Компетентність вчителя іноземних мов
При вивченні студентами дисциплін з циклу професійної науково-предметної підготовки слід використовувати елементи різних засобів НІТ навчання, які представлені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4
Засоби НІТ навчання, які можна використовувати на заняттях з циклу професійної науково-предметної підготовки
|
Навчальний предмет |
Засоби НІТН | Ціль застосування |
| 1 | 2 | 3 |
| Практичний курс іноземної мови |
1.Мультимедійний підручник ‘Learn to Speak English’ 2.Робота в системі Інтернет з електронною поштою – листування зі студентами педагогічного коледжу країн, мова яких вивчається |
Формування полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів |
| Практична граматика | CD-ROM TOEFL (The Тest of English as a Foreign Language) | Формування когнітивно-технологічного компоненту |
| 1 | 2 | 3 |
| Практична фонетика | Мультимедійний курс «New Dynamic English» | Формування когнітивно-технологічного, персонального компонентів |
| Країнознавство Великобританії |
1.Комп`ютерна програма ‘English Discoveries’ 2.Робота в системі Інтернет на сайті “English Language: INTERNET RESOURCES’ |
Формування полікультурного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів |
| Країнознав-ство США |
Робота в системі Інтернет в електронних бібліотеках для збору інформації за методом «портфоліо». |
Формування полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів |
| Література країни, мова якої вивчається | Робота в системі Інтернет в електронних бібліотеках. | Формування полікультурного, когнітивно-технологічного, персонального компонентів |
З метою формування когнітивно-технологічного компоненту професійної компетентності майбутнього вчителя можна запропонувати модифіковані нами вправи, розроблені О. Демічовю й Ш. Кравцовою [65], а саме: діалог з комп`ютером, де вони повинні відреагувати і дати відповіді на запитання. Кожен студент групи отримує індивідуальне завдання, яке відповідає рівню його підготовки: студенти з низьким і середнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції повинні побудувати діалог з машиною, скориставшись відповідями, які вони вибирають поміж запропонованих варіантів, в той час, як студенти з високим і достатнім рівнем ведуть діалог з довільно побудованими відповідями. Перевірка всіх можливих варіантів забезпечується програмою, щоб комп`ютер міг оцінити правильність відповіді.
Для формування вміння самооцінки студентам пропонується завдання з самоконтролю сформованості лексичних навичок. Студенти з високим і достатнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції виконують вправи на заповнення пропусків: комп`ютер пропонує текст чи реченя з пропусками, які треба заповнити, використовуючи підказку у вигляді слів рідною мовою. Студенти переводять їх на іноземну мову і вживають у відповідній формі. Або комп`ютер пропонує співвіднести пари синонімів чи антонімів. Студенти з низьким і середнім рівнем іншомовної комунікативної компетенції можуть виконувати простіші завдання, в яких, наприклад, треба співвіднести два списки слів (рідною та іноземною мовами) і знайти еквівалентні пари цих слів або комп`ютер пропонує список слів іноземною мовою й перелік дефініцій до них, і студенти підбирають до кожного слова відповідну дефініцію. Подібні види роботи оптимізують процес пізнання, активізують розумову діяльність студентів.
Необхідно також формувати у студентів соціальний і полікультурний компоненти професійної компетентності майбутніх учителів. З цією метою на заняттях з практичного курсу іноземної мови пропонується використовувати мультимедійний підручник, який являє собою тематичний матеріал, об`єднаний в єдиний сюжет подорожжю містами США. Студенти знайомляться з визначними місцями цих міст, а потім виконують завдання творчого характеру. Так, наприклад, вони повинні підготувати інформацію про Сан-Франциско й від імені американського студента розповісти в листі своєму українському другові про своє рідне місто, ставлячи в кінці листа питання про його рідне місто. Студент, який “отримує” листа, відповідає на нього. Це завдання може виконуватися студентами з різними рівнями підготовки. Обсяг висловлювання не оговорюється, контролюється лише зміст та вміння студентів побачити національні особливості, визначити загальне, висловити словами своє планетарне мислення.
Студенти також можуть отримувати і диференційовані завдання. Ознайомившись з інформацією про визначні місця Вашингтона, студенти з низьким рівнем підготовки повинні розповісти про них, студенти середнього рівня, використовуючи відео з вимкненим звуком, “проводять екскурсію” по Вашингтону. Студенти з достатнім і високим рівнем отримують завдання під час рольової гри “Пресс-конференція” відповісти на запитання однокурсників “після повернення із США, де вони приймали участь у міжнародній студентській конференції “Ми – діти всієї планети”. Після проведення “Пресс-конференції” вся група обговорює, які саме питання ставилися, що цікавило студентів. Так, деяких студентів можуть хвилювати проблеми, пов’язані з національними відмінностями, з расовою та національною дискримінацією та шляхи їх вирішення. Для інших актуальними є питання, присвячені захисту навколишнього середовища, врятуванню флори та фауни, організації цієї роботи в США та в Україні. Як правило, не залишаються поза увагою й проблеми збереження миру і тісно пов’язані з ними питання міжнародного тероризму. Всі ці глобальні проблеми нікого не залишають байдужими і всі студенти можуть приймати участь в їх обговоренні, пропонувати свої шляхи вирішення.
Відтак, робота з використанням комп’ютерних програм країнознавчого характеру дає поштовх до інтерактивного навчання, в підсумку якого формуються соціальний та полікультурний компоненти професійної компетентні майбутніх увчителів іноземних мов. Студентам прищеплюється інтерес до культури інших країн, виховується повага до рідної країни та її досягнень, формується активна життєва позиція людини, якій належить жити в XXI столітті й вирішувати животворні питання сучасності з усіма досягненнями й недоліками розвинутої цивілізації.
Використаний у мультимедійному підручнику автентичний матеріал країнознавчого характеру має завдання сприяти розвиткові соціокультурної компетенцій студентів, стимулювати їхню зацікавленість у подальшому самостійному пошуку інформації, допомагати у підготовці “портфоліо” для практичних занять з країнознавства (З. Мур визначає метод “портфоліо” як сукупність матеріалів та інформації, використаної викладачем та тими, хто навчається, для моніторингу набуття знань про культуру країни, мова якої вивчається, вмінь пошуку та обробки матеріалу, а також ставлення до досягнення мети навчання в системно організованій формі [294]).
Слід зазначити, що одним із компонентів професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов є аутопсихологічний. Його формуванню сприятиме використання на заняттях з практичної граматики програми CD-ROM TOEFL (тести з англійської мови як іноземної), яка містять довідковий матеріал з граматики, що студенти використовують при необхідності повторення, тренувальні вправи, а також лексико-граматичні тести різних рівнів складності. Робота з цією програмою надає студентам можливості здійснювати самоконтроль, а також об`єктивно оцінювати рівень своїх знань. Це позитивно впливає на рівень їх педагогічної самосвідомості – студенти усвідомлюють необхідність глибоких і міцних знань для професії вчителя, а також свою здатність чи нездатність до самостійної роботи, до самоосвіти. Крім того, той факт, що тести більш високого рівня складності заохочуються вищими балами, мотивує прагнення студентів до самовдосконалення, що, в свою чергу, стимулює їхню мотивацію досягнення компетентності в педагогічній діяльності.
З метою формування персонального компоненту, а саме таких його показників як комунікативність і професійна мобільність, на заняттях з практичної фонетики можна використовувати інтерактивний мультимедійний курс розмовної англійської мови “New Dynamic English”, заснований на автентичному мовленні. Рівень завдань, який пропонується кожному студенту, відповідає рівню його знань на означенй момент. При використанні цього курсу спостерігається перехід студентів на більш високий рівень, причому контроль здійснюється як викладачем, так і самим студентом. З метою розвитку комунікативності й забезпечення високо мотивованої мовленнєвої практики на заняттях потрібно використовувати окремі аудіотексти й завдання до них. Можливість вибору рівня, який відповідав би підготовці студента, й бажання перейти на більш високий рівень складності визначає прагнення студентів до самовдосконалення, виховує наполегливість, старанність, здорову конкуренцію і багато інших необхідних майбутньому вчителеві якостей, які визначають його професійну компетентність.
Для формування соціокультурної компетенції на практичних заняттях і під час самостійної роботи з підготовки до семінарських занять з країнознавства студентам може бути запропонована робота з програмою “English Discoveries” (Основна мета – розширення кругозору студентів).Вони самостійно вивчають такі теми як “Наукові відкриття англійських вчених”, “Культура Англії”, “Спортивні досягнення англійських футболістів” та багато інших. Студент отримує індивідуальне завдання; при цьому враховуються інтереси кожного. Після роботи з програмою майбутні вчителі готують повідомлення зі своєї теми, коротко викладаючи основні, на їх думку, факти. Ця робота сприяє розвитку когнітивно-технологічного та полікультурного компонентів професійної компетентності студентів. Висока мотивованість запропонованого комплексу завдань сприяє кращому засвоєнню матеріалу, бажанню під час самостійної роботи розширювати свої знання, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й найсучасніші, а саме систему Інтернет.
Як відомо, в останній час великий інтерес вчених викликає такий новий напрямок комп`ютерного навчання, як мережеве навчання. Сюди відноситься як робота в системі Інтернет, World Wide Web (WWW), так і використання електронної пошти. У третьому тисячолітті Інтернет стає ефективним засобом навчання. Однією з причин цього є те, що він дозволяє контактувати з великою кількістю людей, чиї інтереси співпадають, і таким чином надається реальна можливість обміну думками, проведення дискусій, розширення кругозору й знань. Завдяки спілкуванню формуються позитивні особистісні якості, вміння творчо мислити, виховується культура спілкування зокрема, та загальна культура в цілому.
Важливою особливістю Інтернету як засобу навчання є й те, що через нього стають доступними світові ресурси освіти. В мережі можна знайти будь-яку інформацію, яка цікавить. Тому робота в мережі є також частиною самоосвіти.
Цифрові бібліотеки, якими можуть користуватися студенти завдяки системі Інтернет, пропонують унікальний безмежний ресурс отримання інформації з будь-якого питання. Можна припустити, що вони є більш привабливими для студентів завдяки таким своїм особливостям:
інформація актуальна (студенти можуть отримати саму сучасну інформацію відносно питань, які вони досліджують);
інформація з первинних ресурсів (у багатьох випадках студенти користуються тими ж даними й інформаційними джерелами, що і вчені);
інформація різнобічна (забезпечує широту й глибину у багатьох підпорядкованих галузях; у звичайних бібліотеках набір матеріалу з потрібного предмета обмежений; цифрові бібліотеки можуть розширювати діапазон необмежено, надаючи доступ до безпрецедентної широти інформаційних джерел);
ресурси представлені в різних форматах (зокрема, інформація доступна в цифровій формі для легкої маніпуляції й використання);
інформація доступна в будь-який час.
З метою формування професійної компетентності студенти отримують різноманітні завдання, пов`язані з роботою в системі Інтернет. Так, наприклад, вони можуть отримати завдання знайти інформацію про те, які сучасні педагогічні технології використовуються в школах Англії, Америки, Канади, Німеччини. Студенти з низьким рівнем можуть представити групі знайдену інформацію у формі повідомлення; студенти із середнім рівнем дають характеристику обраній педагогічній технології з точки зору ефективності її застосування в умовах української школи; студенти з достатнім і високим рівнем мають показати, як можна застосовувати ту чи іншу педагогічну технологію на практиці.
Студенти також можуть підготовити інформацію про сучасні методики атестації вчителів, розроблені в західноєвропейських країнах. Для цього вони також повинні звернутися до системи Інтернет. Зібрана інформація обговорюється всією групою під час проведення “Круглого столу”, присвяченого проблемі професійної компетентності вчителів на Заході. Студенти обмінюються інформацією, доповнюючи один одного, порівнюють підхід до підготовки вчителя в Україні та за кордоном. У дискусії формується їх комунікативність, поповнюється новими знаннями полікультурна компетенція. Так як дискусія має вестися англійською мовою, це впливає і на вдосконалення мовеннєвої компетенції.
Для розвитку емоційної гнучкості майбутніх вчителів можна використовувати кооперативний метод навчання “Джигсо”, розроблений в американському університеті Джона Хопкінса й модифікований нами згідно з завданнями формування професійної компетентності в майбутніх вчителів. При цьому переслідувалися дві мети:
більш ефективно провести стадію усвідомлення означеної технології майбутніми вчителями;
стимулювати студентів використовувати методи кооперативної технології в навчальному процесі.
При цій технології всі студенти групи розподіляються на групи. Кожен учасник стає експертом з визначеної частини матеріалу, який вивчається самостійно, причому, він отримує інформацію не тільки з книжок, але й завдяки перегляданню відеокасет, роботі з наочним матеріалом, з комп`ютером. Експерти спочатку засвоюють який-небудь аспект теми самостійно, а потім навчають інших членів своєї групи тому, про що дізналися самі, попередньо систематизуючи зібраний матеріал й представляючи його учасникам своєї групи, спонукаючи всіх працювати разом, кооперативно.
Так, наприклад, при вивченні країнознавства студентам можна дати завдання ознайомитись з матеріалом по одному зі штатів США. Кожна група (у її складі по 5 студентів) обирає штат для вивчення. Цю тему можна легко організувати так, щоб кожен член групи сконцентрувався на однієї з її частин, а саме: фізична географія штату, його історія, управління, економіка й соціальне життя. Треба прагнути, щоб студенти залучали різні способи вивчення своїх підтем. Для деяких більш підходить робота з наочним матеріалом та підручником, для інших – інформація з різноманітних друкованих джерел, для третіх – робота з комп`ютерними програмами та Інтернет тощо. Мета кожного – стати експертом зі свого конкретного питання, тобто дізнатися як можна більше й підготуватися до доповіді, яку він має зробити, коли повертається в свою групу з ціллю навчити інших члені. Кожен студент відповідає перед усіма членами групи за вивчення своєї теми.
Експерти можуть використовувати різноманітні методи презентації матеріалу: читати підготовлені доповіді, демонструвати матеріал на комп`ютері, ілюструвати свою доповідь фотографіями, малюнками, таблицями тощо. Робота повинна бути організована таким чином, що кожен член групи відповідав за знання всіх. Тому студенти працюють сумісно, кооперативно, допомагаючи однин одному вивчити увесь матеріал так, щоб добре написати перевірочну роботу, до якої увійшли всі питання теми. Це підвищує їх відповідальність.
Після того, як група закінчує взаємонавчання, всі пишуть перевірочну роботу. Під час її виконання вже не дозволяється допомагати однин одному. При оцінюванні встановлювалася “базова оцінка” (мінімальна кількість балів) для кожного члена групи. “Бали досягнень” показують, наскільки студент перевищив “базову оцінку”. Кількість балів, які отримала група, підраховуються шляхом складання “балів досягнень”, отриманих кожним членом групи. Основним засобом гласної реєстрації успішності є інформаційний бюлетень, що демонструє виставлені бали кожної групи й де вказується, яке місце посіла група. Відзначаються також й видатні досягнення окремих студентів, тому що позитивна оцінка конкретного студента дозволяє підвищити його самооцінку (таблиця 6.5).
Таблиця 6.5
Інформаційний бюлетень
| Місце, яке посіли | Група |
Набрані бали |
Студенти, які набрали найбільшу кількість балів | Бали |
| I | II | 42 | Сашко П. | 10 |
| II | V | 40 | Олена К. | 9 |
| III | I | 36 |
Станіслав В. Ірина С. |
9 9 |
| IV | III | 35 | Євген М. | 9 |
| V | IV | 31 | Людмила М. | 10 |
Кооперативне навчання покликане стимулювати формування професійної компетентності майбутніх учителів – на студентів покладається велика відповідальність за їхнє навчання, а також акцент робиться на самому процесі навчання. Студенти активно залучаються до нього і намагаються поділитися знаннями з іншими. Крім цього, всі студенти – й низького, й високого рівня отримують стимул бути в однаковій мірі відповідальними за результати, навіть якщо глибина і якість їх доповідей різниться. Кооперативне навчання також сприяє розвиткові комунікативності, гуманістичності, емпатії; педагогічного й проблемного мислення, спонтанних емоційних проявів, позитивного ставлення до себе, прийняттю й розумінню індивідуальних відмінностей. Використання кооперативного методу навчання дозволяє не тільки усвідомити емоційний стан тих, хто навчається, але й навчити студентів співробітництву, а також вмінню отримувати задоволення від навчання.
З метою формування полікультурної компетенції під час підготовки до семінарських занять з літератури студенти можуть отримати завдання: працюючи в системі Інтернет, підготувати питання з сучасної англійської й американської літератури. Так, наприклад, можна запропонувати знайти матеріал з так званої “Жіночої літератури (Women Literature) ХХ століття”. Студенти відкривають для себе нового автора, знайомляться з біографією письменниці, з жанром, в якому вона працює. Вони мають підготувати уривок із твору, знайти автентичний матеріал, який містить критичний аналіз твору, висловити свою думку щодо прочитаного. Представлений студентами матеріал повинен відрізнятися оригінальністю. Якщо викладені в автентичному критичному матеріалі думки не співпадають з думкою студенту, це сприяє формуванню в нього вміння формулювати свою точку зору, відстоювати переконання, знаходити значущі аргументи під час дискусії.
Після того, як кожен студент представляє свою інформацію, група обговорює, чи вона є пізнавальною, чи правильно представлена слухачам, чи використовувалася наочність, чи зміг студент досягти того, щоб усім було цікаво, чи залучив він групу до колективного обговорення питання. Майбутні вчителі також розглядають представлений матеріал з точки зору його застосування в майбутній професійній діяльності, говорять про те, які педагогічні технології доцільно залучати при навчанні літературі. Ця робота сприятиме формуванню творчої індивідуальності кожного студента, розвитку критичного мислення й аналітичних умінь, інтересу до пізнання, формує мотивацію досягнення професійної компетентності.
Цій же меті сприятиме й використання електронної пошти. Перед студентами можна поставити завдання – знайти собі товариша з листування, студента педагогічного коледжу або університету, в якого англійська мова була б рідною. Таке спілкування дозволяє студентам більш детально ознайомитися з особливостями менталітету англійців та американців, з їх ставленням до рішення педагогічних проблем, з педагогічними технологіями, що застосовуються під час навчання, особливостями проходження ними педагогічної практики, дізнатися, як вони займаються самопідготовкою, як проводять вільний час тощо.
Також пропонується, залучати студентів до роботи у міжнародному студентському клубі. На засіданнях клубу вони змогли б зустрічатися зі студентами із США, Великобританії, Китаю, Німеччини, Ізраїлю. Молоді люди обговорювали б проблеми, які хвилюють сучасну молодь: збереження миру на землі, міжнародний тероризм, екологія, відродження національних традицій, сучасні тенденції освіти, майбутня професійна діяльність тощо. Члени клубу організовують прес-конференції, диспути, круглі столи, вечори, присвячені національним святам різних народів тощо.
Ми вважаємо, що вся ця робота сприятиме формуванню в майбутніх вчителів іноземних мов соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів професійної компетентності майбутніх вчителів.
Висновки
Проблема підготовки педагогічних кадрів нової генерації в контексті гуманізації і демократизації освіти в Україні постає сьогодні особливо гостро й пов’язана з тенденціями розвитку світового співтовариства. Це у повній мірі стосується питання підготовки вчителів іноземних мов. Поступове перетворення України в більш відкрите суспільство стало стимулювати широкий розвиток міжнародного співтовариства. Це, в свою чергу, вплинуло на соціальний статус іноземної мови як навчального предмета й поклало ще більшу відповідальність на професіональну компетентність учителя іноземних мов. Крім того, розповсюдження нових інформаційних технологій, серед яких важливе місце посідають комп’ютерні мережі, можливість виходу в Інтернет висувають особливі вимоги до підготовки вчителя іноземних мов, пов’язуючи його імідж з професіоналом інноваційного типу.
Незважаючи на значну увагу дослідників до питання професійної підготовки студентів педагогічних ВЗО, проблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів все ще залишається не вирішеною. Тому, процес формування професійної компетентності в студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО є предметом посібника.
Ми вважаємо, що професійна компетентність учителя являє собою інтегральне утворення особистості, яке включає сукупність соціального, полікультурного, аутопсихологічного, когнітивно-технологічного та персонального компонентів, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається. Специфіка компетентності вчителя іноземних мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції, яка входить до складу когнітивно-технологічного компоненту.
З метою формування професійної компетерності в майбутніх учителів іноземних мов нам хотілось би зробити такі рекомендації: по-перше, не тільки під час педагогічної практики і занять з психолого-педагогічних дисциплін, але й на уроках з професійної науково-предметної підготовки необхідно орієнтувати майбутніх учителів на самооцінку своєї педагогічної компетентності. Це викликане тим, що кожний вчитель має бачити власну діяльність не тільки “зсередини”, а як би “зі сторони”, зробити її предметом спеціального аналізу. Виконання завдання формування у студентів повної структури навчальної діяльності дозволяє їм повною мірою усвідомити себе у професійній ролі, оцінити свої можливості, достоїнства й недоліки власної діяльності, свідомо формувати свою професійну компетентність.
По-друге, впровадження модульно-рейтингової системи навчання у ВЗО допомагає диференціювати умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів згідно з їх початковим рівнем, а також залежно від їхніх особистісно-психологічних особливостей.
По-третє, використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки сприяє формуванню інформаційної культури майбутніх учителів іноземних мов, розвитку їхнього творчого потенціалу, комунікативних умінь, пізнавальної активності.
Ми вважаємо, що запропоновані форми роботи надають можливість на якісно новому рівні вирішувати проблему формування професійної компетентності в студентів педагогічних ВЗО, майбутніх учителів іноземних мов.
Глосарій
Готовність – цілісне стійке утворення, що мобілізує особистість на включення в діяльність.
Емоційна гнучкість – збереження працездатності при виникненні певного завдання в умовах емоціогенної ситуації.
Інформаційна культура вчителя – сукупність алгоритмів педагогічної діяльності, пов`язаних з широким залученням до навчального процесу нових інформаційних і комунікативних технологій.
Інтеркультурна компетенція – вміння взаємодіяти у визначеному ситуативному контексті засобами іноземної мови з орієнтацією своєї мовленнєвої поведінки на іноземного адресата із врахуванням соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається.
Комунікативна компетенція – знання, що забезпечують індивідові можливість здійснення функціонально спрямованого мовленнєвого спілкування, тобто того, що необхідно знати тим, хто говорить, для досягнення успіху в комунікації в середовищі іншомовної культури.
Країнознавча компетенція – це знання історії, географії, економіки, державного устрою, культури країни, мова якої вивчається.
Лінгвокраїнознавча компетенція – знання про основні особливості соціокультурного розвитку країни, мова якої вивчається, на сучасному етапі; і вміння підпорядковувати свою мовленнєву поведінку у відповідності з цими особливостями.
Метод “портфоліо” – сукупність матеріалів та інформації, використаної викладачем та тими, хто навчається, для моніторингу набуття знань про культуру країни, мова якої вивчається, вмінь пошуку та обробки матеріалу, а також ставлення до досягнення мети навчання в системно організованій формі.
Мовленнєва компетенція – здатність сприймати й породжувати іншомовні тексти згідно з поставленим чи виниклим комунікативним завданням, яке включає ситуацію спілкування й комунікативний намір.
Мовна (лінгвістична) компетенція – знання системи мови й правил її функціонування в іншомовній комунікації.
Модулі – це логічно побудовані самостійні розділи навчального матеріалу, які об`єднуються спільними ознаками; компактна, чітко структурована інформацію змістовного й операційного характеру, яка визначає роботу студента в процесі навчальної діяльності.
Мотивація досягнення компетентності – тип мотивації, пов’язаний з потребою людини досягти бажаного результату.
Навчальна компетенція (майбутніх вчителів іноземних мов)– це оволодіння технікою та стратегією вивчення іноземної мови, формування у студентів способів самостійного надбання знань і розвитку навиків та умінь в іноземній мові.
Педагогічна майстерність – це характеристика педагогічної діяльності високого рівня, де головною ознакою є бездоганне уміння навчати своїх учнів, сформувати в них позитивні риси особистості й характеру.
Планетарне мислення – це новий погляд на світ, його проблеми, можливі шляхи їх вирішення, боротьба за виживання людства, збереження навколишнього середовища, шлях до миру й благоденства, відмова від застарілих стереотипів і норм, від усіх видів егоїзму; це мислення, спрямоване на усвідомлення цілісного, взаємопов`язаного та взаємозумовленого світу.
Професійна компетентність учителя – це інтегральне утворення особистості, яке включає в себе сукупність соціальної, полікультурної, аутопсихологічної, операціонально-технологічної та персональної компетенцій, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається.
Професійна мобільність – це вміння швидко знаходити правильне рішення в будь-якій педагогічній ситуації, адаптувати прийоми роботи на уроці відносно до наявних умов.
Професійно-значущі якості особистості – це суттєві психологічні характеристики, до яких певна професійна діяльність пред’являє підвищені вимоги.
Професіоналізм – набута під час навчальної та практичної діяльності здатність до компетентного виконання трудових функцій; рівень майстерності та вправності у певному виді занять, відповідний рівню складності виконуваних завдань.
Соціальна компетенція – це усвідомлення значущості педагогічної діяльності, розуміння суті соціальних проблем, які існують як в суспільстві, так і в світі.
Толерантність – терпляче ставлення до інших, чужих думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.
Тренінг - це активний метод навчання в тренувальному режимі роботи, який позитивно впливає на розкриття й вдосконалення особистісного потенціалу майбутніх вчителів, на коректування засобів впливу та взаємодії вербального і невербального самовиявлення.
Список використаних джерел
Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980. – 335 с.
Абульханова К.А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 1999. – 224 с.
Аветисян К.А. Экспрессивное поведение учителя. // Психологическая наука и образование. – 2000. – № 1. – С. 15 – 21.
Адольф В.А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя // Педагогика. – 1998. – № 1. – С. 72 – 75.
Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Словарь методических терминов. – СПб: Златоуст, 1999. – 365 с.
Айзенк Г., Вильсон Г. Как измерить личность: Пер. с англ. – М.: Когито-Центр, 2000. – 284 с.
Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності // Всеукраїнська наукова конференція. – К.: Ін-т системних досліджень: КДПУ імені М.П.Драгоманова. – 1993. – 240 с.
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів –К.: Либідь, 1998.– 558с.
Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.– 296 с.
Аникеева Н.П. Учителю о психологическом климате в коллективе – М.: Просвещение, 1983. – 96 с.
Анисимов О.С., Деркач А. Основы общей и управленческой акмеологии (Учебное пособие). – М. – Новгород, 1995. – 272 с.
Анталогия педагогической мысли Украинской ССР // Сост. Н.П.Калениченко. – М.: Педагогика, 1988. – 640 с.
Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: Учеб.- метод. пособие. – М.: Высш. школа, 1980. – 317 с.
Асмаковец Е.С. Развитие эмоциональной гибкости учителя посредством социально-психологического тренинга // Психологическая наука и образование. – 2000. – №1. – С. 11 – 14.
Ахмедзянова Л.М. Теоретические основы и практика развития педагогического призвания: Дис…д-ра пед. наук: 13.00.04. – К., 1996. – 456с.
Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. – М.: Педагогика, 1977. – 256 с.
Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1989. – 560 с.
Багаева И.Д. Профессионализм педагогической деятельности и основы его формирования у будущего учителя: Автореф. дис…д-ра. пед. наук. 14.00.14.– Л., 1991. – 36 с.
Балл Г.О. Педагогічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя./ За ред. Г.О.Балла. – Київ – Рівне, 1996. – 128 с.
Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.04. – К., 1997. – 471 с.
Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. – Одесса: Астропринт, 1997. – 271 с.
Баркасі В.В. Педагогічний менеджмент як компонент моделі професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов.// Наукові праці. Науково-методичний журнал. – Вип. 1. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили. – 2001. – С.75 – 79.
Баркасі В.В. Полікультурна компетенція як компонент професійної компетентності майбутніх вчителів іноземних мов // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського /Зб. наук. пр./ Вип. 11 – 12. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2002. – С.89 – 94.
Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 416 с.
Баяновська М.Р., Трала П.М. Полікультурне виховання як складник загальнонаціональної системи виховання // Відродження. – 1998. – № 3. – С. 30 – 32.
Бердичевский А.Л. Концепция подготовки учителя иностранного языка // ИЯШ – 1990. – №4. – С. 94 – 100.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986 //Психология самосознания. Хрестоматия. – Самара: Издательство Дом «Бахрам-М», 2000. – С. 333 – 342.
Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково - метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
Бігіч О.Б. Формування у студентів методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи // Іноземні мови. – 2002. – № 2. – С. 27 – 31.
Богданова І.М. Технології в освіті: теоретико-методологічний аспект: Монографія. – Одеса: ТЕС, 1999. – 146 с.
Богуш А.М. Міждисциплінарні зв’язки в підготовці студентів до навчання дітей другої мови (англійською мовою). – Зб.: Обучение английскому языку в 21 веке в Украине. – Одесса, 1996. – С. 21 – 22.
Богуш А.М Змістова характеристика видів мовленнєвої компетенції дошкільників // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного Наукового центру АПН України №1 – 2, квітень 1998 С. 16 – 20.
Богуш А.М. Теоретичні й методологічні засади формування мовленнєвої компетенції дошкільника // Педагогіка і психологія.– 2000.– №1.– С. 5– 10.
Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. Учебное пособие для вузов. – М.: ПЕРСЭ, 2001. – 511 с.
Божович Л.И. Личность и её формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 205 с.
Бойко А.М. Григогрій Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок: Навчальний посібник. – К.: Інститут змісту і методів навчання, 1998. – 235 с.
Бойченко І.В Філософія історії: Підручник. – К.: Знання, 2000. –723 с.
Болсун С. Модель ідеального вчителя // Рідна школа. – 1999. – № 2. – С. 55 – 58.
.Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти. – К.: