Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями
Функції стереотипів:
Тешфел виділив дві соціальні функції стереотипізації:
1) пояснення існуючих відносин між групами, зокрема складних і «зазвичай сумних» соціальних подій.
2) виправдання існуючих міжгрупових відносин, наприклад, дій, що здійснюються або плануються до здійснення по відношенню до чужих етнічних груп.
Таким чином, маючи уявлення про те, що саме являють собою етнічні стереотипи, ми можемо емпірично перевірити, чи виникають вони при сприйнятті українцями російської та американської націй (37).
Розділ 2. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей
Дослідження етнічних особливостей процес досить складний і творчий. У даному випадку існує безліч підходів до дослідження процесів, пов'язаних з національними особливостями різних етносів. У науці існує навіть цілий напрям - дослідження ментальностей. Це науковий напрям, що зародився у Франції, і в деякій мірі розповсюдився в Німеччині. Він ставить перед собою завдання, близькі до етнопсихологиії, такі, наприклад, як вивчення картини світу. Своє походження дослідження ментальностей веде не від етнології, а від історії, більш того, від історії Середніх віків, і в даний час практично залишається історичним напрямом (33).
Що стосується власне психологічних методів дослідження, то вивчення етнічних особливостей, у тому числі і розглянутих в даній дипломній роботі особливостей впливу одних етносів на інші, можливо як за допомогою традиційних, так і специфічних методів. Розглянемо їх.
1. Опитування
Нагадаємо, що опитування або бесіда - це діалог між двома людьми, в ході якого одна людина виявляє психологічні особливості іншої, в даному випадку, отримує необхідну інформацію для дослідження. Опит дозволяє не просто отримати необхідну інформацію, але й прослідкувати емоційні прояви випробовуваних, що при вивченні етнічних питань може виявитися важливим. Проблеми етносів часто зачіпають глибинні переживання людей, їх внутрішні конфлікти. У дослідженні даної проблеми за допомогою опитування можна виявити особливості сприйняття українцями інших національностей, наприклад, росіян і американців (17, 29).
2. Анкетування
Або заочне опитування полягає в тому, що розробляється блок спеціальних питань для вивчення даної проблеми і пропонується випробовуваним для самостійного ознайомлення. У даній роботі був використаний метод анкетування. За допомогою нього вдалося прослідкувати, в яких сферах діяльності українці вбачають зіткнення інтересів своєї країни з інтересами країн, що вивчаються, - Росії і США, а також, вплив цих націй на українців. Також це дало можливість прослідкувати, наскільки респонденти самі піддаються цьому впливу і в яких питаннях. Проте, інформація, що отримується за допомогою анкети, є декларативною і не може вважатися надійною і достовірною навіть при повній щирості випробовуваного (17, 29).
3. Контент-аналіз
Контент-аналіз є одним з найбільш розроблених і строгих методів аналізу документів. У вивченні етнічних питань він особливо ефективний, тому що дозволяє глибше познайомитися з будь-якою національністю, вивчивши історичні і сучасні матеріали про особливості її розвитку і діяльності. Недолік контент-аналізу в його трудомісткості, проте, він дозволяє отримати надійні результати. При дослідженні етносів контент-аналіз може охоплювати вивчення літератури, мистецтва, міфології даного етносу, сучасного кінематографу і музики, нарисів і наукових праць про даний народ або дану національну проблему. У представленій роботі контент-аналіз можливо було використовувати, вивчаючи історичний вплив російського народу на український, а також вплив американської і російської культур на українську, за допомогою вивчення сучасних фільмів, книг і інших витворів мистецтва (17, 29).
4. Проективний метод
Проективний метод орієнтований на вивчення неусвідомлюваних (або не цілком усвідомлених) форм мотивації і в цій своїй якості є чи не єдиним власне психологічним методом проникнення в найбільш глибоку область людської психіки. У даному випадку ми розглядаємо проективний малюнок. Цей метод був використаний в експериментальній частині роботи з метою вивчення етнічних стереотипів. Дану проблему ефективно досліджувати саме за допомогою проективних малюнків, таким чином, досягається істинність інформації, адже етнічні стереотипи не завжди усвідомлені. У даному випадку ми розглядали стереотипи українців, що виникають по відношенню до представників своєї нації і інших, - росіян і американців (17, 19, 29).
5. Семантичний диференціал
Це методика дослідження індивідуальних і групових уявлень або збору експертних оцінок. Випробовуваному пропонується оцінити набір об'єктів по заданому набору шкал, як правило, біполярних, наприклад, «гарний-поганий». Завдання індивіда - оцінити поняття (виражені окремими словами), що пред'являються, за кожною шкалою. У даному експерименті цей метод також використовувався для підтвердження або спростування етнічних властивостей психіки, згідно теорії Донченко. Цей метод може також використовуватися при вивченні етнічних стереотипів (33).
Метод вільних асоціацій
Цей метод використовують, коли важко емпірично дослідити яке-небудь психологічне явище. Випробовуваним пропонують написати або назвати асоціації стосовно явища, яке вивчається. Виходячи з отриманих результатів, робляться висновки. Цей метод досить суб‘єктивний і не дає достовірних результатів, проте, його часто використовують у вивченні психологічних особливостей різних народів, національних питань та етнічних стереотипів (33, 54).
Розділ 3. Дослідження особливостей сприйняття українцями росіян та американців
Об‘єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 17 до 30 років.
Предмет вивчення: особливості сприйняття українцями Росії і США.
Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що явища етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко впливають на сприйняття українцями Росії і США.
Задачі:
1) довести властиві Україні, США і Росії якості етнічної психіки, згідно теорії Донченко, такі як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність;
2) прослідкувати особливості сприйняття Росії і США українцями у різних сферах взаємодії цих країн;
3) дослідити особливості виникнення етнічних стереотипів по відношенню до народів, які знаходяться в безпосередній взаємодії з українцями та українців один до одного (авто- і гетеростереотипи).
Етапи:
I етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, в якому досліджуються такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм (згідно теорії Донченко).
II етап охоплює вивчення за допомогою анкетування сприйняття США і Росії українцями у різних аспектах взаємодії України з цими країнами, які розглянуті в теоретичній частині.
III етап має на меті прослідкувати виникнення авто- і гетеростереотипів за допомогою методу проективного малюнка.
3.1 Дослідження якостей етнічної психіки (згідно теорії Е.А. Донченко)
Мета дослідження:
Довести або спростувати теорію О.А. Донченко про властивості етнічної психіки шляхом дослідження сприйняття українцями росіян, американців та власне українського соціуму:
1) довести сприйняття українцями українського соціуму як інтровертованого, російського і американського соціумів як екстравертованих;
2) сприйняття українцями українського і американського соціумів як інтернальних, російського соціуму як екстернального;
3) сприйняття українцями українського і російського соціуму як емоційних, американського соціуму як прагматичного.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті брали участь респонденти української національності.
Методика дослідження:
Для підтвердження або спростування теорії О.А. Донченко був вибраний метод семантичного диференціалу. Випробовуваним був запропонований список характерних рис, які властиві етносам з вираженою екстраверсією/інтроверсією, емоційністю/прагматизмом, екстернальністю/інтернальністю.
Результати дослідження:
1. Екстраверсія/Інтроверсія.
На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.1.) У таблиці представлені якості етнічної психіки, властиві, на думку О.Донченко, екстравертованим та інтровертованим соціумам. О.Донченко зазначає, що про виражену екстраверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наявності таких факторів як неспокійність і динамічність, здатність освоювати великі території, тенденція до втручання у події і проблеми інших країн, у розвитку відзначається погляд у майбутнє. Такими якостями О.Донченко наділяє США та Росію. Про виражену інтроверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наступних факторів: спокійність і пасивність суспільних процесів, у розвитку відчутне повернення до тенденцій минулого, орієнтація на власні проблеми, консерватизм. Такими якостями О.Донченко наділяє Україну.
«Таблиця 3.1. – Результати по шкалі екстраверсія/інтроверсія».
| Українці | Росіяни | Американці | |
| Спокійність, пасивність | 60.0% | 30.0% | 26.7% |
| Неспокійність, динамічність | 26.7% | 43.0% | 53.3% |
| Не визначилися | 13.3% | 27.0% | 20.0% |
| Орієнтація на свої проблеми | 56.7% | 23.3% | 6.7% |
| Втручання у проблеми інших країн | 10.0% | 33.3% | 90% |
| Не визначились | 42.3% | 43.4% | 3.3% |
| Консерватизм, орієнтація на минуле | 50.0% | 40.0% | 10.0% |
| Погляд у майбутнє | 23.3% | 46.7% | 56.7% |
| Не визначилися | 26.7% | 13.3% | 33.3% |
| Прихильність до своїх традицій | 76.7% | 13.3% | 20.0% |
| Здатність освоювати великі території | 3.3% | 56.7% | 63.3% |
| Не визначилися | 20.0% | 30.0% | 16.7% |
Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити висновок, що українці спрямають власний соціум як інтровертований, а російський та американський як екстравертовані соціуми, що власне і стверджує О.Донченко.
2. Емоційність/прагматизм
На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.2.). За цією шкалою О.Донченко визначає способи побудови суспільного життя та реагування на події, в яких переважає або фактор прагматизму, або емоційний компонент. Таким чином, прагматичним соціумам властива самодостатність і незалежність, тенденція до побудови суспільства на засадах «правильно-неправильно», а звідси випливає максимальне уникання помилок, але ігнорування емоційного фактору. Методи побудови суспільного життя конструктивні и виважені. До таких соціумів О.Донченко відносить США. Емоційність у соціумі породжує схильність до імпульсивних дій, постіної боротьби за справедливість, побудови суспільства на засадах «добро-зло», що відволікає від реальних проблем, які необхідно вирішувати більш прагматичним шляхом. Методи побудови суспільного життя деструктивні, що породжує нерозвиненість у багатьох сферах. До таких соціумів О.Донченко відносить Україну і Росію.
«Таблиця 3.2. – Результати по шкалі емоційність/прагматизм».
| Українці | Росіяни | Американці | |
| Самодостатність, незалежність | 10.0% | 33.3% | 53.3% |
| Импульсивність, емоційність | 56.7% | 43.3% | 16.7% |
| Не визначилися | 33.3% | 23.4% | 30.0% |
| Живуть за поняттями «правильно-неправильно», педантичні | 16.7% | 26.7% | 60.0% |
| Живуть за поняттям «добро-зло», справедливі | 60.0% | 46.7% | 10.0% |
| Не визначилися | 23.3% | 26.6% | 30.0% |
| Зваженість, ефективні методы побудови суспільного життя | 13.3% | 46.7% | 60.0% |
| Деструктивні методи побудови суспільного життя не достатній розвиток в багатьох сферах | 70.0% | 26.7% | 10.0% |
| Не визначилися | 16.7% | 26.6% | 30.0% |
Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:
1) доведено сприйняття українського соціуму як емоційного та американського як прагматичного;
3) сприйняття російського соціуму як емоційного доведено по всім аспектам, окрім останнього. Респонденти зійшлися на тому, що російському суспільству характерніші зваженість і ефективні методи побудови суспільного життя, що може говорити, скоріше, про прагматизм, а не про емоційність як про властивість етнічної психіки.
3. Екстернальність/интернальність
На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.3.). Основною властивістю по цій шкалі О.Донченко вважає локус контролю, не особистий, а національний, тобто властивий цілому етносу. Таким чином, екстернальним суспільствам характерний зовнішній локус контролю, тенденція звинувачувати інших у своїх проблемах, звідси випливає напруженість суспільних відносин, що ускладнюється авторитарністю влади і потребою такого суспільства мати лідера з необмеженою владою. Також екстернальність характеризується нетерпимим ставленням до інших народів. Такими якостями О.Донченко наділяє Росію. Інтернальним соціумам характерний внутрішній локус контролю, тобто схильність вбачати у своїх проблемах власні недоліки. Звідси випливає швидке реагування на негаразди и здатність до виправлення ситуації без допомоги інших, активність, послідовність, відповідальність, а отже таке суспільство характеризується задоволеністю рівнем життя та праці. Інтернальним соціумам також властиве толерантне ставлення до інших народів, тому, як правило, це багатонаціональні суспільства. До таких О.Донченко відносить США і Україну.
«Таблиця 3.3. – Результати по шкалі екстернальність інтернальність».
| Українці | Росіяни | Американці | |
| Активність, послідовність, відповідальність | 10.0% | 36.7% | 40.0% |
| Авторитарність, напруженість суспільних відносин | 40% | 56.7% | 30.0% |
| Не визначилися | 50% | 6.6% | 30% |
| Задоволеність працею та життям | 0.0% | 6.7% | 53.3% |
| Необхідність мати лідера з необмеженою владою | 56.7% | 50.0% | 16.7% |
| Не визначилися | 43.3% | 43.3% | 30% |
| Прийняття провини на себе | 43.3% | 26.7% | 16.7% |
| Прагнення звинувачувати інших | 53.3% | 43.3% | 43.3% |
| Не визначилися | 3.4% | 30.0% | 40% |
| Терпимість і толерантність до інших народів | 60.0% | 30.0% | 13.3% |
| Нетерпимість, конфліктність, націоналізм | 26.7% | 46.7% | 66.7% |
| Не визначилися | 13.3% | 23.3% | 20.0% |
Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:
1) доведено сприйняття російського соціуму як екстернального;
2) сприйняття українського соціуму як інтернального не може бути повністю доведена. Респонденти вважають, що українському суспільству властиві в більшій мірі авторитарність і напруженість суспільних відносин, що не характерно для інтровертованого суспільства. Це можна пояснити непростою суспільно-політичною ситуацією, що склалася на Україні. Випробовувані також не вважають, що українському суспільству властива задоволеність працею і життям. Проте слід зазначити, що сама О.Донченко робить акцент на тому, що через емоційність українського етносу, досягти даної якості досить складно на даний момент. Не доведена також така якість як «прийняття провини на себе». Це може говорити про складність суспільних відносин, що склалися на Україні. У даному експерименті сприйняття інтернальності українців доведена лише за шкалою «толерантності до інших народів». Багатонаціональність українського суспільства служить тому підтвердженням.
3) сприйняття американського суспільства як інтернального теж доведена не за всіма аспектами. Респонденти згодні з активністю і послідовністю американського етносу і задоволеністю працею і життям даного суспільства. Проте риса «прийняття провини на себе» також не доведена. Це може свідчити про те, що нинішня республіканська американська влада сприймається як занадто жорстка і авторитарна. Цей аспект простежується також в питанні про толерантність до інших народів. Мілітаризована політика США накладає відбиток на сприйняття американської нації як миролюбної і толерантної до інших народів.
Висновки
Згідно з отриманими результатами можна говорити про те, що якості етнічної психіки, досліджувані Донченко, відносно даних етносів підтверджуються за більшістю аспектів шляхом дослідження сприйняття українцями власне українського етносу, а також російського та американського. Стовідсотковий результат не був отриманий з ряду причин:
1. Суб'єктивне відношення респондентів до даних націй, вплив етнічних стереотипів на сприйняття інших національностей (дана проблема буде досліджена на 3 етапі експерименту).
2. Деякі якості етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко, можуть зазнавати зміни відносно даних етносів через вплив інших якостей. І в своїй роботі «Архетипи соціального життя і політика», О. Донченко та Ю.Романенко роблять акцент на цьому. Як вже зазначалося, наприклад, емоційність українців і їх історичні умови розвитку, на сьогоднішній день заважає їм досягти задоволеності працею і життям - якостей, властивих народам з вираженою інтернальністю.
3. Вплив об'єктивних чинників, соціально-політичних відносин, що тимчасово склалися. Наприклад, напруженість суспільного життя українців і американців не дозволяє побачити багатьох якостей, властивих інтернальним соціумам (послідовність, відповідальність, терпимість до інших народів).
3.2 Дослідження сприйняття українцями взаємодії України з Росією та США
Мета дослідження:
Прослідкувати аспекти взаємодії України з Росією і США та особливості сприйняття українцями цієї взамодії.
Характеристика вибірки:
Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті взяло участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті взяли участь випробовувані українській національності.
Методика дослідження:
Для дослідження аспектів взаємодії України з Росією і США та особливостей сприйняття її українцями був вибраний метод анкетування. Випробовуваним були запропоновані ряд питань, який охоплювали всі розглянуті в теоретичній частині дипломної роботи аспекти: політичний вплив, проблеми емміграциії, мови, культури - кінематографа, музики, літератури, міжнаціональні шлюби.
Результати дослідження:
В результаті даного експерименту були отримані наступні дані:
1. 93.3% респондентів впевнені, що США і Росія здійснюють вплив на політичне життя українського народу, тоді як тільки 6.7% заперечують цей факт.
Враховуючи факт впливу даних країн на Україну, очевидно, що в результаті загострення російсько-американських відносин, ситуація на Україні також зміниться. У даному випадку розглядалося питання про «холодну війну» між США і Росією. 56.7% опитаних, проте, не вважають, що «холодна війна» між цими країнами можлива, тоді як 43.3% допускають таку можливість.
50% респондентів вважають, що Росія і сьогодні прагне з'єднатися з Україною в політичному і економічному плані, і 50% опитаних відкидає дане припущення.
2. На питання «Чому, на вашу думку, українці емігрують в США і Росію?» були отримані наступні відповіді:
33.3% - переслідують матеріальні цілі (заробіток, забезпечення сім'ї, грошове збагачення);
26.6% - в Росії і США вищий рівень життя;
23.3% - безвихідність політичного і економічного стану на Україні;
10.0% - з метою творчої реалізації (престижна робота, творчі професії);
6.7% - неможливість жити при даній політичній владі;
3.3% - слідують міфу про те, що в США і Росії їх життя покращає.
Продовжуючи тему еміграції, випробовуваним було запропоновано вибрати, куди б вони виїхали, якби мали можливість.
46.7% - не виїхали б нікуди;
36.7% - виїхали б до Росії;
13.3% - в США;
13.3% - в інші країни (Німеччина, Італія);
3.3% - не визначилися з відповіддю.
Серед причин, чому би виїхали, називалися наступні:
1) вище рівень життя і економіки;
2) щоб заробити грошей;
3) пізнавальні цілі: подивитися на культуру, поспілкуватися з людьми;
4) пожити по інших законах і традиціях.
3. Досліджуючи тему міжнаціональних шлюбів, пропонувалися наступні питання:
«Чому американці прагнуть знайти дружину на Україні?»
53.3% - їх приваблює краса українських жінок;
23.3% - американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю;
23.3% - їх приваблює працьовитість українських жінок;
20.% - українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях;
20.0% - українки хороші домогосподарки;
6.7% - українки розумні;
3.3% - інші відповіді («хочуть нестандартних відносин»).
«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між американцями і українцями?»
36.6% - вважають, що щастя в шлюбі не залежить від національності, а від індивідуальних характеристик людей. Оцінюють успішність шлюбів як 5050.
26.6% - вважають, що такі шлюби приречені на невдачу;
13.3% - вважають такі шлюби не дуже вдалими;
10.0% - вважають, що такі шлюби успішні.
Аргументація відповідей включала наступне:
У захист таких шлюбів називалися причини хорошого матеріального забезпечення українських жінок і хорошого відношення до них американців.
У заперечення успішності таких шлюбів приводилися наступні аргументи:
1) такий шлюб побудований на розрахунку;
2) українська жінка позбавляється багатьох прав;
3) різний світогляд українців і американців;
4) не знання мови.
«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між росіянами і українцями?»
63.3% - такі шлюби успішні;
16.7% - оцінюють успішність як 5050;
16.7% - Не визначилися;
3.3% - Вважають такі шлюби невдалими.
Серед причин називалися наступні:
Успішні:
1) близька культура, сприйняття культури (кіно, кухня і т.п.);
2) близький менталітет - слов'янське коріння;
3) спільна історія;
4) росіяни успішніші, здатні допомагати українцям.
Неуспішні:
1) непримиренні суперечності між цими народами.
Було також запропоновано питання про схожість українського і російського менталітетів як про чинник успішності україно-російських шлюбів. Отримані наступні результати:
73.3% - вважають, що менталітети схожі (світогляд, традиції, спільна історія, людські якості);
16.7% - не схожі (різний світогляд);
10.0% - не визначилися.
3. Питання дослідження культури включали дослідження кінематографа, музики, літератури. На питаннях щодо кінематографа ми зупинилися найдетальніше, тому що на сьогоднішній день це найбільш доступна сфера культури, і вона зі всією повнотою відображає ментальні особливості етносу.
На питання «В чому ви знаходите невдачі українського кінематографу?» були отримані наступні результати:
43.3% - недостатнє фінансування сфери кіно державою;
20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів);
16.7% - низька якість пропонованих сценаріїв;
10% - недостатній розвиток кінотехнологій і розвиток сфери кіно вцілому;
10% - низька конкурентноздатність українського кіно і зайнятість ринку іноземною продукцією;
6.7% - вважають, що в українській кіноіндустрії немає проблем;
16.7% - не визначилися з відповіддю.
«У чому успіх російських і американських фільмів на Україні?»
33.3% - брак українського кіно;
20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача;
10.0% - доступність сюжету;
10.0% - доступність прокату;
10.0% - хороша реклама;
10.0% - інтерес до знаменитих акторів;
6.7% - не визначилися.
«Чи знаходите ви американські і російські фільми схожими. У чому?»
57.0% - не знаходять;
40.0% - вважають їх схожими;
3.0% - не визначилися.
Позначена схожість американського і російського кіно:
1) стиль сюжету, тематика фільмів;
2) технології зйомок, спецефекти;
3) насильство;
4) високий бюджет;
5) і США, і Росія демонструють через кіно свою перевагу над іншими народами;
6) Росія переймає у США манеру зйомок кіно.
Позначені відмінності американського і російського кіно:
1) американське кіно більш видовищне, в російському більше сенсу;
2) нереалістичність американського кіно;
3) різна тематика, світогляд, погляди на одну і ту ж проблему;
4) якість і бюджет американського кіно вищі;
5) інші (мова, актори).
В рамках вивчення орієнтації українців в минуле і їх взаємодія з американським соціумом, спрямованим в майбутнє, пропонувалося питання: «Чи знаходите ви оригінальними американські фантастичні фільми, що зображають майбутнє?»
73.3% - відповіли негативно;
26.7% - відповіли позитивно.
Пояснення включало наступні аспекти:
1) дуже надумано;
2) це лише суб'єктивний погляд американців;
3) всі фільми однотипні;
4) занадто складні для сприйняття;
5) стосуються лише США.
У захист висувалися наступні аргументи:
1) оригінальність погляду на майбутнє;
2) красиві спецефекти.
Далі респондентам пропонувалося вибрати один з культових фільмів - російський, американський і український і визначитися, який з них вони переглянули б знов.
40% - російський («Бригада»);
33.3% - американський («Секретні матеріали»);
20% - український («Штольня»);
13.3% - жоден з цих;
3.3% - інший (американський).
Продовжуючи дослідження культури, зупинимося на музиці. Вивчаючи ліричність української пісні як один з можливих проявів емоційності і екзекутивності українського соціуму, було запропоновано наступне питання: «Чи вважаєте ви, що українські народні пісні ліричні настільки, що не втратили своєї актуальності і сьогодні і можуть співіснувати з сучасною музикою?»
73.3% - відповіли позитивно;
26.7% - відповіли негативно.
Що стосується літератури, то випробовуваним було запропоновано вибрати, кого з відомих письменників або поетів вони читають (американський, російський, український). Були отримані наступні результати:
76.7% - російський (А.С. Пушкін);
30.0% - український (І.Франко);
0.0% - американський (Т.Драйзер);
6.7% - нікого.
Підводячи підсумки по дослідженню впливу культури, пропонувалося питання: «Чи легше в Росії і США зробити кар'єру творчої людини - актора, музиканта, письменника?»
60.0% - відповіли позитивно;
30.0% - відповіли негативно;
10.0% - не визначилися.
Серед причин, чому легше зробити творчу кар'єру закордоном, приводилися наступні аргементи:
1) більше перспектив;
2) більше уваги приділяєтся розвитку творчих осіб, фінансування;
3) там вище рівень культури.
4. Вивчення мовної взаємодії полягало в наступних питаннях:
«Чи вважаєте ви необхідним знання англійської мови сьогодні?»
93.3% - Так;
6.7% - Ні.
«Чи вважаєте ви, що російська мова повинна стати другою державною в Україні?»
66.7% - Так;
30.0% - Ні;
3.3% - Не обов'язково.
«Як ви відноситеся до двомовності в нашій країні?»
80% - Позитивно;
10% - Нейтрально;
6.7% - Негативно;
3.3% - Не визначилися.
«На якій мові ви спілкуєтеся з близькими і друзями?»
53.3% - російській;
33.3% - і російській, і українській;
10% - українській;
3.3% - практикують і англійську.
5. Підводячи підсумок анкетування, було запропоновано питання: «Чи був у вас досвід спілкування з людьми інших національностей. Чи легко було спілкуватися? У чому складнощі?»
Результати свідчили про наступне:
40% - досвід був, спілкуватися легко;
23.3% - досвід був, спілкуватися важко;
30% - досвіду не було.
Складнощі були викликані наступними чинниками:
1) різний світогляд;
2) незнання мови;
3) ментальні особливості характеру інших народів.
Висновок:
У анкетуванні були представлені питання, що стосуються розглянутих в теоретичній частині роботи аспектів взаємодії України з Росією і США. Виходячи з обробки отриманих даних, можна зробити наступні висновки.
1. Українці відчувають політичний вплив США і Росії на Україну, що впливає на сприйняття українцями американського і російського соціумів як екстравертованих і схильних впливати на інтровертоване українське суспільство.
2. Результати анкетування з питань еміграції доводять, що більшість українців залишають рідну країну, слідуючи міфу про те, що закордоном (у даному випадку в Росії і США) їм легше житиметься. (26.6% вважають, що в цих країнах вищий рівень життя; 3.3% так і визначають причину еміграції - міф про те, що в іншій країні життя стане легше). Не можна не відзначити той важливий факт, що майже половина респондентів, проте, не бажає на даному етапі покидати Україну (46.7%).
3. Виходячи з результатів, отриманих з питань, що стосуються міжнаціональних шлюбів, можна зробити наступні висновки. Інтровертованість і жіноче начало українців як чинник, що приваблює американців для створення міжнаціональних шлюбів доводиться нашим експериментом (23.3% вважають, що американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю; 23.3% вважають, що американців приваблює працьовитість українських жінок; 20.% вважають, що українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях; 20.0% відзначили, що українки хороші домогосподарки). В той же час той факт, що такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія і інтенціональність/екзекутивність заважають українцям і росіянам створити успішний шлюб, не підтримуються респондентами. На захист подібних шлюбів були названі такі чинники як близька культура, спільна історія і світогляд. (73.3% вважають менталітет українців і росіян схожим). 63.3% опитаних вважають шлюби між росіянами і українцями успішними (якщо враховувати численність російської діаспори на Україні, це цілком логічно), тоді як тільки 10% назвали успішними україно-американські шлюби.
4. У питаннях про культуру акцент робився на кінематографі як найбільш поширеній культурній сфері серед молоді. Ригідність інтелекту, що виявляється в тому, що культурній спадщині України не приділяється належної уваги і розвитку, було доведено опитуванням наших респондентів. (43.3% назвали основною причиною невдач у сфері кінематографа України недостатнє фінансування сфери кіно державою; 20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів). Причиною популярності американського і російського кіно на Україні 33.3% назвали брак українського кіно; 20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача, що доводить вплив екстравертованих Росії і США на інтрвертовану свідомість українців. Проте, не дивлячись на цей факт, 57% опитаних не знаходять американський і російський кінематограф схожими, тоді як 40% відзначають схожість. Прозвучала також думка про те, що Росія переймає особливості стилю і тематики фільмів у американців.
Інтровертивність українців доведена на даному етапі дослідження і тим, що більшість респондентів не симпатизують фантастичним американським фільмам, що зображають майбутнє. Таким чином, доводиться факт погляду нації, скоріше в минуле, ніж в майбутнє.
73.3% респондентів визначилися про те, що українські народні пісні не втратили сьогодні своєї актуальності і можуть співіснувати з сучасною музикою. Це створює хороші передумови для розвитку української музики в національному руслі надалі.
Що стосується надання переваги національного продукту більше, ніж зарубіжному (мається на увазі фільми і книги), то українські витвори мистецтва стоять не на першому місці. Тільки 20% опитаних вважали за краще б із запропонованих фільмів перегляд українського (40% і 33.3% - відповідно російський і американський фільми); і лише 30% прочитали б твори українського автора (проти 76.7% тих, які віддали перевагу російському автору).
Вивчення умов для розвитку культури і творчості, створених на Україні, привело нас до висновку про те, що в США і Росії створені для творчих осіб умови сприятливіші. Це доводиться і емпірично. 60% респондентів вважають, що в даних країнах простіше зробити кар'єру творчої людини, тому що там більше уваги приділяється розвитку культури, там вище сам рівень культури.
5. Отримані результати по вивченню проблеми мови, досліджувані в даному експерименті, підтверджують викладені в теоретичній частині роботи твердження про проникнення англійської і російської мов в українське суспільство. Так, 93.3% опитаних вважають необхідним вивчення англійської мови сьогодні. Україно-російська мовна проблема, що гостро стоїть в суспільстві сьогодні простежується і у відповідях наших респондентів. 66.7% виступають за надання російській мові статусу другої державної, 80% виступають за двомовність в країні і 53.3% опитаних спілкуються російською мовою. Слід зазначити, що всі респонденти є представниками української національності, що доводить спрямованість українців у минуле, яке об'єднувало їх з Росією в мовному і культурному плані.
3.3 Дослідження етнічних стереотипів сприйняття українцями американців та росіян
Мета дослідження:
1) вивчення особливостей і взаємозв'язку національних авто- і гетеростереотипів етносів, що проживають в безпосередній близькості, мають спільну історичну долю. В даному випадку, це українці і росіяни.
2) По-друге, інтерес представляли особливості сприйняття далеких етносів, в даному випадку американців, чий вплив на українців, серед