Проект двохкорпусної випарної установки для концентрування яблучного соку
Депресійні
втрати
,0С
Втрати
температури
по корпусах
С,
0С
Ентальпія
гріючої пари
Дж/кг
Ентальпія
конденсату
,
Дж/кг
![]()
ентальпія:
![]()
Оскільки
відрізняється
від
,
зробимо нову
побудову для
.
Для цього на
і-s
діаграмі проведемо
лінію для даного
значення ентальпії
і знайдемо
=94400Дж/кг.
При такому
значені:
![]()
а ентальпія:
![]()
Приймаємо для подальших розрахунків коефіцієнт інжекції U=0,872, витрата гострої пари згідно рівняння [1, Ст76, V.80]:

Кількість вторинної пари що поступає на інжекцію знаходимо за формулою [1, Ст75, V.79]:
![]()
![]()
Якщо
вести упарювання
без інжекції,
то витрата пари
в першому корпусі
становить:
![]()
![]()
Кількість граючої пари що іде в перший корпус знаходимо за формулою [1, Ст80, V.81]:
![]()
А кількість води випариної в першому корпусі – із рівняння [1, Ст80, V.81]:
![]()
Кількість граючої пари у другому корпусі згідно рівняння:
![]()
Кількість води випареної у другому корпусі складає:
![]()
![]()
Загальна кількість води випареної в двох корпусах:
![]()
Кількість теплоти, що передається через поверхню нагріву першого корпуса:
![]()
![]()
Розрахунок поверхні теплопередачі
Поверхня теплопередачі першого корпуса:
![]()
![]()
![]()
Конструкційний розрахунок
Число
трубок
![]()
Діаметр внутрішньої трубки d=0,04 м
Діаметр зовнішньої трубки dз=0,043 м, тоді

Де
t
– крок між трубами,
![]()
K – коефіцієнт використання трубної дошки, К=0,7…0,9
![]()
dц![]()
Dk=
Товщина трубної решітки, стальної
![]()
Об’єм простору вторинної пари
![]()
А – напруга парового простору, Приймаємо А = 1500 м3/(м3ч)
ρ – густина вториної пари = 0,2166 м3/кг
= 0,08728 м3/кг
W1=533 кг/год
W2=587 кг/год
V1![]()
Приймаємо діаметр парового простору рівним діаметру корпуса апарата, знайдемо висоту:
![]()
Важливим показником роботи випарних установок є швидкість витання краплини в паровому просторі, час знаходження в ньому пари і швидкість пари.
Швидкість витання краплини:

Де
– коефіцієнт
опору який при
Re <
500 дорівнює
![]()
dk – діаметр краплини
Re
=
![]()
Швидкість пари в над соковому просторі:
![]()
![]()
Для нормальної роботи установки, необхідно, щоб дотримувалась умова vв>vn
Патрубки
розраховуємо
за формулою

Де G – кількість рідини
w – швидкість руху рідини
для входу розчину в апарат:
![]()
Для виходу розчину з апарату:
![]()
Для входу грійної пари:
![]()
Для входу вторинної пари:
![]()
Для виходу конденсату:
![]()
Гідравлічний розрахунок
![]()
Де
– об’ємна витрата
рідини
– перепад
тиску в апараті
– ККД
насоса
;
Де
-
коефіцієнт
опору тертя,
l – довжина
труби (м), d
– діаметр труби(м),
– коефіцієнт
місцевого
опору, w
– швидкість
руху рідини.
Коефіцієнт
опору тертя
при ламінарному
русі потоку
(Re<2320)
знаходять за
формулою:
;
При 2320 < Re<4000
![]()
При турбулентному русі в гідравлічно гладких трубах
(4000
< Re < 20
)
(Re<105) або
де
-
відношення
діаметра трубопроводу
до середньої
висоти виступів
шорсткості.
При турбулентному
русі в гідравлічно
шорстких трубах
(20
<Re<500
),
коефіцієнт
залежить від
критерію Рейнольда
і від шорсткості
труб, його можна
визначити за
формулою:
або
![]()
Для наближення розрахунків можна приймати наступні значення абсолютної шорсткості: труби стальної нові – 0,06–0,1
Визначаємо
коефіцієнт
Рейнольда
;
-
знаходимо за
формулою
;
-
в’язкість соку.
С – концентрація, t – температура соку.

Отже
20
Re<500![]()
Використовуємо формулу
,
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Розрахунок теплової ізоляції
Товщину
теплової ізоляції
знаходимо із
рівності питомих
теплових потоків
через шар ізоляції
від поверхні
ізоляції в
навколишнє
середовище
![]()
Де
-
коефіцієнт
тепловіддачі
від зовнішньої
поверхні ізоляційного
матеріалу в
навколишнє
середовище
Bm/(м2К)
![]()
tcm2 – температура ізоляції зі сторони навколишнього середовища; для апаратів які працюють у закритому приміщені, вибирають в межах 35–450С,
tcm1
– температура
ізоляції зі
сторони апарата,
приймають
рівною температурі
граючої пари
tr1, тому,
що термічний
опір стінки
апарату в порівнянні
з термічним
опором шару
ізоляції незначний,
tв –
температура
навколишнього
середовища,
-
коефіцієнт
термопровідності
ізоляційного
матеріалу
![]()
Розрахуємо товщину теплової ізоляції для першого корпусу
![]()
Приймаємо товщину теплової ізоляції 0,036 м і для другого корпуса.
Техніко-економічний показник роботи апарата
Вартість 1м2 поверхні теплообміну
![]()
Вартість 1м2 поверхні стінки
![]()
1кВт електроенергії = 60 коп.=0,6 грн-Се
Площа
стінки
![]()
![]()
Вартість
стінки
![]()
Вартість
поверхні теплообміну
![]()
![]()
Річні
амортизаційні
витрати
![]()
Де N – Потужність насосу кВт,
Се – Вартість 1кВт/год електроенергії
– Кількість
годин роботи
випарної установки
![]()
![]()
![]()
– коефіцієнт
амортизації
= 0,48
304
0,08=24
Річні амортизаційні витрати
10520
0,08=841,6
грн/рік
841,6+24=865 – сумарні амортизаційні витрати річні
10520+304=10824 грн
10824+865=11689 грн
Умови безпечної експлуатації спроектованого апарата і питання екології
Експлуатація випарних установок ведеться згідно з інструкцією, яку затвердив головний інженер підприємства.
Зовнішній огляд проводиться один раз на рік;
Внутрішній огляд проводиться один раз у три роки;
Гідравлічне випробування проводиться раз на 6 років;
Способи очистки залежать від виду і ступеня завантаження.
Механічний – для очистки мілких та твердих осадків і накипів;
Хімічний – апарат заповнюють хімічним реактивом з послідуючою промивкою
Гідравлічний – для видалення неприлипаючих відкладень;
Термічний – для дуже твердих накипів.
Для апарату заводиться книжка для реєстрування результатів.
Обслуговуючий персонал повинен добре вивчити склад апарату. категорично забороняється підвищувати тиск і температуру вище допущеної норми. Необхідно слідкувати за фланцевими з΄єднаннями. Огляд і ремонт внутрішніх частин апарату
допускається тільки після його охолодження до температури 300С. Для затяжки болтів не дозволяється використовувати гаєчні ключі, в яких зев більше розміру головки болта або гайки.
Експлуатація апарату, що застосовується у даній технологічній схемі, повинна враховувати основні принципи екологізації виробництва – проникнення екологічних нововведень у виробництво, екологічна модернізація виробництва. Екологізація виробництва може проводитися різними шляхами: впровадження раціонального природокористування (заощадження природних ресурсів, економія витрат сировини, палива тощо) та проникненням екологічних нововведень у промисловість (комплексне перетворення сировини та утилізація відходів виробництва, мінімалізація відходів, використання нетрадиційних джерел енергії використання продуктів перероблення як вторинної сировини, тобто перетворення забруднювальних у корисні продукти).
У результаті екологізації виробництва отримують модель технологічної лінії з поліпшеними еколого-економічними характеристиками.
Обслуговуючий персонал повинен проходити екологічне навчання, яке підвищує інтелектуальний потенціал та забезпечує свідоме ставлення персоналу до вирішення екологічних завдань модернізації виробництва [7. с. 333]
Література
Малежик І.Ф., Циганков П.С. Процеси і апарати харчових виробництв: Підручник. К.:НУХТ, 2003. – 400 с.: іл.
Дытнерскибхй Ю.И. Основные процессы и аппараты химической технологии: Пособие по проектированию. – М.: Химия, 1983. -272 с. Ил.
Малежик І. Ф., Зоткіна Л.В., Немирович П.М., Саввова О.В. Процеси і апарати харчових виробництв: Метод. вказівки. – К.: НУХТ, 2002 – 64 с.
Стабников В.Н. Проектирование процессов и аппаратов пищевых производств. К.: Выща шк., 1982. – 199 с.
Чубик И.А., Маслов А.М. Справочник по теплофизическим характеристикам пищевых продуктов и полуфабрикатов. – М.: Пищевая промишленность, 1970.-184 с.
Запольський А.К., Салюк А. І. Основи екології: Підручник / Заредакцієї Ситника. – К.: Вища школа, 2001. – 358 с.:іл
Размещено на