Детонометр разработка конструкции
3.3.2.7. Визначаємо коефіцієнт прогресивності, формоутворення деталі:
,
(3.7)
Дані показники містять найбільший вплив на технологічність конструкції блоків. Склад показників та їх ранжирована послідовність по ваговій значущості зведені в таблиці 3.3
Таблиця
3.3
Відносні часткові показники технологічності
|
Найменування показників |
Розрахунок Кі |
φі |
Кі·φі |
|
1. Коефіцієнт використання IМС |
0,058 |
1,00 |
0,058 |
|
2. Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу |
1,000 |
1,00 |
1,000 |
|
3. Коефіцієнт автоматизації і механізації підготовки ЕРЕ |
1,000 |
0,750 |
0,750 |
Продовження таблиці 3.3
|
4. Коефіцієнт автоматизації і механізації операцій контролю |
1,000 |
0,500 |
0,500 |
|
5. Коефіцієнт повторюваності ЕРЕ |
0,783 |
0,310 |
0,243 |
|
6. Коефіцієнт застосування ЕРЕ |
1,000 |
0,187 |
0,187 |
|
7. Коефіцієнт прогресивності, формоутворення деталі |
1,000 |
0,110 |
0,110 |
3.3.3. Визначаємо числове значення комплексного показника технологічності виробу.
Комплексний показник визначається на основі відносних часткових показників за формулою:


де Кі – величина показника (порядок знаходження числового значення визначений в пункті 2).
і – коефіцієнт вагової значущості;
і – порядковий номер показника в ранжированій послідовності.
3.3.4. Оцінюємо рівень технологічності конструкції
Рівень технологічності розроблюваного виробу згідно з ГОСТ 14.201-33, оцінюють відхиленням досягнутого комплексного показника від нормативного Кн. Це відношення повинно задовольняти умові:
>1,
(3.8)
де Кн = 0,5 – нормативний комплексний показник технологічності блоків (табл.3.4).
Таблиця 3.4
Комплексні показники технологічності блоків
|
Тип блоків |
Дослідний блок |
Встановча серія |
Серійне виробництво |
|
|
Кн |
||
|
Електронні |
0,4 – 0,7 |
0,45 – 0,75 |
0,5 – 0,8 |
|
Радіотехнічні |
0,4 – 0,6 |
0,75 – 0,8 |
0,8 – 0,85 |
|
Електромеханічні і механічні |
0,3 – 0,5 |
0,4 – 0,55 |
0,45 – 0,6 |
Висновок: так як відношення комплексного показника до нормативного більше одиниці, то конструкцію можна вважати технологічною.
3.4.
Технічні
умови
3.4.1. Маркірування і пломбування
Найменування й умовне позначення приладу, товарний знак підприємства нанесені у верхній частині лицевої панелі. Умовне позначення проставлене також на правій бічній стінці корпусу.
Заводський порядковий номер приладу і рік виготовлення розташовані на задній панелі.
Всі елементи і складові частини, установлені на панелях і друкованих платах приладу, мають маркірування позиційних позначень відповідно до позиційних позначень переліків елементів до електричних і принципових схем і маркіруються мастичними пломбами, що розташовані на задній панелі.
Запасне майно в укладальних ящиках має маркірування на самих елементах.
3.4.2. Загальні положення
3.4.2.1. Після тривалого збереження варто зробити зовнішній огляд.
При зовнішньому огляді необхідно перевірити:
цілість пломб;
комплектність;
відсутність зовнішніх механічних ушкоджень, що впливають на точність показань приладу;
міцність кріплення органів керування, чіткість фіксації їхніх положень;
наявність запобіжників;
чистоту роз’ємів і гнізд;
стан лакофарбових покриттів, гальванічних покриттів і чіткість гравірування;
стан сполучних кабелів і переходів;
3.4.2.2. При роботі приладу категорично забороняється ставити його на передню і задню панелі, що може призвести до поломки органів керування і введення мережного шнура.
Зробити позначки у формулярі про початок експлуатації і записати показання лічильника наробітку.
Вказівка заходів безпеки
По вимогам електробезпеки прилад задовольняє нормам
ОСТ 4.275. 003. – 77 класу захисту 1.
Перед вмиканням у мережу необхідно заземлити корпус приладу через затискач заземлення.
При роботі з відкритим приладом не допускається стикання зі струмопровідними елементами, тому що в приладі існує змінна напруга 220 В на вхідних затискачах трансформатора, роз'ємі і контактах вимикання мережі.
Заміна деталей і запобіжників повинна проводитися тільки при знеструмленому приладі.
3.4.4. Правила збереження
Прилад, що поступає на склад споживача, може зберігатися в упакованому вигляді протягом одного року з дня надходження.
3.4.4.1. Умови збереження приладу:
1) опалювальні сховища:
1.1) температура повітря від+1 0С до + 40 0С;
1.2) відносна вологість до 80% при температурі + 25 0С;
2) неопалюавні сховища:
2.1) температура повітря від – 50 0С до + 40 0С;
2.2) відносна вологість до 98% при температурі + 25 0С.
3.4.4.2. У помешканнях для збереження не повинно бути пилу, парів, кислот і лугів, що викликають корозію.
3.4.5. Транспортування
3.4.5.1. Тара, упаковка і маркірування упаковки
Для забезпечення повної цілості приладу при транспортуванні використовується укладальний ящик і транспортний (тарний) ящик.
Упаковка відбувається в робочих умовах.
Конструкція тарних ящиків по ГОСТ 2991 – 76 або ГОСТ
5959 – 71.
Упаковка приладу перед транспортуванням відбувається в наступній послідовності:
1) установлюють прилад в укладальний ящик між амортизаторами; установлюють ящик із робочим комплектом у бічний відсік укладального ящика;
2)
експлуатаційну
документацію,
завернувши
в обгортковий
папір, поміщають
у правий
бічний відсік
укладального
ящика;
3) закривають, пломбують укладальний ящик і ставлять його на амортизаційні прокладки в транспортний ящик, що зсередини застелений водонепроникним папером;
4) заповнюють до ущільнення вільний простір між приладом і стінками транспортного ящика прокладками з гофрованого картону;
5) поміщають товаросупроводжувальну документацію на верхній шар прокладочного матеріалу під водонепроникну оббивку верхньої кришки транспортного ящика;
6) закріплюють цвяхами кришку ящика, обтягають сталевою стрічкою і пломбують, місця розташування пломб обводять червоною фарбою.
При транспортуванні морським транспортом для захисту від впливу навколишнього середовища прилад повинний поміщатися в поліетиленовий чохол із товщиною плівки 0,15 – 0,2 мм. Усередині чохла – сілікагель-влагопоглотинач із початковою вологістю не більш 2% із розрахунку 100 г сілікагелю на 1 м2 поверхні чохла. Маркірування тари по ГОСТ 14192 - 77.
3.4.5.2. Умови транспортування
Транспортування приладу в транспортному ящику відбувається усіма видами транспорту при температурі навколишнього повітря від мінус 50 до плюс 600 С та відносній вологості до 95% при температурі навколишнього середовища не більш плюс 300 0С.
При транспортуванні тара повинна бути передбачена від влучення в неї атмосферних осадів і пилу. Не допускається кантування приладу.
У процесі експлуатації прилад може транспортуватися з об'єкта на об'єкт в укладальному ящику автомобільним транспортом на відстань до 1000 км (швидкість по шосейних дорогах до 60 км/год., по грунтовим – 20 - 40 км/год.).
3.4.6.
Вказівки
по експлуотації
Після розпаковки з укладального ящика, прилад необхідно оглянути на відсутність зовнішніх пошкоджень.
При прийманні приладу необхідно впевнитись в наявності повного комплекту згідно документації.
До початку роботи з приладом необхідно вивчити інструкцію по експлуотації, схему конструкції приладу, призначення органів керування та роз’ємів, що розташовані на передній та задній панелях приладу.
Робота приладу повинна проходити в умовах, що не виходять за межі робочих умов експлуотації.
До початку експлуотації приладу, а також періодично під час експлуотації прилад повинен задовольняти наступним умовам:
відсутність зовнішніх механічних пошкоджень;
наявність та міцність кріплення органів керування, правильного обертання органів настройки, наявність запобіжників;
при експлуотації вентиляційні отвори в корпусі приладу не повинні закриватися сторонніми предметами.
Для запобігання від нещасних випадків та передчасного виходу з ладу приладу не допускається:
вмикати прилад при знятій верхній кришці. В приладі, що працює від мережі змінного струму, є небезпечна для життя напруга 220В;
натягування та посмикування мережного шнура;
торкатися приладу мокрими руками.
2.4.7. Гарантії постачальника
Виробник гарантує відповідність детонометра ГОСТ та даним технічним умовам при виконанні користувачем правил експлуотації.
Гарантійний строк 12 місяців з дня продажу через роздрібну мережу.
Впродовж гарантійного строку експлуотації власник має право на безкоштовне технічне обслуговування детонометра, а в разі несправності виробу на безкоштовний ремонт при пред’явленні гарантійного талону. На час гарантійного ремонту ремонтне підприємство повинно безкоштовно представити й встановити власнику по його вимозі аппарат аналогічного функціонального призначення.
Обмін несправних детонометрів здійснюється у відповідності з діючими правилами обміну промислових товарів, що були куплені в роздрібній мережі дерхавної та кооперативної торговлі.
2.4.8.
Правила приймання
Приймання детонометра повинна проводитися ВТК підприємства-виробника у відповідності з правилами, що викладені в дійсних ТУ.
Для перевірки виробу на відповідність вимогам дійсного ТУ на підприємстві-виробнику представником ВТК проводяться випробування приймально-сдавальні, періодичні випробування та типові випробування на надійність, що входять в склад періодичних випробувань.
Виріб повинен пред’являтися на випробування ВТК звісткою, яка складена по діючій на підприємстві формі.
Контрольно-вимірювальна та випробовувальна аппаратура повинна мати пломби підприємств постачальників або виробників або бюро вимірюваннь та перевірок (БВП), а також свідоцтва про перевірку з вказівкою строку наступної перевірки. Використання апаратури з закінченими термінами перевірки, з пошкодженими пломбами, без паспортів та свідоцтв не допускається. Вмикання та калібровка контрольно-вимирювальної апаратури повинні проводитися у відповідності з інструкціями. Результати кожного виду випробування вважаються дійсними, а прилад вважається витримавшим їх, якщо в процесі їх проведення параметри та характеристики відповідають вимогам діючого ТУ.
Випробування проводяться при температурі навколишнього середовища від 283К до 308К (від + 100С до + 350С), відносній вологості повітря до 80 % при температурі t = 298К (+ 250С), атмосферному тиску 86 – 106 кПа (650 – 800 мм рт. ст.), напрузі мережі живлення 220±22В, частотою 50±0,5 Гц з вмістом гармонік до 5 %.
Кліматичні умови проведення випробувань на стійкість до дії вологості, підвищеної та пониженої температури повинні відповідати вимогам, що вказані в методиках проведення вимірів.
3.4.9.
Налагодження
детонометра
починають із
перевірки
правильності
монтажу і напруг
живлення
на виходах
стабілізованого
джерела напруги.
Після цього
переходять
до покаскаднгоу
контролю
працездатності
детонометра.
На вхід XS1 подають
синусоїдальний
сигнал частотою
3150 Гц і амплітудою
біля 1 В. Переконавшись
у проходженні
сигналу на
неінвертуючий
вхід ОП DA2, перевіряють
погашення
низькочастотних
і високочастотних
сигналів вхідними
смуговими
фільтрами.
фильтрами
На частотах
50 Гц і 15 кГц загасання
повинно складати
біля 40 дБ
і 12 дБ
відповідно.
Балансуванням ОП DA2 установлюють вихідний потенціал підсилювача в межах 0,2...0,5 В. Такий зсув ОП практично не робить впливи на якість обмеження, але знижує струм, споживаний ОП DA2 у режимі відсутності вимірювального сигналу.
Для контролю сигналу на виході підсилювача-обмежувача на ОП К574УД1 варто застосовувати осцилограф, вхідна ємність щупа якого не перевищує 15...25 пФ. Припустимо підключати осцилограф через резистор з опором 2...5 кОм. У випадку недотримання цих вимог можливо самозбудження операційного підсилювача. У діапазоні амплітуд вхідних сигналів 0,05...30 В повинні спостерігатися прямокутні імпульси з крутими фронтами і скважністю, рівній двом. Виникнення несиметричності обмеження може бути пов'язане з несправністю одного з діодів VD3, VD4, VD6, VD7.
Амплітуда позитивних імпульсів на резисторі R18 повинна складати 3,7...4,2 В, а на виході одновібратора DD1 – б іля 3,5...4,0 В. Підстроюванням резистора R19 необхідно встановити скважність вихідних імпульсів одновібратора, рівну двом.
Для одержання зазначеної вище точності детонометра параметри імпульсів на виході ключового каскаду, зібраного на транзисторі VT3, повинні мати цілком визначені, стабільні значення. Завдяки використанню прецизійного стабілітрона VD10 (Д818Е) амплітуда імпульсів дорівнює 8,6±0,3 В. У випадку застосування стабілітронів інших типів буде потрібно їхній індивідуальний добір із метою одержання необхідного значення амплітуди.
Найбільше
просто інтегральна
оцінка
форми імпульсів
відбувається
вольтметром
постійної
напруги з високоомним
входом, залученим
до колектора
VT3. При частоті
сигналу, рівної
3150 Гц, середнє
значення напруги
в цій точці
повинно складати
4,5 В. У противному
випадку може
знадобитися
корекція тривалості
імпульсів
добором опору
резистора
R19.
Правильно зібраний фільтр нижніх частот на ОП DA3 налагодження не потребує. Перевірка його працездатності полягає лише в контролі постійної вихідної напруги фільтра, значення котрого повинно бути
2,25 В.
Після цього перемикач SA2 установлюють на найбільш чутливу межу виміру (0,1 %) і балансують ОП DA4. Для калібрування двухполуперіодного випрямляча на ОП DA7 тимчасово випаюють ліві за схемою виводи резисторів R50, R51, а точку їх з'єднання підключають до регульованого джерела напруги 10 В. Зміні напруги від 0 до 8 В повинне відповідати пропорційне збільшення напруги на виході ОП DA7 до 4,5 В та кутове переміщення стрілки вимірювальної головки РА2 до крайньої позначки шкали. Коригування чутливості вольтметра здійснюється резистором R68.
Канал виміру дрейфу калібрують у такий спосіб. На вхід приладу подають синусоїдальний сигнал частотою 3150 Гц ± 0,2 %. Установив резистор R35 у середнє положення, що відповідає відсутності зсуву середньої швидкості, балансувальним резистором R39 установлюють стрілку індикатора РА1 у нульове положення. Потім змінюють частоту сигналу на ± 5 % щодо 3150 Гц і добором резистора R48 добиваються відхилення стрілки до кінцевої позначки шкали. Далі необхідно переконатися, що крайнім положенням движка резистора R35 відповідає девіація частоти ± 5 %. При цьому вихідний потенціал ОП DA5 повинен складати ± 4 В. Якщо це не так, чутливість коректують підбором резистора R45.
Після
цього
необхідно
встановити
поріг спрацьовування
компаратора
на рівні ± 4,5...5,0
В. Для цього
частоту сигналу
піднімають
вище зазначених
меж.
Установив на
виході ОП
DA5 потенціал
біля 4,7 В, змінюють
опір резитора
R47 до появи стрибків
вихідного
потенціалу
ОП
DA6. Потім плавно
знижують
частоту сигналу.
Значення модуля
негативного
порога компаратора
не повинно
відрізнятися
від позитивного
більш ніж на
± 0,2 В. У противному
випадку буде
потрібно підбірати
пари діодів
VD16, VD17 по прямому
опору.
Транзисторні ключі, зібрані на транзисторах VT4, VT8 і VT9, при правильному монтажі налагодження не потребують.
Для налагодження вмонтованого генератора на ОП DA1 перемикач SA1 перемикається в стан "Ввімкено". Амплітуда генеруємої напруги повинна складати 0,8...1,2 В. Якщо значення амплітуди істотно відрізняється від зазначеного, варто підібрати опір резистора R9. Установка частоти коливань відбувається резистором R4 за допомогою цифрового частотоміра. Відхилення частоти від номінальної (3150 Гц) не повинно перевищувати ± 0,1 %.
На закінчення необхідно зауважити, що детонометр може забезпечувати більш низьку похибку виміру коефіцієнта детонації. Проте для цього треба провести калібрування каналу виміру детонації, використовуючи генератор звукових частот із частотною модуляцією ГЗ-103.
5.
ЕКОНОМІЧНИЙ
РОЗДІЛ
Розрахунки проводяться на основі даних базового підприємства.
Початкові дані для розрахунку:
річна програма випуску – 100000 шт.;
кількість змін – 2;
тривалість зміни – 8 год.;
календарний фонд часу – 366 днів;
відрахування на соціальне страхування – 4 % від загальної заробітної плати;
накладні цехові витрати:
1) по групі А – 140 % від основної заробітної плати;
2) по групі Б – 160 % від основної заробітної плати;
загальнозаводські витрати – 350 % від основної заробітної плати;
позавиробничі витрати – 35 % від заводської собівартості;
рентабельність виробу – 20 % від повної собівартості;
відрахування до Пенсійного Фонду – 32 % від загальної заробітної плати;
відрахування в Фонд зайнятості – 1,5 % від загальної заробітної плати;
податок на додану вартість – 20 % від оптової ціни виробу;
процент невиходів на роботу робітників – 10 %;
процент простоїв устаткування – 5 %;
транспортно-заготівельні витрати – 15 %;
плановий період – 1 рік;
додаткова заробітна плата – 30 %;
премії – 20 %
5.1. Розрахунок вартості основних, допоміжних матеріалів та купованих виробів і напівфабрикатів
Розрахунок
фонду оплати
праці (ФОП) та
фонду споживання
(ФС) проводиться
на основі годинних
тарифних ставок
з урахуванням
розрядів приведених
в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Годинні тарифні ставки робітників
| Розряд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Годинна тарифна ставка | 0,57 | 0,63 | 0,77 | 0,86 | 0,97 | 1,14 |
Розрахунок фонду оплати праці та фонду споживання для керівників та службовців здійснюється на основі встановлених посадових окладів з урахуванням категорій згідно з штатним розкладом.
Починаючи розрахунок, необхідно порівняти технологічні процеси з використанням групової пайки та з використанням ручної пайки.
Технологічний процес з використанням групової пайки включає:
1) підготовчу операцію;
2) електромонтажні операції (встановленя резисторів, конденсаторів, транзисторів, діодів, стабілітронів, катушок індуктивності, мікросхем);
3) групову пайку;
4) допайку;
5) промивку.
2.1.1. Визначаємо відрядну розцінку:
,
(5.1)
де tшт – норма часу на виріб (див. табл. 5.2);
Cгод – годинна тарифна ставка (табл. 5.1).
Рвід1
=
= 0,43 грн.;
Рвід2
=
= 1,12 грн.
Для порівняння двох даних технологічних процесів необхідно заповнити таблицю 5.2.
Таблиця 5.2
Техніко-економічне
обгрунтування
вибору варіанту
технологічного
процесу
| Назва операції | Роз-ряд робіт | Годин-на та-рифна ставка, грн. | Кіль-кість,шт. |
І варіант |
2 варіант | ||||
| Норма часу, хв. |
Роз- цінка,грн. |
Норма часу, хв. |
Роз- цінка,грн. |
||||||
| На деталь | На ви-ріб | На де-таль | На ви-ріб | ||||||
|
1. Підготовка 2. Монтаж: конденсаторів; резисторів; діодів; стабілітронів; транзисторів; мікросхем; випрямних блоків. 4. Групова пайка 5. Допайка 6. Промивка |
2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 2 |
0,63 0,63 0,63 0,63 0,63 0,63 0,63 0,63 0,77 0,77 0,63 |
27 68 15 8 9 8 2 |
0,14 0,14 0,14 0,14 0,2 1,5 0,3 |
2,3 3,78 9,52 2,1 1,12 1,8 12 0,6 2,3 2,3 2,3 |
0,5 0,5 0,5 0,5 0,7 4,3 1 |
2,3 13,5 34 7,5 4 6,3 34,4 2 - - 2,3 |
||
| Всього | - | - | 137 | - | 40,12 | 0,43 | - | 106,3 | 1,12 |
Таблиця 5.3
Розрахунок вартості основних матеріалів
|
Назва матеріалу |
Норма витрат на виріб, кг | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалу на виріб, грн. |
1. Склотекстоліт |
0,08 | 25 | 2 |
Вартість матеріалу на виріб визначається множенням норми витрат матеріалу на виріб (в кг) на ціну одиниці даного матеріалу (в грн.).
Таблиця 5.4
Розрахунок
вартості купованих
виробів та
напівфабрикатів
| Назва матеріалу |
Тип |
Норма витрат на виріб, шт. | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалу на виріб, грн. |
|
1. Резистори: 2. Конденсатори: 3. Діоди: 4. Стабілітрони: 5. Мікросхеми: 6. Транзистори: 7. Випрямні блоки: |
СП3-44А МЛТ-0,25 КМ-6 КСО-2 К73-24а К76П-1б К73-11 К50-6 КД521А КД521Д ГД507А КС133А Д818Е Д814А Д814Б К155АГ1 К574УД1А К140УД6 К140УД7 К140УД8А КТ3102Д КП303Е КТ503Б КП301В КТ361Г КТ815Б КТ814Б КЦ407А |
5 68 11 2 3 1 1 9 4 4 7 1 2 2 3 1 1 1 2 3 1 1 1 2 1 2 1 2 |
0,85 0,05 0,80 0,30 0,40 0,60 0,40 0,50 0,10 0,10 0,10 0,40 0,20 0,20 0,20 0,40 1,00 2,00 2,00 2,00 0,30 0,85 0,30 0,85 0,85 0,90 0,90 0,60 |
4,25 3,15 8,80 0,60 1,20 0,60 0,40 4,50 0,40 0,40 0,70 0,40 0,40 0,40 0,60 0,40 1,00 2,00 4,00 6,00 0,30 0,85 0,30 1,70 0,85 1,80 0,90 1,20 |
Всього |
- | 137 | - | 48,10 |
Таблиця 5.5
Розрахунок вартості допоміжних матеріалів
| Назва матеріалу | Одини-ця вимірювання | Норма витрат на виріб, кг | Ціна за одиницю, грн. | Вартість матеріалу на виріб, грн. |
|
1. ПОС-61 2. Спирт 3. Флюс 4. Лак УР-231 5. Бензин |
кг кг кг кг кг |
0,0221 0,0992 0,0018 0,0552 0,0992 |
12 5 7 34 1,5 |
0,27 0,50 0,01 1,88 0,15 |
ВСЬОГО |
- |
- |
- |
2,81 |
5.2. Розрахунок корисного фонду часу
5.2.1. Визначаємо номінальний фонд часу:
Fн = (Fк – Fв – Fсв)d – Fпр.св = 1978 год., (5.2)
де Fк = 366 днів – календарний фонд часу;
Fв = 112 – вихідні дні;
Fсв = 6 – святкові дні;
Fпр.св = 8 – скорочення робочого часу в передсвяткові дні;
d = 8 годин – тривалість робочого дня.
5.2.2. Визначаємо корисний фонд часу для працюючих:
к = 366 днів – календарний фонд часу;
Fв = 112 – вихідні дні;
Fсв = 6 – святкові дні;
Fпр.св = 8 – скорочення робочого часу в передсвяткові дні;
d = 8 годин – тривалість робочого дня.
5.2.2. Визначаємо корисний фонд часу для працюючих:
EMBED
Equation.3
год., (5.3)
де η = 10 % – процент невиходів робітників в зв’язку з виконанням держобов’язків, хворобою, відпусткою.
5.2.3. Визначаємо корисний фонд часу для устаткування:
год.
= 225480 хв., (5.4)
де Z = 2 – кількість змін;
μ = 5% – процент простою устаткування в ремонті та внутрішньо-змінні перерви.
Таблиця 5.6
Розрахунок
корисного фонду
часу одного
робітника
на 2000 рік
| Складові частини робочого часу | Дні | Години |
|
Число календарних днів Вихідні і святкові дні Номінальний фонд робочого часу Планові невиходи на роботу – всього: в тому числі:
Кількість наявних робочих днів Втрати робочого часу – всього: в тому числі скорочений робочий день:
Середня тривалість робочого дня Корисний фонд робочого часу |
366 118 - 22 15 1 1 4 1 226 - - - - - - |
2928 944 1978 176 120 8 8 32 8 1808 22 10 8 4 7,88 1780 |
5.3. Розрахунок параметрів потокової лінії
5.3.1. Розраховуємо такт потокової лінії:
хв./шт.,
(5.5)
де Fкор.уст = 225480 хв. – корисний фонд часу устаткування;
N = 100000 шт. – умовно-річна програма.
5.3.2. Розраховуємо темп потокової лінії ( кількість деталей за годину):
шт./год.,
(5.6)
де t = 60 хвилин – одиниця часу.
5.3.3.
Робимо
розрахунок
робочих місць
mр,
і коефіцієнта
завантаження
Кз:
,
(5.7)
,
(5.8)
де mпр – прийнята кількість робочих місць.
;
;

;
;

;
;

;
;

;
;

;
;

;
;
