Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю
Ще однією методикою є пізнання інтересів учнів за допомогою карти інтересів. Тому що, інтерес – це пізнавальна форма спрямованості на предмет. Генетично в її основі покладено безумовний орієнтовний рефлекс, пов’язаний з емоціями, але у людини інтереси розвиваються завжди на базі умовного рефлексу другої сигнальної системи та у комплексі становлять допитливість.
Щукіна Г.І. виділяє три рівні інтересів: високий, середній, низький. Пізнавальний інтерес виступає як цінніший мотив діяльності школярів, і це найістотніший його прояв.
Серед багатьох методичних спроб виявити наявність та предметне спрямування пізнавальних інтересів учнів отримали широке розповсюдження анкети різноманітного характеру.
Анкета – основний метод соціологічного дослідження; вона використовується, наприклад, при вивченні загальної думки, тобто думки різних соціальних груп. Анкета може бути застосована і при дослідженні інтересів молоді до обраної професії, при встановленні кореляції між професією та прагненням молоді.
Позитивна сторона цього методу – отримання масового матеріалу, на основі якого можна встановити різні кореляції – між пізнавальними інтересами та відношенням до вчення, до школи, до вчителя, між інтересами та загальною активністю і т.д.
Тому для дослідження пізнавальних інтересів у зв’язку з задачами профорієнтації використовується карта інтересів.
Для проведення дослідження потрібна карта інтересів – запитальник, який складається з 144 питань, які відображають спрямованість інтересів у 24 сферах діяльності та аркуш відповідей, який являє собою матрицю з шести рядків та двадцяти дев’яти стовпчиків. Кожний стовпчик відповідає одній сфері інтересів: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, лісне господарство, філологія, журналістика, історія, мистецтво, геологія, географія, громадські роботи, право, транспорт, педагогіка, робітничі спеціальності, сфера обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка електротехніка.
Заповнення бланку відповідей виконується індивідуально або в групі. Для цього випробуваному учню пропонується перелік запитань для визначення провідних інтересів. Перед тим як відповісти на кожне питання, необхідно подумати та надати як можна точну відповідь. Якщо питання дуже подобається, тоді у клітинці відповіді можна поставити "++", якщо просто подобається – "+", якщо маєте сумнів або не знаєте – 0, якщо не подобається – " - ", і якщо зовсім не подобається – " -- ". Час на заповнення відповідей не обмежений.
Після заповнення аркушу відповідей в кожному з стовпчиків підраховується кількість позитивних відповідей.
Аналізуючи отримані результати, необхідно виділити ті сфери, які містять найбільшу кількість позитивних відповідей. Якщо серед них з’явиться декілька сфер з однаковим числом позитивних відповідей, то слід враховувати, що більш вираженими інтересами відповідають з них ті, які містять найменшу кількість негативних відповідей. В оцінці спрямованості інтересів слід, перш за все, враховувати сфери з найбільшою кількістю позитивних відповідей, але необхідно звернути увагу також на сфери з найбільшою кількістю негативних відповідей, які відкинуті оптантом. Оцінка степені вираженості інтересів має п’ять градацій:
вища степінь негативності – від -12 до -6;
інтерес негативний – від -5 до -1;
інтерес виражений слабо – від +1 до +4;
має виражений інтерес – від +5 до +7;
яскраво виражений інтерес – від +8 до +12.
Вибір методів проведення профорієнтаційної роботи для занять залежить від навчальних, виховних та профорієнтаційних задач, змісту та характеру вивчаємого матеріалу, вікових особливостей учнів та рівня їх профорієнтаційної готовності.
До цих методів можна віднести:
профорієнтаційну бесіду;
демонстрацію об’єктів;
наглядні методи – екскурсії;
зустрічі з фахівцями;
конкурси;
пояснення;
розповіді.
1. Профорієнтаційна бесіда.
Один з методів, який використовували ми для дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею є найбільш розповсюдженим – це профорієнтаційна бесіда.
Бесіда завжди повинна бути логічно пов’язаною з матеріалом, який вивчається. Готувати її потрібно заздалегідь. У ході бесіди необхідно розкрити залежність між знаннями, які отримуються у школі (ліцеї) та успішною роботою за професією у майбутньому. Тобто чим більше учень буде мати інтересів, всебічно буде розвиватись, тим більше у нього можливостей у подальшому житті.
При проведенні бесіди про конкретну професію доцільно використовувати технічні засоби навчання (мультимедійна дошка, телебачення, комп’ютер), а також професіограму цієї професії, яка виконана у вигляді розмальованого стенда, або слайда. Розкривати зміст даної професії зручно разом з професіограмою.
Незважаючи на гадану простоту проведення бесіди, її слід готувати заздалегідь за складеним планом:
попереднє опитування учнів про те, що вони знають про дану професії ("перші" знання);
ознайомлення учнів з розвитком даної професії;
головний зміст праці спеціалістів цієї професії: потрібність у кадрах даної професії у місті, районі;
умови праці;
знаряддя праці та матеріали, які використовуються спеціалістами цієї професії;
загально трудові, загально технічні та спеціальні знання, уміння та навички, якими повинен володіти робітник даної професії;
підготовка кадрів та можливості професійного росту;
психофізіологічні вимоги професії до людини.
Зміст підготовки та проведення профорієнтаційної бесіди з ліцеїстами 4 технологічного щодо професії "Вчитель технологій"
Навчальна мета: ознайомити ліцеїстів з професією "Вчитель технологій" .
Розвиваюча мета: сформувати потребу учнів у загально технічних дисциплінах.
Виховна мета: сприяти вихованню учнів до професії вчителя технологій, визнання її рівноважною з іншими професіями.
Підготовка до бесіди
Зміст профорієнтаційної бесіди з учнями вчитель годує заздалегідь. Для початку він готує декілька запитань стосовно даної професії, на які учні повинні відповісти усно перед самою розповіддю вчителя.
Деякий перелік запитань:
Чи знаєте ви хто такий "Вчитель технологій"?
Де можна отримати дану професію?
Чи має ця професія спеціалізації?
Де потрібна ця професія зараз?
Як ви розумієте поняття "Технології"?
Вчитель підбирає необхідний матеріал про професію, готує професіограми, анкети для отримання інтересів та професійних намірів учнів. Готує презентацію або знаходить відеоролик про факультет у якому проходить навчання за даною професією.
Анкета:
Я хочу (дизайнер, кулінар, архітектор, водій, автослюсар)
Я можу (керувати авто, шити, готувати їжу, вишивати, ремонтувати, малювати)
Я треба (місце розташування ВУЗу, матеріальне забезпечення, мені подобається ця професія).
До бесіди необхідно готуватися як вчителю, так і учням. Їм необхідно повідомити мету бесіди заздалегідь, вони повинні підготувати запитання, які їх цікавлять згідно отримання даної професії.
Хід бесіди:
Розпочинає бесіду вчитель. Він розкриває тему та мету бесіди, ставить учням декілька запитань стосовно професії, перевіряючи "перші" знання учнів. Потім починає розповідати про професію, розкриває її зміст, спеціалізації, термін навчання та умови, роздає кожному професіограми "Вчителя технологій".
Після розповіді вчитель пропонує учням переглянути за допомогою технічних засобів навчання (мультимедійної дошки) презентацію технологічного факультету, у якому можна отримати дану професію.
По закінченні учні відповідають на запитання вчителя стосовно своїх інтересів, намірів(якщо група невелика 8-10 учнів) або заповнюють анкети з запитаннями та віддають їх вчителю. Учні роблять для себе загальні висновки про професію.
Отримана таким чином інформація про професію сприяє розвитку свідомого відношення учнів (ліцеїстів) до вибору професії.
2. Демонстрація об’єктів.
Для ефективної організації профорієнтаційної роботи сприяє застосування разом зі словесними наглядних методів. Демонстрація об’єктів, процесів може слугувати не тільки підтвердженням викладеного матеріалу, але й джерелом знань (наприклад, спостереження за працею робітників під час екскурсії). Тут можливі наступні види демонстрації:
натуральні об’єкти (вироби (вишивка бісером, нитками, в’язані вироби спицями або гачком, виготовлений одяг, різні деталі, виточені на верстатах і т.д.), які виконуються учнями та спеціалістами-професіоналами, технічні засоби: швейні машини різних класів, верстати, обладнання, муляжі, технічна документація), технологічні процеси.
Ці об’єкти можна демонструвати під час екскурсії та профорієнтаційної бесіди;
зображення об’єктів (картини, плакати, слайди, кінофільми і т.д.). Ці об’єкти можна демонструвати під час профорієнтаційної бесіди;
приймання роботи під час лабораторно-практичних робіт. Ці об’єкти можна демонструвати під час екскурсії.
3. Екскурсія.
Наглядні методи виконуються за допомогою екскурсії. Вона є однією з важливих форм по ознайомленню учнів з організацією навчання та професією "Вчителя технологій". Для успішного проведення екскурсії необхідне чітке визначення її теми, навчальної, виховної та профорієнтаційної мети, дати проведення.
Виділяються три етапи екскурсії:
підготовка;
проведення;
підведення підсумків екскурсії.
У процесі підготовки до екскурсії вчителю доцільно ознайомитись з навчанням на технологічному факультеті, з довідникової літературою, яка має відношення до змісту програмного матеріалу та майбутньої екскурсії. При цьому він розробляє план майбутньої екскурсії. Безпосередньо вчитель відвідує технологічний факультет, в якому буде проходити екскурсія, уточнює хід її, час проведення, домовляється про виділення екскурсовода (викладача), з яким з’ясовує зміст екскурсії, відбирає аудиторії та майстерні для спостереження, продумує зміст ввідної бесіди та пояснень за ходом екскурсії, готує перелік запитань, на які учні повинні отримати відповідь за ходом екскурсії, узгоджує заходи по забезпеченню безпеки перебування учнів на факультеті під час екскурсії, а також домовляється з викладачами та завідуючими кафедр про бесіду зі школярами. Перед екскурсією вчитель повинен повідомити учням тему та її мету, план та порядок проведення спостережень, визначити завдання (індивідуальні або групові) по зібранню необхідної інформації, уточнює форму проведення підсумків екскурсії, розбиває учнів на ланки та назначає ланкових. Починають екскурсію ввідною бесідою екскурсовода про історію закладу, його вироби, про успіхи в навчанні студентів, про необхідність професії на ринку зайнятості. В цей же час учнів знайомлять з дотриманням правил техніки безпеки в майстерні чи аудиторії. Далі школярі оглядають майстерні, аудиторії, ознайомлюються з новою технікою, спостерігають за діяльністю робітників професії безпосередньо в промислових умовах. В ході заключної бесіди екскурсовод відповідає на запитання учнів. По закінченню екскурсії школярі складають звіти. Їх перевіряє вчитель та потім підводить підсумки екскурсії.
Зміст підготовки та проведення екскурсії ліцеїстів 4 технологічного в СДПУ технологічний факультет
Навчальна мета: ознайомити учнів з організацією навчання на технологічному факультеті, з засобами, обладнанням, виробами, кафедрами факультету, зі змістом навчання.
Розвиваюча мета: розвивати професійно важливі якості особистості.
Виховна мета: сприяти вихованню в учнях поваги до людей праці та любові до праці.
Підготовка до екскурсії
У підготовчий період вчитель трудового навчання відвідує кафедри та майстерні технологічного факультету СДПУ, З деканом факультету вирішує запитання стосовно проведення екскурсії та виділенні екскурсоводу з числа викладачів. Екскурсоводом може бути декан, заступник декана, викладач або лаборант.
Разом з екскурсоводом вчитель розробляє план до ввідної бесіди. В ній можуть бути відображені питання: коли і чому було створено технологічний факультет; його становлення; професії та спеціальності, по яким відбувається підготовка робочих кадрів на факультеті; умови навчання та організація дозвілля.
Потім вчитель разом з екскурсоводом обирає найбільш оптимальний шлях відвідування учнями аудиторій та майстерень, визначає об’єкти, які потребують особливої уваги учнів.
Підготовка учнів до екскурсії проводиться на заняттях з технічної праці. Вчитель повідомляє мету, план майбутньої екскурсії та питання, на які вони повинні відповісти по результатам екскурсії. Питання учні записують в спеціальні зошити або аркуші паперу (А4).
Перелік запитань
Спеціалістів якої професії готує факультет?
Якого рівня акредитації, що це таке?
Які є спеціалізації на факультеті?
Яка аудиторія чи майстерня вам сподобалася найбільше? Чому?
Якою з навчаючих спеціалізацій ви хотіли б оволодіти? Чому?
Якими перевагами користуються студенти СДПУ?
Які вироби виготовляють студенти на заняттях у майстернях та аудиторіях?
Хід екскурсії
Екскурсія починається з ввідної бесіди, в кінці якої учні задають запитання. На них відповідає екскурсовод. Далі ліцеїсти разом з вчителем та екскурсоводом проступають до огляду аудиторій, майстерень. Бажано, щоб кожний кабінет представляв викладач або лаборант, який проводить заняття в даному кабінеті. Вони коротко знайомлять з організацією та обладнанням кабінету, розповідають про спеціалізації, навчання яким відбувається в даній аудиторії чи майстерні. Екскурсія закінчується заключною бесідою. З метою виявлення професійних намірів у ліцеїстів проводиться анкетне опитування, їх запрошують на день відкритих дверей. На наступному занятті ліцеїсти здають звіти про екскурсію, відповіді на питання анкети. Визначну роль у проведенні профорієнтаційної роботи відіграють і засоби наглядної агітації та інформації. Це стенди, плакати, листівки, різноманітні виставки робіт студентів, на які необхідно запрошувати ліцеїстів. Розміщення професіограм спеціалізацій технологічного факультету, в яких стисло і лаконічно викладені всі плюси та мінуси майбутньої професії, які можна розмістити на спеціальних дошках у педагогічному ліцеї.
4. Зустрічі з фахівцями.
Ще однією з форм ознайомлювальної профорієнтаційної роботи є зустріч з фахівцями – представниками різних професій, "передовиками виробництва". Це форма пропаганди професій, необхідних даному економічному району, та вихованню в учнів поваги до людей праці.
Успіх у проведенні таких зустрічей з представниками різних професій залежить від попередньої підготовки, в процесі якої необхідно поговорити зі спеціалістом, з’ясувати план бесіди. Успіх такої зустрічі у більшому сенсі залежить від самого спеціаліста, який проводить зустріч. Він повинен добре знати професію, бути захопленим своєю справою, с повагою відноситься до товаришів, з якими працює, прагне передати учням це відношення до професії. Позитивний вплив на учнів надають виступи фахівців – випускників шкіл. Для проведення таких заходів необхідно попередньо підготуватися викладачу за яким планом необхідно розпочинати та проводити зустріч учнів з фахівцями виробництва.
Зміст підготовки та проведення зустрічі учнів с передовиками виробництва
Навчальна мета: розширити знання учнів про технічні дисципліни, організацію праці та побуту викладачів.
Розвивальна мета: формувати потребу школярів до праці, розвивати інтерес до професії "Вчитель технологій" .
Виховна мета: сприяти вихованню поваги учнів до професії "Вчитель технологій", визнання її рівноважною з іншими професіями, повагу до викладачів ВУЗу.
Підготовка до зустрічі
Вчитель обирає професію "Вчитель технологій" для ознайомлення з нею учнів, обирає кандидатуру для зустрічі (викладача технологічного факультету), підбирає літературу про дану професію, яку потім рекомендує учням, складає план зустрічі.
Вчитель допомагає викладачу підготувати виступ, розкриває мету зустрічі, роз’яснює конкретні задачі його бесіди з учнями, обговорює з ним план розповіді про професію, допомагає відібрати інформаційний матеріал, готує наочні посібники.
До зустрічі необхідно готуватися не тільки викладачу факультету та вчителю, а й учням. Їм необхідно повідомити мету зустрічі, ознайомити з питаннями, на які у ході зустрічі вони повинні отримати відповіді.
Деякий перелік запитань
Чи потрібна ця професія зараз?
Чи має дана професія перспективи?
Які характерні особливості виконуваної праці за даною професією?
Умови праці за цією професією?
Які знання та уміння повинен отримати учень для даної професії?
Які вимоги професії до здоров’я людини?
Де можна отримати дану професію?
Хід зустрічі
Відкриває зустріч вчитель. Він розкриває тему та мету зустрічі, ознайомить з фахівцем.
Викладач технологічного факультету розповідає про свою професію: дає загальні відомості про професію, характеризує процес виконання праці, розповідає про санітарно-гігієнічні умови праці, уточнює психофізіологічні вимоги професії до людини, повідомляє про можливості професійної підготовки.
Потім за ходом розмови учні ставлять викладачу факультета свої запитання. По закінченні вчитель підводить підсумки зустрічі.
Відомості, які отримали у процесі бесіди, учні використовують при написанні звітів, складанні творів та рефератів про зустріч.
5. Розповідь про професію.
Розповідь застосовують при викладенні відомостей:
- про зміст праці вчителя;
- про вимоги, які пред’являє професія до психофізіологічних особливостей особистості;
- про досягнення у розвитку науки;
- про умови навчання та особливості набуття спеціальності за спеціалізацією;
- за профілем і т.д.
Зміст розповіді про професію "Вчитель технологій"
Підготовка до розповіді
Зміст розповіді про професію вчитель готує заздалегідь. Для цього він користується довідниковою літературою, знаходить перелік вимог, які пред’являє професія до психофізіологічних особливостей особистості, користується професіограмою.
Хід розповіді
Вчитель розпочинає розповідь з вступного слова, розповідає про необхідність у даній професії. Знайомить учнів з характером праці та значенням даної професії на ринку праці. Розповідає про технологічний факультет, як місце де можна отримати дану спеціальність, доповідає про профілі, умови, особливості навчання на технологічному факультеті. Знайомить учнів з вимогами професії "Вчитель технологій" до психофізіологічних особливостей учнів та шляхами отримання професії. Орієнтує учнів на вступ до технологічного факультету.
6.Пояснення при обиранні професії.
Пояснення використовують для повідомлень, наприклад, школярам правил обирання професії; особливостей трудової діяльності вчителів; послідовність виконання операцій та різноманітних прийомів. При цьому вчитель вводить нові поняття та терміни (професія, спеціальність, предмет праці, знаряддя праці і т. д.), отримує нові дії, прийоми поводження з інструментами, машинами, обладнанням, демонструє навчальні таблиці, плакати, діаграми, схеми.
Хід пояснення
Вчитель стисло та лаконічно доповідає учням про правильність обирання професії, фактори, які впливають на вибір професії (як визначити, підходить ця професія чи ні). Розповідає про особливості в трудовій діяльності вчителя технологій за допомогою наочності (плакатів, слайдів, схем). Пояснює умови та послідовність виконання роботи вчителя технологій.
Розповідь та пояснення повинні бути достовірними, а факти які повідомляються повинні відповідати дійсності, відображати сучасний стан розвитку науки, зміст праці представників різних професій. Викладати матеріал необхідно в логічній послідовності. Наприклад, повідомляючи відомості про професію, доцільно з початку ознайомити учнів з характером праці та значенням даної професії на ринку праці, а вже потім зосередити увагу на вимогах професії до психофізіологічних особливостей учнів та шляхах отримання професії.
І розповідь, і пояснення повинні бути чіткими та доказовими, а викладення – коротким, лаконічним, але емоційним.
До основних форм та методів профорієнтаційної роботи по організації цілеспрямованої діяльності учнів по підготовці їх до свідомого вибору професії відносять:
індивідуальні завдання;
конкурси "Кращий за професією";
підготовка рефератів;
фотомонтаж про професії;
участь у кружках за інтересами і т.д.
Індивідуальні завдання учням надають вчителі для поглиблення знань за окремими питаннями з метою підвищення їх зацікавленості в окремих галузях знань, розширення уяв про можливості використання своїх здібностей та схильностей.
При цьому викладач враховує особливості інтересів та зацікавлень учня. Окремим учням, наприклад, можуть бути надані завдання по розробці технологічної карти на виготовлення деталі, повірка відповідності деталі технічним вимогам. Система індивідуальних завдань особливо оправдана в процесі технічної творчості. В організації цієї роботи важливо, щоб учні були переконані в своїх можливостях виконати завдання, удосконалювати знання та вміння в даній галузі.
7.Конкурси.
Конкурси "Кращій за професією" мають на меті виявити учнів, які мають схильності та інтереси до окремої професії. Конкурси проводять ланцюгами, навчальними групами, між групами у межах школи, району та області. Такі конкурси слугують масовим оглядом досягнень учнів в їх трудовому навчанні. Вони активізують пізнавальну діяльність школярів на уроках та у позаурочний час, поглиблюють їх знання, удосконалюють вміння та навички як загально технічного та загальнотрудового, так і професійного характеру, розвивають в них професійні інтереси та творче відношення до праці.
В ході конкурсу учень повинен показати вміння виконувати роботу з дотриманням правил безпеки праці, використовувати вимірювальні прилади, інструменти та обладнання, економно використовувати матеріали.
Для поглибленого вивчення професій вчитель доручає учням готувати реферати, фотомонтаж про професії. Така робота сприяє розширенню знань про професії, так як школярі самі підбирають необхідні матеріали, вивчають досвід роботи працівників. Вчитель допомагає учням в складанні плану підготовки реферату.
Участь в кружках також впливає в значній мірі як допомога учням у виборі професії. В процесі ознайомлення учнів з певними професіями в кружках технічної творчості складається можливість орієнтування їх на оволодіння навичками, розвитку трудової та пізнавальної активності та самостійності. Досягається це за допомогою організації занять у відповідності до інтересів, вимог самих учнів.
Важливою формою позакласної роботи в професійному просвітництві учнів є перегляд та обговорення кінофільмів та телевізійних передач профорієнтаційного змісту.
Колективні перегляди та обговорення кінофільмів та телепередач навчають школярів правильно розуміти їх зміст та ідейний сенс, сприяють розвитку професійного інтересу, допомагають бачити у будь-якому трудовому досягненні перш за все людину – робітника, інженера, вченого і т. ін.
Вчителю самому необхідно проглянути кінофільм, оцінити його зміст, пізнавальне та виховне значення для школярів, визначити, яка підготовча робота з учнями повинна бути проведена.
Перед переглядом необхідно побесідувати з учнями, поставити перед ними запитання, на які вони повинні знайти відповіді у фільмі, познайомити з деякими героями даного фільму.
Обговорення доцільно проводити після перегляду, але не дуже затягувати. Можна запропонувати школярам наступні запитання:
який зміст має кінокартина (телепередача), назвіть головних її героїв;
з чого складається зміст та романтика праці героїв фільму (телепередачі);
якими засобами праці користуються герої фільму (телепередачі);
що є предметом їх праці;
охарактеризуйте етапи трудового становлення героїв фільму (телепередачі) та як вони розкриті.
Висновок:
Професійний розвиток учнів повинен обов’язково розглядатися в контексті всього життя і в контексті особистісного становлення учня.
Ефективність роботи по забезпеченню професійного самовизначення в значній мірі залежить від застосованих в ній методів і навчальних форм.
Аналіз літератури показав, що у нашому дослідженні доцільно використовувати такі форми профорієнтаційної роботи з учнями: екскурсії ліцеїстів по майстерням факультету, де буде показано майже все, чим займаються студенти та викладачі під час своєї роботи на факультеті; зустрічі ліцеїстів з фахівцями даної професії; профорієнтаційні заняття. А також методи профорієнтаційної роботи з учнями: бесіда з учнями щодо професії "Вчитель технологій"; визначення професійних здібностей учнів.
Всі ці методи та форми професійної орієнтації учнів можна реалізовувати за допомогою матеріалів профорієнтаційної роботи: професіограм, професійної реклами та агітації і т.д.
Правильно підібрана та розроблена методика професійного самовизначення допомагає учням зробити обґрунтований вибір майбутньої професії.
Розроблена нами методика забезпечення професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного класу передбачає:
1) проведення профорієнтаційних бесід з учнями на тему "Вчитель технологій", у ході яких вони ознайомлюються з даною професією;
2) демонстрація об’єктів (вироби, які виконані студентами факультету та викладачами, технічні засоби: швейні машини різних класів, верстати, обладнання, муляжі, технічна документація), екскурсія по факультету, під час якої відбувалося наочне закріплення професії, зустрічі з фахівцями, пояснення та розповіді, які відбуваються для роз’яснення та уточнення нез’ясованих або незрозумілих моментів;
3) показ презентації факультету та залучення учнів технологічного класу до загально факультетських заходів, а саме до Дня відкритих дверей на факультеті та Зустрічі з випускниками факультету різних років.
3. Експериментальна робота
3.1 Констатувальний зріз
Педагогічну ефективність розробленої нами методики ми визначали експериментально. Для цього було проведено експериментальний зріз, експериментальну роботу та контрольний зріз. Під час проведення констатувального зрізу ми з’ясовували стан професійного самовизначення учнів технологічного класу Слов’янського педагогічного ліцею. В цьому класі знаходилося 29 учнів, серед яких 15 дівчат та 14 хлопців. З самого початку ми визначали рівень професійного самовизначення учнів технологічного класу. Для цього обирали та проводили з учнями анкетування за допомогою: диференційно-діагностичного опитувача (ДДО), Анкети "Орієнтація" та карти Інтересів. Основною позицією опитування було виявлення професійного самовизначення учнів технологічного класу. Диференційно-діагностичний опитувач складався з запропонованих 20 пар видів діяльності, серед кожної пари учні повинні були обрати один вид діяльності та зробити собі помітку. Згідно отриманих даних після тестування ми підвели невеликі підсумки для професійного самовизначення учнів технологічного класу. Отримані результати за ДДО показали, що в учнів цього класу:
- На першому місці сфера діяльності "людина-художній образ". Саме ця сфера діяльності за результатами опитувача домінує у наступних учнів: Свіденської Марія, Гайдук Олексія, Цигути Аліни, Попова Юрія, Яковлевої Марини, Калини Валерія, Гончарової Наталії, Середи Аліни, Брисьової Вікрорії, Єсипової Інеси та Руденко Ксенії. І становить 36 % від всієї кількості класу.
- Друге місце зайняла сфера діяльності "людина-техніка" та становить 28% від загальної кількості класу. Дана сфера діяльності домінує у таких учнів: Перелома Кирил, Тютюнник Андрій, Гончаров Олександр, Тихопий Андрій, Лимаренко Миколай, Гончар В’ячеслав, Горевий Ілля, Лимаренко Назар.
- На третьому місці, можна сказати і на другому, 28% від загальної кількості "людина-людина". Цю сферу обрали такі учні: Козьбан Альона, Рубан Софія, Мороз Сергій, Ткачьова Рената, Скотаренко Микита, Пономарьов Андрій, Шумленська Сніжана, Василенко Вікторія.
- На четвертому та п’ятому місці у 4% обрали Лашко Євген сферу дільності "людина-знак" та Сергєєва Аліна - "людина-природа".
Графічно отримані результати можна зробити таким чином.

Рис. 1. Графік отриманих результатів ДДО констатувального зрізу
Наступною складовою для визначення професійного самовизначення учнів технологічного класу Слов’янського педагогічного ліцею була проведена з учнями анкета "Орієнтація". Для проведення цього анкетування учням надавалися бланки у яких були подані вислови, характеризуючі різні види діяльності. Навпроти кожного вислову необхідно було поставити цифру, яка б відповідала степені здібності даного учня щодо діяльності, яка стосувалася наданого вислову. Після проведення та обробки анкет відносно місць займання сфер діяльності були такими, як і при ДДО, але відсоткове відношення трохи інше. Це свідчить про те, що учні дійсно цікавляться тією сферою діяльності, яку обрали. Стосовно бажань учнів технологічного класу результати опитування розподілились таким чином:
- На першому місці отримали "людина-художній образ". У відсотковому співвідношенні ця сфера становить 52%, це половина класу. Саме про цю сферу діяльності мріють такі учні цього класу: Козьбан Альона, Свіденська Марія, Мороз Сергій, Гайдук Олексій, Цигута Аліна, Яковлева Карина, Шумленська Сніжана, Сергєєва Аліна, Калина Валерія, Василенко Вікторія, Гончарова Наталія, Середа Аліна, Вікторія Борисьова, Єсіпова Інеса, Руденко Ксенія.
- На другому місці, як і за результатами попереднього опитування, отримали сферу діяльності "людина-техніка". Яка складає 20% - це 6 учнів. Мріють про майбутню роботу в цій сфері діяльності наступні учні технологічного класу: Пономарьов Андрій, Тютюнник Андрій, Лимаренко Микола, Гончар В’ячеслав, Лимаренко Назар. Те саме ті учні, які в можливо будуть продовжувати навчання на технологічному факультеті Слов’янського державного педагогічного університету.
- Третє місце - "людина-людина". У відсотковому відношенні становить 17% від загальної кількості учнів класу. Це 4 учня, а саме: Ткачьова Рената, Скотаренко Микита, Рубан Софія, Горевий Ілля.
- На четвертому місці отримали "людина-природа". Про цю сферу майбутньої діяльності мріють такі учні: Перелома Кирило та Попов Юрій.
- На п’ятому місці "людина-знак". Як і у попередньому опитування про цю сферу майбутньої діяльності мріє Лашко Євген.
Графічно результати анкетування можна відобразити таким чином.

Рис.2. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я хочу) констатувального зрізу
А безпосередньо уміння учнів технологічного класу мають такі результати:
- На першому місці "людина-людина" , що складає 53% від загальної кількості учнів технологічного класу. Така відсоткова кількість свідчить про те, що половина учнів технологічного класу комунікабельні, мають змогу знаходити спільну мову з людьми і їм не принесе великих зусиль працювати у сфері обслуговування.
- На другому місці "людина-техніка" , і складає 29%.
- На третьому місці "людина-художній образ". Це 14 %. Як показало анкетування, не у всіх учнів можливості збігаються з бажаннями.
- На четвертому "людина-природа". І становить 4%. Це Попов Юрій.
- А сферу діяльності "людина-знак" не обрав жоден з учнів технологічного класу. Можна сказати, що учні не хочуть і не мають змоги працювати в цій сфері діяльності.
Графічно результати мають такий вигляд.

Рис.3. Графік отриманих результатів Анкета "Орієнтація" (Я можу) констатувального зрізу
Провівши вже дві діагностики визначення професійного самовизначення серед учнів технологічного класу педагогічного ліцею та підвівши підсумки ми отримали майже однакові результати. Робимо висновок, що в переважна більшість учнів цього класу віддає перевагу художньому образу діяльності і тільки на другому місці у процентному відношенні частина учнів цього класу віддає перевагу технічним дисциплінам. Це свідчить про те, що вони люди творчі та працьовиті.
І останнім опитуванням учнів технологічного класу, для визначення рівня професійного самовизначення, була запропонована учням карта Інтересів. Вона складалась з 24 видів діяльності та 144 питань. Згідно цієї карти учні повинні були відповісти на поставлені запитання на аркуші відповідей.
Після заповнення запропонованої карти, учні технологічного класу повинні були підрахувати в кожному виді діяльності свої позитивні та негативні відповіді, від першої суми необхідно було відняти другу суму та отримати результат одного стовпчика з позитивним або негативним числом. Таким чином учні повинні були отримали в результаті 24 цифри.
Потім необхідно було оцінити ступінь вираженості інтересів до окремого виду діяльності. Той вид діяльності, який отримав найбільшу кількість позитивних відповідей, був домінуючим.
Серед запропонованих в тесті 24 видів діяльності людини, для свого дослідження ми відібрали 8, які нас цікавили. А саме:
17. Транспорт;
18. Педагогіка;
19. Робітничі спеціальності;
20. Сфера обслуговування;
21. Будівництво;
22. Легка промисловість;
23. Техніка;
24. Електротехніка.
Під час обробки отриманих результатів ми обчислювали всі 24 стовпчики, але безпосередньо акцент ставили саме на обрані 8 стовпчиків.
Результати, які отримали після проведення та підведення підсумків тестування за картою Інтересів мають такий вигляд:
Вид діяльності "Транспорт" обрали такі учні:
Олександр Гончаров (+5);
Андрій Пономарьов (+5);
Назар Лимаренко (+4).
Наступний вид діяльності "Педагогіка" не обрав жоден з учнів технологічного класу педагогічного ліцею.
"Робітничі діяльності"- цей вид діяльності обрав лише один учень – Кирило Перелома (+4).
Як і вид діяльності "Педагогіка", так і вид діяльності "Сфера обслуговування" не стала домінуючою у жодного учня технологічного класу.
Вид діяльності "Будівництво" обрав Гончаров Олександр (+4). В цьому тесті в нього