Техніко-економічне обґрунтування модернізації щокової дробарки
![]()

Де α – кут захвату.
На основі закону вільного падіння тіла, шлях пройдений ним за час «t»,
,
Де g – прискорення вільного падіння.
Прирівнявши значення h, отримаємо
звідки

І в кінцевому результаті частота обертання вала в секунду
об/с.
По рекомендаціям ВНІІбуддормаша хід щоки знизу (мм) дробарки, як відмічалось раніше визначається
![]()
Де b – найбільша ширина вихідної щілини, мм. При використанні стандартних дробильних плит ширина вихідної щілини «b» зв’язана з максимальною крупністю кусків в готовому продукті залежністю:
![]()
Звідси
,
Тоді S=7+0,10*0,75=24,5мм.
Частота обертання ексцентрикового вала
Остаточна частота обертання ексцентричного вала в щоковій дробарці становить:
об/с.
У формулі визначення частоти обертання ексцентрикового вала не враховані деякі фактори, що сприяють процесу подрібнення, а також конструктивні особливості машини. Наприклад, не враховані сили тертя кусків матеріалу один по одному і по дробильних плитах, що виникають по опусканню кусків.
Отримані значення частоти обертання ексцентрикового вала коректуються з врахуванням необхідної довговічності підшипників ексцентрикового вузла і гранично допустимої незрівноваженої сили інерції.
Об'єм призми подрібненого матеріалу
Об'єм призми подрібненого матеріалу за кожний відхід щоки визначається:
.
Де L – довжина камери подрібнення дробарки, м;
F – площа поперечного перерізу ви падаючої призми, м2.
З врахуванням вказаних вище даних площа призми трапецевидного перерізу становить

Об'єм

При «n» повних коливань рухомої щоки в секунду продуктивність дробарки (м3/год)
,
Де μ – коефіцієнт роз рихлення ви падаючої з вихідної щілини сипучої маси продукту.
В
залежності
від розміру
дробарки і
густоти матеріалу
може бути прийнятий
μ=0,3…0,65.
Якщо
прийняти
,
середній розмір
продукту подрібнення
![]()
d=126+24.5=150.5мм

![]()

![]()
Тоді
![]()
Потужність електродвигуна
Формули для розрахунку потужності двигуна щокової дробарки можна розділити на три групи.
Перша група об’єднує емпіричні формули, запропоновані на основі емпіричної обробки статистичних даних по заміру витрат енергії при роботі щокових дробарок в промислових умовах.
До другої групи відносять аналітичні формули, що включають формули зусиль подрібнення. Це формули придатні лише для орієнтовного визначення енергії, що витрачається на подрібнення.
До третьої категорії відносять формули, що виведені на основі одного з основних енергетичних законів подрібнення. Л.Б.Левенсон вивів формулу витрат енергії (в Вт), беручи до уваги закон Кірпічова-Кіка, яка остаточно має вигляд:
![]()
Де σсш – границя міцності матеріалу, що подрібнюється, σсш=150 МПа;
L – довжина камери подрібнення, м;
n – частота обертання ексцентричного вала, об/с;
D – максимальна крупність кусків продукту подрібнення, м;
E – модуль пружності другого роду, Е=46000 МПа [1, ст. 9];
η – механічний ккд дробарки, η=0,65…0,85 [6, ст. 50];
![]()
Розрахунок навантаження в основних елементах щокової дробарки
Для визначення зусиль в елементах дробарки необхідно визначити рівнодійну сил подрібнення Р, місце її прикладання. На силу подрібнення впливає вид руйнування куска породи при його подрібненні: руйнування від напруження стиску, розтягу, згину, удара. При подрібненні має місце руйнування від всіх видів напруження, але, як показали експерименти, основним видом є руйнування від виникаючих напружень розтягу. Пояснюється це тим, що дробильний кусок зажимається між ребрами рифлення дробильних плит, а при такому характері навантаження в куску виникають розтягуючи напруження, направлені перпендикулярно силам стиснення і які викликають його руйнування.
Максимальне зусилля подрібнення
Значення максимального зусилля Qmax визначають з виразу роботи подрібнення. При цьому приймається до уваги, що дроблячи зусилля змінюється на протязі ходу щоки від Q=0 в початковий момент до Q= Qmax до кінця ходу:
![]()
Де S1 – хід рухомої щоки в місці прикладання дробильного зусилля, м.
З цієї формули:

Найбільшого зусилля подрібнення можна очікувати при подрібненні крупних кусків у верхній частині приймального отвору. По даним А.А.Баумана (ВНІІбуддормаша) можна прийняти, що точка прикладання зусилля Qmax розміщена на 1/3Н (тут Н – висота камери подрібнення, рахуючи від верхньої кромки щоки).
Хід рухомої щоки, S1 в точці прикладання зусилля в такому випадку може бути визначена графічним або аналітичним методом.
В дробарці з складним рухом рухомої щоки графічний метод складає деякі труднощі, тому що кожна точка щоки описує свою траєкторію.
Визначимо хід рухомої щоки із подібності трикутників А1ОВ1, АОВ:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
Звідси
![]()
Де А – робота подрібнення згідно гіпотези В.П.Кірпічова за один оберт головного вала, Дж.
![]()
![]()
Де N – потужність електродвигуни, Вт;
n – число обертів ексцентрикового вала, об/с.
Деталі на міцність розраховуються по максимальним зусиллям, що виникають при подрібненні матеріалу. Кусок матеріалу в робочій камері дробарки руйнується під дією розтягуючи напружень, що виникають при стисненні і направлених перпендикулярно силам стиснення:
,
Де Qmax – сила стиснення, Н;
F – площа розривання куска матеріалу, м2.
Сумарне навантаження, що діє на дробильну плиту:
![]()
Де К – коефіцієнт, що враховує роз рихлення і одночасність роздавлювання в межах одного коливання щоки;
Fgα – активна площа дробильної плити (що приймає участь в подрібненні), м2;
σр – напруження розтягу, σр = 6…7 МПа [2, ст.. 42].
Так як в основному дробарки застосовують для порід з границею міцності не вище 300 МПа, то для їх розрахунку можна прийняти максимальне навантаження, рівне 2,7 МПа.
В зв’язку з запобіганням помилкового спрацювання запобіжного пристрою встановлений коефіцієнт підвищеного номінального навантаження, що дорівнює 1,5 , в зв’язку з цим розрахункове навантаження:
![]()
Де kg – коефіцієнт, що враховує динамічність навантаження, kg=1,5
![]()
Експерименти підтверджуються теоретичними розрахунками, з яких слідує, , що навантаження на дробильну плиту роз приділяється рівномірно. Тому для визначення зусиль в елементах дробарки рівнодійну навантаження на дробильну плиту слід розрахувати прикладеною до середини по висоті.
Станина
Станина являє собою зварні або ливарні рами, точний розрахунок яких являє значні труднощі. Загалом, для наближеного визначення середніх напружень, що виникають в станках станини, її розраховують як плоску раму. Більш сучасний і більш точний розрахунок міцності і жорсткості станини виконують по рекомендованому співробітниками ВНІІбуддормаша методу кінцевих елементів [24].
Ексцентриковий вал
Підлягає згину і крученню, і його розраховують на витривалість по напруженням, що виникають, що виникають при попаданні в камеру подрібнення не дробильного тіла. [6, ст.. 90].
Вал розраховують, як вільно лежачу двоопорну балку, що зазнає складне комбіноване навантаження.
Крутний момент від шківа – маховика:
![]()
Колова сила на шківі-маховиці:
![]()
Сила натягу пасів клинопасової передачі:
![]()
Для знаходження реакції опори RA запишемо суму моментів всіх сил відносно опори «В».
З метою спрощення розрахунків прийняте допущення – сила Тр направлена вертикально вверх
![]()
![]()
![]()
![]()
Виходячи з розрахункової схеми, максимальний згинаючий момент в середині ексцентрикового вала:
![]()
![]()
Крутний момент, що зазнає ексцентриковий вал:
![]()
Сумарний момент:
![]()
Виходячи з цього діаметр ексцентрикового вала рівний:

Діаметр шийки корінних підшипників ексцентрикового валу, визначають записавши рівняння згинаючого моменту моменту відносно опори «В».
![]()
![]()
Знак «мінус» показує, що момент відносно точки «В» направлений в протилежну сторону згідно зображених сил..
Визначимо діаметр шийки вала з умови навантаження кручення:

Приймаємо dш.
Шатун
При робочому ході рухомої щоки, коли відбувається подрібнення матеріалу, шатун переміщується з нижнього на верхнє положення, і в ньому виникає ротягуюче зусилля «Р», яке змінюється по величині від нуля (в нижньому положенні шатуна) до максимуму (у верхньому положенні шатуна).
З достатньою для практичних розрахунків точністю приймають, що зусилля в шатуні зростає прямо пропорційно переміщенню, тоді середнє значення цього зусилля:
,
Робота, що виконується цією силою за один оберт ексцентрикового вала:
![]()
Де е – ексцентриситет вала, м;
Pmax – максимальне зусилля в шатуні, Н;
Тоді розтягуючи зусилля в шатуні:
;
![]()
Так
як
![]()
Звідси
![]()
![]()
![]()
Розтягуючи зусилля в шатуні, при визначенні його профіль і розмірів перерізу, внаслідок ударного характеру навантаження, та можливості попадання в дробарку предметів, що не подрібнюються, приймають в чотири рази більше максимального:
![]()
Головка шатуна роз’ємна , з’єднується болтами, які працюють на розтяг. Діаметр болтів рівний:

![]()
Рухома щока
Рухому щоку розраховують як балку, з однієї сторони закріплену шарнірно, з іншої опирається на розпірну плиту.
Частіше всього при попаданні в камеру подрібнення недробимого тіла навантаження прикладене в нижній частині щоки. Розрахувати в цьому випадку слід на граничну міцність (по границі текучості).
Коефіцієнт запасу міцності рекомендується приймати a = 1,5…2,5 [5, ст.. 24].
Рухома щока розраховується на згин під дією сили Т, як балка на двох опорах, одна з яких шарнірна
Нормальна складова сили Т, що здійснює подрібнення кусків матеріалу.
![]()
Де
![]()
Сила Тн буде максимальною, якщо в робочій камері дробарки знаходиться кусок матеріалу, який має найбільший розмір.
Рухома щока, як і шатун, повинна мати мінімально можливу масу і володіти достатньою міцністю. З цією метою, наприклад, її обладнують ребрами жорсткості.
![]()
Розрахункове напруження згину рухомої щоки повинно бути менше допустимого [σзг] для вибраного матеріалу щоки:
![]()
Тангенціальна складова сили Т, що діє на підшипники, і вигинаючи вісь підвісу рухомої щоки
![]()
Згинаюча сила Q, яка прикладена в точці контакту щоки з куском дробленого матеріалу
![]()
Механізм регулювання вихідної щілини
В механізмі регулювання вихідної щілини в дробарці із складним рухом щоки повзун легко розраховують як балку на двох опорах, навантажену рівномірно розподіленим навантаженням. Найбільш несприятливим випадком для повзуна слід рахувати положення коли, клини механізму розвинуті, а опорні реакції клинів прийняті зосередженими.
Слід також провести перевірковий розрахунок клинів і стяжного гвинта на розтяг і на зріз різьби.
Розмірна плита
Розмірна плита працює в умовах пульсуючого циклу навантаження в умовах навантаження при подачі в дробарку недробимих матеріалів. В зв’язку з цим розпірну плиту необхідно розраховувати на граничну міцність і витривалість.
В загальному випадку розпірна плита приймає позацентрове зтиснення, яке виникає в результаті порушення внаслідок порушення правильності взаємного розміщення опорних сухарів розпірної плити при зміні вихідної щілини дробарки, а також внаслідок зношення розмірних плит і сухарів.
Зусилля, що діє вздовж розпірної плити, досягає максимального значення в той момент, коли вона займає крайнє верхнє положення:
![]()
Де L – довжина щоки, м;
l – відстань від ексцентрикового вала до точки, в якій стискаюча сила досягає максимального значення, l=L/2, м.
![]()
Площа поперечного перерізу розпірної плити, що працює на стиск:
![]()
Де σст – допустиме напруження на стиск, σст=500 МПа.
![]()
При ширині «b» розпірної плити її товщина дорівнює:
![]()
Згідно конструктивних рішень h=10 мм.
Характеристика маховика
Маховик розраховують з врахуванням кутової швидкості, яка зменшується від ωmax до ωmin при наближенні щок одна до одної, коли відбувається подрібнення, причому робота здійснюється як за рахунок енергії двигуна, так і за рахунок кінетичної енергії маховика. При холостому ході енергія двигуна витрачається лише на збільшення кінетичної енергії маховика і кутова швидкість останнього зростає від ωmin до ωmax . коливання кутової швидкості залежить від ступеню нерівномірності обертання маховика, який для щокових дробарок приймається рівною 0,015…0,035. [3, ст.. 151].
Якщо позначити кутову швидкість маховика на початку робочого ходу через ω1, а в кінці робочого ходу через ω2, то частина роботи, що виконується за рахунок кінетичної енергії маховика:
![]()
Де j – момент інерції маховика, кг*м2.
Розклавши вираз
![]()
І позначивши
через середню
кутову швидкість
маховика ωф,
а ω1-ω2/ωср
через ступінь
нерівномірностей
обертання
маховика δ,
отримаємо:
![]()
Звідси
![]()
Примічаючи
до уваги, що
та
![]()
Визначаємо маховий момент маховика:
![]()
![]()
Тоді
![]()
Але
![]()
Де v – колова швидкість на ободі маховика, приймаємо з умови міцності, v=15 м/с. [3, ст.. 176].
![]()
Отже
![]()
Де m – маса маховика, кг.
Розрахунок редуктора сумісної дії ексцентрикових валів
На початку розрахунку визначимо силові та кінематичні параметри привода:
Визначаєм потужності на валах привода.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Визначаєм кутові швидкості валів привода:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Визначаєм крутні