Xreferat.com » Рефераты по психологии » Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

ототожнюючи (ідентифікуючи) себе з батьком тієї ж статті.

Основним механізмом формування уявлень про батьківство є процес ідентифікації. Ідентифікація є придбання, чи засвоєння цінностей, ідеалів, ролей, моральних якостей значущого іншого (моделі), особливо батьків, у ній відтворюється залежне поводження у відсутності батьків, процес ідентифікації відбувається стихійно без цілеспрямованого навчання з боку батьків.

З огляду на складність експериментального дослідження уявлень про майбутнє батьківство, варто поєднати його з дослідженням уяви старшокласників про майбутню сім’ю, адже в більшості випадках поняття майбутнє батьківство та майбутню сім’ю у старшокласників поєднуються і асоціюються один з одним. Тому, проаналізувати зміст уявлень про майбутнє батьківство та майбутню сім’ю буде доцільно з точки зору трьохкомпонентності їх структури − когнітивної, емоційної і поведінкової складових. При дослідженні даних складових уявлень про майбутнє батьківство ми спиралися на таблицю « Компоненти уявлень про майбутнє батьківство та сім`ю. (Див. Додаток 1).

Когнітивний компонент уявлень про майбутнє батьківство та сім’ю вивчався нами за допомогою анкетування. Орієнтуючись на дослідження в галузі сімейних установок, ми користувалися анкетою: ««Ставлення до сімейної та батьківської ролі » (Див. Додаток 3).

Поведінковий компонент у майбутній ролі батька чи матері вивчався нами за допомогою тесту «PARI» – «Батьківсько-дитячі відносини» (Див. Додаток 4).


2.2 Результати дослідження та їх аналіз


Дослідження проводилося в чотири етапи. На першому етапі нами був проведений аналіз і розраховані процентні дані анкетування. На другому етапі були проаналізовані результати дослідження «Батьківський твір». На третьому етапі відбулося дослідження поведінкового компоненту у майбутній ролі батька чи матері серед старшокласників, який вивчався нами за допомогою тесту «PARI» – «Батьківсько-дитячі відносини». На четвертому етапі був здійснений аналіз отриманих емпіричних даних та проведена робота щодо вироблення психологічних рекомендацій для ефективного формування готовності юнацтва та молоді до батьківства.

На першому етапі дослідження були отримані наступні результати.

Всі респонденти, які приймали участь у нашому досліджені хочуть мати дітей. Що стосується передбачуваної кількості дітей, то 60 % опитаних хочуть мати двоє дітей, 40% – одну дитину. При цьому 80% респондентів вважають для себе можливим народити трьох дітей лише при сприятливих матеріально-побутових умовах. При цьому 40% опитаних, потенційно готові до народження третьої дитини, вказують на те, що навколишні ставляться байдуже до жінок, які мають трьох дітей. 20% з них думають, що такі жінки викликають у навколишніх подив і здивування. Ці дані дозволяють зробити висновок, що матеріально-побутові умови й відношення суспільства до багатодітних сімей є значимими факторами, які свідповідають за психологічну готовність до батьківства.

90% опитаних відповіли, що народження маляти є для них щасливою подією. При цьому в завданні, де було потрібно продовжити фразу «Дитина - це...» лише для 40% респондентів дитина – це радість і щастя. В основному відповіді респондентів цієї групи носять формальний характер, типу «діти – це майбутнє», «дитина – це людина, яка не досягла повноліття». Особливої уваги заслуговують відповіді 10% респондентів, які визначають дітей як: «супер», «дитина – це класно». Дані відповіді можуть свідчити про низьку цінність дітей для цих випробуваних, про відношення до дитини, як до речі або явища.

Хоча з іншого боку, 80% респондентів указали, що їм важко зрозуміти батьків, що залишають своїх дітей. Крім того, стільки ж випробуваних стверджують, що не представляють своє життя без дітей. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що батьки, які склали вибірку нашого дослідження усвідомлюють значимість дитини в житті жінки та чоловіка. 60% з випробуваних вважають, що дитина будучи об'єктом турботи і любові, принесе їм щастя, зміцнить родину, «зробить життя більше повним...». Інші (40%) респондентів зміст дітей усвідомлюють не повною мірою.

У чому ж опитані бачать сенс батьківства? 50% респондентів відповіли, що бути матір'ю/батьком «значить бути самою щасливою і необхідною людиною на землі», «бути 24 години на добу серцем і думками зі своєю дитиною», «почувати й розуміти маля, любити його безмежно». 40% відповідей носили чисто формальний характер. Інші (10%) опитані не змогли відповісти на дані питання.

Отримані дані (табл. 2) свідчать про те, що зміст дітей і батьківства в цілому повною мірою усвідомлюють приблизно 70% респондентів даної вибірки.


Таблиця 2

Показники ціннісно-змістовної готовності до батьківства

Кількість дітей

Цінність

Бажана Можлива Батьківства
2-3 1-2 70% респондентів мають правильні уявлення про батьківство

Який же рівень потребово-емоційної готовності випробуваних до батьківства?

Аналізуючи їхнє відношення до вагітності й родів, з'ясувалося, що в 80% опитаних вагітні жінки викликають позитивні емоції. При цьому без страху ставляться до родів лише 30% респондентів.

Вивчаючи рівень емоційно-позитивного образу дитини, відзначимо, що для 60% респондентів характерний позитивний настрой на дітей, тому що в народженні дитини вони бачать щастя й радість. Стільки ж респондентів вважають, що народження дитини принесе тільки труднощі й турботи, змусить відмовитися від намічених планів.

Крім того, лише 40% респондентів готові приділяти щодня маляті не менш трьох годин. 60% не змогли скласти свій розпорядок дня.

60% респондентів вважають, що з малям необхідно постійно бути поруч не менш двох років. Тобто бажання піклуватися про дитину не достатньо високе, але і не досить низьке для респондентів даної групи.


Таблиця 3

Позитивно-емоційний образ

Позитивно-емоційний настрой

Необхідність материнського догляду за дитиною

Дитини Батьківства На вагітність На пологи
80% 70% 60% 30% до 2 років
Показники потребово-емоційної готовності до батьківства


Отримані нами дані (табл.3) указують на те, що для більшої половини опитаних характерний високий рівень потребово-емоційної готовності до батьківства.

Проаналізуємо зміст когнитивно-операційного блоку.

80% респондентів знають що входить в обов'язки матері/батька стосовно дитини. У своїх відповідях вони вказали, що «мати/батько повинна/нен доглядати за дитиною», «сприяти її розвитку, виховувати», «забезпечувати всім необхідним», «дати освіту».

Який же рівень знань випробуваних про виховання й розвиток дитини? 60% знають, що в перший рік життя маля необхідно грудним молоком. При цьому 20% випробуваних впевнені, що рішення цього питання залежить від бажання матері. Тобто для цих респондентів першорядними є їхні бажання, а не потреби дитини. 60% опитаних впевнені, що в перший рік життя маля необхідно частіше брати на руки. Половина батьків вказали, що виховання необхідно починати з моменту зачаття. При цьому лише 40% респондентів вважають неприпустимими фізичні покарання. Інші (60%) упевнені, що в крайніх випадках можна використати таку міру.


Таблица 4

Показники когнитивно-операційної готовності до батьківства

Знання батьками

функцій матері/батька особливостей внутрішньоутробного розвитку дитини особливостей розвитку дитини особливостей процесу виховання
80% 60% 50% 50%

Отримані нами дані (табл.4) вказують, що для батьків, які склали вибірку даного дослідженння характерний середній рівень когнитивно-операційної готовності до батьківства.

Проаналізуємо відповіді респондентів на питання, що становлять блок соціально-особистісну готовність до батьківства.

Аналізуючи рівень відповідальності, як компонент даного блоку, були отримали наступні результати. 60% опитаних вказали, що народження дитини є відповідальним кроком, вказавши, що вирішальну роль при вихованні й розвитку дітей грають батьки. Крім того, 40% респондентів, які не виключають допомогу бабусь та дідусів, вважають, що все-таки головне значення у вихованні дітей грають батьки. Тобто не менше половини респондентів усвідомлюють відповідальність, яка виникає при народженні дитини.

Відзначимо, що 80% респондентів усвідомлюють і труднощів, пов'язані з народженням дитини. При цьому 90% позитивно настроєні на їхнє подолання. 30% серед труднощів вказують тільки «безсонні ночі», «відсутність особистого життя», «матеріальні проблеми». Тобто вся увага цих опитаних спрямована на себе, а не на дитину. 20% респондентів не усвідомлюють, які труднощі виникають із народженням дитини, а, отже, не готові до їхнього подолання. Таким чином, можна сказати, позитивно настроєні на подолання труднощів не більше половини респондентів.


Таблиця 5

Показники соціально-особистісної готовності до батьківства

Кількість респондентів, готових до прийняття відповідальності Кількість респондентів, готових до подолання труднощів
80% 80%

Отримані дані (табл.5) свідчать про високий рівень соціально-особистісної готовності.

На другому етапі нами були проаналізовані результати методики «Батьківський твір», у якому брали участь 10 подружніх пар у віці від 18 до 26 років, що мають дітей. Методика проводилася з метою виявлення реального сприйняття батьками своїх дітей.

Респондентам був запропонований написати твір на тему «Я и моя дитина». Пропонувалося написати все, що вони хочуть, вважають за потрібне і важливе.

Середній обсяг творів 34 рядка. У ході аналізу робіт були отримані наступні результати.

В 80% робіт простежується радо-щасливе відношення до ролі матері/батька і дитині зокрема. В інших творах любов до дитини є як би констатацією факту. Незважаючи на те, що у творах зазначено, що жінка/чоловік любить дитину, загальне враження, стиль викладу не дозволяють зробити висновок, що дитина є об'єктом любові й приносять жінці/чоловіку радість. Основна ідея цих робіт у тому, що «...бути матір'ю/батьком – це дуже відповідально...», «...я повинна/повинен багато чого зробити для своєї дитини...», «...я люблю Христину, адже вона моя дочка...». Виходить, що батьки змушені піклуватися про дитину, радості у цих турботах вони не бачать.

Аналіз робіт дозволяє судити про те, що не менш 30% респондентів планували народження дитини («...вирішили, що дитину я буду народжувати тільки після того, як закінчу інститут...»).

Щодо рівня знань жінок/чоловіків відзначимо наступне. 40% респондентів усвідомлюють недолік знань і досвіду, але при цьому вони також вказують, що намагаються читати відповідну літературу, дивитися телепередачі. Загалом, роботи дозволяють судити про середній рівень знань випробуваних, тому що є проблеми, пов'язані з вихованням дітей («...не можу вмовити поспати...», «...чоловік вважає, що починати виховувати треба вже зараз...», «...не можу відмовити моїй красуні...»).

Слід зазначити, що для респондентів даної вибірки характерно те, що у вихованні дітей беруть участь і чоловікив («...з татовою допомогою розбираємося в машинах...», «...по вечорах чоловік любить повозитися з Данилкою...»). Це говорить про те, що батьки усвідомлено ставляться до народження дитини, хочуть бути поруч із нею.

Отримані дані дозволяють зробити висновок, що жінки/чоловіки, які становлять вибірку даного дослідження усвідомлюють відповідальність за виховання й розвиток дітей, знають функції матері/батька.

Таким чином, після двох етапів дослідження можна зробити наступні висновки:

Виявлено, що більша половина випробуваних позитивно ставиться до образу дитини та до батьківсьва в цілому;

80% респондентів усвідомлюють ступінь відповідальності, яку беруть на себе батьки, що вирішили народити дитину;

Серед проблем, які виникають з народженням маляти, випробувані вказують в основному на фінансові труднощі й відсутність вільного часу, а також на недолік знань про процес виховання й розвиток дітей.

На третьому етапі відбувалося дослідження психологічної готовності до батьківської ролі старшокласників. Аналіз відповідей старшокласників щодо оцінки функцій батьків та сім’ї показав, що половина юнаків (50 %) і більшість дівчат (60 %) здебільше згодні з тим, що сім’я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей (40 %/30 %), наповнює життя змістом (40 %/20 %) і упорядковує інтимні стосунки (30 %/ 20 %). Також юнаки менш впевнені в тому, що сім’я допомагає вирішувати матеріальні проблеми (40 %/20 %), додає людині впевненості у собі (30 %/20 %), сприяє кар'єрі (30 %/20 %).

На характер міжособистісних відносин у сім’ї безпосередньо впливає розподіл домашніх обов'язків, витрати часу членами родини на організацію споживання і побуту, розподіл сімейних доходів і система лідерства в економічних взаєминах. Отримані дані показують, що юнаки і дівчата в розподілі господарсько-економічних відносин здебільшого зорієнтовані на рівноправність.

Аналіз даних розподілу лідерства в сім’ї батьків і в майбутній сім’ї виділив психологічний вимір взаємин "влади - підкорення". Значна частина юнаків вважають, що лідером в родині повинен бути чоловік, тобто в батьківській сім’ї – це батько (50 %), а у майбутній – це чоловік (60 %). У дівчат не настільки однозначний розподіл лідерства, так у батьківській сім’ї лідером у родині вони в більшості випадків називають матір (40 %), а в майбутньому орієнтуються на традиційний уклад сім’ї, де лідером є чоловік (40 %).

Дослідження уявлень про якості ідеального батька, матері, сім’янина показують, що учні мають розгорнуті уявлення про якості ідеального чоловіка й ідеальної дружини, ідеального батька, ідеальної матері, проте дещо по-різному розуміють ці поняття, що може привести до формування в молоді неадекватних очікувань щодо майбутнього партнера.

Складовою системи уявлень про майбутнє батьківство є уявлення про організацію сімейного життя (тип родини, її матеріально-побутова організація, характер і стиль взаємин, права й обов'язки чоловіка і жінки, спосіб проведення вільного часу і т.д.). За нашими даними, уявлення старшокласників про цю сторону батьківство досить обмежені. На питання: "Що ви знаєте про переорганізацію сімейного життя, у зв’язку з народженням дитини?", 10 % досліджуваних відповіли "нічого", деякі дали такі відповіді: "усе" (6,6 %), "мало" (6,6%), "достатньо" (3,3 %). Серед тих учнів, що розкрили свою точку зору, більшість (30 %) вказали, що для організації сімейного життя після народження дитини необхідна любов, менш значущим аспектом виявилися фінанси (гроші)(20 %), розподіл ролей між чоловіком і жінкою назвали 10 % досліджуваних. Найчастіше учні вказували на важливість взаєморозуміння (10 %), в одиничних випадках зустрічалися повага, здатність до компромісу, секс, благополуччя, рівноправність, упевненість (по 3,3 %). Недостатні знання старшокласників у сфері організації сімейного життя після народження дитини, ми схильні пояснювати тим, що вона в повному її обсязі ще не стала предметом осмислення юнаками і дівчатами.

Вивчення розподілу батьківських ролей між чоловіком і жінкою показало, що чоловік повинен забезпечувати сім’ю (80 %), піклуватися про дружину і дитину(30 %), господарювати (20 %), виконувати батьківську роль (10 %), бути главою сім’ї (10 %). Жінка повинна господарювати (80 %), виконувати роль матері (30 %), морально підтримувати чоловіка (20 %). Як бачимо, більшість батьківських ролей сумісні з сімейними ролями чоловіка і жінки, і вони в уявленнях юнаків і дівчат співпадають, старшокласники не схильні різко розділяти обов'язки чоловіка і жінки у піклуванні та вихованні дитини та в родині взагалі.

Аналіз даних тестування показав існуючу у старшокласників систему ставлень до сім’ї, до представників своєї і протилежної статі, до майбутнього подружнього життя. Кількісний аналіз отриманих результатів дозволив виділити три типи ставлення: нейтральне, позитивне і негативне. Більшість юнаків (90 %) і дівчат (90 %) відповіли, що до сімейного життя, до вступу в шлюб та народження дитини відносяться позитивно. Частина юнаків (10.3%) висловила негативне ставлення до майбутнього батьківства та сімейного життя, у той час як у дівчат цієї тенденції не спостерігалося.

Відносно високий показник відповідей старшокласників (50 %) щодо бажання схожості своєї майбутньої сім’ї з сім’єю батьків показує їхнє неусвідомлене бажання скопіювати модель реально існуючої батьківської сім’ї, ставлення батьків до виховання дітей. Думки дівчат і юнаків носять протилежний характер щодо бажання схожості майбутнього чоловіка на батька тієї ж статі. Так 60 % юнаків згодні з тим, що майбутня дружина повинна бути схожа на маму, а 50 % дівчат не згодні з тим, що майбутній чоловік повинний бути схожий на батька.

Поведінковий компонент у майбутній ролі батька чи матері вивчався нами за допомогою тесту «PARI» – «Батьківсько-дитячі відносини» (Див. Додаток 4).

Аналізуючи результати тестування старшокласників, можна зробити висновок, що в своїх уявленнях більшість з них відповідають 1-й групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини – оптимальний емоційний контакт з дитиною (дівчата 50 %, юнаки 43,75 %), трохи менший показник старшокласників відповідає другій групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини − надмірна емоційна дистанція з дитиною (дівчата 28,57 %, юнаки 31,25 %), і третя група виявила найменшу кількість респондентів – надмірна концентрація на дитині (дівчата 21,43 %, юнаки 25 %). (Див. Додаток 5)

Діаграма1

Поведінковий компонент майбутньої ролі батька чи матері в уявленні старшокласників

Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Такі результати дослідження дають підстави стверджувати, що в силу не сформованості свідомого відношення до соціальної та психологічної ролі матері та батька, старшокласники не готові повністю присвятити свій час, увагу, та підпорядкувати своє життя народженню дитини. Особливо це простежується на результатах тестування юнаків. Хоча, загалом, уявлення щодо майбутнього батьківства мають позитивне забарвлення, так як більшість респондентів хоче побудувати зі своєю майбутньою дитиною оптимальний емоційний контакт.

Узагальнення та інтерпретація отриманих результатів експерименту дають підстави зробити висновки про те, що уявлення дівчат та юнаків про батьківство, роль у цьому процесі чоловіка та жінки є неповними і мають статеві відмінності, а модель батьківської сім’ї є прикладом для наслідування. Уявлення старшокласників про модель своїх відносин з майбутньою дитиною в цілому виявилися більш-менш сформованими, так як молодь теоретично вже визначилася, яким чином будувати свою поведінку при спілкуванні з дитиною. Виявлення особливостей уявлень про майбутнє батьківство у старшокласників дає можливість визначити теоретичні підходи та розробити психологічні та педагогічні програми цілеспрямованої роботи з розширення уявлень про майбутнє батьківство у старшокласників.


2.3 Психологічна підготовка старшокласників до виконання ролей матері та батька


Вся психологічна робота з підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька повинна ґрунтуватися на гендерному підході розвитку особистості, сутність якого полягає в тому, що соціально-психологічні механізми становлення особистості чоловіка та жінки розглядаються як різні біологічні, проте рівні соціальні істоти.

Одним з найважливіших елементів змісту підготовки старшокласників до сімейного життя є навчальна робота, а конкретними формами – уроки літератури, історії, права, біології, валеології та ін.

Актуальні питання формування знань юнацтва про соціальні ролі матері та батька розглядаються у позакласній виховній роботі з старшокласниками. Важливим є розкриття таких морально-етичних понять, як обов’язок, відповідальність, вірність, чесність, гордість і гідність – з одного боку – і невірність, егоїзм, розбещеність, недооцінка соціальної ролі жінок у сучасному суспільстві, зневажливе ставлення до жінки-матері та чоловіка-батька – з другого.

Основна роль в експериментальній роботі з підготовки старшокласників до майбутнього батьківства та сімейного життя і виконання соціальних матері та батька повинна відводитися спецкурсу «Майбутня мати та майбутній батько». У процесі вивчення спецкурсу вирішуються такі завдання: формування в старшокласників упевненості в соціальній і особистісній значущості всебічної підготовки себе до створення благополучної сім’ї, виховання моральних якостей, необхідних сучасному чоловіку та батьку, жінці та матері; розширення уявлень і понять про особливості життя сучасної молодої сім’ї, актуальні проблеми виховання дітей; набуття необхідних знань про фізіологію і психологію представників власної та протилежної статі; вироблення вмінь і навичок спілкування, керування власними емоціями; формування вмінь та навичок, необхідних для виконання сімейних функцій. Основними методичними засобами, які можуть використовуватися в експериментальному спецкурсі, мають бути проблемні ситуації і рольові ігри як найбільш адекватні особливостям юнацького віку.

Особлива увага у дослідно-експериментальній роботі має приділятися батьківській сім’ї, оскільки вирішальна роль виховання молодого чоловіка та батька, молодої жінки та матері, належить батьківському дому, де вони отримують не лише знання, а й набувають навичок міжособистісного спілкування, уявлень про норми поведінки матері, жінки, чоловіка та батька, де у них формується модель сімейних стосунків.

Урахування в процесі підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька впливу найближчого соціального оточення, виявлення причин неформального спілкування, їх ідеології, ставлення до сім’ї, шлюбу, статевої поведінки, способу проведення дозвілля є необхідною складовою експериментальної роботи. Відкритість, зняття «табу» з проблем майбутнього сімейного життя на заняттях з фахівцями різних спеціальностей (лікарів, сексологів, працівників соціальних служб, психологів) повинно сприяти підвищенню рівня статевої вихованості та відповідальності за статево-рольову поведінку чоловіка у подружніх стосунках.

Результатом теоретико-аналітичної роботи щодо підготовки юнацтва до майбутнього батьківства та сімейного життя має стати створення сприятливого мікросередовища. Сприятливе мікросередовище – це сукупність таких соціальних інститутів як навчальний заклад, батьківська сім’я, соціальні служби, взаємодія між якими забезпечує оптимальні умови для соціально-педагогічної роботи щодо підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька. Модель сприятливого мікросередовища подана на рис.2.


Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослостіРозвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості


Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослостіРозвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості


Рис.2. Модель сприятливого мікросередовища підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька


З метою підготовки до виконання сімейних функцій, набуття практичних навичок їх виконання у методику підготовки юнаків можуть бути розроблені шкільними психологами різноманітні заняття та заходи: тренінги «Сімейний бюджет», «Економія – справа жіноча?»; ділові та рольові ігри; розв’язання проблемних сімейних ситуацій; лекції та бесіди «Щастя батьківства», «Коли стати батьком/матір’ю?», «Бажана дитина»; вечори запитань та відповідей «Ти + Я – починається сім’я».

ВИСНОВКИ


Батьківство як психологічний феномен є інтегральним психологічним утворенням особистості, що включає когнітивні, емоційну й поведінкову складові. Компонентами інтегральної психологічної структури батьківства є ціннісні орієнтації батьків (сімейні цінності), батьківські установки й очікування, батьківські почуття, позиції, відношення, батьківська відповідальність, стиль сімейного виховання.

Проблема сімейно – шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених. Й. Дементьєва [25], С.В. Ковальов [41], Л.Б. Шнайдер [57] основною особливістю сучасної сім’ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім’ї присвятили свої роботи І. Бестужев-Лада [13], Д. Варга [16], І. Гребенніков [18], Г. Гурко [19], Н.І. Гусак [20], [21], [22], С.С.Жигалін [31], [32], [33] Г.Г. Филипова [55], [56] та ін. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя висвітлені у дослідженнях В. Г. Захарченко [53], С.Ю. Мещерякової [48], І.М. Мачуської [47], С.С.Жигаліна [32], [33], [34]та ін.

Дослідники І. Кон [43], А.С.Батуєв [11], В.Н. Колбановський [44] акцентували увагу на питаннях статевої відмінності та диференціації соціальних ролей. Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Н.І. Гусака [21], [22], Р. Овчарової [49]. У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім’ю вивчали Т.А. Демідова [26], Л.В. Долинська [30], І.М. Мачуська [47] та інші.

Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім’ї висуває якісно нові вимоги до підготовки підростаючого покоління до батьківства та до сімейного життя і до проведення досліджень, що давали нові науково обґрунтовані дані, що стосуються підвищення рівня підготовленості юнаків і дівчат до майбутнього сімейного життя та народження дітей. Поліпшення знань молодого покоління про соціально-психологічні процеси, що відбуваються при становленні і розвитку сім’ї, є однією з форм зміцнення майбутньої родини. Підготовка молодого покоління до створення сім’ї, до усвідомленого батьківства − одне з важливих завдань соціально-економічного розвитку нашої країни, тому що родина відіграє велику роль у зміцненні здоров'я і вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного і соціального прогресу, у поліпшенні демографічного положення.

Юнацький вік має усі необхідні передумови для підготовки підростаючого покоління до майбутнього батьківства та сімейного життя і характеризується: створенням планів на доросле життя, виникненням потреби у спілкуванні з однолітками протилежної статі, завершенням статевого дозрівання особистості, пробудженням потреби кохати і бути коханим, появою сексуальних інтересів. Підготовка старшокласників до сімейного життя на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою, не відповідає віковим інтересам юнацтва і характеризується відсутністю відповідної підготовки викладачів, відповідних методичних матеріалів, а також адекватних методів і технік роботи з юнацтвом, не дає достатніх знань для вирішення проблем, які можуть виникнуть у майбутньому сімейному житті.

Важливою складовою процесу підготовки юнаків і дівчат до майбутнього батьківства є формування адекватних уявлень про майбутню сім’ю, як складного, системно організованого і відносно стійкого утворення, спрямованого на оптимальну адаптацію до шлюбу та ефективне функціонування в майбутньому сімейному житті.

Провідним механізмом формування уявлень про майбутнє батьківство у юнаків та дівчат є процес статево-рольової ідентифікації в родині, який проявляється у бажанні відтворювати модель батьківської сім’ї у своїй майбутній сім’ї, при цьому форми батьківських взаємовідносин стають еталонними, хоча далеко не завжди є такими.

Уявлення старшокласників про батьківство та сімейне життя характеризується специфічним змістом, структурою і рівнями розвитку. Структура уявлень про майбутнє батьківство та сім’ю включає: когнітивний (система знань про сімейне життя, батьківство і себе як майбутнього батька, мати, сім’янина), емоційно – оцінний (ставлення до майбутньої сім’ї, народження в ній дитини, батьків і сімейного життя і їх оцінка) і поведінковий (ідентифікаційна поведінка у сім’ї і моделі поведінки в конфліктних ситуаціях в сім’ї) компоненти.

Когнітивний компонент уявлень про батьківство характеризується: неповним усвідомленням старшокласниками функцій батька, матері, та сім’ї загалом; орієнтованістю на рівноправність у господарсько-економічних відносинах; поверхневими уявленнями про якості, що є необхідними для щасливого сімейного життя; розбіжностями уявлень у визначенні якостей ідеальних батька та матері; обмеженими уявленнями про організацію сімейного життя, про права й батьківські обов'язки, матеріально-побутову організацію сімейного життя, способах проведення родиною вільного часу; спрямованістю на створення інтимно-особистісного шлюбу.

Емоційно-оцінний компонент уявлень старшокласників про сім’ю характеризується позитивним ставленням до сімейного життя, до народження дітей, до осіб протилежної статі, критичним сприйняттям сімейного життя своїх батьків і ідентифікацією себе з батьками тієї ж статі.

В поведінковому компоненті уявлень про батьківство виділяються рівні ідентифікаційної поведінки (у юнаків ступінь ідентифікації батьківського стилю спілкування з дітьми зі своїми майбутніми діями у якості батька, виражена сильніше) і стилі реагування особистості в конфліктних ситуаціях (дівчата більше орієнтовані на компроміс, а юнаки на суперництво).

Зміст уявлень

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: