Технічні характеристики казана ГМ-30-150. Розрахунок теплової схеми котельні
![]()
Розрахунковий режим
tно = - 41 °З
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
3. Тепловий розрахунок казана
3.1 Технічні характеристики казана ГМ-30-150
Метою перевірочного теплового розрахунку котлоагрегату є визначення (по наявних конструктивних характеристиках, заданій навантаженню й паливу) наступних параметрів: температури води й продуктів згоряння на границях між поверхнями нагрівання, КПД агрегату, витрати палива.
Конструкція котлоагрегату розроблена з урахуванням максимального ступеня заводський блочності й уніфікації деталей, елементів і вузлів котлоагрегатів, що працюють на різних видах палива.
Казани ГМ-30-150, виконані по П-Образній схемі, експлуатуються, і випуск їх триває на котельному заводі. Казан ГМ-30-150 поставляється заводом тільки для роботи в основному опалювальному режимі (вхід води здійснюється в нижній колектор заднього топкового екрана, вихід води - з нижнього колектора фронтового екрана).
Топкова камера має горизонтальне компонування. Конфігурація камери в поперечному розрізі повторює профіль залізничного габариту. Конвективна поверхня нагрівання розташована у вертикальній шахті з піднімальним рухом газів.
Казан ГМ-30-150 призначений для спалювання газу й мазуту. На фронтовій стінці казана встановлена пальник з ротаційною форсункою. Схема циркуляції: послідовний рух води по поверхнях нагрівання, вхід - у нижній колектор заднього топкового екрана, вихід - з нижнього колектора фронтового екрана.
Обмуровування над трубна, несучого каркаса немає. Топковий і конвективний блоки мають опори, приварені до нижніх колекторів котлоагрегату. Опори на стику топкового й конвективного блоків нерухливі.
Габаритні розміри казана: довжина 11800 мм, ширина 3200 мм, висота 7300 мм.
Таблиця 9. Технічні характеристики казана ГМ-30-150
| Найменування величини | Одиниця виміру | Значення |
| Номінальна теплопродуктивність | Гкал/година | 30 |
| Витрата води | т/година | 370 |
| Витрата палива: | ||
| газ | м3/година | 3680 |
| мазут | кг/година | 3490 |
| Температура газів, що йдуть | ||
| газ | °З | 160 |
| мазут | °З | 250 |
| КПД при номінальному навантаженні | ||
| на газі | % | 91,2 |
| на мазуті | % | 87,7 |
| Гідравлічний опір казана | кгс/м2 | 19000 |
| Тиск води розрахункове | кгс/див2 | 25 |
| Видиме тепло навантаження топкового обсягу | ||
| газ | ккал/м3 година | 551ґ103 |
| мазут | ккал/м3 година | 480ґ103 |
3.2 Конструктивні характеристики казана
Топкова камера повністю екранована трубами діаметром 60ґ3 мм із кроком 64 мм. Екранні труби приварюються безпосередньо до камер діаметром 219ґ10 мм. У задній частині топкової камери є проміжна екранована стінка, що утворить камеру догорання. Екрани проміжної стінки виконані також із труб діаметром 60ґ3 мм, але встановлені у два ряди із кроком S1 = 128 мм і S2 = 182 мм.
Конвективна поверхня нагрівання розташована у вертикальній шахті з повністю екранованими стінками. Задня й передня стіни виконані із труб діаметром 60(3 мм із кроком 64 мм.
Бічні стіни екрановані вертикальними трубами діаметром 83ґ3,5 мм із кроком 128 мм. Ці труби служать також стояками для труб конвективних пакетів, які набираються з U-Образних ширм із труб діаметром 28ґ3 мм. Ширми розставлені таким чином, що труби утворять шаховий пучок із кроком S1 = 64 мм і S2 = 40 мм. Передня стіна шахти, що є одночасно задньою стіною топлення, виконана суцільнозварний. У нижній частині стіни труби розведені в чотирирядний фестон із кроком S1 = 256 мм і S2 = 180 мм. Труби, що утворять передню, бічні й задню стіни конвективної шахти, уварені безпосередньо в камери діаметром 219(10 мм.
Таблиця 10. Конструктивні характеристики казана ГМ-30-150
| Найменування величини | Одиниця виміру | Значення |
| Глибина топкової камери | мм | 8484 |
| Ширина топкової камери | мм | 2880 |
| Глибина конвективної шахти | мм | 2300 |
| Найменування величини | Одиниця виміру | Значення |
| Ширина конвективної шахти | мм | 2880 |
| Ширина по обмуровуванню | мм | 3200 |
| Довжина по обмуровуванню (з пальником) | мм | 11800 |
| Висота від рівня підлоги до верху обмуровування (осі колектора) | мм | 6680 |
| Радіаційна поверхня нагрівання | м2 | 126,9 |
| Конвективна поверхня нагрівання | м2 | 592,6 |
| Повна площа поверхні нагрівання | м2 | 719,5 |
| Маса в обсязі поставки | кг | 32400 |
3.3 Топковий пристрій казана ГМ-30-150
Казан постачений газомазутної ротаційним пальником РГМГ-30. До достоїнств ротаційних форсунок можна віднести безшумність у роботі, широкий діапазон регулювання, а також економічність їхньої експлуатації, тому що витрата енергії на розпилювання значно нижче, ніж при механічному, паровому або повітряному розпилюванні.
Основними вузлам горілочного пристроя є: ротаційна форсунка, газова частина периферійного типу, пристрій вторинного повітря й воздуховод первинного повітря.
Ротор форсунки являє собою порожній вал, на якому закріплені гайки-живильники.
Ротор приводиться в рух від асинхронного електродвигуна за допомогою кубістської передачі. У передній частині форсунок установлений завихрітель первинного повітря аксіального типу із профільними лопатками, установленими під кутом 30°.
Таблиця 11. Технічні характеристики пальника РГМГ-30
| Найменування величини | Одиниця виміру | Значення |
| Номінальна теплопродуктивність | Гкал/година | 30 |
| Діапазон регулювання | % | 10-100 |
| Ротаційна форсунка: | ||
| Діаметр склянки | мм | 200 |
| Частота обертання склянки | про/хв | 5000 |
| В'язкість мазуту перед форсункою | °ВУ | 8 |
| Тиск мазуту перед форсункою | кгс/див2 | 2 |
| Електродвигун: | ||
| Тип | - | АОЛ2-31-2М101 |
| Потужність | кВт | 3 |
| Частота обертання | про/хв | 2880 |
| Автономний вентилятор первинного повітря (форсуночний): | ||
| Тип | - | 30 ЦС-85 |
| Продуктивність | м3/година | 3000 |
| Тиск повітря | мм вод. ст. | 850 |
| Тип електродвигуна | - | АТ-2-52-2 |
| Потужність | кВт | 13 |
| Частота обертання | про/хв | 3000 |
| Аеродинамічний опір пальника по первинному повітрю не менш | кгс/див2 | 900 |
| Температура первинного повітря | °З | 10-50 |
| Діаметр патрубка первинного повітря | мм | 320 |
| Пристрій вторинного повітря: | ||
| Тип короба | - | Зі звичайним прямим підведенням повітря |
| Ширина короба | мм | 580 |
| Опір лопаткового апарата | кгс/див2 | 250 |
| Газова частина: | ||
| Тип | - | Периферійна із двостороннім підведенням |
| Число отворів | шт | 21 |
| Діаметр отворів | мм | 18 |
| Опір газової частини | кгс/див2 | 3000-5000 |
| Діаметр устя пальника | мм | 725 |
| Кут розкриття амбразури | ° | 60 |
| Габаритні розміри | ||
| Діаметр приєднувального фланця | мм | 1220 |
| Довжина | мм | 1446 |
| Висота | мм | 1823 |
| Маса | кг | 869 |
3.4 Тепловий розрахунок казана ГМ-30-150
Вихідні дані:
Паливо ( природний газ, состав (%):
СН4 - 94,9
З2Н6 - 3,2
З3Н8 - 0,4
З4Н10 - 0,1
З5Н12 - 0,1
N2 - 0,9
CО2 - 0,4
= 36,7 МДж/м3
Обсяги продуктів згоряння газоподібних палив відрізняються на величину обсягу повітря й водяних пар, що надходять у казан з надлишковим повітрям.
Обсяги, ентальпії повітря й продуктів згоряння визначають розраховуючи на 1 м3 газоподібного палива. Розрахунки виконують без обліку хімічної й механічної неповноти згоряння палива.
Теоретично необхідний обсяг повітря:
,(6)
де m і n ( числа атомів вуглецю й водню в хімічній формулі вуглеводнів, що входять до складу палива.

Теоретичні обсяги продуктів згоряння обчислюємо по формулах:
,
(7)
.
,
(8)
.
Обсяг водяних пар:
,
,(9)
де d = 10 г/м3 - вологовміст палива, віднесене до 1 м3 сухого газу при t = 10 °С.
.
Теоретичний обсяг димових газів:
,
(10)
.
Дійсна кількість повітря, що надходить у топлення, відрізняється від теоретично необхідного в α раз, де α – коефіцієнт надлишку повітря. Вибираємо коефіцієнт надлишку повітря на вході в топлення αт і присоси повітря по газоходах Δ? і знаходимо розрахункові коефіцієнти надлишку повітря в газоходах ?.
Таблиця 12. Присоси повітря по газоходах (? і розрахункові коефіцієнти надлишку повітря в газоходах ?І
| Ділянки газового тракту | Dα | αІ |
| Топлення | 0,14 | 1,14 |
| Конвективний пучок | 0,06 | 1,2 |
Наявність
присосів повітря
приводить до
того, що обсяг
продуктів
згоряння буде
відрізнятися
від теоретичного,
тому необхідно
розрахувати
дійсні обсяги
газів і об'ємні
частки газів.
Тому що присоси
повітря не
містять трьохатомних
газів, то обсяг
цих газів
від коефіцієнта
надлишку повітря
не залежить
і у всіх газоходах
залишається
постійним і
рівним теоретичному.
Таблиця 13. Характеристика продуктів згоряння в поверхнях нагрівання
| Величина | Одиниця | Топлення, | Конвективний пучок |
| Коеф. надлишку повітря | − | 1,14 | 1,2 |
|
|
м3/кг | 9,06 | 9,65 |
|
|
м3/кг | 2,2 | 2,21 |
|
|
м3/кг | 12,31 | 12,91 |
|
|
− | 0,084 | 0,081 |
|
|
− | 0,178 | 0,171 |
|
|
− | 0,262 | 0,252 |
Ентальпії теоретичного обсягу повітря й продуктів згоряння, віднесені до 1 м3 палива, що спалюється, при температурі (, (З, розраховують по формулах:
,(11)
,(12)
де
,
,
,
- питомі
ентальпії
повітря, трьохатомних
газів, азоту
й водяних пар
відповідно.
Ентальпію продуктів згоряння на 1 м3 палива при a > 1 розраховуємо по формулі:
.(13)
Результати розрахунків по визначенню ентальпій при різних температурах газів зводимо в таблицю:
Таблиця 14. Визначення ентальпії продуктів згоряння в газоходах казана
| u, °З | I0в=V0 Ч (ct)в | IRO2 = VRO2 Ч(cν)RO2 |
I0N2 = = V0N2 Ч (cν)N2 |
I0H2O = = V0H2O Ч (cν)H2O |
I0г = IRO2 + + I0N2 + I0H2O |
| 30 | 379,4 | - | - | - | 379,4 |
| 100 | 973,0 | 175,76 | 1001 | 329,18 | 1505,9 |
| 200 | 2588,1 | 371,28 | 2002 | 662,7 | 3036 |
| 300 | 3921,1 | 581,36 | 3018,4 | 1009,4 | 4609,1 |
| 400 | 5273,6 | 802,88 | 4057,9 | 1364,6 | 6225,4 |
| 500 | 6655,3 | 1035,8 | 5112,8 | 1730,9 | 7879,5 |
| 600 | 8075,9 | 1270,88 | 6190,8 | 2108,8 | 9569,7 |
| 700 | 9525,6 | 1519,44 | 7284,2 | 2500,4 | 11304,1 |
| 800 | 10994,9 | 1772,1 | 8416 | 2910,3 | 13098,5 |
| 900 | 12464,1 | 2029,04 | 9571,04 | 3322,3 | 14922,4 |
| 1000 | 13972,2 | 2290,1 | 10733,8 | 3760,5 | 16784,3 |
| 1100 | 15519,3 | 2555,2 | 11896,5 | 4198,6 | 18650,4 |
| 1200 | 17066,4 | 2825,6 | 13051,5 | 4645,5 | 20522,9 |
| 1400 | 20199,4 | 3369,6 | 15469,6 | 5576,4 | 24415,3 |
| 1600 | 23381,0 | 3917,68 | 17877,10 | 6542,1 | 28346,2 |
| 1800 | 26553,1 | 4475,12 | 20343,4 | 7338,4 | 32356,9 |
| 2000 | 29812,7 | 5036,72 | 22822,8 | 8558,7 | 36416,2 |
| 2200 | 33072,2 | 5602,48 | 25333,0 | 9589,8 | 40525,3 |
3.5 Тепловий баланс казана й витрата палива
Тепловий баланс парогенератора виражає якісне співвідношення між теплотою, що надійшла в агрегат, називаною розташовуваною теплотою й сумою корисно використовуваної теплоти й теплових втрат.
Таблиця 15. Розрахунок теплового балансу казана
| Найменування | Позначення | Розрахункова формула або спосіб визначення | Одиниця | Розрахунок |
| Розташовувана теплота згоряння палива | Qрр | Qрн + Qв.н + iтл | кДж/м3 | 36764,6 |
| Втрата теплоти від хімічної неповноти згоряння палива | q3 | Табл. 4−3 [2] | % | 0,5 |
| Втрата теплоти від механічної неповноти згоряння палива | q4 | Табл. 4−3 [2] | % | 0 |
| Температура газів, що йдуть | uух | На вибір, табл. 1−3 [2] | °З | 160 |
| Ентальпія газів, що йдуть | Iух | По I−u таблиці | кДж/кг | 3042 |
| Температура повітря в котельні | tх.в. | На вибір | °З | 30 |
| Теоретична ентальпія повітря в котельні | I0х.в. | По I−u таблиці | кДж/кг | 385,3 |
| Втрата теплоти з газами, що йдуть | q2 |
|
% | 6,99 |
| Втрата теплоти від зовнішнього охолодження | q5 | По мал. 3−1 [2] | % | 1,9 |
| Сума теплових втрат | Σq | q5 + q4 + q3 + q2 | % | 9,4 |
| КПД казана | hка | 100 - Σq | % | 90,6 |
| Коефіцієнт збереження теплоти | φ |
|
− | 0,98 |
| Температура води на вході в казан | tўв | З розрахунку | °З | 70 |
| Ентальпія води на вході в казан | Iўв | Табл. VI−6 [2] | кДж/кг | 294,6 |
| Температура води на виході з казана | tўўв | З розрахунку | °З | 150 |
| Ентальпія води на виході з казана | Iўўв | Табл. VI−7 [2] | кДж/кг | 633,1 |
| Витрата води через казан | Qпол | З розрахунку | кВт | 271 |
| Витрата палива на казан | В |
|
м3/з | 1,047 |
3.6 Розрахунок теплообміну в топленні
Таблиця 16. Перевірочний розрахунок топлення
| Величина | Позначення | Розрахункова формула або спосіб визначення | Одиниця | Розрахунок |
| Сумарна площа лучевоспр. поверхні | Нл | табл. II−9 [2] | м2 | 126,9 |
| Повна площа стін топкової камери | Fст | по конструктивних розмірах | м2 | 137,2 |
| Коеф. тепловий ефект-ти лучевосп. поверхні | Ψср |
|
− | 0,67 |
| Ефективна товщина вилуч. шару полум'я | s |
|
м | 2,138 |
| Повна висота топлення | Hт | по конструктивних розмірах | м | 2,05 |
| Висота розташування пальників | hт | по конструктивних розмірах | м | 1,65 |
| Відносний рівень розташування пальників | xт |
|
− | 0,8 |
| Параметр, характер розподілу т-ри в топленні | M |
|
− | 0,35 |
| Коеф. надлишку повітря на виході з топлення | αт | Табл. 1−1 | − | 1,14 |
| Присос повітря в топленні | Δαт | Табл. 2−2 [2] | − | 0,06 |
| Температура холодного повітря | t хв | На вибір | °З | 30 |
| Ентальпія присосів повітря | I0прс | Табл. 1−3 | кДж/м3 | 385,3 |
| Кіл-У теплоти, внесене в топлення повітрям | Qв |
|
кДж/ м3 | 20,7 |
| Корисне тепловиділення в топленні | Qт |
|
кДж/ м3 | 36601,47 |
| Адіабатична температура горіння | uа | Табл. 1−4 | °З | 1996,6 |
| Температура газів на виході з топлення | uІт | На вибір, табл. 5−3 [2] | °З | 1050 |
| Ентальпія газів на виході з топлення | IІт | Табл. 1−4 | кДж/м3 | 19929,29 |
| Середня сумарна теплоем. продуктів згоряння | Vccp |
|
|
17,61 |
|
Об'ємна частка: Водяних пар Трьохатомних газів |
|
Табл. 1?2 Табл. 1?2 |
− − |
0,178 0,084 |
| Сумарна об'ємна частка трьохатомних газів | rn | Табл.1-2 | − | 0,262 |
|
Коеф. ослаблення променів трьохатомними газами |
kг kкокс |
Рис. 5?5 [2] Стр. 31 [2] |
1/ м(Мпа |
6,76 |
| Коеф. ослаблення променів топковим середовищем | k | k гЧ rn+ k коксЧ χ1Ч χ2 | 1/ мЧМПа | 1,77 |
| Ступінь чорності факела | aф | 1 − е− kps | − | 0,307 |
| Ступінь чорності топлення | aт |
|
- |
|
| Теплове навантаження стін топлення | qF |
|
кВт/м2 |
|
| Температура газів на виході з топлення | uІт | Рис. 5−8 [2] | °З | 1090 |
| Ентальпія газів на виході з топлення | IІт | Табл. 1−4 | кДж/м3 | 20768,49 |
| Загальне топлення | Qлт | φЧ(Qт − IІт) | кДж/м3 | 14249,6 |
| Середнє теплове навантаження лучевосп. поверхні топлення | qсрл |
|
кВт/м3 | 117,6 |
3.7 Розрахунок конвективного пучка
Конвективними називають такі поверхні нагрівання, у яких процес передачі теплоти здійснюється шляхом конвективного теплообміну.
Конвективні пучки одержують теплоту не тільки шляхом конвективного теплообміну, але й теплоту прямого випромінювання топлення. При розрахунку такої поверхні нагрівання використовують методику розрахунку конвективних поверхонь нагрівання з обліком прямого випромінювання топлення.
Таблиця 17. Тепловий розрахунок конвективного пучка
| Величина | Позначення | Формула або спосіб визначення | Одиниця | Розрахунок |
| Повна площа поверхні нагрівання | Н | По конструктивних розмірах (табл. II−9 [2]) | м2 | 592,6 |
| Діаметр труб | d | По конструктивних розмірах | мм | 0,028 |
| Середня довжина труб | l | По конструктивних розмірах | м | 0,75 |
| Поперечний крок труб | s1 | По конструктивних розмірах | м | 0,064 |
| Поздовжній крок труб | s2 | По конструктивних розмірах | м | 0,04 |
| Відносний поперечний крок труб | s1/d | По конструктивних розмірах | - | 2,29 |
| Відносний поздовжній крок труб | s2/d | По конструктивних розмірах | - | 1,43 |
| Розміри поперечного перерізу газоходу |
A B |
По конструктивних розмірах |
м м |
2,3 2,88 |
| Ефективна товщина випромінюючого шару | s |
|
м | 0,084 |
| Температура газів перед конвективним пучком | uў | uІт − з розрахунку топлення | °З | 1090 |
| Ентальпія газів перед конвективним пучком | Iў | IІт − з розрахунку топлення | кДж/м3 | 20768,49 |
| Температура газів за конвективним пучком | uІ | На вибір (стор. 53 [2]) | °З | 160 |
| Ентальпія газів за конвективним пучком | IІ | По I−u таблиці | кДж/ м3 | 2705,5 |
| Кількість теплоти, віддана конвективному пучку | Qг | φЧ(Iў − IІ) | кДж/ м3 | 18376,5 |
| Середня температура газів | uср | 0,5Ч(uў + uІ) | °З | 625 |
| Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією | αк |
αн Ч Сz Ч Cs Ч Cф, мал. 6?5 [2] |
|
105,84 |
| Сумарна оптична товщина запиленого газового потоку | kps | (kгrn + kзлmзл) Ч p Ч s | 60,98 | |
| Ступінь чорності випромінюючого середовища | a | 1 − е − kps | − | 0,12 |
| Коефіцієнт теплової ефективності | ψ | Стр. 48 [2] | °З | 0,8 |
| Температура забруднення стінки труби | tст | tкип + Δt | °З | 135 |
| Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням | αл | αн Ч a |
|
11 |
| Коефіцієнт тепловіддачі від газів до стінки | α1 | ξ(αдо + αл) |
|
116,84 |
| Теплосприйняття конвективного пучка | ε0 | ψЧa1 |
|
92 |
| Температурний напір на вході в пучок | Dtб | uў-tў | °C | 940 |
| Температурний напір на виході з пучка | Dtм | uўў-tўў | °З | 90 |
| Середній температурний напір | Δt | Табл. 6−1 [2] | °З | 353 |
| Розбіжність розрахункових | ΔQ |
|
% | 0,8 |
3.8 Зведена таблиця теплового розрахунку казана й розрахункове не в'язання теплового балансу
Таблиця 18. Тепловий баланс казана
| Величина | Позначення | Одиниця | Результат |
| Розташовувана теплота палива | Qрр | кДж/м3 | 36764,6 |
| Температура газів, що йдуть | uух | °З | 160 |
| Втрати теплоти з газами, що йдуть | q2 | % | 6,99 |
| КПД | h | % | 90,6 |
| Витрата палива на казан | Вр | м3/з | 1,047 |
| Топлення | |||
| Теплота, внесена повітрям | Qв | кДж/м3 | 20,7 |
| Корисне тепловиділення | Qт | кДж/м3 | 36601,47 |
| Температура газів на виході з топлення | uўўт | °З | 1090 |
| Ентальпія газів на виході з топлення | Iўўт | кДж/м3 | 20768,49 |
| Теплосприйняття | Qл | кДж/м3 | 16211,2 |
| Конвективний пучок | |||
| Температура газів на вході | uў | °З | 1090 |
| Температура газів на виході | uўў | °З | 160 |
| Ентальпія газів на вході | Iў | кДж/м3 | 21152,67 |
| Ентальпія газів на виході | Iўў | кДж/м3 | 2705,5 |
| Теплосприйняття | Q | кДж/м3 | 18392,8 |
Нев'язання теплового балансу склало 1,8 %, розрахунок уважаємо вірним.
4. Вибір устаткування
Таким чином, на підставі розрахунків теплової схеми котельні передбачається установка чотирьох водогрійних казанів ГМ-30-150. Для кожного казана встановлюється: димосос Д-13,5x2, n = 750 про/хв із електродвигуном потужністю 55 кВт; вентилятор ВД-15,5, n = 750 про/хв із електродвигуном потужністю 55 кВт.
Мережні насоси водогрійних казанів є відповідальними елементами теплових схем. Мережні насоси вибирають по витраті мережної води G, т/ч. У котельні з водогрійними казанами й підігрівниками мережної води повинне бути встановлене не менш двох мережних насосів. Визначивши з розрахунку Gmax = 358,8 кг/з = 1291,6 т/ч.
Вибираю як мережні насоси три відцентрових насоси WILLO-IL 150/320-37/4 (два робітники, один резервний). Для покриття літнього навантаження Grвс = 128,6 кг/з = 462,9 т/ч установлюємо додатково два робітників і один резервний відцентрові насоси WILLO-IL 150/300-30/4.
Мережні насоси встановлюються на зворотній лінії теплових мереж, де температура мережної води не перевищує 70°С.
Скрупульозні насоси встановлюють для підвищення температури води на вході в казан шляхом підмішування гарячої води із прямої лінії тепломереж. Подача скрупульозних насосів визначена при розрахунку теплової схеми. Gpeu = 67,2 кг/с. Вибираємо два насоси (один резервний) WILLO-IL 100/5-21 BF.
Для заповнення витоків води встановлюють насоси. Кількість води для покриття витоків із закритих теплофікаційних систем приймають рівним 0,5% від обсягу води в трубопроводах системи, а подача насоса вибирається вдвічі більше для можливості аварійного підживлення мереж. Вибираємо два насоси (один резервний) MVI 410/PN 16 3.
Для подачі води від джерела водопостачання котельні - водопроводу житлового району - у систему водоподготовки, установлюють мережні насоси. Подача цих насосів визначається максимальною потребою в хімічно очищеній воді й витрати її на власні потреби водоочищення. Gсв = 5,55 кг/с. Вибираю два насоси (один резервний) WILLO-IL-E 80/9-48 BF R1.
Для забезпечення надійної роботи котельні зі сталевими водогрійними казанами обов'язкове видалення з води розчинених у ній газів - кисню й вільної вуглекислоти. Витрата води дорівнює 4,62 кг/з = 16,6 т/ч.
Вибираємо вакуумний деаератор: ДВ-18, продуктивністю 18 т/ч.
Для створення вакууму й видалення газів з деаератора використовують вакуумні насоси. Вибираємо ВК-25 з подачею 4-50 м3/хв. Один робітник і один резервний.
Підігрівники вихідної води:
Вибираємо два теплообмінники ПВ-Z-l 1 з поверхнею нагрівання 5,89 м і ПВ-Z-IO з поверхнею нагрівання 6,9 м .
5. Охорона навколишнього середовища
У цей час зі збільшенням потужностей промислових об'єктів, концентрацією житлових і суспільних будинків питання охорони навколишнього середовища здобувають виняткове значення.
5.1 Речовини, що забруднюють навколишнє середовище
Основним джерелом утворення шкідливих речовин при роботі котельні є