схожості між ввічливою і здоровою людиною;
співпраці з батьками (обговорення шкідливих звичок членів родини та як їх позбутися).
Як зазначає Ю. Павлов, керівництво розумовою діяльністю школярів під час виконання самостійних робіт у процесі формування знань передбачає «здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання» [53, 158].
У психолого-педагогічній літературі розглядаються різні способи керівництва розумовою діяльністю учнів у процесі формування знань. Найпоширенішими вважаються два напрями: прямий та опосередкований шляхи керівництва.
Під прямим способом керівництва, вказує Л. Ланда, розуміють «...безпосередній вплив на розумові операції учнів за допомогою спеціальних вказівок, правил та інших інструкцій, що апелюють безпосередньо до цих операцій і прямо впливають на їх перебіг» [42, 231]. Тобто керівництво діяльністю учнів має безпосередній характер і проявляється у цілеспрямованому формуванні різних розумових дій.
У дослідженні Н. Коваль [37, 59] встановлено, що організація й контроль за виконанням учнями самостійної роботи здійснюється прямим способом у чотири етапи. На першому етапі учням пояснюють значення прийому, що формується, і з'ясовують, з яких послідовних дій він складається. На другому етапі учні відтворюють той чи інший прийом, а на третьому його структура закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань. На четвертому етапі учні самостійно використо-вують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.
Пряме керівництво розумовою діяльністю учнів початкових класів у процесі навчання передбачає створення в їхній свідомості певного алгоритму міркувань. Як зазначають Е. Страчар [64], О.Я. Савченко [61], М. Казанський і Т. Назарова [32] та інші, алгоритм — це вказівка, що визначає обов'язкове коло елементарних розумових операцій або їх системи, які необхідно виконати у певній послідовності, щоб розв'язати поставлене завдання. «Алгоритмічні приписи визначають найдоцільнішу послідовність розумових та практичних дій і цим самим привчають дитину міркувати правильно й економно» [64, 24]. Розчленування способу дії на послідовні операції допомагає учням самостійно виконувати завдання.
Сутність опосередкованого шляху керівництва розумовою діяльністю учнів полягає в тому, що «...дітям пропонують різні завдання в такій послідовності, яка б забезпечувала відпрацювання кожної конкретної операції — складової того чи іншого прийому розумової діяльності». Звідси випливає, що «непрямий спосіб керівництва діяльністю школярів здійснюється через методи та зміст навчання і спонукає учнів до самостійного виявлення функцій і структури розумових дій у загальному змісті учбової діяльності. Керівництво розумовою діяльністю при цьому здійснюється за допомогою пізнавальних завдань» [37, 19]. Вони поступово ускладнюються, але водночас виконання попереднього полегшує роботу на наступним завданням.
Оскільки керівництво розумовою діяльністю здійснюється через пізнавальні завдання, то необхідною умовою ефективного виконання учнями самостійної роботи є цілеспрямоване використання пізнавальних завдань як засобу формування знань.
Н. Коваль визначає такі типи пізнавальних завдань, які доцільно використовувати на уроках:
Сортування навчального матеріалу за завданням учителя.
Порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів і явищ, що вивчаються.
Використання аналогії як засобу перенесення способу дії.
Класифікація предметів і явищ навколишнього середовища.
Виділення головного.
Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.
Доведення істинності судження [37].
Аналіз літератури дав нам змогу визначити, що з курсу «Основи здоров'я» доцільно використовувати такі типи пізнавальних завдань.
1. Завдання на сортування навчального матеріалу в початкових класах за своєю складністю повинні варіативно відтворювати знання. На основі прочитаного тексту, розповіді вчителя, розгляду малюнків, власного досвіду учневі потрібно: знайти в тексті відповідь на поставлене запитання; розповісти про об'єкт, що вивчається; виконати завдання за зразком тощо.
Наведемо приклад такого завдання для 3 класу: прочитай статтю «Тимчасове вимкнення електричного світла» (с. 64) і розкажи як уникнути незручностей, коли вимкнули електричне світло. Розглянь малюнок (с. 71) і покажи дорогу, перехрестя і перехід.
Під час вивчення теми «Фізична складова здоров'я» формували в учнів уміння групувати предмети за певними ознаками. Наприклад, групувати їжу з урахуванням її харчової цінності.
2. Завдання на порівняння у формі зіставлення і протиставлення.
Пізнавальна сутність порівняння полягає у відображенні таких зв'язків, відношень об'єктивної дійсності, як подібність і відмінність.
Порівняння здійснюється в двох основних формах — зіставленні і протиставленні. Під зіставленням розуміють процес, спрямований на виділення істотних ознак, спільних для ряду об'єктів (позитивна абстракція), а протиставлення — процес, що має протилежну мету, тобто виділення того, від чого необхідно відокремитися при визначенні істотних ознак (негативна абстракція).
Виняткового значення порівнянню надавав К. Ушинський. Він вважав порівняння «основою всякого розуміння і всякого мислення», засобом зв'язку нових і старих знань, матеріалу підручника з власним досвідом учня. Порівняння, на його думку, є необхідним прийомом у навчанні дітей бачити різні відношення між предметами і явищами.
Як дидактичний прийом, що розвиває і зміцнює розум, порівняння зберігає важливе значення і в сучасній початковій школі. Про це свідчать наукові дослідження, творчий досвід учителів, вимоги навчальних програм. Навчальна програма з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу передбачає використання порівняння в процесі самостійного здобування знань, узагальнення і систематизації матеріалу тощо. Наприклад, можна запропонувати таке завдання: розглянь малюнки і порівняй, як сидять дівчинка і хлопчик за партою. Чим відрізняється, як сидить дівчинка від того, як сидить хлопчик? Хто з них сидить правильно?
3. Завдання для виділення головного. Самостійне розрізнення другорядного і головного є важливим етапом у пошуковій діяльності. Це зумовлено тим, що об'єктивна аналітико-синтетична діяльність учнів молодшого шкільного віку має тенденцію до змішування істотного і неістотного, виділення яскравих динамічних зв'язків зовнішнього характеру. Водночас без достатнього розвитку вміння виділяти головне неможлива повноцінна самостійна діяльність. Тому пізнавальні завдання па визначення головного повинні широко використовуватись у процесі засвоєння нових понять, узагальнення і систематизації знань, під час підведення підсумків уроку.
Завдання цього типу мають кілька видів: сортування матеріалу за певними ознаками (складністю, значущістю); виділення головної думки прочитаного; виділення істотних подібних і відмінних ознак явищ і предметів [37]. Навчати учнів початкових класів, наприклад, виділяти головне в прочитаному тексті треба поступово, поділяючи це вміння на кілька простіших. Спочатку треба привчити дітей робити загальний аналіз тексту, ставлячи такі запитання: про що тут розповідається?
Відомо, що учні молодших класів з небажанням готують стислий переказ прочитаного. Їм легше дослівно переказати прочитане, ніж виконати складну аналітичну роботу, оскільки для стислого переказування необхідно зв'язати в один ланцюжок головні думки кожної частини твору. Допомагає цьому прийом, який у методиці дістав назву сортування матеріалу. Сутність його полягає в тому, що діти, читаючи текст, виконують певні аналітичні завдання, наприклад: прочитай і визнач, що тобі незрозуміло, про що дізнався вперше, про що знаєш більше, ніж сказано в тексті, які слова у даній частині тексту найважливіші і чому. Отже, відбувається аналітичне читання тексту, тому діти сприймають його не в цілому, а усвідомлюють окремі елементи, а це є необхідною передумовою виділення головних думок і складання плану.
Виконуючи завдання на виділення головного, діти аналізують матеріал. Наведемо приклади завдань для виділення головного.
У статті «Бережи здоров'я » (с. 9 підручника) прочитай перший абзац. Що допоможе тобі зберегти здоров'я?
Розглянь малюнок (с. 9 підручника). Що негативно впливає на здоров'я?
4. Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків.
Учні навчаються знаходити і розуміти об'єктивно існуючі між предметами і явищами причинно-наслідкові зв'язки в процесі продуктивної діяльності, коли необхідно пояснювати і доводити певне положення. У початкових класах можуть бути використані пізнавальні завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, які передбачають пояснення тих чи інших явищ за допомогою одного або кількох правил. Зокрема, учні повинні навчитися встановлювати взаємозв'язки між продуктивністю праці та активним відпочинком; видами занять та кількістю вживання їжі, між якістю їжі та її зберіганням, способами приготування; якістю продуктів та їх терміном придатності, з'ясовувати причини виникнення втоми людини тощо.
Розглянемо приклади завдань цього типу. Чому не можна вставляти у розетку цвяхи та інші металеві предмети? Чому при переході дороги треба бути уважним коли падає сніг?
5. Завдання на доведення істинності судження.
Уміння доводити — одна з важливих властивостей розвиненого мислення. У науковому розумінні доведення. — це логічна дія, у процесі якої істинність якоїсь думки обґрунтовується за допомогою інших думок, істинність яких доведена практикою. Кожне доведення обов'язково повинно складатися з тези, доводу і способів доведення. За способом доведення воно може бути прямим і непрямим [61, 124]. Доведення, у якому доводи прямо обґрунтовують істинність тези, називається прямим доведенням. Доведення, у якому істинність тези обґрунтовується спростуванням істинності суперечного положення, називається непрямим доведенням.
Учням початкових класів під силу пізнавальні завдання на пряме доведення вже сформульованої думки, твердження.
Наведемо приклади таких завдань.
1. Дівчинка, яка перебігає дорогу в небезпечному місці чинить неправильно. Доведи це.
2. Діти, які під час новорічних свят користуються бенгальськими вогнями наражають себе на небезпеку. Доведи це.
Запропоновані типи пізнавальних завдань використовували на етапі ознайомлення з новим матеріалом, узагальнення та систематизації знань. На етапі ознайомлення з новим матеріалом учням спочатку пропонували ті завдання, які сприяють поповненню, усвідомленню, уточненню та осмисленому відтворенню знань. Потім учні виконували завдання, які вимагають від них самостійного пошуку.
На етапі узагальнення і систематизації знань використовували ті завдання, які спонукають учнів до виділення головної думки в прочитаному, доведення правильності висловленого судження тощо.
Важливим засобом самостійного здобуття знань є підручник, що спрямовує пізнавальну активність дітей у потрібне русло: поглиблює і систематизує відомості, здобуті учнями в процесі спілкування з природою. Крім того, матеріал підручника дає можливість ефективніше організовувати самостійну роботу учнів.
Для самостійного вивчення за підручником насамперед пропонували той матеріал, що не спричиняє значних труднощів, або засвоєння якого підготовлене роботою на попередніх уроках. Самостійне вивчення нового матеріалу за підручником закінчувалося узагальнюючою бесідою, у ході якої вчитель перевіряв ступінь розуміння вивченого, дає додаткові пояснення, уточнення, наголошує на істотному. Крім відтворення матеріалу, варто практикували завдання, які спонукають дітей переносити знання з відомих об'єктів на невідомі.
Отже, самостійна робота учнів за матеріалом підручника дає змогу розв'язати ряд важливих навчально-виховних завдань: розвивати пізнавальні можливості учнів, самостійність мислення; підвищувати свідомість і міцність засвоєння знань, формувати в учнів уміння й навички самостійно здобувати знання, а також застосовувати їх у житті.
Назвемо основні прийоми, які використовувалися у самостійній роботі з навчальною книгою:
знаходження в тексті формулювань, висновків;
використання питань для самоконтролю;
виконання завдань учителя після його розповіді (наприклад, знайти в підручнику певні умови, за яких може відбуватися явище, що розглядається);
вивчення наведених у тексті прикладів, придумування власних;
звернення до підручника з метою встановлення зв'язку між новим матеріалом і аналогічним попереднім;
складання схем, таблиць за матеріалом прочитаного;
поєднання аналізу підручника з роботою із зошитом, таблицями;
опис ілюстрацій підручника тощо.
Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й навести свої приклади тощо.
Ілюстрації підручників використовувалися для самостійної роботи школярів майже на кожному уроці. До малюнків продумувався ряд запитань та завдань, які допомагали спрямувати увагу дітей на виявлення ознак різних явищ, що зображені на малюнках.
Наведемо приклади комплексу завдань для самостійних робіт з безпеки життєдіяльності.
Тема уроку: Безпека вдома
1. Прочитайте текст статті «Тимчасове вимкнення електричного світла» (с. 54) і знайдіть відповідь на запитання«Як потрібно діяти вдома, коли раптом вимкнуть світло? ».
2. Прочитайте обведені рамкою речення на с. 55 і поміркуйте, чому вам не можна користуватися джерелами відкритого вогню.
3. Розгляньте малюнки на с. 55 і порівняйте поведінку дітей. Хто з дітей наражається на небезпеку і чому?
4. Доведіть, що необхідно користуватися ліхтариком, коли вимкнуть світло.
5. Покладіть голову на руки і заплющте очі. Уявіть свою квартиру. Пригадайте розташування кімнат, де стоїть стіл, шафа та інші речі. Намалюйте те, що уявили.
6. Продовжте речення: Користуватися сірниками, свічками можна лише.......
7. Прочитайте текст статті «Безпечна електрика» (с. 56) і знайдіть відповідь на запитання «До чого може призвести порушення правил користування електричними приладами?»
8. Прочитайте виділені речення на с. 57 і розкажіть, як будете діяти, коли відчуєте запах диму, побачите іскри, полум'я.
9. Розгляньте малюнки на с. 58 і оцініть поведінку дітей.
10. Продовжте правила «Як уникнути ураження електричним струмом»: Не торкатися обірваних проводів,...
11. Позначте цифрами по порядку дії по наданню допомоги ураженому електричним струмом:
викликати швидку допомогу;
відключити електрику;
стати на гумовий килимок або дерев'яну дошку (навіть книжку);
сухим дерев'яним або пластмасовим предметом відвести провід від постраждалого.
З метою закріплення і перевірки знань учнів пропонувалися такі завдання для самостійної роботи:
1. Вибери серед переліченого електроприлади: килимок, телевізор, вазон, пилосос, шафа, дитяча машинка, комп'ютер.
2. З поданих слів склади правила користування електроприладами:
Несправним, користуватися, не, можна, електроприладом.
Не, можна, руками, вмикати, мокрими, чи, вимикати, електроприлад.
Потрібно, електроприлади, тільки, використовувати, за, призначенням.
Удома ми пропонували учням виконати таку самостійно практичну роботу під наглядом батьків «Правила користування сірниками і свічками».
Тема уроку: Небезпека від вогню. Евакуація
1. Розгляньте малюнки на с. 60 і назвіть можливі причини пожежі.
2. Прочитайте правила безпечної поведінки під час пожежі, обведені