Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний інститут “

Кафедра теоретичної та промислової теплотехніки


Курсова робота з дисципліни

“Теплотехнологічні процеси та установки”

Варіант № 5

Установкасушильнатунельна

ТП 72.94.0008.ПЗ


Виконавець: Курченко В.В.

Група ТП-72

Керівник: доц. Мінаковський В.М.


Київ 2010

Опис документів


Завдання для курсової роботи

Графік виконання роботи

Пояснювальна записка

Додатки


Завдання на курсову роботу з дисципліни «Теплотехнологічні процеси та установки»


Виконати тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки, визначити тривалість сушіння, розміри установки, вибрати вентилятор для подавання зовнішнього повітря, димосос, привідні електродвигуни, газові пальники та циклон, на підставі таких вихідних даних.

Сушильна установка розташована в населеному пункті, в якому параметри зовнішнього повітря to=-12,2 oC, jo=89%, B=759 мм рт. ст. взимку (січень) і to=19,4 oC, jo=68%, B=746,3 мм рт. ст. влітку (липень).

Як сушильний агент використано суміш топкових газів із зовнішнім повітрям, яка надходить на вхід до сушильного тунелю з температурою tсм=500 oC і використовується в ньому одноразово.

Паливо – природний газ – має нижчу теплоту згоряння палива на суху масу за нормальних умов Qнс=36491 кДж/м3н і склад у процентах за об’ємом:


CH4=92,8%;

C2H6=2,8%;

C3H8=0,9%;

C4H10=0,4%;

C5H12=0,1%;

N2=2,5%;

CО2=0,5%.


Температура палива tП дорівнює температурі зовнішнього повітря відповідно у січні і липні. ККД топки hТ=0,95. Продуктивність установки за готовим продуктом G2=2000 кг/год. Початковий вологовміст об’єкта сушіння uo=0,075 кг/кг, кінцева вологість готового продукту wк=1,0%. Питома масова теплоємність висушеного матеріалу См=1,35 кДж/(кг∙К). Рівноважна вологість готового продукту, яка відповідає параметрам сушильного агента на виході з тунелю wр=0,8%. Питома площа поверхні об’єкта сушіння Fпит=0,08 м2/кг. Матеріал надходить на сушку з температурою q1, що дорівнює відповідно температурі за мокрим термометром, яка відповідає параметрам зовнішнього повітря, влітку і температурі зовнішнього повітря взимку. Температура висушеного матеріалу на виході із сушильного тунелю q2=t2–Dt=90–10=80 oC, де t2=90oC – температура сушильного агента на виході із тунелю; Dt=10 oC.

Матеріал переміщується в сушильному тунелі транспортними пристроями – на вагонетках з піддонами – в одному напрямку із сушильним агентом. Питома масова теплоємність транспортних пристроїв Стр=0,5 кДж/(кг∙К). Температура транспортних пристроїв на вході в сушильний тунель t'ТР дорівнює температурі зовнішнього повітря відповідно влітку і взимку, а на виході із тунелю – температурі висушеного матеріалу, тобто t''ТР=q2.

Об’єкт сушіння перебуває в піддонах з розмірами апід Ч впід Ч спід= =900Ч912Ч50 мм. Піддони встановлені на вагонетках, розміри яких ав Ч вв Ч Ч св =2200Ч950Ч1500 мм. Кількість піддонів на вагонетці nпід=30шт. Маса піддона mпід=1 кг; маса вагонетки mв=100 кг. Піддони розташовані на вагонетці як це зображено на рисунку 1.


Установка сушильна тунельна

Рисунок 1 – Схема розташування піддонів на вагонетці


Насипна густина готового продукту r2,м=650 кг/м3. Характерна довжина матеріалу (визначальний розмір) у напрямку обтікання його сушильним агентом lo=1,4м. Швидкість руху сушильного агента в тунелі на ділянці, яка відповідає першому періоду сушки wo=1,4 м/с.

Питомі витрати теплоти сушильною установкою в навколишнє середовище q5 становлять а=10% від сумарної питомої витрати теплоти на сушіння q.

Зведення вихідних даних для розрахунку приведено у таблиці 1.


Таблиця 1

Вихідні дані до розрахунку сушильної установки

Позначення величини

Одиниця величини

Значення

величини

Позначення величини

Одиниця величини

Значення

величини

to,з

jo,з

Bз

to,л

jo,л

Bл

tсум

Qнс

CH4

C2H6

C3H8

C4H10

C5H12

N2

CO2

hТ

G2

uo

oC

%

мм рт. ст

oC

%

мм рт. ст

oC

кДж/м3н

%

%

%

%

%

%

%

%

кг/год

кг/кг

–12,2

89

759

19,4

68

746,3

500

36491

92.8

2,8

0,9

0,4

0,1

2,5

0,5

0,95

2000

0,075

wк

См

wр

Fпит

q2=t2–Dt

t2

Стр

апідЧвпі Чспід ав Ч вв Ч Ч св


nпід

mпід

mв

r2,м

lo

wo

а

%

кДж/(кгК)

%

м2/кг

oC

oC

кДж/(кгК)

мм

мм


шт

кг

кг

кг/м3

м

м/с

%

1,0

1,35

0,8

0,08

80

90

0,5

900Ч912Ч50

2200Ч950Ч

Ч1550

30

1

100

650

1,4

1,4

10


Графік виконання роботи


Розділ роботи Термін виконання

1. Розрахунок горіння палива та параметрів сушильного агента.

2. Аналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушіння в тунелі.

3. Аналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в тунелі.

4. Графоаналітичний розрахунок статики теоретичного і реального процесу сушіння в тунелі

5. Розрахунок тривалості процесу сушіння.

6. Розрахунок розмірів сушильного тунелю.

7. Вибір допоміжного устаткування, зведення таблиці результатів, висновки.

8. Термін здачі готової роботи.

08.09.10

15.09.10

15.09.10


22.09.10

29.09.10

06.10.10

13.10.10

20.10.10


Завдання одержав 08.09.10

Із графіком виконання роботи ознайомлений 08.09.10


Зміст


Загальні відомості про тунельні сушильні установки

Технічна характеристика розробленої установки

3. Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки

Розрахунок горіння палива і параметрів сушильного агента

Аналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушіння в сушильному тунелі

Аналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі

Графоаналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушіння в сушильному тунелі

Графоаналітичний розрахунок статики реального процесу сушіння в сушильному тунелі

Розрахунок тривалості процесу сушіння.

Розрахунок розмірів сушильного тунелю

4. Вибір допоміжного устаткування

4.1 Загальні зауваження

4.2 Вибір газових пальників

4.3 Вибір циклона

4.4 Розрахунок і вибір дуттьового вентилятора і димососа

4.5 Вибір електродвигунів привода

5. Зведення результатів розрахунку

Висновки

Список літератури

1. Загальні відомості про сушильні установки


До цієї групи сушарок відносяться такі, в яких матеріал, що висушується, за допомогою транспортних засобів переміщується вздовж тунелю з періодичними зупинками. Матеріал або вільно кладуть на транспортний засіб, або закріплюють за допомогою спеціальних пристроїв. Переміщуючись від завантажувального відділу до вихідного, матеріал контактує із сушильним агентом. Відмінна особливість таких сушарок – нерухомість часточок матеріалу під час сушіння.

В даних апаратах можна сушити як листові, так і штучні (картон, плити із синтетичних матеріалів, шкірки и т.д.), так і зернисті, пастоподібні, рідкі (в лотках), волокнисті та ін. Ці сушарки розрізняються в основному транспортними засобами (вагонетка, стрічка, рама), які повинні відповідати властивостям матеріалу, що сушиться.

За принципом руху матеріалу і сушильного агента розрізняють сушарки з прямим, паралельним і змішаним струмом. В залежності від властивостей матеріалу і вимог щодо процесу сушіння, використовують однозонні і багатозонні тунельні сушарки, при чому в різних зонах однієї сушарки може одночасно відбуватись кілька процесів: сушка, зволоження, прогартовування, охолодження. Кожна зона може працювати при за різних температур і вологості сушильного агента.

Циркуляція агента сушіння може бути повздовжньою (за віссю тунелю) або поперечною. В останньому випадку потребуються підвищені кількості сушильного агента. При цьому використовуються осьові вентилятори, які мають велику продуктивність, але малий напір. При повздовжній циркуляції найчастіше використовуються відцентрові вентилятори.

Тривалість сушіння і якість висушеного матеріалу дуже залижить від способу подачі сушильного. В залежності від форми виробу і виду матеріалу свіжий агент сушки подають знизу через розподільче вікно або збоку з обох сторін по всій висоті камери. Для більш рівномірного розподілу агента сушки його бокова подача (або відсмоктування) відбувається через решітки або лопатки, що регулюються. Звичайно агент сушки відсмоктується через вікно у верхньому чи нижньому перекритті камери.

При великій висоті тунелю і великих зазорах між вагонетками і стінками дуже важливо рівномірне розподілення сушильного агента по перерізу камери. Швидкість газів зазвичай приймають такою, щоб не відбувалося запилення матеріалу, перевертання чи поворот виробів, але не менше 1,0-1,5 м/с (на повний переріз тунелю) для забезпечення рівномірного розподілу газів і відповідно сушки матеріалу.

В якості агента сушіння використовують повітря, топкові гази чи перегрітий пар. При сушінні підігрітим повітрям парові калорифери роблять виносними (зазвичай розташовані зверху на камері) або встановлюють відповідно в камері чи поряд у спеціальних відсіках.


Установка сушильна тунельна

Рисунок 2 - Тунельна сушарка

1 - вхід вологого матеріалу; 2 - вхід агента сушки; 3 - вагонетки;4 – механізм переміщення вагонеток; 5 – траверсний візок; 6 - вихід суміші, що відпрацювала; 7 – розсувні двері; 8 - обхід; 9 – вихід висушеного матеріалу.


На рисунку 2 показана схема тунельної сушарки з транспортуванням матеріалу у вагонетках. Сушильний агент подають через вхід 2 і відсмоктують через вихід 6, або через отвір на стелі. При горизонтальному укладанні матеріалу агент сушки подається боковими каналами.

Вагонетки заповнюють увесь коридор, тому при зштовхуванні однієї вагонетки весь ряд вагонеток, які стоять упритул одна до одної, переміщується до виходу. Переміщення коридором відбувається під ухилом (1/200) або за допомогою спеціального при штовхача, який встановлений з боку завантаження і діючого окремого приводу, встановленого зовні сушарки. Штовхач обладнаний роликами, які насаджені на однин чи два ланцюги. Ролики нажимають на спеціальні упори, приварені до вагонеток. Хід ланцюга відповідає переміщенню вагонетки на її довжину.

Двері сушильної камери повинні бути герметичними. Вони, як правило, бувають пільними, відкотними чи підйомними, в залежності від вільного об’єму цеху. Для повернення пустих вагонеток необхідний обхідний шлях.

Основним недоліком сушарки, зображеної на рисунку 1, є нерівномірність сушіння по висоті вагонетки через розшарування теплого газу. У залежності від температури повітря чи топкових газів обгородження камери роблять цегляним, бетонним чи металічним із зовнішньою ізоляцією. Довжина таких сушарок більше 50 м; ширина коридору визначається в основному допустимим прогоном перекриттів (зазвичай не більше 3,5 м). Зазор між вагонеткою і стінкою камери повинен не перевищувати 70 - 80 мм. Для попередження можливості перетікання сушильного агента над вагонеткою, під нею і між боковими стінками, роблять спеціальні ущільнення – м’які «козирки», які при переміщенні вагонеток можуть легко відхилятися.


2. Технічна характеристика розробленої установки


Установка сушильна тунельна. Призначена для сушки дисперсного колоїдного капілярно-пористого матеріалу, розташованого в піддонах, які встановлені на сушильних вагонетках. Основні технічні характеристики установки подано у таблиці 2


Таблиця 2

Основні технічні характеристики установки

Найменування

Значення

Довжина тунелю, мм

Кількість вагонеток, які перебувають одночасно в сушильному тунелі, штук

Сушильний агент – суміш топкових газів з повітрям

Температура сушильного агента, oC

– на вході в тунель

– на виході і тунелю

Паливо – природний газ

Теплота згоряння палива, кДж/кг

Продуктивність установки за готовим продуктом, кг/год

Тривалість сушіння (не більше), с

Вологовміст об’єкту сушки ,%

– до сушки

– після сушки

Насипна густина готового продукту , кг/м3

Питомі витрати на сушку (кілограм випареної вологи)

– сухого сушильного агента, кг/кг

– теплоти, кДж/кг

– палива, г/кг

Пальники типу ГНП–7АП, штук

7500

1

-


500

90


36491

2000

337


7,5

1,01

650


5,6

3698

75

4

Циклон типу ЦН-15-600х1УП, штук

Вентилятор ЦАГІ Ц4-70 марки А2,5-2, n=12,5 c-1 , штук

Димосос ЦАГІ ЦП7-40 №5.2, n=50 c-1, штук

Електродвигуни:

– 4А90LA8Y3, Nуст,в=0,75 кВт, n=12,5 c-1, штук

– 4А80B2Y3, Nуст,в=1,5кВт, n=50 c-1, штук

1

1

1

1

1

1


3. Тепловий розрахунок конвективної тунельної сушильної установки


3.1 Розрахунок горіння палива і параметрів сушильного агента


3.1.1 Завдання розрахунку

Розрахувати питому ентальпію, вологовміст, густину і повний об’єм топкових газів, який припадає на 1 кг палива, для літніх и зимових умов спалювання палива.

3.1.2 Вихідні дані

3.1.21 Літній режим

а) температура

1) сушильного агента на вході до тунелю tсум=500 oС;

2) зовнішнього повітря tо,л=19,4 oС;

3) палива tп=19,4 oС;

б) відносна вологість зовнішнього повітря jо,л=68%;

в) барометричний тиск Вл=746,3 мм рт. ст.;

г) нижча теплота згоряння палива Qнс=36491 кДж/м3н.

3.1.2.2 Зимовий режим:

а) температура

1) сушильного агента на вході до тунелю tсум=500 oС;

2) зовнішнього повітря tо,з=–12,2 oС;

3) палива tп =–12,2 oС;

б) відносна вологість зовнішнього повітря jо,з=89%;

в) барометричний тиск Вз =759 мм рт. ст.

г) нижча теплота згоряння палива Qнс=36491 кДж/м3н.

3.1.3 За заданими температурами tо,л=19.4 oС та tо,з=–12,2 oС визначаємо за таблицями [2] тиск насичення Pн,л=2,368 кПа и Рн,з=0,284 кПа


3.1.4 Визначаємо вологовміст do, г/кг зовнішнього повітря


Установка сушильна тунельна (1)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.5 Визначаємо ентальпію ho, кДж/кг, зовнішнього повітря за формулою


Установка сушильна тунельна, (2)


деСс.пов – питома масова теплоємність сухого повітря, кДж/(кг·К);

ro – питома теплота пароутворення при температурі 0оС, кДж/кг;

Спар – питома масова теплоємність перегрітої пари, що міститься у вологому повітрі, кДж/(кг·К).


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.6 Визначаємо густину природного газу за нормальних умов. Оскільки його склад заданий у процентах за об’ємом, то вважаючи цю суміш ідеальним газом, можна записати


ρТ=ri.ρi, (3)


де ri – об’ємні долі компонентів природного газу;

ρi – густини цих компонентів нормальних умов, кг/м3.


Установка сушильна тунельна


3.1.7 Визначаємо нижчу питому масову теплоту згоряння Qнр, кДж/кг, природного газу:


Установка сушильна тунельна, (4)

Установка сушильна тунельна


3.1.8 Оскільки склад палива заданий у процентах за об’ємом, то перерахуємо його у процентах за масою.


Установка сушильна тунельна (5)


де


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна.


Перевірка:


Установка сушильна тунельна;


Похибку відносимо до компоненту з найбільшим масовим складом, тобто істинний масовий склад метану:


Установка сушильна тунельна.


3.1.9 Визначаємо вищу теплоту згоряння природного газу Qвр, кДж/кг, за співвідношенням


Установка сушильна тунельна, (6)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна


3.1.10 Визначаємо теплоємність природного газу Сп, кДж/(кг·К), вважаючи його сумішшю ідеальних газів. Теплоємність суміші Ссум, кДж/(кг·К)


Cсм=ΣmiCi, (7)


де теплоємності Сi компонентів можуть бути розраховані за співвідношенням Ci=Cµ/ρi.

Сµ=37,68 кДж/(кмоль.К) і Сµ=29,31 кДж/(кмоль.К) – молярні теплоємності при постійному тиску для багатоатомних і двохатомних газів.


Установка сушильна тунельна


3.1.11 Визначаємо теоретично необхідну кількість сухого повітря для згоряння 1 кг палива Lo, кг/кг


Установка сушильна тунельна, (8)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельнакг/кг.


3.1.12 Визначаємо ентальпію водяної пари hпар, кДж/кг, що міститься у продуктах згоряння


hпар =2500+1,97.tсум, (9)

hпар =2500+1,97.500=3485 кДж/кг;


3.1.13 Визначаємо теплоємність сухих продуктів згоряння CСГ,кДж/(кг·К) при tсум=500 oC. У першому наближенні приймаємо його рівним значенню питомої масової теплоємності Cс.пов сухого повітря за температури tсум


Установка сушильна тунельна, (10)


де Установка сушильна тунельна – молярна теплоємність сухого повітря;

m - молекулярна маса повітря, кмоль/кг.


Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна.


3.1.14 Визначаємо коефіцієнт надлишку повітря a, необхідний для отримання газів з температурою tсум=500oC.


Установка сушильна тунельна (11)

Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна.


3.1.15 Визначаємо масовий склад сухих газів у продуктах згоряння:


Установка сушильна тунельна, (12)

Установка сушильна тунельна, (13)

Установка сушильна тунельна, (14)


де CO, CO2, N2, CmHn – складові природного газу у процентах за масою.

а) зимовий режим


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


б) літній режим


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна.

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.16 Визначаємо масу сухих газів у продуктах згорання GСГ, кг/кг, що припадають на 1кг газоподібного палива


Установка сушильна тунельна, (15)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.17 Визначаємо теплоємність сухих газів ССГ, кДж/(кг·К), у продуктах згоряння


Установка сушильна тунельна (16)


де теплоємності складових газів визначаються при tсг=tсум за даними табл. П.1.3. [2]


Установка сушильна тунельна Установка сушильна тунельна Установка сушильна тунельна


а) літній режим


Установка сушильна тунельна


Оскільки розраховане значення Сс.г. відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то необхідно обчислити відносну похибку.


Установка сушильна тунельна


б) зимовий режим


Установка сушильна тунельна


Оскільки розраховане значення Сс.г. відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то необхідно обчислити відносну похибку.


Установка сушильна тунельна


Так як похибка при обчислені значення Сс.г більше 0,5%, то повторюємо процедуру обчислення α.

3.1.18 Визначаємо коефіцієнт надлишку повітря a, необхідний для отримання газів з температурою tсум=500oC.


Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна.


3.1.19 Визначаємо масовий склад сухих газів у продуктах згоряння:

а) літній режим


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


б) зимовий режим


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна.

Установка сушильна тунельна


3.1.20 Визначаємо масу сухих газів у продуктах згорання GСГ, кг/кг, що припадають на 1кг газоподібного палива


Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.21 Визначаємо теплоємність сухих газів ССГ, кДж/(кг·К), у продуктах згоряння


Установка сушильна тунельна (16)


а) літній режим


Установка сушильна тунельна


Оскільки розраховане значення Сс.г. не відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то відносну похибку дорівнює нулю.

б) зимовий режим


Установка сушильна тунельна


Оскільки розраховане значення Сс.г. не відрізняється від того, яке ми приймали раніше, то відносну похибку дорівнює нулю.

Так як похибка при обчислені значення Сс.г дорівнює нулю, то перераховувати Сс.г не потрібно.

3.1.22 Визначаємо масу водяної пари Gпар, кг/кг, у продуктах згоряння


Установка сушильна тунельна (17)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.23 Визначаємо вологовміст суміші dсм, г/кг, на вході в сушильний тунель


Установка сушильна тунельна (18)

Установка сушильна тунельна;

Установка сушильна тунельна


3.1.24 Визначаємо ентальпію поткових газів hсум, кДж/кг, на вході до сушильного тунелю

а) літній режим


Установка сушильна тунельна, (19)

Установка сушильна тунельна


Ентальпія топкових газів може бути визначені за співвідношенням:


Установка сушильна тунельна (20)

Установка сушильна тунельна.


б) зимовий режим


Установка сушильна тунельна


Ентальпія топкових газів може бути визначені за співвідношенням (20)


Установка сушильна тунельна


3.1.25 Визначаємо густину сухих газів rсум, кг/м3н, за формулою


Установка сушильна тунельна, (21)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.26 Визначаємо об’єм сухих газів VСГ, м3/кг, за наступним виразом


Установка сушильна тунельна, (22)

Установка сушильна тунельна

Установка сушильна тунельна


3.1.27 Визначаємо повний об’єм суміші Vсум, м3н/кг


Установка сушильна тунельна, (23)

Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна.


3.1.28 Визначаємо об’єм суміші Vo, м3н/кг на 1 кг сухих газів


Установка сушильна тунельна, (24)

Установка сушильна тунельна,

Установка сушильна тунельна


Установка сушильна тунельна

Рисунок 3 - Процеси змішування продуктів згоряння із зовнішнім повітрям: 1 – літній режим; 2 – зимовий режим


3.2 Аналітичний розрахунок статики теоретичного процесу сушки


3.2.1 Задача розрахунку

Визначити кількість випарної вологи в сушарці, загальні і питомі витрати теплоти, палива і сухих газів на сушку, а також ККД сушильної установки. Розрахунки виконати для літнього й зимового режимів роботи.


Установка сушильна тунельна
Рисунок 4 -

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: