Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді

Психологічні чинники прояву політичної культури студентської молоді

самої спільноти, зокрема якою мірою вони мають взаємне довір'я до своїх співгромадян (горизонтальна ідентифікація)".

У контексті проблеми національної ідеї загалом суттєвого значення набуває питання усвідомлення людиною свого минулого, минулого власного народу та держави. Йдеться про таке явище, як історична самосвідомість. Така самосвідомість включає в себе знання про події, традиції, ідеї, теорії - тобто все те, завдяки чому народ усвідом­лює своє минуле і, одночасно, формує своє ставлення до сьогодення. На думку О.В.Антонюка, "національна самосвідомість етносу живиться й підтримується не тільки елементами своєї традиційно-побутової куль­тури та національно особливими рисами професійної культури, а й такими найважливішими джерелами, як уявлення про територію свого проживання та історична пам'ять".

З приводу суті історичної свідомості цікаво висловився відомий історик О.Субтельний. "Народові, котрий плекає нове почуття спільнос­ті, - пише він, - необхідне усвідомлення того, що його єднає і спільна доля. Цей спільний історичний досвід, крім того, має сприйматися як славетне минуле, що вселяє почуття гордості та спонукає до ототож­нення зі своїм народом".

Тут необхідно звернути увагу на наступне. Серед фахівців різних галузей знань на сьогодні ще немає єдиної точки зору стосовно навіть самого поняття "історична свідомість". Скоріше всього, це синтез трьох часових проекцій - минулого, сьогодення та майбутнього. Тут ми поді­ляємо точку зору М.А.Барга, який писав, що історична свідомість суспільства включає в себе "його родове минуле (генезис), його видове нинішнє і його очікуване майбутнє". [6; 140 - 141].

Важливо брати до уваги й те, що наша національна ідея має свої особливості. Оскільки українці впродовж віків мріяли про те, як би вирватися з обіймів своїх "добрих" сусідів, то й їх національна ідея, як справедливо зазначає В.Кизима, це ідея "не стільки "незалежності для", скільки "незалежності від", тобто це ідея не творчості, а ідея свободи, яка досить часто розуміється як стихія вольності і руйнування".

Сучасна молодь має особливий характер і риси, які суттєво виріз­няють її з-поміж інших соціальних груп, а понад усе - від старшого покоління. Якщо старше покоління, загартоване не менш складними соціально-економічними катаклізмами, реагує на проблеми сьогодення більш-менш стримано, то молода генерація, котру до певного часу виховували на ідеї світлого майбутнього, втрачає духовну сталість і рівновагу, втрачає віру в будь-які ідеї та ідеали взагалі.

Певні розходження (а іноді й абсолютне непорозуміння) між стар­шим і молодим поколіннями - річ цілком зрозуміла й об'єктивна. Справа в тому, що політична культура наших батьків, дідів, прадідів

десятиліттями наш народ не мав власної державності, досвіду влади;

постійно відбувалося розчленування української території: включен­ня окремих її частин у держави з абсолютно іншою культурою;

мала місце кількаразова денаціоналізація провідної верстви України.

Не будемо забувати того закономірного явища, що нація, котра впродовж довгого часу піддається тиску, гнобленню, нищенню духовно і фізично, певним чином вимушена мімікріювати, тобто пристосовувати­ся. Відтак вона багато чого втрачає у своїй ментальності. [1; 41 - 44].

Політична культура сучасної молоді формується під досить відчут­ним впливом таких факторів, як розпад СРСР, падіння авторитету комуністичної і соціалістичної ідеологій, поява і становлення нових національно-державних утворень, держав взагалі, зникнення таких ре­альностей, як "радянський народ", "радянський спосіб життя", "радян­ська людина", більш активна орієнтація людей на загальнолюдські цінності і т. ін.

Тепер вже мало хто пов'язує патріотизм з класовою свідомістю, його соціалістичним змістом чи спрямованістю. Тобто на зміну ціннос­тям тоталітарного суспільства приходять інші й далеко не кожному молодому громадянину зрозумілі цінності.

У процесі виховання суттєве значення має формування індивідуальної свідомості молодої людини як відображення суспільного буття через призму конкретних умов життя та діяльності особи. Складовою індивіду­альної свідомості молоді є її політична свідомість як сукупність певних , почуттів, стійких настроїв, ідей, традицій, що відображають корінні ін­тереси молодої людини, а також політичних інститутів суспільства.

Політична культура громадян на сьогодні і зазнає відчутних змін і трансформацій із-за ряду об'єктивних чинників та обставин. Візьмемо для прикладу наявність та вплив на політичну культуру громадян елемен­ту проросійської субкультури. Це цілком закономірне явище, як і те, що ментальність українського народу, що проживає на різних територіях, також різниться - бо неоднаковим був вплив на неї різних держав.

Відтак збереження, розвиток, а певною мірою й відродження ду­ховних основ, ментальності, традицій, культури власного народу, успад­кування цих традицій новими поколіннями є процесом складним і суперечливим. Просте відтворення цих основ може видатися марною справою за умов, коли основним засобом формування громадянської позиції молоді стане виховання (як система ідейного впливу), а не самовиховання, тобто самостійне осмислення всіх явищ і процесів, що мають місце навкруги, вміння давати їм об'єктивну оцінку. [7; 67].

Тут, однак, стосовно формування політичної культури молоді, ми стикаємося з суттєвим протиріччям такого порядку. Самодіяльність молоді, що пов'язана з її ініціативою, створенням певних громадських організацій, об'єднань досить часто натикається на певну її запрограмо­ваність у державних закладах освіти, культури, в армійських колекти­вах. Певну ідеологічну спрямованість мають і багато засобів масової інформації, зокрема газети, журнали. Отже, постає питання про деполітизацію, деідеологізацію та деконфесіалізацію виховного впливу на молодь. Тобто молодь має отримувати об'єктивну інформацію плюра­лістичного характеру, оволодіваючи вмінням самій доходити висновків. З-за своїх особливих рис, характеристик молодь чи не найголовні­ша соціальна опора радикальних перебудовчих, прогресивних суспіль­них процесів і, одночасно, саме вона є однією з найбільш беззахисних соціально-демографічних груп суспільства, - бо лише готується до життя, трудової діяльності, тобто інтегрує в суспільство. Суспільство, а найперше держава має будь-що враховувати таке протиріччя, розроб­ляючи та практично реалізуючи молодіжну політику. [19; 30].

Невдача так званої перебудови, що все ж була викликана не чиєюсь волею (типу М.Горбачова), а причинами об'єктивного поряд­ку, багато в чому обумовлена тим, що значна кількість громадян колиш­нього СРСР була не стільки її безпосереднім учасником, як просто спостерігачем. І суттєвим чином це найперше стосується молоді.

З початку отієї так званої перебудови, а потім і в перші роки проголошення незалежності України здавалося, що політична актив­ність молоді надмірно зросте, слугуватиме суттєвим перемінам у сус­пільстві. Цього, однак, не відбулося. І хоча важко погодитися з тими, хто вважає, що молодь сьогодні повністю деполітизована, аполітична, говорити про високу політичну свідомість багатьох молодих громадян України вкрай важко. Оскільки ситуація в суспільстві надто заплутана, складна, багато в чому не просто суперечлива, але й незрозуміла, варто (у практичному плані) вести мову не стільки про політичну культуру молоді, скільки про політичні настрої, оцінки тих чи інших явищ, політичні орієнтації молодих громадян.

Подібно до Російської Федерації, інших країн, колишніх республік СРСР, в Україні суб'єктивність молоді, її роль у громадському житті, суспільстві в цілому та політиці зокрема впала. І це більш ніж сумно, бо нині все відчутнішою є потреба в зміні політичних поколінь, тих політиків і їх "команд", котрі вичерпали себе, або просто виявилися нездатними активно впливати на процеси розбудови української держави. [28; 16 - 21].

Чи не найбільшої шкоди не лише молоді, але й усьому суспільству завдає невиправдана критика окремої частини молоді, судження про те, що молодь ні до чого не здатна, що вона гірша за своїх батьків. Відтак багатьох молодих людей ми позбавляємо тих перспективних ліній (за Макаренком), що завше давали їм шанс стати кращими, вдосконалити себе.

Ризикнемо назвати декілька упущень, що на жаль не найкраще сприяли консолідації нашого народу, його більш активній участі в державотворенні. Йдеться, звичайно, і про молоде покоління.

З моменту проголошення незалежності України і до сьогоднішньо­го часу в Україні надто повільно почалися та здійснюються економічні реформи. Має місце, в тому числі і з боку значної кількості молодих людей, невдоволеність у можливості забезпечити собі більш-менш нор­мальні умови життя. А відтак сама по собі національна ідея може панувати лише у свідомості особливо патріотично вихованих і налаш­тованих на довготерпіння людей.

По-друге, повільно здійснюються й політичні реформи, що найпер­ше мали б визначити, яку державу ми будуємо, яка її політична структу­ра. Між іншим, невизначеність у цьому плані ослабила адміністративно-політичне керівництво в Україні, не дає змоги навести належні закон­ність і порядок, посилити боротьбу зі злочинністю, корупцією тощо. А це особливо дратує громадян, які все більше шукають винуватців свого стану, а не активно включаються у вирішення суспільних проблем. [21; 127].

До цих прорахунків можна додати й те, що стосується надто вже швидкого темпу українізації (особливо у 1991-1993 роках). Варто все ж враховувати той аспект, що Україна - неоднорідна держава, що найбільш впливовими й розвинутими в ній завше були дві культури - українська і російська. Отже, поспішна українізація - однаково шкід­лива для формування національної самосвідомості всіх громадян, а молодих - і поготів.

За даними досліджень, проведених Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України в різних регіонах республіки в 1992 році, відповідаючи на запитання: "Що саме, на Вашу думку, більш за все об'єднує Вас з людьми своєї національності?" - громадяни перш за все назвали мову, далі - звичаї, обряди, пісні, історію.

При цьому маємо пам'ятати, що такі національні цінності, як мова, культура, історія та традиції за багатоліття зазнали серйозного деструктивного впливу, руйнації і паплюження. Більше того, впродовж тривалого часу нещадно винищувалася еліта нашого народу, люди, що створювали духовні, культурні цінності.

Не варто, однак, перебільшувати роль і значення мови чи будь-якої іншої складової, що забезпечують єдність етносу. Маємо стверджу­вати, що на формування етносу саме в тісному поєднанні впливають історія, культура, мова, релігія та інші чинники. [10; 132].

Отже, у першому розділі висвітлено результати науково-теоретичного аналізу основних концепцій політичної культури особистості, узагальнено провідні підходи до вирішення проблеми політичної культури студентської молоді в цілісну концептуальну модель дослідження. Розкрито психологічний зміст таких понять, як "політична культура особистості", "політична культура студентської молоді", "політична поведінка", "психологічні чинники прояву політичної культури". Виділено основні психологічні чинники процесу реалізації політичної культури особистості.

Розділ ІІ. Організація та методичні засади дослідження політичної

культури студентської молоді.


2.1. Обґрунтування програми та методів дослідження.


У дослідженні чинників політичної культури сучасної молоді, нами було організоване експериментальне дослідження, яке включає три етапи.

На першому етапі нашого експерименту, нами була розроблена анкета. У дослідженні чинників прояву політичної культури брали участь студентська молодь. Базою дослідження був Рівненський державний гуманітарний університет. Опитування проводилось серед студентів четвертого курсу. Кількість опитуваних - 30 респондентів. Серед них 15 жінок і 15 чоловіків.

Процедура та організація дослідження. Розроблена нами анкета складається з 20 питання на політичну тематику. Анкета містить питання, які розкривають суб’єктивне ставлення кожного респондента до політичних подій сьогодення. Анкета містить також блок запитань, які розкривають чинники політичної культури. Анкета розкриває довіру студентської молоді пануючій сьогодні Верховній Раді, сучасному уряду. На запитання пропонується два варіанти відповідей. Завданням опитуваних було уважно прочитати інструкцію до анкети і дати відповідь на запропоновані питання. Респондент повинен обрати ту відповідь, яка є найбільш оптимальною для нього. Анкета є анонімною, тільки в кінці вказується вік та стать респондентів.

Виявлено, що розмаїття підходів до вивчення політичної культури особистості неминуче призводить до неузгодженості в методологічних принципах її дослідження. Відсутність чіткої, несуперечливої методологічної бази зумовила необхідність створення власної концептуальної моделі дослідження, вибір методичних принципів, найбільш адекватних меті та завданням дослідження, обгрунтування принципів розробки методик для аналізу ідейно-політичних настанов та особливостей політичної поведінки студентської молоді. Найбільш адекватними для дослідження визначено методи опитування, методика ціннісних орієнтацій, які дають змогу оминути так звані мотиваційні спотворення, а респондентам - актуалізувати не тільки усвідомлюваний, але й імпліцитний психологічний зміст.

Для аналізу ступеня актуалізації та репрезентації політичного ціннісного рівня в структурі свідомості студентської молоді використано проективну Методику дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості (СЦОО) В.Ю.Дмитрієва. Ця методика дає змогу дослідити зміст і характер прояву політичного ціннісного рівня в структурі ціннісних орієнтацій та базових цінностей особистості, а також проаналізувати загальну структуру її ціннісних орієнтацій, виявити ядро домінуючих ціннісно-смислових орієнтирів, рівень їхньої узгодженості, широту, підпорядкованість.

Відповідно до теоретично визначеної сукупності психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді (особливості мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю стилю міжособистісної взаємодії ціннісно-смислових, орієнтацій, особливості життєвого шляху) обґрунтовано доцільність використання обраних психологічних методик: методики колірних виборів (МКВ) - модифікований 8-колірний тест М. Люшера, методики "Стилі мислення" А.Алексєєва та Л.Громової, методики діагностики міжособистісних стосунків (ДМВ) - модифікований варіант інтерперсональної діагностики Т.Лірі, методики дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості ХСЦОО) В.Ю.Дмитрієва, анкети-опитувальника соціально-психологічного анамнезу особистості В.О.Худіка.

Тут подано результати емпіричного дослідження: інтерпретовано кількісні та якісні особливості політичної культури студентської молоді (характер ідейно-політичних настанов та політичної поведінки, ступінь актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості), встановлено існування кореляційних зв'язків між особистісними параметрами та проявом політичної культури студентської молоді.

Головними особливостями актуалізації ідейно-політичних настанов студентської молоді визначено існування певних суперечностей та неузгоджень між досліджуваними рівнями ідейно-політичних настанов (імпліцитним, свідомим та дійовим), а також наявність помилкових уявлень про змістове наповнення певних ідеологічних напрямів (екологізму, анархізму, соціалізму, націоналізму).

В результаті факторного аналізу виділено 5 основних факторів, за якими репрезентовано структуру ідейно-політичних уподобань студентської молоді: легітимний еколого-соцішіізм, ліберальний націоналізм, догматичний консерватизм, поміркований націоналістичний консерватизм та суперечливий анархізм. У більшості факторів актуалізований лише імпліцитний рівень сприйняття ідейно-політичних цінностей, що засвідчує переважання неусвідомленого ставлення до певних ідейно-політичних напрямів. Лише у двох факторах спостерігається послідовна підтримка націоналістичної, ліберальної та консервативної ідеологій на всіх рівнях сприйняття.

Аналіз взаємозв'язку між ідейно-політичними настановами та особистісними параметрами студентської молоді, які, на нашу думку, визначають її ідеологічні прихильності, виявив, що характер конкретного ідейного спрямування психологічно зумовлений поєднанням характеристик когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та ціннісно-смислових орієнтацій студентської молоді, що дає змогу виявити психологічні особливості прихильників політичних ідеологій серед студентської молоді (табл. 1).


Таблиця 1. Особистісні чинники ідейно-політичного вибору.


Особистісні чинники

Ідейно-політичний напрямок


Ко гніти в ний стиль Стиль міжособистісної взаємодії Особливості ціннісних орієнтацій
Лібералізм

Схильність до Інновацій та

експерименту, гнучкість та

адаптивність. творчість,

інтерес до змін

Неконформні тенденції,

індивідуалізм, підвищене почуття суперництва

Широкий діапазон ціннісних

орієнтацій (соціальні, естетичні, політичні) є свідченням ліберальної схильності до плюралізму інтересів

Консерватизм Опора на факти, думку експертів, здатність брати на себе відповідальність

Висока мотивація досягнення, активний вплив на оточуючих,

завойовницька позиція

Утилітарність ціннісного вибору (пізнавальний рівень), пов'язана з потребами навчального характеру
Соціалізм

Інтуїтивна, емоційна

схильність до співпраці та

солідарності

Підвищене почуття справедливості, яке поєднується з переконанням у власній правоті

Важливість етико-релігійних

цінностей (взаємодопомога,

моральний обов'язок, духовний розвиток)

Націоналізм

Опора на факти, конкретику,

вміння переконувати,

керувати

Не виявлено взаємозв'язків між даними параметрами Пізнавально-етичний характер ціннісних орієнтацій (законність, порядок, пізнання)
Анархізм Не виявлено взаємозв'язків між даними параметрами

Егоцентричність, завищений рівень домагань, виражене

почуття суперництва

Звуження ціннісних орієнтирів внаслідок протестної реакції,

заперечення політичних,

релігійних, пізнавальних цінностей

Екологізм

Підвищений інтерес до

потреб та цінностей людини,

високі норми моралі

Схильність до ідеалізації міжособистісних стосунків. Прагнення до діяльності, корисної для людей, альтруїзм Важливість духовного розвитку (релігія. Бог) та гармонійних стосунків (здорове, повноцінне життя)

Аналіз ступеня актуалізації політичного ціннісного рівня в структурі свідомості студентської молоді дав змогу зробити висновок про переважання вибору політично забарвлених ціннісних орієнтацій на емоційному рівні ("подобається"), зменшення інтенсивності їхнього прояву на когнітивному рівні ("важливо") та незначну представленість на дійово-практичному рівні ("реалізую, займаюся в даний час"), про що свідчать дані як первинного статистичного аналізу, так і факторного. Причому на перших двох рівнях найбільш значущими цінностями виявились не ті, які стосуються особистої активної участі молоді в політичному житті або свідчать про наявний пізнавальний інтерес до політичних подій, а ті, що торкаються глобальних суспільно-політичних понять - проблем політичного миру, свободи, захисту (табл. 2).


Таблиця 2. Політичний ціннісний рівень у структурі свідомості

студентської молоді, % (За методикою СЦОО В.Ю.Дмитрієва)


Цінності політичного рівня



Рівень репрезентації цінностей, %


Емоційний Когнітивний Дійово-практичний

17-18 років 19-25 17-18 років 19-25 років 17-18 років 19-25
Політична активність 4.9 8.3 3.9 6.3 2.0 2.9
Політичне лідерство 1.9 4.9 0.0 2.9 0.0 0.5
Політичний мир та стабільність 38.5 51.5 42.3 39.8 2.0 3.5
Політичний інтерес, інформованість

9.6


18.0


6.7


14,6


2,9


8.7


Ціннісна орієнтація на політичний мир і стабільність є досить вагомою як на емоційному, так і на когнітивному рівні репрезентації, проте низький відсоток інших політичних ціннісних орієнтацій свідчить скоріше не про важливість політичного миру та спокою у їх глобальному розумінні, а про необхідність особистісної захищеності, безпеки та стабільності, які мають побутово-життєве забарвлення.

У процесі аналізу взаємозв'язку між політичним ціннісним рівнем свідомості та особистісними параметрами студентської молоді виявлено, що особливості мотиваційно-потребової сфери,, когнітивного стилю і стилю міжособистісної взаємодії не справляють вагомого впливу на рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, що свідчить про ймовірну зумовленість його не стільки суто особистісними властивостями, скільки ціннісними та соціально-психологічними факторами. Виявлено, що однією з детермінант прояву політичного ціннісного рівня свідомості с загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів.

Аналіз особливостей політичної поведінки студентської молоді дав змогу виділити два основні типи політичної залученості серед політично активної студентської молоді - когнітивно-електоральну та дійово-практичну, причому більшість респондентів віддала перевагу першому типу активності, яка має пасивно-споглядальний характер, а також два основні види політичної мотивації - ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація з переважанням альтруїстичних, ціннісно орієнтованих спрямувань. Низькі показники реальної політичної участі, постійного інтересу засвідчують відсутність адекватних новим політичним реаліям поведінкових моделей реалізації політичної культури серед сучасної молоді.

На підставі аналізу основних психологічних чинників політичної активності студентської молоді на прикладі групи політично активних респондентів порівняно з групою політично пасивних респондентів виявлено такі особливості психологічних проявів політичних активістів, як: висока мотивація досягнення, потреба в самореалізації, домінуванні, нестійкість самооцінки, прагнення поліпшити враження про себе в очах значущих інших - у мотиваційно-потребовій сфері, які, однак, виявились фрустрованими за результатами факторного аналізу і проявились переважно у вигляді захисних та компенсаторних тенденцій.

У когнітивній сфері виявлено переважання реалістичного, прагматичного та аналітичного стилів мислення, взаємопоєднання та перетинання основних характеристик яких дає змогу визначити головні особливості когнітивного стилю, властивого політично активним респондентам. Це інтерес до отримання конкретних результатів, опора на об'єктивні, перевірені факти, прагнення до порядку та контролю над ситуацією, схильність до дійовості, швидкого прийняття рішень без особливих внутрішніх коливань.

Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів характеризується існуванням не лише нонконформістських та індивідуалістичних проявів у міжособистісних стосунках, але й рис тривожності, невизнаності, що зумовлює пошуки самоствердження, соціального захисту та підвищення особистісного статусу.

Ціннісно-смислова сфера характеризується високим рівнем інтегрованості політичного ціннісного рівня до загальної структури ціннісних орієнтацій переважно на дійово-практичному рівні актуалізації і дає підстави для припущення, що політика як така є не метою для політично активних респондентів, а лише засобом досягнення ними визнаних важливими життєвих орієнтирів.

Виявлено особливості життєвого шляху (первинної соціалізації) політично активних респондентів - незначний вплив батьківського прикладу та авторитету на перебіг політичної соціалізації респондентів, переривання органічного трансферу батьківських політичних цінностей дітям; ранній досвід відстоювання власних інтересів та поглядів у сімейному оточенні, особливості сімейних рольових позицій, що сприяло формуванню якостей, властивих політичним активістам; незначний рівень шкільного та вчительського авторитету в процесі формування політичних переконань у період шкільного навчання. Це засвідчує поступову втрату сім'єю та школою функцій первинної політичної соціалізації особистості, що призводить до певної хаотичності та некерованості цього процесу на початкових етапах життєдіяльності індивіда.

У результаті дослідження виділено основні типи політичної активності та пасивності сучасної молоді та визначено їхнє психологічне змістове наповнення (табл. 3).

Таблиця З. Психологічний зміст типів політичної активності і політичної пасивності.


Емпірично виявлені типи


Психологічний зміст виявленого типу

Особливості мотиваційно-потребової сфери

Домінуючий

когнітивний

стиль

Стиль

міжособистіс-ної

взаємодії

Домінуючий

ціннісний

рівень

Політичної активності


Домінантно-самостверджувальна

Потреба визнання, захисні зовнішньо- звинувачувальні

тенденції


Прямолінійно-агресивний, владно-лідируючий Політичний, соціальний, естетичний

Компенсатор-но-конформістсь-ка Пасивність, компенсація, втомленість Прагматичний

Співпрацюю-чий, конвенціальний


Побутово-життєвий, етичний

Реалістично мотивована Потреба в досягненні та оволодінні Реалістичний
Соціальний, політичний

Інтелектуаль-но-фрустрована Стримування спонтанної самореалізації, незадоволена чуттєвість
Владно-лідируючий, незалежно-домінуючий Політичний, соціальний, пізнавальний

Ідеал і стично-ірраціональна Ірраціональність домагань, індивідуалістичність Аналітичний
Релігійний. політичний, пізнавальний

політичної пасивності


Фрустрована соціоцентричність Фрустрація базових потреб Ідеалістичний Залежно-слухняний, відповідально-великодушний Естетичний, релігійний, політичний

Соціально-конвенціона-льна адаптованість Активна життєва позиція, потреба в емоційній залученості
Відповідально-великодушний Етичний, побутово-життєвий

Інтелектуалі-зований індивідуалізм
Синтетичний Незалежно-домінуючий Пізнавальний

Пересічно-сложивацька адаптація Потреба в емоційній залученості

Естетичний, пізнавальний

Виділено основні сучасні стилі політичної активності студентської молоді шляхом факторного аналізу таких показників, як ідейно-політичні настанови, зміст та рівень актуалізації політичного ціннісного рівня свідомості, характер політичної поведінки (табл. 4).


Таблиця 4. Стилі політичної активності.


Основні складові стилю

Стиль політичної активності

Дійово-інтенціональна

політична активність ліберально-націоналістичного спрямування

Когнітивно-креативна

політична активність

націонал-ліберального

спрямування

Ідеалізовано-

конформістська

політична активність

соціалістичного

спрямування

Характер ідейно-політичних настанов

Ліберально-

націоналістичний

Націоналістично-ліберальний Соціалістичний
Політичний ціннісний рівень свідомості

Політична активність

(ем., когн., дійовий рівні),політична інформованість

(ем., дійовий рівні)

Політичне лідерство (когн. рівень)

Політичний мир та

стабільність (емоц., когн. рівні)

Когнітивна

залученість

Читання політичної преси,перегляд політичних програм

ТБ. читання фундаментальних

політологічних робіт

Перегляд та

обговорення політичних

програм ТБ та радіо

Не виявлено
Дійова залученість Реальна участь у суспільно-політичній діяльності молодіжних організацій та партійних структур Діяльність у роботі молодіжних суспільно-політичних організацій Відвідування політичних зібрань та мітингів, контакти з політичними діячами

Мотиви

політичної

участі

Застосування власних сил збагачення соціальних зв'язків, удосконалення

суспільних Інститутів, власні моделі устрою

моделі устрою

Можливість втілення

власних Ідеалів та моделей політичного

устрою

Соціальна захищеність,

приналежність до групи

однодумців


Сучасні стилі політичної активності студентської молоді мають переважно дійове спрямування, характеризуються високою когнітивною та ціннісною залученістю до політичного життя країни, переважанням ціннісно орієнтованої мотивації та ліберально-націоналістичного ідейно-політичного спрямування.

Отже, у даному дослідженні обґрунтовуються програма емпіричного дослідження особливостей прояву політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників.

На наступному етапі нашого дослідження ми проводили експеримент на ціннісні орієнтації (М. Рокіча). Ця методика орієнтується на прямому оранжуванні смислу цінностей М. Рокіча. Він розрізняє два класи цінностей:

термінальні- переконатися в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб за неї прагнути.

інструментальні- переконання в тому, що певний образ властивості особистості є бажаним у будь-якій ситуації.

Цей поділ відповідає традиційному розподілу на цінності- цілі і цінності- засоби. Респонденту пропонується два списки цінностей по 18 у кожному.У списках досліджений присвоює кожній цінності ранговий номер. Спочатку пропонуються термінальні, а потім інструментальні цінності.

Список А (термінальні цінності) включають в себе перелік таких цінностей: життєва мудрість, здоров’я, цікава робота, кохання, матеріально забезпечене життя, наявність хороших і вірних друзів, суспільне визнання, розвиток, пізнання, продуктивне життя, свобода, розваги, щасливе сімейне життя, щастя інших, творчість, впевненість в собі, активне діяльне життя, краса природи і мистецтва.

Список Б (інструментальні цінності) включає в себе перелік наступних цінностей: охайність, вихованість, високі запити, життєрадісність, виконавчість, незалежність, непримиренність у недоліках до себе та інших, відповідальність, раціоналізм, освіченість, самоконтроль, сміливість, тверда воля, терпимість, широта поглядів, чесність, ефективність у справах, чуйність.

За допомогою даного експеримента ми проведемо дослідження на політично ціннісний рівень у структурі свідомості студентської молоді (за методикою “ціннісних орієнтацій М. Рокіча”).

Аналіз результатів дослідження.

Таблиця 1. Дані опитування щодо чинників політичної культури (%).

№


Кількість запитань

Ва-ріант

від-повіді

1


2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Так 73 33 70 73 50 40 73

80


63 83 10 70 30 16 73 76 40 10 43 90
Ні 27 57 30 27 50 60 27 20 37 17 90 30 70 84 27 24 60 90 57 10

За результатами обстеження можна сказати, що на запитання: Чи цікавитесь Ви проблемами політичного життя України? студентська молодь відповіла так-73%, ні-27%. На запитання: Чи задоволені Ви політичним становищем, що склалася на даний момент в Україні? Відповіли так-33%, ні-67%. На запитання: Чи задоволені Ви своїм життям загалом? Відповіли так-70%, ні-30%. На запитання: Чи погоджуєтесь Ви, що на ваше життя вплинула політична ситуація, в якій перебуває сьогодні Україна? Відповіли так-73%, ні-27%. Чи брали Ви участь в масових акціях, що відбулися в Україні у листопаді-грудні 2004 року? Відповіли так-63%, ні-37%. Чи потрібен Україні «майдан» сьогодні? Відповіли так-50%, ні-50%. Якби відбулися перевибори кандидата у президенти України, чи відбулися б зміни? Відповіли так-73%, ні-27%. Чи довіряєте Ви Верховній Раді? Так-30%, ні-70%. Чи довіряєте Ви сучасному уряду? Так-16%, ні-84%. Чи підтвердив Ваші сподівання Віктор Ющенко? Так-40, ні-60%. Чи потрібна Україні друга державна мова? Відповіли так-10%, ні-90%. На запитання: Чи потрібно Україні вступати до Євросоюзу? Відповіли так-43%, ні-57%.

Отже, спираючись на результати опитування можна стверджувати, що сучасна студентська молодь цікавиться проблемами політичного життя України і намагаються бути в курсі справ. Молодь не задоволена політичним становищем, що склалося на даний момент в Україні і вважає, що раніше було краще ніж сьогодні.

Сучасна молодь не довіряє, ні парламенту, ні уряду, ні політичним партіям і розраховує на власні сили та сили своїх батьків. Більшість молоді вважають, що сьогодні Україні потрібен знову “майдан” і вони знову готові брати участь в масових акціях, які відбулися в листопаді-грудні 2004 року. Більшість студентів не задоволені діяльністю нашого уряду та президента загалом. Віктор Ющенко не підтвердив ті сподівання, на які розраховувала сучасна молодь.

Щодо політичних партій, то вони відстоюють лише власні інтереси, ведуть боротьбу за лідерство, а не відстоюють інтереси держави та народу.

На наступному етапі нашого експерименту, ми вирішували завдання щодо статевої диференціації у вивченні чинників політичної культури.


Таблиця 2. Дані опитування щодо статевої диференціації у вивченні чинників політичної культури.



1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Хлопці


Так

36 10 26 34 30 16 40 34 30 34 7 27 14 7 30 46 23 0 36 40

Ні

14 40 24 16 20 34 10 16 20 16 33 23 36 43 20 4 27 100 14 10

Дів-ча-та


Так

36 16 43 30 20 23 34 46 34 50 10 43 30 16 10 43 16 10 7 50

Ні

14 34 7 20 30 27 16 4 16 0 40 7 20 34 40 7 34 40 43 0

Отримані результати можна охарактеризувати так: як хлопці (36%) так і дівчата (36%) цікавляться проблемами політичного життя України. Щодо політичного життя, що склалося на даний момент в Україні, більш незадоволені хлопці (40%) ніж дівчата (34%), проте задоволені більш своїм життям загалом дівчата (43%). Хлопці вважають, що на (34%) на їх життя вплинула політична ситуація, в якій перебуває Україна, і що раніше соціально-економічна і політична ситуація була кращою ніж тепер (30%). Щодо матеріального становища, то воно у хлопців та дівчат більш не змінилось ніж змінилось. Хлопці та дівчата стверджують, що їх життя більш залежить від самих себе ніж від інших людей, що людина є творцем власного життя. Серед опитуваних хлопців (30%) і дівчат (34%) брали участь у масових акціях, що відбулися в листопаді-грудні 2004 року. Більшість опитуваних вважають, що масові виступи –єдиний спосіб домогтися змін на краще, проте за повернення «майдану» виступають хлопці лише на (7%), а дівчата (10%). Як дівчата (34%) так і хлопці (36%) недовіряють сучасній Верховній Раді та уряду (40% і 43%) відповідно. Хлопці вважають, що якби відбулися перевибори кандидата у президенти України відбулися б зміни у хлопців (30%), результати були б ті самі (20%), у дівчат (43% і 7%) відповідно. На рахунок питання чи потрібна Україні друга державна мова, то хлопці категорично проти (100%) , а дівчата – за (10%) проти (40%). Як хлопці (40%) так і дівчата (50%) вважають, що Україна – Європейська держава і має просуватися в Європу.

Отже, можна сказати, що як хлопці так і дівчата цікавляться політичним життям України. Щодо хлопців, то вони більш активні учасники політичних протестів, мітингів ніж дівчата. На їх думку, саме за допомогою масових виступів вони можуть реалізувати свої політичні ідеали, погляди та переконання. Вони виступають проти пануючої влади і намагаються встановити справедливість в нашій країні. На рахунок дівчат, то вони менш активні учасники політичного життя, хоча намагаються бути в курсі всіх політичних змін. Хлопці та дівчата виступають за єдину суверенну, незалежну, правову державу з єдиною державною мовою.

На наступному етапі нашого дослідження ми проводили експеримент на ціннісні орієнтації (М. Рокіча).


Таблиця 3. Політичний ціннісний рівень у структурі свідомості студентської молоді, % (За методикою М. Рокіча).


Цінності політичного рівня


Рівень репрезентації цінностей, %

Емоційний Когнітивний
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: