Розрахунок на міцність та стійкість колонних апаратів
Гідростатичний
тиск води в
умовах випробувань
визначаємо,
враховуючи,
що густина води
дорівнює
.
МПа.
Так як гідростатичний тиск води
МПа
складає
більше 5 % від
пробного тиску,
розрахунковий
тиск в умовах
випробувань
визначаємо
з урахуванням
гідростатичного
тиску води
МПа.
Приймаємо
розрахунковий
тиск в умовах
випробувань
рівним
=1,24
МПа.
Перевіряємо необхідність розрахунку на міцність в умовах випробувань
МПа.
Так як розрахунковий
тиск в умовах
випробувань
більше розрахункового
тиску в робочих
умовах, помноженого
на
,
розрахунок
на міцність
необхідно
проводити не
тільки для
робочих умов,
але і для умов
випробувань.
Допустиму напружину в умовах випробувань визначаємо за формулою [11]
МПа.
Розрахункову товщину стінки корпуса колонного апарата визначаємо за формулою [11]
,
- коефіцієнт
міцності подовжніх
зварних швів
корпуса, мм.
Коефіцієнт
міцності подовжніх
зварних швів
корпуса
приймаємо
відповідно
до групі апарата.
Для 1 групи апарата
=
1 [11].
Розрахункова товщина стінки складає:
– для робочих умов
мм;
– для умов випробувань
мм.
Виконавчу товщину стінки колонного апарата визначаємо за формулою [11]
![]()
Де
- розрахункова
товщина стінки
корпуса, мм;
- сума
добавок до
розрахункової
товщини стінки,
мм.
Сума добавок до розрахункової товщини стінки корпуса колони складає
![]()
Де
- добавка для
компенсації
корозії та
ерозії до
розрахункової
товщини стінки
корпуса, мм;
- Добавка
для компенсації
мінусового
допуску на
товщину сталевого
листа, мм.
Добавку
до розрахункової
товщини стінки
корпуса, виповненого
із корозійностійкої
сталі, приймаємо
рівною нулю.
Добавку
для сталевого
листа товщиною
4 мм приймаємо
рівною 0,5 мм.
мм.
Виконавчу товщину стінки колонного апарата визначаємо за розрахунковою товщиною для умов випробувань, враховуючи що вона є найбільшою
мм.
Відповідно до графіка, зображеного на рисунку 6, виконавчу товщину стінки колонного апарата приймаємо рівною 8 мм.
Для
сталевого листа
товщиною 8 мм
добавку
приймаємо
рівною 0,8 мм [11].
Для
прийнятого
значення товщини
стінки
розраховуємо
допустимий
внутрішній
надлишковий
тиск в робочих
умовах за формулою
МПа.
Умова міцності
МПа
виконується.
Для
прийнятого
значення товщини
стінки
розраховуємо
допустимий
внутрішній
надлишковий
тиск в умовах
випробувань
МПа.
Умова міцності
МПа
виконується.
2.3 Визначення згинальних моментів від вітрового навантаження
Колонний апарат розраховуємо для робочих умов, умов випробувань і монтажу.
2.3.1 Визначення періоду основного тону власних коливань
Момент інерції поперечного перерізу корпуса колони відносно центральної осі визначаємо за формулою (4)
.
Як суму добавок
до розрахункової
товщини стінки
колонного
апарата приймаємо
добавку на
мінусовий
допуск сталевого
листа товщиною
8 мм,
мм.
мм4.
Коефіцієнт
нерівномірності
стиснення
ґрунту за відсутністю
даних інженерної
геології приймаємо
рівним
Н/мм3.
Оскільки точні розміри фундаменту невідомі, момент інерції підошви фундаменту визначаємо за формулою (5)
.
За таблицею
1 визначаємо
зовнішній
діаметр опорного
кільця циліндричної
опори колонного
апарата діаметром
1000 мм,
мм.
Отже
мм4.
Період основного тону власних коливань колонного апарата з рівномірно розподіленою по висоті масою в робочих умовах визначаємо за формулою (3)
=
с.
2.3.2 Визначення згинальних моментів в розрахункових перерізах
Згідно з
розрахунковою
схемою колонний
апарат розбиваємо
на три ділянки:
мм
і
мм.
Відстань від середини 1-ї зверху ділянки до основи колони складає
=15000
– 6500/2 = 11750 мм.
Відстань від середини 2-ї зверху ділянки до основи колони складає
=15000
– (6500 +6500/2) = 5250 мм.
Відстань від середини 3-ї зверху ділянки до основи колони складає
=0,5Ч2000
= 1000 мм.
Коефіцієнт, який враховує змінення вітрового тиску по висоті апарата, визначаємо за формулою (11)
.
Для 1-ї ділянки
.
Для 2-ї ділянки
.
Для 3-ї ділянки (опори)
.
Для району Донбасу (III вітровий район) швидкісний напір вітру складає
МПа.
Аеродинамічний коефіцієнт для апарата з обслуговуючими майданчиками приймаємо рівним
.
Нормативне
значення статичної
складової
вітрового
навантаження
на середині
ї
ділянки колони
визначаємо
за формулою
(10)
.
Для 1-ї ділянки
МПа.
Для 2-ї ділянки
МПа.
Для 3-ї ділянки
МПа.
Зовнішній діаметр колонного апарата в робочих умовах (з ізоляцією) складає
мм.
Середню
статичну складову
вітрового
навантаження
на
у
ділянку визначаємо
за формулою
(9)
.
Середня статична складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає
Н.
Середня статична складова вітрового навантаження на 2-у ділянку складає
Н.
Середня статична складова вітрового навантаження на 3-ю ділянку (опору) складає
Н.
Масу
ї
ділянки апарата
в робочих умовах
визначаємо
за формулою
(13)
.
Маса 1-ї та 2-ї ділянок апарата складає
кг.
Маса 3-ї ділянки апарата (опори) складає
кг.
Коефіцієнт
пульсації тиску
вітру для середини
-ї
ділянки на
висоті
визначаємо
за формулою
(21)
.
Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 1-ї зверху ділянки на висоті 11750 мм складає
.
Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 2-ї ділянки на висоті 5250 мм складає
.
Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 3-ї ділянки на висоті 1000 мм складає
.
Коефіцієнт простірної кореляції пульсацій тиску вітру визначаємо за формулою (17)
![]()
Параметр
для робочих
умов визначаємо
за формулою
(15)
.
Коефіцієнт динамічності при вітровому навантаженні для робочих умов визначаємо за формулою (16)
.
Коефіцієнт
визначаємо
за формулою
(20)
.
Для 1-ї ділянки
.
Для 2-ї ділянки
.
Для 2-ї ділянки (опори)
.
Відносне
переміщення
центра ваги
ї
ділянки в робочих
умовах визначаємо
за формулою
(19)
.
Для 1-ї ділянки

Для 2-ї ділянки
![]()
.
Для 3-ї ділянки
![]()

Зведене
відносне прискорення
центра ваги
ї
ділянки в робочих
умовах визначаємо
за формулою
(18)
.
Обчислюємо
чисельник
формули для
визначення
зведеного
відносного
прискорення
центра ваги
ї
ділянки
![]()

Обчислюємо
знаменник
формули для
визначення
зведеного
відносного
прискорення
центра ваги
ї
ділянки

Зведене відносне прискорення центра ваги 1-ї ділянки складає
.
Зведене відносне прискорення центра ваги 2-ї ділянки складає
.
Зведене відносне прискорення центра ваги 3-ї ділянки складає

.
Пульсаційну
складову вітрового
навантаження
на
у
ділянку
,
Н, в робочих
умовах визначаємо
за формулою
(12)
.
Пульсаційна складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає
![]()
![]()
Пульсаційна складова вітрового навантаження на 2-у ділянку складає
![]()
![]()
Пульсаційна складова вітрового навантаження на 3-ю ділянку складає
![]()
![]()
Вітрове
навантаження
,
яке діє на
у
ділянку колони
в робочих умовах,
визначаємо
за формулою
(8)
.
Вітрове навантаження, яке діє на 1-у ділянку колони, складає
![]()
Н.
Вітрове навантаження, яке діє на 2-у ділянку колони, складає