Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Компетентність вчителя іноземних мов

Компетентність вчителя іноземних мов

групою. В проектах представляються і професійно-значущі якості ідеального вчителя майбутнього, необхідні йому вміння та навички, вказується, в яких галузях знань повинен бути експертом вчитель майбутнього, якими компетенціями володіти. Крім того, студентами в рамках проекту розробляється стиль одягу вчителя, зачіски, макіяж. На конференції “Учитель світу XXI століття” студенти захищають представлені проекти.

С ціллю формування професійної компетентності майбутніх вчителів можна використовувати удосконалений нами спецкурс «Освітні технології», якій читається в педвузі студентам IV курсу. Сутність удосконалення полягає в тому, що спецкурс будується як навчально-практичний комплекс: студенти слухають проблемні лекції за темами, після чого кожен студент обирає одну з запропонованих педагогічних технологій, самостійно поглиблено вивчає її і під час проходження педагогічної практики в школі впроваджує і готує урок з використанням оьраної ним технології. На відкритий урок запрошуються: методист, викладачі психолого-педагогічного і професійно-орієнтованого циклів дисциплін і всі студенти групи. Після проведеного уроку практикант дає самооцінку своєму уроку, розповідає про те, що, на його погляд, вдалося, а що не вдалося здійснити, чи досяг він поставленої мети, яким чином, оцінює свої педагогічні дії і компетенції. Після цього викладачі та студенти оцінюють урок практиканта, висловлюючи критичні зауваження й побажання, дають поради. Обговорення уроку слід проводити в доброзичливій атмосфері. Ця робота сприятиме формуванню вмінь самооцінювання майбутніми вчителями своєї професійної компетентності.

Орієнтація студентів на формування адекватної самооцінки сприятиме появі в них потреби у самовдосконаленні, яка з’являється в міру того, як вони усвідомлюють, що жодна навчальна предметна програма не може передбачити і врахувати всі особливості індивіду, можливості його розвитку. У зв`язку з цим робота з орієнтації майбутніх учителів іноземної мови на самооцінку власної професійної компетентності має проводитись не тільки на заняттях з психолого-педагогічного циклу дисциплін, але й на всіх заняттях професійної науково-предметної підготовки.

Процес формування рефлексивної позиції передбачає такі процесуальні характеристики навчання:

високий рівень проблемності,

оптимальну активність викладачів і студентів,

забезпечення умов для співтворчості студентів між собою для кооперативного навчання,

задачну систему навчання,

рефлексивну роботу мислення студентів і самокоректування поведінки,

функціональну спрямованість процесу свідомості на професійну орієнтацію навчальної діяльності студентів і формування професійної компетентності.

На заняттях з практичного курсу іноземної мови студентам потрібно виконувати різні завдання, мета яких була б сформувати в них адекватну самооцінку. Одним із видів таких завдань може бути аналіз конкретних педагогічних ситуацій, що спонукає студентів зробити вибір, висловити свою думку. Вони обговорюють шляхи рішень, наслідки кожного з них. Під час аналізу у груповому обговоренні майбутні вчителі з`ясовують свою позицію, вчаться формулювати проблему, розвивають в себе вміння слухати, розуміти інших, корегувати прийняті рішення. Також повинна зверталась увага на тренування професійних навиків і на виявлення тих чи інших особистісних якостей, позиції майбутнього педагога. Наведемо приклади педагогічних ситуацій, які можуть бути запропоновані для обговорення студентами IV курсу (Ситуації подаються й обговорюються англійською мовою).

За 10 хвилин до початку уроку вчителя було виведено з рівноваги бесідою з батьками одного із учнів. На уроці в нього стався зрив: він необгрунтовано поставив дітям шість “2”- к. Коли вчитель заспокоївся, він зрозумів, що був неправий. Як же йти до дітей? Він їх образив.

Як би Ви вчинили на місці вчителя, щоб вийти з цієї доволі складної ситуації?

Йшов урок англійської мови в 6 класі. Вчителька викладала новий матеріал. Учні слухали не дуже уважно – це був останній урок, вони, звичайно, вже заморилися. Працювати класу заважав Сашко К., учень недисциплінований. Вчителька декілька разів робила йому зауваження, але він не реагував: заважав сусідам, сміявся, передражнював інших.

Як би ви відновили робочу обстановку в класі?

Одного разу до директора школи прийшла молода вчителька й попросила його навести порядок у 10 класі: учні не хочуть займатися історією, запізнюються на уроки, не хочуть відповідати. На питання директора: “Що сталося?” Володя К., скориставшись закликами до гласності, сказав засуджуючи, що вчитель дає образливі прізвиська учням, не зважає на їхню думку, “затикає” їм рота і так далі. Пригадав всі помилки вчителя. Під час бесіди директора з учнями вчителька заплакала…

Які помилки допустила вчителька в своїй роботі в цьому класі? Щоб ви сказали учням, учительці, якщо б ви були директором цієї школи?

У результаті аналізу педагогічних ситуацій майбутні вчителі оволодівають знаннями аналізу, прогнозування, проектування, процесом самопізнання й осмислення педагогічної діяльності, професійної компетентності, виявляють свої внутрішні ресурси, шукають шляхи подолання труднощів і протиріч, які виникають.

На заняттях з практикичного курсу іноземної мови студенти можуть виконувати розроблені нами проблемні завдання до автентичних текстів психолого-педагогічної спрямованості, присвячені питанням становлення професійної компетентності вчителя (див. Додаток 6).

Крім того студентам можна запропонувати такі завдання з самоідентифікації з ідеалом (англійською мовою):

Порівняйте себе з учителем, характеристику якого Ви отримали (студенту рекомендована характеристика вчителя творчого типу діяльності).

Напишіть твір на тему “Педагог, наближений до ідеалу”.

Порівняйте себе з характеристикою, яку ви дали ідеальному вчителю.

З метою формування адекватної самооцінки в майбутніх учителів на заняттях з методики викладання іноземних мов пропонується здійснювати відеоспостереження за навчальною педагогічною діяльністю студентів експериментальної групи. Так, на лабораторних заняттях робиться відеозапис підготовлених студентами п’ятнадцятихвилинних фрагментів уроків на задану тему, знятих у ситуаціях імітування. Потім відеозапис стає предметом групового обговорення в лабораторії.

На нашу думку, відеозапис представляє собою цінний засіб для складної структури побудови продуманої практики, яка передбачає досягнення певних результатів, протягом якої відбувалася самооцінка і саморегуляція. Запис на відео робить можливим повторюване самоспостереження з витримкою в часі, що стимулює індивідуальну і групову рефлексію. Зображення на відео дозволяє групі студентів разом аналізувати одну й ту ж педагогічну ситуацію й отримувати цінний документальний матеріал для спостереження за процесом навчання і компетенціями, які можна перевірити, що, безумовно, є чималою перевагою для того, щоб зафіксувати зв`язок між теорією та практикою.

Студенти тренуються у використанні сукупності набутих теоретичних знань і, навпаки, завдяки спостереженню за допомогою відео, починають усвідомлювати трансформації прагматичних процедур в обдумані знання.

Завдяки зворотному зв`язку та повторному аналізу, який стає можливий під час роботи з відео, студент залучається до теоретичного осмислення своєї практичної діяльності. Відеозапис відіграє у цьому значну роль, він дає можливість оцінювати самого себе як особистість, яка виконує свої професійні обов`язки.

В той же час від викладача вимагається велика педагогічна майстерність для використання цього механізму з мінімальним ризиком і з максимальною ефективністю. Дійсно, перша зустріч учасника відеозапису зі своїм власним відображенням у багатьох випадках справляє більш чи менш тяжке враження. Перед тим, як стати підтримкою для відстроченого спостереження й самоаналізу свого образу дії, відеозображення порушує уявлення про свою власну особистість. Це враження у багатьох студентів серйозно коливається внаслідок розбіжності між суб`єктивним сприйняттям самого себе й більш об`єктивним, яке нам представляє екран. Показово, що відео викликає як захисні реакції на агресивне втручання в емоційне життя й відносини з оточуючими, так і формування рефлексивної позиції.

Навчання відбувається в процесі спостереження за собою, за педагогічними ситуаціями, за “експериментами”, які проводяться. У рамках стратегії професійно-педагогічної підготовки, яка базується на особистісному розвитку, тренування на спостереження будується таким чином: на початку студенти знайомляться з методикою спостереження, з його труднощами, потім встановлюється поле нагляду, фіксується мета і створюються інструменти спостереження й аналізу за власними педагогічними діями. Після відеозапису майбутні вчителі інтерпретують отримані дані, що передбачає зв`язок прийомів спостереження з теоретичною рефлексією.

Відеонагляд за власними педагогічними діями й за діями своїх товаришів дає засоби для регулювання дії й піддає теорію випробовуванню практикою.

Отже, проводячи спостереження, студенти встановлюють безпосередній традиційний зв`язок між теорією і практикою, тому що в цьому випадку теорія пояснює практику, а практика дозволяє переглянути теорію.

Відеоспостереження допомагає студентам завдяки аналізу записаних ситуацій контролювати в дії свій власний розвиток, усвідомлювати те, чого їм не вистачає в плані теоретичних знань, практичних умінь і навиків, прийомів педагогічного менеджменту, професійної мобільності, комунікативності й інших показників професійної компетентності й те, що вони знають і вміють. Виходячи з цього, кожен студент може спроектувати разом з викладачем особистий план, що сприятиме просуванню від набуття вмінь до становлення своєї професійно-педагогічної компетентності.

Ця робота стає підготовчим етапом перед проходженням студентами педагогічної практики. Загальновідомо, що практика ладна справити великий вплив на формування рефлексивної позиції майбутніх учителів. Так, за результатами практики студенти оцінюють свої здібності і можливості по відношенню до вибраної професії вчителя, рівень своєї професійної компетентності.

Практика в школі найкращим чином дає студентам можливість проводити самоспостереження власного професійного самовдосконалення в педагогічній діяльності, а саме, в залученні отриманих теоретичних знань, використанні педагогічних технологій і прийомів педагогічного менеджменту. Вони також мають змогу аналізувати прояв своїх професійно-значущих якостей, таких як гуманність, комунікативність, мобільність. визначати шлях для професійного вдосконалення.

Оже, педагогічна рефлексія, як форма діалогу з самим собою, формується у студентів внаслідок дії самоаналізу, раціонального обґрунтування й вибору власної позиції, в результаті чого відбувається синтез концепції “Я-вчитель”, удосконалюється їхня професійна компетентність.

Аналізуючи свої педагогічні дії, студенти починає розуміти, що для досягнення висунутих цілей і завдань необхідно ліквідувати невідповідність між власним рівнем професійного й особистісного розвитку і вимогами, які пред`являються до педагогічної діяльності. Усвідомлення цього протиріччя зумовлює розвиток умінь і своєчасне корегування самооцінки.

Внаслідок роботи з орієнтації майбутніх учителів на самооцінку своєї професійної компетентності у студентів факультету іноземних повинні бути сформовані професійні вміння:

ретроспективного аналізу власних дій і вибору на уроці;

критичної оцінки рішення поставленого завдання згідно зі зразком і в порівнянні з ефективністю її рішення іншими студентами;

визначення адекватності власних дій педагогічним ситуаціям і умовам, в яких вони здійснюються;

з`ясування і аналізу адекватності змісту і значення власної діяльності;

формування у студентів принципів саморегуляції професійної діяльності;

адекватного розуміння рівня власної професійної компетентності.


6.2. Впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО.


За своєю традиційною формою модульне навчання явно орієнтоване на природознавчі і технічні дисципліни. Хоча в останній час з`явилися роботи з теоретичного обґрунтування модульної технології для гуманітарних спеціальностей [31], для іноземних мов вони майже невідомі. Там, де ця технологія функціонує, її застосування залишається багато в чому на емпіричному рівні.

Ми вважаємо за доцільне введення модульно-рейтингової технології навчання в його “чистому вигляді” при вивченні теоретичних курсів іноземної мови, таких як лексикологія, стилістика, теоретична фонетика, теоретична граматика, країнознавство, література країни, мова якої вивчається, порівняльна типологія, шкільний курс англійської мови та методика його викладання та інше, де є можливість здійснювати структурування навчального матеріалу й самостійну роботу. Під час проведення практичних занять з граматики, фонетики, практики усного та писемного мовлення, слід залучати лише нові технології контролю знань, вмінь і навиків студентів, а саме тестовий контроль й рейтингова оцінка знань. Так, для проведення тестового контролю весь навчальний матеріал має бути поділено на окремі модулі. При цьому, кількість аудиторних занять під керівництвом викладача не скорочується на користь самостійної роботи, тому що ці дисципліни вимагають великої тренувальної роботи безпосередньо під керівництвом викладача.

Процес навчання із залученням модульно-рейтингової технології спрямований на розвиток мотивації досягнення, а також професійної самосвідомості студентів. Він базується на ставленні до студента як особистості. У відповідності з даною технологією навчання у студентів з`являється база для розвитку індивідуального творчого мислення, вміння самостійно оволодівати знаннями. Студенти знайомляться з новими педагогічними технологіями не тільки теоретично, а й на практиці “пропускаючи через себе”, усвідомлюючи їх перевагу й недоліки.

Для введення даної педагогічної умови повинно бути розроблено комплекси модулів з усіх теоретичних курсів професійно-орієнтованого циклу дисциплін. Так, наприклад, шкільний курс англійської мови та методика його викладання можна побудувати згідно підручника “Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах” колективу авторів під керівництвом С.Ю. Ніколаєвої [153].

Звернення до модульної системи навчання при вивченні цього курсу зумовлюється низькою ефективністю традиційних форм взаємодії викладача та студентів під час навчального процесу, незадоволенням змістовною стороною курсу, який із-за своєї технологічності, з одного боку, погано сприймається через лекційний виклад, нецікавий слухачеві, а з іншого – є зручною моделлю для організації роботи з самостійного осмислення його основних змістовних аспектів.

Всього в даному курсі може бути виділено 12 модулів:

Загальні питання методики навчання іноземних мов.

Система навчання іноземної мові.

Лінгвопсихологічні основи навчання іноземних мов.

Навчання граматичного матеріалу.

Навчання лексичному матеріалу.

Навчання фонетичного матеріалу.

Навчання аудіювання.

Навчання говоріння.

Навчання читання.

Навчання письма.

Організація та забезпечення процесу навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах.

Методи навчання іноземних мов.

Кожний модуль - це закінчений за змістом блок, який має визначену структуру: інформаційний, допоміжний та тестовий мікромодулі. Сукупність блоків розкривала зміст курсу методики викладання іноземних мов в цілому й дозволяла досягти інтегрованої мети навчання. Приклад навчального модуля наведений у Додатку 7.

Запропонований комплекс модульного навчання дозволяє студентам самостійно досягти необхідного рівня при засвоєнні навчального матеріалу з врахуванням рівня знань, вмінь та особистісних якостей кожного. Даний комплекс забезпечує умови для активної пізнавальної та самостійної діяльності студентів і базується на особистісно-діяльнісному підході до процесу навчання.

Для забезпечення зворотного зв`язку в процесі корегування знань, вмінь та навиків проводиться етап контролю. Він складається з індивідуальних та колективних завдань, багаторівневих тестів і заохочень. Метою контролю знань є формування у студентів здатності до трансформації знань в уміння й навики, розвиток уміння засвоювати і систематизувати великий обсяг інформації. Контроль пропонується здійснювати в декілька етапів. Він складається зі стартового рейтингу (СР) (застосовувався при оцінюванні знань з граматики, фонетики, лексики, отриманих у школі чи на попередньому етапі навчання в вузі; під час вивчення теоретичних дисциплін стартовий контроль не здійснюється, так як матеріал є для студентів зовсім новим); поточного рейтингу (ПоР); рубіжного рейтингу (РР) (контроль проводиться після вивчення кожного модуля) і підсумкового рейтингу (ПР) (на практичних заняттях з мови він здійснюється наприкінці кожного семестру; під час вивчення теоретичних дисциплін професійно-орієнтованого циклу – наприкінці повного курсу навчання з цієї дисципліни).

Необхідно зазначити, що для визначення стартового рейтингу в перший тиждень кожного семестру проводиться тестування, яке дозволяє визначити рівень знань, сформованість навиків і вмінь на означений момент. За його підсумками студенти можуть набрати від 0 до 5 балів, які вносяться до рейтинг-листа.

Поточний рейтинг являє собою результат проведення разового контролю (вивчений діалог, вірш, написаний твір, переказ, контрольне читання тексту та інше). Студент може набрати від 0 до 5 балів.

В основу розробки рубіжного контролю закладено два основних принципи технології модульного навчання – модульності та структуризації. Кожний модуль призначений для досягнення конкретних дидактичних цілей навчання. Так, наприклад, під час вивчення практичної граматики такими модулями можуть бути теми “Іменник”, “Артикль”, “Часи групи Indefinite” тощо. На заняттях з практики усного і писемного мовлення модулями стають теми, яки вивчаються, такі, наприклад, як “Освіта в США”, “Робочий день студента”, “Подорожі” тощо. На заняттях з практичної фонетики модулі представлені у вигляді таких тем: “Інтонація запитань”, “Читання голосних у різних типах складів”, “Артикуляція приголосних” тощо.

Студенти самі роблять вибір складності запропонованих тестових завдань: нормальний (0 – 0,35 балів), підвищеної складності (0 – 0,6 балів), найвищої складності (0 – 1 бал). Підсумковий рейтинг (ПР) складався з СР (стартового рейтингу) + ПоР (поточного рейтингу) + РР (рубіжного рейтингу) + КА, де КА – це коефіцієнт активності. Це – додаткові бали за:

активність на заняттях - 10 балів;

участь у науково –дослідній роботі – до 10 балів;

виступи в наукових гуртках і на конференціях – до 15 балів;

участь і перемога у внутрівузівській олімпіаді з дисципліни – до 25 балів;

участь і перемога в республіканських олімпіадах з дисципліни – до 50 балів.

Студенти, які набирають мінімум балів, встановлених для означеного предмету та семестру, допускаються до складання заліку чи іспиту (таблиця 6.1 на стор.100).

Як видно з таблиці, студент може за семестр набрати максимум 60 балів, якщо формою контролю є екзамен і 100 балів, якщо формою контролю є залік чи в тому випадку, коли наприкінці семестру програмою не передбачалося ніякого виду контролю.

Таблиця 6.1

Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за роботу впродовж семестру і в період сесії


ВИД

КОНТРОЛЮ

Максимальна кількість балів

Робота в семестрі Вихідний контроль
Екзамен 60 40
Залік 100 ---
Не передбачено 100 ---

Наведемо приклад застосування (підрахунку) рейтингової оцінки студентів за семестр з однієї з дисциплін (Таблиця 6.2 на стор.99).

Як видно з таблиці, студент протягом семестру може набирати бали на заняттях під час опитування, за контрольні роботи, за виконання домашніх завдань, підготовлений реферат тощо. У тому випадку, коли студент не набирає 40 балів за семестр, він не допускається до складання заліків та екзаменів.

Таблиця 6.2

Приклад застосування (підрахунку) рейтингової оцінки


КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ С Т У Д Е Н Т И

А Б В
Опитування 2+3+1+1=7 3+3+1+1=8 2+3+3+3=11
Контрольні роботи 5+4+3+4=17 7+5+5+3=20 7+7+6+6=20
Разом: 24 28 37
Самостійна робота:


- домашні завдання - 4+4+5=13 -
- реферат 12 - -

- доповідь на

конференції

- - 15
Разом за семестр 36 41 52
Іспити 25 35 40
Загалом: 61 76 92

Наприкінці кожної сесії бали, які набрали студенти, підсумовуються, і на дошку вивішується рейтинг-лист академічної групи. Студенти мають можливість порівнювати свої результати з результатами товаришів, що стимулює їх до навчання, до покращання своїх навчальних показників. Окрім цього, на кожного студента заводиться рейтинг-лист, до якого вноситься його особистий рейтинг за кожен семестр як з окремих предметів, так і загально академічний. У таблиці 6.3 (стор.100) представлено зразок рейтинг-листа студента III курсу з практичної граматики.

Необхідно зазначити, що на початку кожного семестру викладач повідомляє студентам, які форми і види роботи протягом півріччя будуть здійснюватися, скількома балами оцінюватимуться. Їх кількість коливається в залежності від предмета й етапу навчання.

Таблиця 6.3

Рейтинг - лист

з практичної граматики

студента_III____курсу___346__групи ПІБ ____________________


Семестр Р Е Й Т И Н Г

СР ПоР РР КА
II



III



IV



V



VI




Отже, використання рейтингової системи контролю знань дає змогу досягти рівномірної роботи студентів протягом усього семестру, оскільки основою оцінки є сумарний бал за роботу в півріччі, а не тільки за екзамен.

При цьому підвищується зацікавленості студентів у навчанні, бо рейтингова технологія включає елементи змагання (наприкінці кожного семестру складається рейтинг-лист академічної групи), творчості (можливість для кожного студента проявити себе з найкращої сторони), можливість рішення поставлених завдань з високим науковим і практичним значенням, заохочення за якість знань, диференціацію умов навчання. Все це сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх учителів.


6.3. Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки


Термін “Нові інформаційні технології навчання (НІТН)” з`явився порівняно недавно і ще не є концептуально сформованим. Однак аналіз досвіду використання комп`ютера в навчанні, що ми маємо, говорить про те, що НІТН – це перспективна педагогічна технологія, і володіти нею повинен кожен шкільний учитель. Ось чому так важливо для формування професійної компетентності в майбутніх учителів на підготовчому етапі в педагогічному ВЗО познайомити студентів із змістом даної технології й продемонструвати її в дії під час вивчення різних предметів, особливо профільних, які їм доведеться викладати вже через декілька років.

Слід зазначити, що дослідники бачать у нових інформаційних технологіях навчання і методологію, і технологію навчально-виховного процесу з використанням найновіших електронних засобів навчання і, в першу чергу, ЕОМ [89], і сукупність навчальних програм різних типів: від найпростіших, що забезпечують контроль знань, до навчальних систем, що базуються на штучному інтелекті [151], а також як галузь дидактики, що займається вивченням планомірно й свідомо організованого процесу навчання й засвоєння знань, в якому знаходять застосування засоби інформаційної освіти [278]. На думку І.В. Роберта, засоби інформаційної освіти – це засоби нових інформаційних технологій у сукупності з навчально-методичними, нормативно-технологічними й організаційно-інструктивними матеріалами, що забезпечують їх педагогічно доцільне використання [213].

Як показує сучасна педагогічна практика, НІТН спрямовані на рішення переважно таких чотирьох типів дидактичних завдань:

комп`ютер використовується як допоміжний засіб для більш ефективного вирішення системи дидактичних завдань, що вже існує (при цьому, змістом об`єкту засвоєння в комп`ютерній навчальній програмі такого типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрація та інше;

комп`ютер може бути засобом, на який покладається вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, цілей і завдань безмашинного навчання (при цьому сам навчальний зміст не закладається в комп`ютер, він виконує функції контролера, тренажера тощо. Ця функція широко представлена в розгалужених діалогових системах, що моделюють діяльність учителя. Сьогодні найчастіше використовуються довідково-контролюючі програми);

використання комп’ютера дозволяє ставити й вирішувати нові дидактичні завдання, що не можна вирішити традиційним шляхом (характерними є імітаційно-моделюючі програми);

комп`ютер може бути використаний як засіб, моделюючий зміст об`єктів засвоєння шляхом його конструювання (при цьому реалізуються принципово нові стратегії навчання; прикладом цього напрямку розробок є так звані “комп`ютерні навчальні оточення” чи “мікросвіти”, що представляють моделі галузей знань, які засвоюються). (С. Пейперт, США; Б. Сенндов, НРБ та інші) [216].

Крім того, як наголошує в своїй роботі М.М. Фіцул, «використання комп`ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напрямку науково – технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації,… індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового “репертуарів”, доступу учнів до “банків інформації” [258; 146].

Одна з найбільш важливих особливостей комп`ютерних програм – їх висока інформаційна насиченість. Вони передають навчальну інформацію за короткий відрізок часу. Це відкриває великі можливості для їх застосування як засобу раціонального використання навчального часу, підвищення продуктивності роботи вчителя, сприяє формуванню в студентів навичок педагогічного менеджменту.

Використання НІТ в сучасному навчанні має цілий ряд переваг перед традиційними засобами навчання. Серед них:

широкі можливості комп`ютера з обробки інформації;

розширення можливості пред`явлення навчальної інформації (використання кольору, графіки, мультиплікації, звуку), створення реального оточення;

посилення мотивації навчання (не тільки новизна роботи з комп`ютером, що часто сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати рівень складності завдань, які пропонуються);

комп`ютер дозволяє повністю ліквідувати одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання – відсутність позитивних результатів (працюючи з комп`ютером, студент отримує можливість довести рішення будь-якої задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога);

забезпечення активного включення в навчальний процес усіх учнів;

гнучкість видів контролю за діяльністю студентів;

комп`ютер сприяє формуванню педагогічної рефлексії; насамперед, він дозволяє наочно представити результати своєї діяльності.

Отже, застосування НІТ в сфері освіти, з одного боку, визначає “повзуче зникнення” трансляційного компоненту педагогічної діяльності (який виступає на сучасному етапі в ролі ведучого), з іншого – відкриває нові можливості в процесі формування пізнавальної активності учнів. Вчитель, який виступає сьогодні більшу частину навчального часу як “ретранслятор” соціального досвіду у визначеній предметній галузі, з часом повинен поступитися місцем педагогові, який володіє більшим обсягом знань в галузі психології, педагогіки, здатному ефективно залучати засоби НІТ для досягнення цілей навчання.

НІТ навчання ставить перед викладачами вищих закладів освіти такі педагогічні завдання:

розвиток творчого потенціалу;

розвиток здібностей до комунікативних дій;

розвиток вмінь експериментально-дослідної діяльності;

інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

реалізація соціального замовлення (підготовка користувача засобами нових інформаційних технологій);

формування інформаційної культури студентів.

На наш погляд, формування інформаційної культури студентів є важливим моментом у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів. На думку В.О. Ізвозчикова, інформаційна культура – це зведення правил поведінки в інформаційному комп`ютеризованому суспільстві, в людино-машинних системах, які вписуються в світову гуманістичну культуру людства [89].

Інформаційний рівень сучасної людини визначається його інформаційною культурою, а інформаційна культура особистості, як культура взагалі, відображає активну творчу діяльність людини і, відповідно, розвиток самої людини, як суб`єкту цієї діяльності. За своєю природою інформаційна культура передбачає не тільки певні знання, але й використання цих знань для чого-небудь, у зв`язку з чим-небудь і вдосконалення їх у процесі тієї чи іншої діяльності, в тому числі і пов`язаної з інформацією. Причому саме використання і вдосконалення знань важливе лише в творчості, реалізованій в будь-якій сфері життєдіяльності людини. А тому мотиви творчості, мотиви цієї діяльності людини є природною психологічною компонентою такої характеристики особистості, як її інформаційна культура.

Отже, під інформаційною культурою вчителів ми розуміємо сукупність алгоритмів педагогічної діяльності, пов`язаних з широким залученням до навчального процесу нових інформаційних і комунікативних технологій.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційну культуру вчителя слід розглядати як необхідну умову його професійної компетентності. При цьому слід зазначити, що ніякого прогресу в освіті, пов`язаного із залученням засобів нових інформаційних технологій, не відбудеться до тих пір, поки інформаційна культура майбутнього вчителя буде свого роду додатком до існуючої системи психолого-педагогічної і предметної підготовки. На нашу думку, формувати інформаційну культуру мають педагогічні ВЗО, в яких, крім вивчення студентами курсу “Технічні засоби навчання і обчислювальна техніка”, нові інформаційні технології повинні бути широко залученими і при вивченні інших навчальних предметів, зокрема, при вивченні іноземних мов.

Логіка нашої дослідно-експериментальної роботи вимагала уточнення змісту вищої педагогічної освіти з метою формування професійно-педагогічної компетентності студентів із врахуванням особливостей педагогічної діяльності, внаслідок широкого залучення НІТН. Ця обставина, так чи інакше, відзначається у багатьох педагогічних дослідженнях. Зокрема, в роботі Т.В. Добудька, стверджується, що вже сьогодні необхідно здійснювати відбір змісту і методів педагогічної підготовки вчителя з урахуванням особливостей педагогічної діяльності, які породжуються внаслідок залучення нових інформаційних технологій в освіті [69]. В свою чергу, це передбачає необхідність широкого залучення НІТН в процес підготовки вчителів як в рамках вивчення дисциплін загальнокультурного, психолого-педагогічного, так і предметного блоку дисциплін.

Розвиток системи безперервної освіти, зміна цілей загальної, обов`язкової освіти, перехід до особистісно-орієнтованої освітянської парадигми, зниження ролі освіти в формуванні менталітету підростаючого покоління, перехід на інші носії соціальної пам`яті визначають потенційні можливості широкого залучення НІТН як засобу педагогічної діяльності для ефективної організації переходу від авторитарної педагогіки до педагогіки співробітництва (на основі можливої реалізації по-справжньому колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів).

Разом з тим, очевидно, що ця можливість навряд чи буде реалізована, якщо підготовка вчителів залишиться орієнтованою на “ретрансляційний” компонент педагогічної діяльності. На нашу думку, “артист біля дошки” в шкільному класі у найближчий час поступиться місцем “сценаристу”, “режисеру” сумісної творчої діяльності учнів. Іншими словами, вже сьогодні педагогічний ВЗО повинен готувати, в першу чергу, вчителів, здатних обходитися без методів авторитарної педагогіки, педагогів-консультантів.

Зрозуміло також і те, що темпи розвитку означеної тенденції будуть визначатися, в першу чергу, специфікою навчального предмета. Ще зовсім недавно вважалось, що сфера використання комп`ютера обмежується математикою, програмуванням, фізикою, хімією. Що ж стосується дисциплін гуманітарного циклу, то тут він може використовуватися лише як електронний банк даних, а в практиці навчання - переважно як засіб наочності. Напевно, на початковому етапі так і було, але завдяки розширенню можливостей комп`ютера і з придбанням досвіду створення навчальних програм, сфера його використання значно поширилася.

Під час навчання іноземних мов вибір навчальних програм практично без обмежень – лексико-граматичні тести, тексти, діалоги, пісні, відеофільми іноземними мовами, можливість прослухати диктора і себе та багато інше; – все це, з одного боку, дозволяє вивчати іноземні мови більш ефективно, а з іншого – формує професійну компетентність в майбутніх учителів, розвиваючи в них необхідні професійно-значущі якості, рефлексію, вміння працювати самостійно, веде до самовдосконалення, розкриваючи їх творчий потенціал, поширюючи кругозір тощо.

Однак, слід зазначити, що будь-які технічні засоби навчання відіграють при навчанні іноземних мов важливу, але все ж таки допоміжну роль: вони розширюють дидактичні можливості викладача, але в ніякому разі не підмінюють його. Викладач завжди залишатиметься центральною ланкою системи навчання.

Під час застосування НІТ навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки для формування професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов слід використовувати елементи комп`ютерного навчання поряд з традиційними педагогічними технологіями.

Комп`ютерне навчання покикане сприяти формуванню соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. При цьому є можливість імітувати природне спілкування під час діалогу “людина-машина”, чому сприяють такі фактори:

автентичність мовного матеріалу, використаного в діалозі як студентом, так і комп`ютером;

можливість правильно “розуміти” повідомлення, які закладені у програму, і адекватно реагувати на них;

ситуативне оформлення діалогу (створення умов, характерних для природної комунікативної ситуації);

широке використання комп`ютерних формул мовного етикету, в тому числі фраз з визначеним емоційним забарвленням);

персоніфікація комп`ютера через створення його ролі (рольова гра).

Під час використанням на заняттях з професійної науково-предметної підготовки комп`ютерного навчання студенти не пасивно сприймають інформацію, а активно взаємодіють з комп`ютером як джерелом інформації та генератором завдань. Вони отримують від комп`ютера завдання, спрямовані на формування мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій, що є складовими іншомовної комунікативної компетенції, виконують їх; тут же відбувається зворотний зв`язок у формі реакції на введене студентом повідомлення (у вигляді репліки, виставленого або невиставленого бала, оцінки), далі йде виправлення помилки, перехід до наступного завдання. Все це вимагає від студентів постійної активної діяльності, спрямованої не тільки на засвоєння матеріалу, але й на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: