Підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації
Серед визначальних параметрів діагностики ГПА найбільш часто використовується для визначення технічного стану ефективний коефіцієнт корисної дії (ККД). Метод побудови функції зміни ККД полягає в наступному: в процесі експлуатації для різних напрацювань агрегатів необхідно встановити різні значення ККД, розрахувати середнє значення згпа групи досліджуваних агрегатів для кожного напрацювання, побудувати статистичну криву зміни ККД згпа в залежності від напрацювання, функція якої має параболічну форму.
Використання
методики оцінки
еквівалентності
режимів при
різноманітних
умовах роботи
агрегатів
дозволяє встановити
ресурс будь-якого
агрегата , якщо
відомі параметри
експлуатації
одного із них.
Реалізуєтьсяся
це наступним
чином. Нехай
в одних умовах
роботи ГПА при
його ресурсі
t1 ймовірність
роботи без
ремонту (або
заміни), через
досягнення
критичного
стану агрегата
рівна цгпа
(t1, R1).
Якщо
необхідно
зберегти у
відсотках
ймовірність
роботи без
ремонту в інших
умовах експлуатації
агрегатів, то
необхідно
задовільнити
рівняння:
(8)
де:
- значення
інтенсивності
відмов обладнання.
Так визначається
величина ресурсу
t2
в нових умовах
експлуатації
агрегатів при
відомих даних
ср
(R1),
ср
(R2)
і t1.
Прогресивна форма диференціації ресурсу – експлуатація ГПА за технічним станом. При різноманітних формах технічного обслуговування, заміни елементів і ремонти, включаючи капітальні, проводяться в залежності від фізичного стану кожного агрегату. Ця форма експлуатації найбільш повно задовольняє умову (8), оскільки вона забезпечує максимальне використання агрегатів в залежності від їх конструктивних можливостей. Відповідно, при збільшенні величин ресурсу більшість агрегатів буде ремонтуватися раніше встановленого терміну із врахуванням їх фактичного стану.
Критичне значення ефективного ККД характеризує ненормальний стан агрегатів. Заключення про критичне значення ефективного ККД базується на певному ряді критеріїв (критерій забезпечення мінімуму витрат або критерій безпечної роботи).
Оптимальне критичне значення ефективного ККД визначається напрацюванням, при якому сума втрат вартості недовиконаного об’єму робіт буде вищою вартості сукупності замінених елементів Сs.
Функція прибутку, принесеного агрегатом, залежить від часу t, ступеня відновлення ефективного ККД і від характеру його зміни в наступний період експлуатації. В цьому випадку вона виражається з залежності:
(9)
де: Сs – вартість заміни елементів ГПА;
V - коефіцієнт варіації функції зміни ККД.
Прибуток, принесений агрегатом між двома сусідніми ремонтами (k і k+1), виражається через ефективний ККД:
![]()
де Сk(∆tk) – прибуток при k –му значенні ККД .
Загальний прибуток, принесений агрегатом за весь міжремонтний цикл Тмк до капітального ремонту, визначається наступним чином:


де: С0(∆t0) – прибуток при нормальних значеннях ККД;
р(t) – функція прибутку при нормальних значеннях; ∆t0 = T∆ – T0 - період до першого ремонту.
Якщо відома функція швидкості прибутку C(t) і вартість заміни (або ремонту) елементів вимірювального агрегата Cs, віднесена на період напрацювання t, то середній одиничний чистий прибуток

Функція о(t) буде максимальною при досягненні агрегатом свого критичного стану. Критичне напрацювання Ткр, відповідає критичному значенню ефективного ККД (згпа кр).
Метод визначення залишкового ресурсу ГПА полягає у вимірюванні ефективного ККД конкретного агрегата із врахуванням його критичного стану і зміною його в минулому, а також характеру зміни, виявленої для всієї сукупності ідентичних агрегатів.
Реалізація цього методу дає можливість отримати достовірний прогноз залишкового ресурсу і високий техніко-економічний ефект. Для цього спочатку необхідно побудувати середню функцію зміни ефективного ККД для групи однотипних спостережувальних агрегатів на основі середніх даних по критичному стану групи агрегатів, після чого встановлюють допустимі відхилення функції зміни ефективного ККД і його середнього значення.
Допустимі відхилення:
)

де
згпа
- середнє
квадратичне
значення ККД
в перерізі А-А.
Рис. 9 – Визначення залишкового ресурсу агрегату:
1 – крива середніх значень ефективного ККД; 2, 3 –криві нижнього і верхнього відхилень від середніх значень ККД; 4 – крива зміни ефективного ККД агрегату; А-А – переріз, де визначаються відхилення від середнього значення.
Далі для знайдених величин U1 і U2 будують відповідні криві для декількох значень напрацювання, де проводять вимірювання (діагностику).
Послідовно, при критичних значеннях з1кр = з2кр = згпа кр визначають відповідні напрацювання Т1кр і Т2кр для кривих 1 і 2.
У п’ятому
розділі дисертації
розроблені
засоби та заходи
підвищення
ефективності
експлуатації
компресорних
станцій магістральних
газопроводів.
Відомо, що біля
16% ГПА фізично
і морально
застаріли,
мають порівняно
низький ККД
– 24-26 %, незадовільні
екологічні
характеристики
за рівнем шуму
та концентрації
шкідливих (
)
та токсичних
(
)
теплових викидів
з вихлопними
газами у навколишнє
середовище.
Для зниження
токсичності
продуктів
згорання
вуглеводневих
палив розроблено
науково-технічну
програму з
модернізації
штатних камер
згорання ГТК-10,
суть якої полягає
у заміні периферійних
пальників
регістрового
типу на прямоточні
пальники трубчастого
типу (І-ий етап
модернізації)
та збільшенні
первинного
надлишку повітря
(ІІ-ий етап
модернізації)
за рахунок
збільшення
подачі повітря
через фронтовий
пристрій з
трубчастими
пальниками
з одночасним
зменшенням
подачі паливного
газу (приблизно
на 10% при однаковій
ефективній
потужності
ГПА). При цьому
досягається
зниження емісії
СО за рахунок
поліпшення
ефективності
сумішоутворення
у зоні горіння
паливного газу
та підвищення
однорідності
структури цієї
зони.
В результаті модернізації досягнуто приріст (Dhе )ефективного ККД ГПА порівняно з варіантом, коли ГПА оснащено штатною камерою згоряння з регістровими пальниками та патрубками локального дозованого вдуву (ЛДВ) у середньому на 3,4%, що еквівалентно відносному приросту (dhе = =100*Dh/hе, %) ККД приблизно на 10,7...11,8 % (залежно від режиму експлуатації) і такому ж рівню економії природного газу на привод ГПА (рис. 3).

Рисунок 3 – Діаграма рівнів витрат паливного газу на привід ГПА ГТК-10-4 при різних оборотах ТНД в початковому (І) і в модернізованому (ІІ) варіанті експлуатації
При застосування трубчастої технології тільки на одному ГПА за рахунок зниження витрат паливного газу на власні потреби на 10% економічний ефект складає близько 1 млн. грн. на рік (при терміні реалізації 1 місяць з терміном окупності заходів по застосуванню трубчастої технології 1-2 місяці).
У результаті модернізації камери згоряння досягається: підвищення надійності експлуатації ГПА ГТК-10 за рахунок високої ефективності роботи модернізованої камери згоряння в широкому діапазоні режимів експлуатації ГПА та розширення запасу по ефективній потужності агрегату; підвищення коефіцієнта надлишку повітря у камері згоряння ГПА (приблизно на 10% при однаковій ефективній потужності); утворення однорідної термічної структури потоку та підвищення рівномірності поля температур газів перед сопловим апаратом ТВТ; зниження рівня максимумів температур перед турбіною високого тиску при однозначній ефективній потужності (з оптимізованим і штатним варіантом камери згоряння).
Важливим напрямком підвищення ефективності експлуатації компресорних станцій є використання вторинних енергоресурсів. У ВАТ “Укргазпроект” за участю автора розроблена схема (рис. 4) для одержання вуглекислоти на КС з електроприводним ГПА і газотурбінними агрегатами вуглекислотну установку на імпортному устаткуванні, що використовує побічний продукт - вуглекислий газ, який міститься в продуктах згоряння працюючих газових опалювальних котелень на КС із газотурбінними ГПА.

Рисунок 4 – Принципова технологічна схема одержання вуглекислоти з використанням вторинних ресурсів КС газопроводів: 1 – газотурбінний газоперекачувальний агрегат; 2 – випускний тракт агрегату; 3 – паровий котел-утилізатор; 4, 11 – засувка з електроприводом; 5 – димова труба; 6 – димосос; 7 – вуглекислотна установка; 8 – шибер; 9 – димохід; 10 – котельня; 12 – вентилятор; 13 – блок управління; 14 – газоаналізатор; 15 – відвід; 16 – парова турбіна з електрогенератором; 17 – конденсатор; 18 – конденсатний насос; 19 – блок водопідготовки
Димові гази газових котелень, як сировина для одержання рідкої вуглекислоти, повинні відповідати певним вимогам, що дозволяють вести технологічний процес з максимальною ефективністю. Вміст СО2 в них повинен бути максимальним (не менш ніж 9,0%) при мінімальному вмісті кисню.
Кисень є окислювачем абсорбенту СО2 з димових газів і суттєво впливає на його витрату. Абсорбентом є розчин моноетаноламіну (МЕА). Тому процес спалювання природного газу для одержання димових газів повинен здійснюватись з мінімально-можливим коефіцієнтом надлишку повітря.
Для спільних цілей теплофікації КС і одержання вуглекислоти визначений оптимальний коефіцієнт надлишку повітря a.
Для вибору оптимальних параметрів газової опалювальної котельні, як генератора вуглекислого газу, на ПЕОМ були проведені розрахунки термодинамічно рівноважних складів продуктів згоряння природного газу різних родовищ при коефіцієнтах надлишку повітря в інтервалі 0,8ё1,2.
Аналіз результатів розрахунку, які проведені в Інституті газу НАНУ і ВАТ “Укргазпроект”, показує, що оптимальною величиною a при використанні продуктів згоряння газу для одержання вуглекислоти є a»0,9. При цьому режимі горіння відсутні залишковий кисень, оксиди азоту, а вміст СО2 у продуктах згоряння максимальний. Для продуктів згоряння природного газу різних, вибраних нами, родовищ величини СО2 складають 9,46ё9,71% об.
Згідно з усередненими паспортними даними теплова потужність газових опалювальних котелень КС з різними типами ГПА складає близько 4,2 МВт, а витрата природного газу - 500 м3/год. При цьому витрата повітря при a»0,9 для газу різних родовищ у середньому приблизно дорівнює 4150 м3/год. При спалюванні такої кількості газів з продуктів згоряння можна одержати 500 кг/год (12 т/добу) рідкої вуглекислоти.
Шостий розділ дисертації присвячений розробці науково-технічних заходів та засобів підвищення акустичної ефективності компресорних станцій магістральних газопроводів.
Інтенсивним джерелом шуму на КС є вихлопні шахти газоперекачувальних агрегатів. Як правило, для зниження рівня шуму вихлопу ГПА із судновим та авіаційним приводами типу ГПА-Ц-6,3, ГПА-Ц-16, ГПА-10 й ін. застосовують одно - або двоступінчасті глушники, які представляють собою набір плоских металевих перфорованих пластин, заповнених базальтовим волокном і встановлених паралельно до потоку вихлопних газів ГПА. Ефект глушіння шуму полягає в поглинанні порами звуковбирного волокна звукової енергії, що витрачається на подолання тертя часток повітря і інерції кістяка звуковбирного матеріалу. Однак, такі глушники мають низьку акустичну ефективність (близько 5 дБ) і експлуатаційну надійність. Під впливом швидкісного потоку гарячих (понад 350°С) вихлопних газів ГПА відбувається руйнування поверхонь перфорованих пластин і викид металу та звукоізоляційного матеріалу в атмосферу.
Разом з тим, ці задачі можуть бути більш ефективно вирішені встановленням у вихлопних шахтах ГПА шумоглушників-утилізаторів (ШУТ), які забезпечують зниження шуму вихлопу агрегатів з одночасною утилізацією теплоти їхніх вихлопних газів для підігріву води, повітря і інших теплоносіїв у системах теплопостачання КС. Такий шумоглушник-утилізатор (ШУТ) для ГТУ був запропонований інститутом “Укргазпроект” на рівні винаходу. Конструкція такого шумоглушника наведена на рис 5. Потік вихлопних газів надходить на вхід у шумоглушник-теплоутилізатор, а потім у простір між обтічниками, де відбувається дроблення потоку, його багаторазові звуження й розширення за рахунок прямокутних труб теплообмінників. При цьому відбувається відбиття звукових хвиль від прямокутних стінок і їхній вплив на осьовий потік вихлопних газів ГПА Водночас відбувається інтенсивне охолодження потоку газів циркулюючім в каналах теплообмінника охолоджувачем. Це приводить до додаткового зниження рівня шуму вихлопу завдяки відбиттю звукових хвиль і їхнього накладення на осьовий потік вихлопних газів через різницю імпедансів поблизу стінки теплообмінника і у потоці газів.

Рис. 5 – Шумоглушник-утилізатор для ГПА: 1 - корпус; 2 – впускний отвір; 3 – випускний отвір; 4 - обтічник; 5 - утилізаційний теплообмінник; 6 - підвідний повітряний колектор; 7 –відвідний повітряний колектор; 8 - звуковбирне волокно.
З погляду газової динаміки запропонований шумоглушник можна розглядати як трубопровід із системою місцевих опорів, що мають зверхність в утворенні сумарного протитиску постійному потоку відпрацьованих газів.
Аеродинамічний опір шумоглушника-утилізатора
(11)
де
–
сумарний коефіцієнт
опору шумоглушника-утилізатора,
приведений
до вхідного
перетину дифузора;
Qo і Fo - відповідно витрата вихлопних газів (м3/с) і площа вхідного перетину прямокутного дифузора, м2;
с – густина вихлопних газів, кг/м3.
Для розроблювальної конструкції ШУТ коефіцієнт опору з деякими допущеннями може бути наданий у вигляді
(12)
де Ашут- постійна, що характеризує конструктивні розміри ШУТ;
N – кількість касет-обтічників;
y - відстань між осями дифузора й касет, м;
Do – характерний розмір перетину прямокутного дифузора, м;
л - коефіцієнт опору прямокутної труби (л = 0,06);
Dr - гідравлічний діаметр прямокутного вхідного отвору ШУТ, м.
Акустична ефективність нової конструкції шумоглушника-утилізатора для ГПА визначається за методикою, розробленою в лабораторії охорони праці ТОВ „ВНІІгаз” за участю фахівців ВАТ „Укргазпроект”, в тому числі і автора, і Московського автомеханічного інституту. Вона являє собою суму
ДL= ДLp+ ДLa, дБ, (13)
де ДLp і ДLa - акустична ефективність відповідно до реактивної і абсорбційної частини ШУТ, дБ.
Розрахунок абсорбційної частини ШУТ зводиться до акустичного розрахунку пластинчастого глушника шуму.
Акустична ефективність реактивної частини ШУТ визначається для багатокамерного глушника за формулою:
дБ,
(14)
де:
![]()
(15)
де m - ступінь розширення, рівна відношенню площі перетину камери Sк до площі поперечного перерізу трубопроводу;
k=2рf/c - хвильове число, м-1;
f - частота звуку, l/с;
с - швидкість звуку в потоці вихлопних газів, м/с;
lk - довжина камери, м;
lTP – довжина трубопроводу, м;
N - число камер.
Як критерій оптимальності при виборі акустичних характеристик прийнятий максимум акустичної ефективності глушника. При визначенні його енергетичних характеристик науково обґрунтовані вибір і прийнятий як критерій оптимальності мінімум питомих наведених витрат. Таким чином, при розробці шумоглушників-утилізаторів для ГПА вирішується двокритеріальне завдання оптимізації.
ВИСНОВКИ
Вирішено важливу науково-прикладну проблему підвищення ефективності магістральних газопроводів на пізній стадії експлуатації шляхом встановлення автором конкретизації закономірностей впливу на аварійність природних та техногенних факторів, методів та методик для визначення залишкового ресурсу лінійної частини трубопроводів та обладнання компресорних станцій, а також енергоекологічних безпечних засобів та методів.
Основні наукові та практичні результати, висновки і рекомендації роботи:
Запропонована, забезпечена кількісною інформацією, аналітичні залежності для визначення показника прояву природних та техногенних факторів на частоту відмов газопроводу в конкретному районі; для розрахунку локального значення інтенсивності аварій на окремій ділянці вітчизняних газопроводів проведено бальне оцінювання окремих факторів впливу; розроблена загальна схема послідовності вивчення відмов при експлуатації газопроводів, що складається з чотирьох етапів: на першому етапі виявляються основні потенційні небезпеки, на другому – проводиться аналіз і кількісна оцінка можливих наслідків, на третьому визначаються інтенсивність (частота) та ймовірність аварійних подій, а на четвертому етапі розраховуються збитки і втрати від окремих аварій та величина прогнозованого ризику..
На основі теоретичних та експериментальних досліджень удосконалено метод оцінки ймовірності руйнування магістральних газопроводів за допомогою індикаторів навантаженості на основі закономірностей кінетики втомного руйнування. Метод дає змогу прогнозувати залишковий ресурс та критичні деформації окремих ділянок газопроводів. Розроблено методику прогнозування залишкового ресурсу з урахуванням пульсацій тиску та ступеня пошкодження ділянки газопроводу. Проведено експериментальні дослідження моделей-“вирізок” з газопроводу діаметром 820 мм і товщиною стінки 8 мм (матеріал – сталь 19Г) без дефектів і з локальними механічними дефектами. Розраховано залишковий ресурс пошкодженої ділянки газопроводу, і відмічено, що за даних параметрів дефектів і навантаженості дефект не несе загрози руйнування, але, якщо врахувати відключення тиску в газопроводі (один раз на рік експлуатації), то залишковий ресурс значно зменшується і становить біля 18 років експлуатації.
Встановлено закономірності зміни технічного стану газоперекачувального агрегату в процесі експлуатації, який характеризується ефективним ККД, і на їх основі запропоновано методику визначення критичеих значень, що дозволяє визначити залишковий ресурс ГПА.
Вперше в результаті виконаних теоретичних та експериментальних досліджень вирішена науково-технічна задача, що стосується розробки основ теорії та практики підвищення ефективності та екологічної безпеки газоперекачувальних агрегатів з газотурбінним приводом шляхом впровадження модернізованих малотоксичних камер згорання на основі трубчатих пальників. Це дозволило отримати ефективність поєднання основних стадій робочого процесу у напрямку інтенсифікації сумішоутворення, стабілізації горіння і мінімізації емісії токсичних NOx та СО при високих енергетичних показниках; високі пускові властивості трубчастих модулів і всережимність їхньої ефективної роботи при різних надлишках повітря у камері згорання газоперекачувальних агрегатів.
На основі проведених досліджень обґрунтовано науково-технічний напрям підвищення ефективності експлуатації компресорних станцій магістральних газопроводів шляхом використання вторинних енергоресурсів – одержання рідкої вуглекислоти з димових газів опалювальних котелень; проведено розрахунок вмісту основних компонентів продуктів згорання природних газів при різних коефіцієнтах надлишку повітря у межах 0,88-0,92 і встановлено, що при потужності 4,2-4,6 МВт із димових газів можна одержувати 12 т/добу рідкої вуглекислоти.
Розроблені науково-технічні заходи та засоби щодо підвищення акустичної ефективності компресорних магістральних газопроводів та запропонована розроблена автором і теоретично досліджена стосовно газоперекачувальних агрегатів ГПА-Ц 63 принципово нова конструкція шумоглушника-теплоутилізатора з аеродинамічним опором зі сторони вихлопних газів 197 Па та з акустичною ефективністю 11.4-12 дБ.
Результати дисертаційної роботи методи кількісного аналізу аварійного ризику газотранспортних об’єктів підвищеної небезпеки схвалені і взяті для використання Управлінням Держпромгірнаглядом МНС України; розроблену трубчасту технологію спалювання газу у камерах згорання впроваджено на Бердичівській компресорній станції УМГ "Київтрансгаз України"; створені шумоглушники-утилізатори для газотурбінних агрегатів ГПА-Ц-63 та ГТК-10-І взяті для виготовлення Ухтинським експериментальним механічним заводом; розроблена методика для визначення залишкового ресурсу трубопроводів впроваджена на УМГ "Прикарпаттрансгаз".
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
Шидловський О.С., Долінський А.А., Стогній Б.С., Говдяк P.M. та ін. Інноваційні пріоритети паливно-енергетичного комплексу України.- К.: Українські енциклопедичні знання, 2005.-493с.
Говдяк P.M., Семчук Я.М., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І., Кривенко Г.М. Енергоекологічна безпека нафтогазових об'єктів.- Івано Франківськ: Лілея - НВ, 2007.-554 с.
Говдяк P.M., Коснирєв Ю.М. Кількісний аналіз аварійного ризику газотранспортних об'єктів підвищеної небезпеки.- Львів, Кальварія, 2007.-160с.
Экономическая безопасность государства и интеграционные формы ее обеспечения // Под. Ред. Г.К. Вороновского, И.В. Недина. – К.: Знания Украины. – 2007. – 392 с.
Статті у наукових фахових виданнях з технічних наук
Семчук Я.М., Говдяк P.M., Кривенко Г.М., Дрогомирецький Я.М. Аналіз сучасного стану досліджень надійності магістральних нафтогазопроводів та причин і умов їх відмови// Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2001.- №38.- С.159-166.
Семчук Я.М., Говдяк P.M., Кривенко Г.М., Гораль Л.Т. Технічний та екологічний ризик при експлуатації магістральних трубопроводів// Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2001.- №1.- С.68-71.
Семчук Я.М., Говдяк P.M., Тимків Д.Ф. Основні напрямки розвитку концепції надійності магістральних газопроводів// Науковий вісник Ів.-Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу.: 2002.- №2(3).- С.76-80
Говдяк P.M., Семчук Я.М. Методичні основи визначення ризику, індексу небезпеки при проектуванні та експлуатації магістральних газопроводів // Науковий вісник Ів.- Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу.- 2002.- №2(3).- С.80-84
Карп И.Н., Говдяк Р.М., Калапунь И.М., Шелковский Б.И. Эффективное производство энергии на компрессорных станциях магистральных газопроводов // Экотехнологии и ресурсосбережение. – 2002 - № 3. – С. 12-24.
Говдяк P.M. Исследование и разработка мероприятий и оборудования для снижения уровня шума компрессорных станций// Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2003.- №1.-С.50-57
Любчик Г.М., Говдяк P.M., Варламов Г.Б. та інші. Создание малотоксичных камер сгорания ГТУ// Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2003.- №2.- С.65-73
Говдяк P.M., Шелковский Б.И., Любчик Г.М., Варламов Г.Б.// Актуальные проблемы модернизации газотурбинных и газоперекачивающих агрегатов. Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2003.- №5.- С.66-72
Говдяк P.M., Міщенко В.П., Давидов Д.М. Поставки скрапленого природного газу- важливий чинник диверсифікації джерел газопостачання України// Нафтова і газова промисловість. -2003.- №1.- С 27-32.
Говдяк P.M. Стан і шляхи підвищення ефективності та надійності транспортування природного газу газотранспортною системою України// Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2003.- №2(7).- С.6-12.
Говдяк P.M., Бігун В.А., Поляченко Ю.М. Нові технічні рішення щодо електроживлення лінійних споживачів магістральних трубопроводів// Нафтова і газова промисловість. -2004.- №2.-С.33-34.
Говдяк P.M., Демченко Ю.В. Сучасні основи організації технологічного зв'язку на магістральних газопроводах// Нафтова і газова промисловість. -2004.- №3.- С.31-33.
Говдяк P.M., Давыдов Д.М., Мищенко В.Ф. Новые технологии производства и потребления сжиженного природного газа в Украине// Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2004.- №4.- С.63-67
Говдяк P.M. Оцінка статичної та циклічної довговічності магістральних трубопроводів на стадії проектування// Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2004.- №2(11).- С.101-104. ,
Говдяк P.M. Проблемы и пути повышения экологической безопасности компрессорных станций газопроводов// Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2004.- №6.- С.44-50
Семчук Я.М., Говдяк P.M. Особливості впливу магістральних нафтогазопроводів на довкілля// Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету.-2004.- №5.-С.14-18.
Говдяк Р.М. Деякі проблеми оцінки ризику експлуатації об’єктів газової промисловості України // Науково-просвітницький центр “Екологія” – Київ: Наука, техніка. – 2004. – С.18-22.
Говдяк P.M., Любчик Г.М., Варламов Г.Б., Чабанович Л.Б., Шелковский Б.И. Методология экологического анализа энергетических объектов систем и территорий (ЕОС и Т)// Энергетика и электрификация.-2005.- №3.- С.50-55.
Говдяк P.M., Угляренко В.П., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І. Стан і основні напрямки підвищення вибухопожежобезпеки на газотранспортних підприємствах України// Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ.-2005.- №4(17).- СІ 17- 125.
Говдяк P.M. Производство жидкой углекислоты на объектах газовой промышленности// Экотехнологии и ресурсосбережение.- 2005.- №3.- С.41-47
Говдяк P.M. Дослідження оптимального режиму роботи газової опалювальної котельні при спільній роботі з вуглекислотною установкою // Науковий вісник Ів.-Фр. нац. техн. ун-ту нафти і газу.- 2005.- №1(10).- С.127-131
Говдяк P.M., Чабанович Л.Б, Шелковський Б.І. Використання вторинних ресурсів компресорних станцій газопроводів для виробництва вуглекислоти// Збірник наукових праць інституту електродинаміки НАН України.- Київ: 2005.- С.38-43
Любчик Г.М., Говдяк P.M., Чабанович Л.Б., Шелковский Б.І. Розвиток систем опалювання на вихлопі утилізаційних ГТУ// Вестник национального университета «ХПИ».- 2005.- №6.- С. 145-153.
Говдяк P.M., Шелковский Б.И., Чабанович Л.Б., Гриник О.Г., Любчик Г.М., Варламов Г.Б. Перспективы повышения надежности, экологической безопасности и энергетической эффективности ГПА на основе применения трубчатой технологии сжигания газа// Збірник наукових праць інституту електродинаміки НАН України.-Київ: 2006.- С.54-57.
Любчик Г.Н., Говдяк Р.М., Чабанович Л.Б., Шелковский Б.И. Система утилизацииэнергии на выхлопе газотурбинных установок с дожиганием топлива // Збірник наукових праць інституту електродинаміки НАН України. – Київ: 2005 – С. 44-47.
Семчук Я.М., Чабанович Л.Б., Говдяк Р.М. Дослідження процесів формування ареалів забруднення атмосфери в районі компресорних станцій магістральних газопроводів // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ – Івано-Франківськ. - № 2 (15) – 2005. – С. 42-45.
Говдяк P.M., Дикий М.О., Болдін Ю.М., Чабанович Л.Б. Газотурбінна технологія „Водолій" та перспективи її впровадження в енергетичному комплексі України.// Збірник наукових праць інституту електродинаміки НАН України.- Київ: 2006.- С.43-44.
Любчик Г.М., Говдяк P.M., Реграги А. и др. Перспективы повышения энергетической эффективности теплових установок на базе газовых турбин // Экотехнологии и ресурсосбережение. -2007. -№3. –С.57-62.
Говдяк P.M., Любчик Г.М., Чабанович Л.Б. и др. Экологические аспекты модернизации ГПА ГТК-10 на основе применения трубчастой технология сжигания газа// Збірник наукових праць інституту електродинаміки НАН України – вересень 2007р.
Любчик Г.Н., Говдяк Р.М., Миколин Г.А., Шелковский Б.И., Зарицкий А.А. Экологический аудит газогорелочных устройств на основе применения метода базовых характеристик эмиссии NOх и СО // Экотехнологии и ресурсосбережение. -2007, №4. –С.64-70.
Говдяк Р.М., Любчик Т.М., Чабанович Л.Б., Гриник О.Г., Шелковський Б.І. Резерви енерго-ресурсозбереження і нові технології для використання на компресорних станціях магістральних газопроводів // Нафтогазова енергетика. – Івано-Франківськ. – 112 (3). – 2007. – С. 35-46.
Говдяк P.M., Любчик Г.М., Чабанович Л.Б, Микулин Г.А., Гриник О.Г., Шелковский Б.И. Экологические аспекты модернизации ГПА ГТК-10-4 на основе применения трубчатой технологии сжигания газа // Праці Інституту електродинаміки Національної академії наук України. -2007. – С.29-34.
Говдяк Р.М., Грудз В.Я. Діагностика стану газоперекачувальних агрегатів в умовах компресорних станцій // Нафтогазова енергетика. – Івано-Франківськ. - №1(6) – 2008. – С.47-51.
Патенти
Деклараційний патент України на корисну модель №5959 МПК7 С25В1/100, В01D53/-14, С25В1/100, В01D53. Установка для одержання вуглекислоти з димових газів. Говдяк Р.М., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І - Опубл. 15.03.2005, Бюл. №3.
Деклараційний патент України на корисну модель №8303, МПК(2006) F04D25/02, F17D1/07 (2006.01), В01D53/14. Газотурбінна установка. Дикий М.О., Говдяк Р.М., Уваричев О.М., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І. - Опубл. 15.07.2005, Бюл. №7.
Деклараційний патент України на корисну модель №8304, МПК 7F01K21/04, F02C6/18, Спосіб збільшення кількості робочого тіла в циклі енергоустановки газопаротурбінного приводу газо-перекачувального агрегату при температурах навколишнього середовища, вищих за розрахункові. Дикий М.О., Говдяк Р.М., Уваричев О.М., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І. - Опубл. 15.07.2005, Бюл. №7.
Деклараційний патент на корисну модель № 14877 Говдяк Р.М., Пужайло А.Ф., Чабанович Л.Б., Шелковський Б.І. Газоперекачувальна компресорна станція магістрального газопроводу. Бюл. № 5.