Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі

додавати двоцифрові числа. Поясніть прийом додавання, користуючись розгорнутим записом:


26 + 43 = (20 + 6) + (40 + 3) = (20 + 40) + (6 + 3) = 60 + 9 = 69.


Подумайте, чи можна таким способом знайти суму трицифрових чисел 243 і 321 (учитель не показує розгорнутого запису). Скільки чисел додавали у першому прикладі? Як записували числа у першому прикладі? Які доданки додавали? Спробуйте зробити так само і при додаванні трицифрових чисел.

Застосовуючи евристично-дедуктивну бесіду, вчитель повідомляє загальне положення, а потій за допомогою запитань спрямовує учнів до з'ясування конкретних прикладів [25].

Тема. Розв'язування рівнянь на знаходження невідомого множника. Підготовка та пояснення нового матеріалу. Прочитайте приклад 6 • 3 = 18. Поділіть добуток на один із множників. Що ви помітили? Що дістали, коли добуток поділили на один з множників? (Учні повторюють правило знаходження невідомого множника). Знайти невідомий множник у прикладі Х • 3 = 15.

Задача. Невідоме число помножили на 4 і дістали 28. Знайти невідоме число.

Для розв'язування задачі позначимо невідоме число буквою Х. Як тоді можна записати задачу? (Можна скласти рівняння Х • 4 = 28). Що відомо в цьому рівнянні? А що невідомо? Як знайти невідомий множник?

Запишемо розв'язання рівняння і відповідь задачі:

Х = 28: 4

Х = 7.

Відповідь. Невідоме число дорівнює 7.

Сутність евристично-індуктивної бесіди полягає в тому, що вчитель спочатку пропонує розглянути конкретні приклади (однотипні). На основі їх аналізу учні приходять до загального висновку.

Бесіду на уроках природознавства проводять тоді, коли можна звернутися до фактів, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові використання дидактичного матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або діафільмів тощо. Її проводять у формі запитань учителя і відповіді учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.

Щоб ставити запитання учням учитель, готуючись до бесіди, повинен враховувати вік учнів, їх розумовий розвиток, рівень знань із раніше вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо- і телепередач, науково-популярної літератури тощо. [5].

У II і III класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього вигляду предмета — його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У IV класі зміст запитань ускладнюється, починаючи із зовнішнього вигляду предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої сутності, пояснити причинно-наслідкові зв'язки. (Чому саме такий колір мають тварини пустині? Чому на Чорноморському узбережжі Кавказу цілий рік зеленіють і розвиваються рослини? Яке літо? Чому?)

Можна проводити бесіду на різних етапах уроку: при опитуванні вивченого матеріалу, при закріпленні його тощо. У II класі за допомогою бесіди учнів підготовляють до читання статей природничого змісту. Є бесіди роз'яснювальні, контрольні і заключні. Роз'яснювальні мають на меті виклад і пояснення нового матеріалу, контрольною вчитель перевіряє правильність засвоєння вивченого матеріалу учнями, заключною узагальнюються і систематизуються знання учнів, наголошується на основному.

Проводять бесіди на основі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя, екранних засобів, за планом або картою, картиною тощо [20].

На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їх увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, зробити висновки.

На основі дослідів бесіду проводять для того, щоб виявити як учні зрозуміли зміст виконаного досліду, пояснити причину спостережуваного явища, з'ясувати, який висновок можна зробити, де буває подібне явище в природі, де використовується тощо. Проведенню такої бесіди передує виконання дослідів учнями під керівництвом учителя [16].

Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити як діти розуміли описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Учитель ставить запитання за допомогою яких виявляє знання учнів, систематизує і доповнює їх.

У III класі природничий матеріал дається у формі оповідань, віршів, ділових статей. Перед читанням учитель за допомогою послідовного ряду запитань підводить дітей до свідомого сприймання прочитаного, формує чітке уявлення про предмет або явище. Набуті знання під час бесіди систематизуються, поглиблюються і розширюються за допомогою підручника. Статтю можна поділити на частини, до кожної з яких потім підібрати запитання.

Після розповіді вчитель виявляє, як діти зрозуміли зміст викладеного і засвоїли новий матеріал, а також як систематизують знання [5].

Обов'язковою є бесіда під час використання на уроках природознавства екранних засобів. За допомогою бесіди проводяться актуалізація знань і постановка конкретних завдань, що забезпечує активізацію сприймання. За допомогою бесіди вчитель керує сприймання кожного кадру діафільму, діапозитивів. Застосовують бесіду, щоб з’ясувати зміст переглянутого кінофільму (діафільму), систематизувати й узагальнити набуті знання.

Бесідою, яку проводять за картиною, вчитель досягає конкретизації природничого матеріалу, створення відповідного уявлення, кращого засвоєння матеріалу. На уроці використовують картини, які відповідають певній темі. Найчастіше картини аналізують від загального до окремого: що показано на картині? що зображено на передньому плані? що зображено справа? тощо. Одночасно вчитель пояснює особливості предмета або явища. У кінці бесіди ставляться узагальнюючі запитання [20].

При проведенні бесіди за картою доцільно використовувати вже відомий матеріал. Учитель повинен, спираючись на відоме, розкривати нове. Наприклад, учитель пропонує знайти гори Карпати. В якому напрямку простягаються гори Карпати? Яка річка бере початок у горах і тече на південь? Куди вона впадає? Яка низовина розташована на захід від гір? тощо.

Хорошим засобом вивчення карти і вміння читати її є метод умовних подорожей. Учитель вказує учням маршрут подорожі, а учні осмислюють і розповідають усе, що їм відомо про місцевість через яку проходить маршрут [16].

Уроки-бесіди про твори образотворчого мистецтва сприяють естетичному розвиткові учнів, прищеплюють інтерес і любов до мистецтва, виховують самостійність судження в оцінці творів. Учнів необхідно вчити не тільки розкривати зміст твору мистецтва, а й аналізувати його художні особливості. Вміючи розпізнавати засоби художньої виразності твору образотворчого мистецтва, учень зможе визначити його ідейний зміст.

Програма передбачає два шляхи ознайомлення учнів з творами образотворчого мистецтва: у процесі навчальних занять за темами програми і шляхом спеціальних бесід [1].

Зупинимось на методиці ознайомлення учнів з творами [24].

Спочатку визначаємо тему, сюжет та ідею картини. Потім визначаємо, що зображено: історичні події, побут, портрет, пейзаж, натюрморт тощо. Далі знаходимо тематичний вузол картини (головне, центральне, відношення до нього інших фігур, речей, зв'язок між фігурами, речами, що знаходяться на передньому плані, у глибині, якщо це портрет, то які риси найбільш підкреслені — поза, вираз обличчя, положення рук і інше).

Наступними запитаннями з'ясовується соціальна та історична, основа картини:

1. Епоха. Місце дії.

2. До якого класу чи прошарку можна віднести дійових осіб.

3. Ставлення автора до зображуваної події або явища (звеличення, протест, іронія).

4. Як картина відбиває класові симпатії чи антипатії художника.

Далі йде розмова про художні засоби:

1. Підхід художника до зображуваного (декоративний план, натуралістична точність, узагальнення).

2. Напрям або школа до якої можна віднести картину.

3. Що переважає у картині: чіткість малюнка, контрасти світла й тіні багатоколірність? Чому художник так чи інакше вирішив?

4. Який колорит картини?

5. Які кольори в картині проявляються найсильніше?

6. Що є основою композиції: чи можна звести її до якоїсь геометричної фігури і чи простежуються у ній головні лінії?

7. Що переважає у картині — статика чи динаміка і в чому це виявляється?

Наприкінці бесіди йдеться про те, який матеріал, техніка і манери письма художника, що є своєрідним, індивідуальним, притаманним тільки цьому художнику. Після цього вчитель коротко знайомить учнів з біографією, художника.

Бесіди про архітектуру й декоративно-прикладне мистецтво мають свою специфіку.

Під час бесіди про архітектуру можна ставити такі запитання:

1. Що таке архітектура?

2. Які відмінності мають будівлі, в яких люди живуть і в яких працюють, відпочивають?

Після висновку про те, що архітектурні споруди поділяються, на житлові, промислові, для відпочинку, лікування і т. д., слід сказати, що - зовнішній вигляд і внутрішня будова споруди залежать від її призначення.

Далі з'ясовується, чим відрізняється архітектура від інших видів образотворчого мистецтва, як вона впливає на людину (порівняно з іншими видами мистецтва).

Через епідіаскоп демонструються фотографії будов різного характеру і призначення, під час бесіди учням повідомляються короткі дані про історію створення споруди, її стилістичні особливості, оздоблення і основну ідею [4].

Коли йде мова про сучасні будови, то звертається увага на характерні риси сучасної архітектури, зовнішні форми будов, оформлення внутрішніх приміщень, проблеми зручності й економності.

Корисно спрямувати увагу учнів на вивчення місцевих пам'ятників архітектури, організувати збір фактичного матеріалу з історії створення. Після кожної бесіди слід рекомендувати учням літературу про художників, скульпторів, архітекторів [1].

Сучасна школа, яка формує громадянина, визначає риси його характеру, формує естетичні уподобання, має важливий засіб виховання — мистецтво. Роль культури і мистецтва в моральному й естетичному вихованні людей, формуванні їхніх духовних запитів на сучасному етапі розвитку суспільства неоціненна.


2.2 Пошук шляхів вдосконалення бесіда як метод навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки


На констатувальному етапі дослідження з метою вивчення динаміки використання словесних методів навчання у структурі уроку в 3-4 класах початкової школи, нами було проведено систему спостережень за уроками вчителів масової початкової школи та відвідано 68 уроків в 3-4 класах в школах м. Тернополя та Кобиловолоцькій школі (с. Кобиловолоки Тернопільської області) впродовж 2006 – 2007 років.

Як свідчать спостереження а також проведене нами анкетування, разом із іншими методами навчання у практиці шкільної роботи важливе місце посідають словесні методи і особливо бесіда як метод навчання.

Словесні методи вчителі використовують на різних етапах уроку. Це можна простежити у запропонованій нами таблиці 1.1.


Таблиця 1.1

Узагальнені результати опитування вчителів початкових класів.

Етапи уроку: Читання „Я і Україна”
Організаційна частина. 64% 45%
Перевірка домашнього завдання. 58,5% 41%
Перевірка раніше засвоєних знань. 56% 39%
Мотивація навчальної діяльності. 84% 59%
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. 84% 59%
Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 74% 52%
Осмислення знань. 56% 39%
Узагальнення знань. 56% 39%
Систематизація знань. 56% 39%
Підсумок уроку. 70% 49%
Домашнє завдання. 56% 39%

Із цієї таблиці ми можемо зробити такі висновки: на уроці читання 84% опитаних надають перевагу словесним методам на етапі мотивації навчальної діяльності, на етапі повідомлення теми, мети і завдань уроку, а на уроці „Я і Україна” цьому ж методу віддали перевагу 59% опитаних, що становить більшість анкетованих.

З метою виявлення рівня підготовленості вчителів до використання словесних методів, зокрема бесіди як методу навчання, нами було проведене анкетування, яким охоплено 75 вчителів початкової школи і студентів-практикантів м. Тернополя, Тернопільської, Львівської областей. Текст анкети подано в додатку А.

За результатами проведеного анкетування нами було зроблено такі висновки. Вчителі початкових класів і студенти практиканти недостатньо усвідомлюють сутність бесіди як методу навчання, оскільки:

58,5% опитуваних використовують бесіду на уроці з метою формування теоретичних знань;

14% – формування фактичних знань;

11,5% – формування практичних умінь і навичок;

26% – формування абстрактного мислення;

10% –розвиток наочно-образного мислення;

44% – розвиток самостійності мислення;

27% – розвиток пам’яті;

76% – розвиток мовлення.

В структурі уроку опитувані бачать специфіку вдосконалення бесіди за допомогою: використання цікавинок (58,5%); залучення дітей до відповідей на доступні для них запитання (47%); використання чіткої системи запитань, які дозволяють досягнути поставленої мети (43%); додаткових запитань (56%); залучення до постановки запитань самих дітей (51,5%); використання бесіди після постановки проблемних запитань (16%); планування попередньої дослідницької діяльності учнів перед використанням бесіди (16%).

Використання бесіди у педагогічному досвіді виявляє свою специфіку на різних уроках. Про це свідчить, який додатковий матеріал використовують на уроках. Проілюструємо це на прикладі двох навчальних предметів.

Таблиця 1.2

Узагальнені результати опитування вчителів з проблеми використання додаткових матеріалів для бесід.

Додаткові матеріали Читання „Я і Україна”
Готові методичні матеріали 71,5% 84%
Самостійно розроблені матеріали 46% 60%
Художня література 84% 16%
Додаткова література 76% 84%
Власний досвід 54% 60%
Теле-, радіопередачі 31,5% 57%
Енциклопедії 40% 94%

Ця таблиця дозволяє простежити закономірності у використанні вчителем додаткових матеріалів при підготовці до бесіди на цих уроках.

З метою забезпечення емоційної насиченості бесіди нами була виконана попередня діагностика рівня емпатійності вчителів задіяних у дослідженні та методика діагностики загального спрямування людини на спілкування (питальник К. Томаса). Зміст даних методик представлений нами у додатках Б.2, Б.3.

Нами також було проведене анкетування учнів з метою виявлення їх пізнавальних інтересів, ставлення їх до навчання та окремих навчальних предметів (зміст анкети див. додаток Б.4).

На формувальному етапі дослідження нами була запропонована розробка системи уроків, на яких доцільно використати бесіду у відповідності до розробленої нами технології.

Організація бесіди як методу навчання в структурі уроку повинна відповідати таким закономірностям, які ми відобразили в таблиці 1.3.


Таблиця 1.3

Етапи уроку (за В. Онищуком) Види бесід, які доцільно використовувати

за характером пізнавальної діяльності за дидактичною метою

Повідомляюча, катехізична Репродуктивна Евристична Підготовчі Поточні Підсумкові
Організаційна частина уроку. + Ф - - + Ф, І - -
Перевірка домашнього завдання. + Ф + Ф, І, К - + Ф + Ф, І + Ф
Повідомлення теми і мети уроку. + Ф + Ф - + Ф - -
Мотивація учбової діяльності. + Ф + Ф - + Ф - -
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. - + Ф - - - + Ф
Первинне сприймання та усвідомлення сприйнятого. + Ф + +! Ф - + -
Осмислення сприйнятого. - - +! К, Ф - - +
Закріплення нового матеріалу. + Ф + К, І - - + +
Застосування раніше засвоєних знань. + Ф + Ф, К, І - - + +
Контроль знань, умінь і навичок. - - - +! - -
Підсумок уроку. - +! Ф - - - +
Домашнє завдання. + Ф - - + - -

Умовні позначки:

- недоцільно використовувати;

+ доцільно використовувати;

+! - найбільш ефективно використовувати;

К – колективна;

І – індивідуальна;

Г – групова;

Ф – фронтальна.


Орієнтовна розробка конспекту уроку

Конспект уроку з „Я і Україна” (3 клас).

Тема. Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин.

Мета: формувати уявлення про довкілля рослин та взаємозв'язки рослини з неживою і живою природою, про пристосування рослин до різноманітних умов існування на Землі та до виживання у природі, ознайомити з окремими ознаками, які виникають у рослин у зв'язку із пристосування до умов існування; формувати уявлення про причини зникнення рослин та шляхи їх збереження у природі; формувати вміння виділяти ознаки пристосування рослин до виживання у різних умовах існування, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати спостережливість, бережне ставлення до природи, естетичне і пізнавальне сприймання рослинного світу.

Обладнання: ілюстрації із зображенням рослин боліт, водойм, трав'янистих рослин лісу, бур'янів, коробочки маку з насінням.

Хід уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальна репродуктивна бесіда із використанням зошита з друкованою основою (підсумки спостережень за змінами в природі).

― Який стан неба сьогодні?

― Чи є вітер?

― Чи є опади? Які?

― Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.

— Виміряємо дожину тіні від гномона в січні (практична робота проводиться на вулиці) і запишемо її в календарі спостережень.

2. Вправи (диференційоване письмове опитування на картках).

Картка 1 (початковий рівень):

1. Живцями розмножується:

а) виноград; б) конвалія; в) суниця.

2. Вітром запилюється:

а) яблуня; б) соняшник; в) береза.

3. Першим під час проростання насіння з'являється:

а) корінь; б) стебло; в) листок.

Картка 2 (середній рівень):

1. Підкресли назви рослин, які запилюються комахами.

Вишня, пшениця, ліщина, гречка, яблуня, дуб, абрикос, слива, кукурудза, суниця, ясен.

2. Допиши речення.

Для проростання насіння потрібні такі умови:______________________

Картка 3 (достатній рівень):

1. З’єднайте стрілками:

Півники листками.

Картопля кореневищем.

Суниця кореневими паростками.

Малина бульбами.

Сенполія вусами.

2. Підкресли правильне твердження.

• Плоди служать для розмноження рослин.

• Плоди служать для захисту насіння і сприяють його розповсюдженню.

• Насіння служить для захисту плодів.

Картка 4 (високий рівень):

1. Дай відповідь на запитання.

Для чого під час цвітіння дерев у сади ставлять вулики з бджолами?

2. Доведи, що тюльпани, які розмножуються цибулинами, розмножуються ще й насінням.

3. Бесіда репродуктивна фронтальна.

Що має відбутися, щоб із квітки утворився плід з насінням?

За допомогою чого у природі відбувається запилення?

Доведіть, що плоди мають велике значення для рослин?

Які пристосування мають плоди до поширення вітром, а які до поширення тваринами?

Яке значення має насіння?

Порівняйте умови, які потрібні для проростання насіння і, які потрібні для росту і розвитку рослин.

Як відбувається розвиток рослини з насінини?

За допомогою яких органів, крім насіння, розмножуються рослини?

―Назвіть рослини, що розмножуються живцями (вусами, кореневими паростками, бульбами, цибулинам, кореневищем).

IІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.

1. Бесіда

—На попередніх уроках ви дізналися, що рослини — живі істоти. Доведіть це.

Рослини — живі організми, бо вони народжуються, дихають, живляться, розмножуються, ростуть і розвиваються, відмирають.

—Чи можуть рослини існувати без тіл природи, що їх оточують? Доведіть свою думку.

Рослини не можуть існувати без тіл природи, що їх оточують. Наприклад, для дихання рослинам потрібний кисень, який вони поглинають із повітря, для живлення потрібне світло, яке дає Сонце і інше.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вправа (розгадування кросворду).

Якщо ви розгадаєте кросворд, то у виділеному стовпчику прочитаєте, як називається все, що оточує рослину в природі.



1. В





2.

3.

С







Т








4. К




5. В






6. Л




7. Р






8. П






Рідина без кольору, запаху і смаку, яку рослини вбирають коренем із ґрунту. (Вода)

Небесне тіло, яке дає рослинам світло і тепло. (Сонце)

Живі організми, для яких рослини є кормом. (Тварини)

Живі організми, які запилюють великі яскраві квіти рослин. (Комахи)

Явище природи, що сприяє запиленню дрібних квітів без нектару. (Вітер)

Живі організми, яким рослини дають їжу, одяг, папір тощо. (Люди)

Живі організми, які на світлі утворюють поживні речовини. (Рослини)

Газоподібне тіло, необхідне для дихання рослин. (Повітря)

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Розповідь вчителя.

Тема сьогоднішнього уроку «Довкілля рослин. Охорона рослин». На уроці ви дізнаєтеся, як рослини пристосувалися до різних умов існування у довкіллі, а також про те, чому і як потрібно охороняти рослини.

V. Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу

1. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про довкілля рослин.

Рослини не можуть існувати самі по собі, вони тісно пов'язані з тим, Що їх оточує. Усе, що оточує рослину в природі, називають її довкіллям.

Розгляньте малюнок у підручнику на с. 126 і дайте відповідь на запитання: — Що з того, що оточує дуб, необхідне для його існування, без чого він загине?

Для життя дуба, як і всіх рослин, потрібне світло, тепло, повітря, вода, грунт із мінеральними солями. Без цього рослини не зможуть рости і розвиватися, живитися, дихати, розмножуватися. Світло, тепло, вода, повітря, грунт із мінеральними солями — це умови, необхідні для життя рослин.

Проте умови життя на Землі дуже різні. Є місця, де літо коротке, а зима довга і дуже холодна (бувають морози - 40-50°С), дмуть сильні вітри, ґрунт промерзає настільки, що влітку розмерзається лише на поверхні. В інших місцях навпаки, влітку дуже спекотно (температура в тіні +45°С), опадів випадає дуже мало.

Здавалося б, що за таких умов рослини не зможуть вижити і в таких місцях їх немає. Але це не так. Майже в усіх куточках Землі живуть рослини, тому що вони пристосувалися до різних умов довкілля. — Як ви розумієте слово «пристосувалися»?

Пристосувалися, тобто набули таких ознак, які допомагають рослинам виживати у довкіллі.

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про пристосування рослин до різних умов існування.

На с. 128 у підручнику зображені рослини посушливих місць і рослина, яка живе у водоймі. (На дошці можна розмістити додаткові ілюстрації із зображенням рогозу, очерету, калюжниці, стрілолисту і інші) — Порівняйте ці рослини. Результати запишемо в таблиці на дошці.


Органи Рослини посушливих місць Рослини надмірно зволожених місць
Листки Дрібні, вузькі або товсті, м'ясисті Великі, довгі
Корені Довгі, розгалужені Короткі
Стебло Коротке Довге

— Поміркуйте, чому рослини посушливих місць мають довгі розгалужені корені, але дрібні й вузькі або товсті й м'ясисті листки.

Завдяки довгому і розгалуженому корінню рослини посушливих місць вбирають воду, яка є глибоко під землею, або ту, яка випадає на поверхню із вранішньою росою. Дрібні листки випаровують мало вологи, а рослини із товстими і соковитими листками запасають воду, яку потім витрачають.

Отже, довге коріння і дрібні або товсті, м'ясисті листки— це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах нестачі води.

— Чому у рослин, які живуть в умовах надмірного зволоження, великі листки і короткі корені?

Цим рослинам не потрібно бережливо витрачати воду, бо її багато. Тому вони випаровують її через велике листя. А корені не ростуть великими і довгими, оскільки дуже часто вони занурені у воду.

Отже, великі листки і коротке коріння — це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах надмірного зволоження.

Ви знаєте, що рослинам для життя потрібне світло, а в лісі під деревами світла дуже мало, проте там теж ростуть рослини.

Розгляньте рослини, які ростуть у лісі під деревами. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням конвалії, папороті, копитняка, воронячого ока.)

— Які листки у цих рослин?

У рослин, що живуть у затінених місцях, великі листки, щоб якомога більше вловити світла, яке пробивається крізь гілки дерев.

Таким чином, великі листки— це ознака пристосування рослин до виживання в умовах незначного освітлення.

VІ. Осмислення учнями сприйнятого матеріалу.

1. Робота з підручником з елементами розповіді з метою формування уявлення про пристосування рослин до захисту від знищення.

На с. 129 у підручнику прочитайте частину статті «Чи можуть рослини захищатися» до малюнка і дайте відповіді на запитання, які у ній поставлені.

2. Вправа (відгадайте загадку):

Їх не сіють, про них не дбають,

А вони все одно виростають. (Бур'яни)

3. Бесіда евристична.

— Як люди ставляться до бур'янів? Чому?

Люди постійно знищують бур'яни, тому що вони перешкоджають росту тих рослин, які вони вирощують для своїх потреб. Але бур'яни не зникають.

— Чому це відбувається? Щоб знайти відповідь на це запитання, розгляньте на малюнку в підручнику (с. 129) пирій і опишіть його будову.

У пирію прямостояче стебло з довгими вузькими листками. Квіти дрібні, зелені, зібрані у вузький колос. У ґрунті пирій має кореневище.

— Пригадайте, як розмножуються рослини, у яких є квіти і кореневище.

Рослини, у яких є квіти і кореневище, розмножуються і насінням, і кореневищем.

4. Розповідь вчителя.

Отже, такі бур'яни як пирій, осот, березка польова захищаються від знищення тим, що можуть розмножуватися різними способами. Навіть, якщо не утвориться насіння, то рослини, які мають кореневище, все одно не зникнуть. Достатньо, щоб у грунті залишилася хоча б частина кореневища, як із неї виросте нова рослина. Недарма пирій називають «вогнем полів». Якщо його не знищувати, він швидко розростається, утворюючи суцільні зарості.

5. Бесіда з елементами розповіді.

— Чи бачили ви, які бур'яни ростуть на полях із посівами пшениці, цукрових буряків?

Кукіль, мак, волошка, лобода, грицики, щириця— дуже поширені бур'яни, хоча у них немає кореневища. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням бур'янів.)

— Розгляньте плід маку, в якому міститься насіння. Яке насіння у маку? Скільки його?

У маку утворюється дуже багато дрібного насіння, завдяки чому він виживає. Як би мак не знищували, йому достатньо кількох насінин, щоб знову утворити безліч насіння.

Отже, бур'яни, у яких немає кореневища, захищаються від знищення, утворюючи дуже багато дрібного насіння.

Таким чином, ви дізналися, що рослини можуть захищатися від знищення, завдяки чому вони виживають і не зникають. Від знищення рослини захищаються колючками, шипами, гірким смаком, жалкими волосками, здатністю утворювати багато дрібного насіння і розмножуватися кореневищем.

6. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про причини зникнення рослин у природі та шляхи їх збереження.

Чи можуть тварини жити без рослин? Що дають рослини тваринам?

Чи може людина жити без рослин? Що дають рослини людям?

Без рослин на Землі не було б ні тварин, ні людей. Рослини виділяють у повітря кисень, яким дихають живі організми. Рослини дають тваринам і людям їжу. Серед рослин знаходять притулок і будують житло тварини. Та й людині важко обійтись без рослин у будівництві, адже багато чого роблять із дерева. Рослини дають людям сировину для виготовлення тканин (льон, бавовник), паперу (сосна, ялина), меблів (дуб, бук), ліків (полин, звіробій, подорожник, кропива) та неповторну красу лісів, луків, садів, полів.

Кількість людей

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: