Система факсимильной связи (Система факсимільного звязку)
Ідея використвувати персональний комп'ютер для створення таких інтегрованих систем, уперше була реалізована в 1985 р., коли фірма GammaLink випустила першу комп'ютерну факсимільну плату. Це дозволило підключити телефонну лінію безпосередньо до комп'ютера і перетворити його в потужний і багатофункціональний телефакс. Сьогодні комп'ютерні факсимільні плати випускає величезна кількість виробників. Їхня продукція, що розрізняється по деяких функціональних можливостях, служить для однієї мети - автоматизації процесу передачі, прийому і розподілу факсимільних повідомлень, обмін якими відбувається по звичайних телефонних лініях.
Комп’ютерно-телефонні факсимільні плати є невід'ємною частиною індустрії комп'ютерної телефонії (КТ). Системи, що будуються на базі ПК із застосуванням таких плат, мають істотні переваги у порівнянні зі звичайними факсимільними апаратами.
- Зручність використання. Інтеграція ПК із телефонною мережею і наділення його можливостями телефаксу дозволяє користувачам одержувати, обробляти і відправляти факсимільні повідомлення, не відриваючись від своїх комп'ютерів.
- Ефективне використання телефонних ліній. Факсимільна система, що будується на базі ПК, забезпечує ефективний обмін інформацією з малого числа телефонних ліній, заміняючи собою безліч автономних телефаксів, для кожного з який потрібно окрема лінія.
- Висока якість переданого зображення. Будь-який документ текстового чи графічного редактора може бути переданий у виді факсимільного повідомлення високої якості. Для цього за допомогою спеціального програмного забезпечення він перетвориться у формат, що використовується факсимільною платою для передачі повідомлень. Таким чином, гарантується висока якість зображення, оскільки документ не може бути "зіпсований" ні низькою якістю друку принтера, ні забрудненням сканера телефаксу, ні неполадками в механізмі подачі паперу.
- Збереження конфіденційності прийнятих повідомлень. На відміну від звичайних телефаксів, що роздруковують усі повідомлення, що надходять, на єдиному рулоні паперу, системи КТ приймають і зберігають їх у персональних директоріях користувачів, доступ до яких обмежується паролем. Таким чином, цілком виключається перегляд важливих документів сторонніми людьми.
Крім того, застосування ПК для керування роботою факсимільних карт дозволяє реалізовувати безліч корисних і зручних алгоритмів - додатків КТ. Більшість із них надають можливість цілком автоматизувати процес обміну факсимільними повідомленнями. До таких додатків КТ, що отримали найбільше розповсюдження, відносяться ФАКС-СЕРВЕР, ФАКС НА ЗАПИТ І ФАКС-РОЗСИЛКА. Застосування факс-сервера зводить до мінімуму часовіі і матеріальні витрати при прийомі і передачі факсимільних повідомлень. Факс на запит дозволяє автоматизувати процес надання абонентам часто замовлюваних документів. Факс-розсилка значно спрощує роботу персоналу при розсиланні великої кількості різних документів для великого числа адресатів.
Незважаючи на стрімкий розвиток альтернативних способів документообігу, включаючи нову апаратуру факсимільного зв'язку, звичайні факсимільні апарати все ще не втратили своєї практичної цінності й успішно використовуються в різних сферах праці.
7. Висновки
1. Факсимільний зв'язок на сьогоднішній день є найбільш дешевим, швидким і доступним із усіх сучасних видів засобів електронної передачі інформації. Це забезпечує його стійке положення на світовому телекомунікаційному ринку. Потужні багатофункціональні факсимільні системи, що базуються на ПК, дозволяють запропонувати користувачам факсимільного зв'язку новий, раніше недоступний рівень сервісу.
2. Нові стандарти (Група 4) визначають вимоги до передачі кольорових документів, а активна підтримка з боку виробників апаратного і програмного забезпечення і розвиток цифрових телефонних мереж гарантують факсимільним системам стійкий і зростаючий попит як з боку організацій, так і з боку одиничних користувачів.
3. В даній роботі проаналізовано і побудовано блок-схему факсимільного апарату, яка включає в себе основні вузли факсимільної системи.
4. Розроблена і побудована принципова схема фотоелектричного перетворювача (ФЕП) — одного із блоків факсимільного апарату.
5. Для принципової схеми зроблено всі необхідні розрахунки.
6. Розроблено і розраховано принципову схему блоку живлення для фотоелектричного перетворювача.
7. Для всіх розроблених схем спроектовано друковані плати з розведенням компонентів.
8. Незважаючи на повсюдну комп'ютеризацію, стрімкий розвиток мережі Інтернет і систем електронної пошти, факсимільні апарати все таки залишаються потрібними й актуальними. За прогнозами фахівців вони ще довгий час будуть успішно витримувати конкуренцію з іншими системами для здійснення документообігу.
8. Список літератури
Орловский Е.Л. Передача факсимильных изображений. — М.: Связь, 1980. — 216 с.
Зубарев Ю.Б., Глориозов Г.Л. Передача изображений: Учебник для вузов связи. — М.: Радио и связь, 1982. — 224 с., ил.
Мельник С.О. Оксман М.И. Фототелеграфные аппараты — М.: Связь, 1966. — 165 с.
Копничев Л.Н. Документальная электросвязь — М., 1978.
Копничев Л.Н., Коган В.С. Телеграфные аппараты и аппаратура передачи данных. — М., 1975 — 246 с.
Альтергот А.В., Панфилов Д.И., Факсимильная связь на базе компьютерной телефонии — Журнал «Сети» №1/1997.
Майоров С.В. Фотоэлектронные и термоэлектронные приборы и их применение. М., «Машиностроение», 1972, 160 с.
Кайдалов С.А. Фоточувствительные приборы и их применение: Справочник. — М.: Радио и связь, 1995 —120 с.
Векслер Г.С. Электропитание спецаппаратуры. — К.: Издательское объединение “Выща школа”, 1975 — 376 с.