Особливості використання казки в психокорекції Едипового комплексу
Неблагополучні стосунки в сім’ї (стосовно О. в сім’ї проявляли фізичне і психологічне насилля сестра і мати) сприяли замкнутості, ізольованості і в казці це відображується розколотим льодом (неначе земля тріснула під ногами). І після цієї події вже життя стало іншим – паралельно з пінгвінами, але не було можливості до них перескочити – паралельно з людьми, але водночас одинокою, емоційно замороженою, ізольованою, заблокованою. Саме тут криються витоки тенденції до психологічної імпотенції. Є надія на те, що хтось сторонній допоможе вийти з сім’ї, допоможе вирішити проблеми.
Вся казка будується на тому, що активність проявлялася самою О. тільки в сім’ї, але вона за неї поплатилась – всі прояви активності каралися фізично та психологічно, усікалися – пінгвіна карали за його неслухняність, за його цікавість. Це сформувало у О. пасивну позицію в житті - інші люди керують її життям – пінгвіна забрали експедитори і відвезли в теплі краї.. Знову ж таки прослідковується проблема одинокості, нездатності самій будувати стосунки з людьми.
Обирається незвичний окрас пір’їнок як бажання бути незвичайно привабливою, як бажання виділитися серед людей, особливо від батьків і сестри, які завдали їй неприємних переживань. Та крім зовнішньої привабливості до цього немає підстав, щоб це здійснити, тому що пасивна. І хоч вона прагне бути не схожою на членів своєї сім’ї, проте сама проявляє такі ж риси, як і вони – вони обмежені в проявах тепла і любові, і вона.
Своєю улюбленою казкою О. називає казку про Крихітку-Хівруньку. Знову ж таки улюблений персонаж – дівчинка, над якою знущаються в сім’ї, яка не спілкується з членами сім’є, шукає допомоги від іншої людини (корови), як і казці про пінгвіна. Проте О. Вважає себе розумнішою та кращою за своїх рідних, якоюсь особливою (дівчина приспала сестер, лише її корова так любила і так допомагала, лише її обрав принц). Ще тут прослідковується момент, що лише переживши розчарування можна отримати щастя. Є тенденція ускладнювати ситуацію, щоб відчути ті ж переживання, які вона отримувала від близьких. Прослідковується натяк на тенденцію до психологічної смерті, до повернення в утробу (вухо – як символ пуповини, а Крихітка кожного разу як виникає важка ситуація – завдання від мачухи – влазить в одне вухо, а в інше вилазить), особливо, коли О. з’ясовує стосунки з матір’ю.
Ще цікаво, що з казки витіснений батько, адже в самій казці він присутній, тобто є образа на батька, за те, що він не захистив її від нападок сестри і матері, за його пасивність, хоча сама проявляє пасивність, бо активність з дитинства каралась.
Дуже інформативним є казка, в якій Крихітка-Хіврунька потрапила в казку „Попелюшка”, обидва персонажі – це дівчата, які є не любимими в своїй сім’ї, у них немає рідних матерів – тобто рідна мати так ображала О., що тепер їй хочеться від неї відмежуватися, дистанціюватися. О. навіть проговорила: „Я в дитинстві мріяла, щоб якось раптом прийшла якась жінка і сказала, що саме вона моя справжня мати, а іноді думала, що мене поміняли невдачно в пологовому будинку”.
Ще прослідковується суперництво з рідною сестрою за батька - Крихітка-Хіврунька та Попелюшка дуже схожі (сестри теж дуже схожі, як близнюки за словами О.), вони хочуть подобатися одному принцу (батькові), проте О. відчувається, що батько любить сестру більше ніж її. Тому і постає питання рівності – дівчата в казці однаково сподобалися принцу (але йому треба обрати таки одну з них) – це є бажаним, через те і зливаються дві дівчини в Одну Золукрошку, в яку закохався принц. Саме тому хочеться помститися батькові – витісняється з усіх казок, щоб він не звертав увагу і на сестру і на матір.
За наявності Едипової залежності, у О. в житті (з діалогу) траплялося часто так, що своїх молодих людей вона практично завжди ділила з подружками – тобто невирішена едипова ситуація переноситься на стосунки з людьми – необхідно на несвідомому рівні обирати таких людей, створювати кожного разу змагання (через це і виникає в казці конкурс) між жінками за увагу чоловіка. В якійсь мірі переносити на подружок образ матері і сестри є були конкурентами в боротьбі за любов і увагу батька. Через те і виникає подвійний образ мачухи – в усіх казках мачуха – це мати, яка стала мачухою для О. через те, що мати не може бути конкурентом, а мачуха – це не рідна мати – це потенційна конкурентка і суперниця, і в цій ситуації ріднішою до батька є лише дочка, яка має право бути значимішою.
Аналіз казок О. вказує на переживання “омертвіння”, дереалізації, емоційної закапсульованості. Відсутність емоційного тепла в сім’ї, впливає на все подальше життя. Вона стала недовірливою, ранимою; в неї викривлене відношення до себе й інших, вона не здатна до довіри, глибинний страх і почуття безпорадності, відчуження від людей, голод за любов'ю і теплом – базові почуття. О. боїться інших людей, вважає їх небезпечними, ворожими і заперечує саму можливість звернутися до них по допомогу – (пінгвін довго тікав). Є прагнення сховатися за спиною більш сильного чолвіка, який би своєю любов’ю компенсував недоотримані позитивні відчуття від батька.
Через невирішену едипову ситуацію О. прагне несвідомо кожного разу створювати ситуацію вибору, порівняння її з іншими жінками, прагне звертати на себе увагу навіть своєю бездіяльністю – пасивністю. Хоча на це витрачається дуже багато енергії, і це не приносить задоволення. Тобто О. блокує цим свій потенціал, не реалізовується повноцінно.
Проаналізуємо тепер казки Інни.
Казка про мишку-Рижеспинку І. є досить цікавою за своїм символічним представленням. Слід зазначити, що обирається не якийсь прекрасний, могутній образ, а образ маленької мишки, тобто ми гіпотетично можемо припустити, що у І. низька самооцінка, прослідковується комплекс меншовартості (вона менша ніж сосна, сонце, лис, і навіть листок подорожника). Сосна як чоловічий фалічний символ – це образ батька, проте у стосунках з ним Інна отримала певний травматичний досвід – кожного дня мишка натикалась своїми лапками на голки від колючок. Вже в діалозі з автором ми дізналися, що батько часто бив Інну і ображав.
В казці яскраво відображений факт насилля – сосна привалила мишку, і мишка стала на все життя хромою – тобто травма залишила по собі слід на все життя. Після цього Інна ізолювалася від батьків, вона поїхала жити в інше місто – мишка боялася вилазити на сосну і перестала спілкуватися з сонцем (сонце – материнський символ). Проте у Інни є тенденція обирати чоловіків небезпечних, які теж можуть вчинити насилля – допомога лисові, адже лис для мишки є хижаком. Інна розповіла, що її чоловік проявляв по відношенню до неї фізичне насилля і сексуальне, і що зараз вони подали на розлучення.
Ще цікавим в казці відображене блокування активності Інни – мишка стоїть біля раковини з перлиною і не знає чи їй відкривати раковину. Інна боїться робити рішучі кроки, вона навіть боїться розлучитися з чоловіком. Тобто є страх перед будь-якими змінами, страх за майбутнє, несвідоме бажання повернутися в минуле, хоча в той же час намагання його забути. Є несвідоме бажання знаходити собі партнера такого, як батько, щоб він вчиняв насилля, і несвідоме бажання тримати його біля себе – не відпускати (не знає чи правильно вона робить, що розлучається - вагається), щоб кожного разу, коли він здійснює насилля, єднатися з батьком, від якого настраждалася. Проте несвідоме не диференціює увагу і любов на позитивні чи негативні, воно прагне уваги і любові будь-яким шляхом, нехай навіть хибним, болючим.
В улюбленій казці Інни „Казка про Аленький цвіточок”, головна героїня Настя є улюбленою дочкою батька – що підтверджує вище сказане – батько для Інни був і є самим значимим, проте він їй завдав багато страждань (він відпустив її на зустріч з чудовиськом) – тобто тенденція обирати деструктивних партнерів, які завдають болю, які вчиняють насилля має своє коріння ще зі стосунків з батьком. Витіснений образ матері з казки, Інна проговорює, що вона ображена на матір за те, що мати її не зрозуміла, що не підтримала, а ще й осудила за вибір чоловіка, який часто її бив.
Дуже цікаво, що Настя, (як і мишка-Рижеспинка пожаліла лиса) пожаліла чудовисько, яке теж є потенційно небезпечним. Тобто особистісна проблематика переноситься на всіх людей – її свого часу не пожаліли, то Інна сама жаліє всіх, а потім отримує від них неприємні почуття. У неї сформувався страх – Настя боїться, щоб принц знову не перетворився в чудовисько (хоча в оригіналі казки такого сюжету немає ), несвідоме фіксує всі дитячі страхи і переживання, і прагне їх повторити, щоб повторити моменти емоційного єднання зі значимим батьком, щоб покарати і осудити себе як мати.
В казці, де Дюймовочка потрапляє в казку „Попелюшка”, можна побачити всі несвідомі бажання Інни. Вона обирає персонаж Дюймовочку (маленьку, непомітну дівчинку, як мишку) і Золушку (образ страждальниці, незаслужено покараної), які поодинці в своїх казках були жертвами, а вдвох почали знущатися над кривдниками.
Є прагнення покарати матір, підказати батькові як можна провчити родичів. Дуже цікаво, що Дюймовочка підкладала в одяг голки – через ідентифікацію з кривдниками Інна прагне демонструвати такі ж самі риси, хоча блокує їх в собі, але в залежності від ситуації може їх реалізовувати.
Дюймовочка обирає собі в партнери карликового принца – знову ж таки людину з вадами, як Настя обирає чудовисько, як дерево яке зломилося чи лис у якого боліла нога. Тобто це тенденція, на яку ми вказували вище – обирати не зовсім адекватних людей, приносити себе в жертву через відчуття жалю.
ВИСНОВКИ
Здійснивши аналіз науково-психологічної літератури можна зробити наступні висновки Казка являється досить яскравим проявом презентації прихованих несвідомих тенденцій зовнішньому світу. Вона дає змогу провести детальний аналіз глибинно-психологічних аспектів утворення Едипової залежності та здійснювати психотерапевтичну роботу. Об’єктивно, використання казки у психокорекційному процесі сприяє вирішенню особистісної проблематики суб’єкта, пов’язаної з витісненими негативними інфантильними переживаннями. Також, казки являються безпосереднім відображенням психічних процесів колективного несвідомого, тому за своєю цінністю для наукового дослідження вони перевершують будь-який інший матеріал. В казках архетипи постають перед нами в найбільш простій та короткій формі, завдяки цьому архетипні образи дають нам ключ для осмислення процесів, які відбуваються в колективному несвідомому. В легендах та казках ми приходимо до розуміння базисних структурних утворень чи паттернів людської психіки.
Аналізуючи казки, ми стикаємося з великою кількістю універсальних понять, які в психологічному та культурному аспекті можна назвати символьними представленнями колективної психіки. Вивчення символьних представлень в казках тісно пов’язане з розумінням самої природи символів, їх трансформацію на протязі тривалого часу та тісний зв’язок з колективним несвідомим.
У контексті досліджуваної проблеми особливої значущості набуває розуміння глибинно - психологічного змісту символу, який впливає на символізацію змісту несвідомого. Джерелом образів, які ми зустрічаємо в казках є спонтанні прояви психіки людини. Реальне значення символів залишається прихованим для свідомості і презентувати його можливо лише через інтерпретацію сновидінь чи малюнків.
Впродовж тривалого періоду психотерапевти, психологи використовують казку як один із методів психодіагностики й психокорекції. Майже всі дослідники беруть за основу класичну казку, яку пам’ятають учасники сеансу з дитинства або ж пропонують самостійно складену казку, як каталізатор особистих спогадів та актуалізації імпліцитної особистісної проблематики.
Використання казки в психокорекційному процесі дає можливість виявити глибинно-психологічні причини виникнення Едипового комплексу суб’єкта, активізувати його внутрішній потенціал.
Для роботи із суб’єктом важливо вибрати оптимальну казку, яка може інтенсифікувати психокорекційний процес, сприятиме вивільненню енергії. Казки мають індивідуальне й універсальне значення, вони виконують захисну функцію і створюють відчуття безпеки.
Отже, внутрішній зміст людини може бути наближений до свідомості через розуміння та інтерпретацію казок, що може привести до зміни поведінки як дітей так і дорослих, оскільки казки включають в себе мотиви, які актуалізують свідомі і несвідомі аспекти психіки.
Аналіз казок дає змогу стверджувати, що казка є адекватним засобом дослідження глибинно-психологічних передумов виникнення особистісної проблематики суб’єкта. Усвідомлення протагоністами цих причин допомагає здійснити психокорекцію. Це доводить поставлену гіпотезу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Фрейд З. “Я” и “Оно”// Основной инстинкт. М., изд-во «АСТ-ЛТД», 1997,-656 с.
Юнг К. Обзор теории комплексов // Избранное. Минск, изд-во «Попурри», 1998,-448 с.
Аверинцев С.С. Символ. Краткая историческая энциклопедия. – Т.6. – М.: Наука, 1971. – C. 826 – 831.
Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б. Словарь по психоанализу /пер. с франц. Н.С.Автономовой.– М.: Высшая школа, 1996.–623 с.
Зелінська Т. Залежна любов як амбівалентність відданих сімей // Психологія і суспільство. №2 (12). –Тернопіль, 2003. –С.38–50.
Абрахам К. Сновидение и миф. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. – Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998. – С.65–122.
Фрейд З. Анализ фобии пятилетнего мальчика. Психоаналитические этюды. – Мн.: Попурри, 1998. – с. 273–369.
Кляйн М., Айзекс С., Райвери Дж., Хайманн П. Развитие в психоанализе. – М.: Академический Проект, 2001. – 512 с.
Фрезер Дж.Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии / Пер. с англ.- М.: Издательство АСТ, 1998.- 784 с.
Фрейд З. Толкование сновидений - Киев: Здоровья,1991.-с.384
Лёйнер Х. Основы глубинно-психологической символики // Журнал практического психолога, № 3, 1996 г, с. 102-110.
Лэнктон К., Лэнктон С. Волшебные сказки: ориентированные на цель метафоры при лечении взрослых и детей. Перев. С англ.- Воронеж: МОДЕК, 1996.- 432с.
Юнг К.Г. Феноменология духа в сказке //Юнг К.Г. Бог и бессознательное -Москва: Олимп,1998.- с.227-282
Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого Я // Фрейд З. Психоаналитические этюды - Минск: ПОПУРРИ, 2001.- с. 422-480
Теслюк П.В. Полівалентність змісту символіки тематичних психомалюнків // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, Київ - 2000.
Ранк О., Закс Г. Психоаналитическое исследование мифов и сказок. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа / Сборник. Переводы с нем. - Львов: Инициатива; М.: Совершенство, 1998.- С.207-246.
Машовец М. "Вот так сказки" Киплинга сквозь призму психоанализа // Russian Imago 2000. Исследования по психоанализу культуры. - СПб.: Алатейа, 2001.
Груммес У. Значение сказки для психоанализа. // Энциклопедия глубинной психологии, Т.1. З.Фрейд: жизнь, работа, наследие. Пер. с нем. - М.: ЗАО МГ Менеджмент, 1998. - С.569-586.
Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки. Происхождение образа. - М.: Издательство восточной литературы, 1958, - 264с.
Дикман Х. Юнгианский анализ волшебных сказок. Сказание и иносказание. Приложение: Методы аналитической психологии //Перевод Г.Л. Дроздецкой и В.В. Зеленского; Под общ. Ред. В.В. Зеленского - СПб.: Академический проект, 2000. - 256 с.
ДОДАТОК А
Казки учасниці групи АСПН Оксани
Казка життя
Казка про пінгвінів
Жили-були на Північному полюсі сім’я пінгвінів: батько-пінгвін, мати-пінгвін і двоє дочок – пінгвіненят. Ловили дорослі пінгвіни рибу і годували своїх дітей. Вони не хотіли, щоб інші пінгвіни якось втручалися у їхню сім’ю, а тому відмежувалися за айсбергом, перенесли в дзьобах туди своїх діток.
Коли пінгвіненята трішки підросли вони почали гратися – кусати один одного, старше пінгвиня звичайно ж було дужим і іноді давило своєю масою менше. Менше ж пищало, але батьки були так заклопотані тим, що ловили рибу, що зовсім не звертали увагу на це. Мале пінгвіненя почало ходити кожного дня далі і далі від гнізда допоки не набридло на острів, де було багато-багато таких як воно. Серед них воно взнало своїх бабусю-пінгвіна і дідуся і багатьох родичів. Повернувшись від них додому, воно було наказане, за свою цікавість – його позбавили їжі.. Та воно не припиняло своїх подорожей.
Одного разу воно гралося біля своїх дідуся і бабуся і під ним почав розколюватися лід. Воно ледь встигло перестрибнути на лід з води, ледь не втонуло. Та щілина стала такою великою, що ні воно саме ні його рідні – ніхто не зміг дістатися на інший кусок льоду, де було пінгвіненя.
Так воно почало жити паралельно з іншими пінгвінами, йому перекидали їжу, та воно страждало через те, що йому не було як погратися з іншими пінгвіненятами. Так воно і виросло, звикло до такого життя і вже самостійно почало ловити для себе рибу.
І якось на цей полюс приїхала експедиція, яка висадилася саме на тому льоді, де було вже доросле пінгвіненя. І вони почали його ловити, заманювати, і зловили, почали гратися ним, і назвали його Делою, а потім відвезли його у теплі краї. Дела почала задихатися, бо температура і вологість повітря були неприродними для неї. Її іноді ложили в холодильну камеру, та згодом з часом вона адаптувалася до таких умов. І сталося якесь невивчене дослідниками диво – у Дели почали з’являтися незвичні рожеві пір’їни, вона ставала дедалі схожа на пташку фламінго. І дослідники перевезли її на південь, їм було дуже шкода її відпускати та все ж вони мусили, адже фламінго вони не досліджували. Вони відпустили Делу біля води, де було багато різних птахів, серед яких і інші фламінго. Дела була незвичайною фламінго, бо у неї збереглися ще сині пір’їнки і тому багато хто почав здивовано на неї звертати увагу. І один фламінго-чоловік так зацікавився незвичним окрасом, що підлетів і почав співати. Вони подружилися і в подальшому взнали, що історії їхні дуже схожі і що жили вони на одному айзбергу тільки не зустічали один одного, вірніше просто не звертали увагу. Звали його Лаконом. І мабуть вони створять сім’ю, і у них будуть особливо гарні діти.
Казка про Крихітку-Хівруньку
Жила-була Крихітка-Хіврунька, у неї не було матері – була мачуха з своїми дочками: Одноока, Двоока, Триока. Вони дуже не любили Крихітку, примушували її роботи важку роботу. Була у Крихітки лише одна в світі подруга – чарівна корова, яка допомагала їй робити всю роботу, Крихітці лише треба було загадати бажання, залізти в одне вухо корові і вилізти в інше.
Мачуха і сестри не могли зрозуміти, як це Хіврунька так з усім швидко справляється. І послала мати Однооку прослідкувати за Крихіткою. Сестра пішла, проте Хіврунька помітила її і почала співати:
Спи око...засипай!...
І Одноока заснула. Коли прокинулася – робота вже була зроблена. Мачуха розізлилась, і наступного дня послала Двооку. Крихітка заспівала:
- Спи око, спи друге... засипай!...
І двоока проспала той час, поки Хіврунька з коровою робили роботу.
Мачуха ще більше розізлилася, і наступного разу послала слідкувати Триоку. Крихітка заспівала: Спи око, спи друге... засипай!... А про третє око вона забула, і сестра все побачила і розповіла мачусі про корову, яка робить чудеса. Мачуха наказала корову вбити. Розплакалась Крихітка, а корока їй на прощання сказала, щоб вона зібрала її кісточки і закопала. Так Крихітка і зробила. Через місяць на тому місці, де були закопані кісточки, проросла яблуня, яка нікому не давала зірвати яблука, лише Крихітці.
Одного разу їхав молодий принц і хотів зірвати яблуко, та яблуня підняла свої гілки. Принц попросив сестер Хівруньки, та і вони не могли дотягтися до гілок. Тоді він попросив Крихітку, вона підійшла до яблуні, і гілочки опустилися – дівчина зірвала яблуко і пригостила принца. Він подякував, і так вона йому сподобалась, що він запропонував їй вийти заміж за нього. І жили вони разом довго і весело.
Крихітка-Хіврунька в казці Попелюшка
Крихітку-Хівруньку в казці Попелюшка не дуже радісно зустріли – з’явилась ще одна така сама, проте сама Попелюшка зраділа, що вона тепер не сама, що у неї з’явилась подружка. Вони вдвох робили роботу, спілкувалися, гралися.
Якось їх запросили на бал. Вони попросили Хрещену і чарівну корову, щоб ті допомогли їм з вбранням. Нарядилися, стали дуже гарними, і поїхали на бал. На балу вони сподобалися дуже одному принцу. Він був дуже гарний, і він теж сподобався двом дівчатам. Проте принц знав, що він повинен і хоче обрати лише одну дівчину. І він оголосив конкурс, переможниця якого мала бути його нареченою. Проте дівчата не хотіли приймати участь в цьому конкурсі і поїхали з балу.
Вдома вони думали, що ж робити. І попросили Хрещену і чарівну корову з’єднати їх двох в один образ. Чарівниці виконали їхнє прохання, і з’явилась Золукрошка. Тим часом принц їздив шукав дві свої симпатії, і коли він зустрів Золукрошку – він закохався в неї і зрозумів, що цей образ – це наче ті дві симпатії в одній людині, які ще більше приваблювали його своєю єдністю. І він запропонував Золукрошці одружитися з нею. Вона погодилася, бо сильно його полюбила. І було весілля, а далі щасливе життя.
ДОДАТОК Б
Стенограма до аналізу казок учасниці групи АСПН Оксани
П.: Чому пінгвіни? В сім’ї не дуже теплі стосунки?
О.: Не дуже...Зовсім не теплі. Мої батьки не вміють проявляти емоції хороші.
П.: А тобі самій властиво проявляти позитивні емоції?
О.: Важко, та я намагаюсь.
П.: Є бажання відійти від сім’ї?
О.: Може такого бажання не має, та прийдеться. Я не витримаю.
П.: А хто саме завдає тобі такого болю?
О.: Мати і сестра.
П.: А батько?
О.: Батько взагалі мене ігнорує.
П.: Де ти шукаєш порятунку?
О.: В друзях, в щоденнику.
П.: Ти не дуже активна? Адже пінгвіна віднесла крига і він навіть не намагався повернутися.
О.: В сім’ї ні, тому що за свою активність, коли я прагнула матері і сестрі щось довести, мене робили винною і карали.
П.: Карали яким чином?
О.: Били і сварили
П.: Ти себе відчуваєш не такими як члени твоєї сім’ї?
О.: Чому Ви так спитали?
П.: Тому що, це єдиний пінгвін, який змінив окрас і перетворився на фламінго
О.: Може і не така особлива, проте я багато не роблю такого поганого, як вони
П.: А чи не було в тебе думок, що ти народилася не в цій сім’ї?
О.: В дитинстві я чекала якусь жінку, яка прийде і скаже, що вона моя мати.
П.: Давай поговоримо тепер про твою улюблену казку – про Крихітку-Хівруньку. Твоє життя, певним чином, схоже на її?
О.: Так
П.: А хто в твоєму житті схожий на образ чарівної корови?
О.: Можливо я сама, можливо мої друзі
П.: Як на твою думку, ця дівчина могла б щось змінити, щоб стати щасливою?
О.: Думаю, що якби у неї був батько, то він би її захистив
П.: Коли стосунки з мамою і сестрою навантажують, що тобі хочеться зробити?
О.: Я вже перестала звертати на них увагу, закриваюся в своїй кімнаті і сплю або слухаю музику
П.: Це схоже на твоє не існування в той момент для них? Але ж проблема нікуди не дівається?
О.: З ними по іншому з ними не можна
П.: Цікаво, що ця героїня потрапила в казку “Попелюшка”, Попелюшка така сама бідна дівчинка як і Крихітка? Вона така ж нелюбима матір’ю і сестрами?
О.: У Попелюшки був батько.
П.: Чи немає в тебе відчуття, що батько більше любить твою сестру ніж тебе?
О.: