Підручникове забезпечення початкової школи
Ознакою якісного підручника вважається наявність завдань на організацію пошукової діяльності учнів: збір відомостей про рідний край („Чи є скульптурні зображення тварин у тій місцевості, де ти живеш? ”, „Які пам’ятки минулого є у твоєму краї? ”), про походження назв населених пунктів, вулиць, річок („Дізнайся у дорослих, чому річка має таку назву", „Разом з дорослими дізнайся, чому твоє місто (село) має таку назву”); вивчення родовідного дерева („Роздивися давні фотографії сім’ї. Чим вони цікаві для тебе? ”).
Автори підручника органічно вплели у навчальний матеріал завдання на розвиток творчих здібностей школярів („Придумай вранішнє привітання до Сонця", Напиши Іванкові листа з побажаннями”).
Велике пізнавальне навантаження несе ілюстративний матеріал підручника, виконаний на високому дидактичному і поліграфічному рівнях. Призначення ілюстрацій багатофункціональне: основа для побудови розповіді („Розглянь малюнки. Розкажи, як відпочивають діти", „Розглянь малюнки. Розкажи про одну із зображених тварин”, „Розкажи за малюнками, як люди готуються до зими”); відтворення знань („Розглянь малюнки. Кого на них зображено?", „Розглянь малюнки. Які рослини тобі відомі?", „Які ти знаєш українські казки, героями яких є тварини? Упізнай їх на цих малюнках”); поглиблення відомого („... ми знаємо хлопчика, який на цих малюнках”); встановлення відповідності зображеного певним діям, порам року, народним традиціям тощо („Розглянь малюнки. Які свята з народного календаря на них зображено?", „Розглянь малюнки. На який із них схожий твій рідний край? ”, „Прочитай вірш. За малюнком розпізнай, хто звідки приїхав”); аналіз вчинків, рис характеру дітей, дорослих („Розглянь малюнок. Які речі належать акуратному хлопчикові? ”, „Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей", „Чи правильно йдуть діти? ”); опора для мислення („Розглянь малюнок. Розкажи про ланцюжок живлення: зерно пшениці - миша - лисиця”); засіб для узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків („На с.134 розглянь малюнок. Чому після літа настає осінь? Після осені настає зима?... ”, „Розглянь малюнки. Поясни, чому вранці та перед заходом Сонця тінь від тополі довга, а в полудень - коротка”).
Чимало запитань до ілюстрацій націлені на формування загально-навчальних умінь і навичок: порівнювати, узагальнювати („Знайди на малюнках дерева, трав’янисті рослини. Чим різняться вони між собою? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”); вилучати „зайве” („Хто на малюнку зайвий? Чому? ”); спостерігати („Що з побаченого на малюнках ти спостерігав у природі? ”, „Розглянь малюнок порівняй його з тим, що ти бачив у природі”); встановлювати певну відповідність („Розглянь малюнок. Квіти і плоди яких рослин зображено на ньому? ”).
Виходячи з того, що підручник „Я і Україна" репрезентує два компоненти змісту освіти, спеціального аналізу вимагає спосіб пред’явлення у ньому досвіду емоційно-ціннісного ставлення до дійсності, який реалізується двома шляхами - розкриттям у змісті навчального матеріалу відповідної системи цінностей та залученням учнів до оцінної діяльності.
Оскільки уявлення про систему цінностей даного підручника дає табл.2.2, проаналізуємо апарат організації засвоєння даних цінностей.
Чимала група завдань передбачає формування у другокласників навичок культурної поведінки („Які квіти ти подаруєш мамі, сестрі, вчительці, подрузі на день народження? ”), особистої гігієни („Що буде, якщо: підчас письма низько нахилятися над зошитом? ”, „Яких правил не додержувався Сашко? Що ти порадиш йому, щоб бути струнким? ”).
Виокремлюється група завдань, спрямована на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти для допомоги дітям сиротам? ”, „За що ти відповідаєш перед сім’єю? ”, „Коли родина живе щасливо? ”); на формулювання порад у конкретних життєвих ситуаціях („Поділися своїми секретами прибирання... ", „Розкажи друзям, що ти встигаєш зробити протягом дня”); оцінювання власних вчинків („На кого ти схожий - на Андрія чи на Сашка? Чому? ”, „Чи замислювався ти, що про тебе думають люди...? ”), вчинків інших людей („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про кожного з дітей”); аналіз ситуацій морального вибору („Хто з дітей має рацію і чому? ”); виявлення ставлення до подій, до прочитаного тощо („Чи сподобалась тобі ця розповідь? ”, „Розкажи про свої улюблені заняття”).
Змістовий компонент підручників „Я і Україна" для учнів 3-4 класів (авт. Т.М. Байбара та Н.М. Бібік) представлений природничими, суспільно-історичними та культурологічними знаннями, які об’єднані у окремі предмети „Я і Україна. Громадянська освіта”, 3-4 кл. та „Я і Україна. Природознавство", 3-4 кл. і розкриті у таких темах: „Людина", „Людина серед людей", „Правила життя в суспільстві", „Культура рідного краю", „Подорож картою України", „Твоя країна - Україна і ти її громадянин”, „Господарська діяльність людей в деяких містах”, „Славетні українці” - 3 клас, автор Н.М. Бібік (Громадянська освіта), а також у темах: „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа" - 3 клас, автор Т.М. Байбара (Природознавство) (див. табл.2.3);
ще у темах „Україна - держава”, „Людина", „Людина і суспільство", „Культурна спадщина народу” - 4 клас, автор Н.М. Бібік (Громадянська освіта) та в темах „Планета Земля - твій космічний дім”, „Наша Батьківщина - Україна”, „Рідний край” - 4 клас, автор Т.М. Байбара (Природознавство) (див. табл.2.4).
З метою аналізу вказаних підручників також застосуємо функціонально-структурний підхід, теоретичні основи якого розкриті у підрозділі 1.4
Інформаційна функція цих підручників реалізується шляхом пред’явлення в них навчального матеріалу, який формує знання про навколишній світ, про способи діяльності, про цінності. Учні поглиблюють відомості про Україну, про суспільство, про правила життя в суспільстві, культуру поведінки і культурну спадщину рідного краю, про природу. Ці відомості представлені навчально-пізнавальними текстами, не тільки розповідного характеру (наприклад, тема „Людина - частина природи”), а й текстами, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Яким бути? ”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як досягнути успіху”); тексти-спонукання („Рослини навесні”); тексти-повчання („Хочеш бути щасливим, не будь лінивим”).
У доступній формі подано знання про способи діяльності. Знання про способи діяльності проілюструємо на прикладі того, як підручник формує у 3-4-класників виконувати нескладні досліди.
Таблиця 2.3
Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 3 клас
| Назва теми | Види знань | ||
| Природничі | Суспільно-історичні | Культурологічні | |
| Людина | Людина частина природи |
Маленька Україна чи велика. Здрастуй, школо! Як досягти успіху. |
Вчимося вчитися. Що таке людське „Я”. Яким бути? Зовнішність. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим! |
| Людина серед людей | Твоя сім’я. Родовідне дерево. |
Ввічливість. Щедрість і жадібність. Доброта. Делікатність. Додержуй даного тобою слова. Намагайся не обманювати. Не можна брати чуже. |
|
| Правила життя в суспільстві | Великий дім - держава, лад у ньому - закон. | Правопорушення. | |
| Культура рідного краю |
Скарби України. Народні свята. Подорож картою України. Твоя країна - Україна, і ти її громадянин. Господарська діяльність людей у деяких містах. Славетні українці. |
||
| Природа і ми |
Що таке природа. Якою має бути природа. Тіла, речовини, молекули. |
Збережемо природу. | |
| Нежива природа |
Сонячне світло і тепло. Термометр. Повітря. Повітря навколо нас. Властивості повітря. Вода. Без води немає життя. Властивості води-рідини. Вода - розчинник. Перетворення води. Кругообіг води в природі. Гірські породи. Що таке гірські породи. Що таке корисні копалини. Ґрунт. Що таке ґрунт. З чого складається ґрунт. |
Збережемо повітря чистим. Вода має бути чистою. Гірські породи потребують охорони. Охорона ґрунту. |
|
| Жива природа |
Зелене дерево Землі. Як розрізняють рослини. Будова рослин. Рослини - живі організми. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі, трав’янисті рослини. Різноманітність рослин у природі. Як виростити нову рослину без насіння. Довкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов життя. Чи можуть рослини захищатися. Тварини в природі. Як розрізнять тварини. Тварини - живі організми. Різноманітність тварин у природі. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення. Як розмножуються тварини. Довкілля тварин. Як тварини добувають корм. Як тварини захищаються. Гриби. Гриби в природі. Дроб’янки. Бактерії в природі. Людина - живий організм. Організм людини. Шкіра - захисник організму. Скелет - опора тіла людини. Як людина рухається. Як відбувається живлення людини. Для чого людині органи кровообігу. Мозок і нерви. Як людина сприймає довкілля. У природі все взаємопов’язано. |
Охорона рослин. Охорона тварин. |
|
Таблиця 2.4
Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 4 клас
| Назва тема | Види знань | ||
| Природничі | Суспільно-історичні | Культурологічні | |
| Україна - рідний край |
Скажи своє слово про Україну. Звідки походить назва нашої країни? Синє озеро Синяк. Волинське диво. Назви наших міст. |
||
| Людина | Радість життя. |
Людське „Я". Дбай про добре ім’я. Людські чесноти. Досягнення. Винаходи людства. Людина серед людей. Тримайся з гідністю. Чи варто бути правдивим? Про культуру зблизька. Правила гостинності. Про правопорушення. Телефонний тероризм. Соромно. Передбачай наслідки своїх вчинків. |
|
| Людина і суспільство |
Символіка. Що це таке? Державні символи України. Українська мова - державна мова України. Права й обов’язки громадянина. Батьки зобов’язані - діти зобов’язані. |
Знаємо і шануємо символи свого краю! | |
| Культурна спадщина народу | Головна скарбниця давньоруської культури. Державні, релігійні та народні свята в Україні. | Світ казковий і правдивий. Що називають „Уманським дивом"? | |
| Земля - наш космічний дім |
Я і природа. Сонячна система. Земля - планета сонячної системи. Як обертається Земля. Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями. Як орієнтуватися на місцевості. Як зображають місцевість на плані. Як зображають поверхню Землі на глобусі і карті. Материки Землі. Океани Землі. Населення Землі. Збережемо природу землі разом. |
||
| Наша Батьківщина - Україна | Форми земної поверхні України. Водойми України. Природні зони України. Мішані ліси. Степи. Південний берег Криму. Гори: Карпатські, Кримські. |
Україна на планеті Земля. Населення України. |
Охорона природи в Україні. |
| Твій рідний край |
Погода в рідному краї. Корисні копалини. Ґрунти. Природні угрупування: луки, прісна водойма, болото. Рослинництво і тваринництво в рідному краї. |
Рідний край на території України. | Охорона природи в рідному краї. |
Наприклад, у 3-му класі учні можуть цілком самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, снігу й льоду, води при нагріванні та охолодженні; умов, необхідних для життя рослин. У 4-му класі доцільно проводити досліди на виявлення властивостей (твердість, колір, блиск тощо) кам’яного вугілля та інших корисних копалин. Перед дослідом вчитель у короткій формі вступної бесіди підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв’язати. Школярі дістають установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім поступово, крок за кроком проробити все по черзі. Вчитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти після завершення самостійних спостережень. Спостереження, досліди в поєднанні із самостійною практичною діяльністю поступово формують у дітей практичні вміння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снігомірною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).
Крім знань про способи пізнавальної та практичної діяльності підручники для учнів 3-4 класів формують знання про цінності (біологічні, духовні, соціальні) (виховна функція).
Оскільки важлива роль у зазначеному процесі належить апарату організації засвоєння (зокрема навчальним завданням і вправам, виконання яких забезпечує формування відповідних умінь і навичок, що є засобами набуття нових знань) - це вимагає істотних змін методичного апарату підручників, на яких покладаються основні освітньовиховні завдання: допомогти учням у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Саме через методичний апарат створюються умови для забезпечення чіткої системи роботи з усіх питань, що становлять у сукупності процес засвоєння навчального матеріалу з предмета.
Проаналізуємо теоретичні і практичні підходи до побудови методичного апарату підручників для початкової школи. Передусім розкриємо сутність поняття „методичний апарат".
З огляду на специфіку навчальної літератури для школи першого ступеня й особливості організації навчального процесу в цій ланці освіти у сучасній дидактиці визначено таку структуру підручника:
текст (основний, додатковий, пояснювальний);
позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).
Власне позатекстові компоненти підручника і є його методичним апаратом. Отже, методичний апарат підручника - це ті його компоненти, які доповнюють основний навчальний матеріал, допомагають учневі у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Методичний апарат, вважають дослідники, охоплює позатекстові компоненти підручника і визначає форму викладу навчального матеріалу. Поняття „навчальний матеріал” містить:
навчально-предметний матеріал (тексти);
організацію діяльності учнів, спрямовану на його засвоєння (завдання, запитання, задачі, ігрові форми, поєднання завдань і запитань з текстовими компонентами).
Апарат організації засвоєння як структурний компонент підручника представлений завданнями і вправами, запитаннями і відповідями на них, зразками оформлення записів, пам’ятками, узагальнювальними таблицями, поліграфічними виділеннями тощо. Основне призначення апарату організації засвоєння - навчити дитину вчитися; сформувати у школярів інструмент, за допомогою якого здобувається знання; запропонувати вчителеві орієнтовний зразок організації навчальної діяльності учнів.
Вправи і завдання розміщуються у підручниках для 3-4 кл. так, щоб забезпечити основні етапи процесу навчання. Таким чином автори підручників у доборі системи завдань передбачають ті, що спрямовані на:
усвідомлене сприймання навального матеріалу;
застосування знань, формування вмінь;
автоматизацію умінь, формування навичок;
творче застосування знань, умінь і навичок;
формування емоційно-ціннісного ставлення до пропонованого змісту;
контроль і корекцію результатів навчання.
Методичний апарат підручника - запитання і завдання; виконує різні функції: а) актуалізація опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях та спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності, тобто творче використання (Т.М. Бібік).
Зазначені функції зумовлюють місце запитань і завдань в структурі підручника та їх спрямування. Якщо вони розміщені на початку тексту чи його логічно завершеної частини, то використовуються з метою актуалізації (репродуктивні) або спонукання до висловлення передбачення (творчі). Після логічно завершених частин змісту теми запитання і завдання застосовуються для закріплення і тому здебільшого вони репродуктивні. А після тексту всієї теми - призначені для теоретичного й практичного застосування учнями засвоєних знань і вмінь, встановлення зв’язків та залежностей, тому мають реконструктивний і творчий характер.
Організація оволодіння новим природничим змістом здійснюється шляхом використання спеціальних, методів пізнання природи: спостережень, дослідів, практичних робіт. Способи їх виконання описано у відповідних темах підручника. Такий підхід забезпечує розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів, викликає у них пізнавальний інтерес, бажання пізнавати природу.
Значне місце займають практичні роботи за малюнками підручника і географічними картами, які виступають джерелами нових знань.
Деякі складні практичні роботи зорієнтовані на фронтальне виконання під безпосереднім керівництвом учителя. Однак, залежно від методичних підходів учителя в конкретних ситуаціях практичні роботи і досліди учні можуть виконувати як індивідуально, так і в парах або групах.
Зауважимо, що виконання учнями дослідів, практичних робіт є обов’язковим, оскільки результати їх здебільшого не дублюються в текстах.
Емоційно-ціннісний компонент змісту реалізовано у підручнику шляхом добору значущого і цікавого для дітей фактичного матеріалу, конструювання різних за змістом та рівнем самостійності завдань, через актуалізацію власного досвіду дітей, спрямованість змісту особисто до кожного учня, діалогічний характер текстів.
Щодо виявлення розвивального впливу сучасних підручників на учнів 3-4 кл., то помітно, що домінуюче місце серед навчальних завдань займають вправи на розвиток загально-навчальних умінь і навичок. Їх найбільше у підручнику „Я і Україна" для 4 класу. Серед них переважають завдання на міркування, доведення, розкриття причинно-наслідкових зв’язків та змісту висловлювань (наприклад, „Як можна довести, що Земля має форму кулі? ”, „Поміркуй, чи залежить температура повітря від висоти Сонця", „Чому на земній кулі змінюються пори року?", „Доба триває 24 години. Чим це пояснюється? ”). Значна кількість завдань спрямована на формування в учнів уміння аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („Порівняй рослинність степів та Південного берега Криму. Чим вони відрізняються?", „Чим план місцевості відрізняється від малюнка? ”). Чимало вправ підручника передбачають розвиток у молодших школярів спостережливості („Що з того, що намалював художник, ти спостерігав у природі?", „Розкажи про свої спостереження, які свідчать, що Земля - куля” та ін). окрема група завдань націлена на розвиток оцінної діяльності: виявлення власної життєвої позиції („Що запропонував би ти у даній ситуації? ”), на формування порад у конкретних життєвих ситуаціях („Що ти порадиш хлопчикові? ”), оцінювання вчинків дійових осіб („Розглянь малюнки. Скажи свою думку про вчинки дітей”).
Завдання творчого характеру найбільш повно представлені у підручнику „Я і Україна" для 3 кл. У ньому домінують вправи на складання речень та розповідей („Із поданими початками речень склади речення", „Склади розповідь за малюнком” та ін). Однак варто зауважити, що в цій книзі пріоритетне місце займають ті творчі завдання, які вимагають від учнів незначної перебудови відомого, тоді як вправи на цілковиту самостійність трапляються досить рідко. Найменше у чинних підручниках представлено завдань на розвиток психічних процесів. Серед них переважають вправи на розвиток уваги („Знайди у тексті... ”, „Зверни увагу! ”) та пам’яті (рубрики „Запам’ятай” та „Пригадай”).
Стосовно мотиваційної функції цих підручників, то зміст навчального матеріалу, а також методичне забезпечення сприяють формуванню у молодших школярів інтелектуальних почуттів; розвитку позитивних мотивів навчання; пізнавальних потреб та інтересів.
Виявлено, що аналізованих підручниках помітно збільшено кількість проблемних і пізнавальних завдань типу „Пофантазуйте", „Будьте дослідниками!", „Зробіть висновок", „Поміркуйте разом! ”, а також завдань, що формують емоційно-ціннісне ставлення до світу. Автори цих підручників вмістили наприкінці теми (розділу) узагальнювальні запитання, завдання, які мають проблемний характер, вчать порівнювати виучувані явища, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. В такий спосіб вони забезпечують повторення, узагальнення і систематизацію основних положень теми.
Щоб полегшити засвоєння навчального матеріалу, підручники містять частково виконані вправи: подається лише початок виконання або пропущені окремі ланки у ході виконання тощо. Наприклад, автори чинного підручника „Я і Україна" для 3 кл. пропонують такі частково виконані вправи: „Придумай кінцівку оповіданню. Обговоріть ситуацію", „На основі правил, яких дотримувались учні понад 150 років тому, складіть правила, які ви хотіли б адресувати собі", „Добери до поданих слова, протилежні за значенням", „Вправа „Розкажи про себе” (робота в парах). У бесіді використовуйте подані початки речень, доповнюючи їх по своєму: Мене цікавить...; Я люблю читати...; У мене добре виходить...; Мені хочеться бути схожим на...; „Знайди в тексті поради, як треба доглядати за руками; шкірою; зубами; нігтями; взуттям? Випиши поради, які ти вважаєш найбільш корисними", „Вправа „Добре слово" (робота в парах). Продовжте речення: Мені подобається, коли ти...; Я бажаю тобі...; Я хочу разом з тобою... ”, „Продовжте ці рядки: Ніхто не має права: ображати, карати, принижувати,...; Кожен має право: захистити, допомогти, поділитися,..."
Педагогічно доцільним є застосування в підручниках зразків виконання вправ та їх письмового оформлення, а також зразків правильного прочитання і пояснення слів і записів. Вправи за зразком - це завдання з повною орієнтувальною основою дій: учні знають, як виконувати його і які результати повинні отримати. Такі вправи особливо важливі у початковій школі. Адже психологічною особливістю молодших школярів є здатність до наслідування, тобто виконання дій за зразком. Необхідність застосування зазначеного типу вправ зумовлена також відсутністю відповідного досвіду в учнів початкових класів. Отже, з огляду на здатність молодших школярів до наслідування виправданим є наведення у підручниках для початкової школи зразків:
виконання завдань (як повних, так і часткових) та їх оформлення;
правильного прочитання і пояснення слів і записів;
рубрик „Виконуй так... ”, „Міркуйте так! ”;
завдань, які розкривають послідовність дій.
Аналіз чинних підручників „Я і Україна" 3-4 кл. дає підстави стверджувати, що в них порівняно багато вправ - дослідів, практичних робіт, спрямованих на виконання дій за зразком (наприклад, щоб дізнатися, з чого складаються речовини, радять виконати досліди за зразком (підручник „Я і Україна", 3 кл., с.80); щоб правильно визначити та записати температуру, „роби так:..." (практична робота, підручник „Я і Україна”, 3 кл., с.84).
Важливе значення з-поміж складових апарату організації засвоєння займають таблиці, які можна застосовувати для повідомлення нової інформації, узагальнення і систематизації знань. Таблиці, крім цього, містять цікавий пізнавальний матеріал. Особливе місце посідають і карти; більшість їх є у книзі для 4 кл. (наприклад, „Промисловість України", „Природні зони України", „Фізична карта півкуль" та ін.).
Ілюстративний матеріал підручників для 3-4 кл. реалізує його функції специфічними засобами - кольоровим і чорно-білим зображенням. Він слугує наочною опорою мислення, яка посилює пізнавальний, емоційний, естетичний та інші аспекти навчального матеріалу підручників (що особливо важливо для молодших школярів, оскільки у них переважає наочно-образне мислення), а також є носієм певної інформації, засобом виховного впливу на учнів. До ілюстративного матеріалу належить: ілюстрації, таблиці, схеми, плани, діаграми тощо. Ознакою підручників для початкової школи є домінуюча роль і розмаїття ілюстрацій. Важливо, щоб ілюстрації відповідали віку дітей, особливостям їхнього сприймання. Дослідники вважають, що оскільки молодші школярі слабко орієнтуються в навколишньому світі, мають невеликий життєвий досвід, то наочні зображення мають бути такими, щоб не ускладнювати орієнтування дітей на сторінках підручника. У підручниках „Я і Україна" 3-4 кл. дібрано багато завдань, які спрямовують на роботу з ілюстраціями, наприклад, „Обговоріть правила догляду за зображеннями на малюнку речами", „Розглянь і розкажи, які зміни відбулися з жолудем?", „Як змінюється людина після народження", „Розглянь малюнок. Розкажи, що трапилося з Федьком”, „Розглянь малюнок. Він допоможе пригадати, що ти спостерігав, коли був біля яру, урвистого берега річки (Шари земної поверхні) ”, „Схема розмноження риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів (ілюстрації) ”, („Будова шкіри", „Будова скелета", „Органи дихання людини”) - схеми). Також у зазначених підручниках передбачено такі завдання: „Прочитай початок і кінцівку розповіді. Основну частину придумай самостійно за малюнком", „Розглянь малюнки і перекажи їх зміст", „Розглянь малюнок і усно опиши зовнішній вигляд пташки” тощо.
Ілюстрації носять ще функціональний характер, тобто відповідають певним функціям, наприклад, рівноправна ілюстрація з текстом „Збережемо природу Землі разом" (підручник „Я і Україна", 4 кл) допомагає розповісти, проінформувати молодших школярів про великі екологічні катастрофи і що потрібно робити, щоб зберегти природу (реалізуються інформаційна і виховна функції).
Апарат орієнтування допомагає учням швидко і безпомилково орієнтуватися у структурі підручника. Цей структурний компонент охоплює такі складові: передмова, зміст, рубрикація, шрифтові й кольорові виділення, сигнали-символи, предметні та іменні вказівки, бібліографія, колонтитул.
Кожна рубрика у чинних підручниках позначена сигналами-символами, наприклад, „Чи знаєш ти, що... ”, „Поміркуйте", „Обговоріть”, „Дай відповіді на запитання”, „Знайди в тексті... ”, „Продовжте ці рядки" та ін.
2.3 Авторські пропозиції
Відомо, що від якості підручника для початкової школи залежить якість знань, умінь та навичок молодших школярів, їх усвідомленість, міцність, дієвість; розвиток пізнавальних сил, мислення; формування уміння вчитися.
Враховуючи сказане вище, нами була зроблена спроба вивчити думку вчителів - безпосередніх користувачів сучасних підручників з природознавства („Я і Україна. Віконечко" та „Я і Україна”). Для цього було проведене анкетування вчителів початкових класів Тернопільського, Бучацького, Густинського, Чортківського та Збаразького районів (всього 28 чол).
З’ясовувались питання щодо відповідності підручників навчальній програмі, кількості навчальної інформації, реалізації функцій підручника, місця та ролі текстів у навчальних книгах, доцільності та значення апарату організації засвоєння, якості ілюстрацій, впливу апарату орієнтування на роботу учнів, значення поліграфічного оформлення та взаємозв’язок підручника з іншими компонентами навчально-методичного комплексу.
Результати досліджень засвідчують, що лише для 25% вчителів вважають, що інформації у підручнику достатньо для розкриття теми, а 75% вчителів користуються додатковими джерелами; 66% вважає, що підручник відповідає навчальній програмі; 58% переконані, що завдань практичного характеру у підручниках достатньо, а 66% вказують на те, що варто збільшити кількість завдань, які формують навички самостійної роботи. Щодо реалізації функцій підручника, то найбільш реалізованою вважається виховна функція (83%). Матеріал для більшості тем поданий в недоступній формі, мова текстів також визнана незрозумілою для учнів (з цією думкою погодились 66% опитаних); така ж кількість вчителів говорить про те, що підручник не дозволяє диференціювати навчальну інформацію; 50% вказали на те, що у підручниках недостатньо інформації для розв’язання завдань у зошиті з друкованою основою.
Стосовно навчальних завдань думки розділились: 33% стверджують, що їх є достатня кількість, 25% - недостатня, 41% - це залежить від теми. На те, що більшість завдань носить суто репродуктивний характер, вказало 66%, 33% стверджують, що мають місце завдання розвивального характеру. На недоцільність розташування завдань вказало 75% опитаних.
Стосовно ілюстративного матеріалу, то лише 33% вчителів регулярно використовують його для пояснення навчального матеріалу, а 25% - для подачі деяких тем. Проте більшість (75%) респондентів вважає, що ілюстрації відповідають віковим особливостям учнів, хоча тільки 50% ствердили, що підручник подобається дітям в естетичному плані.
Думки вчителів зійшлися у питанні щодо апарату орієнтування: 83% вважає, що звернення до читачів та сигнали-символи використані у підручнику раціонально.
Спостереження уроків, співпраця з учителями, методистами дозволяє виділити типові труднощі в організації засвоєння програмового змісту навчального предмету „Я і Україна”.
1. У постановці мети. Найголовніше - вона мусить мати реалістичний характер і бути прийнятою учнем.
Особистісно-орієнтоване спрямування освіти істотно змінює розуміння феномену цілі. Вона перестає мати форму стандарту освіченості або поведінки. Афективні цілі (співчувати, оцінювати), на відміну від когнітивних (знати, вміти), важко піддаються об’єктивації, їх розробка і вербалізація становлять значні труднощі для практика. Тому зразки постановки мети до уроків наводимо нижче.
Учені доводять, що мета, прийнята учнем, посилює мотивацію навчання, створює позитивний фон і утримується довше, у більшості випадків протягом усієї діяльності. Мета, яка нав’язана зовні і не сприйнята дитиною, наділена меншою мотиваційною силою, і молодший школяр швидко втрачає її.
Тому важливо після постановки мети передбачити етап її опрацювання. Зокрема, учні міркують про значення поставленої мети (навіщо? для чого потрібно? що воно дає? тощо); визначають способи досягнення мети (як? яким способом?) передбачають можливі труднощі в її досягненні.
Після такої роботи логічним буде завершальний етап, коли співвіднесуть мету з результатом, встановлять їх відповідність.
Відомо, що мета має досягатися адекватними методами.
2. Як показує практика, типовим недоліком у проведенні уроків є також зловживання словесними методами, коли ефект засвоєння змісту пов’язується із добрим розтлумаченням норми. За такого розуміння пріоритетним стає слово. А має бути „менше вчителя" - „більше учня! ”. Діалог - це звернення до іншого, жива взаємодія, яка породжує партнерські стосунки.
Для педагога важливим стає уміння розподіляти активність - свою власну і школярів шляхом розгортання різних видів діалогічних форм. Домінуюча ж позиція вчителя знижує навчально-виховний ефект, не залишає часу на обдумування, нав’язує учням свою точку зору, ігнорує їхню активність.
Натомість і зміст уроку, і методи його проведення мають актуалізувати рефлексивний рівень свідомості учня, спрямувати кожного прагнути більшого: більше знати, читати, уміти.
Учитель віднайде такі прийоми роботи в методичному апараті підручника. Їх необхідно колекціонувати, випробовувати, створюючи образ предмета, який і в змісті, і в процесі містить мотивацію до дії, спонукає до партнерських взаємин у спільній роботі, до самовираження в різних формах активності.
Такими можуть бути завдання типу: „Придумайте іншу кінцівку цієї історії... ”, „Візьміть інтерв’ю в учня, який... ", „Знайдіть докази „за" і „проти”... ", „Висуньте припущення про те, що могло б трапитись, якби... ", „Зробіть діараму улюбленої сцени на столі... ”, „Перелічіть причини, чому сподобалось і чому не сподобалось... ", „Організуйте аукціон добрих справ... ”, „Придумайте нове призначення для... ”, „Напишіть оголошення про... ”, „Придумайте рекламу..."
Отже, хоча підручники нового покоління є досконалішими за попередні, проте необхідно продовжувати роботу над покращенням якості підручника як в поліграфічному, так і у змістовому аспектах. Адже лише покращення поєднання внутрішньої та зовнішньої структур сучасного підручника дасть змогу одержати найвищий освітній, розвивальний та виховний результати у навчанні.
З метою з’ясування доступності чинних підручників нами було проведено короткотривалий експеримент (лютий-березень 2007 р), яким було охоплено два третіх класи - експериментальний (14 учнів), діти якого тему „Нежива природа" вивчали самостійно, і контрольний, учні якого працювали під керівництвом учителя.
М намагались перевірити, чи зможуть третьокласники засвоїти навчальний матеріал, працюючи самостійно. Отримані результати представлені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1
| № | Класи | ||
| Контрольний | Експериментальний | ||
| Рівні | Нежива природа | ||
| 1 | Високий (В) | 57,2% | 71,5% |
| 2 | Достатній (Д) | 42,9% | 28,6% |
| 3 | Середній (С) | - | - |
| 4 | Початковий (П) | - | - |
Як видно з таблиці 3.1, учні контрольного класу краще засвоїли матеріал (вони працювали з вчителем). Однак показово, що всі учні експериментального класу також оволоділи інформацією, хоча на дещо нижчому рівні. Такий критерій свідчить про доступність матеріалу підручника.
Поради вчителям:
Починаючи з першого уроку природознавства, варто ознайомити дітей з підручником, звернути увагу на прізвище автора, зовнішнє оформлення, зміст, обсяг навчального матеріалу, пояснити навчальне значення малюнків і карт. Учитель нагадує учням про потребу бережливого ставлення до підручника, зазначає,