Поняття стресу та дії людини в стресовій ситуації
Як компенсаторна реакція відбувалося пожвавлення проекцій на те, що минуло, повернення до вироблених раніше форм поведінки, які виправдовували себе в колишніх, пережитих раніше ситуаціях. У ситуаціях подібного роду велике позитивне значення мала підтримка з боку друзів, осіб, що мають авторитет, колективу. Їх дія призводила зазвичай до появи контролю над емоційним станом.
Порівняно нерідко можна зустріти наслідки фрустрації у вигляді фіксації. Фіксація виражається в повторенні неефективних способів поведінки. Вона може виявлятися в безуспішному повторенні одного і того ж підходу в міжособових стосунках, повторення недієвої моделі поведінки, що опинилася. По суті справи, з явищем фіксації доводиться зустрічатися в різних сферах життя, наприклад, біля осіб, схильних до демонстративності в поведінці, до псевдології, які, не дивлячись на неодноразову дискредитацію в стосунках з людьми, систематично повторюють застосування одних і тих же нерезультативних прийомів.
Відмова представляє тенденцію індивідуума не брати участь у вирішенні проблеми, що стосується його. Таким чином, розвивається апатичний підхід до ситуації. Реакція типа відмови є найбільш несприятливим наслідком фрустрації. Ярош пропонує виділяти двох типів відмови: відмова "з легким серцем", коли людина відносно легко погоджується з неможливістю справитися з ситуацією. Така відмова супроводиться одночасно пошуком інших сфер діяльності, в цьому випадку зберігається значна ефективність адаптаційних механізмів, уміння перемикатися, зберігаючи позитивну мотивацію. Другим видом відмови є відмова з дезорганізацією поведінки. Тут виступають апатія, пригноблення, зниження активності.
Одній з форм негативних реакцій на фрустрацію є негативізм, для якого характерне негативне відношення не лише по відношенню до безпосередньо зухвалої фрустрацію ситуації, але і до інших, що має з нею які-небудь риси схожості, проблемам.
Список використаної літератури
Базарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс. – Л.: Лениздат, 1970. – С. 178 – 208.
Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. – М.: Изд-во Моск. университета, 1993. – 123 с.
Филоненко К. Сигналы личности. Воронеж: НПО “Модэк”, 1993. 159 с.
Люшер М. Цвет вашего характера. Сара Д. Тайны почерка. М.: Вече, Персей, АСТ, 1996. С. 11-245.
1 Бодров В.А., Орлов В.Л. Психология и надежность: человек в системах управления техникой. – М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 1998. – 288 с.
2 Лазарус Р. Теория стресса и психофизиологические исследования // Эмоциональный стресс. – Л.: Лениздат, 1970. С.202.
3 Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия / Сост. Тарас А.Е. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000. С. 56.
4 Бодров В.А. Роль личностных особенностей в развитии психологического стресса // Психические состояния. Хрестоматия. – СПб.: Питер, 2000. – С. 151.
5 Борневассер М. Стресс в условиях труда // Психические состояния. Хрестоматия. – СПб.: Питер, 2000.С.459
6 Магомед-Эминов М.Ш. Трансформация личности. – М.: ПАРФ, 1998. С. 184.
7 Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. – Л., 1978. С.109-114.
8 Амбрумова А.Г. Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6. – № 6. – С. 107 – 115.
9 Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта. – СПб.: Питер, 2001. С.212.
10 Мэй Р. Искусство психологического консультирования. – М., 2002.С. 162.
11 Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. – М.: Изд-во МГУ, 1984. С.150.
12 Короленко Ц.П. Психофизиология человека в экстремальных условиях. – Л., 1978. С. 46.