Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії

Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії

думку з думками товаришів, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті і переконливо.

Пропонується класові звичайна учнівська ручка, яка виконуватиме роль уявного мікрофону. Учні передають її один одному і, по черзі беручи слово, відповідають на питання: "Які важливі історичні події, явища та процеси, тобто передумови, як у внутрішньому житті українського народу так і за його межами вплинули на виникнення й поширення української національної самосвідомості?" [31;190].

У переліку названих передумов звучать:

- колоніальна політика Австрійської та Російської імперій, яка ставила за мету денаціоналізацію українського народу;

- насильницьке приєднання Російською імперією території Правобережної України, Австрійською – Галичини і Буковини, що призвело, з одного боку, до розчленування території українського народу, а з іншого – до возз’єднання в межах Російської імперії 80% українських земель;

- ліквідація Запорозької Січі (1775) й Гетьманщини, а також скасування автономної козацької адміністративно-політичної системи на Слобожанщині та Лівобережжі;

- юридичне оформлення на цих територіях кріпосного права.

У числі зовнішніх факторів називається проникнення в Україну ідей Французької революцій про свободу, рівність і братерство. Узагальнюємо, що все це стало причиною того, що на рубежі ХУІІІ – ХІХ ст. у середовищі української інтелігенції (головним чином з числа представників української шляхти та козацької старшини) почався процес формування національної самосвідомості. Цей процес тривав з кінця ХУІІІ – до поч. ХХ ст. і дістав назву "доба українського національного відродження". Її головний зміст становила історія українського національного руху:

1.Кінець ХУІІІ ст. – 40-і рр. ХІХ ст.

2.40-80-і рр. ХІХ ст.

3.90-і рр. ХІХ ст. – 1914 р.

Для українського суспільства, що втратило свою дворянську еліту в результаті асиміляції імперською культурою і службою, поява інтелігенція мала особливе значення. У ході бесіди встановлюємо, що перше покоління української інтелігенції вийшло з дворян, які походили зі старої козацької старшини. Серед них не було багатих впливових вельмож. До 1861 року серед інтелігенції рідко зустрічалися вихідці із селян. Але з цієї нечисленної групи населення лише незначна частина виявляла зацікавленість в українських справах, тобто до виховання в українців почуття національної самобутності був причетним лише незначний відсоток населення України [25;4] . Представники інтелігенції головним чином об’єднувалися в гуртки. "Більшу частину ХІХ ст. українська інтелігенція, як і російська, залишалась незначною групою суспільства, часто розкраяною інтелектуальними суперечностями, настроєною проти уряду, ізольованою від мас і зануреною у власні справи. І все ж таки вплив її, на перший погляд, непотрібної і малозрозумілої діяльності виявився набагато сильнішим, ніж могла уявити собі сама інтелігенція" [ 31;202].

В ході уроку учні мають усвідомити і зрозуміти важливість і значимість тих процесів які відбувалися в українському суспільстві. На перший погляд "сухий", нецікавий фактажний матеріал підручника, з масою прізвищ та подій, має перетворитися в інтерпретації вчителя в живі події і процеси, які відтворюють самі учні.


Висновки


На сучасному етапі розвитку людства, воно зіткнулося з багатьма глобальними проблемами. В тому числі це проблема інформаційної насиченості, що буквально обрушується на людину. Нажаль, більшість такої інформації, яка потрапляє до дітей переважно через ЗМІ, незавжди є корисною. Тому завдання розвивати розумові процеси з наймолодшого віку дають можливість якщо не уникнути, то пом’якшити інформаційну "атаку".

На шкільний вік припадає період найсуттєвіших біологічних і психологічних змін. Саме розвиток мислення, різноманітних вправ з формування інтелекту повинно бути одним з першочергових у системі педагогічної науки.

1.Тенденція до синтезу та інтеграції різноманітних сфер знань, що посилюється на сучасному етапі розвитку науки, передбачає наявність у випускників шкіл не тільки аналітичного, але й цілісно-синтетичного системного мислення. Шкільні курси історії в значній мірі повинні вирішувати ці завдання.

2.Процес вивчення історії сприяє виробленню в учнів окремих прийомів та операцій мислення: аналізу та синтезу, порівняння, абстракції та конкретизації, судження та умовиводу. В результаті узагальнення виникають поняття. Тож ми можемо бачити, як за допомогою курсу історії можна сформувати різноманітні інтелектуальні вміння учнів, які знадобляться їм в майбутньому.

3.Важливою стадією в пізнавальній діяльності учнів є їх самостійна робота, до якої вчитель має заохочувати школярів. Види і форми самостійної роботи необхідно ускладнювати з кожним роком. З початку залучаючи до цього додатковий матеріал з підручника, а потім додаткову літературу та інші джерела.

Під керівництвом вчителя школярі мають оволодіти вміннями і навичками самостійної роботи, що підвищує рівень їх інтелекту.

4.З огляду на сучасне становище в шкільній методиці можна зробити висновок, що вона не сприяє повноцінному оволодінню прийомами розумової діяльності. А такі гуманітарні науки як історія, література та ін., вимагають вирішення таких завдань для яких у школярів немає готових методів і понять. Тому необхідно розвивати творче мислення. Навчання творчому мисленню вимагає піддавати всі засвоєнні поняття і методи жорсткій критиці і оцінці. Сукупність логічного, понятійного мислення, головне завдання яких – зводити всі факти, з якими зустрічаються учні до відомих понять, також абстрактного, критичного і творчого допомагає учню повністю розкрити свій інтелектуальний потенціал.

Підводячи підсумки, хочеться зазначити, що в процесі написання роботи було реалізовано ряд завдань:

- підібрано й проаналізовано джерела та літературу з даної проблематики;

- досліджено педагогічні та психологічні основи формування інтелекту;

- проаналізовано розвиток інтелектуальних здібностей учнів засобами історії;

- висвітлено процес формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання;

- розглянуто прийоми активізації інтелектуальної діяльності учнів на уроках історії.

Можна зазначити, що ми торкнулись загальних проблем цього питання, яке необхідно досліджувати і впроваджувати на практиці. З розвитком української держави, української науки, нових світоглядних тенденцій питання підвищення інтелектуального рівня нації є досить актуальним і важливим.


Список джерел та літератур


Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ ст.) – К.: "Райдуга", 1994.- 64 с.

Концепція національного виховання // Початкова школа.- 1995.- №2.- С.48-52

Айзенк Г.Ю. Интелект: новый взгляд // Вопросы психологии.- 1995.- №1.- С.111-131

Барболин М.П. Методологические основы развивающего обучения – М.: "Высшая школа".- 1995.- 230 с.

Грабал Вл. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии.- 1987.- №1.- С.56-59

Грибов В.С. Сопоставительный анализ источников // Преподавание истории в школе.- 1993.- №6.- С.44-45

Гуревич К.Н., Горбачева Е.И. Умственное развитие школьников: критерии и нормативы.- М.: "Знание".- 1992.- 80 с.

Задорожня Л. Історичні документи як основа побудови пізнавальних завдань // Історія в школах України.- 2002.- №2.- С.35-39

Задорожня Л. Навчити працювати самостійно (Інтегрований метод роботи з історичними документами) // Історія в школах України.- 2004.- №5.- С.7-10

Запорожец Н.И. Развитие мышления школьников // Преподавание истории в школе.- 1978.- №1.- С.65-75

Интелект // Еникеев М.И., Кочетков О.Л. Общая, социальная и юридическая психология. Краткий энциклопедический словарь.- М.: "Юридическая литература", 1997.- С.65-66

Кожем’яка І. Навчатись і творити граючи: розвиток творчих здібностей на уроках історії засобами гри // Історія України.- 2004.- №15.- С.15-21

Коржуев А., Попков В., Резанова Е. Как формировать критическое мышление ? // Высшее образование в России.- 2001.- №5.- С.55-58

Кучеренко П.А. Використання стратегій технологій критичного мислення на уроках історії // Відкритий урок.- 2003.- №78.- С.51-53

Лаврентьєва О.О. Освітні процеси з погляду концепцій інтелекту // Педагогіка і психологія.- 2003.- №3-4.- С. 76-87

Лебідь В.О., Лебідь Т.І. Методика викладання історії в загальноосвітній школі: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / ХДПУ.- Херсон: ХДПУ,- 1999- 142 с.

Левітас Ф. Формування і розвиток творчої особистості учня на уроках історії // Управління школою: методичний вісник.- 2002.- №3-4.- С.14-20

Лернер И.Я. Историческое сознание и условия его формирования // Преподавание истории в школе.- 1988.- № 4.- С.34- 38

Луцишина И.В. Формирование умения работать с текстом учебника в 5 класе // Преподавание истории в школе.- 1998.- №4.- С.22-26

Мала Л. Активізація розумової діяльності учнів на уроках всесвітньої історії в 10-11 кл. // Історія в школах України.- 2002.- №2.- С.32-35

Однолько В. Розвиток мислення // Рідна школа.- 1994.- №12.- С.32-38

Поспелов Н.Н., Поспелов И.Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников.- М.: "Педагогика" , 1989.- 151 с.

Пунский В.О. Формирование приемов логического мышления // Преподавание истории в школе.- 1983.- №5.- С.39-44

Рудометкина Е.А. Развитие когнитивных процессов учащихся // Практична психологія та соціальна робота.- 2001.- №6.- С.11-17

Сарбей В. Етапи формування української національної свідомості (кінець ХУІІІ – початок ХХ ст.) // Історія України.- 1997.- №3.- С.3-8

Селиванов В.В. Современные проблемы психологии познания // Психологический журнал.- 1994- Т.15, №3.- С.173-175

Солдатова О.Н. Развитие мышления учащихся на уроках истории // Преподавание истории в школе.- 2000.- №9.- С.39-42

Соловар В. Послідовність роботи в школі та технікумі з розвитку мислення на уроках історії // Історія в школах України.- 2000.- №1.- С.37-38

Сотніченко В. Технологія формотворення знань як базова технологія розвитку здібностей учнів до самостійної навчальної діяльності. // Історія в школі.- 2000ю.- №8.- С.31-37

Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе.- М.: "Владос", 2002.- 240 с.

Субтельний О. Україна. Історія.- К.: "Либідь", 1991.- 356 с.

Терно С. Ознайомлення учнів із системою понять історичних курсів // Історія в школах України.- 2003.- №4.- С.24-26

Терно С. Технологія формування наукових понять в учнів 9-х класів на уроках історії // Історія в школі.- 2001.- №1.- С.13-20

Терно С. Формування методологічної культури учнів у процесі навчання історії // Історія в школі.- 2000.- № 5-6.- С.33-37

Терно С. Якість засвоєння історичних понять учнів загальноосвітнії шкіл // Історія в школах України.- 2000.- № 4.- С. 28-32

Терлецька Л. Мислення школярів // Психолог.-2002.- №20.- С.2-3

Умбрашко К.Б. Развитие творческого мышления на уроках истории // Преподавание истории в школе.- 1996.- №2.-С.29-34

Фідря О. Методологія історії та формування хронологічних і просторових компонентів // Історія в школі.- 2003.- №3.- С.18-23

Фідря О. Роль та місце історичної особи на уроці історії// Історія в школах України.- 2003.- №4.- С.26-30

Шарова Н. Формирование научно-исследовательских умений и навыков у учащихся // Преподавание истории в школе.- 2000.- №9.- С.45-46

Шеремет М. Розвиток критичного мислення старшокласників на уроках історії // Рідна школа.- 2003.- №9.- С.29-31

Шубинский В.С. Педагогика творчества учащихся.- М.: "Знание", 1988.- 79 с.

інтелектуальний вміння педагогічний учень

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: