Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів

передбачені на вивчення предмета за навчальним планом, його складності, кількості лабораторних, практичних чи розрахункових робіт і визначається викладачем. Облік балів по всіх етапах контролю викладач веде у журналі встановленої форми. Перевагою модульно-рейтингової системи є спонукання студента до систематичної роботи. Залік по модулю проводиться тільки після виконання студентами всіх видів робіт. У кінці семестру за результатами здачі всіх модулів виставляється підсумкова оцінка. Залік приймається в письмовій або усній формі. Екзаменаційні сесії при модульно-рейтинговій системі скасовується, що дає змогу збільшити тривалість семестру на 1-2 тижні.

Проблемою при застосуванні даної системи контролю знань є різні підходи викладачів до відбору змісту навчального матеріалу та відсутність науково-методичної літератури для студентів.

Підсумковий контроль знань здійснюється по заліках, семестрових та перевідних екзаменів. Види заліків більш різноманітні по формі, ніж екзамени. Це пояснюється різноманітністю видів занять. Заліки служать формою перевірки лабораторних і розрахунково-графічних робіт, курсових проектів, засвоєння навчального матеріалу а також результатів технологічної, виробничої і переддипломної практики. По багатьох предметах застосовується диференційований залік з виставленням оцінки по чотирибальній системі.

Приймаються заліки різними способами. По теоретичному курсу, що не виноситься на екзамен, проводиться залік! Якщо студенти не пропускали занять і добре відповідали протягом семестру, викладач може поставити диференційовану оцінку без додаткового опитування. Якщо викладач сумнівається в знаннях окремих студентів, він може проводити співбесіду, пропонуючи усні і письмові питання.

Заліки по лабораторних роботах приймаються після виконання кожного завдання. При цьому студенти показують запис, розрахунки, схеми, плани і креслення. Із студентами проводиться співбесіда по кожній лабораторній роботі окремо.

Своєчасне і гарне виконання лабораторно-практичних робіт, відсутність пропусків занять дають підставу викладачу поставити "зараховано" без додаткового опитування.

Розрахунково-графічні контрольні роботи студенти представляють по кожному завданню. Метод контролю таких робіт зводиться до перевірки розрахунків, правильності технічного виконання графіків і креслень. Під час

практики залік проводиться по темах. Обов'язковою умовою для загального заліку є виконання всіх завдань, наявність звіту по практиці, відсутність пропусків. Заліки по виробничо-технологічній практиці проставляються диференційовано на основі представленого звіту, характеристики з виробництва.

Екзамен - заключний етап вивчення всієї дисципліни, або її частини. Існує два основних види екзаменів: 1) той, що проводиться без екзаменаційних білетів (екзамен-бесіда); 2) екзамен по екзаменаційних білетах.

Самоконтроль також є засобом реалізації на ділі принципів активності і свідомості, міцності знань, умінь і навичок. Є студенти, що повно довірою викладача внаслідок високої свідомості ставлення до знань, їх можна повністю перевести на самоконтроль - довірити їм виставляти оцінку самим собі. Це метод, який зміцнює усвідомлення мотивації престижу, спонукає формувати підвищену відповідальність. Для більшості ж студентів досвідчений педагог створює обстановку неповного, ефективного самоконтролю - в разі творчих робіт у групі дозволяється наприкінці їх зазирнути у підручник, звірити відповідність написаному студентами матеріалу. При виконанні письмових контрольних робіт студентами, викладач зобов'язаний залишати певний час наприкінці, щоб студенти зуміли повільно і уважно прочитати і перевірити написаний ними текст, щоб "виловити" випадково зроблені помилки. Існує багато прийомів самоконтролю на уроках "Ремонт с.г. техніки". Враховуючи те, що на спеціальності "Механізація с/г техніки" навчаються в переважній більшості діти з села, викладач по темі "Електрообладнання тракторів і автомобілів" дає можливість студентам зробити самоконтроль знань по питаннях: будові і роботі генератора, стартера, АКБ, реле-регулятора. Самоконтроль проводиться і по інших темах.

Особливе значення має машинний контроль. В умовах повної комп'ютеризації навчального процесу визнаю, що комп'ютер - найоб'єктивніший контролер, особливо з точних предметів. Студенти, оволодіваючи комп'ютерною грамотністю, самостійно вводять в машину задані формули, набір, шифр, набір цифр, схем, діаграм, комп'ютерною мовою викладену відповідь. У міру розвитку і насичення комп'ютерами навчальних закладів цей процес набуватиме більше ваги. Та все ж комп'ютер не замінить ніколи педагога.

г) бінарні методи навчання.

Бінарні методи навчання - подвійні, коли метод і форма зливаються в єдине ціле. Ці методи були прийняти ще в 20-х роках XX століття. Бінарні методи класифікуються: а) наочно-інформаційний.

Покупці збирають результати виконання завдання і віддають банкіру, який їх оцінює. Не обходиться також без "чорного ящика", відгадувати вміст якого студентам особливо подобається. Наприклад, ведучий - викладач говорить: у "чорному ящику " знаходиться пристрій до якого ставляться такі вимоги:

- забезпечувати живлення всіх споживачів машини;

- створювати відповідну напругу і силу струму.

Те товариство акціонерів, яке першими додумається до правильності відповіді, а президент першим підніме руку і відповість виходить переможцем.

У кінці аукціону банкір оголошує, яку кількість балів набрало кожне з товариств, керівник переводить ці бали в оцінки.

Що стосується методів навчання, то вони можуть відрізнятися навіть у паралельних групах. У тих студентських гуртках, де ядро групи складає більшість здібних студентів, будь-який метод приносить бажаний результат. Проте бувають студентські групи, у яких здібних студентів менше або вони мало активні. У такому разі викладач повинен більше використовувати активні форми і методи навчання. Нині у педагогіці з'явився новий термін "педагогіка спів виробництва". Суть його полягає у тому, що викладач ставиться до студента як до окремої особистості і вимагає від нього тільки те, що він знає Така педагогіка націлює викладача на індивідуальну роботу із кожним студентом. Одним з елементів цієї педагогіки ї те, що студент може сам вибирати рівень складності завдання при опитуванні. Це вимагає від викладача перегляду традиційного підходу до оцінювання студентів. Проте студент не боїться того, що він не виконає завдання. І часто буває так, що він спочатку вибирає завдання на найнижчу оцінку, а тоді просить ускладнити його.

Формування активності студентів у навчально-пізнавальній діяльності не є справою одного дня і вимагає творчого підходу до справи не тільки викладачів, але і студентів.

б) наочно-проблемний; в) наочно-практичний метод; г) наочно-евристичний; д) наочно-дослідницький метод. За практичної форми є практично-евристичний метод і практично-проблемний метод. Не названо практично-інформаційного методу. Бінарна класифікація є фактично нейтральною з усіх інших класифікацій, оскільки практичний викладач завжди діє комплексно, не вдаючись до теоретичних обґрунтувань своїх дій, однак знаходячи той набір методів, які поєднуються з формами.


ВИСНОВКИ


Основні напрями формування навчально-пізнавальної активності:

впровадження нових педагогічних технологій;

ефективне використання сучасних дидактичних засобів;

цілеспрямоване формування активності студентів у навчанні;

Рівень навчальної активності визначається не тільки результативністю навчання, а й характером діяльності студентів, їх ставлення до навчання. До основних критерій відноситься:

якість набутих знань та навичок;

вміння застосовувати знання для вирішення виробничих ситуацій;

рівень мотивації навчання студентів.

Під час викладання предмету "Ремонт с.г. техніки" потрібно використовувати набуті студентами знання з таких дисциплін "Сільськогосподарські машини", "Трактори і автомобілі" та інші. На знання студентів із цих дисциплін слід постійно покладатися і використовувати при викладанні різних тем, наприклад: "Будова і робота ДВЗ", "Будова і робота ГНС" та інші. Знання студентів з названих дисциплін повинні бути ґрунтовними, щоб вони могли вільно користуватися ними. А тому, хто з тих чи інших причин не засвоїв необхідний матеріал, потрібно самотужки наганяти прогаяне, бо без цього він не тільки раціонально не скомплектує агрегат, а й не визначить його продуктивність, не підготує його до роботи, не відремонтує деталі, вузли, механізми с/г машини.

Активність студентів характеризується особливим психічним станом, який розвивається під дією зовнішніх і внутрішніх факторів. Звичайно є різниця між активністю студентів на першій і четвертій парах .

Навчально-пізнавальна активність у процесі свого розвитку проходить такі основні рівні:

репродуктивний - під час якого відбувається усвідомлене заучування знань;

продуктивний - студенти можуть самостійно застосовувати свої знання;

творчий - студенти виявляють ініціативу, де повідомляють потребу в отриманні знань.

Основними факторами формування навчально-пізнавальної активності є:

пізнавальні здібності студентів;

міжособистісні взаємини у студентській групі;

педагогічна діяльність викладача;

методи навчання.

Пізнавальні здібності студентів бувають різними навіть протягом одного заняття. Буває так, що попередня пара була складною і студенти стомилися або збуджені - продовжують осмислювати свої оцінки, які їм перед закінченням пари оголосив попередній викладач, або буває, що на вулиці пішов довгоочікуваний сніг чи дощ - і увага студентів розсіюється. Не варто при цьому вдаватись до строгих мір. Краще всього налаштувати студентів на роботу концентрацію їхньої уваги на тому, для чого саме їм потрібно знати матеріал цієї теми і попросити подумати, де саме на виробництві його можна застосувати.

Педагогічна діяльність постійно заставляє шукати шляхи проведення занять, щоб студентам було цікаво. Слід урізноманітнювати форми і методи навчання.

Неабияк на формування навчально-пізнавальної активності студентів впливають взаємини в студентській групі. Під час виконання курсового проекту викладач біля дошки пояснює той чи інший пункт виконання проекту і дає завдання студентам. Ті студенти, що мають достатню кількість знань виконують роботу швидше і просять пояснити наступний пункт. Викладач пропонує сильнішим студентам виконати завдання слабшим і потім продовжувати роботу над наступним пунктом. А тим студентам, які охоче допомагають своїм слабшим товаришам добавляють бал під час захисту курсових проектів. Педагогічна діяльність постійно заставляє шукати такі шляхи проведення занять, щоб студентам було цікаво. Слід урізноманітнювати форми і методи навчання.

Після теми "Вивчення будови і роботи ДВЗ" можна проводити заняття-аукціон, товаром на жому є знання. Проведення такого заняття вимагає великої і клопіткої роботи але воно цікаве студентам і вони із задоволенням готуються до нього. Студентська група розподіляється на акціонерні товариства. Кожне товариство має свого президента, девіз і емблему. Також на аукціоні присутні покупці і банкір. Викладач є ведучим аукціону і він оголошує завдання кожного лота. Покупці збирають результати виконання завдання і віддають банкіру, який їх оцінює. Не обходиться також без "чорного ящика" відгадувати вміст якого студентам особливо подобається. Наприклад ведучий говорить: в чорному ящику знаходиться складова частина до якої ставляться такі вимоги:

забезпечення струму для запуску основного двигуна;

акумулювання струму.

Те товариство акціонерів, же першим додумається до правильності відповіді, а президент першим підніме руку і відповість виходить переможцем. В кінці аукціону банкір оголошує, яку кількість балів набрало кожне з товариств, керівник переводить ці бали в оцінку.

Що стосується методів навчання, то вони можуть відрізнятися навіть в паралельних групах. В тих студентських групах, де ядро групи складає більшість здібних студентів, будь-який метод приносить бажаний результат. Проте бувають студентські групи, у яких здібних студентів менше або вони мало активні. В такому разі викладач повинен більш використовувати активні форми і методи навчання. Нині в педагогіці з'явився новий термін "Педагогіка співробітництва". Суть його полягає в тому, що викладач ставиться до студента ж до окремої особистості і вимагає від нього тільки те, що він знає. Така педагогіка націлює викладача на індивідуальну роботу з кожним студентом.

Одним із елементів цієї педагогіки є те, що студент може сам вибирати рівень складності завдання при опитуванні. Це вимагає від викладача перегляду традиційного підходу до оцінювання студентів.

Формування активності студентів у навчально-пізнавальній діяльності не є справою одного дня і вимагає творчого підходу до справи не тільки вмкладачів а й студентів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Алексюк А.М Педагогіка: навчальний посібник для студентів ун-тів - К.: Освіта, 1995 -296 с.

Батышев СЯ. Реформа профессиональной школы: опыт, поиск, задачи, пути решения - М.: Вьісшая школа, 1987. - 343 с.

Буряк В. Самостійна робота як вид навчально діяльності школяра // Рідна школа - К.: 2001 №9 - с.49-51.

Вендровская Р.Б. Тесты в американской системе образования // Педагогика - 2001 - №2 - с. 96 -102.

Вербицкий А., Попов Ю., Поддесков В., Андросюк Е. Самостоятельная работа студентов : проблемы и опит Высшее образование в России - М., 1995 №2 - с. 138.

Володько В.М., Солдатенко М.М. Індивідуальність навчання студентів // Педагогіка і психологія - К.: 1994- №3-с. 31.

Воробець З.Д., Воробець Н.М. Педагогічний контроль і форми тестових завдань. Львів, 1993. -40с.

Вяткін Л.Г. Розвиток пізнавальної самостійності і творчої активності

Педагога. Навчальний посібник - Саратов: Освіта, 2001.-198с.

Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. Навч. Посібник - К.: Вища школа, 1995.-237с.

Глухова З В. Индивидуализация процессов обучения- основа розвитая творческого мышления студентов. Интенсификация учебного мышления - Иваново, 1990-С.46-48.

Гончар Ю.М. Модульно-рейтингова система. / Головне управління кадрового забезпечення аграрної освіти. Учбово-методичний кабінет по підготовці молодших спеціалістів .- К.: 1993.-16с.

Гончаренко СУ. Методика як наука .- К.: Либідь, 2000. - 156с.

Организация и контроль за учебно - воспитательньїм процесом в техникуме. Под общей редакцией А.М. Горнака, - М.: - "Вьішзйшая школа", 1978, с.269.

Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) - К.: Радуга, 1994, с.61.

Дидактика современной школьї / под ред. В.А. Онищука - К.: Радянська школа, 1987. -Гл.5.

Ерецкий М.И. Методика совершенствования обучения в техникуме, - М.: Высшая школа, 1987. - 263 с.

Жулкевська В. До проблеми дистанційного навчання у вищих закладах

освіти. / Рідна школа - К.: 2001. - №5 с. 30-32.

Журавська Н.С Індивідуалізація навчання як засіб поліпшення організації самостійної роботи студентів у системі післядипломної освіти./ Придніпроовський науковий вісник - Дніпропетровськ, 1999. - № 45 - с. 110 - 112.

Закон України "Про вищу освіту "- К.: Наукметодцентр аграрної освіти, 2002. - 69 с.

Інформаційний вісник - К., Навчально-методичний центр по підготовці молодших спеціалістів - К.: 1996.-№ 16; 1999. № 25; 2001. № 31; 2002. № 34; 2003. № 36.

Козаков В.А. Самостійна робота студентів як дидактична проблема - К.: НМКСВО, 1990.-С.47.

Крживицький С.Є. Дідковський А.І.Навчально-методичний комплекс як необхідний засіб педагогічних технологій. / Сучасні педагогічні тернології у вищій школі: науково-методичний збірник. Вінниця - Київ, 1995 с.18 - 19.

Методика ігрових занять / за ред. П.Н. Олійника, - К.: Вища школа, 1992.

Олійник П.М., Балан Р.Р. Основи методики навчання у вищій сільськогосподарській школі – К.: НМЦ по підготовці молодших спеціалістів, 1998.

Онищук В.А. Типьі, структура и методика урока в школе.- К.: "Радянська школа", 1976.-186 с.

Нові технології навчання - К.: - НМЦ вищої освіти МО і науки України, 2000. № 27, 2001. № ЗО; 2002. № 33. 26 Пархоменко Ф., Губар В. І ін. Навчально-виховна робота в сільськогосподарському технікумі. 0 К.: "Вища школа", 1972. - 238 с.

Стандарти освіти / Навч.-методичний центр - К.: 1998.

Основи методики навчання спеціальних дисциплін у вищій сільськогосподарській школі. Методичні рекомендації -К.: 1998.-72 с.

Науково - методичне забезпечення навчального процесу при підготовці фахівців для ринкової економіки України - Рівне, РДГУ, 1999.-56 с.

Смалько С.А. Самостійна робота студентів - невід'ємна складова підготовки майбутнього спеціаліста // Освіта АПК - 2002.№ 4 (54) - с.2.

Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів - Тернопіль "Навчальна книга -Богдан", 2002.-192 с.

Харламов І.Ф. Педагогіка - М.: Вьісшая школа, 1990.-356 с.

Теорія професійної підготовки спеціалістів, / методичний посібник / - К.: 2003 с. 134.

Методика проведення курса "Трактора и автомобили"- К.: "Вища школа", 1972. - с.443.

Лауш П.В., Кухаренко В.С., Орищенко С.Б. Організація практичного навчання, - К.: "Урожай" 1996. - с.190.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: