Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Виготовлення деталі шестерня в машинобудуванні

Виготовлення деталі шестерня в машинобудуванні

N – річний об’єм випуску деталей

Pd – число робочих днів в рік

q - необхідний запас деталей на складі в днях приймаємо q = 8 днів

Pd = 365 – Твих – Тсвят

При Твих = 98

Тсвят=9 P

Pd = 365 – 98 – 9 = 258

Тоді за формулою (5) визначаємо величину передаточної партії

N = (4100/258)8 = 127.13шт

Приймаємо n = 130 шт


2. Технологічна частина

2.1. Вибір типу заготовки і обґрунтування методу її виготовлення

Скорочений опис методу виготовлення заготовки та порівняння його з заводським

Вид вихідної заготовки в значній мірі впливає на характер технологічного процесу обробки деталі. Для правильного вибору заготовки виконуємо порівняння двох видів заготовок.

Для даної деталі більш доцільно вибрати гарячу об’ємну штамповку на кривошипному гаряче штампованому пресі і заводським прокатом.

Об’ємна штамповка – це поєднання заготовці заданої форми і розмірів шляхом заповнення матеріалом на КГШП являється найбільш продуктивного, так як, ці преси швидкопрохідні (число подвійних рухів від 35 до 90 на хвилину). КГШП штампують з зусиллям 5 – 100т. Вони не потребують громіздких фундаментів і в сполученні з індукційним нагрівом покращують умови праці в цеху. Преси мають жорсткий графік руху повзуна, заготовки повинні бути частини, щоб уникнути корозій поверхні поковки.

Постійність ходу повзуна велика точність його руху, застосовування штампів з направляючими колонками забезпечують високу точність.

З малими допусками і витратами металу ККД пресів в 2 раза вище ККД молотів.

Для економічного забезпечення вибору заготовки необхідно провести порівняння з заготовкою отриманою прокатом.

Прокатка – це процес при якому зливок або заготовка під дією сил тертя втягується в зазор між обертаючими валиками прокатного стану і пластично деформується ними із зменшенням перетину. Основні види прокату слідуючі : продольний, поперечний, поперечно-гвинтовий.


Економічне обгрунтування вибору заготівки

Собівартість заготівки отриманих на КГШП визначаємо за формулою

G=(C1MШТКШКСКИКМ)-( MШТ – mд) Свід

де С1 – вартість 1 кг штамповки:С1=2.3грн.

Свід- вартість 1 кг відходів: Свід =0.07 грн

Кш: Кс: Ки: Км: Кв – коефіцієнти залежності від класу точності, маси, марки, матеріалу і об’єму виробництва

mд- маса деталі

Кш=1.05: Кс=0.85: Км=1: Ки=1: Кв=1.14

Тоді:

G=(2.33.121.050.85111.14)-(3.12-2.5)0.07=7.26

Собівартість заготівки з прокату визначається за формулою

Gзаг=(С1Мпр+Ср) – (Мпр-Мд) Свід

де С1-вартість 1 кг прокату: С1=1.7грн.

Ср – вартість різання: Ср = 0.60 грн.

Gзаг=(1.74.21+0.60) – (4.21-2.5) 0.07=7.02

 

Технічні вимоги до заготівки

До заготівки отриманої об`ємною гарячою штамповкою висуваються такі вимоги:

1. Клас точності Т3

2. Група сталі М2

3. Ступінь складності С1

4. Штомповочні нахили 5º

5. Допустимі відхилення від площинності 0,5мм

6. Невказані радіуси заокруглень 3мм

Висновки

Порівнявши два варіанти заготівок бачимо, що вигідніше є використання заготівки отриманої методом гарячої об`ємної штамповки так як в цьому випадку коефіцієнт використання металу більший, а вартість заготівки значно менша.

2.2. Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі. Вибір технологічних баз

Аналіз заводського техпроцесу

Технологічний процес обрбки деталі вал 2052614.00301 для умов одиничного виробництва базується на використанні універсального обладнання, оснащеннята інструменту, що в багатьох випадках є недоцільним для серійного виробництва.

В якості заготівки використано прокат.В умовах серійного виробництва слід використати штомповку , так як припуски і вартість заготовки менші.

Операції заводського технологічного процесу містять велик кількість переходів та переустановок, що збільшує допоміжний час.

На відміну від заводського, у технологічному процесі для умов серійного виробництва обробку торців та цинтрових отворів слід виконувати на спеціальному фрезерному-центрувальному верстаті моделі МР-73М. Для токарної операції слід застосувати токарний верстат з ЧПК. Для свердління отворів на торці та фрезерування шпоночного пазу слід застосовувати спуціальні пристрої що виключить розмічувальні операції.

Маршрутно–операційний опис технологічного процесу

005 Фрезерно – центровочна МР-73М

1                  Фрезерувати торці одночасно з обох сторін в розмір 447мм

2                  Центрувати 2 отвори , одночасно з обох сторін форми А Ø8,5

010  Токарна програма 16Б16Ф3

1                  Точити поверхню Ø 25h9 попередньо до Ø 25,35h12 на l=93мм

2                  Точити поверхню Ø 30h11 попередньо до 30,3h12 на l=29мм

3                  Точити поверхню Ø 30к6 попередньо до Ø 30,46h12 на 1=25мм

4                  Точити поверхню Ø 36h14 в розмір на 1=169мм

5                  Точити поверхню Ø 25h9 остаточно до Ø25,1h11 на 1=93мм

6                  Точити поверхню Ø 30h11 в розмір 1=29мм

7                  Точити поверхню Ø30к6 остаточно до Ø30,16h11 на 1=25мм

8                  Точити фаску 2,5х450

9                  Точити фаску 3х300

015 Токарна програма 16Б16Ф3

1                  Точити поверхню Ø19,92h11 попередньо до Ø21h12 на 1=38мм

2                  Точити поверхню Ø25h11 попередньо до Ø25,35h12 на 1=50мм

3                  Точити поверхню Ø30h11 попередньо до Ø30,3h12 на 1=23мм

4                  Точити поверхню Ø30к6 попередньо до Ø 30,46h12 на 1=20мм

5                  Точити поверхню Ø25h9 остаточно до Ø25,1h11 на 1=38мм

6                  Точити поверхню Ø30h11 в розмір на 1=23мм

7                  Точити поверхню Ø30к6 остаточно до Ø 30,16 на 1=20мм

8                  Точити поверхню Ø19,92 в розмір 1=38мм

9                  Точити фаску 2,5х450

10             Точити фаску 3х300

11             Точити канавку в розмір 6мм

12             Нарізати різьбу М20-8q

020 Фрезерна программа 6Р13Ф3

1                  Фрезерувати чотири шпонкових паза В=8N9 на 1=48мм

025 Круглошліфувальна 3М151

1                  Шліфувати шийку Ø30к6 до Ø30,06h8 на 1=20мм

030 Круглошліфувальна 3М151

1 Шліфувати шийку Ø30К6 попередньо до Ø30,06h8 на l=25мм.

035 Круглошліфувальна 3М151

1                  Шліфувати шийку Ø30К6 в розмірі на l=20 мм.

040 Круглошліфувальна 3М151

1                  Шліфувати шийку Ø 30К6 в розмірі на l=25 мм.

045 Круглошліфувальна  3М151

1                  Шліфувати шийку Ø 25h9 в розмірі на l=93 мм.

050 Круглошліфувальна  3М151

1 Шліфувати шийку Ø 25h9 в розмірі на l=48 мм. 

055 Вертикально – свердлувальна 2Р135

1 Свердлувати отвір Ø 6,8 мм на глибину l=34

2 Зенкувати фаску 1,6 ×45º

3 Нарізати різьбу М8-7Н на глибину l=25мм.

060 Вертикально – свердлувальна

1 Свердлувати отвір Ø 4 на прохід

Таблиця 5

№ і назва операції Код операції Модель обладнання Код оюладнання Код професії

005 Фрезерно- центрувальна

010,015 Токарна программа

020 Фрезерувальна

030,035,040,045,050

Круглошліфувальна

055,060

Свердлувальна

 4269

хххх

хххх

4131

4121

МР-73М

16Б16Ф3

6Р13Ф3

3М151

2Р135

381825

381021

381021

381311

381212

18632

15292

15292

18873

17335

2.3 Вибір загальних припусків. Визначення розмірів заготовки з допусками та підтвердження на ЕОМ

Загальні припуски і допуски на розміри заготовки вибираємо по ГОСТ 7505-89. По прикладенню 1 табл. 19 встановлюємо штамповочне обладнання і клас точності поковки.

Приймаємо кривошипні штамповані преси закрита штамповка клас точності – Т3.

Орієнтовально визначаємо розрахункову масу поковки

Мпр = Мд Кр , кг

Де Мд – маса деталі Мд = 2.5кг

Кр – розрахунковий коефіцієнт

Кр = 1.3 ( ГОСТ 7505-89, прикладання 3 табл. 20)

Мпр = 2.5 1.3 = 3.25

Встановлюємо групу сталі

Група сталі – М2 (ГОСТ 7505-89 табл. 1 стр. 8)

Встановлюємо групу важкості поковки для чого визначаємо :

- розміри які описують поковку фігури циліндрично

Діаметр 36 1.05 = 37.8 мм

Довжина 447 1.05 = 469.35

Де 1.05 – коефіцієнт який враховує збільшення габаритних лінійних розмірів деталі

-                    масу описуючої фігури

Мф = (П D/4 l 2.5 10

Мф = (3.14 37.8)/4 469.35 2.5 10 = 4.11кг

- відношення маси поковки до маси фігури

С = Мн.р/НФ = 3.25/4.11 = 0.79

Даному відношенню відповідає степінь важкості поковки - С1

(ГОСТ 7505-89 в прикладення 2 стор.30)  Конфігурація поверхні роз’єму штампа – П пласка (ГОСТ 7505-89 табл.1.стор.8)

Встановлюємо ісходний індекс – 10 (ГОСТ 7505-89 табл.2 стор.10)


Таблиця 6

Міжопераційні припуски

Номінальний розмір Шорсткість Кінцевий індекс Основний припуск Додатковий припуск Розрахунковий розмір поковки Прийняті розміри

Діаметральні розміри

Ø 25h9

Ø 30h11

Ø 30k6

Ø 36h14

Ø 30k6

Ø 30h11

Ø 25h9

М20-8q

Лінійні

Розміри

447мм

93мм

147мм

169мм

38мм

88мм

2.5

3.2

1.25

20

1.25

3.2

2.5

3.2

20 20

20 20

20 1.25

1.25 1.25

20 20

20 20

10

10

1.4х2

1.4х2

1.5х2

1.1х2

1.5х2

1.4х2

1.4х2

1.4х2

+1.7 +1.7

+1.7 -1.2

+1.7 -1.6

+1.6 +1.6

+1.7 -1.1

+1.7 -1.2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.3х2

0.5

0.5

0.5

0.5

0.5

0.5

    +0.9

28.4-0.5

     +0.9

33.4-0.5

     +0.9

33.6-0.5

     +0.9

38.8-0.5

 +0.9

33.6-0.5

      +0.9

33.4-0.5

      +0.9

28.4-0.5

     +0.9

23.4-0.5

 +1.8

451.2-1.0

    +1.1

94-0.5

  +1.3

147.6-0.7

  +1.4

173.1-0.8

      +0.9

39.1-0.5

    +1.1

89-0.5

   +0.9

29-0.5

   +0.9

34-0.5

   +0.9

34-0.5

   +0.9

39-0.5

   +0.9

34-0.5

    +0.9

34-0.5

   +0.9

29-0.5

   +0.9

24-0.5

    +1.8

452-1.0

    +1.1

94-0.5

    +1.3

148-0.7

     +1.4

174-0.8

   +0.9

39-0.5

  +1.1

89-0.5


Вибір загальних припусків та допусків на поковки стальні штамповані по ГОТС 7505-89

1.               При положенню 1 табл.19встановлюємо штамповочне обладнання її колес точності поковки.

Приймаємо: Кривошипні гарячештамповочні преси, закрита штамповка. Клас точності поковки – Т3

2. Встановлюємо хімічний склад матеріала деталі. По ГОСТ 4543-71 Матеріал : 45сталь вміщує:

0.45С; 0.17Si; 0.50Мn; 0.25Сr; 0.25Ni;0.10Mo;0.10W;0.10V

3. Орієнтовно визначаємо розрахункову масу поковки Мп.р. = Мд Кр,

де Кр - розрахунковий коефіціент;

Мд - маса деталі;

Кр = 1.3 (приложення 3 табл. 20).

Мп.р.-250 1.3=3.25кг.

4. Встановлюємо групу сталі по табл.1.0.8

Так масова доля вуглецю в матеріалі 45сталь дорівнюе 0.45%,

а сумарна масова доля легіруючих елементів

(0.17 Sі; 0.50 Мn; 0.25 Сr; 0.25Ni; 0.10 Мо; 0.10 W; 0.10 V)

5. Встановлюемо ступінь складності поковки ї(див. приложення 2)

5.1. Встановлюємо розміри фігури яка описує поковку (циліндр), мм. діаметр - 36,00 1.05 = 37.8 мм.

довжина - 447.00 1.05 = 469.35 мм.

Де 1.05-коефіцієнт враховуючий підвищення габаритних лінейних розмірів деталі.

5.2. Встановлюємо масу фігури

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: