Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Яка роль пізнавального інтересу в навчальній діяльності молодших школярів?

2. Як часто використовуєте усну народну творчість на уроках курсу « Я і Україна»?

3. Які види усної народної творчості використовуєте на уроці курсу « Я і Україна» найчастіше?

4. Якими джерелами користуєтеся при підборі усної народної творчості до уроку з курсу « Я і Україна»?

5. Які труднощі відчуваєте при використанні усної народної творчості на уроці?

Відповідаючи на перше запитання, вчителі зазначили, що вони розуміють значення пізнавального інтересу в навчанні учнів. Пізнавальний інтерес – це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Він може по – різному впливати на процес засвоєння. Педагоги вважають, якщо інтерес до предмета не сформований, засвоєння буде проходити нижче природних сил учня. Враховуючи це, необхідно постійно здійснювати стимулювання пізнавальних інтересів. Основним засобом стимулювання пізнавальних інтересів є використання цікавого матеріалу на уроках.

Учителі стверджують, що вони використовують на уроках курсу « Я і Україна« усну народну творчість, але більшість епізодично, найчастіше - загадки, народні прикмети.

Як правило, на уроці використовують усну народну творчість, яка є у підручнику, рідше використовують журнали «Початкова школа», «Розкажи онукові», методичні посібники та ін. літературу.

Під час використання фольклорних джерел на уроках курсу « Я і Україна» виникають труднощі, пов’язані із дотриманням дисципліни на уроці.

Аналіз 7 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу « Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують усну народну творчість переважно на етапах актуалізації і мотивації знань та закріплення знань, без організації роботи над ними. Наприклад, пропонували завдання «Відгадай загадку» ", «Прочитай приказку», але не було завдань такого типу: «Поясни, як ти розумієш приказку...», «Відгадай загадку і поясни, чому ти так думаєш».

Спостереження за учнями на уроці показало, що молодшим школярам подобається розгадувати загадки. Вони проявляють активність, коли учитель просить їх перевірити народні прикмети, уважно слухають казку і приймають активну участь в її обговоренні.

Аналіз публікацій у журналах «Початкова школа», «Рідна школа», присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо використання усної народної творчості на уроках курсу « Я і Україна» засвідчив, що вчителі – практики діляться методикою формування пізнавального інтересу молодших школярів засобами усної народної творчості.

Серед трудностей, як відчувають вчителів при використанні фольклору на уроках курсу « Я і Україна», педагоги назвали необхідність постійно підшуковувати матеріал.

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «Я і Україна» в 2 класі


2.1 Аналіз програми та підручника курсу «Я і Україна» (2 клас)


Щоб з'ясувати, чи передбачено вивчення у змісті навчального курсу «Я і Україна» усної народної творчості, ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу.

Аналіз програми курсу «Я і Україна» показав, що даний курс охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» [43] і включає дві складові: суспільствознавчу і природознавчу.

Мета курсу « Я і Україна» - сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 1-2 класі інтегровано у такі теми « Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природа навколо нас», « Твій рідний край», « Твоя країна - Україна».

Зміст програми містить знання, які є потужним джерелом мотивації навчання. Аналіз програми засвідчив, що у ній передбачено вивчення усної народної творчості.

Аналіз програми відображено у таблиці 2.1.

Щоб з'ясувати, які види усної народної творчості відображені у підручнику «Я і Україна» (авт. Н. Бібік, Н. Коваль) для учнів 2 класу, чи достатньо їх, ми здійснили його аналіз. Результати аналізу подано у таблиці 2.2.

Таблиця 2.1.

Результати аналізу програми курсу « Я і Україна» (2 клас)

№ п/п Назва теми Зміст навчального матеріалу
1. Природа навколо нас

Народна мудрість про природу, пори року.


2. Твій рідний край

Український побут та звичаї у рідному

краї.

Особливості народного костюма.

Народний календар.

Участь дітей в обрядових святах.

Створення народного календаря.

3. Твоя країна - Україна

Видатні українці.

Столиця України в минулому і сучасному.


Таблиця 2.2.

Результати аналізу підручника « Я і Україна» (2 клас)

Розділи підручника Вид усної народної творчості

Казка легенда загадка Приказка, прислів’я закличка Народні прикмети народні ігри колядки
Про тебе самого


4



Природа навколо нас

16 1 1 9 1
Родина, рід, рідня


3



Людина серед людей 2
1 4



Твій рідний край





1 1
Твоя країна - Україна
1






Аналіз підручника «Я і Україна» для учнів 2 класу показав, що у підручнику наявні рубрики «Народна мудрість», «Відгадай», «Перевір». У підручнику є статті про: народний календар, народні свята - Різдво, святого Миколая, Великдень, про народні промисли України, 1 легенда, 2 народні гри «Подоляночка» та «Навбитки», 1 закличка весни, 2 казки «За добро - добром», «Лисичка і журавель», 17 загадок, 12 приказок і прислів’їв, 9 завдань для перевірки народних прикмет, 1 колядка.

Найбільшу кількість загадок і народних прикмет вміщує розділ «Природа навколо нас».. Проте в цьому розділі відсутні казки, легенди, народні пісні.

Такими чином, аналіз програми і підручника показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості молодших школярів. Проте вважаємо, що кількість видів усної народної творчості у підручнику є недостатня для ефективного формування пізнавального інтересу молодших школярів.

Зважаючи на те, що у чинному підручнику «Я і Україна» для учнів 2 класу відображена не достатня кількість усної народної творчості, ми вважали за доцільне дібрати матеріал усної народної творчості до уроків курсу.


2.2 Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості


У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.

При підготовці до уроків з курсу «Я і Україна» ми дотримувались таких критеріїв добору засобів усної народної творчості:

врахування мети і завдань уроку;

відповідність змісту навчального матеріалу;

ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів.

Усну народну творчість ми використовувати на таких етапах уроку:

під час повторення вивченого матеріалу;

з метою актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку;

на етапі вивчення нового матеріалу;

під час закріплення знань, умінь і навичок.

На основі аналізу педагогічної літератури ми визначили педагогічні

умови формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості:

органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;

доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку;

доступність для учнів початкової школи.

Переважно у другому класі для розвитку пізнавального інтересу дітей ми широко використовували загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи. Загадки – це стислі поетичні запитання, де у прихованій формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їх властивостей, часом ледь помітних.

Розрізняють декілька видів загадок. Одні з них мають форму прямого запитання: Що горить без полум’я ? (Сонце).

Деякі загадки містять перелік істотних ознак об’єкта або характеризують одну з них:

Рук не має,

А будувати вміє (Пташка).

Найпоширенішим видом є метафоричні загадки, у яких ознака чи дія одного предмета переноситься на інший:

Ой за лісом, за пралісом

Золота діжа сходить (Сонце).

Сивий віл випив води повен двір (Мороз).

Відгадування таких загадок є розшифрування метафори. Проникаючи у її зміст, учневі необхідно:

зосередити увагу на тих ознаках і властивостях предмета, які подано в метафорі;

відшукати в навколишньому середовищі об’єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці;

зіставити риси метафоричного образу загадки й того об’єкта, який відшукали;

встановити спільні ознаки між ними;

довести правильність відгадки.

Загадуючи загадку, ми зважали на те, чи відповідає вона уявленням про навколишній світ дітей певного віку. У деяких випадках перед зачитуванням загадки пояснювали значення окремих слів, які вживаються у ній.

Загадки використовували на різних етапах уроку. Для цього заздалегідь підбирали їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначали на якому етапі доцільніше їх використати.

На уроках ми використовували також українські народні казки про тварин. Ми виходили з того, що казка захоплює молодших школярів яскравими поетичними образами, динамічними діями героїв, викликає у них позитивні емоції, закріплює світле, радісне сприймання природи. Нами були дібрані такі казки про тварин: «Рукавичка«, «Собака та вовк« (Додаток А).

На основі аналізу педагогічної літератури [3;9;12 та ін.] ми дійшли висновку, що доцільно використовувати на уроках легенди про українські рослини-символи. Використання легенд про рослини на уроках з вивчення природи стимулюють виникнення в учнів бажання захищати їх, висаджувати у садку, на подвір'ї. Нами були дібрані легенди про рослини.(Додаток Б).

На уроках ми використовували і народні пісні. Зокрема, при вивченні теми « У царстві тварин» другокласники отримували інформацію, що найдавнішим звичаєм було прийнято "вкладати в "колиску кота (якого першим ~ впускали в нову хату). Вважалося, що кіт може наділити дитину спокійного вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: «Як на кота муркота — на дитину дрімота». Потім кота відпускали, а дитину клали в колиску й співали колискову. Кіт - один із найпопулярніших персонажів колискових пісень, який є і м'якеньким другом, і шкідливим розбишакою, який заважає спати: «Ой ти, коте, не гуди, спить дитина, не буди», або «цить, дитино, цить, не плач, принесе киця калач. Вже недалеко на мостику, несе калач на хвостику». Також використовували ми народну пісню « Ой є в лісі калина«.

Враховуючи думку О. Біди, Л. Руденко, Л. Різник та ін., ми використовували у навчально-виховному процесі народні прикмети, що давало змогу школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення. Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:

Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.

Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.

Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.

На уроках з курсу ми використовували прислів'я і приказки., оскільки вони тісно пов'язані з щоденним життям і побутом людини, сприяють вихованню у дітей любові та бережливого ставлення до природи. Це такі, як:

Зрубав одне дерево - посади троє.

Посієш вчасно - збереш рясно.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив.

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй.

Проводячи уроки в школі, використовували усну народну творчість, намагалися як найбільше зацікавити дітей, підвищити їхню та активність та цікавість на уроках. Підбирали завдання, які б найбільше відповідали темі і меті уроку та повністю розкривали зміст виучуваного матеріалу.

Дібравши різну усну народну творчість відповідно до визначених критеріїв, ми намагались визначити етап уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

Враховували також і те, що кількість їх не повинна бути надмірною.

Наведемо фрагменти уроків, на яких використовували усну народну творчість.

Фрагменти уроків, проведених в 2 – А класі

Тема: Жива і нежива природа

Мета: уточнити й розширити уявлення учнів про різноманітність природи, формувати вміння виявляти відмінності між живою і неживою природою, встановлювати взаємозв’язки у природі, ознайомити із ланцюжками живлення, виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: Відгадайте загадки:

Торох, торох, розсипався горох,

почало світати – нема що збирати (Зірки).

Голуба хустинка, жовтий клубок,

по хустині качається,

людям усміхається. (Небо, Сонце).

Срібну скибку кавуна

Видно ввечері з вікна.

Подивись-но у вікно:

Що воно ? (Місяць).

Влітку в шубі, а взимку голе (Дерево).

Собою не птиця, співати не співа,

А хто до хазяїна йде, знати дає (Собака).

Учитель: Знайдіть відгадки на малюнках. Поясніть, чому ви так думаєте. Як ви гадаєте, як одним словом можна назвати всі ці відгадки? (Природа).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Щоб з’ясувати, що потрібно живим істотам для життя, відгадайте загадки:

Куди підеш – всюди маєш,

Хоч не бачиш, а вживаєш (Повітря).

Що таке: пливе і ллється,

Часом на камінь дереться,

Як немає – все всихає,

Звірі й птахи помирають (Вода).

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,

Променисте...(Сонце).

Учитель: Поясніть, чому ви так думаєте? Що дає Сонце живій природі? Тепло і світло.

Учитель: Поясніть, як ви розумієте приказки і прислів’я про природу

Земля наша мати - всіх годує.

Хліб - батько, вода - мати.

Не кожному природа матір'ю, іншому й мачухою.

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Не псуй джерела - онуки проклянуть.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.


Жива природа Нежива природа



Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно (Лід).

Лиш торкнись до колючок –

Він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк? підказати? Це... (Їжак).

Гарне, добре, по небі гуляє.

на всіх дивиться, А на себе дивитись не дозволяє. (Сонце).

Крил не має,

Скрізь літає,

Ще й куряву здіймає (Вітер).

На сонечко я схожий,

І сонце я люблю,

До сонця повертаю

Я голову свою. (Соняшник)

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел).

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка- семицвітка;

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала. (Веселка).

Товстенька бабуся

Завжди у кожусі,

Спробуєш роздіти –

Будеш сльози лити. (Цибуля)

Тема: Сонце

Мета: розширити уявлення про Сонце, його значення для природи; формувати уявлення про тінь; ознайомити з будовою і принципом дії термометра; розвивати уміння спостерігати за об’єктами природи, формувати уміння користуватися термометром.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: Відгадайте загадку:

Зранку піднімається, радо посміхається,

Теплом зігріває і промінням обнімає. (Сонце).

Поясніть, чому ви так думаєте. До якої природи належить Сонце?

Які ще загадки про Сонце ви знаєте?

Як ви гадаєте, чому влітку жарко, взимку холодно? Це залежить від висоти сонця над землею. Люди здавна шанували Сонечко, поклонялися йому. Тому й придумали різні заклички.

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квітоньки, на маленькі дітоньки,

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

Тема: У царстві рослин

Мета: ознайомити учнів із різноманіттям рослин, формувати уявлення про органи рослин, дерева, кущі трави, дикорослі та культурні рослини, способи розповсюдження плодів і насіння у природі, виховувати бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного в природі.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель: Відгадайте загадки:

Тільки вийдеш із хати,

То зустрінеш нас.

Ми - це сад зелений,

Ми - гаї й діброви,

Ми - це трави й квіти.

Хто такі ми, діти? (Рослини)

Що воно таке?

Дихає, росте,

Живиться, розмножується,

А не ходить. (Рослина).

До якої природи належать рослини? Поясни чому?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Ми з вами з’ясували, що рослини можна поділити на три групи: дерева, кущі, трави. Яке значення мають дерева у житті людини?

Відгадайте загадку:

Навесні я тебе радую,

Влітку прохолоджую,

Восени годую,

А взимку грію (Дерево).

Про що говориться у цій загадці? (про значення дерев для людини).

Відгадайте загадки і опишіть дерева за ілюстраціями

Гарне дерево, міцне.

Листя різьблене, рясне.

А на гілочках крислатих

буде жолудів багато. (Дуб)

Навесні росте, влітку цвіте,

Восени осипається,

Взимку відсипається;

Лікує від грипу,

Кашлю і хрипу. (Липа).

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти,

Білу кору, стан тоненький…

Як я звуся, діти? (Берізка).

Ніхто її не лякає, а вона завжди тремтить (Осика).

Влітку і взимку вбрання одне,

та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялина).

Мій зелений піджачок

Весь пошитий з колючок,

Тільки що мені робить –

Я росту, а він тріщить?

І дарма, якщо порву –

То й без нього проживу. (Каштан).

Учитель: Поясни прислів'я та приказки

Де верба, там і вода.

Верба водою живе, верба воду береже.

Зрубав одне дерево- посади троє.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рід прославив.

Одне дерево – то ще не ліс.

Сади дерево змолоду — на старість буде як знахідка.

Ліс - природне багатство.

Рослина - землі окраса.

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Ліс і вода - брат і сестра.

Учитель: З деревами пов’язано ряд легенд. Верба – одвічний український символ, яким опредметнювалось найсвятіше, найдорожче – любов до рідної землі, до свого народу. А чи знаєте ви, чому це дерево називається вербою? Послухайте легенду.

Легенда про вербу

Жила в одному селі дівчинка Марічка. Була вона така вже красуня, що й очей не одведеш. Одного разу пішла вона до Дніпра купатися. Запливла на середину річки і раптом відчула, що хтось смикнув її за ногу, потім ще сильніше. Дівчинка не встигла навіть крикнути, чиясь міцна рука тягла її на дно.

Коли прийшла до пам’яті, побачила перед собою чарівний сад. А тут, біля неї, стояв парубок. Це був син Нептуна, Марічка йому сподобалась, і він вирішив одружитися з нею. А Марічка кохала Миколу, вона не могла зрадити його.

Юнак повів її по своєму саду, показав і розповів про дерева, на які перетворились зачаровані дівчата. Береза – дівчина, що любила прибиратись, але була дуже жорстокою. Груша – дівчина некрасива, але добра. Ліщина – то весела дівчина, що страждала за милим і втопилася.

Чи будеш ти моєю дружиною? – запитав юнак дівчину востаннє.

Ні, в мене є коханий Микола! – гордо мовила Марічка.

- Так бути ж тобі вік вербою. І рости тобі по берегах річок, щоб міг милуватися тобою лише я. Ти будеш моєю. Плач усе життя. І твій Микола ніколи не здогадається, що це гарне дерево – його кохана.

От і стоїть верба над річкою, скидаючи сльози у воду.

Учитель: Цінували українці і тополю. Тополя на Україні - символ жіночої долі. Послухайте легенду про тополю.

Легенда про тополю

У бога Сонця був син - Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.

Учитель: Які ознаки характерні для кущів? Відгадайте загадки і опишіть рослини.

За хатиною в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожне – смик!

Та й укине на язик. (Калина).

Я весною зацвітаю,

линуть пахощі по гаю,

в квітах щастя всі шукають,

тільки, жаль, гілки ламають. (Бузок).

Червоний колір, чудовий смак,

Лікує коклюш в усіх малят (Шипшина).

Учитель: З кущами пов’язано прикмети. Поясни їх.

Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано — не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.

Зацвіла ліщина – бджолярі виставляють вулики.

Як бузок запахне скрізь - прилетить зозуля в ліс.

Калина є українським символом. З нею пов’язані легенди, про неї складали пісні. Давайте пригадаємо українську пісню « Ой є в лісі калина»

Ой є в лісі калина,

Ой є в лісі калина,

Калина, калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

Учитель: Які ознака характерна для трав’янистих рослин? Відгадайте загадки і опишіть рослини.

Я найперша зацвітаю

синім квітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Стоять у полі сестрички-

Білі вії, жовті вічка. (Ромашки).

З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Латаття біле)

Не вогонь, а обпікає. (Кропива)

Сонечко в траві зійшло, усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле і за вітром полетіло. (Кульбаба).

Учитель: Послухайте народні прикмети, пов'язані з передбаченням погоди рослинами.

Будяк колить боляче - сонячна погода утримається, а якщо коле слабо - ждіть дощу.

Кульбаби рясно вкрили всю долину - на ясну погідливу днину.

Вранці не вийшли квіти із води латаття білого - після обіду буде дощ.

У саду чи лузі дуже запахли квіти - без дощу не обійдеться.

Перед дощем закриваються квітки кульбаби.

Трава суха ввечері перед сходом сонця — на дощ.

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: А тепер пограємось у гру. Клас ділиться на дві команди. Кожна команда отримує загадки. Відгадайте загадки Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.


Культурні рослини Дикорослі рослини



Сидить вона на городі вся в латках. (Капуста).

Росту при дорозі, всім допомагаю.

Лікую тих, хто опіки має. (Подорожник).

Я росла в темній темниці,

Як зросла – взяли в світлиці.

З мене шкуру всі деруть,

мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть.

Відгадайте, хто я є.

Чи ви знаєте мене? (Картопля).

Я на сонце дуже схожа -

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю,

Промінцями всіх вітаю.

Здогадатись вам не важко,

Що за квітка я?..(Ромашка).

Довгий, зелений,

Добрий солоний,

Добрий і сирий.

Хто ж він такий? (Огірок).

Круглий, як куля, зелений, як трава,

Червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун).

Стояла на поляні в жовтім сарафані.

Підросте – всміхнеться, для вітрів вбереться

В платтячко біленьке, пишне і гладеньке.

Хто вона? (Кульбаба).

Золоте решето, а в ньому

чорних хатинок повно. (Соняшник)

Маю жовтий вусок, запашний колосок,

Буде з мене мука й паляниця м’яка. (Пшениця)

Біла кора, тоненькі квіти.

Що то є відгадайте діти. (Береза)

Влітку рясним цвітом покриваюсь я,

Пахощі солодкі чути вже не здаля.

Але поки квітну, час не втрачай -

з моїх квіток взимку зможеш пити чай. (Липа)

У вінку зеленолистім,

у червоному намисті,

Видивляються у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

У. Домашнє завдання

Учитель:

З деревами пов’язано цілий ряд прикмет. Поясніть, як ви їх розумієте.

Якщо весною багато березового соку — літо буде дощове.

Першою вбереться в листя береза — чекайте літа сухого, а клен, вільха — вологого.

Якщо ліс без дощу шумить - чекай дощу.

Дуб раніше від ясена розпустив лист — на сухе літо.

Дуже запахла жовта акація або бузок — буде дощ.

Липа зацвіла на початку літа — воно буде сонячним і теплим.

Завчасно жовтіє листя на деревах — на ранню осінь.

Рано опало листя на липах — зима буде люта.

Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.

При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.

Дружний листопад — до суворої зими, листя опало до заморозків — зима буде тепла.


Тема: У царстві тварин

Мета: формувати уявлення про групи тварин: комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи, звірі, дикі та свійські тварини, травоїдні, хижі та всеїдні; розвивати вміння порівнювати, визначати істотні ознаки, робити висновки, описувати представників різних груп тварин; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин; вчити встановлювати взаємозв’язки між рослинами і тваринами, між самими тваринами.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці.

Ніс довгий, голос тонкий, хто його вб’є, свою кров проллє. (Комар).

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!","ку-ку!" (Зозуля)

Лиш торкнись до колючок – він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк? Підказати вам? Це…(Їжак)

Вчитель: Поясніть, за якими ознаками ви дізналися про відгадки. Як одним словом назвати комара, зозулю, їжака? Тварини. Про кого йтиметься на уроці? Про тварин. До якої природи належать тварини? До живої. Доведіть, що тварини належать до живої природи. Вони ростуть, дихають, живляться, дають потомство і вмирають.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Зовні комахи різноманітні. Спільним є те, що у всіх комах є 6 ніг. Тіло комах складається з голови, грудей і черевця. Щоб з’ясувати, хто належить до комах, відгадайте загадки.

На квітку квітка сіла,

Знялась і полетіла. (Метелик)

Хто його вб’є, свою кров проллє. (Комар)

Я труд поважаю, все літо літаю,

у поле, до саду,

збираю медок із різних квіток. (Бджола)

У лісі біля пня

Біготня, метушня,

Народ робочий

Весь день клопоче. (Мурашки).

Про комах людина склала багато народних прикмет, які передбачають погоду:

Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.

Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.

Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.

Комарі у листопаді - буде м’яка зима.

Багато хрущів навесні - на засуху.

Бджоли скупчилися на стінках вулика – на велику спеку.

Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.

Запам’ятайте прислів’я:

Бджоли раді цвіту, а люди літу.

Тихий, як мурашка, а жалить, як оса.

Учитель: Відгадайте загадку і дізнайтеся про наступну групу тварин.

У воді живе,

Не має дзьоба, а клює. (Риба).

Водою їхали пани,

Убрані у срібні жупани –

Лати на латі

Панам радіють у кожній хаті (Риби)

Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 і опишіть рибу.

Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин.

Хто в зеленому жакеті галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак? (Жаба).

Вистромляє булькаті очі і співає: "Кум-квак". (Жаба).

Що то воно: у воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст – відпадає (жаба).

Розгляньте малюнок у підручнику на с. 35 опишіть жабу.

Учитель: Відгадайте загадки і дізнаєтеся, хто є представниками наступної групи тварин, яку називають плазуни.

Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (Ящірка)

В’ється вірьовка, а на кінці головка. (Змія)

Учитель: Характерною ознакою, за якою птахи відрізняються від інших тварин є те, що їхнє тіло вкрите пір’ям. Відгадайте загадки і опишіть даних птахів.

Плавала, купалась,

Сухою зосталась. (Качка)

Не людина, а живе в хатці. (Шпак)

Швидко скрізь

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: