Виробництво яєчного порошку (методом сушіння)
Вт/(м2·К);
– висота
сушильної
камери, м
м


![]()
![]()
Вт/(м2·К)
Вт/(м2·К)
Коефіцієнт
тепловіддачі
від зовнішньої
поверхні сушильної
камери до повітря
:
,
де
– коефіцієнт
тепловіддачі
тепловим
випромінюванням,
Вт/(м2·К). Для
вертикальних
стінок
зовнішньої
поверхні стінок
єС.
Температура середовища:
єС;
єС
Абсолютні
температури:
К;
К.
Коефіцієнт температуропровідності повітря біля зовнішньої стінки
м2/с;
м2/с – кінетична
в’язкість
повітря;
Вт/(м·К) –
теплопровідність
повітря.

![]()
![]()
![]()
Вт/(м2·К)
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням:
,
де
– приведений
коефіцієнт
теплового
випромінювання,
Вт/(м2·К):
Вт/(м2·К)
Вт/(м2·К)
Вт/(м2·К)
Сушильна
камера складається
із стальних
стін товщиною
м, коефіцієнт
теплопровідності
Вт/(м2·К),
теплова ізоляція
– скловата (
мм,
Вт/(м2·К)).
Стіни пофарбовані
масляною фарбою
(
мм,
Вт/(м2·К)).
Коефіцієнт теплопередачі:
Вт/(м2·К)
Щоб
знайти питомі
витрати теплоти
у навколишнє
середовище,
знайдемо площу
сушарки
,
м:
,
м2
де
– площа поверхні
циліндричної
частини сушарки,
м2;
– площа
конічної частини
сушарки, м2;
– площа
кришки апарата,
м2;
,
де
– радіус сушарки,
м;
– січна
конуса, м;
м;
,
м;
м;
м2;
м2;
;
;
м3;
м3;
м3;
м;
м3;
м2.
Витрати тепла в навколишньому середовищі:
Дж/кг
Різницю
реального
сушильного
процесу від
теоретичного
враховує величина
– кількість
теплоти, яка
вноситься в
сушильну камеру,
віднесена до
1м2
поверхні:
,
де
– питома теплоємкість
води,
кДж/кг·К
– температура
матеріалу,
єС;
,
– питомі затрати
матеріалу на
нагрів матеріалу
та навколишнього
середовища,
кДж/кг·К
,
де
– продуктивність,
кг/год;
– питома
теплоємкість
висушеного
матеріалу,
кДж/кг·К;
кг/год;
– температура
матеріалу на
виході із сушарки,
єС.
2. Розрахунок основних робочих елементів
Розрахунок і вибір калорифера
Кількість тепла, необхідного для нагріву повітря у калорифері:
,
де
– кількість
повітря, необхідного
для висушування,
кг/год,
кг/год;
,
– ентальпія
повітря на
вході і виході
сушарки.
кДж/год
Для розрахунку приймається газовий калорифер.
Площа поверхні нагріву:
,
де
кДж/год;
– середня
температура
для всієї поверхні
теплоносія
і повітря.
Температура
гріючого газу
єС;
єС;
єС;
;
![]()
єС;
К – коефіцієнт теплопередачі від газу до повітря, Вт/(м2·К)
,
де
м/с – швидкість
руху повітря
у калорифері.
Вт/(м2·К)
Необхідна площа нагріву калорифера:
м2
Конструктивний розрахунок
Об’єм сушильної камери, м3:
м3
Площа перерізу сушильної камери, м2:
,
де
– середня швидкість
повітря у сушильній
камері, м/с,
м/с;
– кількість
повітря на
висушування,
кг/год;
кг/год.
м2;
Діаметр
сушильної
камери,
,
м:
м
Діаметр
розпилювальної
сушарки перевіряємо
по радіусу
факела розпилу
продукту
:
,
м
,
де
– діаметр крапель,
м;
– середня
густина меланжу,
кг/м3;
С
– коефіцієнт,
;
– густина
повітря,
кг/м3;
– початкова
швидкість
польоту краплі,
м/с,
м/с;
– кінцева
швидкість
польоту краплі,
м/с,
м/с;
м;
,
м;
,
м.
Висота сушарки:
,
де
– висота циліндричної
частини сушарки,
м;
– висота
конічної частини
сушарки, м;
м.
Об’єм конічної частини сушарки:
м3
Об’єм циліндричної частини сушарки:
м3
м
Висота сушарки:
м
3. Гідравлічний розрахунок
Розрахунок вентилятора
Тиск, який створює вентилятор:
,
де
– швидкісний
перепад тисків,
Па,
,
–густина
повітря, кг/м3;
–середня
швидкість
повітря у сушарці,
м/с.
Па
– витрати
тиску, обумовлені
опором сушарки,
,
– опір
тертю повітря
об стінку
трубопроводу,
Па;
– опір
суми місцевих
опорів, Па;
– опір
шару зернистого
матеріалу при
продувці, Па;
– опір
калорифера,
Па.
,
де
– коефіцієнт
опору тертя
;
,
де
– швидкість
повітря у
трубопроводі,
м/с;
– діаметр
трубопроводу,
м;
– густина повітря
при
єС,
кг/м3;
– динамічна
в’язкість
повітря, Па·с.
Швидкість
обираємо в
залежності
від діаметра
трубопроводу
:
м;