Xreferat.com » Рефераты по психологии » Гендерні відмінності в психології моди

Гендерні відмінності в психології моди

бабусями протягом сторіч. Тому спогади й думки простої киянки Ніни Мазовецької, спочатку дитини, потім панночки, а незабаром радянської жінки, мають, без сумніву, не тільки сімейне значення. У щоденнику, виявленому краєзнавцями, п'ятнадцятирічна дівчина пише: «30 серпня. Післязавтра ми з Олею починаємо вивчати моди в мадам Жеребцової. Я хвилююся... От, щоб підготуватися, попросила старі записи в бабусі (відомої модниці пушкінської пори). Відразу ж привернули увагу дві заповіді для жінок, обведені червоним олівцем:

Уміння красиво одягатися це наука й мистецтво, якими кожна жінка зможе опанувати.

Уміння ошатно одягатися не вимагає багатства й пишності, а залежить лише від смаку [8, 39].

Таким чином, мода була потрібна людині ще в ті часи, вона допомагала відобразити не тільки соціальний, але й емоційний характери. Мода дає можливість підкреслити свої індивідуальні риси. За допомогою моди простежуються гендерні відмінності. І також мода важлива в житті як чоловіка так і жінки.


РОЗДІЛ 2

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ГЕНДЕРНИМИ ВІДМІННОСТЯМИ В ПСИХОЛОГІЇ МОДИ


2.1 Специфіка дослідження в психології моди


До основних методів наукового дослідження у психології належать спостереження, бесіда, опитні методи, метод аналізу документів, експертна оцінка, експеримент. Використовуючи ці методи психолог має можливість досліджувати феномен моди.

Спостереження як метод наукового дослідження широко використається для вивчення різних явищ життя людини, у тому числі й моди. Більшість теорій моди побудовано саме на даних спостереження за відкритим поводженням людей, діями індивідів. Спостереження - це наукове цілеспрямоване, організоване й певним чином фіксуєме сприйняття досліджуваного об'єкта. Як об'єкт спостереження виступають: окремі особи, групи людей, події й процеси й т.д. У процесі спостереження дослідник може простежувати зовнішні прояви поводження людини: її дії з модним об'єктом, словесні висловлення, виразні рухи й т.д. Але інтерпретує не самі по собі зовнішні прояви, а психічні процеси, що ховаються за ними, якості, стани.

Спостереження використається на різних етапах дослідження: попередньої орієнтації в досліджуваному об'єкті, висування гіпотези, її перевірки й уточнення результатів [52,76].

Метод спостереження має як переваги над іншими методами, так і недоліки. Серед переваг - можливість безпосереднього сприйняття й фіксації спостережуваних актів поводження людини або якихось подійних моментів; найбільш точний вимір інтенсивності спостережуваних явищ; формування цілісного подання дослідника-спостерігача про сприйманий. Однак є й істотні недоліки: залежність результатів спостереження від особистості спостерігача (його установок, відносини до випробуваного, до предмета дослідження); прояв так називаного «ефекту полегкості» (наприклад, некритичне відношення до погрішностей, допомога випробуваному; зневага до деяких фактів); «логічна помилка» (пов'язана з висновками про спостережувані явища, коли індивідуальний результат інтерпретується як загальна тенденція), «помилка контрасту» (спостерігаючи два різних по інтенсивності прояву об'єкта, спостерігач схильний робити висновки, спотворюючи результат менш інтенсивного) [41,36].

Уникнути перерахованих помилок спостерігачеві допоможе складання детального плану майбутнього спостереження, проведення ряду «пілотажних» спостережень й уточнення методики. Проблема вірогідності, точності й обґрунтованості інформації, отриманої при спостереженні, може бути вирішена за рахунок використання додаткових методів дослідження (анкетування, тестування, експериментального моделювання досліджуваних явищ й ін.) [9,70].

У практиці наукових досліджень використається велика група опитних методів: інтерв'ю (бесіда) і численні різновиди опитувань по анкеті.

Анкетне опитування — найбільш популярний опитний метод, використовуваний для збору первинних даних про досліджуваний об'єкт. Анкетування застосовується як в різних дослідженнях так і в психології моди, проводиться різними способами: розсиланням поштою, через пресу, через роздачу анкет. Однак кожний із цих способів має деякі недоліки, які варто враховувати. Так, розсилання анкет поштою виключають можливість анкетуємого звернутися за роз'ясненнями по формулюванню питання, газетна анкета вимагає додаткових зусиль (необхідно вирізати купон і відправити його поштою), при роздавальному анкетуванні можливий вплив особистості інтерв'юера. Результативність анкетного опитування залежить також і від того, наскільки професійно складена анкета. Надійність даних анкетного опитування перевіряється повторним опитуванням по тій же процедурі тих же осіб (стійкість інформації) і контролем цих даних іншими методами (опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом доступних матеріалів) [55,78].

Для невеликих груп дослідженні в психології моди доцільніше користуватися опитуванням у формі вільного або формалізованого інтерв'ю. Інтерв'ю - метод збору первинної інформації, що припускає одержання певної інформації однією людиною (інтерв'юером) від іншого (опитуваного) або групи осіб в умовах особистої мовної взаємодії.

Інтерв'ю може застосовуватися на ранніх стадіях дослідження, в психології моди, з метою виведення робочих гіпотез і визначення змінних, що цікавлять дослідника; для доповнення (уточнення, розширення, контролю) даних, отриманих іншими методами. На практиці переважно використовується нестандартизоване інтерв'ю, що дозволяє одержати більше глибоку інформацію про моду за рахунок гнучкості процедури опитування [34,81].

Інтерв'ювання - це процес соціально-психологічної взаємодії інтерв'юера й реципієнта, що має свої фази розвитку. Тому послідовність питань повинна сприяти встановленню контактів між першим і другим. Деякі питання вводяться в план інтерв'ю спеціально із цією метою, хоча вони можуть і не мати прямого відношення до теми дослідження в психології моди (питання про стан, питання про інтереси й думки, розмова про проблеми, які цікаві співрозмовникові).

Однак при інтерв'юванні людей, до яких в інтерв'юера зложилося певне відношення, іноді спостерігається ефект «респондента» (вираження ворожості або, навпаки, обожнювання). Таку ситуацію можна контролювати за допомогою різних технічних засобів (відеокамери, аудіозапису) [60,34].

Метод аналізу документів (контент - аналіз — буквально: аналіз змісту) дозволяє одержати комплексне подання про досліджуваний об'єкт в психології моди, тому що документальна інформація пронизує всі сфери життєдіяльності людини й суспільства. Так, мода відбивається в газетних і журнальних статтях, численних фото- і відеоматеріалах, картинах, книгах, кінофільмах, зміст яких може бути піддано спеціальному вивченню за допомогою даного методу. Суть контент - аналіза складається в систематизованій фіксації й квантифікації одиниць змісту в досліджуваному матеріалі.

У методичному аспекті контент - аналіз використається як основний метод, спрямований на одержання найбільш важливої інформації про досліджуване явище; як паралельний метод, застосовуваний у комплексі з іншими; як допоміжний метод або процедура обробки даних, отриманих при інших дослідженнях. Використання контент - аналіза в психології моди базується на його спрямованості на аналіз мовних повідомлень випробуваного, супровідних практично будь-яке опитування, особливо при індивідуальній процедурі. Конкретними напрямками методу також є: аналіз змісту відкритих питань при масовому анкетуванні, вивчення об'єктивної інформації про особистість, подію; аналіз динаміки досліджуваних процесів і т.д.

Аналіз документів може бути здійснений різними способами. Неформалізований (традиційний) спосіб припускає «розуміюче сприйняття» тексту (зображення, звуку), виділення суттєвих блоків ідей, тверджень відповідно до цілей аналізу. Даний спосіб недостатньо надійний, тому що він заснований на інтуїції дослідника, можливий суб'єктивізм при інтерпретації даних, що залежить від психічних особливостей дослідника, неусвідомлюваних захисних психічних реакцій. Формалізований спосіб заснований на загальних логічних операціях аналізу й синтезу, порівняння, визначення, оцінювання, осмислення [52,97].

При роботі з особистими документами (мемуари, особисті листи, щоденники) щоб уникнути можливих помилок дослідникові треба: перевірити ще раз дані по інших документах, причини недогляду деяких фактів, мотиви створення цього документа, природу тієї або іншої оцінки що відбуває.

Метод експертної оцінки являє собою науково обґрунтований інструмент оцінки й прогнозування в психології моди. Як проблеми прогнозування в психології моди, розв'язуваних за допомогою експертних оцінок, можуть бути такі, як прогнозування тенденцій моди, динаміки відносин у суспільстві під впливом моди, особливостей введення нових модних об'єктів і т.п.

До експертних оцінок прибігають у тих випадках, якщо досліджувана властивість об'єкта не вдається виміряти іншими способами. Звичайно це має місце, коли необхідно оцінити якісну, важкопрогнозовану характеристику. Безпосереднім предметом виміру методу експертної оцінки є не властиво якості об'єкта, а думки про їх експертів. Якості об'єкта виміряються опосередковано.

Тому кандидатів в експерти варто оцінити з погляду достатнього рівня інтелекту, уміння аналізувати соціальні ситуації, розуміння ними термінології, використовуваної в аркуші оцінки, точності виконання інструкції [14,53].

Розрізняють індивідуальні й групові форми роботи з експертами. При індивідуальній формі прогноз розробляється фахівцями незалежно від інших. При груповій (колективної) формі роботи прогноз розробляється фахівцями шляхом обміну думками (усно або письмово, очно або заочно) про прогнозований об'єкт.

Методика експертної оцінки повинна оцінювати загальне (наприклад, швидкість прийняття й засвоєння моди по загальному переліку характеристик), особливе (експертна індивідуальна оцінка співвідноситься із середніми тенденціями по вибірці) і одиничне (співвіднесення швидкості прийняття й засвоєння моди індивідом з умовами поширення моди) [17,39].

Експеримент - це метод, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджуються явища або об'єкти. У психології моди експеримент - це методика міжгрупового взаємовпливу в умовах моди, це методика оцінки ступені впливу моди на індивіда, що володіє певними психологічними якостями, і т.д. Головне завдання експерименту - перевірка гіпотез дослідження.

У психологічних дослідженнях моди можуть використатися різні види експериментів. Природний експеримент припускає вивчення об'єкта в контрольованих умовах природного середовища. При цьому випробувані можуть бути не інформовані про те, що вони є об'єктом дослідження. Лабораторний експеримент характеризується не тільки тим, що його проводять у лабораторних умовах за допомогою приладів виміру й дії випробуваного визначаються інструкцією, але й відношенням випробуваного, котрий знає, що він бере участь в експерименті, хоча може й не знати, що конкретно досліджується. Ці види експериментів визначаються умовами їхнього проведення [19,48].

Залежно від завдань дослідження можуть бути здійснені що констатує й формують експерименти. Констатуючий експеримент у процесі спеціально організованої (природної) діяльності виявляє певні особливості досліджуваного об'єкта й дає попередній матеріал про рівень розвитку відповідної якості. Наприклад, констатація певних особливостей відходу індивіда за своєю зовнішністю дає надалі матеріал для організації формуючого експерименту. Формуючий експеримент організують шляхом спеціального впливу на індивіда для формування в нього певної якості. Формуючий експеримент завжди припускає проектування й моделювання процесу розвитку. Наприклад, на спеціально організованому занятті дослідник простежує, як зміна в зовнішності індивіда впливає на динаміку відносин у групі [49,31].

При проведенні експерименту важливе місце приділяється мотивації випробуваних до участі в експерименті з урахуванням бажання випробуваного розширити свої знання про самого себе, випробувати й перевірити себе. Збір даних здійснюється за допомогою особистісних тестів. Вибрана методика повинна відповідати цілям дослідження і досліджуваному об’єкту(віку, інтелектуальному рівню розвитку досліджуємого, рівню соціалізації і т. д.). Це забезпечує розуміння тестових запитань та завдань, а в цілому підвищити надійність результатів дослідження. Дані тестів рекомендовано порівнювати з даними, одержаними за допомогою інших методів [22,8].


2.2 Основний психодіагностичний метод в дослідженні гендерних відмінностей


Опитувальний метод для виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі. Даний опитувальний метод розроблений Є. А. Петрова. Він складається з 13 запитань з готовими варіантами відповідей. Питання стосуються найбільш поширених процесів життєдіяльності, які торкаються моди. Особі пропонується дати відповідь на питання, які характеризують звичайну манеру одягатися в різних ситуаціях. В інтерпритації спочатку потрібно підрахувати результат по окремих ситуаціях: робота або навчання – показник – А, світське життя – показник В, відпочинок – показник С. Потім скласти бали (таблиця 1). Опитувальник виявляє “ублажняючий” та “самоконструюючий” стратегії самопрезентації. Перша стратегія характеризує манеру одягатися згідно нормам того суспільства, де треба буде спілкуватися. Людина з такою стратегією якби пристосовується під аудиторію, тим самим показує соціальну лояльність. Для іншої ситуації та компанії одяг змінюється. Інформація про те як прийнято вдягатися, збирається заздалегідь, що дає можливість чітко вписатися в суспільство і випробувати радість від почуття спільності, прийняття другими в свій клан. “Демонструєме Я” максимально приближене до соціально бажаного ”дзеркального Я”. Друга стратегія характеризує, тобто, підтримує “ідеальне Я”, демонструє другим те, що вважає кращим та вірним за критерієм самої особистості. При такій стратегії манера одягатися не змінюється від аудиторії до аудиторії. Людина в першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певний облік ситуації, відбувається.


РОЗДІЛ 3


ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ В

ПСИХОЛОГІЇ МОДИ


В рамках даної дипломної роботи було проведено експериментальне дослідження.

Мета дослідження: експериментальне вивчення гендерних відмінностей в концепції самопрезентації.

Завдання дослідження: 1)виявити чи є відмінності в гендерних особливостях в відношенні до моди.

2)порівняти отримані результати з теоретичним припущенням.

Об’єкт дослідження: мода як психологічний феномен у студентів другого, третього та четвертого курсів спеціальності- психологія, соціальна робота та фізична реабілітації. Кількість протестованих студентів складає тридцять чоловік, в віці від 19 до 22 років. Було протестовано 15 жінок та 15 чоловік.

Предмет дослідження: гендерні відмінності студентів в відношенні до моди.

Гіпотеза: гендерні особливості, які проявляються в відношенні до моди, не мають відмінностей в самоконструюючий стратегії особистості.

Незалежна перемінна: гендерні відмінності.

Залежна перемінна: самоконструююча стратегія особистості.


3.1 Вивчення гендерних відмінностей в концепції самопрезентації


В групах студентів другого, третього четвертого курсів спеціальності психологія, фізична реабілітація та соціальна робота, де кількість студентів виборки складає тридцять чоловік серед яких п’ятнадцять жінок та п’ятнадцять чоловік, було проведене експериментальне дослідження. Була поставлена мета дослідити: чи існують гендерні відмінності в концепції самопрезентації.

Для того щоб виявити чи є відмінності в гендерних особливостях в відношенні до моди (додаток А) студентам був запропонован “Опитувальний метод для виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі ”. Особам було запропоновано дати відповіді на 13 запитань, з готовими варіантами відповідей. Ми отримали результати: у 5 осіб має перевагу “ ублажняюча “ стратегія, у інших 25 осіб має перевагу “ самоконструююча “ стратегія самопрезентації.

Самопрезентування - це те, як людина подає свою особистість іншим. Іншими словами- це “ демонструєме Я“. “Демонструєме Я“ – це спроба приблизити “дзеркальне Я” до “ідеального Я“.

“Ублажняюча “ стратегія самопрезентації характеризує манеру одягатися згідно нормам того суспільства, де треба буде спілкуватися. Людина з такою стратегією якби пристосовується під аудиторію, тим самим показує соціальну лояльність. Для іншої ситуації та компанії одяг змінюється. Інформація про те як прийнято вдягатися, збирається заздалегідь, що дає можливість чітко вписатися в суспільство і випробувати радість від почуття спільності, прийняття другими в свій клан. “Демонструєме Я” максимально приближене до соціально бажаного ”дзеркального Я”. “Самоконструююча“ стратегія характеризує, тобто, підтримує “ідеальне Я”, демонструє другим те, що вважає кращим та вірним за критерієм самої особистості. При такій стратегії манера одягатися не змінюється від аудиторії до аудиторії. Людина в першу чергу орієнтована на свої особистісні погляди і уявлення про те, як треба вдягатися хоча певний облік ситуації, відбувається.


3.2 Процедура проведення досліду гендерних відмінностей


Згідно отриманих результатів 30 студентів було поділено на дві групи: на 15 чоловіків та на 15 жінок і відповідно до кожного було віднесено отримані результати. За отриманими результатами ми визначили показники А, В, С. Показник А – це робота та навчання, показник В – це світське життя, показник С – це відпочинок. За допомогою цих показників (додаток Б), ми підрахували бали.

Отримавши результати, ми виявили, що у 4 чоловіків-студентів має перевагу “ублажняюча “ стратегія, а у інших 11 “ самоконструююча “ стратегія. У 14 жінок-студентів, ми виявили “ самоконструюючу “ стратегію і лише у одної жінки-студента “ублажняючу“ стратегію.

Оскільки з 30 протестованих студентів, лише у п’яти із них має перевагу “ублажняюча “ стратегія, а у інших 25 студентів “ самоконструююча “ стратегія самопрезентації, то ми можемо припустити, що гендерні особливості, які проявляються в відношенні до моди, не мають відмінностей в самоконструюючий стратегії особистості.

Проте, для того, щоб остаточно підтвердити теоретичну гіпотезу було використано t – критерій Ст’юдента, який використовується для того, щоб визначити, наскільки достовірно відрізняються показники однієї вибірки досліджуваних від іншої, також для оцінки статистичної значимості вибіркових середніх арифметичних величин двох розподілів первинних величин.

Оскільки студенти вже були поділені нами на дві групи, чоловіки-студенти та жінки-студенти, то в подальшому дослідженні, за t – критерієм Ст’юдента, ми отримали потрібні результати і виявили показник t– критерій Ст’юдента=0,295, при


р < 0,8.


Таким чином, припущення, що гендерні особливості, які проявляються в відношенні до моди, не мають відмінностей в самоконструюючий стратегії особистості, підтвердилось згідно отриманих результатів гіпотеза знайшла емпіричне підтвердження. Усі розрахунки, а також графіки та діаграми приведено у додатку до дипломної роботи (додатки А, Б, В, В1, Д).


ВИСНОВКИ


У даній дипломній роботі було порушено основні питання, які стосуються феномену гендерних відмінностей в психології моди. У наш час проблема гендеру та моди не втрачає своєї актуальності.

Психологія моди у своїх дослідженнях виходить із аналізу уявлень людей про те, що є мода. Звертання до історії костюма дозволяє простежити зміни в змісті цих уявлень. Про моду люди говорять майже сім століть. У кожен історичний період той або інший аспект моди - эстетичний, моральний, економічний або соціальний - виступає на перший план в житті чоловіка та жінки.

Мода розкриває індивідуальність, як жінки, так і чоловіка. Костюм будь-якої історичної епохи або модного сезону є дзеркало соціального характеру особистості, реального або ідеального. Індивідуальну чутливість, жінки та чоловіка, до впливу моди визначають такі суб'єктивні фактори, як ініціативність, екстравагантність, креативність, самовираження й самолюбство, тимчасова перспектива особистості, стиль життя.

Більшість жінок створюють свій стиль на основі класичного одягу, що асоціюється в них і з діловим, і з ошатним одягом одночасно. Якщо для жінці важливо подобатися, дивувати й зачаровувати, то для чоловіка, особливо зовнішній вигляд насамперед - камуфляж, набір «знакових» деталей, що вказують на соціальний стан, значимий соціальну нішу й можливі амбіції.

Чоловіча ділова мода багатогранна, але при цьому в ній виступають два основних напрямки: «консервативний стиль», що працює на створення образа надійного, солідного, заможного чоловіка - банкіра, політика, великого процвітаючого бізнесмена – і «енергійний стиль», підкреслюючий ініціативність, готовність до самих нетрадиційних рішень.

По вираженню поета С. Кірсанова: «Мода - це свято для ока на фоні буденного життя». Розмаїтість модних об'єктів компенсує недолік фізичних стимулів, а масова участь людей у модній гонці дозволяє на якийсь час забути про соціальну ізольованість.

Серед відомих фахівців, які мають свій внесок у розвиток психології моди: Р. Бартон, Ю.М. Лотман, М.І. Кілошенко, К.А. Абульханова - Славська, Г. Зіммель, І. Богардус, Г. Діарборн, Д. Ольшанський.

До основних методів наукового дослідження у психології належать спостереження, бесіда, опитні методи, метод аналізу документів, експертна оцінка, експеримент. Використовуючи ці методи психолог має можливість досліджувати феномен моди. За допомогою основного психодіагностичного “Опитувального методу для виявлення стратегії самопрезентування особистості в одязі”, досліджували гендерні відмінності в психології моди.

Третя частина роботи має практичний характер. Вона містить дані дослідження, процедуру проведення та отриманні результати. Дані експерименту підтвердили теоретичну гіпотезу: що гендерні особливості, які проявляються в відношенні до моди, не мають відмінностей в самоконструюючий стратегії особистості (t st=0,295, при р < 0,8).Теоретична гіпотеза також підтверджена графічним (додаток В1) та діаграмним (додаток В, Д) зображеннями.

Рекомендації. Матеріал даної дипломної роботи може використовуватися:

при розробці соціальних тренінгів, направлених на гендерні відмінності в психології моди;

у рамках вивчення загальної психології, психології творчості;

при індивідуальному консультуванні в психотерапевтичній роботі;

у рамка вивчення дизайну.

Таким чином, в наш час проблема психології моди дуже актуальна, а особливо гендерні відмінності по відношенню до моди. Мода розкриває індивідуальність як жінки, так і чоловіка. Тому дуже важливо вивчати, ознайомлюватися з таким феноменом як мода.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Абульханова – Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1996.

2. Акилова 3.Т., Петушкова Т. И., Пацявичуте А.А. Моделирование одежда на основе принципа трансформации: Новые приемы разработки модные форм одежды: Учеб. пособие. М.: МГТА, 1993.

3. Андреева Г.М. «Социальная психология», М.1998.

4. Андреева И.А. Мода и культура одежды. М.: Знание, 1987.

5. Андриенко Е.В. Социальная психология, М., 2003.

6. Армавская В.Т., Щербакова Н.В. Мода, вкус, красота. М.: Искусство, 1992.

7. Беляева-Экземплярская С.Н. Моделирование одежды по законам зрительного восприятия. М.: Академия моды, 1996.

8. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986.

9. Голыбина А.Г. Вкус и мода. М.: Знание, 1974.

10. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1987.

11. Гофман А.Б. Мода и люди. М.: Наука, 1994.

12. Гофман А.Б. Мода и социальные группы. М., 1988.

13. Гудечек Я. Ценностная ориентация личности. М.: Наука, 1989.

14. Гулыга А., Андреева И. Пол и культура. М. 1973.

15. Доброхотова И.А. Беседы о моде, или Зеркало, которое не лжет. Алма-Ата: Опер, 1991.

16. Жученкова С.Н. Формирование эталона модного костюма. М.: МГТА, 1993.

17. Зайцев В. Такая изменчивая мода. М.: Молодая гвардия, 1983.

18. Зборовский Е.М. По законам красоты: [О моде]. М.: Сов. Россия, 1988.

19. Зимбардо Ф. Застенчивость / Пер. с англ. М.: Педагогика, 1991.

20. Ильин В.И. Поведение потребителей. М.: Наука, 1998.

21. Каневский Е.Н. Формирование вкуса покупателя. М.: Знание, 1981

22. Кащенко О.Д., Козлова Т.В. Покупателю об одежде и моде. М.: Экономика, 1986.

23. Килошенко М. И. Дизайн одежды как результат творческого воображения СПб.: СПГУТД, 1998.

24. Килошенко М.И. Индустрия моды: проблемы психологического анализа деятельности специалистов. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1999.

25. Килошенко М.И. Психология молодежной моды. СПб.: СПГУТД, 1998.

26. Килошенко М.И., Сафронова И. Н. Выражение «Я-концепции» личности в одежде молодых. СПб.: СПГУТД, 1999.

27. Килошенко М.И. Психология моды. М.: Оникс, 2006.

28. Кирсанов Р. М. Русский костюм и быт. М.: Слово, 2002.

29. Ключарев А. Несколько замечаний о современных модах в одежде. М., 1861.

30. Кон И.С. Социология личности. М.: Политиздат, 1967.

31. Леонтьев Д.А. Выбор как деятельность. М.: МГУ, 1995.

32. Любимова Т.Б. Мода и ценность. М.: Изд-во МГУ, 1974.

33. Медведева Т.В. Учет индивидуальных особенностей потребителей одежды в САПРО. 1995.

34. Научно-техническая революция и массовое потребление (основные функции моды): Тезисы. Л.: ЛИТЛП, 1974.

35. Орлова Л.В. Азбука моды. М.: Просвящение, 1989.

36. Орлова Л.В. Мы и мода. М.: Знание, 1982.

37. Паке Д. История красоты. М.: Астрель, 2001.

38. Панкратова М. Р. Человек — костюм — среда. М.: МГТА, 1992.

39. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. М.: Мысль, 1971.

40. Парыгин Б.Д. Социальная психология. СПб.: ИГУП, 1999.

41. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: МГУ, 1988.

42. Петрова Е.А., Коробцева Н.А. Психофизика одежды. 1995.

43. Покна М.Ф. Кристиан Диор. М.: Вагриус, 1998.

44. Рейзема Я. В. Информатика социального отражения. М.: Прометей, 1990.

45. Ремарк Э.М. Жизнь взаймы. М.: Худ. лит-ра, 1992.

46. Романов Ю.И. Образ, знак в искусстве: Философ.-методол. анализ. СПб.: СПбАХ, 1993.

47. Рыданова И.И. И лицо, и одежда. Минск: Нар. асвета, 1984.

48. Сафронова И.Н., Килошенко М.И. Социально-адаптивные функции молодежной моды. СПб.: СПбГУТД, 1999.

49. Сидоренко Е.В. Эксперементальная групповая психология. СПб., 1993.

50. Соколов А.Н. Теория стиля. М.: Искусство, 1968.

51. Спенсер Г. Основания этики. Т. 2. СПб., 1899.

52. Супрун А.И., Филановский Г.Ю. Почему мы так одеты? М.: Молодая гвардия, 1990

53. Сычев Л.П., Сычев В.Л. Китайский костюм. Символика. История. М.: Наука, 1975.

54. Устюгова Е.Н. Стиль как явление культуры. СПб.: СПбГУ, 1994.

55. Философский энциклопедический словарь. 2-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1989.

56. Хекхаузен X. Мотивация и деятельность. М.: Просвещение, 1986

57. Чечот И. Барокко как культурологическое понятие. М. : Наука, 1982.

58. Чирикова А. Психологические особенности личности российского предпринимателя, psycho.

59. Школьник Л.С., Тарасов Е.Ф. Язык улицы. М.: Наука., 1977.

60. Ятина Л.И. Мода как фактор формирования стиля жизни. СПб., 2001.


Додаток А


Опросник для определения стратегии самопрезентации личности в одежде (Е.А.Петрова)


Инструкция: "Перед Вами вопросы, определяющие Вашу манеру одеваться. На каждый вопрос выберите из двух вариантов подходящий ответ и обведите букву, соответствующую ему, кружком:

а) как большинство людей вокруг меня.

б) как нравится мне, не оглядываясь на других.

Отвечая, помните, что нет хороших либо плохих ответов, все они лишь характеризую вашу обычную манеру одеваться в разных ситуациях”

В театр, на концерт я обычно одеваюсь: а или б.

В будние дни на работу или в институт я стремлюсь одеваться: а или б.

Люди лучше всего оценивают, если я одет: а или б.

Если я иду на экзамен, то чаще одеваюсь: а или б.

Когда у меня будет достаточная для обновления гардероба сумма денег, я в первую очередь приобрету вещи, в которые буду одет: а или б.

Когда иду на день рожденье к другу (подруге) я чаще всего одеваюсь: а или б.

Отправляясь на свидание к небезразличному для меня человеку: а или б.

Если меня пригласят на презентацию или банкет, я постараюсь одеться: а или б.

Когда ко мне в дом приходят гости, я предпочитаю одеваться: а или б.

10. На отдыхе я чаще всего одеваюсь: а или б.

11. В школу я по возможности стремился одеться: а или б.

12. Своих детей я буду приучать одеваться: а или б.

13. Свой гардероб формировать так, чтобы в большинстве жизненных ситуаций быть одетым: а или б.


Додаток Б

«Табл.3.1- Отримані результати»

чоловіки - студенти жінки - студенти
Ф.І. Отримані результати Ф.І. Отримані результати
Ф.Н. 15 С.Н. 14
А.П. 15 Т.А. 15
П.А. 17 К.Л. 12
Е.А. 13 А.В. 17
К.В. 12 О.Т. 15
Х.Н. 11 Ш.Я. 14
Ч.А. 16 Г.Ж. 15
Т.Д. 14 П.В. 16
С.М. 15 К.М. 16
Д.А. 18 Б.Н. 17
М.Н. 18 І.О. 17
В.М. 16 Д.Н. 16
Д.Р. 18 Ф.Ю. 16
Р.Л. 17 С.К. 14
К.Б. 12 Т.Д. 16

Додаток В


«Графік 3.1-Порівняння отриманих результатів»

Гендерні відмінності в психології моди

Ряд 1 – чоловіки – студенти

Ряд 2 – жінки – студенти

Додаток В1


«Діаграма 3.1-Порівняння отриманих результатів»

Гендерні відмінності в психології моди


Ряд 1 – чоловіки – студенти

Ряд 2 – жінки – студенти


Додаток Д

«Діаграма 3.1-Порівняння середніх арифметичних результатів у вибірках жінок і чоловіків»

Гендерні відмінності в психології моди

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: