Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

Формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна"

вона літає,

Безліч мошок поїдає,

Під дахом гніздо будує,

Але в нас не зимує. (Ластівка)

Є багато народних прикмет, пов’язаних з птахами:

Ластівки вилітають – погоду обіцяють.

Ранні ластівки – щасливий рік.

Ластівки літають низько – на дощ.

Гуска ховає дзьоб під крило - на мороз.

Кури у землі купаються - на негоду.

Учитель: Щоб дізнатися хто належить до наступної групи тварин, відгадайте загадки.

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь)

Сіренька, маленька,

Хоч якого кота з місця стягне. (Миша)

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А звуть її … (Лисиця).

Учитель: Які ви знаєте українські народні казки, героями яких є тварини. Розглянь малюнок на с. 37 і упізнай їх.

Послухайте українську народну казку «Вовк та собака« (Додаток А). Назвіть дійових осіб казки. Кого можемо з них вважати свійською твариною. Свою думку обгрунтуйте. Поясніть зміст речення:

- А-а! Тоді, прощай собака, краще я голодуватиму, та на волі житиму!

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.


Дикі тварини Свійські тварини



Жовтенькі клубочки ходять біля мами квочки. (Курчата).

Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок,

Куций хвостик, довгі вуса,

Я усіх-усіх боюся. (Заєць).

З рогами, а не бик, а не корова,

Кору здирає, а кошиків не плете, (Коза).

Що воно за дивна птиця? Світла денного боїться.

Дзьоб крючком, великі очі, І не спиться їй щоночі.

Ху-ху-ху! - кричить вона. Відгадали? Ні?...(Сова).

Сторожем не служить,

А всіх рано будить. (Півень).

Вдень мовчить,

Вночі гарчить,

Хто до господаря йде, Знати дає. (Собака).

Дуже товсті ноги маю,

ледве їх переставляю,

Сам високий я на зріст

Замість рота в мене хвіст. (Слон).

Маленький, горбатенький, все поле перерив. (Кріт).

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є, - жорстока лють,

Очі так її і ллють.

Зачаївся ось, примовк

Грізний звір цей, звісно... (Вовк).

Голодна реве,

А нагодована жує,

Дітям усім молоко дає. (Корова).

Учитель: Поясніть, як ви розумієте прислів’я.

Не бий бобра, бо не буде добра.

Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.


Хижі Рослиноїдні Всеїдні




Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кудлатий.

Одягнувся в кожушину, мед шукає й ожину.

Літом любить полювати,

А узимку – в лігві спати.

Як зачує він весну –

Прокидається від сну (Ведмідь).

Не ходжу я, скакаю,

Бо нерівні ноги маю,

Через поле навмання

Перегнав би я коня.

Я страшений боягуз,

Всіх на світі я боюсь.

В полі, в лісі – навкруги,

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду, Їм капусту на городах,

Моркву, ріпу, буряки.

Відгадайте – хто такий? (Заєць).

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

А як вийде полювати,

Бережись, мишва хвостата. (Лисиця).

Червонясту шубку має,

по гілках вона стрибає.

Хоч мала сама на зріст,

та великий має хвіст.

Як намисто оченята.

Хто це? Спробуй відгадати. (Білка).

У. Домашнє завдання

Учитель: Повторіть дитячу колискову пісню «Котику сіренький«.


Тема. Осінь у природі. Рослини восени

Мета. Виявити зміни, що сталися восени у природі. Встановити причини, що зумовлюють ці зміни. Розвинути спостережливість у дітей, уміння порівнювати й узагальнювати. Виховувати дбайливе ставлення до рослин і природи в цілому.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Діти, зараз я вам зачитаю загадку, а ви спробуйте її відгадати.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже неприпікає,

Коли це буває? (Восени.)

Голі поля, мокне земля.

Дощ поливає, коли це буває? (Восени).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Ознайомтеся з народними прикметами, які допомагають завбачити погоду восени.

Грім у вересні – на тривалу осінь.

Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало – чекай суворої зими, якщо все – зима буде тепла.

Комарі у листопаді – значить м’яка зима.

Павутина на рослинах – на осіннє тепло.

Вечірня зоря червона – на вітер.

Якщо домашні птахи ховають голову під крило – буде холодно.

Якщо ворони сідають на нижні гілки дерев – на вітер.

Морозний іній на траві – на дощ.

Пізно цвіте горобина – довга осінь.

Урожай горобини – на морози взимку

Поясніть народні приказки і прислів’я

Осінь іде – дощі за собою веде.

Вересень трусить груші в садочку.

Жовтень ходить покраю і птахів виганяє з гаю.

Листопад – онук вересня, син жовтня, а зимі рідний брат.


Тема: Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими

Мета уроку: Ознайомити учнів із підготовкою тварин до зими; формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв’язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин;формувати уявлення про перелітні птахи і зимуючі птахи; виховувати дбайливе ставлення до тварин.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Відгадайте загадки і опишіть, як кожна з тварин готується до зими.

Я труд поважаю,

Все літо літаю

У поле, до гаю,

Збираю медок

Із різних квіток.

Кого не люблю,

Того жалом колю (Бджола).

Дикий звірок, круглий, мов клубок,

Голки стирчать, спробуй узять (Їжак).

По дорозі стрибає,

А у воді плаває (Жаба).

Хоч у нього й шуба є.

та як холод настає,

Він не їсть тоді, не п’є

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає (Ведмідь).

Зимою в білому як сніг, а літом в сірому гуляє.

Вловить його ніхто не міг тому, що ноги довгі має (Заєць).

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки. Кожну відгадку запишіть у таблицю на дошці. Поясніть свій вибір.


Перелітні птахи Зимуючі птахи



Маленький хлопчик у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).

Відгадайте, діти, хто

має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає (Дятел).

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає.

Та у лісі в холодку

Все кує "ку-ку!" "ку-ку!" (Зозуля).

Біла латка, чорна латка, по дереву скаче (Сорока).

У. Домашнє завдання

Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.

Птахи відлітають пізно – зима буде теплою.

Птахи настовбурчили пір’я – буде негода.

На початку осені линяють кури – зима буде ранньою.

Білки роблять великий запас горіхів – на холодну зиму.


Тема. Зима. Рослини взимку

Мета. Вчити виявляти зміни, що сталися взимку в неживій природі, в житті рослин, у праці людей; виховувати шанобливе ставлення до природи і до всього навколишнього світу.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, яку тему вивчатимемо на уроці. Поясніть, чому ви так думаєте.

Стало біло навкруги -

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я...(Зима).

Сніг на полях,

Лід на річках,

Віхола гуляє,

Коли це буває? (Взимку).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках.

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив-

Його не займає (Барвінок).

Зимою і літом - одним цвітом (Ялина, сосна).

У. Домашнє завдання

Учитель: Поспостерігайте і перевірте народні прикмети.

Зима з снігами — літо з хлібами.

Рано впаде сніг — весна буде рання.

Сніг впаде на вологу землю - залишиться, а на суху - скоро зійде.

Багато снігу у грудні - на врожай.

Рипить під ногами сніг, далеко чути голоси – на мороз.

Сніг падає великими сніжинками – на відлигу.

Якщо дерева вкрилися інеєм – буде тепло.


Тема: Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку

Мета уроку: Продовжувати формувати вміння встановлювати причино - наслідкові зв’язків в неживій природі, житті рослин і житті тварин, порівнювати за істотними ознаками тварин, класифікувати їх; виховувати бажання допомагати птахам взимку.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Розгляньте малюнок на с. 37. Герої якої української народної казки зображені на малюнку? (Рукавичка). Пригадайте, про що розповідається у казці. У яку пору року з тваринами трапилась ця пригода? (Взимку). А чи всіх тварин, які є героями казки можна зустріти взимку? Як зимують тварини ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки, опишіть тварин і вкажіть, яких не зустрінете узимку. Чому?

Шубка з сірого пушку, скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та кофтина.

Хоч маленька ця пташина,

та корисна трудівниця, називається... (Синиця).

Китичками вушка, любить шишки та горішки, сама чепурушка. (Білка).

Котиться клубочок

Зовсім без ниточок

Замість ниточок –

Триста голочок (Їжак).

Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький і ніс довгенький.

Хто його уб’є, свою кров проллє (Комар).

Хто на собі ліс носить? (Олень).

Не пташка, а з крилами, не бджола, а над квіткою літає (Метелик).

Вірно людям я служу, їм дерева бережу, дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю (Дятел).

По дворах стрибає, крихти збирає (Горобець).

У. Домашнє завдання

Учитель: Перевірте народні прикмети.

Собака качається - на сніг.

Горобець цвірінькає під вікном - на відлигу.

Якщо горобці пурхають під стріху чи дах з пір’їною чи соломою у дзьобі – незабаром ударять морози.


Тема. Весна. Рослини навесні

Мета. Виявити зміни, які відбулися навесні в неживій природі, в житті рослин, у праці людей. З'ясувати причини, що зумовлюють ці зміни. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Сприяти розвитку спостережливості, вихованню естетичних почуттів.

ІІ. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети уроку.

Учитель: Відгадайте загадку

Тане сніжок, квітне лужок,

День прибуває.

Коли це буває? (Весна)

Чому ви вважаєте, що загадці говориться про весну ? Які ознаки весни?

Назвіть, які ви знаєте весняні місяці. За уявленнями наших предків, весну приносили на крилах птахи. Тому в березні, матері випікали обрядове печиво у формі "жайворонків" і "голубів" із тіста і дарували дітям. А ті, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Послухайте весняні заклички.

Пташок викликаю

З теплого краю:

Летіть соловейки,

На нашу земельку,

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки!

Весна, весна-красна,

Прийди, весно, з радістю,

З великою милістю!

Відгадайте загадки і знайдіть дані рослини на малюнках

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок)

Сонечко в траві зійшло

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

і за вітром полетіло. (Кульбаба).

Послухайте легенду про підсніжник.

Легенда про підсніжник

Колись, дуже давно, квіти цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і на нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: "Я червона, і все навкруги буде червоним", - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки - і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору. І відтоді, коли сходить сніг, з'являються підсніжники.

Послухайте приказки і прислів’я про весну.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде добрий урожай.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Травень ліси шатно вбирає, літо в гості чекає.

Тема: Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Мета уроку: з’ясувати зміни у житті комах, птахів, звірів; виховувати бережливе ставлення до тварин; розвивати уяву в дітей; розробка проектів (на вибір) "Колекціонуємо клички тварин", "Ластівка сільська".

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: Відгадайте загадки:

Увесь день літає, усім набридає,

Ніч настане тоді перестане. (Муха)

На дорозі лежить квітка,

Пелюстки згортає.

Я хотів її підняти,

А вона літає. (Метелик)

У саду малий Микитка

Захотів зірвати квітку,

А вона його вкусила.

Що за квітка то була?

Це не квітка, а... (Бджола).

Поясніть відгадки. Як одним словом назвати дані тварини? (Комахи). Яких комах ви зустрічали з приходом весни?

Які птахи прилітають з теплих країв? Упізнайте їх за описом, відгадавши загадки.

Птах великий і красивий,

Чорний або сніжно-білий,

Гострий дзьоб, тоненькі ноги.

Вернувся із далекої дороги. (Лелека).

Сіла пташка на дубку, завела свої ку-ку!

Стрепинулись: їжачок, заєць і козуля.

Всіх збудив той голосок, пісенька...(Зозулі).

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток для своїх маляток (Журавель).

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Гніздо лелеки — окраса української оселі. У народі кажуть: "Лелека селиться біля добрих людей. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад". Тому люди з особливою шаною ставляться до цих птахів. Лелечина вірність є символом любові до рідної землі. З лелекою пов'язують народження дитини в народі: "Лелека дитину приніс". Якщо хтось зруйнує гніздо, накличе лихо: "Зруйнуєш лелечине гніздо — згорить хата". Майже кожна людина мріє, щоб біля його хати оселився лелека.

Легенда про лелеку

У селі знайшли лелеку з поламаним крилом, виходили, випустили на волю. Одного разу зайнялася хата, там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружив над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим.

Врятував лелека хлопчиків, але дуже обпік собі ноги і дзьоб, що стали мов розжарені вуглики. З того часу у лелеки червоні ноги і дзьоб та чорні крила. Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він завжди був поряд з ними і виводив своїх малят.

Поясни прислів’я:

Зруйнував гніздо пташине - не буде в тебе ні дітей, ні родини.

Де багато пташок, там немає комашок.

У. Домашнє завдання

Учитель: Перевірте народні прикмети.

Ранній приліт жайворонків та граків – на теплу весну.

Голуби розворкувалися – на тепло.

Хрущі, літаючи гудуть – на ясну, тиху і теплу погоду.


2.3 Результати експериментальної роботи


Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що рівень навчальних досягнень молодших школярів підвищиться, якщо цілеспрямовано, систематично використовувати усну народну творчість як засіб формування пізнавальних інтересів учнів на уроках з курсу «Я і Україна«, ми перевіряли в процесі експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні других класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 2-А - 21 учень та експериментальний клас 2 – Б – 21 учень. Класи було підібрано приблизно з однаковим рівнем навчальних досягнень.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування пізнавального інтересу молодших школярів до пізнання природи засобами усної народної творчості. За допомогою різноманітних форм роботи, які здійснювалися на основі засобів активізації пізнавального інтересу (загадки, легенди, приказки, прислів’я, казки), ми намагались ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити знання учнів, розвивати у дітей мислення, увагу, спостережливість, любов до природи.

Показником інтересу учнів до пізнання природи є активність учнів на уроці. Упродовж експериментального дослідження проводили спостереження за активністю учнів на уроці, індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Результати спостереження за активністю учнів на уроках відображено у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3.

№ уроку 1 2 3 4 5 6 7 8
Кількість учнів, що були активні на уроці Контрольний клас 8 (38%)

8

(38%)

9

(43%)

9

(43%)

9

(43%)

10

(47%)

11

(52%)

13

(62%)


Експериментальний клас 7 (33%)

9

(43%)

10

(47%)

11

(52%)

13

(62%)

14

(67%)

15

(71%)

16

(76%)


Результати спостережень показали, що цілеспрямоване і систематичне застосовування усної народної творчості на уроках в експериментальному класі сприяло зростанню активності учнів на уроках, а отже і зростанню пізнавального інтересу.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна« у 2 класі з розділу « Природа навколо нас»

Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»

1. Ластівка - це:

а) звір; б) комаха; в) птах.

2. У дерев стебло:

а) одне дерев’янисте; б) соковите; в) багато дерев’янистих.

3. Підкресли назви свійських тварин.

Рак, щука, кінь, лось, корова, сорока, бджола, зозуля, курка, заєць, коза.

4. Склади ланцюг живлення між диким кабаном, вовком і дубом.


Закресли «зайву» тварину.

Павук, муха, тарган, мурашка.

6. Коли сонце стоїть низько, а дні короткі, ночі довгі, дерева і кущі без листя?

а) влітку; б) навесні; в) взимку.

Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була якість виконання завдання (правильність і повнота відповіді).

Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Результати досягнення учнями рівня знань

№

зрізу знань

Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %)

високого достатнього середнього низького

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

1

7

(33, 5%)

6

(28%)

11

(52,3%)

10

(48%)

3

(14, 2%)

5

(24%)

- -

Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному. Такими чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики, яка полягала у цілеспрямованому й систематичному використанні на різних етапах уроку усної народної творчості під час вивчення курсу «Я і Україна» на формування пізнавального інтересу у молодших школярів, на якість знань, умінь та навичок учнів.

Висновки


Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури з’ясовано, що пізнавальний інтерес розглядають як основний мотив навчальної діяльності, як індивідуальну цінність кожного учня, пов’язану з його особистісним смислом. Його трактують як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності.

Пізнавальний інтерес виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Його значення в житті дитини важко переоцінити. Інтерес виступає як самий енергійний активатор, стимулятор діяльності, реальних предметних, учбових, творчих дій і життєдіяльності загалом.

2. На основі аналізу педагогічної літератури виявлено, що розрізняють інтереси: 1) епізодичні (ситуативні) - виникають і зберігаються лише в процесі конкретної діяльності; 2) постійні (стійкі) - не залежать від конкретних умов. Для молодших школярів характерні нестійкі інтереси.

3. З’ясовано, що процес розвитку пізнавального інтересу учня включає ряд етапів. Перший етап – цікавість - природна реакція людини на все нове або неочікуване. Вона спрямовує увагу людини на розгляд навчального матеріалу, але не переноситься на інший навчальний матеріал. Другий етап – зацікавленість, допитливість, характерними ознаками є: учні проявляють бажання краще розібратися в предметі, що вивчається, зрозуміти його сутність, призначення; вони активні на уроці, задають запитання, з задоволенням виконують додаткові завдання, читають додаткову літературу. Третій етап - глибокий пізнавальний інтерес, при якому учень розуміє структуру, логіку курсу, методи пошуку і доказу нових знань, його захоплює сам процес добування нових знань, самостійне розв'язання проблем надає задоволення допитливість.

4. У педагогічній літературі виділено 3 рівні розвитку пізнавального інтересу: 1) елементарний - відкритий інтерес до нових фактів, цікавих явищ, які є ключовими в інформації, одержаній учнями на уроці; 2) вищий - інтерес до пізнання більш суттєвих ознак предметів чи явищ, що складають їх більш глибоку внутрішню суть. Цей рівень потребує пошуку, здогадки, активного оперування знаннями; 3) більш високий рівень складає інтерес до причинно – наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностей до постановки загальних принципів, явищ, що діють в різних умовах.

5. Діяльність вчителя щодо формування пізнавальних інтересів учнів здійснюється через різноманітність форм, методів, засобів і прийомів, змісту навчання.

6. З’ясовано, що усна народна творчість, яка характеризується емоційністю, доступністю, пізнавальною інформаційністю є важливим засобом формування пізнавального інтересу у молодших школярів. До усної народної творчості відносять: казки, легенди, загадки, примовки, приказки і прислів’я, народні прикмети, народні пісні, народні ігри, заклички, потішки, скоромовки, народний календар.

7. Вивчення шкільної практики формування пізнавального інтересу молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» показало, що більшість учителів несистематично і не завжди методично виважено використовує усну народну творчість. В основному вчителі використовують і опираються на ті завдання, які містяться у підручнику для 2 класу.

8. Враховуючи те, що в початковій школі є всі можливості для вдосконалення процесу формування пізнавальних інтересів, нами визначено педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості:

- реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини;

органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;

доцільність і оптимальність використання усної народної творчості на тому чи іншому етапі уроку;

доступність змісту усної народної творчості для учнів початкової школи.

9. Розроблено методику формування пізнавального інтересу учнів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі. Її сутність полягала у доборі усної народної творчості до уроків з курсу «Я і Україна » на основі визначених нами критеріїв (врахування мети і завдань уроку; відповідність змісту навчального матеріалу; ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів), визначенні етапу уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.

У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.

10. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування пізнавального інтересу в молодших школярів засобами усної народної творчості на уроках курсу «Я і Україна».

Список використаної літератури


Артемова Л. Щоб дитина хотіла і вміла вчитися //Дошкільне виховання. - 2000. - №5. - 6-7 с.

Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К: Веселка, 1998.- 334 с.

Бегена Л. Народні традиції та екологічне виховання //Наукові записки ТДПУ. - Серія 3. Педагогіка і психологія. - 1997.-№ 1. - С.101-102.

Березовський І.Г. Українська народна творчість. – К.: Наукова думка, 1973. - 152с.

Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпол, 1987.- 96 с.

Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. для 2 кл. - К.: Форум, 2002.- 144 с.

Біда О.А. Природознавство та сільськогосподарська праця. Методика викладання: Навчальний посібник для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів та класоводів. Київ.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000 – 400 с.

Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу // Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35.

Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36.

Бутрім В. Ігрові завдання з природознавства. // Початкова освіта. – 2004. - № 9. – с. 21 – 23.

Вікова і педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна школа. – 2004. - № 3. – с. 54 – 56.

Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини. // Початкова школа. – 1997. - № 4. – с. 9 – 10.

Ганнусенко Н., Мацейків Т. Із народної скарбниці //Рідна школа. -1996.- №11-12.-С.31-34.

Грицай М.С., Бойко В.Г., Дунаєвська Л.Ф. Українська народнопоетична творчість. - К.: Вища школа, 1983. - 359с.

Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів. // Рідна школа. – 2002. - № 6.- с. 18 – 20.

Дубровина И.В. Интересы как одно из условий развития способностей школьника //Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие сред.пед.учеб.заведений /Сост. И.В. Дубровина, А.М. Прихожан, В.В. Зацепин. – М.: Изд. центр «Академия«, 1999. – С. 208-217.

Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М.Різник. - К.:ІСДО, 1994. - 64с.

Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів. // Початкова школа. 2003. - № 4. – с. 19 – 21.

Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. – 2000. - № 1. – с. 27 – 28.

Журавель С.В., Кудикіна Н.В. Виховання у молодших школярів пізнавальних інтересів у процесі гри //Педагогіка:респ.наук.метод.зб. –К.:Рад.шк. -1987. – вип.26. – С.50-55.

Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства. // Початкова школа. – 2006. - № 1. – с. 26 – 28.

Зозуля М. Спрямованість особистості учня на навчально – пізнавальну діяльність. // Рідна школа. – 2000. - № 9. – с.59 -60.

Киричук О.І. Навчальні інтереси молодших школярів. - К.: Рад. Школа, 1982. - 128 с.

Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища школа, 1975 – 176 с.

Коберник О., Коберник Т. Активізація навчально – пізнавальної діяльності школярів. // Рідна школа. – 1999. - № 12. – с. 55 – 60.

Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.:Рад.школа, 1982.- 96 с.

Корнеев В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів. // Рідна школа.- 1993.- № 5. – с. 36 – 40.

Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки – Тернопіль:

Вид-цтво "Тернопіль", 1994. - 358с.

Криволапова Н.А. Педагогическое содействие развитию познавательных способностей обучающихся. // Профильная школа. - 2005. - № 4. – с. 46 – 50.

Кубинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів//Початкова школа. -1993. - №4. - С.8-13.

Кузнєцова Л.М. От познавательного интереса к созеданию знаний. // Педагогіка. – 1993. - № 4. – с.35 – 39.

Лагошняк О.В. Використання примовок у процесі навчання та виховання// Початкова школа. - 1996. - №5.- С.23-24.

Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. – Львів: Світ, 1994. -144с.

Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики): (Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. – Х.: основа, 1990. – 89 с.

Мечник Л., Жаркова І, Я і Україна. Зошит з ознайомлення з навколишнім світом. 2 клас. Тернопіль: Підручники і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: