Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

зрозуміти, чи правильно він мислить. Відповідь учня може не співпадати повністю із змістом його думки. Іноді учень неглибоко розуміє навчальний матеріал і не може сформувати відповідь, в інших випадках не уміє правильно словесно сформулювати відповідь, хоча навчальний матеріал розуміє. Бувають випадки, коли учень, особливо молодший школяр, мало замислюється про суть понять і положень, що вивчаються, а прагне вгадати, яка потрібна відповідь на задане питання. Перевага бесіди, як методу навчання в тому, що в кожній відповіді вчитель одержує інформацію про знання учня. Додатковими питаннями уточнює хід думки учня і тим самим дістає хороші можливості управління пізнавальною діяльністю учнів.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості. Диференціація запитань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання [24].

Учені-методисти (О. Текучов) вказують на те, що неприпустимо ставити учням запитання, які містять уже готову відповідь. Запитання не повинні бути надто легкими, примітивними, бо в такому випадку вони не викликають активної розумової діяльності, вдумливого й серйозного ставлення до навчальної роботи. Не тільки змістом, а й формою запитання мають сприяти розвиткові учнів. Подавати матеріал саме у формі невимушеної бесіди складно. Цей метод вимагає від вчителя початкової школи досить високої майстерності та ерудиції. Це саме той випадок, коли лише для необізнаної людини він може видатися простим. Адже розвивати творче мислення, формувати внутрішній світ, моральні принципи людини найчастіше доводиться у контексті бесіди. Учитель не може передбачити всі деталі уроку, а обмін думками може призвести до таких результатів на які він навіть не чекав. Тому запитання в його думках мають народитися непомітно для дітей, щоб не створити небажаного напруження. І в центрі уваги вчителя повинні бути не запитання, які він формулює до обставин, а мислення учнів. У такому разі школярі стають відкривачами істини, знаходять потрібні факти, аналізують, зіставляють, узагальнюють.

Важливе значення має використання бесіди на уроках у початковій школі, оскільки дає змогу у комплексі перевірити наявні знання та повідомити нові факти.

До її використання на уроках ставляться певні дидактичні вимоги. Насамперед слід чітко визначити зміст, на якому будується бесіда, та її цілі. Зміст ділиться на частини. Але поділ на малі за обсягом частини порушує цілісність, а на великі — створює недоступність для розуміння матеріалу. Ці частини повинні бути смисловими. До кожної з них ставиться запитання. Внаслідок цього створюється система запитань, яка будується за принципом наступності та веде до досягнення цілей.

Для полегшення керування процесом відтворення знань і умінь школярам надається опора для згадування. Вона буває словесною або наочною. Словесна передбачає вказівку на місце, час, джерело засвоєння (Наприклад, "пригадайте екскурсію в парк, якого кольору бруньки на деревах і кущах взимку? Розкажіть про відтінки снігу. Пригадайте, у другому класі ви вивчали.... як називається...?" і т. ін.). Наочна опора — це різні види засобів наочності (наприклад, подивіться на малюнок і пригадайте, якими є кущі).

Необхідні знання, які здобуваються з різних джерел для відповіді на репродуктивно-пізнавальні запитання бесіди є результатом виконання пізнавальних дій. Серед них: перцептивні (подивіться..., послухайте..., торкніться..., назви частин); практичні (виміряйте довжину..., зважте..., підніміть...) і т. ін. У формулюваннях такого виду запитань зазначається дія, яку потрібно виконати, щоб відповісти на них. (Наприклад, подивіться на небо, якого кольору воно стало з настанням осені; прочитайте у підручнику абзац... на сторінці... і розкажіть... і т. ін.). Ці запитання спрямовують пізнавальну діяльність дітей. Однак відповідь учень зможе дати тоді, коли він володіє умінням виконувати зазначені дії, знає об'єкти, яких вони стосуються і має достатній життєвий досвід, і запас слів, щоб побудувати речення [5].

Значна частина запитань у бесіді спрямована не тільки на відтворення чи отримання готових фактів, а й передбачає складну розумову діяльність: порівняння, виділення істотних ознак, узагальнення, систематизацію, встановлення взаємозв'язків і взаємозалежностей. На такі запитання учень повинен мати досвід активної аналітичної діяльності.

Обов'язковим є аналіз змістової та процесуальної сторони кожного запитання у бесіді. Порівняння їх із можливостями учнів дозволяє зробити бесіду ефективним методом не тільки оволодіння змістом, але й розвитку пізнавальної активності школярів.

Наведемо фрагмент уроку, з теми „Зміни у неживій природі з настанням осені” зокрема зміст бесіди, мета якої є формування уявлення про зміни, які відбулися у неживій природі із настанням осені. Власне предметний зміст має такі смислові частини:

1. З настанням осені сонце опустилося нижче над небосхилом.

2. Повітря стало холодним.

3. Небо стало сірого кольору, воно вкрите хмарами.

4. Часто ідуть дощі.

Спочатку аналізується мета бесіди і виявляються опорні знання й уміння, які необхідно актуалізувати. В цій ситуації опорним є уявлення про неживу природу, яке сформоване в учнів на попередніх уроках. Актуалізація перед бесідою дозволяє учням зрозуміти мету і мати опору для відповідей. В кінці бесіди робиться загальний висновок [16].

1. Актуалізація опорних знань може здійснюватися за допомогою різних прийомів:

а) Пригадайте, матеріал попередніх уроків і скажіть, на які дві частини поділяють природу?

— Назвіть об’єкти живої природи.

― Назвіть об’єкти неживої природи.

б) Подивіться на малюнки, які знаходяться у правій частині дошки.

— Назвіть об'єкти, які на них зображені. До якої частини природи вони відносяться?

— Подивіться на малюнки у лівій частині дошки. До якої частини природи відносяться зображені на них об'єкти?

— Отже, на які дві частини поділяють природу?

в) Пригадайте, на які дві частини поділяють природу.

Подивіться на картину. Назвіть об’єкти неживої природи.

— Зробіть висновок, що в природі відносять до неживої природи.

2. Постановка мети бесіди її усвідомлення учнями.

— Яка пора року минула? Назвіть пору року, що настала.

— Сьогодні ви дізнаєтесь, які зміни відбулися у неживій природі з настанням осені.

— Отже, яку частину природи ви будете вивчати? Що ви повинні дізнатися про неї?

3. Організація і проведення бесіди.

— Пригадайте свої спостереження влітку. Якого кольору було небо?

— Подивіться на небо. Який колір воно має восени?

— Порівняйте колір неба влітку і восени. Зробіть висновок, як змінився колір неба восени. (Висновок закріплюється).

— Пригадайте, як ви одягалися влітку. Подивіться, як одягнуті люди восени. Назвіть причини таких змін.

— Отже, з настанням осені стало холодніше.

— Восени змінюється довжина дня і ночі.

4. Загальний висновок за наслідками бесіди.

Отже, з настанням осені відбуваються зміни висоти сонця, кольору неба, температури повітря, довжини дня і ночі. Які ж ці зміни? Назвіть їх у такій послідовності як вивчали. Щоб відповідь була правильною і повною, розпочинайте її так: "З настанням осені у неживій природі відбулися такі зміни...". Як бачимо, бесіда поєднується з іншими методами, що виступають у ній прийомами. Вони необхідні для розв'язання конкретних задач, які забезпечують досягнення основної мети [46; 49].

Запитання вчителя під час бесіди можуть актуалізувати різні пізнавальні процеси:

мнемічні - коли запитання потребує передусім діяльності пам'яті, спрямоване на відтворення або закріплення матеріалу (Що таке добуток?);

репродуктивно-пізнавальні запитання спонукають до відтворення знань у звичних ситуаціях без розширення чи поглиблення їх (Чому дорівнює добуток 20*15?);

продуктивно-пізнавальні запитання спонукають до продуктивного мислення, розв'язування пізнавальних і проблемних задач, що дає учням новий пізнавальний результат (Чи можна у цьому виразі опустити дужки, не порушуючи порядку дій: 80 – (60:5)?) [58].

Бесіда, порівняно з іншими словесними методами, дає більші можливості для здійснення індивідуального підходу до учнів. Диференціюючи запитання залежно від підготовки учнів, можна залучати всіх до активної участі по роботі. Бесіда допомагає поєднати вивчення нового матеріалу із закріпленням та перевіркою раніше вивченого.

Учитель має чітко розрізняти типи бесід аби вести їх таким чином, щоб учні навчалися бачити проблеми у тому матеріалі, який вивчається, будувати докази, висловлювати передбачення, гіпотези. Щоб бесіда будила думку, вона повинна, в першу чергу, спиратись на запитання, які встановлюють причинно-наслідкові зв'язки, спонукають до самостійного пошуку. Учитель дбає про діловий, емоційний зв'язок з класом, стежить, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвиває у дітей прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення. Бесіда — ключ до душі й розуму дитини, саме вона — шлях до творчого розвитку учня. Тому варто чітко уявляти, якою має бути навчальна бесіда і, плануючи структуру уроку, треба розробляти питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів, адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умов розвивається творче мислення особистості. Саме це довели психологи.

Метод бесіди виконує і мотиваційну функцію, коли створюються ситуації пізнавальної суперечки, навчальної дискусії. Ця ж функція бесіди проявляється під час створення в навчальному процесі ситуації успіху, адже без переживання радості успіху неможливо по-справжньому розраховувати на великі досягнення у подоланні навчальних труднощів. Розвиткові творчого мислення на уроці служить і комунікативна функція бесіди. Вона виявляється в тому, що учні, завдяки діалогу виробляють практичні уміння користуватись усним мовленням у спілкуванні з людьми. Адже невміння розуміти й слухати опонентів, нездатність стати на шлях дискусії і свідчить про нерозвиненість комунікативних умінь, що є недоліком виховання людини взагалі. Вчені розрізняють кілька типів бесіди.

Бесіда відноситься до найстаріших методів дидактичної роботи. Її майстерно використовував Сократ, від імені якого і виникло поняття “сократівська бесіда”. Залежно від конкретних задач, змісту учбового матеріалу, рівня творчої пізнавальної діяльності учнів, місця бесіди в дидактичному процесі виділяють різні види бесід. Широке розповсюдження має евристична бесіда (від слова “еврика” - знаходжу, відкриваю). В ході евристичної бесіди вчитель, спираючись на знання і практичний досвід, що є в учнів, підводить їх до розуміння і засвоєння нових знань, формулювання правил і висновків. Для повідомлення нових знань використовуються повідомляючі бесіди. Якщо бесіда передує вивченню нового матеріалу, її називають ввідною або вступною. Мета такої бесіди полягає в тому, щоб викликати біля учнів полягання готовності до пізнання нового. Закріплюючі бесіди застосовуються після вивчення нового матеріалу. Одним з різновидів бесіди є співбесіда.

Термін "бесіда" означає форму. Характер пізнавальної діяльності учнів і рівень їх самостійності в бесіді показують терміни "евристична" і "репродуктивна". Отже, за рівнем пізнавальної самостійності учнів у процесі навчання молодших школярів застосовуються: евристичну, репродуктивну і катехізичну (пояснювальну) бесіди.

Репродуктивна бесіда — це система репродуктивно-мнемічних і репродуктивно-пізнавальних запитань. Вони спонукають до відтворення учнями засвоєних знань і оволодіння готовими знаннями з різних джерел: підручника, засобів наочності, спостережень, дослідів і ін. Для репродуктивної бесіди характерні запитання відтворюючого характеру, тому вона може формувати не творче мислення, а навички усного зв'язного мовлення.

Репродуктивна бесіда як метод навчання, використовується на усіх етапах уроку. З її допомогою розв'язуються різні дидактичні задачі. Так, на етапі перевірки засвоєних знань, умінь, навичок цей вид бесіди забезпечує повторення і закріплення засвоєного змісту. Однак треба підкреслити те, що найбільший ефект репродуктивна бесіда дає під час перевірки тих логічно завершених частин предметного змісту, які є нескладними, містять прості взаємозв'язки або фактичний матеріал. Логічно завершені частини, до яких входять складні поняття, залежності, закономірності, недоцільно перевіряти частинами, оскільки такий зміст втрачає цілісність і свою сутність. Тому рівень його засвоєння можна перевірити тільки шляхом індивідуального викладу учнів [2].

На етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту шляхом репродуктивної бесіди здійснюється:

а) актуалізація опорних знань про предмети і явища природи, способи діяльності;

б) сприймання готових знань з різних джерел;

в) закріплення засвоєного змісту [31].

Репродуктивна бесіда використовується на етапі систематизації та узагальнення для актуалізації сформованих елементів знань, які є основою міжпоняттєвих узагальнень.

Крім того, ця бесіда застосовується для постановки мети, завдань уроку, підведення підсумків роботи на ньому, актуалізації знань про способи діяльності, які необхідні для виконання домашніх завдань.

За рівнем пізнавальної активності учнів найбільші переваги має евристична бесіда, роль якої незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, — поетапний розв'язок. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями.

Одним з важливих аспектів методики бесіди є логіка її побудови та здійснення. Система запитань повинна відповідати одній з логічних форм думки: індуктивній (від одиничних і конкретних фактів до загальних висновків) або дедуктивній (від загальних положень, закономірностей до їх конкретизації в одиничних об'єктах).

Евристична бесіда — це спосіб організації творчої діяльності школярів через розв'язання проблеми у співпраці з вчителем. Функція вчителя в цій бесіді полягає не тільки у постановці системи запитань, керуванні пошуком нових знань і способів діяльності, але і в показі способу отримання відповідей на ті запитання-проблеми, на які учні не можуть відшукати відповідь самостійно. Її виникнення пов’язується із іменем давньогрецького філософа Сократа. У його вченні зазначаюсь, що рух до істини йде через діалектичну боротьбу думок за допомогою запитань, використання у відповідях знань із життєвого досвіду, керуючою є роль того, хто веде бесіду. Все це збереглось у сучасній педагогіці. О. Текучов пропонує структуру такої бесіди:

Актуалізація опорних знань.

Створення проблемно-пошукової ситуації.

Спонукання учнів висловлювати припущення про вирішення проблеми.

Вимога довести свою точку зору.

Спрямування розумової діяльності учнів, коригування відповідей.

Узагальнення й систематизація знань.

Звичайно, вчитель до цієї структури має підходити творчо, з урахуванням завдань, які треба розв'язати на уроці.

У початкових класах евристична бесіда реалізується двома способами.

Другий спосіб полягає в тому, що проблема розв'язується поетапно. При цьому у співпраці з учителем учні виконують окремі етапи. Інші етапи цілісного процесу розв'язання проблеми може виконувати учитель або самі діти, якщо вони готові до такої діяльності.

Результатом евристичної бесіди є нові знання та уміння. Тому вона здебільшого використовується у процесі формування понять, встановлення причинно-наслідкових зв'язків у природі, тобто на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Однак учителеві слід добре пам'ятати, що вибір евристичної бесіди здійснюється за визначеними критеріями: відповідністю змісту та загальної і локальної готовності учнів.

Катехізична (пояснювальна) бесіда має на меті організацію засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.

Бесіда, в процесі якої учні засвоюють новий матеріал, може будуватися індуктивним шляхом (від окремих фактів, прикладів, спостережень до загальних висновків) і дедуктивним (від загального положення, твердження, висновку до окремого випадку, конкретною факту, прикладів, які ілюструють або підтверджують загальне). Індуктивний шлях доречний, коли в дітей достатньо знань, спостережень і в учителя є підстави вести їх до формулювання певних висновків, понять тощо. Дедуктивний шлях застосовують, коли правило, висновок сформульовані вчителем, а учні добирають приклади до них [59].

За дидактичною метою, О. Текучов, О. Савченко, виділяють такі види бесід: підготовчу, поточну, підсумкову.

Головна мета підготовчої бесіди - актуалізувати знання дітей, що є опорними для роботи над новим матеріалом. Готуючись до проведення бесіди, слід чітко виділити її мету, поняття, які треба відтворити базові поняття. Вчитель має уточнити уявлення дітей, узагальнити їх спостереження та життєвий і навчальний досвід, емоційне сприймання [58].

Підсумкова бесіда, як правило, завершує вивчення нового матеріалу або є розгорнутим підсумком уроку. Під час такої бесіди вчитель пропонує запитання для узагальнення матеріалу уроку, виявлення емоційного ставлення дітей до вивченого, висловлення оцінних суджень про роботу всього класу в цілому та окремих учнів.

Окремі автори (О. Савченко) виділяють як різновид контрольно-перевірну бесіду. Функції контрольно-перевірної бесіди очевидні з її назви. У процесі такої бесіди вчитель проводить контроль якості та свідомості засвоєних знань, умінь і навичок у вигляді фронтального опитування. Для фронтального опитування результативною є така бесіда, в якій запитання і завдання не тільки напружують пам'ять, а й збуджують інтерес, змушують встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, визначати істотні ознаки предмета, доводити правильність висловленої думки.

Існують і інші види бесід, а саме: узагальнююча, контрольно-корекційна, аналітико-синтетична.

Узагальнююча бесіда може використовуватись з різною метою. На уроках, наприклад, читання вона сприяє більш повному осмисленню прочитаного. До її структури входять такі елементи:

Виділення причинно-наслідкових зв'язків.

Зіставлення.

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

Оцінка явищ і понять.

Бесіда повинна бути цілеспрямованою, запитання мають вчити учнів думати, встановлювати зв'язки між виучуваними фактами.

Контрольно-корекційна бесіда має не лише перевіряти знання учнів, а й коригувати їх, правильно оцінювати учнівські відповіді. Учитель має виявити логіку мислення учня, рівень осмислення ним навчального матеріалу. Ця бесіда має не лише відтворювати знання, а й розвивати творче мислення учнів.

Аналітико-синтетична бесіда встановлює причинно-наслідкові зв'язки, служить для осмислення знань, набутих із особистих спостережень і життєвого досвіду. Під час такої бесіди матеріал ніби членується на окремі порції, вирішення яких закінчується заключними висновками. Учні вчаться виділяти суттєве, те, що складає основу зв'язку всіх сторін досліджуваного предмета. Адже творча і пізнавальна робота учнів — це перш за все аналіз і синтез. Структура такої бесіди:

Розчленування інформації на складові частини.

Виділення головного.

Підтвердження фактами (доказами) правильності суджень.

Заключні висновки.

Цей тип бесіди вчить будувати судження, висловлювати власні думки.

З погляду дидактичної ролі, яку може грати метод бесіди, розрізняють три види його використання [38; 51]: вступна бесіда; поточна бесіда; закріплююча бесіда.

Вступна бесіда повинна підготувати учнів до роботи. Тут йдеться про двояку підготовку. З одного боку, її мета полягає в тому, щоб викликати у учнів стан готовності до пізнання чогось нового, і тоді в ході бесіди учням пропонують звернутися до їх власного досвіду, пов'язаного з темою нового уроку, дають інформацію, необхідну для розуміння нового матеріалу, або, наприклад, на уроках рідної та іноземної мов - пояснюють нові терміни, незнання яких могло б ускладнити учням розуміння прочитаних на уроках творів. З другого боку, метою бесіди є організація класу для нової роботи, визначення теми і цілей уроку, постановка задач для всього класу або навіть - якщо, наприклад, бесіда повинна підготувати до занять на пришкільній ділянці або до екскурсії - постановка завдань для певних груп учнів, обговорення методу роботи і способу її виконання.

Поточна бесіда носить характер розмови вчителя з учнями, в якій йдеться про таку їх активність, щоб новий матеріал, що подається вчителем, був всім зрозумілий, зв'язувався з власним досвідом і запам'ятовувався принаймні до чергового використання.

Нагадування, або доповнення досвіду, придбання нової інформації, зв'язок її з раніше одержаними даними - це дії, в основі яких лежать розумові процеси. Без них набуття знань не могло б мати місця. Закріплююча бесіда базується на роботі з матеріалом, засвоєним раніше, але таким, що вимагає зіставлення і інтеграції в рамках яких-небудь великих розділів (проблем, частин, систем). Осмислення відбувається на основі переходу до широкого узагальнення, через зіставлення між собою багатьох фактів і узагальнень, на формуванні структур, що включають великі розділи, в яких є місце, як для раніше придбаних знань, так і для тільки що одержаних, за допомогою нової інформації [51].

Усі види бесід на уроці чергуються і відіграють специфічну роль у виконанні дидактичних завдань уроку. Отже, у мовленні на уроці панує не розповідь, а переважно тип мовлення — роздум. «Що? Як? Чому саме?» — саме на такі питання дається відповідь.

РОЗДІЛ 2. Забезпечення розвивального потенціалу бесіди у навчальному процесі початкової школи


2.1 Загальна характеристика передового досвіду використання розвивального потенціалу бесіди


Використання бесіди у передовому педагогічному досвіді виявляє свою специфіку на різних уроках.

На уроках рідної мови у початковій школі дуже поширений евристичний метод. Суть цього методу полягає в організації через діалог пошукової діяльності учнів. Перед школярами висувається пізнавальна задача, і вони під керівництвом учителя «відкривають» нові для себе знання.

Пошукова діяльність учнів на уроці здійснюється за кількома етапами. На першому етапі відбувається актуалізація опорних знань школярів, тобто повторення того матеріалу, який є опорним для усвідомлення нових знань. Наприклад, вивчаючи іменники-назви опредмечених дій і ознак, доцільно повторити істотні ознаки іменників (називають предмети, відповідають на питання х т о? щ о?), дієслів (називають дію, відповідають на питання що робить?) та прикметників (називають ознаку, відповідають на питання який?). Крім того, потрібно актуалізувати уміння групувати однокореневі слова [7].

На, другому етапі учням пропонується пізнавальна задача, вони усвідомлюють необхідність її вирішення (наприклад, прочитайте слова, знайдіть серед них споріднені і запишіть їх парами: сміх, боротися, сміятися, зелень, боротьба, зелений).

На третьому етапі вчитель у ході евристичної бесіди спрямовує дітей, на аналіз мовних фактів і формування власних висновків. Це, наприклад, може відбуватися так [9]:

Вчитель: Які групи слів ви виписали?

Учні: Сміх,— сміятися, зелень — зелений, боротьба — боротися.

Вчитель: Що означають слова кожної групи?

Учні: Назву дії чи ознаки.

Вчитель: На яке питання відповідає слово „сміх”? Що означає? А слова „зелень”, „боротьба”? До яких частин мови ви віднесете слова кожної групи і чому?

Учні: До іменників, дієслів і прикметників, тому що відповідають на питання „що?” „що робить?” „який?”

Вчитель: Назвіть виписані вами іменники і поясніть, чому ви їх віднесли до цієї частини мови.

Учні: Слова „сміх”, „зелень”, „боротьба” відповідають на питання „що?” На питання „хто? що?” відповідають іменники.

Вчитель: Що ж нового про іменники ви дізналися?

Учні: Іменники можуть мати значення дії чи ознаки, але при цьому відповідають на питання „щ о?”.

Отже, користуючись евристичною бесідою, вчитель спрямовує пошукову діяльність дітей у потрібне русло, підводячи їх поступово до висновку і тим активізує їх навчальну діяльність.

Специфічним методом на уроках читання є узагальнююча бесіда. Узагальнююча або підсумкова бесіда проводиться на завершення всієї попередньої роботи і спрямована на виявлення ідеї твору та аналіз авторського задуму.

Шаблону в організації цього етапу уроку не повинно бути. Порядок заключної бесіди визначається або будовою, або жанром твору. Наприклад, у кінці оповідання О. Пархоменка «Завтра новосілля» автор не вказує, що ж порадила вчителька Грицеві залишити в ній, покидаючи приміщення старої школи. У тексті ставиться запитання: «Невже ж Гриць такий зразковий, що йому нічого позбутися при переході до нової школи?». Це означає, що учні самі мають висловитись з природу поведінки Гриця, а отже засудити його поведінку і дати пораду для виправлення недоліку.

Таким є задум автора. Якщо учні розкриють його, мета уроку досягнута: діти зрозуміли зміст твору, його спрямованість і висловили своє ставлення до описуваних подій [12].

К. Калчев, автор оповідання «Кому дісталось зайчатко?», наголошує на тому, що скромність — позитивна риса, яку поважають дорослі. Щоб дійти такого висновку, треба відповісти на запитання: „кому дісталося зайчатко?” Це запитання міститься у заголовку. Відповідь на нього і обґрунтування цієї відповіді становлять ту думку, яку автор передає своїм читачам. Отже, розгляд причин, чому саме Світлані дісталось зайчатко, становить основу підсумкової бесіди, яка забезпечить висловлення морального висновку про цінність такої риси вихованої людини, як скромність. Заключну бесіду не слід розтягувати, адже і зміст, і послідовність викладу, і художнє втілення головних думок частин були з'ясовані. Залишається лише кількома узагальненими запитаннями підвести учнів до відповіді, яка й формулюватиме ідейний зміст твору. Необхідно, щоб питання були цікавими, пізнавально-проблемними, збуджували думку й пам'ять учнів, допомагали побачити нове, не помічене [21].

Діалогічна форма пояснення (бесіда) на уроках математики активізує діяльність учнів, розвиває в них уміння спостерігати і аналізувати математичні явища, робити узагальнення, підводити окреме під загальне. Вона є важливим засобом організації колективної роботи на уроці та індивідуального підходу до учнів. Така форма пояснення нового матеріалу найбільше відповідає віковим особливостям молодших школярів.

Метод бесіди застосовується для ознайомлення з такими матеріалами: закономірностями (властивості арифметичних дій, взаємозв'язки між математичними поняттями, зв'язки між компонентами і результатами арифметичних дій, пропорційна залежність між величинами); знаннями практичного характеру, які вводяться на підставі теоретичних знань (обчислювальні прийоми, прийоми розв'язання рівнянь, знаходження числових значень величин за відомими формулами); задачами нового виду [18].

Запитання, які ставляться в ході бесіди, за своїми функціями можна поділити на три групи [27]:

• репродуктивно-мнемічні запитання (активізують лише роботу пам'яті і спрямовані на відтворення або закріплення раніше вивченого);

• репродуктивно-пізнавальні запитання (стимулюють репродуктивну пізнавальну діяльність, спрямовану на розв'язування задач раніше засвоєними способами, і не дають учням принципово нових знань);

• продуктивно-пізнавальні запитання (стимулюють пошукову пізнавальну діяльність учнів і дають їм істотно нові знання).

Перша група завдань відтворює діалог учителя і учнів, коли основні повідомлення робить сам учитель. Це бесіда-пояснення або репродуктивна бесіда. Друга і третя групи завдань реалізуються на основі бесіди евристичного характеру. Для другої групи завдань властивий дедуктивний хід бесіди, а для третьої - індуктивний.

Репродуктивна бесіда близька до методу пояснення. Проводиться вона за певним планом. Запитання за характером здебільшого риторичні або навідні.

Тема. Множення двоцифрового числа на двоцифрове.

Бесіда. Розв'яжемо задачу [18].

Задача. Школа купила 36 спортивних костюмів, по 24 грн. кожний. Визначити вартість покупки.

Яку дію треба виконати, щоб знайти відповідь задачі? (Дію множення, 24 помножити на 36). Як виконати обчислення усним способом?


24 х 36 = 24 х (30 + 6) = 24 х 30 + 24 х 6 = 720 + 144 = 864 (грн.).


Окремі дії можна подати в єдиному запису. Множники записують один під одним. Спочатку множимо 24 на 6, потім 24 множимо на 30 і знайдені числа додаємо. Учитель подає пояснення множення і пропонує учням повторити його.

Задачі на три дії, які включають два рази операцію зменшення або збільшення числа на кілька одиниць чи в кілька разів.

Задача. Коневі на день дають 16 кг сіна, кормових буряків - у 2 рази менше, ніж сіна, а вівса - у 4 рази менше, ніж буряків. Скільки кілограмів кормів дають коневі на день?


Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школіСіна—16 кг

Буряків — у 2 рази менше, ніж сіна ?

Вівса — у 4 рази менше, ніж буряків


Після ознайомлення із змістом задачі вчитель повідомляє, що задачу аналізуватимемо від числових даних.

Коневі давали сіно, буряки і овес. Треба знайти, скільки кілограмів буряків згодовували коневі за день. Із задачі вже відомо, що на день коневі видавали 16 кг сіна.

Що відомо про буряки? Як знайти, скільки коневі давали кілограмів буряків? (Буряків давали в 2 рази менше, ніж сіна. Щоб знайти, скільки давали коневі буряків, треба 16 поділити на 2).

Що відомо про овес? Як дізнатися, скільки давали вівса? (Вівса давали в 4 рази менше, ніж буряків. Щоб знайти, скільки давали кілограмів вівса, треба кількість кілограмів буряків поділити на 4).

Повторіть план розв'язування задачі. Записати розв'язання в зошит.

Підсумовуючи роботу над задачею, учитель звертає увагу на те, що під час її розв'язування довелося два рази зменшувати число в кілька разів [25].

Бесіда із застосуванням прийому аналогії формується від одиничного до одиничного, в результаті цього знання переносяться з раніше вивченого об'єкта на інший, менш вивчений.

Усне додавання трицифрових чисел без переходу через розряд.

Бесіда. Ми вміємо

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: