Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів
З цих даних стає зрозуміло, чому діагностику профорієнтації бажано пройти у віці саме 3-х років. Ви зможете познайомитися зі своєю дитиною і зрозуміти причини її вчинків і прагнень, з великого списку вроджених здібностей і схильностей до спеціальностей ви можете вибрати низку найбільш прийнятних для вашої сім'ї і створити дитині розвиваючі умови (віддати до спеціалізованої школи, до гуртків тощо) саме для її вроджених даних. Створюючи для дитини умови, які допомагатимуть їй розвинути свої вроджені здібності, ви уникнете багатьох проблем у підлітковому віці, коли "раптом, звідки не візьмись" виявляються негативні риси вдачі дитини; а все це не раптово, все це закономірності, незнання яких не звільняє від їхнього прояву. Знаючи типи пам'яті дитини (які формуються під час внутрішньоутробного розвитку), ви зможете побудувати спілкування і навчання дитини максимально зручно і безболісно для неї, а також уникнути горезвісного нерозуміння і відчуження. На консультації з профорієнтації ви одержуєте відповіді не тільки на питання про професійний розвиток вашої дитини, але і величезну кількість інформації, яка стосується інших областей. Тепер розглянемо питання: в якому віці потрібно проходити діагностику профорієнтації? У тому, коли ви визнаєте за необхідне познайомитися зі своєю дитиною, перестати ускладнювати її життя (даючи їй інформацію не на її каналі пам'яті, і роблячи безліч інших помилок у вихованні і спілкуванні з нею) і навчитися жити з нею в гармонії. Так ви, поважаючи і розуміючи особливості Вашої дитини, зможете допомогти їй вирости щасливою людиною, здатною любити і поважати своїх батьків. Якщо ви вважаєте, що ваша дитина гідна цього тільки в 1-5-17 років, - це ваш вибір, за який, цілком можливо, Ваша дитина заплатить ще 12-15-ма роками життя, проведеними не в тому інституті, не на тій роботі, у шлюбі не з тим партнером і закінчить, у кращому випадку, в кабінеті психолога, намагаючись самостійно розібратися в своєму житті, "наламавши вже дрів". Вибір завжди залишається за Вами і відповідальність за нього - також як вічний супутник вибору. Далі ми пропонуємо учням пройти тест, який визначить, до якого класу професій є здібності та нахили кожного. Цей тест Клімова Е.А. хоча й був розроблений ще у 80-ті роки минулого століття, навіть зараз є дуже актуальним і дозволяє досить точно діагностувати клас професій до якого є нахили та здібності у конкретної особи. Самі питання тесту ми наведемо у Додатку Г.
Отже, всім нам щось подобається робити більше, а щось менше, щось ми взагалі відмовляємось робити. Хтось любить ремонтувати техніку, комусь більше подобається спілкуватися з людьми, один у захваті від логіки алгоритмів, інший прагне зберегти для нащадків образи того, що його оточує тощо. Будь-яка професія, залежно від того, з чим має справу працівник, може бути віднесена до одного з 5 типів (за Є.А.Клімовим): техніка, знакова система, людина, художній образ, природа. Цей тест допоможе вибрати найбільш підходящий для Вас тип. Коментарі до тесту підкажуть, які професії він включає, а також які якості потрібні від людини, що бажає їх отримати.
Коментарі до тексту (опис типів професій):
Людина – природа
Професії: майстер-тваринник, зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу тощо.Серед професій типу "людина-природа" можна виділити професії, предмет праці яких: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.
Це професії, пов'язані із сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною й науковими дослідженнями (біологія, географія). Як не дивно, певний інтерес до природи (хоча, звичайно, не основний) повинні мати психолог, менеджер з туризму та готельного бізнесу. Зазначений розподіл не означає, звичайно, що праця людини спрямована тільки на згадані вище предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використають різноманітну техніку, займаються питаннями економічної оцінки своєї праці. Але все-таки головний предмет уваги й турбот рослинників - рослини і їхнє середовище існування. З іншого боку, при виборі професії цього типу дуже важливо розібратися, як саме Ви ставитеся до природи: як до місця для відпочинку або як до майстерні, у якій Ви збираєтеся віддавати всі сили виробництву.
І ще один момент, який треба враховувати при виборі професії. Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові потрібно не просто дуже багато знати про живі організми, але передбачати можливі зміни в них, які часом необоротні. Від людини потрібна ініціатива й самостійність у рішенні конкретних трудових завдань, дбайливість, далекоглядність.
Людина – техніка.
Тут головний предмет - технічні об'єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії.
Професії: прохідник, столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханик, будівельник, збирач комп'ютерів, фахівець із телекомунікацій тощо. Звичайно, робота працівників тут спрямована не тільки на техніку, але все-таки головний предмет професійної уваги - область технічних об'єктів та їхніх властивостей. Для типу "людини-техніка" можна виділити професії: з видобутку, обробки ґрунтів, гірських порід;з обробки та використання неметалічних промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів; з виробництва та обробки металу, механічної зборки, монтажу машин, приладів; з ремонту, налагодження, обслуговування технологічних машин, установок, транспортних засобів;з монтажу, ремонту будинків, споруд, конструкцій; зі зборки, монтажу електроустаткування, приладів, апаратів; з ремонту, налагодження, обслуговування електроустаткування, приладів, апаратів; пов'язані із застосуванням підіймальних, транспортних засобів, керування ними; з переробки продуктів сільського господарства. При обробці, перетворенні, переміщенні або оцінці технічних об'єктів від працівника потрібні точність, визначеність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, вигадки, технічної творчості. Поряд із творчим підходом до справи в області техніки від людини потрібна висока виконавська дисципліна.
Людина - знакові системи.
Тут головний предмет праці - умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови. Професії: перекладач, кресляр, інженер, топограф, секретар-друкарка, програміст тощо.
Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здібності подумки поринати у світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від предметних властивостей навколишнього світу й зосереджувати на відомостях, які несуть у собі ті або інші знаки.
При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем. Типу "люди - знакові системи" відповідають професії: пов'язані з оформленням документів, діловодством, аналізом текстів або їхнім перетворенням, перекодуванням; предметами праці у яких виникають числа, кількісні співвідношення; пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів.
Людина - художній образ.
Тут головний предмет праці - художній образ, способи його побудови.
Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник.
Одна з особливостей професій типу "людина - художній образ" полягає в тому, що значна частка трудових затрат залишається прихованою від стороннього спостерігача. Більше того, нерідко докладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці.Тип "людина - художній образ" включає професії, пов'язані з такими видами діяльності: образотворча; музична діяльність; літературно-художня; акторсько-сценічна.
Людина - людина.
Тут головний предмет праці - люди. Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу тощо. Для успішної праці за професіями цього типу потрібно навчитися встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їхніх особливостях, а також опанувати знаннями у відповідній області виробництва, науки, мистецтва. Серед цього типу можна виділити професії, пов'язані з: навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів; керівництвом виробництва; керівництвом людьми, колективами; побутовим, торговельним обслуговуванням; інформаційним обслуговуванням; інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами; медичним обслуговуванням.
Короткий перелік якостей, які дуже важливі в роботі: стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми; потреба в спілкуванні; здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей; уміння швидко розбиратися у взаєминах людей.
Для більш наочного ознайомлення з майбутнім фахом чи професією ми запросили представників кількох найбільш потрібних на сьогоднішній день професій, які не тільки підготували розповідь про свою професію а й залюбки дадуть відповідь на всі ваші запитання.
Перший наш гість дизайнер. Опис роботи: проектувальник, творець оригінальних ескізів, образів, моделей тощо.
Попит на ринку праці: зараз найбільш необхідними є дизайнери, що працюють в області поліграфії, і дизайнери інтер'єру;рідше зустрічаються замовлення на фахівців в області дизайну одягу, взуття, тканини.
Обов'язки: поліграфічний дизайн містить у собі дизайн власне поліграфічної (книги, журнали, брошури), рекламної (візитки, листівки, буклети) і пакувальної продукції; можна сказати, що у поліграфічний дизайн приходять фахівці двох типів. Перший - фахівці з художньою і поліграфічною освітою, які тяжіють саме до художніх розробок. Фахівці такого роду зазвичай займаються розробкою стилю виробу. Вони роблять ілюстрації, які потім скануються й вводяться в ПК; Другий - випускники технічних ВНЗ, які добре розбираються у комп'ютерній техніці. Як правило, саме комп'ютерщики освоюють web-дизайн (створення й оформлення сторінок в Інтернеті).
Кваліфікаційні вимоги: художньо-промислові училища; архітектурні інститути; інститути мистецтв; технічні вузи.
Наступний гість - водій міського транспорту.
Загальна характеристика: керування автобусами, тролейбусами, трамваями, маршрутними таксі.
Індивідуальні вимоги: висока відповідальність за життя й здоров'я пасажирів; безперервна напружена увага протягом усієї робочої зміни; готовність у будь-яку мить до швидкої й правильної реакції.
Кваліфікаційні вимоги.Повинен знати: ризначення, обладнання та принципи дії агрегатів, механізмів і приладів транспортних засобів; правила дорожнього руху й строго їх дотримуватися під час руху на транспорті.
Повинен уміти: обслуговувати й підтримувати в робочому стані агрегати, механізми й прилади транспортних засобів.
Останній гість, на нашу думку, зацікавить своєю роботою молодих дівчат. Представники цієї професії мають стійкий попит на ринку праці, мають високу зарплатню. Це - контролер-касир.
Загальна характеристика професії: контролює поповнення асортиментів товарів у торговому залі і їхню схоронність, справність і правильність експлуатації контрольно-касового апарата; перевіряє кількість і якість товару; підраховує вартість покупки, одержує гроші, пробиває чек, видає здачу; усуває дрібні несправності контрольно-касового апарату; оформлює вітрини; консультує покупців про призначення, властивості, якість товарів та їхні ціни; вивчає попит покупців; одержує товар зі складу; складає товарні звіти, акти.
Для діяльності необхідні: здатність зберігати витримку у будь-якій ситуації; стійка увага; добра довгострокова й короткочасна оперативна пам'ять; арифметичні здібності; точне просторове сприйняття форми й величини предмета; чітка дикція; спостережливість; чіткість і акуратність; чесність; товариськість.
Медичні протипоказання: робота не рекомендується людям, що страждають на захворювання:нервової системи; відхилення у психіці (надмірна помисливість, тривожність, збудливість); судинну дистонію з вираженими головними болями (гіпертонія, мігрень); опорно-рухового апарата; хронічні інфекційні захворювання; шкірна алергія; екзема кистей рук; епілепсія; різко виражені неврози; зниженням слуху на обидва вуха; ті, хто є бактеріоносіями.
Вимоги до професійної підготовки. Повинен знати: класифікацію, характеристики й призначення товарів; правила розшифровки артикулів і маркувань; основні види сировини й матеріалів, що йдуть на виготовлення товарів; прогресивні методи й форми обслуговування покупців; пристрій і правила користування контрольно-касовим апаратом; основні принципи пристрою торгово-технічного устаткування. Повинен вміти робити розрахунки.
Споріднені професії: продавець, кассир, товарознавець, бармен.
На останок мені б хотілося б запросити представника державної служби зайнятості. Цей фахівець зможе відповісти на такі запитання: як держава допомагає працевлаштуватись молоді? Яку підтримку може отримати безробітний? Які є сучасні освітні програми? Які професії та спеціальності на сьогоднішній день мають особливий попит?
Представник державної служби зайнятості у своїй промові повідомив слухачам наступні відомості та факти.
Профорієнтація є важливим засобом збереження та формування трудового потенціалу країни шляхом підвищення мотивації людей до продуктивної праці. В умовах економічного зростання, коли попит на робочу силу збільшується, підвищуються вимоги до кваліфікації працівників, розвиток цілісної системи професійної орієнтації населення набуває особливого значення.
Основним завданням Плану заходів є удосконалення нормативно-правової бази професійної орієнтації населення. Мінпраці, відповідно до Плану координуватиме профорієнтаційну роботу на державному рівні, а МОН та Академія педагогічних наук удосконалюватимуть та розвиватимуть науково-методичне забезпечення професійної орієнтації. Також, згідно з Планом, здійснюватиметься кадрове та матеріально-технічне забезпечення профорієнтаційної роботи.
Мінпраці та інші зацікавлені органи виконавчої влади впродовж 2008-2009 років мають підготувати та подати Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції щодо утворення в деяких регіонах центрів професійної орієнтації населення та проведення на їх базі експерименту з надання профорієнтаційних послуг.
До 1 серпня 2008 року МОН буде розроблено навчальні плани та програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників та інших фахівців у сфері професійної орієнтації населення.
Під впливом глобальної демографічної кризи, проблем старіння українського населення та дисбалансу на ринку праці загострюється потреба в активному його регулюванні, підвищенні економічної активності населення. Це сприятиме розвитку соціально відповідального бізнесу та соціальної ініціативи населення.
За даними Державної служби зайнятості, кількість актуальних вакансій на 1 липня 2007 року становила 214,8 тис., в тому числі 56,9 тис. – для службовців; 122,2 тис. – для робітників; 35,7 тис. – для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. На одне вільне робоче місце для робітників претендували 2 особи, для службовців – 3 особи, а для тих, що не мали спеціальної професійної підготовки – 5 осіб.
В умовах зростання вимог до якості робочої сили державна служба зайнятості збільшила обсяги навчання за індивідуальним замовленням роботодавців, запровадила стажування безробітних на підприємствах, розширила базу професійного навчання.
Чисельність безробітних, які проходили професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації протягом січня-червня 2007 року збільшилась, порівняно з попереднім роком, на 14,1% та становила 135,7 тис. осіб. Професійним навчанням було охоплено 11,0% безробітних, а у містах Севастополі та Києві до навчання було залучено кожного п’ятого та кожного третього безробітного.
Сучасна система професійної орієнтації включатиме комплекс наукового обгрунтованих форм, методів та засобів допомоги особі для оптимізації її професійного самовизначення з врахуванням особистісних характеристик та потреб ринку праці.
Прийняття розпорядження спрямоване на продовження роботи щодо підвищення якості та ефективності профорієнтації населення та створення конкурентоспроможного трудового потенціалу України. Необхідність удосконалення системи профорієнтації передбачена положенням та рекомендаціями Міжнародної організації праці.
При опитуванні молоді після закінчення тренінгу, нам вдалося з’ясувати, що:
1.Майже 80% учнів вибрали напрямок, тип професії, яку б хотіли опанувати у майбутньому.
2. 30% опитаних вибрали професію, після бесіди з фахівцями.
3.10% вирішили звернутися за допомогою до державного центра зайнятості з метою проходження спеціалізованих курсів.
ВИСНОВКИ
Мета наукового дослідження досягнута, виконані завдання, які були поставленні, підтвердилася гіпотеза наукового дослідження.
В якості методологічного підходу дослідження проблеми виступив особистісно-діяльнісний підхід, згідно якого, по-перше, психологічні компоненти професійного самовизначення вивчаються як такі, що є проявом активності цілісної особистості в усій індивідуальній неповторності її внутрішнього світу та соціально-життєвої ситуації, по-друге, вони можуть розглядатись як змістовно-функціональні складові психічної діяльності суб’єкта, що професійно самовизначається.
На основі викладеного матеріалу та проведених досліджень можна зробити такі висновки:
1.Щодо основних напрямків психічного розвитку в юнацькому віці:
Відбувається набування почуття особистісної самовизначеності, цілісності (ідентичності).
Відбувається професійне самовизначення, самостійне обрання життєвої платформи, цілей та професії.
Розвиваються ціннісні світоглядні орієнтації, самостійність, відповідальність, рефлексивна самосвідомість, самоцінність, самоповага.
Набувається психосексуальна ідентичність, усвідомлюється причетність до представників певної статі.
Вироблюється індивідуальний стиль розумової діяльності, розвиваються та удосконалюються розумові здібності та спеціальні на основі диференціації інтересів та орієнтації на майбутню професію.
2.Професійне самовизначення, у взаємозв'язку всіх проявів особистості, можна представити в такому вигляді. Об'єктивна ситуація, що вимагає від випускника середньої школи вибрати свою майбутню професію, взаємодіє із суб'єктивними умовами вибору професії, актуалізує цілі та психологічні бар'єри на шляху до їх досягнення. Починається формування готовності особистості до вибору професії. Важливо, що, чим вищою є ступінь усвідомлення особистістю свого покликання, тим ефективніше відбувається формування готовності. Найбільш відповідальний момент самовизначення поєднується із ситуацією ухвалення рішення про вибір професії. Кожний із названих проявів особистості, у свою чергу, має складну структуру і взаємодіє з багатьма іншими психологічними явищами. Очевидно, що гармонізація взаємозв'язку усіх проявів особистості, що стосуються вибору професії, є важливою умовою досягнення успіху в підготовці молодої людини до вибору професійної трудової діяльності.
Отже, говорячи про структуру професійного самовизначення виходячи з аналізу теоретичних положень проблеми професійного самовизначення, можна стверджувати, що це досить складне системне утворення, до якого входять взаємоподоповнюючі елементи. Узагальнення тлумачень феномена професійного самовизначення дозволяє виділити основні його компоненти: „Я-концепція", життєва позиція, цілепокладання, мотивація, цінності.
3. Рефлексія є центральним механізмом здійснення професійного самовизначення, оскільки на кожному з його етапів забезпечує: 1) змістовне наповнення самоусвідомлення (образ “Я”, життєві цілі, образ професії, соціальна ситуація особистості); 2) визначення ступеня відповідності та узгодженості цих змістів самосвідомості; 3) здійснення самостійного відповідального вибору професії і формування професійного плану.
Основною психологічною умовою розвитку та виникнення рефлексії є певна неузгодженість, проблемність у реалізації практичної чи теоретичної, інтелектуальної діяльності. При спробі вирішення проблеми суб’єкт виходить у наддіяльнісну позицію (децентрація), прагне усвідомити себе як об’єкт власного сприймання і віднайти нові способи подальшої реалізації діяльності.
Рефлексивна регуляція ПСВ передбачає: 1) здійснення свідомого вибору професії, що відбувається на основі актуалізації особистісних потреб, життєвих цілей, їх співвіднесення у ході рефлексивного аналізу зі своїми можливостями, здібностями та вимогами професійної діяльності, що обирається та 2) рефлексивному прогнозуванні, що виражається у побудові професійного плану.
4. Надання допомоги учням у виборі професії здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі навчальної, суспільної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів педагоги та шкільний психолог вивчають інтереси та нахили учнів, активно впливають на їх розвиток.
Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, індивідуальні та групові бесіди тощо.
5. Аналізуючи результати 2 серій експерименту, отриманих на етапі дослідження, що констатує, ґрунтуючись на аналізі вивченої літератури, можна стверджувати, що на рівень комунікативних особливостей впливають особистісні особливості випробуваних, у результаті чого можуть виникати ускладнення в спілкуванні.
6. Використання в професійному консультуванні методик, спрямованих на виявлення самосвідомості і самооцінки людини, дає не тільки діагностичний, але і, до деякої міри, психокорекційний ефект. Якраз результатами дослідження самооцінки ми і скористалися при проведенні профконсультацій та експеріментального треніну із старшокласниками загальноосвітньої школи №2.
Було виявлено три типи професійного самовизначення старшокласників – проблемний, адаптивний, рефлексивно-гармонійний – залежно від особливостей функціонування рефлексивних компонентів в його структурі і результативності самовизначення юнаків щодо майбутньої професії.
Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані педагогами, батьками, практичними психологами, методистами для надання допомоги учням в ефективному вирішенні проблеми професійного самовизначення.
Подальші дослідження у цьому напрямку передбачають вивчення внутрішніх індивідуально-психологічних чинників, що впливають на процес професійного самовизначення; дослідження специфіки цього процесу в інших вікових групах (актуальності набуває профорієнтаційний вибір у середній віковій категорії – це 30-45 років, а також у предпенсійному віці ) ; з’ясуванні готовності педагогів до впровадження програм рефлексивного розвитку самосвідомості школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Декларація від 15.12.92 р.N2859 "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні":
2. Закон України від 5.02.1993р.N2998-X11 "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні":
3. Закон України від 21.06.2001р.N2558-11"Про соціальну роботу з дітьми та молоддю":
4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. — М.: Просвещение, 1980 – 234с.
5. Асмолов А.Г. Психология личности. — М.: Просвещение, 1990 – 167с.
6. Андреева Г.М. Социальная психология. — М.: Высшая школа, 1994 – 387с.
7. Белоус В.В. Темперамент и деятельность. — Пятигорск, 1990 – 156с.
8. Бодалев А.А. Психология личности. — М.: Наука, 1988 – 278с.
9. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание. — М.: Наука, 1991 – 115с.
10. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. — М.: МГУ, 1964 – 263с.
11. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте.- М.: Просвещение, 1998 – 305с.
12. Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия.- М.: Просвещение, 1986.-128с.
13. Вовчик-Блакитна М. В. Сімейне виховання. Юнацтво. — К.: Просвіта, 1982 – 234с.
14. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. — Т. 1. — М.: Педагогика, 1982 – 470с.
15. Гальперин П.Я. Введение в психологию. — М.: Просвещение, 1976 - 512с.
16. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. — М.: Высшая школа, 1996 – 345с.
17. Єндальцев Є.А. Вибір професії. Соціальні, економічні та педагогічні фактори.- К.: Вища школа, 1982.-149с.
18. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников.-М.: Просвещение, І988.-270с.
19. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.:Просвещение, 1989 – 187с.
20. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., Просвещение, 1982 – 311с.
21. Климов Е.А. Психология профессионала. - Москва-Воронеж, 1996 – 297с.
22. Клімов Є.А. Психолого-педагогічні проблеми професійної консультації. – К.: Освіта, - 1986. – 95с.
23. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. — М.: Наука, 1983 – 345с.
24. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М.: Наука, 1981 – 342с.
25. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М., Педагогика, 1991 – 254с.
26. Методика индивидуальной профконсультации. – М.: Высшая школа, 1992. – 175 с.
27. Мудрик А.В. Время поисков и решений, или старшеклассникам о них самих: Книга для учителя. - М., Просвещение, 1990 – 143с.
28. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. – М.: Педагогика, 1997.
29. Немов Р.С. Психология: Учебник. — Т. 1. — М.: Высшая школа, 1995.
30. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.: Просвещение, 1996 – 345с.
31. Ольшанский В.Б. Практическая психология для учителей. — М.: Педагогика, 1994 – 255с.
32. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. — М.: Знание, 1991 – 80с.
33. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера: Беседы психолога со старшеклассниками: Книга для учителя. - М., Просвещение, 1987 – 196с.
34. Павлютенков Є.М. Професійа орієнтація учнів.- К.: Рад.школа, І983. - І52с.
35. Павлютенков Є.М. Формування мотивів вибору професії.- К.: Рад.школа, 1980.-130с.
36. Петровский А.В. Введение в психологию. — М.: Наука, 1995 – 329с.
37. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История психологии. — М.: Наука, 1994 – 501с.
38. Психология и педагогика / Сост. и отв. ред. А.А.Радугин. — М.: Центр, 1996 – 324с.
39. Психология: Словарь/Под общ. ред. А.В.Петровского. — М.: Наука, 1990.
40. Полякова В.А., Чистякова С.Н., Агапова Г.Г. Школа и выбор профессии.-М.:Педагогика, 1987.-176c.
41. Підготовка і діяльність шкільних психологів.// За ред. В.В.Сахарди, І.В.Козубовської. –Ужгород, 1995.-300с.
42. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1997 – 118с.
43. Профконсультаційна работа із старшокласниками /За ред. Б.О.Федоришина.-К.: Рад.школа, І980.- І60с.
44. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - Москва-Воронеж, 1996 – 67с.
45. Рабочая книга школьного психолога.//Под ред. И.В.Дубровиной. –М: Просвещение, 1991. –303с.
46. Реан А.А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии.-І988.-№1.-С.83-88.
47. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. — М.: Центр, 1994.
48. Рогов Е.И. Общая психология: Курс лекций. — М.: Владос, 1995 – 479с.
49. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога / Учебное пособие в 2-х кн. Книга 1. – М.: Владос, 2004. – 283 с.
50. Рубинштейн С.Л. Проблема общей психологии. — М.: Наука, 1973 – 340с.
51. СахаровВ.Ф., СазоновА.Д. Профессиональная ориентация школьников.-М.: Просвещение, І982. - І92с.
52. Становська З.Л. Рефлективні компоненти професійного самовизначення старшокласників. Автореферат кандидатської дисертації. – К.: Вид-во АПН України, 2005. – 68 с.
53. Столяренко Л.Д. Основы психологии: Учебное пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996 – 126с.
54. Татенко О.С. Профорієнтаційна робота в школі.- К.: Т-во “Знання”, 1982.-16с.
55. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997 – 350с.
56. Федоришин Є.О., Карпиловська С.Я. та ін. Система профінформаційної роботи із старшокласниками.- К.: Рад. школа, І988.- 178с.
57. Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993 – 90с.
58. Фельдштейн Д.И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности: Избранные труды. – М.: Просвещение, 1999 – 280с.
59. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: Педагогика, 1987.
60. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: Педагогика, 1989 – 160с.
61. Чистякова С.Н., Захаров Н.К. Профессиональная ориентация школьников: Организация и управление. –М.: Педагогика, 1987. -157с.
62. Шавір П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с.
63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с.
64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с.
ДОДАТОК А
Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи.
1. Вивчення професійних намірів старшокласників. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
2. “Анкета інтересів”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
3. “Карта інтересів”-модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.
4. Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Є.А. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.: Просвещение, 1996.
5. Методика Йовайши. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
6. “Квадрат інтересів”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
7. Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
8. Методика “КОС-1”. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.
9. Методика “КОС-2”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
10. Методика Д.Голланда. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
11. Діагностичний питальник “Людина-машина”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Практическая психодиагностика/под ред. Д.Я.Райгородского. -Самара: БАХРАХ, 1998.
12. “Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир. Мотивация и мотивы. –С-Пб.:Питер, 2000.
13. “Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
14. Теппінг-тест (“олівцева проба”). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
15. Практикум “Самопізнання властивостей уваги”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
16. Практикум “Пам’ять, її значення для професійної діяльності”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.
17. Вивчення інтересів та схильностей дітей. Романовська Д.Д., Чаплак Я.В. Психологічне забезпечення внутрішньої диференціації у навчально-виховній роботі в дошкільній та початковій ланках освіти.-Чернівці, 2001.
18. Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини. Романовська Д.Д., Чаплак Я.В. Психологічне забезпечення внутрішньої диференціації у навчально-виховній роботі в дошкільній та початковій ланках освіти.-Чернівці, 2001.
19. Методика “За і проти” (Н. Пряжников). Івашина Є.В. Абетка етикету спілкування. –К., 1998.
21. Орієнтаційна анкета Б.Басса. Кардаш В.В. Диференційна діагностика неврозів (метод. рекомендації). –Луцьк.,2000.
22. “Професійні переваги”. Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993.
23. “Що нам цікаво?” Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993.
24. Анкета для визначення інтересів учнів. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с «трудным» характером.-К.: НПЦ Перспектива, 1996.
25. Методика “Мотиви вибору професії”. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.
26. Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов). Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.
ДОДАТОК Б
Примірний план опитування школярів для виявлення їх профнамірів.
1. Чи обрав ти професію або коло професій?
2. Чому ти обрав цю область праці, чим тебе приваблює професія?
3. Який основний зміст професії?
4. В яких областях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профіля?
5. Чи знаєш ти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?
6. Чи знаєш ти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профіля?
7. Чи замислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодіти цією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?
8. Вважаєш ти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?
9. Знання яких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраною професією?
10. Чи готуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції, займаєшся самопідготовкою)?
11. Як ти вважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?
12. Що найбільшим чином