Технологія виробництва медичного скла
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Рис. 8 Контур контролю рівня скломаси
Контроль газового режиму скловарних печей
Головними параметрами газового режиму печі є тиск газів в пічному просторі і хімічний склад газового середовища. Тиск газів в пічному просторі повинен бути слабо позитивний (на рівні дзеркала). Високий тиск газів в печі викликає прогари у кладці печі, погіршує видалення газів зі скломаси. Від’ємний тиск у печі відкликає підсмоктування в піч холодного повітря, місцеве охолодження скломаси і зміну температури у печі.
Аналіз газів на вміст кисню за допомогою приладу КМ-9100 виконує робітник КВПіА.
Таблиця 3.18.4.1 – Специфікація пристроїв
| № | Найменування | Тип | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 8 – 1 | Датчик (FE) | ДК-10 | |
| 9 – 1 | |||
| 10 – 1 | |||
| 11 – 1 | |||
| 12 – 1 | |||
| 13 – 1 | |||
| 14 – 1 | |||
| 5 – 5 | Клапан з пневмо-приводом | 244,41 Ж | |
| 8 – 5 | |||
| 9 – 5 | |||
| 10 – 5 | |||
| 11 – 5 | |||
| 12 – 5 | |||
| 13 – 5 | |||
| 1 – 7 | Термопара (ТЕ) | ТХА 1172 П | |
| 3 – 7 | |||
| 6 – 3 | |||
| 7 – 1 | |||
| 14 – 1 | |||
| 15 – 1 | |||
| 7 – 2 | Другорядний при-лад (TIR) | КСП-4-209 | |
| 14 – 2 | |||
| 15 – 5 | |||
| 1, 1 – 1,6 | Термопара (ТЕ) | ТПП-0679 | |
| 3,1 – 3,6 | |||
| 6,1 – 6,2 | |||
| 5 – 1 | Рівнемір поплавковий (LE) | УДУ 10 | |
| 2 – 1 | Манометр (PISA) | ЭКМ 1У | |
| 4 – 1 | Магнітний пускач (NS) | ПБР-2М | |
| 4 – 2 | Кнопка керування (NS) | КУ-111 |
Висновки
В технологічній частині був обраний оптимальний склад скла, підібрані необхідні сировинні матеріли.
Був зроблений повний опис виробництва медичної тари, проведені розрахунки шихти та складу сировини. Розроблена функціональна схема скловарної печі, згідно якої були проведені конструкторський та технологічний розрахунки печі. Процес варки скла автоматизований, складена схема автоматизації печі.
4. Економічна частина
4.1 Розрахунок плану виробництва
Виробничу програму заводу визначаємо на основі виробничої програми випуску виробів у цілому по підприємству. Вона включає наступні показники:
– потребу матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
– рівень використання робочої сили, виробничих фондів та оборотних коштів;
– загальні фінансові результати діяльності – прибуток та рентабельність.
Виробничу програму заводу (G) визначаємо по ведучому устаткуванню за формулою:
G = А П Феф, т/рік,
де А – кількість однотипного ведучого устаткування, шт.; П – продуктивність одиниці ведучого устаткування, шт/рік; Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці ведучого устаткування, год/рік.
Річний фонд часу роботи устаткування залежить від режиму роботи заводу:
Феф = Д С г ДО1 ДО2 – Р С г, год/рік,
де Д – кількість робочих днів у році, Д = 365 днів; С – кількість змін у добу, С = 3 зміни; г – тривалість зміни, г = 8 годин; ДО1 – коефіцієнт зупинки на ремонт устаткування, ДО1 = 0,99; ДО2 – коефіцієнт на переустаткування, ДО2 = 0,98; Р – кількість днів ремонту, Р = 12 днів.
Феф = 365 · 3 · 8 · 0,99 · 0,98 – 12 · 3 · 8 = 8211 год/рік
G = 1 · 0,0304 · 8211 = 250 т/рік
4.2 Розрахунок вартості і потреби сировини і матеріалів
Таблиця 4.2.1 – Потреба в сировині і матеріалах
| Сировина | Витратний коефіцієнт на 1 т продукції | Об'єм виробництва, т | Річна потреба, т |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Пісок | 0,632 | 250 | 158,0 |
| Сода | 0,123 | 30,75 | |
| Крейда | 0,018 | 4,5 | |
| Каолін | 0,164 | 41,0 | |
| Борна кислота | 0,072 | 18,0 | |
| Титанові білила | 0,051 | 12,75 | |
| Вуглецевий барій | 0,026 | 6,5 | |
| Поташ | 0,015 | 3,75 | |
| Склобій | 0,06 | 15,0 | |
| Разом | 1,161 | 290,25 |
При визначені оборотних коштів вартість сировини та матеріалів враховуються з податком на додану вартість, який складає 20% від вартості матеріалів.
Таблиця 4.2.2 – Вартість сировини та матеріалів
| Матеріал | Ціна, грн | Витрата, т | Вартість, грн | |||
| без ПДВ | з ПДВ | на 1 т продукту | на річну програму | на 1 т продукту | на річну програму | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Пісок | 250,00 | 300,00 | 0,632 | 158,00 | 189,60 | 47400,00 |
| Сода | 1000,00 | 1200,00 | 0,123 | 30,75 | 147,60 | 36900,00 |
| Крейда | 234,00 | 280,80 | 0,018 | 4,50 | 5,05 | 1262,50 |
| Каолін | 338,00 | 405,60 | 0,164 | 41,00 | 66,52 | 16630,00 |
| Борна кислота | 21875,00 | 26250,00 | 0,072 | 18,00 | 1890,00 | 472500,00 |
| Титанові білила | 2750,00 | 3300,00 | 0,051 | 12,75 | 168,30 | 42075,00 |
| Вуглецевий барій | 382,00 | 458,40 | 0,026 | 6,50 | 11,92 | 2980,00 |
| Поташ | 400,00 | 480,00 | 0,015 | 3,75 | 7,20 | 1800,00 |
| Склобій | 160,00 | 192,00 | 0,06 | 15,00 | 11,52 | 2880,00 |
| Разом | 1,161 | 290,25 | 2497,71 | 624427,50 | ||
4.3 Визначення витрат та вартості енергоресурсів
Розрахунок вартості будь-якого виду енергоресурсів, крім електроенергії, визначається відповідно до формули:
Рє = (У Рчасодо Феф) К1 К2 К3,
де Рчасодо – погодинні витрати о-ресурсів на к-устаткування, од./рік; Феф – ефективний річний фонд часу роботи к-устаткування, год/рік; К1 – коефіцієнт навантаження (К1 = 0,75); К2 – коефіцієнт одночасності (К2 = 0,8); К3 – коефіцієнт втрат (К3 = 1,05).
Розрахунок потреби в електроенергії представлений у таблиці.
Таблиця 4.3.1 – Розрахунок потреби в електроенергії
| Обладнання | Кількість обладнання, шт. | Потужність обладнання, кВт/год | Кількість годин роботи, год |
Необхідна потужність, кВт/год |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Кран грейферний | 1 | 43,20 | 2720 | 117504,0 |
| Щокова дробарка | 1 | 28,00 | 7010 | 196280,0 |
| Молоткова дробарка | 1 | 17,00 | 6940 | 117980,0 |
| Стрічковий конвеєр | 3 | 0,75 | 7920 | 17820,0 |
| Сушильний барабан | 2 | 5,50 | 6940 | 76340,0 |
| Вібросито | 3 | 2,20 | 6864 | 45302,4 |
| Магнітний сепаратор | 2 | 0,30 | 6878 | 4126,8 |
| Автоматичні ваги | 2 | 6,00 | 7920 | 95040,0 |
| Тарілчастий змішувач | 2 | 17,00 | 7912 | 269008,0 |
| Скловарна піч | 1 | 75,60 | 8211 | 620751,6 |
| Піч відпалу | 1 | 80,00 | 8211 | 656880,0 |
| Разом | 275,55 | 2217032,8 |
Вартість електроенергії визначаємо за формулою:
S = C / N,
де C – річна вартість електроенергії, грн.; N – річна витрата електроенергії, кВт/рік.
С = С1 + С2 + С3,
де С1 – оплата по тарифу за вжиту електроенергію; С2 – оплата за встановлену потужність, дорівнює 350 грн.; С3 – заводські потреби на утримання електрогосподарства, дорівнює 20% від двох попередніх статей.
С1 = 0,3 · 2217032,8 = 665109,84 грн.;
С2 = 350 · 275,55 = 96442,5 грн.;
С3 = (665109,84 + 96442,5) · 0,2 = 152310,47 грн.;
С = 665109,84 + 96442,5 + 152310,47 = 913862,81 грн.
S = 913862,81 / 2217032,8 = 0,412 грн.
4.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань
Сума амортизаційних відрахувань, що відноситься до собівартості продукції, що відпускається щорічно, складається з амортизації основного технічного устаткування, амортизації будинків і споруд, амортизації інших видів устаткування. Вартість основного технологічного устаткування, на яке розраховується амортизація, обчислюється відповідно до формули:
А1 = (NA1 / 100) У ОФ1,
де NA1 – норма амортизації по групі; ОФ1 – вартість основних фондів.
Таблиця 4.4.1 – Початкова вартість устаткування
| Устаткування | Кіль-кість оди-ниць | Вартість устаткування, грн. | 30% на монтаж та транспорту-вання | Вартість устаткування, грн. | |
| одиниці | всього | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Кран грейферний | 1 | 26000 | 26000 | 7800 | 33800 |
| Щокова дробарка | 1 | 20300 | 20300 | 6090 | 26390 |
| Молоткова дробарка | 1 | 14000 | 14000 | 4200 | 18200 |
| Стрічковий конвеєр | 3 | 2000 | 6000 | 1800 | 7800 |
| Сушильний барабан | 2 | 18000 | 36000 | 10800 | 46800 |
| Вібросито | 3 | 1800 | 5400 | 1620 | 7020 |
| Магнітний сепаратор | 2 | 4000 | 8000 | 2400 | 10400 |
| Автоматичні ваги | 2 | 1850 | 3700 | 1110 | 4810 |
| Тарілчастий змішувач | 2 | 11200 | 22400 | 6720 | 29120 |
| Скловарна піч | 1 | 10000000 | 10000000 | 3000000 | 13000000 |
| Піч відпалу | 1 | 50000 | 50000 | 15000 | 65000 |
| Разом | 10191800 | 3057540 | 13249340 | ||
|
Силові машини і обладнання (8% від вартості обладнання) |
- | - | - | - | 1059947,2 |
| Невраховане обладнання (10% від врахованого) | - | - | - | - | 1324934 |
| Разом | 15634221,2 | ||||
Розрахунок вартості побудови будівель ведеться за формою таблиці 4.4.2.
Таблиця 4.4.2 – Вартість будівель
|
Назва будівлі |
Вартість будівельних робіт, грн. | Вартість сантехнічних робіт за 1 м3, грн. | Вартість електроосвітлення, грн., 5% | Зовнішній благоустрій, грн., 6% | Повна вартість, грн. | ||||
| об'єм, м3 | за 1 м3 | загальна вартість, грн. | опалення та вентеляція, 7% | водопровід та каналізація, 12% | загальна вартість сантехнічних робіт, грн. | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Промислові | 37550 | 280 | 10514000 | 735980 | 1261680 | 1997660 | 525700 | 630840 | 13668200 |
| Адміністра-тивні | 1120 | 370 | 414400 | 29008 | 49728 | 78736 | 20720 | 24864 | 538720 |
| Разом | 14206920 | ||||||||
Розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за формою таблиці 4.4.3.
Таблиця 4.4.3 – Розрахунок амортизаційних відрахувань
| Вид основних фондів | Вартість основних фондів, грн. | Норма амортизації, % | Сума амортизаційних відрахувань, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Будівлі й споруди | 14206920 | 10 | 1420692 |
| Обладнання | 15634221,2 | 15 | 2345133,18 |
| Разом | 3765825,18 |
4.5 Розрахунок витрат на оплату праці
Річний фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової оплати праці. Фонд основної заробітної плати робітників залежить від результатів їхньої роботи і визначається тарифними ставками, установленими розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами в розмірах не перевищуючих установлених законодавством.
Явочна кількість робочих визначається за формулою:
Ряв = Н / Нобс,
де Ряв – явочне число робочих в 1 зміну, чол.; Н – кількість обладнання, од.; Нобс – норма обслуговування.
Для розрахунку чисельності робітників за списком складається річний баланс робочого часу по формі таблиці 4.5.1.
Таблиця 4.5.1 – Річний баланс робочого часу одного робітника
| Показники | Безперервне виробництво, днів | |
|
основні робітники |
допоміжні робітники | |
| 1 | 2 | 3 |
| Календарний фонд часу | 365 | 365 |
|
Неробочі дні, всього в тому числі: – вихідні – святкові |
98 10 |
98 10 |
| Номінальний фонд робочого часу | 257 | 257 |
|
Невиходи на роботу: – відпустка – хвороба – декретна відпустка – виконання державних та громадських доручень |
24 4 2 1 |
18 5 2 1 |
| Ефективний фонд робочого часу | 226 | 231 |
Для переходу явочної кількості робітників до спискової необхідний коефіцієнт переходу визначається за формулою:
Кпер = Фоб / Фрм с,
де Фоб – фонд часу роботи обладнання; Фрм – фонд часу робочого місця; с – число змін.
Фрм = (365 – 98 – 10 – 31) · 8 = 1808 (для основних робітників);
Фрм = (365 – 98 – 10 – 26) · 8 = 1848 (для допоміжних робітників);
Кперосн = 8211 / (1808 · 3) = 1,51;
Кпердоп = 8211 / (1848 · 3) = 1,48.
Списковий склад робітників ведеться за формою таблиці 4.5.2.
Таблиця 4.5.2 – Розрахунок чисельності робітників
| Назва професії | Число робітників позмінно | Явочна чисельність | Коефіцієнт переходу | Спискова чисельність | |||||||
| І | ІІ | ІІІ | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||
| Основні робітники | |||||||||||
| Робітник по сировині | 1 | 1 | 1 | 3 | 1,51 | 5 | |||||
| Шихтувальник | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | ||||||
| Скловар | 2 | 2 | 2 | 6 | 9 | ||||||
| Робітник біля змішувача | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | ||||||
| Кранівник | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | ||||||
| Формувальник | 2 | 2 | 2 | 6 | 8 | ||||||
| Пакувальник | 2 | 2 | 2 | 6 | 8 | ||||||
| Водій електрокари | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | ||||||
| Разом | 33 | 50 | |||||||||
| Допоміжні робітники | |||||||||||
| Приборист | 1 | 1 | 1 | 3 | 1,48 | 4 | |||||
| Черговий електрик | 1 | 1 | 1 | 3 | 4 | ||||||
| Черговий слюсар | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | ||||||
| Сантехнік | 1 | 1 | 1 | 3 | 4 | ||||||
| Разом | 12 | 17 | |||||||||
| Всього | 45 | 67 | |||||||||
Таблиця 4.5.3 – Розрахунок РФОП основних та допоміжних робочих
| Назва професії | Чисельність | Тарифний розряд | Тарифна ставка, грн./год | Кількість відпрацьованого часу | Фонд ЗП згідно тарифу | Додаткова ЗП (35%), грн. | Премії (40%), грн. | Основний фонд з/п, грн. | Нарахування на ЗП (37%) | Загальний річний фонд ЗП |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Основні робітники | ||||||||||
| Робітник по сиро-вині | 5 | VI | 6,80 | 1808 | 61472 | 21515 | 24589 | 107576 | 39803 | 147379 |
| Шихту-вальник | 5 | VI | 6,80 | 61472 | 21515 | 24589 | 107576 | 39803 | 147379 | |
| Скловар | 9 | VI | 6,80 | 110650 | 38728 | 44260 | 193638 | 71646 | 265284 | |
| Робітник біля змі-шувача | 5 | IV | 4,70 | 42488 | 14871 | 16995 | 74354 | 27511 | 101865 | |
| Кранівник | 5 | V | 5,60 | 50624 | 17718 | 20250 | 88592 | 32779 | 121371 | |
| Форму-вальник | 8 | VI | 6,80 | 98355 | 34424 | 39342 | 172121 | 63685 | 235806 | |
| Паку-вальник | 8 | IV | 4,70 | 67981 | 23793 | 27192 | 118966 | 44017 | 162983 | |
| Водій електро-кари | 5 | V | 5,60 | 50624 | 17718 | 20250 | 88592 | 32779 | 121371 | |
| Разом | 50 | 951415 | 352023 | 1303438 | ||||||
| Допоміжні робітники | ||||||||||
| Прибо-рист | 4 | V | 5,60 | 1848 | 41395 | 14488 | 16558 | 72441 | 26803 | 99244 |
| Черговий електрик | 4 | VI | 6,80 | 50266 | 17593 | 20106 | 87965 | 32547 | 120512 | |
| Черговий слюсар | 5 | V | 5,60 | 51744 | 18110 | 20698 | 90552 | 33504 | 124056 | |
| Сантехнік | 4 | IV | 4,70 | 34742 | 12160 | 13897 | 60799 | 22496 | 83295 | |
| Разом | 17 | 311757 | 115350 | 427107 | ||||||
| Всього | 67 | 1263172 | 467373 | 1730545 | ||||||
Склад і кількість керівників, спеціалістів та службовців підприємства розраховується згідно виробничої організаційної структури і штатного розкладу.
Основою розрахунку ГРОФ вказаних категорій робітників є штатні оклади, які встановлюються на рівні діючих на підприємстві, або згідно однієї тарифної сітки для робітників або службовців по спеціальним професії.
Таблиця 4.5.4 – Розрахунок ГРОФ керівників, спеціалістів, службовців
| Категорія працівників | Чисель-ність | Оклад за місяць, грн. |
Кількість місяців |
Основний фонд ЗП, грн. | Додаткова оплата праці, грн. (45%) | Річний фонд оплати праці |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Директор заводу | 1 | 7000 | 12 | 84000 | 33600 | 117600 |
| Інженер-технолог | 1 | 2500 | 30000 | 13500 | 43500 | |
| Інженер-механік | 1 | 2500 | 30000 | 13500 | 43500 | |
| Начальник зміни | 3 | 2200 | 79200 | 35640 | 114840 | |
| Нормувальник | 1 | 1300 | 15600 | 7020 | 22620 | |
| Комірник | 1 | 850 | 10200 | 4590 | 14790 | |
| Майстер | 3 | 2000 | 72000 | 32400 | 104400 | |
| Економіст | 1 | 1800 | 21600 | 9720 | 31320 | |
| Табельник | 3 | 700 | 25200 | 11340 | 36540 | |
| Лаборант | 3 | 900 | 32400 | 14580 | 46980 | |
| Прибиральник | 1 | 650 | 23400 | 10530 | 33930 | |
| Всього | 423600 | 186420 | 610020 |
4.6 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію устаткування
Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію устаткування зводиться в таблицю 4.6.1.
Таблиця 4.6.1 – Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію устаткування
| Найменування статей | Величина витрат, грн. | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
|
Витрати на оплату праці: – основна ЗП допоміжних робітників – відрахування на оплату праці |
427107,00 155039,84 |
табл. 4.5.3 36,3% від ОЗП |
|
Матеріальні витрати: – витрати на проведення технічного ремонту – витрати на технічне обслуговування |
1324934,0 264986,8 |
10% вартості устаткування 2% вартості устаткування |
| Амортизація устаткування | 2345133,18 | табл. 4.4.3 |
| Невраховані витрати | 225860,04 | 5% від витрат |
| Разом | 4743060,86 |
4.7 Розрахунок загальновиробничих витрат
Загальновиробничі витрати розраховуються по формі таблиці 4.7.1.
Таблиця 4.7.1 – Розрахунок загальновиробничих витрат
| Найменування статей | Величина витрат, грн. | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
|
Витрати на оплату праці: – основна ЗП керівників, спеціалістів – відрахування на оплату праці |
423600 153766.8 |
табл. 4.5.4 36,3% від ОЗП |
|
Матеріальні витрати: – витрати на проведення технічного ремонту – витрати на утримання будівель – витрати на забезпечення технічної безпеки та охорони праці |
710346,0 1136553,6 260687,6 |
5% від вартості будівель 8% від вартості будівель 20% від ОЗП основних робітників |
| Амортизація будівель | 1420692,0 | табл. 4.4.3 |
| Витрати на винахідництво та раціоналізаторство | 21180 | 5% від ОЗП всіх робітників |
| Інші невраховані витрати | 134247.7 | 5% від витрат |
| Разом | 4261073.7 |
4.8 Калькуляція собівартості продукту
Калькуляція собівартості продукції складається згідно попередніх розрахунків і є підсумковим документом по поточним витратам виробництва.
Найменування виробу – медична тара.
Річний випуск – 250 т/рік.
Таблиця 4.8.1 – Калькуляція собівартості продукції
| Найменування статей витрат | Витрати, грн. | Примітка | |
| на 1 т | на річний випуск | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Витрати на сировину і матеріали | 2497,71 | 624427,50 | табл. 4.2.2 |
| Паливо-енергетичні витрати, в т.ч. на електроенергію | 3665,45 | 913862,81 |
п. 4.3 |
| Заробітна плата основних виробничих робітників | 5213,75 | 1303438,0 | табл. 4.5.3 |
| Відрахування на ФОП | 1892,59 | 473148,0 | 36,3% від ОЗП |
| Витрати на утримання та експлуатацію обладнання | 18972,24 | 4743060,86 | табл. 4.6.1 |
| Загальновиробничі витрати | 17044.29 | 4261073.7 | табл. 4.7.1 |
| Разом | 49286.03 | 12319010.87 | |
Висновки:
Виробничу програму заводу визначали на основі виробничої програми випуску виробів у цілому по підприємству. Були розраховані наступні показники:
1. При річному об’ємі виробництва 250 т виробів, фонд часу роботи устаткування складає 8211 год/рік.
2. Розрахункова потреба в сировині та матеріалах становить 290,25 т/рік. Їх вартість складає 624427,50 грн.
3. Був проведений розрахунок виробничої потреби в електроенергії. Річна вартість її для підприємства складає 913862,81 грн., при цьому вартість 1 кВт електроенергії дорівнює 0,412 грн.
4. Вартість устаткування і будівель складає відповідно 15634221,2 грн. та 14206920 грн., при цьому сума амортизаційних відрахувань становить 3765825,18 грн.
5. Загальна чисельність робітників, зайнятих у виробництві – 67 чол. (основних – 50 чол., допоміжних – 17 чол.). Кількість керівників, спеціалістів та службовців підприємства – 19 чол. Річний фонд оплати праці дорівнюють 2340565 грн.
6. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування складають 4743060,86 грн., загальновиробничі витрати – 4261073.7 грн.
7. Собівартість 1 т продукції дорівнює 49286.03 грн., річного випуску –12319010.87грн.
5. Охорона праці
5.1 Загальна характеристика умов виконання технологічного процесу
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних засобів, що забезпечують безпечність та збереження життя, здоров’я і працездатність людини в процесі трудової діяльності.
Хімічне виробництво відносять до галузі, яка становить велику небезпеку для здоров’я людини та навколишнього середовища, бо використовують шкідливі речовини. На підприємствах хімічної промисловості передбачені заходи по забезпеченню безпеки та нешкідливих умов праці. В даному проекті передбачені заходи, що забезпечують безпечні та нешкідливі умови при виробництві скла.
Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які знаходяться в умовах технологічного процесу, приведені у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 – Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів та їх джерела
| Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор, ГОСТ 12.0.003-74* [17] | Нормативно-технічний документ, що регламентує вимоги безпеки | Джерело виникнення | ||
| 1 | 2 | 3 | ||
| Висока електрична на-пруга 380В, 220В |
ПУЭ-87 [18], ГОСТ 121.030-81* [19] |
Щит керування, млин, електронасоси тощо | ||
| Запиленість |
ГОСТ 12.1.005-88 [20], ГОСТ 12.1.007-88 [21] |
Завантаження та розван-таження млина, приготу-вання шихти | ||
| Шум |
ГОСТ 12.1.003-83* [22], ДСН 3.3.6.037-99 [23] |
Змішувач, вібросито, вен-тиляційне устаткування, дробарки | ||
| Вібрація |
ГОСТ 12.1.012-90 [24], ДСН 3.3.6.039-99 [25] |
Змішувач, вібросито, вен-тиляційне устаткування, дробарки | ||
| Механічний |
ГОСТ 12.2.003-91* [26], ГОСТ 12.3.002-75* [27] |
Рухомі частини машин і механізмів | ||
| Статична електрика |
ГОСТ 12.1.018-93 [28], НПАОП 0.00-1.29-97 [29] |
Складовий цех | ||
| Вибухо-та пожежонебез-печність (природний газ у якості палива) |
ГОСТ 12.1.004-91* [30], ГОСТ 12.1.044-89* [31] |
Пічне відділення, скловарна піч | ||
| Несприятливий мікроклімат (підвищена температура поверхні матеріалів та обладнання) |
ГОСТ 12.1.005-88 [20], ДСН 3.3.6.042-99 [32] |
Піч відпалу, формувальні машини | ||
Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, до яких звертаємось у проектному виробництві, приведена у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у виробництві
| Назва матеріалу | Клас небез-пеки, ГОСТ 12.1.007-88 [33] | ГДК у повітрі робочої зони, мг/м3, ГОСТ 12.1.005-88 [20] | Характер дії речовин на організм людини | Перша медична допомога і заходи безпеки |
| Пісок | 3 | 1 | Пил, що з’являєть-ся в процесі вироб-ництва, не токсич-ний, але при вели-ких концентраціях при вдиханні ви-кликає силікоз, по-дразнення верхніх дихальних шляхів, слизистої носа. Вражає шкіряні покрови з утворен-ням наривів | Захист органів ди-хання: респіратор ШБ-1 типу „Ле-песток”, захисні окуляри та спец-одяг, місцева ви-тяжка, вентиляція, зволоження ших-ти, герметизація обладнання, засто-сування пнемо-транспорту |
| Крейда | 4 | 6 | ||
| Каолін | 4 | 6 | ||
| Сульфат натрію | 3 | 2 | ||
| Сода | 3 | 2 | ||
| Борна кислота | 3 | 10 | ||
| Титанові білила | 4 | 4 |
Характеристика пожежовибухонебезпечних властивостей речовин та матеріалів наведена в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 – Характеристика пожежовибухової та пожежної безпеки речовин та матеріалів, які обертаються у виробництві
| Назва речовини | Характе-ристика пожежо-вибухової небезпеки |
Показники пожежо-вибухової небезпеки, ГОСТ 12.1.044-89* [31] |
Категорія та групи вибухонебезпечної суміші, ГОСТ 12.1.011-78* [34] |
||
| tс.зм, 0С | НКМР, г/м3 | ВКМР, г/м3 | |||
| Природний газ (СН4) | ГГ | 537 | 5 | 15 | IIА, ТI |
| Вугілля | ГП | 505 | 50 | Гр.А, клас II | |
Згідно НАПБ Б.03.002-2007 [35] приміщення цехів заводу по виробництву скла по вибухопожежній і пожежній небезпеці відповідають наступним категоріям:
– приміщення складів сировини та готової продукції, а також складовий цех відносяться до категорії Д, бо в них утворюються негорючі речовини в холодному стані;
– пічне відділення відноситься до категорії Г, тому що в ньому утворюються негорючі речовини в горючому стані і процес випалу зв’язаний з виділенням променевого тепла, використовується пальний газ.
Згідно ДБН В1.1-7-02 [36] ступінь вогнестійкості приміщення цехів заводу: складового цеху – IV, скловарного – III.
По ступеню небезпеки враження людини електричним струмом приміщення заводу, згідно ПУЭ-87 [18], відносяться:
– складовий цех відноситься до приміщення з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до маючих з’єднання із землею металоконструкцій будівель, технологічним апаратам й інше з одного боку та металевим корпусом електрообладнання з іншого боку;
– пічне відділення відноситься до особливо небезпечних приміщень, тому що крім вище вказаного фактору, температура повітря у приміщенні висока. Клас зон у приміщенні згідно з НПАОП 4.01-1.32-01 [37] – П-IIа, П-II, 1.2, 21.
Ширина санітарно-захисної зони згідно з ДНАОП 0.03-3.01-71 [38] – 100 м.
5.2 Промислова санітарія
Згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 [20] та ДСН 3.3.6.042-99 [32], з урахуванням категорії робіт по енерговитратам і періодам року, вибираємо допустимі параметри мікроклімату, які приведені у таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Допустимі параметри метеорологічних умов
| Категорія робіт по енерговитратам | Період року | Допустима температура, 0С | Допустима відносна вологість, %, не більше | Допустима швидкість руху повітря, м/с, не більше |
| Середньої важкості IIа | Холодний | 17 – 23 | 75 | 0,3 |
| Теплий | 18 – 27 | 65 (при 26 0С) | 0,2 – 0,4 |
Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені наступні заходи:
– згідно із СНиП 2.04.05-91* [39] використовувати теплоізоляцію печей та опалення в холодний період року і вентиляцію;
– механізацію процесу завантаження і розвантаження сировини і готової продукції;
– автоматизація процесу варіння;
– герметизація обладнання (змішувачі, млини).
Розрахунок теплоізоляції. Захист від теплового випромінювання здійснюють використанням теплоізоляційних матеріалів, установкою екранів, водяних завіс. Теплоізоляційні матеріали повинні мати низьку теплопровідність л0, Вт/(м2·К), що показує, яка кількість тепла передається в одиницю часу через одиницю площі стінки при різниці температур між поверхнями стінки 1 0К.
Для ізоляції обладнання з температурою теплоносія вище 100 0С теплоізоляційні матеріали повинні бути неорганічними.
Теплопровідність ізоляційного матеріалу:
ліз = л0 + b (Т + Тн – 546) / 2,
де b – температурний коефіцієнт; Т, Тн – температура теплоносія і нормативна, 0К.
У відповідності з нормами температура нагрітих поверхонь обладнання та огороджень на робочих місцях не повинна перевищувати 45 0С, а для обладнання, у середині якого температура дорівнює або нижче 100 0С, температура на поверхні не повинна перевищувати 35 0С.
При облаштуванні теплоізоляції важливо розраховувати загальну товщину ізоляційного шару, діз:
діз = ліз (Т – Тн) / б (Тн – Т0),
де Т0 – температура оточуючого повітря, 0К; б – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·К).
б = 8,4 + 0,06 (Тн – Т0)
Для визначення категорії приміщення слід розраховувати кількість тепла q (Вт/м3), яке виділяється в 1 м3 виробничого приміщення:
q = qп S k / W,
де S – площа поверхні, яка віддає тепло, м2; k – коефіцієнт тепловитрат; qп – витрати тепла з 1 м2 ізольованої поверхні, Вт/м2; W – об’єм приміщення, м3.
qп = б (Тн – Т0)
у тому випадку, коли теплоізоляція не дозволяє досягти нормативної температури 45 0С на поверхні обладнання, здійснюють його екранування.
Визначаємо теплопровідність динасу:
л0 = 0,0709 Вт/(м2·К); b = 0,0007
ліз = 0,0709 + 0,0007·(1273 + 318 – 546) / 2 = 0,44 Вт/(м2·К)
б = 8,4 + 0,06·(318 – 293) = 9,9 Вт/(м2·К)
Визначаємо товщину шару ізоляції:
діз = 0,44·(1273 – 318) / 9,9·(318 – 293) = 1,7 см
Витрати тепла при прийнятих умовах:
qп = 9,9·(318 – 293) = 247,5 Вт/м2
Для захисту робітників від впливу шкідливих речовин і для забезпечення чистоти повітря робочої зони застосовують такі заходи, як:
– герметизація обладнання;
– застосування прогресивних технологій: циклонів, пиловловлювачів тощо;
– застосування пневмотранспорту;
– зволоження шихти;
– застосування засобів індивідуального захисту.
На ділянках передбачена природна (аерація) та штучна вентиляція (загально обмінна припливно-витяжна, аварійна та місцева витяжна). В якості місцевої витяжної вентиляції використовують витяжні зонти, шафи.
Застосовується в приміщеннях цехів заводу центральне водяне опалення. У відділенні варіння застосування опалення не передбачене.
В приміщенні цеху по виробництву скла в денний час використовують природне освітлення, двостороннє бокове, крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах будівель, а також сполучене освітлення. У машинованному цеху – комбіноване освітлення (крізь світлові прозорі та аераційні фонарі). У вечірній час використовують штучне загальне освітлення і комбіноване. Нормоване мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт, згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [40], складає Emin = 200 лк для загального, Emin = 400 лк для комбінованого (під розряд – в).
Норми мінімального та середнього значення коефіцієнту природної освітленості для W розряду зорових робіт згідно з ДБН В.2.5-28-2006 [40] складає енІІІ=1,5% для бічного освітлення, енІІІ=0,9% для суміщеного освітлення, енІІІ=4,0% та енІІІ=2,4% для комбінованого освітлення. Так як завод розташований в IV смузі світлового поясу, то:
еNІV= енІІІ m N,
де m – коефіцієнт світового клімату дорівнює 0,9 (вікна на північ); N – номер групи забезпеченості природним світлом.
е2 = 15·0,9 = 1,35% – для бічного освітлення;
е2 = 0,9·0,9 = 0,81% – для сполученого освітлення;
е2 = 4,0·0,9 = 3,6% – для комбінованого освітлення;
е2 = 2,4·0,9 = 2,16% – для суміщеного освітлення.
Джерелом шуму і вібрації на заводі є електродвигуни, млинове обладнання, змішувачі та інше технічне устаткування.
Рівень звуку згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [22], ДСН 3.3.6.037-99 [23] не перевищує LA = 80 дБА, рівень віброшвидкості згідно ГОСТ 12.1.012-90 [24], ДСН 3.3.6.039-99* [25] – LV = 92 дБ.
Згідно з ГОСТ 12.1.029-80 [41] основні заходи для зниження шуму та вібрації:
– розміщення помельної ділянки в окремому приміщенні, використання звукоізоляції (кожухи);
– використання вібропоглинаючих матеріалів для облицювання вібруючої поверхні;
– використання віброізоляції між машинами та підлогою, наприклад, резини.
Виходячи із санітарної класифікації виробничого процесу згідно з СНиП 2.09.04-87 [42] група технологічного процесу – 11б. Санітарно-побутові приміщення: гардеробна, душові, умивальники, туалети. Кількість шаф – 100 штук. Кількість робітників, працюючих у найбільшій зміні:
100 / 3 + 3=36 чол.
Кількість сіток – 12 шт., кількість кранів – 5 шт.
Характер системи проектуємого водопроводу – це виробничий, пожежний та господарсько-побутовий; джерела постачання води – міський водопровід; вид проектуємої каналізації – господарсько-побутова, виробнича для умовно чистих і стічних вод, виробнича для брудних вод; внутрішньоцехові каналізаційні мережі – відстійники, гідравлічні затвори, витяжні вентиляційні стояки.
5.3 Заходи безпеки
Для забезпечення безпеки технологічного процесу та обслуговування обладнання у проекті передбачені такі заходи, що забезпечують безпечність процесу, згідно з ГОСТ 12.2.003-91* [26]:
– механізація процесів приготування шихти і виробництва скла (використання пневмотранспорту, зволоження шихти);
– дистанційне керування процесу відпалу;
– використання вентиляції;
– теплоізоляція печі;
– герметизація обладнання (дробарки, змішувачі);
– використання 3І3 (спецодяг, респіратор ШБ-1 „Пелюстка”, захисні окуляри, рукавички);
– електробезпека.
Характеристика електроенергії, що використовується:
– струм змінний;
– частота 50 Гц;
– напруга 380 В;
– мережа трьохфазна трьохпровідна з ізольованою нейтраллю.
Для забезпечення електробезпеки в проекті передбачені заходи:
– ізоляція струмоведучих частин та її контроль;
– захисне заземлення обладнання, захисне відключення;
– застосування малих напруг (до 12, 36 В);
– двигуни закритого типу, без засобів вибухозахисту. Оболонки зі ступенем захисту не нижче ІР54;
– використання електрозахисних засобів (гумові килимки, діелектричні рукавиці, ізолюючі підставки).
5.4 Пожежна безпека
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91* [30], ДСТУ 2272-2006 [43] та НАПБ А.01-1.01-2004 [44] забезпечується системами попередження та протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами, вибухонебезпека згідно з рекомендаціями ГОСТ 12.1.010-76* [45].
Реалізація вимог системи запобіганням пожежі і вибуху досягається запобіганням умов утворення пожежовибухонебезпечного середовища (автоматичний контроль повітряного середовища у виробничому приміщені та герметизація апаратів тощо) і виникнення джерел запалювання в пожежонебезпечному середовищі (вимоги до виконання і застосування електрообладнання, захист від статичної електрики, блискавкозахист).
Для запобігання виникнення пожежонебезпечних сумішей застосовується газосигналізатори СТХ-7, СДК-3.
Захист від статичної електрики (заземлення технологічного обладнання) і зменшення електризації в процесі виробництва (зменшення швидкості подачі матеріалів), зволоження матеріалу згідно з НПАОП 0.00-1.29-97 [29], ГОСТ 12.1.018-93 [29], ГОСТ 12.4.124-83 [46].
Згідно з вимогами РД 34.21.122-87 [47] категорія блискавкозахисту об’єкту, що проектується – ІІІ, ІІ. Для захисту від прямих ударів блискавки передбачені стержневі блискавковідводи, для захисту від її вторинних появ та занесення високих потенціалів по наземним та підземним комунікаціям, електростатичної та електромагнітної індукції, заземлення металоконструкцій, вводів комунікації в будівлі, накладення перемичок в місцях зближення трубопроводів, затяжка не менше 4 болтів на кожному фланці.
Заходи системи протипожежного захисту передбачає наявність заходів оповіщення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв’язок), застосування заходів пожежегасіння (зовнішній водопровід, внутрішній водопровід), первинні заходи пожежегасіння, вогнегасники типу ВВП-10 – 4 шт., ВВК-5 – 1 шт., ящик з піском, войлок.
Таблиця 5.4.6 Розміщення засобів пожежегасіння.
| Приміщення | Площа, м2 | Первинні засоби вогнетушіння, (найменування, тип) | Кількість, шт | Вогнегасячий ефект М2 |
|
Цех №1 Виробництва склодроту Цех №2 Формувальний -ділянка упаковки Цех №3 Компресорна станція Склад готової продукції Адміністративне приміщення |
500 500 30 200 300 600 |
ОУ-10 ОУ-10 ОУ-3 ОУ-10 ОУ-10 ОУ-3 |
3 3 1 3 2 7 |
55В(1,75) 55В(1,75) 34В(1,10) 55В(1,75) 55В(1,75) 34В(1,10) |
Висновки:
1. У загальній характеристиці умов виконання технологічного процесу приведені:
– аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які знаходяться в умовах технологічного процесу;
– характеристика речовин і матеріалів, які застосовуються у виробництві та їх пожежовибухова і пожежна безпека;
– характеристика приміщень цехів заводу по