Переміщення рідин (Насоси)

колесо створюється знижений тиск, і рідина із прийомної ємності безперервно надходить у насос.

Тиск, що розвивається відцентровим насосом, залежить від швидкості обертання робочого колеса. Напір одноступінчастих відцентрових насосів (з одним робочим колесом) обмежений і не перевищує 50 м. Для створення більш високих напорів застосовують багатоступінчасті насоси, що мають декілька робочих коліс у спільному корпусі, розташованих послідовно на одному валу. Рідина, що виходить із першого колеса, надходить по спеціальному відвідному каналу в корпусі насоса в друге колесо, (де вона отримує додаткову енергію), із другого колеса, крізь відвідний канал у третє колесо й т.д. Таким чином, орієнтовно (без врахування втрат) можна вважати, що напір багатоступінчастого насоса дорівнює напору одного колеса, помноженому на число коліс. Число робочих коліс у багатоступінчастому насосі звичайно не перевищує п’яти.

Основне рівняння відцентрових машин Ейлера. У каналах між лопатями робочого колеса рідина, що рухається уздовж лопаток, одночасно робить обертовий рух разом з колесом.

Для визначення повного напору, що розвивається робочим колесом при перекачуванні ідеальної рідини припустимо, що колесо нерухоме, а рідина рухається по каналах між лопатями з тією ж швидкістю відносно лопаті, що й в обертовому колесі. Абсолютні швидкості руху рідини на вході в колесо c1 і на виході з колеса c2 є кожна геометричною сумою відносної й колової швидкостей, тому їх можна розкласти (рис. 3 -10) на відносні складові w1 і w2 (спрямовані уздовж лопатей) і колові складові u1 і u2, відповідно (спрямовані по дотичній до кола обертання). Приймаючи за площину порівняння площину робочого колеса, складемо баланс енергії рідини при проходженні її крізь колесо по рівнянню Бернуллі ( z1 = z2 ) :


Переміщення рідин (Насоси)


Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 10.

До виводу основного рівняння відцентрових машин.


При обертанні колеса рідина на виході здобуває додаткову енергію E, яка дорівнює роботі відцентрової сили на шляху довжиною r2 – r1. Тоді


Переміщення рідин (Насоси) (3.19)


Якщо робоче колесо обертається з кутовою швидкістю , то відцентрова сила C, що діє на частинку рідини масою m, дорівнює


Переміщення рідин (Насоси)


де G – вага частинки; r – поточний радіус обертання частинки.

Робота AG, чинена відцентровою силою при переміщенні цієї ж частинки на шляху r2 – r1 становить


Переміщення рідин (Насоси)


Добуток кутової швидкості  на радіус обертання r дорівнює коловій швидкості u, тому Переміщення рідин (Насоси) й Переміщення рідин (Насоси)

Робота AG описується рівнянням Переміщення рідин (Насоси)

Питома робота, віднесена до одиниці ваги рідини, дорівнює питомій енергії, що здобувається рідиною в насосі. Тому Переміщення рідин (Насоси).

Підставляючи цей вираз в рівняння (3.19), одержимо:


Переміщення рідин (Насоси), звідки

Переміщення рідин (Насоси) (3.20)


Відповідно до рівняння Бернуллі напори рідини на вході в обертове колесо H1 і виході з нього H2, складуть:


Переміщення рідин (Насоси) Переміщення рідин (Насоси)


Теоретичний напір HT насоса дорівнює різниці напорів на вході в колесо й виході з нього:


Переміщення рідин (Насоси)


Підставивши вираз для Переміщення рідин (Насоси) з рівняння (3.20), одержимо


Переміщення рідин (Насоси) (3.21)


З паралелограмів швидкостей на вході в колесо й виході з нього (рис. 3-9)


Переміщення рідин (Насоси) Переміщення рідин (Насоси)


Тоді рівняння (3.21) запишеться у вигляді:

Переміщення рідин (Насоси) (3.22)


Рівняння (3.22) називається основним рівнянням відцентрових машин і може бути застосоване до розрахунку всіх відцентрових машин, у тому числі турбогазодувок, турбокомпресорів і вентиляторів. Воно вірно в тому випадку, коли всі частинки рідини рухаються в насосі по подібним траєкторіям. Це можливо лише за умови, що робоче колесо має нескінченно велику кількість лопатей і переріз каналу для проходу рідини невеликий.

Звичайно рідина, що надходить з всмоктувального трубопроводу, рухається в колесі в радіальному напрямку. У цьому випадку кут між абсолютним значенням швидкості рідини на вході в робоче колесо й коловою швидкістю 1 = 90° (що відповідає умові безударного введення рідини в колесо). Тоді рівняння (3.22) спрощується:


Переміщення рідин (Насоси) (3.22а)


З паралелограма швидкостей на виході з колеса (див. мал. 3-9) знаходимо:


c2cos2 = u2 – w2cos2


звідки Переміщення рідин (Насоси) (3.23)


Рівняння (3.23) показує, що напір насоса пропорційний квадрату числа обертів робочого колеса (тому що u2 = D2n) і залежить від форми лопатей.

Дійсний напір насоса менше теоретичного, тому що частина енергії рідини витрачається на подолання гідравлічних опорів усередині насоса й рідина в ньому при кінцевому числі лопатей не рухається по подібним траєкторіям.


Дійсний напір становить H = HTГ (3.24)


де Г – гідравлічний к. к. д. насоса, рівний 0,8 – 0,95;  – коефіцієнт, що враховує кінцеве число лопатей у насосі, рівний 0,6 – 0,8.

Значні втрати напору, що виникають у відцентровому насосі, обумовлюють зниження його загального к. к. д.

Продуктивність відцентрового насоса Q відповідає витраті рідини крізь канали шириною b1 і b2 між лопатями робочого колеса (рис. 3-10) :


Переміщення рідин (Насоси) (3.25)


де  – товщина лопатей; z – число лопатей; b1 і b2 – ширина робочого колеса на внутрішньому і зовнішньому колах відповідно; C1r і C2r – радіальні складові абсолютних швидкостей на вході в колесо й виході з нього, причому (C1r = C1).

Для зменшення гідравлічних втрат на вході рідини в робоче колесо швидкість C1r приймають рівній швидкості рідини в всмоктувальному трубопроводі.

Закони пропорційності. Продуктивність і напір відцентрового насоса залежать від числа обертів робочого колеса. З рівняння (3.25) випливає, що продуктивність насоса прямо пропорційна радіальній складовій абсолютної швидкості на виході з колеса, тобто Q  C2r. Якщо змінити число обертів насоса від n1 до n2, що викличе зміну продуктивності від Q1 до Q2, то, за умови збереження подібності траєкторій руху частинок рідини, паралелограми швидкостей у будь-яких схожих точках потоків будуть геометрично подібні (рис.3-11).


Відповідно Переміщення рідин (Насоси) (3.26)


Відповідно до рівняння (3.23), напір відцентрового насоса пропорційний квадрату колової швидкості, тобто


Переміщення рідин (Насоси) (3.27)


Потужність, споживана насосом, пропорційна добутку продуктивності Q насоса на його напір H [див. рівняння (3.2)]. З урахуванням залежностей (3.26) і (3.27) одержимо:


Переміщення рідин (Насоси) (3.28)


Рівняння (3.26) – (3.28) звуться законами пропорційності. Відповідно до цих рівнянь зміна числа обертів робочого колеса від n1 до n2 призводить до зміни продуктивності насоса пропорційно числу обертів, висоти напору – пропорційно числу обертів у другому ступені, а потужності – пропорційно числу обертів у третьому ступені.

Практично такої строгої залежності між параметрами насоса немає. Закони пропорційності дійсні при зміні числа обертів колеса не більш ніж у 2 рази.

Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 11. Подібність паралелограмів

швидкостей при зміні числа

обертів колеса від n1 до n2.

Рис. 3 - 12.

Характеристика

відцентрового насоса.


Характеристики насосів. Графічні залежності напору H, потужності на валу Ne і к.к.д. насоса H від його продуктивності Q при постійному числі обертів n називаються характеристиками насоса. Ці залежності одержують при випробуваннях відцентрових насосів, змінюючи ступінь відкриття засувки на нагнітальній лінії; вони наводяться в каталогах на насоси. З рис. 3-12 слідує, що зі збільшенням продуктивності при n = const, напір насоса зменшується, споживана потужність зростає, а к.к.д. проходить крізь максимум. Невелика початкова ділянка на кривій H - Q, де напір трохи зростає зі збільшенням продуктивності, відповідає нестійкій роботі насоса.

Насос споживає найменшу потужність при закритій напірній засувці (при Q = 0). Найбільш сприятливий режим експлуатації відцентрового насоса при даному числі обертів відповідає максимуму на кривій H – Q.

Знімаючи характеристики насоса при різних числах обертів робочого колеса (n1, n2, n3,.....), одержують ряд залежностей H - Q (рис. 3.13). На кожній кривій H - Q виділяють точки, що відповідають деякому постійному значенню к. к. д. (Н', Н", Н''', . . . ), які з’єднують між собою плавною лінією. Ці лінії обмежують області, усередині яких к.к.д. насоса має значення не менше, ніж зазначене на границі області. Лінія p - p відповідає максимальним значенням к. к. д. при даних числах обертів робочого колеса. Отримані таким шляхом графічні залежності між напором, к. к. д. і продуктивністю насоса при різних числах обертів колеса називають універсальними характеристиками. Користуючись універсальною характеристикою, можна встановити межі роботи насоса (відповідні максимальному значенню к.к.д.) і вибрати найбільш сприятливий режим його роботи.


Переміщення рідин (Насоси)

Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 13. Універсальна

характеристика відцентрового насоса.

Рис. 3-14. Об’єднання

характеристик насоса й мережі.


Робота насосів на мережу. При виборі насоса необхідно враховувати характеристику мережі, тобто трубопроводу й апаратів, крізь які перекачується рідина. Характеристика мережі виражає залежність між витратою рідини Q і напором H, необхідним для переміщення рідини по даній мережі. Напір H може бути визначений як сума геометричної висоти подачі HГ і втрат напору hВ [дивись рівняння (3.12 a)].

Підставивши значення швидкості w з рівняння витрати в рівняння для визначення загальних втрат напору і позначаючи об’ємну витрату крізь Q, одержимо, що втрати напору пропорційні квадрату витрати рідини: hВ = kQ2

де k – коефіцієнт пропорційності.

Тоді характеристика мережі буде описана залежністю, що представляє собою рівняння параболи:


H = HГ + kQ2


Об’єднання характеристик мережі й насоса показане на рис. 3 -14. Точка A перетину цих характеристик називається робочою точкою; вона відповідає найбільшій продуктивності насоса Q1 при його роботі на дану мережу. Якщо потрібна більш висока продуктивність, то необхідно або збільшити число обертів електродвигуна, або замінити даний насос на насос більшої продуктивності. Збільшення продуктивності може бути досягнуте також шляхом зменшення гідравлічного опору мережі hВ. У цьому випадку робоча точка переміститься по характеристиці насоса вправо.

Насос повинен бути обраний так, щоб робоча точка відповідала необхідним продуктивності й напору в області найбільших к.к.д.

Спільна робота насосів. На практиці іноді застосовують паралельне або послідовне з’єднання насосів, що працюють на дану мережу.


Переміщення рідин (Насоси) Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 15. Спільна робота насосів:

a – паралельне з’єднання; b – послідовне з’єднання.


При паралельному з’єднанні характеристику насосів одержують додаванням абсцис характеристик кожного з насосів для даного напору На рис. 3-15а показана характеристика двох однакових насосів, що працюють паралельно. Об’єднання характеристики мережі із загальною характеристикою насосів показує, що робоча точка В у цьому випадку відповідає продуктивності Q2 більшій, ніж продуктивність одного насоса Q1 (точка А). Однак загальна продуктивність завжди буде менше суми продуктивностей насосів, що працюють окремо один від іншого, що пов’язане з параболічною формою характеристики мережі. Чим крутіше ця характеристика, тим менше збільшення продуктивності. Тому паралельне включення насосів використовують для збільшення продуктивності насосної установки, коли характеристика мережі є досить пологою. Збільшення напору при цьому незначне.

При послідовному з’єднанні насосів загальну характеристику одержують додаванням напорів насосів для кожного значення продуктивності. На рис. 3-14б представлена загальна характеристика двох однакових насосів, з’єднаних послідовно. Точка перетину цієї характеристики з характеристикою мережі (робоча точка В) відповідає сумарним напору й продуктивності (H2 і Q2) послідовно з’єднаних насосів, що працюють на дану мережу. При такому з’єднанні насосів вдається значно збільшити напір, якщо характеристика мережі є досить крутою.


6. Спеціальні типи поршневих і відцентрових насосів


Для переміщення хімічно активних і токсичних рідин, а також рідин, що містять тверді суспензії, використовують поршневі й відцентрові насоси спеціальних конструкцій.

Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 16. Схема

діафрагмового (мембранного) насоса:

1 – циліндр; 2 – плунжер; 3 – діафрагма (мембрана); 4 – всмоктувальний клапан;

5 – нагнітальний клапан.


Рис. 3 - 17. Схема

безсальникового насоса:

1 – корпус; 2 – робоче колесо:

3 – додаткове колесо; 4 – пружина;

5 – конічна втулка.



Діафрагмові (мембранні) насоси. Ці насоси відносяться до поршневих насосів простої дії й застосовуються для перекачування суспензій і хімічно агресивних рідин (рис. 3-16). Циліндр 1 і плунжер 2 насоса відділені від рідини, що перекачується, еластичною перегородкою 3 – діафрагмою (мембраною) з м’якої гуми або спеціальної сталі, внаслідок чого плунжер не стикається з рідиною, що перекачується, і не піддається впливу хімічно активних середовищ або ерозії. При русі плунжера догори діафрагма під дією різниці тисків з обох її сторін прогинається вправо й рідина всмоктується в насос крізь кульовий клапан 4. При русі плунжера униз діафрагма прогинається вліво й рідина крізь нагнітальний клапан 5 витісняється в напірний трубопровід. Всі частини насоса, що стикаються з рідиною, що перекачується, – корпус, клапанні коробки, кульові клапани, виготовляють із кислотостійких матеріалів або захищають кислотостійкими покриттями.

Безсальникові насоси. Для відцентрових насосів велике значення має надійна конструкція сальників – ущільнень вала, що забезпечують усунення витоків рідини, що перекачується. Незадовільна робота сальників спричиняє також підвищене зношування вала, тривалі й часті простої насоса, різке збільшення експлуатаційних витрат.

Повне усунення витоку рідини, що перекачується, неминучого при експлуатації насоса із сальниковим ущільненням, досягається в безсальниковому насосі (рис. 3-17). У корпусі 1 міститься робоче колесо 2. На ньому укріплене додаткове колесо 3, постачене радіальними лопатями, що відкачує рідину, яка потрапила за колесо в порожнину нагнітання насоса, усуваючи тим самим витік перекачуваної рідини крізь зазори між валом і корпусом при роботі насоса. При зупинці насоса витік рідини запобігає спеціальне ущільнення, що замикає зазор між корпусом і валом у момент вимикання насоса. Герметичність цього ущільнення досягається за допомогою двох конічних поверхонь – подовженої втулки робочого колеса 2 і втулки 5. Щільне прилягання конічних поверхонь цих втулок забезпечується за допомогою пружини 4. У момент пуску насоса вал трохи переміщається вліво й ущільнюючі поверхні відходять відна від одної, розмикаючи ущільнення. Всі деталі насоса, що стикаються з рідиною, що перекачується, виготовляються з антикорозійних матеріалів.

Насоси занурення. Різновидом безсальникового відцентрового насоса можна вважати заглибний насос. Робоче колесо укріплене на нижньому кінці вертикального вала й занурено в рідину, що перекачується. Привод насоса розміщений значно вище рівня рідини в прийомної ємності. Рідина засмоктується крізь патрубок і подається по напірних трубах, на яких підвішений корпус насоса.

Герметичнінасоси. Ці насоси застосовують для перекачування хімічно агресивних і токсичних рідин. Робоче колесо такого насоса встановлено безпосередньо на валу асинхронного електродвигуна, ротор якого занурений у рідину, що перекачується. Ротор відділений від статора герметичним екраном – циліндричною оболонкою з немагнітної нержавіючої сталі. Рідина, що перекачується, служить змащенням для підшипників ротора й одночасно охолоджує його.

У герметичних насосах з екранованим електродвигуном збільшуються електричні втрати й знижується к.к.д. двигуна, однак досягається повна герметичність, що неможливо в насосах із сальниковими ущільненнями. Герметичні насоси надійні в експлуатації й знаходять усе більш широке застосування в хімічній промисловості.


7. Насоси інших типів


Пропелерні (осьові) насоси. Ці насоси застосовують для перекачування великих кількостей рідин при невеликих напорах. Пропелерні насоси використовують головним чином для створення циркуляції рідин у різних апаратах, наприклад, при випарюванні. Робоче колесо насоса, за формою близьке до гребного гвинта, розташоване у вертикальному циліндричному корпусі. Рідина захоплюється лопатями робочого колеса й переміщується в осьовому напрямку, одночасно беручи участь в обертальному русі. За насосом встановлений напрямний апарат (свого роду лопаті, але нерухливі) для перетворення обертового руху рідини в поступальний.

Вихрові насоси. У цих насосах (рис. 3-18) для передачі енергії від робочого колеса до рідини й створення напору використовується енергія вихрового руху рідини. Створюваний напір частково забезпечується відцентровими силами, але більша його частина створюється енергією вихорів, виникаючих в рідині при обертанні робочого колеса з лопатями, що утворені шляхом фрезерування. По периферії колеса в корпусі насоса є кільцевий канал, що закінчується нагнітальним патрубком.


Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 18. Схема вихрового насоса:

А – вхідне вікно; В – ущільнююча ділянка; 1 – корпус; 2 – робоче колесо; 3 – кільцевий канал; 4 – нагнітальний патрубок.


Рідина надходить крізь вікно до основ лопатей, відкидається відцентровою силою в кільцевий канал, у якому здобуває вихровий рух і переміщується уздовж каналу до вихідного патрубку. На цьому шляху рідина неодноразово попадає в простір між лопатями, де їй додається механічна енергія. У результаті багаторазового контакту між рідиною, що перекачується, і робочим колесом досягаються більш високі напори, ніж у відцентрових насосів.

Шестеренчасті насоси. У корпусі такого насоса (рис. 3-19) вставлені дві шестерні, одна з яких (ведуча) призводиться до обертання від електродвигуна. Коли зуби шестерень виходять із зачеплення, утворюється розрідження, під дією якого відбувається всмоктування рідини. Вона надходить до корпусу, захоплюється зубами шестерень і переміщується уздовж стінок корпуса в напрямку обертання. В області, де зуби знову входять у зачеплення, рідина витісняється й надходить у напірний трубопровід.


Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 - 19. Схема шестеренчастого насоса.

1 – корпус; 2 – шестерні.


Гвинтові насоси. Робочим органом гвинтового насоса (рис. 3-20) є ведучий гвинт і кілька ведених гвинтів, укладених в обойму, розташовану усередині корпуса. Переважне поширення в промисловості одержали насоси, що мають три гвинти – один ведучий і два ведених. Гвинти перебувають у зачепленні. Нарізка гвинтів має спеціальну форму й утворює у місцях взаємного торкання гвинтів герметичні ущільнення, які розділяють насос по довжині на ряд замкнутих порожнин. Напрямок нарізки кожного веденого гвинта протилежний напрямку нарізки ведучого. Так, наприклад, якщо ведучий гвинт має праву нарізку, то ведені – ліву. Всі гвинти звичайно виконуються двозаходними. Співвідношення розмірів гвинтів обрані такими, що ведені гвинти одержують обертання не від ведучого гвинта, а під дією тиску перекачуваної рідини. Тому немає потреби в установці зубчастої передачі між ведучим і веденими гвинтами.

Переміщення рідин (Насоси)

Рис.3-20. Двогвинтовий насос: а – вид зверху; б – вид збоку.

1, 2 – ротори; 3 – корпус.


При обертанні гвинтів рідина, що заповнює западини в нарізках, переміщується за один оберт уздовж осі насоса на відстань, рівну кроку гвинта. Ведені гвинти при цьому відіграють роль герметизуючих ущільнюючих обкладок, що перешкоджають перетіканню рідини з камери нагнітання в камеру всмоктування. З камери нагнітання рідина витісняється в напірний трубопровід. Як видно з опису принципу дії гвинтових насосів, вони повинні бути віднесені до об’ємних насосів. Тиск, що розвивається гвинтовими насосами, залежить від числа кроків гвинтової нарізки й збільшується зі зростанням відношення довжини гвинта до його діаметра.

Одногвинтові (героторні) насоси (екструдери). У циліндричний корпус насоса 1 (рис. 3-21) із внутрішньою профільованою гвинтовою поверхнею 2, що зветься обоймою, встановлюється однозахідний гвинт 3. Між обоймою й гвинтом утворюються замкнуті порожнини 4, заповнені при роботі насоса рідиною; при обертанні гвинта вони переміщуються уздовж осі насоса.

У довільному перетині насоса, у тому числі й у перетині, що відповідає входу рідини в насос, при обертанні гвинта об’єм порожнини 4 не залишається постійним, змінюючись від 0 до деякого максимального значення (при певному куті повороту гвинта). Зі збільшенням об’єму порожнини 4 відбувається всмоктування рідини, що захоплюється гвинтом і переміщується в осьовому напрямку до напірного трубопроводу 5.


Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 -21. Схема одногвинтового (героторного) насоса:

1 – корпус; 2 – обойма; 3 – гвинт; 4 – усмоктувальна порожнина;

5 – напірний трубопровід.


Обойми одногвинтових насосів і гвинти можуть бути виготовлені з різних корозійностійких матеріалів, що дозволяє використовувати ці насоси для перекачування агресивних рідин.

Пластинчасті насоси. Такий насос (рис. 3-22) являє собою масивний циліндр 1 із прорізами постійної ширини (ротор), що розташований ексцентрично в корпусі 2. Вал ротора крізь сальник у торцевій кришці виводиться з корпуса для з’єднання з валом електродвигуна. У прорізі циліндра вставляються прямокутні пластини 3, які при обертанні ротора под дією відцентрової сили щільно притискаються до внутрішньої поверхні циліндра 4, розділяючи серповидний робочий простір між корпусом і ротором на камери. Об’єм кожної камери збільшується при русі пластини від всмоктувального патрубка до вертикальної осі насоса, внаслідок чого в камері утворюється розрідження й відбувається всмоктування рідини крізь патрубок 5. При русі пластини від вертикальної осі в напрямку обертання об’єм камери зменшується й рідина витісняється з насоса в напірний трубопровід 6.

Переміщення рідин (Насоси)

Рис. 3 -22. Схема пластинчастого

ротаційного насоса:

1– ротор; 2 – корпус; 3 –

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: