Проектування стріли крана
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра «Будівельні машини» ім.. Ю.О. Вєтрова
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи з дисципліни:
«Проектування металевих конструкцій»
Тема роботи: Проектування стріли крана
Варіант №2
Виконав: студент ІV курсу
групи ПНМ-41
Бабіч С.В.
Перевірив: доц.Горбатюк Є.В.
Київ – 2010
Зміст
Вихідні дані
Обчислення навантажень
Поздовжні навантаження
Вертикальні навантаження
Бокові навантаження
Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли
Побудова ліній впливу у стержнях
Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень
Список використаної літеретури
Вихідні дані:
Баштовий кран типу КБ – 674
Q=90 кН – вага вантажу;
Lc=29,1 м – довжиа стріли;
Gвіз.=9 кН – вага пересувного візка;
Gг.о.=4,2 кН – вага гакової обойми;
Gc=65,2 кН – вага стріли;
nп=0,85 об/хв – частота обертання поворотної частини крана;
і=2 – кратність поліспаста;
t=5 c – час розгону або гальмування.

Рис. 1 – Розрахункова схема стріли крана КБ-674.
Обчислення навантажень
Знайдемо розрахункові навантаження, для чого номінальну власну вагу стріли Gc, пересувного візка Gвіз. і гакової обойми Gг.о., помножимо на коефіцієнт перевантаження nG=1,1, а вагу вантажу Q на коефіцієнт перевантаження nQ=1,15:

2. Поздовжні навантаження.
Зусилля N1 у нижній (веденій) гільці вантажного канату визначаємо за формулою (168) посібника [1]:
![]()
де і=2 – кратність поліспаста;
ηп – коефіцієнт корисної дії вантажного поліспаста.
Коефіцієнт корисної дії поліспаста визначається за формулою:
![]()
де η=0,98 – ККД одного блока.
![]()
Тоді
![]()
Зусилля N2 у верхній (ведучій) гілці вантажного канату визначаємо за формулою:
![]()
де n0=1 – кількість обвідних блоків.
3. Вертикальні навантаження.
На стрілу баштового крана діють такі вертикальні навантаження.
Власна сила ваги стріли, яка умовно розглядається як рівномірно розподілене навантаження з інтенсивністю:
![]()
де Gc – повна сила ваги стріли.
Вертикальні зосереджені навантаження, що передаються на стрілу через вантажний візок:
сила ваги вантажу Q=103,5 кН;
сила ваги візка Gвіз=9,9 кН;
сила ваги гакової обойми Gг.о.=4,62 кН.
Схема розташування прикладених до стріли вертикальних навантажень зображено на рис. 2.

Рис. 2 – Розрахункова схема стріли при дії вертикальних навантажень.
4. Бокові навантаження.
Бокові навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли, виникають внаслідок вітрового тиску і інерції стріли з вантажем під час розгону або гальмування при повороті крана.
Повні вітрові навантаження на стрілу Wc визначаємо за формулою:
![]()
де рв=0,25 кН/м2 – нормальний тиск вітру;
Ан – розрахункова повітряна площа, Ан=Ак∙кс;
Ак – площа контуру бокової проекції стріли, м2:
![]()
кс=0,5…0,7 – коефіцієнт заповнення, приймаємо кс=0,6
Ан=69∙0,6=41,4 м2.
Тоді
![]()
Вітрове навантаження на стрілу крана вважається рівномірно розподіленим з інтенсивністю:
![]()
Повне вітрове навантаження на вантаж вважається зосередженими і прикладеними в центрі ваги вантажу:
![]()
де Ан – розрахункова повітряна площа вантажу вагою Q=90 кН.
Знайдемо
по табл.3.1 [2]
![]()
Тоді
Інерційні навантаження, що діють на вантаж Тван, гакову обойму Тг.о. і візок Твіз розглядаються як зосереджені і обчислюються за формулою:
![]()
де G – вага розглядуваного елемента;
g=9,8 м2/с – прискорення вільного падіння;
t=5 с – час розгону або гальмування.
Найбільша
лінійна швидкість
визначається
за формулою:
![]()
де R – відстань від осі обертання крана до центра ваги елемента, яка дорівнює R=30500-500=30000=30м;
n=0,85 об/хв. – частота обертання крана.
![]()
Тоді:
сили інерції, що діють на візок
![]()
сили інерції, що діють на вантаж
![]()
сили інерції, що діють на гакову обойму
![]()
інерційне навантаження на стрілу вважають зосередженою силою Тс, прикладеною до оголовка стріли
![]()
Розрахункова схема стріли при дії бокових (горизонтальних) навантажень зображено на рис.3.

Рис. 3 – Розрахункова схема стріли при дії горизонтальних навантажень.
5. Визначення найбільших зусиль у стержнях стріли.

Рис. 4 – Схема розкладання вертикальних навантажень.
Розкладання навантажень на складові. Кожна з вертикальних навантажень, що діють на стрілу, розкладається на дві складові, які лежать в площинах бокових граней (рис.4).

Визначаємо
кут
:
![]()
Визначаємо складові навантаження:




Горизонтальні навантаження в тригранних стрілах умовно прикладаються до єдиної горизонтальної ферми. Виникаючий при цьому крутний момент з метою спрощення розрахунків не враховується.
6. Побудова ліній впливу зусиль у стержнях.
У складі як вертикальних, так і горизонтальних навантажень є рухомі навантаження, що переміщуються вздовж стріли разом з вантажним візком. Максимальні зусилля в стержнях виникають при деяких найбільш не вигідних положеннях візка. Для визначення цих зусиль по-перше побудуємо їх лінії впливу від дії одиничної сили, що рухається вздовж стріли.
У зв’язку з тим, що найбільш навантажені стержні знаходяться на консольній частині, то будувати лінії впливу опорних реакцій не потрібно.
Найбільш навантажені стержні, які приникають до заданого вузла В позначені рисками. Проводимо переріз І-І крізь стержні В-1, В-3, 2-3 та розглянемо рівновагу правої відсіченої частини ферми.
Лінія впливу SВ1 (моментна точка 3).
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
![]()
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
![]()
![]()
при х=0; SB1=0;
при х=9,3; SB1=3,72.
Лінія впливу S23 (моментна точка В)
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
![]()
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
![]()
![]()
при х=0; S23=0;
при х=11,8; S23=-4,72.
Лінія впливу SВ3 (моментна точка відсутня).
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
![]()
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
![]()
![]()
Лінія впливу S13 (моментна точка відсутня).
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
Будуємо лінії впливу зусиль в горизонтальній площині ферми.
Побудуємо лінію впливу зусилля S23, яке одночасно належить до горизонтальної ферми.
Лінія впливу S23 (моментна точка С).
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
![]()
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
![]()
при х=0; S23=0;
при х=11,8; S23=-6,55.
Лінія впливу SА1 (моментна точка відсутня).
Сила Р=1 ліворуч від перерізу:
![]()
Сила Р=1 праворуч від перерізу:
![]()
![]()
Визначимо по лініях впливу максимальні зусилля в розглянутих стержнях.
Зусилля у стержнях стріли від вертикальних або від горизонтальних навантажень можуть бути знайдені за формулою:
де Рі – зосереджені сили, що лежать у площині розглядуваної грані стріли;
уі – ординати лінії впливу, відповідні точкам прикладення зазначених сил;
q – інтенсивність розподіленого навантаження;
-
площа між лінією
впливу й базовою
нульовою лінією.
Зусилля в одиничному поясі SВ1 стріли дорівнює:
де
зусилля спричинені
вертикальними
навантаженнями;
зусилля
спричинені
поздовжніми
навантаженнями.
Зусилля
визначимо з
допомогою лінії
впливу
від
складових
.
Інтенсивність
розподіленого
навантаження
q, що
лежать у площинах
бокових граней.
(розтягнення).
Зусилля
визначаємо
за формулою:
де
- кут утворений
горизонтальною
площиною з
боковою проекцією
поясів, що сприймають
це зусилля.
(стискання).
(розтягнення).
Зусилля
у
стержні пояса,
спільного для
бокової і
горизонтальної
ферм, складається
із зусиль зумовлених
відповідно
вертикальними,
горизонтальними
і поздовжніми
навантаженнями:
![]()
(стискання).
Зусилля
визначаємо
за допомогою
лінії впливу
в горизонтальній
грані:
(стискання).
Зусилля
визначаємо
за формулою:
(стискання).
Остаточно:
![]()
Розноси і стояки бокових граней стріли сприймають тільки вертикальні навантаження.
Зусилля
в розносі
визначимо
за допомогою
лінії впливу
![]()
(розтягнення).
Зусилля
в стояку
визначаються
за допомогою
лінії впливу
в
боковій грані:
(стиснення).
Розноси і стояки горизонтальних граней сприймають лише горизонтальні навантаження, перпендикулярні до вертикальної площини симетрії стріли.
Зусилля
в розносі
визначаємо
за допомогою
лінії впливу
в горизонтальній
фермі:

7. Підбір перерізів стержнів і перевірка напружень.
Верхній пояс. Площа перерізу вибираємо згідно за формулою:
![]()
де m=1 – коефіцієнт умов роботи для труб;
R=210 МПа=21 кН/см2 – розрахунковий опір матеріалу для сталі 20;
Вибираємо з таблиці сортаменту прокатних сталей [3] «Трубы стальные бесшовные гарячекатаные» (ГОСТ 8732-89) трубу: зовнішній діаметр
Dз=140 мм, товщина стінки S=11 мм, площа перерізу F=44,56 см2, радіус інерції і=4,58 см.
Нижній пояс. Найбільше стискуюче зусилля Sст в елементах даної групи дорівнює:
Необхідна площа перерізу:
![]()
де ϕ – коефіцієнт поздовжнього згину(попередньо береться для поясів 0,7 – 0,8);
m=1 – коефіцієнт умов роботи;
R=210 МПа=21 кН/см2 – розрахунковий опір матеріалу.
Вибираємо з таблиці сортаменту [4] два нерівнобоких кутника 110х70х8 мм(рис.5), для якого:
А=13,93 см2, imin=1,52 cм, Imin=32,31см4, iх=3,51 см,
Іx=171,54 см4, Iy=54,64 см4, іу=1,98см, xo=1,64 cм, yo=3,61 cм.
Для обраного перерізу проводимо перевірку напружень Ϭ за формулою:
![]()
Гнучкість стержня:
![]()
де μ – коефіцієнт зведення довжини (для поясів стріли μ=1);
l – геометрична довжинастержня(l=2,5 м), що визначається , як відстань між центрами вузлів;
rmin – мінімальний радіус інерції перерізу:
![]()
Обчислимо Іу для всього перерізу:
![]()
![]()
![]()


Гнучкість пояса:
По таблиці коефіцієнтів поздовжнього згину ϕ знайдемо інтерполяцію:
![]()
Напруження:
˂
Розкоси бокових і горизонтальних ферм.
Найбільше зусилля буде SВ3=-105,31 кН(стискання).
Необхідна площа перерізу:
Приймаємо: ϕ=0,6; μ=1,0 (для труб), R=21кН/см2.
Тоді:
![]()
Із сортаменту [4] вибираємо трубу: Dз=70 мм, S=4 мм,
А=8,29 см2, і=2,36 см.
Усі розкоси і стійки бокової і горизонтальної ферм виготовляємо однаковими.
Перевіримо напруження:
Мінімальний радіус інерції перерізу для трубчастих стержнів обчислимо за наближеною формулою:
Знайдемо погонні жорсткості пояса іп і розкоса ір:


де
Коефіцієнт k1:
˃2.
Відношення:
Значення μ для розкоса знайдемо по табл. 2.2 [2]:
Гнучкість розкоса:
Коефіцієнтів поздовжнього згину ϕ (табл. 2.1, [2]):
Напруження:
˂![]()
Конструювання і розрахунок заданого вузла стріли.
Розрахунок вузлів зводиться до обчислення на міцніть зварних швів, що кріплять елементи решітки до верхнього пояса.
Визначимо необхідний катет шва за формулою:

де Sp – зусилля в привареному режимі;
-
коефіцієнт
форми шва, що
залежить від
технологіі
зварювання
(
при ручному
і 1,0 при автоматичному
зварюванні);
-
розрахунковий
опір кутового
шва (приймаємо
);
lш- довжина шва, яка при обтиску елементів решітки в площині, перепендикулярній до площини зєднувальних стержнів визначається за формулою:

У нашому випадку d1=140 мм, d2=70 мм. Тоді:
Стержень
В3:
Катет
шва:
Приймаємо
Стержень
В1:
Катет
шва:
Мінімальний
катет шва становить
3 мм, тому приймаємо
![]()
Список використаної літератури:
Власов В.В. Будівельна механіка і металеві конструкції: Навч. посібник. – К.:Міістерство освіти і науки України, 1994. – 200с.
Власов В.В., Шемет І.О. Методичні вказівки та завдання до курсової роботи з дисципліни «Будівельна механіка і металоконструкції». – К., КДТУБА, 1996. – 28с.
Живейнов М.М., Карасев Г.И., Цвой И.Ю. Строительная механика и металлоконструкции строительных и дорожных машин: Учебн. пособие. – М.: Машиностроение, 1988. – 278 с.
Справочник по специальным работам «Монтаж стальных и сборных железобетонных конструкций» Под ред. Б.А. Хохлова. – М.: Стройиздат, 1970 – 906 с.